12.2.7. Санітарні рубання.

Специфіка санітарних рубань у гірських лісах залежить від санітарного стану насаджень і не залежить від їх віку і поточних рубань. Залежно від ступеня пошкодження або захворювань деревостану санітарні рубки можуть бути вибірковими або суцільними. Останні призначаються лише у виключних випадках, після великих вітровалів, вітроломів, сніголомів, масовому всиханні деревостанів, пожеж тощо.

При вибіркових рубках з насадження видаляються хворі і пошкоджені дерева, повнота і зімкнутість, як правило, не зменшується нижче 0,7-0,6. Якщо одночасне вирубування дерев, які належить вирубати, призведе до зниження повноти нижче 0,5 в хвойних і нижче 0,4 у листяних та змішаних, то, починаючи з віку прорідження доцільно проводити суцільне вирубування ушкоджених деревостанів.

На крутих скелясто – кам’янистих схилах, які легко піддаються ерозії і зсувам, допускаються лише вибіркові санітарні рубки. Зріджені рубками деревостани зберігаються та проводиться їх відновлення – садіння деревних порід, підсівання.

У лісових насадженням Карпат санітарні рубки необхідно проводити за таких умов. У рівнинних дубових лісах у надмірно зволожених місцях спостерігається масове всихання дуба внаслідок пошкодження ентомошкідниками. Такі дерева необхідно вирубувати після їх заселення короїдами, вирубуються також дерева уражені справжнім трутовиком, раковими наростами та явно усихаючі. У дубово-букових передгірських та гірських лісах вирубуванню підлягають дерева пошкоджені справжнім трутовиком та раком листяних порід. Ураження дерев грибковим раком починається вже в першому класі віку, а в другому може набувати масового характеру.

Однією з найнебезпечніших хвороб для смереки є коренева губка, яка масово поширена в чистих смеречниках у зоні букових лісів Закарпаття та у районі Прикарпаття. Інші причини, які обумовлюють проведення санітарних рубок в хвойних і мішаних лісах є масові вітровали, вітроломи, сніголами, які спричиняють вогнища короїдів та інших вторинних шкідників. Дерева заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають вирубці у травні – червні; літньої феногрупи – у серпні або восени. Повалені дерева підлягають терміновому вирубуванню.

Вибіркові санітарні рубки у насадженнях, пошкоджених пожежами проводяться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. Санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів під рубки і закінчують на весняних згарищах – до 1 липня, ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх, до 1 грудня поточного року.

Види, обсяги, терміни, місця та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах визначаються спеціалістами лісовпорядкувальних та лісопатологічних партій, спеціалізованих лісозахисних підприємств і станцій, державних органів лісового господарства, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень відповідно до “Санітарних правил в лісах України” (1995).

12.3. Головні рубки лісу

Способи головних рубань у гірських лісах Українських Карпат залежать від породного складу лісів, їх вікової структури, типів лісу, характеру лісовідновних процесів, експозиції та крутизни схилів. Найбільш ефективними є поступові, добровільно-вибіркові, а також групово вибіркові рубки, які доцільно широко застосовувати в букових, буково-ялицевих, смереково-буково-ялицевих лісах при наявності природного відновлення головних порід.

Головні рубання лісу в гірських лісах допускаються тільки в експлуатаційних лісах. В захисних, рекреаційних та оздоровчих лісах проводяться доглядові, санітарні та лісовідновні рубки всіма способами.

Основними рубками у лісах Передкарпатського округу є суцільнолісосічні. Вони проводяться в дубових, дубово-грабових деревостанах корінних типів, а також в похідних насадженнях граба, берези, вільхи, смереки. Проте у дубово-букових і дубово-буково-ялицевих деревостанах, особливо на підвищених ділянках лісу і схилах, повинні застосовуватись поступові, групово-вибіркові або улоговинні рубки головного користування.

Рівномірно-поступові рубки в дубових лісах проводять у два прийоми в насадженнях з повнотою 0,6 і більше. При першому прийомі повнота зменшується до 0,5. Кінцевий прийом рубки призначається через 5-7 років за наявності надійного підросту в кількості не менше як 10 тис. шт./га. Площа лісосіки не повинна перевищувати 15 га.

Добровільно-вибіркові рубки проводяться в захисних лісах з повторністю залежно від стану поновлення 10-15 років та інтенсивністю рубки до 20%. Суцільні вузьколісосічні рубки допускаються на пологих схилах з стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також в деревостанах з повнотою 0,5 і нижче на покатих схилах.

У лісах Гірськокарпатського округу з характерною захисно-рекреаційною системою господарства найбільш ефективними є поступові, добровільно-вибіркові, а також групово-вибіркові рубки. Їх доцільно широко застосовувати в букових, буково-ялицевих, смереково-буково-ялицевих лісах при наявності природного відновлення головних порід. У захисних лісах доцільно проводити лісовідновні рубки. В лісах рекреаційного призначення (лісопарки, ліси курортів) проводяться рубки формування ландшафтів. В особливо захисних лісах проводяться лише вибіркові рубки.

Способи рубань в лісах даного округу диференційовані залежно від породного складу лісів, характеру місцевості , типів умов місцезростання та інших факторів. Так, у корінних ялицево-букових, буково-ялицевих лісах добровільно-вибіркові рубки проводяться на пологих, покатих і стрімких схилах з нестійкими ґрунтами. Повторність рубань 15-20 років з інтенсивністю до 20%. Рівномірно-поступові рубки проводяться в насадженнях з повнотою 0,6 і більше на пологих, покатих і стрімких схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами. У високоповнотних деревостанах (0,9) проводяться триприйомні рубки.

Суцільні рубки допускаються на пологих і покатих схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також на стрімких схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами за умови застосування підвісних та напівпідвісних способів трелювання. Площа лісосік на пологих і покатих схилах не повинна перевищувати 5 гектарів, а на стрімких схилах 3 гектари.

У високогірних смерекових лісах доцільно застосовувати добровільно-вибіркові, групово-вибіркові та вузьколісосічні рубки. Добровільно-вибіркові рубки проводяться в змішаних ялинових насадженнях, якщо у їх складі бук, ялиця та інші породи становлять не менше 40% за запасом, на пологих, покатих і стрімких схилах з нестійкими ґрунтами. Зниження повноти допускається до 0,6.

В усіх інших ялинових насадженнях незалежно від стійкості ґрунту допускаються вузьколісосічні рубки. Останні є можливими у м’ягколистяних і грабових насадженнях.

У Закарпатських передгірських та рівнинних лісах головні рубання допускаються лише в експлуатаційних категоріях лісів. Основними способами рубок тут є поступові та групово-вибіркові. Суцільні лісосічні рубки повинні застосовуватися у смерекових (штучно створених), дубових, дубово-грабових, грабових та вільхових деревостанах за відсутності підросту і поновлення цінних порід.