3.3. Особливості головних рубань лісу

Враховуючи важливу ґрунтозахисну роль лісів Лісостепу, суцільнолісосічні рубки тут необхідно звести до мінімуму за рахунок впровадження вибіркових та поступових рубок.

Вивчення різних видів рубок (насіннєво-лісосічних, групово вибіркових, суцільнолісосічних і рубок Корнаковського) в дубових лісах Сумської області займався А.Б.Жуков (1949). За результатами своїх досліджень він дійшов висновку, що найбільш доцільними у дубових насадженнях є групово-вибіркові рубки. Проте і вони без проведення догляду за підростом дуба не забезпечують надійного природного відновлення. Тому в дубових лісах при будь-якому способі рубок необхідно систематично здійснювати догляд за самосівом і підростом головної породи.

Найбільш ефективним способом рубок у дубових і соснових деревостанах Лісостепу є насіннєво-лісосічні. Ці рубки сприяють підвищенню приросту залишених дерев, посилають їх плодоношення, забезпечують збереження самосіву головних порід. Достатньо ефективним є поступові рубки в сосняках суборових типів. Насіннєво-лісосічні рубки також дають добрі результати у букняках Західного Лісостепу. При застосуванні цих рубок найбільша кількість природного поновлення спостерігається у свіжих і вологих бучинах при середніх повнотах лісостану 0,6-0,7. Поступові рубки в цих умовах забезпечують лісовідновлення лісосік природним шляхом.

3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів

3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу

Доглядові рубання у лісах Лісостепу спрямовані на вирощування мішаних, складних за формою, високопродуктивних і біологічно стійких насаджень.

Як вже відмічено вище, найбільш поширеними в лісах Лісостепу є дубові насадження, тому специфіку доглядових рубань розглянемо на прикладі:

3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях

Внаслідок повільного росту дуба в перші роки життя він легко заглушуються іншими деревними породами та чагарниками і за відсутності своєчасного догляду майже повністю випадає з насадження. У вологих та свіжих дібровах його швидко переростають такі породи як клен, липа, граб, осика, в’язові тощо. Тому важливою умовою вирощування дубових лісостанів є раннє втручання в життя молодняку у вигляді рубок та часте їх проведення. Це впершу чергу стосується дубових і створених сіянцями або висіванням жолудів на не розкорчованих лісосіках із використанням поновлення супутніх порід.

Перший догляд за дубом розпочинають рано, з моменту змикання крон, на другий рік після садіння. Він полягає в обрубуванні гілок, що нависають над дубом та звільнення дуба від заглушення бур’янами. Залежно від лісорослинних умов повторюють освітлення через 2-4 роки.

Освітлення дуба проводять двома способами – суцільним, коли вибір дерев здійснюється смугами (коридорами або гніздами). Суцільний метод є найбільш ефективним, але й найбільш трудомістким.

У дубових молодняках змішаного природного походження перший догляд проводять у віці 3-5 років, вирубуючи заглушуючі насінний дуб і ясен чагарники, другорядні деревні породи і окремі паросткові гнізда головних порід. Наступний догляд повторюють через 3-4 роки залежно від густоти порослі.

Паросткові гнізда дуба, ясена і інших порід, розміщені серед насіннєвих екземплярів головних порід, при першому догляді вирубують повністю або сильно зріджують, залишаючи на пнях 2-4 паростки, які вирубують при наступному догляді. Паросткові гнізда дуба і ясена, розташовані в місцях, де насінний дуб відсутній зріджують поступово і з меншою інтенсивністю.

При прочищеннях догляд здійснюють за дубом і його супутниками та підгінними породами шляхом звільнення їх від затінення кущами і другорядними породами. Одночасно видаляють і паросткові дерева дуба і ясена. Порослеві дерева підгінних порід (клен, липа, граб) вирубуються, якщо для утворення другого яруса є достатня кількість дерев цих порід насіннєвого походження. Повторюють прочищення через 3-5 років залежно від стану насаджень.

У молодняках природного походження, при прочищеннях, зріджують густі групи насінного дуба та ясена. Одночасно регулюють і кількісне співвідношення між цими породами, зберігаючи домішку ясена до 2-3 одиниць за складом.

В кінці прочищення і на початку проріджування необхідно починати догляд за другим ярусом, в якому повинні бути липа, клени гостролистий і польовий, граб, берест, в’яз тощо. У змішаних дібровах Лісостепу необхідно передбачати домішку ясена або бука, як головної породи в першому ярусі (передгірні райони Карпат). У чистих дібровах другий ярус доцільно формувати з високорослих чагарників.

Догляд за якістю стовбурів і формою крони здійснюють шляхом проріджування. Одночасно створюються сприятливі умови для формування другого ярусу з підгінних деревних порід (клени, липа, граб, груша). У паросткових деревостанах при проріджуваннях догляд проводять у гніздах дуба, ясена та інших цінних порід. До віку прохідної рубки на окремих пнях залишають по 1-3 стовбури. Повторюють проріджування через 5-8 років. Інтенсивність рубок не повинна перевищувати 10-30 %.

При прохідних рубках головну увагу приділяють одержанню приросту кращих дерев верхнього ярусу лісостану. Перші прийоми прохідних рубок повинні бути спрямовані на створення оптимальної повноти другого ярусу, допускаючи в ньому лише вирубку сухостійних і ушкоджених дерев. У сухих типах лісу достатньо одноразового проведення прохідних рубок, а в свіжих і вологих їх повторюють при достатній зімкнутості деревостану через 10-15 років.

У центральних та східних районах Лісостепу при проведенні доглядових рубань у верхній ярус слід виводити не тільки дуб, але й такі цінні породи, як ясен, явір, клен гостролистий, доводячи їх участь у складі деревостану до 2-3 одиниць. Одночасно необхідно створювати сприятливі умови і для росту екзотичних порід, таких як горіх чорний, бархат амурський та інші.