1. Ліси і типи лісу Передкарпатського округу

Передкарпатський лісогосподарський округ розташований у передгір’ї Карпат і характеризується неоднорідним рельєфом в межах висот 300–500 м н.р.м. Клімат Прикарпаття помірно теплий, вологий. Середня кількість опадів коливається від 600 до 800 мм, літо тривале не жарке, зима відносно м’яка. Переважаючими ґрунтами є суглинисті дерново– середньо - і сильноопідзолені поверхнево оглеєні, буроземно–підзолисті оглеєні, а в заплавах річок зустрічаються дерново – оглеєні, лучні і лугово–заболочені.

Ліси округу займають біля 260 тис. га, або 16 % лісового фонду Карпат. Лісистість 21,2 %, в тому числі в межах Львівської області – 17,6, Івано-Франківської – 23,8 і Чернівецької – 25 %. Загальний запас насаджень дорівнює приблизно 33 млн. м³ (Генсірук С.А., 1998).

Природні умови округу зумовили формування лісів різноманітного складу і продуктивності. Тут переважають широколистяні ліси з такими лісоутворюючими породами, як дуб, бук, ялиця, граб, ясен, клен, липа, смерека. У південно-східній частині округу в межах висот 200-350 м н.р.м. переважають дубові і дубово-грабові ліси, представлені вологими грабовими дібровами і судібровами, рідше вологими грабово-буковими дібровами і судібровами. Як домішка в лісостанах зростають ясен, клен, липа, ялиця, бук та інші. Другий ярус формується з граба. Похідними є грабові, ясеневі і букові деревостани. Продуктивність деревостанів середня – ІІ і І бонітетів. У підліску зустрічаються ліщина, крушина ламка, свидина, глід, кизил, бересклет бородавчатий, калина.

У північно-західній частині округу зростають ялицево-буково-дубові і ялицево-дубові ліси. Вони займають висоти 300-500 м н.р.м. Типи лісу представлені вологими ялицевими, грабовими, ялицево–грабовими, ялицево-буково-грабовими дібровами і судібровами, рідше дубово-буковими яличниками. Як домішка в лісостанах зростають граб, бук, ясен, клен, липа, явір. Запаси деревини у 100-літніх деревостанах досягають 650 – 750 м³/га.

У міжріччі Пруту і Серету на південному сході округу сформувалися буково - дубові ліси – це свіжі грабові діброви і судіброви, або вологі буково-грабові діброви і судіброви, вологі грабові бучини і субучини.

Домінуючими типами лісу південно–західної частини округу є вологі дубово–букові яличники і суяличники, вологі грабово-ялицеві бучини і субучини, рідше – вологі або сирі буково – ялицеві діброви.

Похідними деревостанами є грабняки, букняки, дубняки та смеречники. Смерекові лісостани у цій частині округу часто досягають І-І^а бонітету. У поймах річок домінують вільхові ліси.

2. Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу

Територія округу займає близько 50 % площі Українських Карпат. Рельєф території дуже розчленований, найвищими вершинами є Чорногора (2002м), Піп Іван (2022м), Говерла (2061м). Для округу характерні бурі середньо – і слабопідзолисті гірськолісові і гірсько – лугові ґрунти.

Клімат округу помірно континентальний, вологий. Тут виділяються помірна ( 500-850м ), прохолодна ( 850-1250м ), помірно холодна ( 1250-1500м ) і холодна ( 1500-2000м ) вертикальні термічні зони. Середня кількість опадів зростає від нищої частини гір до їх вершини ( 800-1500мм на рік ). За таких умов часто бувають зливи, які зумовлюють значні ерозійні процеси.

Природні умови є досить сприятливі для розвитку лісового господарства. Лісистість території – 62,5%. Ліси округу представлені незначною кількістю деревних порід.

У районі Зовнішніх Карпат домінують ялицеві бучини і субучини, смереково-ялицеві бучини і субучини, смереково-букові яличини і суяличини. У складі порід домінує бук, рідше ялиця; як домішка зростає смерека, ільм гірський, клен гостролистий, ясен, черешня, граб, явір, осика, береза. Запаси корінних деревостанів інколи досягають 1000 м³/га. У лісовому фонді району широко представлені штучні смеречники. В складі похідних деревостанів поширені букняки за участю граба та інших порід, а також насадження з вільхи сірої.

Для лісового фонду Стрийсько - Міжгірської Верховини характерне переважання вологих смереково-ялицевих бучин і субучин , смерекових бучин і субучин, букових раменів і сураменів, вологих букових яличників, ялицевих і чистих бучин. У складі насадження, як домішка зістрічаються смерека, ялиця, липа, черешня, явір, ясен звичайний, ільм гірський та інші. У підліску, який розвинутий слабо, зустрічається ліщина, бузина чорна, вовче лико, жимолость чорна. Корінних деревостанів збереглось мало.

Північні схили Вулканічного хребта, а також Полонинські гори представлені чистими вологими бучинами і вологими грабовими бучинами. Як домішка тут виступає граб, рідше клен гостролистий, явір, в’яз. На висоті 1000-1200м букового поясу поширені вологі приполонинні субучини і бучини з домішкою явора, який росте в одному ярусі з буком. Бонітет цих деревостанів ІІІ, рідше – ІІ. При наближенні до поясу полонин продуктивність бука знижується до IV бонітету. У приполонинному поясі (вище 1200м н.р.м.) поширені слаборозвинуті сугрудкові і суборові типи лісу. Тут зростають буково-яворові, зеленовільхові і ялівцеві криволісся. Серед чагарникових порід рідко зустрічається вовче лико, горобина звичайна.

Найбільш висока частина Українських Карпат ( Високогірний район ) представлений смерековими високопродуктивними лісами. В межах району М.А. Голубець (1977) виділив два рослинні пояси - пояс чистих смерекових лісів, що зростають на схилах вище 1200м н.р.м. і пояс смерекових лісів з домішкою ялиці і бука, який розташований нижче. Переважаючими типами лісу є вологі чисті сурамені, рідко смерекові субори. Корінна порода в лісах району смерека звичайна, інколи до неї домішується кедр, бук, береза, сосна, явір. Зі збільшенням висоти продуктивність деревостанів падає до ІІІ-ІV бонітету. Підлісок у смеречниках рідкий із спіреї ільмолистої, жимолості чорної, вовчого лика, горобини чорноплідної, троянди альпійської.

Вище від зони смерекових високогірних лісів виділяється субальпійський пояс із заростями сосни сланкої (гірської) та вільхи зеленої, які приурочені до крутих схилів і кам’янистих розсипів. Під ними формуються борові і суборові типи лісу сирих і вологих гігротопів.