Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з регіонального.doc
Скачиваний:
92
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
2.16 Mб
Скачать

7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України

Найбільш ґрунтовно і повно завдання розвитку лісового господарства у Степу України опрацьовані О.І. Фур дичком, Г.Б. Гладуном та В.В. Лавровим у монографії „Ліс у Степу: основа сталого розвитку” (2006). До перспективних завдань розвитку лісового господарства у Степу належать:

  1. Формування регіональної стратегії переходу ведення лісового господарства та лісокористування у Степу на принципи сталого розвитку. Підготовка „Концепції степового лісівництва”.

  2. Оптимізація породного складу та вікової структури лісів з урахуванням вимог щодо збереження біорізноманіття.

  3. Зниження антропогенного навантаження на ліси до рівня екологічних нормативів.

  4. Розробка нормативів для переведення господарства на водозбірно-ландшафтний екосистемний рівень.

  5. Оптимізація структури ландшафтів шляхом збільшення їхньої лісистості до науково-обгрунтованого рівня, досягнення балансу територіального співвідношення угідь різного цільового призначення.

  6. Впровадження диференційованого ведення господарства за регіональними природно-економічними та екологічними особливостями з урахуванням наукових рекомендацій щодо переходу на програмно-цільовий рівень вирощування насаджень.

  7. Забезпечення проведення екосистемного моніторингу лісів.

  8. Забезпечення умов відтворення та підтримки розвитку полезахисного і меліоративного лісорозведення. Створення лісів на девастованих землях, які виводять з користування.

  9. Відтворення навколишнього природного середовища – рекультивація та ренатуралізація техногенних ландшафтів і малопридатних для іншого використання угідь, враховуючи завдання Кіотського протоколу та Стратегії БІО.

  10. Диференціація основ ведення господарства в лісах різних категорій з врахуванням принципів сталого розвитку.

  11. Вдосконалення принципів збереження біорізноманіття лісів згідно із Стратегією БІО: сприяння природному поновленню корінних деревостанів.

  12. Вдосконалення кадастру та обліку лісових ресурсів. Економічна оцінка несировинних ( екологічних, соціально-культурних, естетичних та ін.) ресурсів лісу.

  13. Розробка та запровадження системи механізмів економічного стимулювання запровадження у практику принципів сталого ведення лісового господарства.

Таким чином, ключовими проблемами Українського Степу є: запровадження збалансованого природокористування на ландшафтно- водозбірній екосистемній основі; узгодження цільових стратегій природокористування на принципах сталого розвитку; оптимізація структури ландшафтів за еколого-економічним цільовим використанням угідь; збереження лісових та агроландшафтів; екологізація системи ведення лісового господарства та агропромислового комплексу.

7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень

Лісорозведення в степу України залежно від історично визначеного періоду мало свої особливості та спрямованість. Залежно від цільового призначення формувалися різноманітні просторово – цільові форми насаджень, лісокультурні і лісівничі способи їх створення та вирощування.

Степове лісорозведення, яке виникло як клімато-перетворююче та для отримання деревини, пізніше трансформувалось у різні за цілями і формами захисні і меліоративні насадження та лісонасадження. Для кожного цільового типу насаджень характерні свої просторові форми з певними лісокультурними і лісівничими особливостями.

Для степової зони України в теперішній час виділяють такі просторово – цільові форми лісонасаджень (Лохматов Н.А., 1999):

- класичні поновлені і нові лісові масиви комплектного призначення;

- системи лісонасаджень на ділянках колишньої Докучаєвської Експедиції (Луганська і Маріупольська ЛДС Укр. НДІЛГА);

- системи і комплекси захисних і інших лісонасаджень в найстаріших місцях їх створення (Весело-Боковеньківська, Присивашська, Нижньодніпровська дослідні станції, заповідник «Асканія-Нова» і ін.;

- полезахисні лісові смуги на землях колгоспів і радгоспів, закладені в 1920-1990 роки;

- протиерозійні (захисно-меліоративні)насадження на яружо-балкових системах, берегах річкових долин, закладені в 1930-1990 роки;

- держсмуга по Сіверському Донцю;

- приаренні насадження і насадження на пісках;

- придорожні смуги і алеї;

- системи захисних лісонасаджень водосховищ і каналів;

- зелені зони;

- насадження на рекультивованих землях.

Відповідно до поділу лісів за соціально-економічним і екологічним значенням, лісові насадження степу віднесені до захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Переважаючими у степу є захисні та рекреаційно – оздоровчі насадження.

ЛЕКЦІЯ 8. ПРИРОДНІ УМОВИ СТЕПОВОЇ ЗОНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ТИПІВ ЛІСУ