- •Методичний практикум
- •Зоогігієна
- •З основами проектування та будівництва тваринницьких об’єктів
- •Розділ 1. Дослідження повітряного середовища.
- •Заняття 1.1 Фізичні властивості повітря тваринницьких приміщень, методи їх визначення і оцінки .
- •Визначення температури.
- •Визначення атмосферного тиску
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної вологості повітря.
- •Визначення відносної вологості повітря.
- •Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
- •Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
- •Правила роботи з кульовим кататермометром
- •Заняття 1.3 Гігієнічний контроль запиленості та загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень.
- •Методи визначення кількості пилу у повітрі
- •Заняття 1.4. Зоогігієнічний контроль вмісту шкідливих газів у повітрі
- •Гігієнічне значення шкідливих газів у повітрі.
- •Визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі методом Суботіна – Нагорського
- •Визначення концентрації аміаку в повітрі приміщень для тварин
- •Визначення вмісту сірководню у повітрі
- •Розділ 2. Санітарно-гігєнічне дослідження грунтів Заняття 2.1. Дослідження основних фізичних властивостей грунту
- •Взяття проби грунту для дослідження.
- •Визначення фізичних властивостей грунту Колір грунту.
- •Запах грунту.
- •Визначення вологопіднімальної здатності грунту (капілярності).
- •Визначення водопроникності (фільтраційної здатності грунту).
- •Встановлення пористості грунту .
- •Хімічний аналіз грунту
- •1. Санітарні показники забрудненості грунт (з розрахунку на 100 г)
- •Розділ 3. Санітарно-гігієнічна оцінка води. Заняття 3.1. Прийоми санітарно-гігієнічної оцінки води.
- •Санітарно-топографічне обстеження водойми
- •Огляд водойми
- •Карта санітарно – топографічного обстеження джерела водопостачання
- •Грунтові криниці
- •3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність
- •4.Колір води
- •3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.
- •Проба на органічні речовини
- •Хімічні методи дослідження води
- •Заняття 3.2. Гігієнічний контроль за процесами самоочищення води
- •Санітарно – гігієнічне значення
- •Визначення кількості аміаку у воді
- •Визначення нітритів і нітратів у воді
- •4. Шкала вмісту азоту нітритів
- •Нормативи.
- •Визначення сульфатів методом о. П. Озерова.
- •Кількісне визначення заліза
- •Визначення твердості води
- •Заняття 3.3 Методи знезаражування води
- •2. Визначення хлор потреби води.
- •Заняття 3.4. Виїзд на водойми ферми учгоспу
- •Розділ 4. Зоогігієнічна оцінка кормів Заняття 4.1. Зоогігієнічний контроль якості грубих кормів
- •Гігієнічне значення грубих кормів
- •Санітарна оцінка сіна
- •5.Критерії оцінки сіна за вологістю
- •6.Максимальний вміст за масою, %
- •7.Час збирання сіна
- •8.Ознаки злакових і бобових рослин
- •10.Рослини, що впливають на обмін речовин
- •Санітарна оцінка соломи.
- •Санітарна оцінка полови.
- •Визначення наявності в сіні споринні, головні ржавчини.
- •Визначення токсичності грибів методом шкірної проби на кроликах.
- •Заняття 4.2. Санітарно – гігієнічна оцінка соковитих кормів.
- •Лабораторна оцінка якості силосу
- •Оцінка якості жому.
- •Оцінка якості браги.
- •Оцінка якості коренебульбоплодів
- •Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
- •Лабораторні методи оцінки зерна
- •Розділ 5. Гігієна тваринницьких приміщень. Заняття 5.1. Поняття про проектування тваринницьких приміщень та читання проектної документації
- •Поняття про проекти приміщень
- •Поняття про масштаби.
- •Технологічні рішення.
- •Загальні відомості про будівельні креслення.
- •Вимоги, що пред’являють до території для будівництва підприємств
- •Розміщення будівель і споруд на території підприємства
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби
- •Зоогігієнічні вимоги до безприв’язного утримання худоби.
- •Гігієна вирощування телят у профілакторний період.
- •Заняття 6.2. Гігієна свиней
- •Заняття 6.3 Гігієна овець.
- •Проведення окоту і вирощування ягнят.
- •Гігієна стриження овець.
- •Гігієна купання овець
- •Гігієна доїння овець.
- •Заняття 6.4. Гігієна коней
- •11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд
- •Системи утримання коней: стаєнна і табунна (пасовищна).
- •Годівля коней
- •Гігієна жеребців – плідників
- •Гігієна жеребних кобил.
- •Вирощування лошат.
- •Вимоги до збруї.
- •Догляд за кіньми.
- •Заняття 6.5. Гігієна птиці
- •Системи утримання птиці
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до інкубації
- •Номенклатура будівель і споруд пташиних ферм
- •Вентиляція пташників.
- •Освітлення пташників
- •Контроль якості кормів
- •Санація птахівничих приміщень і території.
- •Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин Гігієна кролів.
- •Гігієна хутрових звірів
- •Гігієна службових і мисливських собак.
- •Заняття 6.6. Гігієна бджіл
- •Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
- •Вимоги до вуликів.
- •Системи утримання бджіл.
- •Заняття 6.7. Гігієна ставкового рибництва
- •Список використаної літератури
- •Тема 6. Спеціальна гігієна. 67
Заняття 6.6. Гігієна бджіл
Мета заняття 1. Ознайомитися з гігієною бджіл. 2. Вивчити міроприємства поліпшення льотної роботи бджіл. 3. Ознайомитися з прийомами забезпечення ефективної зимівлі бджіл. 4.Засвоїти прийоми профілактики захворювань бджіл.
Бджільництво дає цінні продукти – мед, віск, маточне молочко, прополіс, пилок, бджолину отруту.
Бджоли запилюють сільськогосподарські культури, що підвищує їхню врожайність. Простір у вулику зайнятий стільниками, медом, пергою і є місцем для існування бджіл, називається гніздом. У ньому створюються сприятливі умови для зберігання корму, підтримання оптимальної температури і вологості .
У гнізді бджолиної сім’ї постійно підтримується необхідна температура, влітку – 34-35оС, взимку від 15 до 30оС. Зниження температури у гнізді на 3…4оС на кілька днів затримує вихід бджіл, які часто виводяться дуже дрібними, з короткими хоботками. Підвищена температура згубно діє на розплід.
Температуру в гнізді бджоли регулюють посиленою вентиляцією, або охолодженням (приносять і розбризкують по стінках велику кількість води). В холодну пору для зберігання тепла бджоли утворюють щільний клуб.
Пасіка складається з бджільницької садиби (точка), на якій розміщені вулики, зимівника, сховища для стільників, бджільницької майстерні, кочового будиночка, навісів для запасних вуликів і інвентарю. Пасіки бувають стаціонарні і кочові.
Вимоги до ділянки для розміщення пасіки.
Велике значення має захист пасіки від панівних вітрів. Недотримання цього призводить до ослаблення сімей, нальотів одних бджіл на інших, утруднення орієнтувальних польотів молодих бджіл і маток. Бджоли стають дратівливими, що ускладнює роботу з ними.
При цьому важливо, щоб поблизу не було інших пасік. Найкращим місцем вважаються узлісся і сади. Рідке розставляння вуликів зменшує випадки нападання бджіл на сім’ю розкриту для огляду. Відстань між вуликами повинна бути 4…6 м.
Не рекомендується вулики ставити льотком на південь, тому, що бджоли погано працюють, а стільники часто витягуються і обриваються. Прилітна дошка сильно нагрівається і утруднюється вентилювання вулика. Найкращий напрямок північно-східний. Вулики необхідно ставити на кілки - підставки або козли. Краще якщо це буде ящик з дощок який у холодну пору можна наповнити сухим листям, стружками, тирсою.
Вимоги до вуликів.
Велике значення при використанні вуликів належить вентиляції. Для цього влаштовують верхній і нижній льоток. Своєчасна вентиляція запобігає роїнню, хворобам, обривам стільників і полегшує випаровування води з недозрілого меду.
Навесні і восени вулики утеплюють спеціальними подушками. А влітку вулики слід утеплювати зверху кришки щоб вони сильно не прогрівалися. Ефективні утеплювачі дошки діафрагми у вигляді рамки товщиною не менше 40 мм.
Системи утримання бджіл.
У багатокорпусних вуликах, двокорпусних, вуликах-лежаках, і в 10…16 рамкових.
Основними способами зимівлі бджіл є: зимівля у спеціальних приміщеннях (омшаниках) і зимівля на волі. Найважливішими умова- ми сприятливої зимівлі бджіл вважаються спокій, темрява, температура, добрий корм у достатній кількості та вентиляція у вуликах. Температура в зимівнику повинна бути 0…+4оС відносна вологість 75…80% . Особливої уваги наділяють вентиляції . Бджоли бояться вогкості. При зимівлі на волі вулики утеплюють прикидуючи осокою, хвоєю, листям, а пізніше -снігом не менше ніж на 1 м з боків і 50 см поверх кришки. Навесні його розкидають щоб не залити вулики талою водою. Особливого догляду за бджолами, що зимують під снігом, немає.
Контрольні запитання. 1. Гігієнічні вимоги до розміщення пасіки. 2. Найкраща орієнтація льотків влітку. 3. Які системи утримання бджіл.
4. вимоги до зимівників. 5. Параметри гігієнічного контролю за оптимальними умовами утримання бджіл протягом року.