12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва

12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва

Основною метою наближеного до природи лісництва в:

- підвищення біологічної стійкості та продуктивності лісостанів;

- формування мішаних за складом і складних за структурою лісостанів природного, а іноді і природно-штучного походження;

- максимально-можливе використання природного насіннєвого відновлення;

- проведення відбору і селекції форм і популяцій деревних порід, які є найбільш стійкими до природних умов та захворювань;

При веденні лісового господарства та переорієнтації лісівництва на природоохоронне, або наближене до природи, доцільно здійснювати такі заходи (Чернявський М., 2006; Молотков П.І., 1971; Парпин В.І., 2005):

- лісовідновлення з урахуванням типів лісорослинних умов і типів лісу та наданням переваги природному при раціональному його поєднанні із штучним відновленням;

- формування на більшості площ корінних за складом, високопродуктивних, біологічно стійких деревостанів;

- застосування диференційованих видів, способів, методів і технологій рубок за типами лісу і цільовими програмами лісовирощування;

- поступовий перехід від вирощування одновікових чистих деревостанів до формування мішаних різновікових лісостанів за типами лісу;

- планомірний і поступовий перехід від суцільно-лісосічних способів до вибіркових і поступових з формуванням складної різновікової структури лісостанів та перехід у майбутньому переважно на вибіркову систему ведення лісового господарства;

- запровадження природозберігаючих технологій лісокористування і систем машин, розширене застосування систем канатного транспорту лісу;

облаштування оптимальної мережі автомобільних доріг.

12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів

Смерекові ліси є найбільш поширеними в Українських Карпатах. Залежно від рельєфу, висоти над рівнем моря та клімату формуються як чисті так і мішані смерекові насадження з домішкою бука та ялиці. Так, у районі Стрийсько-Сянської Верховини на схилах Водороздільного хребта до р. Опір (900-1000 м.н.р.м.) формуються буково-смерекові ліси. Буково-ялицево-смерекові гірські ліси охоплюють схили північного і південного макросхилів з поясами: до 1200-1500м – чисті смерекові ліси; 1500-1800м – субальпійська рослинність. Смерекові високогірні ліси ростуть у районі Водороздільних і частково Приводороздільних Горган, Чивчинських і Гринявських гір на висотах 700-1450м.

Основними лісогосподарськими заходами, які дозволяють сформувати наближені до природи смерекові лісостани є: проведення групово-вибіркових, добровільно-вибіркових, вузьколісосічних рубок із супутнім та наступним природним поновленням, рубок переформування; заходи сприяння природному поновленню, догляд за підростом та відбір стійких форм і екотипів порід; захист від шкідників і хвороб.

Групово-вибіркові рубки доцільно проводити у мішаних насадженнях з наявністю підросту. За перший прийом закладати 2-3 заруби діаметром «вікон» 20-30м залежно від висоти деревостану, вирубуючи 15-20% запасу. Через 5-6 років розширити «вікна» рівномірно по периферії, або з окремих сторін для створення сприятливих умов росту молодняка. За 4-6 прийомів вирубувати, переважно в зимовий період, більшу частину деревостану.

Добровільно-вибіркові рубки проводять у різновікових насадженнях без обмеження кількості прийомів і терміну. Рубки проводять через 10-15 років залежно від стану насаджень і ходу поновлення. За один прийом вирубують не більше 20% запасу деревостану. Допускається залишення окремих дерев для підтримання природного стану біотопів.

Вузьколісосічні рубки проводять в експлуатаційних лісах. Вирубки проводять вузькими смугами (20м) через 20 років за чотири прийоми. Для цього площу ділянки розбивають на 8 лісосік і при кожному прийому вирубують по дві смуги. Нарізку лісосік та звалювання дерев проводять переважно під кутом 45 градусів до схилу.

Рубки переформування проводять у деревостанах, які втрачають біологічну стійкість, незадовільні за складом і структурою. За перший прийом рубки намічають 3-4 заруби діаметром «вікон» 20-30м і вирубують 15-20% запасу. Дерева вирубують навколо груп підросту за 4-6 прийомів протягом двох-чотирьох класів віку, переважно взимку.

Сприяння природному поновленню у мішаних насадженнях, які поступають в рубку, проводять в урожайні роки у смугах шириною 1-2м, які прокладаються через 5-6м. На смугах вирубують підлісок, малоцінний підріст і формують другий ярус. При ущільненні грунту його боронують.

При рубках формування та оздоровлення лісів необхідно залишати вузькокронні форми порід, які є більш стійкими та довговічними.