Тест на визначення типу працівника в команді

І. Чим, на мій погляд, я можу бути корисний колективу?

1. Вважаю, що вмію швидко помічати нові можливості і викори­стовувати їх

2. Можу успішно працювати з великим колом людей.

3. Генерування ідей є однією з моїх природних здібностей.

4. Маю здатність помічати в людях цінні риси, які можуть сприяти досягненню групової мети.

5. Завжди доводжу почату справу до кінця; працездатний.

6. Готовий тимчасово втратити популярність заради кінцевого результату.

7. Можу обґрунтувати альтернативну пропозицію, по допускаю­чи упередженості і необ'єктивності.

II. Властиві мені недоліки в груповій роботі.

1. Почуваюся ніяково під час зборів, якщо їхня структура і проіи!-дення недосконалі.

2. Великодушний до тих, чий погляд не дістав належної під­тримки.

3. Багатослівний, якщо мова заходить про нові ідеї.

4. Через об'єктивний світогляд мені важко відразу та із захоп­ленням приєднатися до колег.

5. Для користі справи можу бути авторитарним і деспотичним.

6. Не завжди буваю відвертим через надмірну чутливість.

7. Можу так захопитися ідеєю, яка спала мені на думку, що не спроможний стежити за тим, що відбувається навколо.

8. На думку колег, надмірно неспокійний, невпевнений.

III. Коли я разом з іншими беру участь у проекті, то:

1. Спроможний впливати на людей.

2. Моя пильність запобігає помилкам і недоглядам.

3. Готовий виступити, коли бачу, що час на зборах витрачається марно і головна мета зникає з поля зору.

4. Можна розраховувати, що я запропоную що-небудь оригі­нальне.

5. Завжди потониіі підтримати гарну пропозицію заради загаль­них інтересів.

6. Уважно стежу за передовими ідеями й останніми подіями.

7. Вважаю, що моє здорове судження допоможе ухваленню пра­вильних рішені.

8. Відповідальний.

IV. Для мені характерний підхід до групової роботи:

1. Не виявляю активності для того, щоб краще взнати колег

2. Можу взяти під сумнів чужий погляд або прийняти погляд меншості.

3. Можу аргументовано спростувати непідходящу пропозицію.

4. Вважаю, що спроможний здійснити план.

5. Здатний уникати тривіального і видавати що-небудь несподіване.

6. Будь-яку роботу доводжу до кінця.

7. Використовую контакти, наявні за межами групи.

8. Непохитний, коли приймаю важливі рішення.

V. Робота приносить мені насолоду, тому що:

1. Я із задоволенням аналізую ситуації і зважую всі можлиіч варіанти.

2. Мені цікаво знаходити практичні вирішення проблем.

3. Мені приємно відчувати, що сприяю добрим взаємовідносинам у колективі.

4. Наполегливий у прийнятті рішень.

5. Маю можливість зустрічатися з людьми, які можуть запропонувати що-небудь нове.

6. Спроможний переконувати людей діяти так, як вважаю за по­трібне.

7. Я у власній стихії, де можу віддавати завданню всю увагу.

8. Мені подобається знаходити поле діяльності, яке виходить за межі моєї уяви.

VI. Якщо я раптом одержую складне завдання, яке необхідно виконати за обмежений час і з незнайомими людьми:

1. Я хотів би усамітнитися і знайти спосіб зрушитися з мертвої точки перед розробкою стратегії.

2. Я готовий працювати з людиною, яка продемонструвала най­кращий підхід.

3. Я знайшов би спосіб скоротити обсяг завдання, з'ясувавши, що кожний окремий працівник може більше зробити для його ви­конання.

4. Моя природна спритність допомогла б виконати завдання вчасно.

5. Вважаю, що зберіг би спокій і здатність ясно мислити.

6. Я б цілеспрямовано просувався до поставленої мети, незважа­ючи на будь-який тиск.

7. Я був би готовий узяти на себе головну активну роль, побачив­ши, що справа не просувається.

8. Я почав би обговорення з метою пошуку нових ідей.

VII. Недоліки, які я зобов'язаний викорінювати, працюючи в групах.

1. Я здатний виявляти нетерпіння, коли хтось заважає просу­ванню вперед.

2. Інші можуть критикувати мене за надто аналітичний підхід і

недостатню інтуїцію.

3. Моє бажання забезпечити належне виконання роботи може

затримати процес.

4. Я достатньо легко втрачаю інтерес до проблеми і потребую

нагадувань з боку активних членів групи.

5. Важкий на підйом, якщо мета не зрозуміла.

6. Іноді мені буває тяжко зрозуміти складні моменти, з якими

доводиться стикатися.

7. Я свідомо вимагаю від інших того, чого не можу зробити сам.

8. Я втрачаю впевненість, стикаючись із справжньою опозицією.

Підрахунок балів

Ви одержуєте один бал за кожну відповідь, з якою ви згодні. Підрахунок усіх позицій за розділами потрібно робити в аркуші самоаналізу:

Розділ	П	ВП	П	КО	П	ФР	П	ІН	П	ДС	П	СПО	П	ЧК	П	ЗВ
І	7		4		6		3		1		8		2		5
ІІ	1		2		5		7		3		4		6		8
ІІІ	8		1		3		4		6		7		5		2
ІV	4		8		2		5		7		3		1		6
V	2		6		4		8		5		1		3		7
VІ	6		3		7		1		8		5		2		4
VІІ	5		7		1		6		4		2		8		3
Разом балів:

Умовні позначення:

П — пункт, ВП - впроваджувач, КО – координатор, ФР - формувальник, ІН — інноватор, ДС — дослідник, СПО — спостері­гач-оцінювач, ЧК — член команди, 3В — завершувач. Типові риси працівників, їхні позитивні якості і слабкості зве­дено в таблиці 1

Таблиця 1

Формування команди має на увазі вирішення та­ких задач:

• визначення розміру команди;

• оцінка кандидатів в команду;

• визначення лідера команди;

• відбір кандидатів під лідера;

• розподіл ролей;

• розподіл посад.

Визначення розміру команди. При визначенні розміру команди необхідно керуватися, в першу чергу, нормою керованості. Відомо, що завищена норма керованості може привести до втрати контролю і де­зорганізації роботи команди.

Перше літературне джерело, в якому підіймається ця важлива про­блема— Біблія. В книзі «Исход» розкривається, що коли Мойсей почав виводити євреїв з Єгипту, то всі функції управління він узяв на себе.

Але незабаром зрозумів, що не можна одному вирішувати тисячі великих і малих проблем.

Наукові дослідження і сотні експериментів виявили критерії і по­казники, що характеризують кількість посадових зв'язків між керівни­ком і підлеглими в процесі управлінської взаємодії.

Французький дослідник В. А. Грейкунас обґрунтував залежність, де число всіх видів зв'язків між керівником і його підлеглими опису­ється формулою:

(6.1)

де N — кількість взаємозв'язків;

п — число підлеглих.

Формула Грейкунаса невблаганно показує, що якщо керівнику безпосередньо підлеглі чотири виконавці, то кількість спірних питань, розбіжностей, а отже, і звертань за їх рішенням до начальника буде порядку 44 разів за робочий день. В табл. 6.1 представлені результати розрахунку за формулою (6.1).

Таблиця 6.1

Розрахунок кількості обігу

Число підлеглих	Кількість звернень

Поза сумнівом, що ця формула показує лише загальну тенденцію, оскільки в одиницю часу всі посадові зв'язки здійснюватися не можуть,

але безперечний той факт, що при великій кількості виконавців керів­ник фактично не в змозі повноцінно управляти командою.

Зрозуміло, норма керованості залежить і від наступних факторів:

• типу виробництва (серійне, малосерійне, індивідуальне), його складності і відповідальності;

• оснащеності праці керівника технічними засобами управління (персональний комп"ютер, типи комунікаційних зв'язків, відео­термінали і т. п.);

• знання і досвіди керівника.

Звичайна норма керованості коливається від трьох до семи без­посередньо підлеглих керівнику виконавців. В цьому випадку добре видно внесок кожного члена команди, в таких командах зазвичай не ви­никає субгруп, або, інакше кажучи, не відбувається розділення на під­групи. Фахівці також вважають, що оптимальною кількістю повинне бути непарне число членів команди, що полегшує спільне ухвалення рішень.

Але навіть достатній розмір команди сам по собі не забезпечує виконання задач, що стоять перед нею. Необхідні дії повинні відповіда­ти можливостям того, хто їх виконуватиме. Люди, у яких не вистачає здібностей для якої-небудь праці, у тому числі і управлінської, витрача­ють дуже багато часу енергії, прагнучи зробити те, чого вони зробити фактично не можуть. Тому друга важлива задача, що вирішується при формуванні команди — це оцінка кандидатів за певними професійни­ми і особово-психологічними якостями

Оцінка кандидатів в команду. Для оцінки особово-психологічних особливостей управлінського персоналу широко використовують пси-ходіагностичне тестування [12-14], проте при цьому необхідно дотри­муватися деяких правил, врахування яких багато в чому визначає успіх і результат.

Одним з основних правил тестування є вибір особи тестуючого і експериментатора. Відомо, що будь-яке складне тестування повин­не проводитися за участю фахівця по психодіагностиці або при по­дальшій його участі як консультанта. Проте, на практиці тестуванням часто займається більш широкий круг людей, у тому числі викладачі.

управлінці, працівники служб персоналу та ін. Проте всі вони повинні володіти такими важливими для тестування якостями:

Товариськість, комунікабельність. Ця якість характеризуєть­ся уважним відношенням до співбесідника, умінням знайти контакт з тестованим, створити довірчу атмосферу, дати коректні рекомендації. Невимушеність поведінки тестуючого заспокоює, сприяє щирості при

відповіді, природності.

Динамічність і гнучкість поведінки сприяють тому, щоб можна було легко переходити з однієї теми на іншу, обходити провокаційні питання і вільно виходити з складних ситуацій, які можуть виникнути як під час тестування, так і під час підведення підсумків тестування.

Тестуючий повинен уміти стримувати себе, приховувати свої мимовільні оцінки (особливо негативні) і емоційні реакції по відно­шенню до тестованих. Він зобов'язаний бути гранично незворушним в реагуванні на можливі «зриви» тестованого, повинен бути здатним зняти у нього страх, нервозність або психічну напругу.

Дуже важливою якістю тестуючого є дотримання професійної таємниці, оскільки питання тесту можуть зачіпати інтимні сторони життя тестованого. Тут необхідно сказати про таку якість тестуючого, як емпатія, тобто готовність і здатність проникнути відчуттями і пере­живаннями інших людей і тим самим емоційно зрозуміти їх. Стаючи на позиції тестованого, тестуючий здатний зрозуміти його проблеми і труднощі, правильно проаналізувати стан, що дозволяє вийти з скрут­них ситуацій, які неминучі при тестуванні.

Другим обов"язковим правилом є інструктаж тестованих. Слід детально проінструктувати тестованих, роз'яснити їм цілі і задачі тес­тування, порядок виконання і поведінки під час тестування, підкресли­ти необхідність граничної щирості при відповідях. Слід розвіяти по­боювання про те. що результати тестування можуть бути використані для якої-небудь компрометації тестованих. Для цього можна нагадати про конфіденційність Інформації, про доступ до неї лише тих осіб, для

яких вона призначається.

Під час процесу тестування його організатор стежить затим, щоб тестовані працювали самостійно, не допомагали І не заважали один одному. Уточнюючі питання за процедурою тестування задаються без­посередньо тестуючому. Не рекомендується переривати роботу тесто­ваних і відволікати їх для виконання якої-небудь іншої процедури.

Важливим фактором, що впливає на результат, є вибір технічного прийому одержання оцінок (інтерв'ю, анкета, інтерв'ю-анкета, інди­відуальне тестування або групове). Перевагою групового тестування є можливість охвачування великих груп досліджуваних одночасно, спро­щення функції експериментатора, більш одноманітні умови проведен­ня. Основним недоліком групового тестування є зниження можливостей у експериментатора добитися взаєморозуміння з досліджуваними, заці­кавити їх. Крім того, при груповому тестуванні затруднсний контроль за функціональним станом досліджуваних, таким як стомлення, три­вожність та ін. Індивідуальне тестування позбавлено цих недоліків.

Найважливішим показником якості психодіагностичних методик є надійність, яка свідчить про повторюваність, стабільність результа­тів, про їх постійність і стійкість [15]. Вона показує, наскільки точ­но проводяться психологічні вимірювання, наскільки можна довіряти одержаним результатам. Це, мабуть, найголовніша задача на практи­ці — добитися щирості досліджуваного, уникнути соціальне (або си­туативно) бажаних відповідей.

Існує декілька прийомів захисту психодіагностичних тестів від нещирості досліджуваних. Одним з таких прийомів є включення до опитувальника контрольних питань, наприклад, про участь в яких-небудь подіях, про наявність автомобіля і т. д. Потім ці відповіді пе­ревіряються в реальному житті і якщо таких неспівпадань більше 4 за наявності контрольних питань до 10, то відповіді досліджуваного свідчать про брехню.

Існують питання-пастки, на які відповідей в природі немає, на­приклад, респонденту пропонується охарактеризувати неіснуючий твір, подію вигаданого політичного діяча і т. д. Кількість цих питань, знову-таки, доцільно не більше 10.

Улюблена стратегія психологів — дублювання питань, тобто пи­тання про одне і те ж, але сформульовані словами-синонімами. Неспів­падання відповідей на 4-6 пар з 10 свідчить про брехню.

Дуже цікавим прийомом визначення нещирості відповідей є так звані шкали брехні або щирості. Це питання, на які існує явно відо­ма відповідь. Наприклад, «ви коли-небудь спізнюєтеся?» (відповідь «ні» бути не може, тим часом в практиці все зустрічається). Таких пи­тань існує близько ЗО, деякі з них доцільно застосовувати при усному інтерв"ю. Необхідно помітити, що існує психодіагностика чесності і лояльності як властивості особи, яку можна проводити спеціальни­ми тестами.

Якби там не було, надійність тесту показує незалежність його ре­зультатів від дії різних випадкових чинників. Для перевірки стабіль­ності ознаки, що вивчається, використовують метод, що одержав назву «тест-ретест», який полягає в проведенні повторного психодіагностич-ного дослідження тієї ж вибірки випробовуваних (n 30) через певний проміжок часу. Потім проводять обчислення коефіцієнта кореляції між результатами першого (Х_i) і другого (Y_i) тестування за формулою:

де х_і; y_i; — результати першого і другого тестування відповідно;

п — величина вибірки;

- СКО результатів першого тестуваня

- СКО результатів другого тестуваня

- середнє значення результатів першого тестуваня

- середнє значення результатів другого тестуваня

Цей коефіцієнт є показником стабільності досліджуваної ознаки, тобто надійність тесту виявляється в тому, що одні і ті ж люди при по­вторному обстеженні дають ті ж результати.

Як правило, повторне тестування проводиться через декілька мі­сяців (але не більше ніж через півроку). Не можна проводити повтор­не дослідження дуже швидко після першого, оскільки е небезпека, що досліджувані відтворюватимуть свої відповіді по пам'яті. Проте цей термін не може бути дуже великим, оскільки в цьому випадку мож­лива зміна, розвиток самої досліджуваної функції. Надійність тесту вважається прийнятною, якщо коефіцієнт кореляції перевищує значен­ня г > 0,7. З надійністю тесту пов'язана й інша характеристика, яка називається валідність (англ. УаШ -- дійсний, придатний, той, що має силу) — це придатність тесту для вимірювання саме тої якості, на оцінку якої він направлений. Валідність визначається за допомогою ко­реляції результатів тестування з виявленням даної якості на практиці. Валідність конкретних тестів може перевірятися за допомогою вико­ристання інших методик, що практично довели свою добротність.

Необхідно враховувати репрезентативність тестових норм -правомірність використання тестових норм у великій групі людей. Якщо тестові норми були розраховані на виборці школярів, то ці норми неможна автоматично переносити на студентів. Репрезентативність ві­дображається в нормі тесту, що являє собою середній рівень розвит­ку великої сукупності людей, похожих на даного досліджуваного. В більшості випадків тестові норми визначаються за допомогою усеред­нювання результатів тестування великої вибірки людей (не менше 200 чоловік) однієї статі і приблизно однакового віку. Норми тестів можуть змінюватися в результаті динаміки розвитку самої людини і зміни умов його життєдіяльності. Так. наприклад, норми інтелектуального розвитку людей на початку століття відрізняються від норм в кінці століття.

Проте, необхідно помітити, що психодіагностичні методи­ки мають достатній потенціал не тільки надійності, валідності

і репрезентативності, але і дозволяють вирішувати практично всі задачі, що виникають при роботі з персоналом компанії [16]. У зв"язку з цим, важливого значення набуває використання псиході-агностичних методик для оцінки і визначення закономірності фор­мування і розвитку управлінських команд, що сприяло б активізації і гармонізації всіх процесів, що протікають в об'єкті корпоративно­го управління.

Для оцінки особово-психологічних якостей кандидатів в управ­лінську команду можна вибрати такі десять характеристик, якими повинен володіти менеджер, що працює в успішній команді [17, 18].

1. Організованість — уміння планувати і чітко регламентувати ді­ яльність. Працювати виключно продуктивно, як правило, нічого не робити даремно; здатність тримати під контролем масу справ і деталей, вчасно реагувати на виникаючі відхилення; уміння ко­ ротко і ясно висловлювати думки про справу: уміння писати ділові листи, а також уміння створювати корпоративний колектив.

2. Інтелект — глобальна здатність діяти розумно; раціонально мис­ лити і добре справлятися з життєвими обставинами; здатність миттєво схоплювати суть питання і використовувати нові ділові можливості, кмітливість, аналітичність і системність мислення.

3. Корпоративність мислення — націленість на загальний резуль­ тат фірми; готовність виконувати будь-яку роботу за межами по­ садових обов'язків; здатність створювати комфортний клімат і дружні відносини; відданість фірмі.

4. Креативність мислення — здібність до виявлення і постановки проблем; здібність до генерації великої кількості ідей; оригіналь­ ність і нестандартність мислення, включаючи і фантастичні дум­ ки; слухова і зорова пам'ять; віра в себе, амбітність.

5. Етичність — в конфліктних ситуаціях залишатися на принципо­ вих позиціях; зауваження про недоліки в роботі робити у міру їх виявлення і незалежно від особистих симпатій; вимагаючи ви­ конання яких-небудь правил або норм, строго дотримувати їх са­ мому; не користуватися сумнівними джерелами інформації про співробітників; вчасно відмовлятися від своїх невірних рішень;

відкрито визнавати свої помилки; ніколи не повторювати критич­ні зауваження на адресу людини, що виправила помилку; пильно відноситься до людей, які тебе хвалять.

6. Наполегливість — здатність добиватися наміченої мети до кін­ ця; ухвалювати рішення з питань будь-якої складності самостійно і компетентне; з розумінням відноситись до вчинків, яких ви не розділяєте.

7. Здоров'я — хороший фізичний, психічний і духовний стан; умін­ ня відволікатися від неприємних думок; уміння знімати нервову напругу; відсутність шкідливих звичок.

8. Здатність до ризику — уміння мислити і поступати незалежно, неабияк, зриваючи логік}' здорового значення, виглядаючи іноді нерозсудливим; присутність строгого розрахунку', що не заважає натхненню; схильність до експериментування.

9. Комунікабельність — здатність легко встановлювати необхідні контакти; координувати дії людей, погоджувати їх інтереси; при­ слухатися до думки колег і надавати їм необхідну допомогу; умін­ ня слухати і чути співбесідника; уміння сказати «ні».

10. Почуття гумору — уміння сміятися самому і дозволяти сміятися іншим над собою.

Для оцінки кандидатів в управлінську команду можна використо­вувати комплексний показник, який визначається таким чином:

(6.3)

де K_j — комплексний показник j-го кандидата;

m_i — коефіцієнт вагомості i-ї характеристики;

Ψ_i — чисельне значення i-й характеристики, що визначається в

результаті психодіагностичного тестування;

п = 10, число характеристик.

Визначення коефіцієнта вагомості виділених характеристик здій­снюється експертним методом у декілька етапів.

Перший етап передбачає обчислення числа переваг методом по-парних порівнянь Д_;, які давав кожнийу-й експерт /'-й характеристиці.

На другому етапі проводиться статистична обробка результатів ранжування, яка дозволяє виявити так званих «некомпетентних» екс­пертів за допомогою коефіцієнта кореляції Спірмена:

де l — кількість експертів.

«Некомпетентні» експерти визначаються по критерію Діксона:

(6.5)

де ρ_max, ρ_min — максимальне і мінімальне значення коефіцієнтів коре­ляції Спірмена в групі експертів.

При цьому, експерти для яких D_i > 0,637 вважаються «компетент­ними», а для яких D_i 0,637 — «некомпетентними» і їх результати ви­ключаються з подальших розрахунків.

Третій етап включає визначення ступеня узгодженості експерт­них оцінок за допомогою коефіцієнта конкордації:

(6.6)

де l_i — кількість «компетентних» експертів, що залишилися.

Якщо коефіцієнт конкордації W> 0,5, то узгодженість оцінок екс­пертів можна вважати задовільною, інакше (W 0,5) думки експертів не злагоджені, і необхідно проводити оцінку з іншою групою експертів або уточнювати задачу оцінки.

На останньому етапі визначаються коефіцієнти вагомості особо­вої характеристики по формулі:

(6.7)

Статистична обробка результатів експертної оцінки особових ха­рактеристик дала такі значення коефіцієнтів вагомості:

а) організованість — т₁ = 0,25;

б) інтелект — т_г = 0,20;

в) корпоративність мислення — т₃ = 0,16;

г) креативність мислення — от₄ = 0.10;

д) етичність — от₅ = 0,99;

е) наполегливість — т₆ = 0,08;

ж) здоров'я — т₁ = 0,05 %

з) здатнність до ризику — т_% = 0,04; й) комунікабельність — т₉ = 0,02; к) почуття гумору — т₁₀ - 0,01.

Чисельні значення Ψ_i кожної характеристики визначаються за до­помогою таких психодіагностичних тестів.

ТЕСТ№1

ОРГАНІЗОВАНІСТЬ

На кожне із питань виберіть тільки один варіант відповіді (від­мітити V):

1. Чи є у Вас головні цілі в житті, до досягнення яких Ви прагнете?

а) так; б) ні;

в) цілі є, але моя діяльність мало сприяє їх досягненню.

2. Чи всі Ваші привички хороші і бажані? а) так; б) ні;

3. Чи складаєте Ви план роботи на тиждень, користуючись при цьому тижневиком, спеціальним блокнотом і т. п.?

а) так; б) ні.

в) тримаю головні ідеї в голові, а план на поточний день в голові

або на папері.

4. Чи завжди Ви вибачаєтесь, коли комусь нагрубили?

а) так; б) ні.

5. Чи «відчитуєте» Ви себе за невиконання наміченого на тиж­ день, на день?

а) так; б) ні; в) інколи.

6. Чи відчували Ви коли-небудь до когось антипатію?

а) так; б) ні.

7. Як Ви ведете свою записну книгу з номерами телефонів діло­ вих людей, знайомих, родичів?

а) як хочу, так і веду;

б) у відповідності з алфавітом і з записами додаткових даних;

в) часто міняю книжку, тому веду довільний запис.

8. Чи завжди Ви уважно слухаєте співбесідника? а) так; б) ні.

9. Вас оточують речі, якими Ви часто користуєтесь. Які Ваші принципи розташування цих речей?

а) кожна річ лежить де попало;

б) придержуюсь принципу: кожній речі — своє місце;

в) періодично наводжу порядок в розташуванні речей, предметів. По­тім ложу їх куди попало. Через деякий час знову наводжу порядок.

10. Чи любите ви інколи полихословити про оточуючих?

а) так; б) ні.

11. Чи можете Ви в кінці дня сказати, де, скільки і по яких при­чинах Вам прийшлося даром губити час?

а) можу, а також знаходжу скорочення затрат в тих же ситуаціях;

б) ні;

в)інколи.

12. Чи завжди Ви додержуєтесь своєї обіцянки, навіть коли це не­ вигідно?

а) так; б) ні.

13. Як Ви дієте, якщо на нараді (зборах) починається «переливан­ ня пустого в порожнє»?

а) пропоную звернути увагу на суть питання;

б) приходиться слухати;

в) займаюсь справами, які взяв з собою.

14. Чи буває, коли Ви розсердитесь, то виходите із себе? а) так; б) ні.

15. Вам належить виступити з доповіддю. Чи надаєте Ви значення не тільки змісту доповіді, а й її тривалості?

а) так; б) ні; в) інколи.

16. Чи завжди Ви говорите правду? а) так; б) ні.

17. Чи стараєтесь Ви використати кожну хвилину для виконання задуманого?

а) в залежності від настрою;

б) ні;

в) стараюсь, не дивлячись ні на що.

18. Чи є серед Ваших знайомих ті, хто Вам явно не подобається? а) так; б) ні.

19. Чи умієте Ви займатися якою-небудь справою і одночасно слу­ хати те, про що говорять навколо?

а) так; б) ні; в) інколи.

20. Чи точно Ви приходите на ділові зустрічі, збори, наради, засі­ дання?

а) приходжу на 5-7 хвилин раніше;

б) приходжу вчасно, до початку заходу;

в) як правило, я запізнююсь.

21. Якщо Ви заходите в якусь організацію, то:

а) звертаю увагу на розташування предметів;

б) розглядую, що висить на стінах;

в) мене це байдуже.

22. Ви пообіцяли щось зробити або чимось допомогти іншій лю­ дині. Але обставини змінились таким чином, що виконати обі­ цяне важко. Як Ви будете вести себе?

а) скажу про це;

б) буду старатися виконати обіцяне, а якщо не зможу виконати, то

поясню причини;

в) нічого не обіцяю людині, а якщо вже пообіцяю, то виконаю

обов'язково.

ТЕСТ №2

КМІТЛИВІСТЬ

1. Професор лягає спати о восьмій годині вечора, а будильник заво­дить на дев'яту годину ранку. Скільки буде спати професор?

2. Чи може чоловік одружитися з сестрою своєї вдови?

3. Чи 7 листопада в Австралії?

4. У Мамеда 10 овець. Всі, крім 9, здохли. Скільки овець залишилось?

5. Ви — пілот літака, який летить з Гавани в Москву з посадкою в Алжирі. Скільки років пілоту?

6. Стверджують, що літак винайшли оптимісти. А що ж тоді вина­йшли песимісти?

7. Скільки необхідно разів, приблизно, поділити Земну кулю навпіл, щоб в результаті останнього ділення розміри половинок відповіда­ли діаметру атома?

8. Один потяг їде зі Львова до Києва, а інший — з Києва до Львова. Виїхали вони одночасно, але швидкість першого потяга в два рази більша за швидкість другого. Який потяг буде далі від Львова в момент їх зустрічі?

9. Який знак необхідно поставити між 7 і 8, щоб в результаті вийшло число більше 7, але менше 8?

10. Скільки граней у дерев'яного бруса, який у розрізі має форму пря­мокутника?

II. Палицю потрібно розпиляти на 12 частин. Скільки для цього по­трібно зробити розпилів?

12. На руках 10 пальців. Скільки пальців на 10 руках?

13. Що більше: 5 % від 70 грн., чи 70 % від 5 грн.?

14. Лікар призначив хворому три уколи: по уколу через кожні півгоди­ни. Скільки потрібно часу, щоб зробити всі уколи?

15. Скільки цифр «9» в ряду чисел від 1 до 100?

16. Одинокий нічний сторож помер вдень. Чи дадуть йому пенсію?

17. Горіло 7 свічок. Три згасло. Скільки свічок залишилось?

18. Цегла важить 1 кг плюс ще пів цегли. Скільки важить цегла?

19. Під яким кущем сидить заєць під час дощу?

ТЕСТ № З

КОРПОРАТИВНІСТЬ МИСЛЕННЯ

Поставте мітку у відповідній графі

№ з/п	Зміст питання	Так	Ні	Інко­ли
1	Чи цікавитесь Ви фінансовим станом фірми, навіть якщо Іде не входить у Ваші прямі обов'язки?
2	Чи виключаєте Ви світло в приміщеннях фірми, коли виходите останнім навіть на ненадовго?
3	Чи погодитесь Ви взяти неоплачувану відпустку на час виходу фірми із фінансових труднощів, якщо є можливість перейти на іншу менш престижну і оплачувану роботу?
4	Я підтримую колег, які повністю присвячують себе інтересам фірми, забуваючи про особисті інтереси.
5	Якщо хтось розпускає плітки про вашого керівника, Ви заперечуєте?
6	Я ненавиджу рутину і тому відкладаю її на потім.
7	Чи часто ви берете участь в неофіційних заходах фірми?
8	Чи прагнете Ви дати співробітникам всю інформа­цію, яку Ви одержуєте по адміністративних і управ­лінських каналах?
9	Чи часто Ви ділитесь з підлеглими (колегами) своїм виробничим досвідом і знаннями?
10	Чи знаєте Ви цілі і задачі інших членів команди?
11	Я почуваю себе дуже приниженим, коли мене кри­тикують в присутності команди.
12	Чи добре Ви знаєте керівників фірм: постачальни­ків, замовників, конкурентів?

ТЕСТ № 4

КРЕАТИВНІСТЬ МИСЛЕННЯ

На кожне твердження виберіть тільки один варіант відповіді (від­значати V)

1. Мене все цікавить з першого погляду.

а) так; б) ні; в) дивлячись за обставинами.

2. Чи приходилось Вам брати річ, яка належала іншій людині, навіть якщо це така дрібниця, як шпилька або ґудзик?

а) так; б) ні.

3. У мене є інтереси окрім основної роботи.

а) так; б) ні.

4. Я без коливань поступаюсь місцем в автобусі пристарілим.

а) так; б) ні.

5. Я завжди готовий займатися темою, яку абсолютно не знаю.

а) так; б) ні; в) залежить від теми.

6. Я завжди говорю те, що думаю.

а) так; б) ні.

7. Я стараюсь розширити ту область, якою займаюсь.

а) так; б) ні; в) інколи.

8. Я, не роздумуючи, поверну зайві гроші в касу.

а) так; б) ні.

9. Я інколи переповідаю слухи.

а) так; б) ні.

10. Я з задоволенням збираю матеріали та інформацію.

а) так; б) ні; в) інколи.

11. Інколи говорю про речі, в яких абсолютно не розбираюсь.

а) так; б) ні.

12. Я інколи вихваляюсь.

а) так; б) ні.

13. Коли я берусь до справи, то маю намір довести її до кінця.

а) так; б) ні; в) залежить від мети.

14. Я інколи говорю неправду. а) так; б) ні.

15. Інколи я почуваю задоволення при невдачах людей, які мені неприємні.

а) так; б) ні.

16. Невдача мене бентежить.

а) так; б) ні; в) я сміюсь над цим.

17. Заради справи я готовий пожертвувати задоволенням.

а) так; б) ні; в) час від часу.

18. В професії для мене головне:

а) можливість творчості; б) спокій; в) хороша зарплата.

19. Якщо представиться момент, я зміню професію на більш цікаву.

а) так; б) ні; в) все залежить від виграшу.

20. Я розмірковую про механізми мислення.

а) так; б) ні; в) якщо вимушений.

21. Мене цікавить устройство приладу, яким я користуюсь.

а) так; б) ні; в) інколи.

22. Думаю, у мене умілі руки. а) так; б) ні; в) дещо умію.

23. Мене цікавить логіка в роздумах.

а) дуже; б) не задумуюсь над цим; в) віддаю перевагу цікавості.

24. Моя пам'ять:

а) гарна; б) середня; в) погана.

ТЕСТ № 5

ЕТИЧНІСТЬ

№ з/п	Зміст питання	Час­то	Рідко	Ніко­ли
Якщо є можливість і мені це нічим не загрожує, то
1	Я запізнююсь на роботу або йду з роботи раніше, хоч знаю, що мені, проте, продовжують платити гроші за весь робочий день
2	Я погрожую підлеглим
3	Користуючись службовим становищем, я не тільки «фліртую» з підлеглими
4	Я телефоную і сповіщаю, що я хворий (хоч це не­правда), щоб одержати зайвий вихідний
5	Я використовую робочий телефон для ведення особистих міжміських переговорів
6	Я порушую умови контракту в інтересах фірми
7	Я використовую ксерокс в офісі в своїх особистих інтересах
8	Я приховую від начальства неприємну інформацію
9	Я уношу додому частину продукції, що виготовляє компанія
10	Я уношу додому з роботи дещо із канцелярських товарів
11	Я не додержуюсь точності в звітах про витрати, обмежуюсь тільки приблизними цифрами
12	Я використовую службову машину для особистих потреб
13	Я порушую наявні інструкції, оскільки без їх пору­шення жити неможливо
14	Я займаюсь своїми особистими справами підчас роботи
15	Я приймаю подарунки від поставщиків або клієнтів за надані мною послуги

ТЕСТ № 6

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ

Постарайтеся відповісти на всі питання з максимальною об'єк­тивністю, відзначаючи відповідну позицію V

№ з/п	Зміст питання	Так	Ні	Інко­ли
1	Чи в змозі Ви завершити розпочату роботу, яка Вам не цікава?
2	Якщо Вам прописана дієта, чи зможете Ви пере­могти кулінарні спокуси?
3	Якщо Вас забули включити в список на заохочен­ня, хоч Ви заслуговуєте цього, Ви промовчите?
4	Ви запізнились на нараду, всі місця заняті, за ви­ключенням одного в першому ряду. Ви без коли­вань сядете в першому ряду?
5	При вході в автобус Вас грубо штовхають в бік. В цьому випадку Ви протестуєте вголос?
6	Коли їжа, що подають в кафе, Вас не задовольняє, Ви скаржитеся офіціанту?
7	Якщо продавцю коштувало значних зусиль пока­зати Вам товар, який не зовсім Вам підходить, Вам важко сказати «ні»?
8	Чи почуваєте Ви нерішучість, коли потрібно за­телефонувати незнайомій людині або вперше в установу?
9	Чи соромитесь Ви повернути покупку?
10	Чи легко Вам обговорювати з начальством особис­те підвищення в посаді або оплаті?
11	Якщо хтось захоче пролізти в черзі попереду вас, чи дасте Ви йому відсіч?

ТЕСТ № 7

ЗДОРОВ'Я

На кожне з тверджень виберіть тільки один варіант відповіді (від­значити V):

1. Як відомо, нормальний режим харчування — це щільний сні­данок, обід з трьох блюд і скромна вечеря. А який режим хар­чування у Вас?

а) саме такий, до того ж Ви їсте багато овочів і фруктів ;

б) інколи буває, що Ви обходитесь без сніданку і обіду;

в) Ви зовсім не додержуєтесь ніяких режимів.

2. Чи Ви палите?

а) ні ;

б) так, але лише 1-2 папіроски в день;

в) палите по цілій пачці в день.

3. Чи вживаєте Ви спиртне?

а) ні

б) інколи випиваю;

в) п'ю досить часто, буває серед білого дня

4. Чи п'єте Ви каву?

а) дуже рідко;

б) не більше 1-2 чашок в день;

в) дуже багато.

5. Чи регулярно Ви робите зарядку?

а) так;

б) хотів би робити, але не завжди удається себе заст

в) ні, не роблю.

6. Чи приносить Вам задоволення Ваша робота?

а) так;

б) робота Вас в загальному задовольняє;

в) Ви працюєте без особливого натхнення.

7. Чи приймаєте Ви які-небудь ліки?

а) ні;

б) тільки при гострій необхідності;

в) майже кожен день.

8. Чи страждаєте Ви від якогось хронічного захворювання?

а) ні;

б) важко відповісти;

в) так.

9. Чи використовуєте Ви хоч один вихідний для фізичної роботи,

туризму, занять спортом?

а) так;

б) так, але тільки коли є можливість;

в) ні.

10.Чи вдалий Ваш брак?

а) так;

б) не зовсім;

в) не вдалий.

11. Чи задовольняє Вас Ваше інтимне життя?

а) так;

б) не зовсім;

в) ні.

12. Як Ви вважаєте за краще проводити свою відпустку?

а) активно займаюся спортом;

б) в приємній веселій компанії;

в) для мене це проблема.

13. Чи є щось, що постійно дратує Вас на роботі і вдома?

а) ні;

б) так, але Ви стараєтесь уникати цього;

в) так.

14.Чи помічаєте Ви, що у Вас стають холодні і вологі руки, коли Ви зустрічаєте незнайомих людей або виявляєтеся в незнайо­мій ситуації?

а) ні;

б)інколи;

в) так.

ТЕСТ № 8

ЗДАТНІСТЬ ДО РИЗИКУ

№ з/п	Зміст питання	Так	Ні	Не упев­нений, не знаю
1	Чи перевищили б Ви встановлену швидкість, щоб швидше надати необхідну медичну допо могу тяжкохворій людині?
2	Згодилися б Ви ради хорошого заробітку бра ти участь в небезпечній тривалій експедиції?
3	Стали б Ви на шляху небезпечного злочинця, що тікає?
4	Уклали б Ви парі на суму, якої в даний момент не маєте в своєму розпорядженні?
5	Позичили б Ви другові велику суму грошей, будучи не зовсім упевненим, що він зможе Вам повернути ці гроші?
6	Ввійшли б Ви разом з приборкувачем в клітку з левами при його завіренні, що це безпечно?
7	Могли б Ви під керівництвом ззовні залізти на високу фабричну трубу?
8	Ризикнули б Ви схопити за вуздечку коня, що біжить?
9	Могли б Ви вчинити стрибок з парашутом?
10	Чи відмовитесь Ви від гарантованої робо­ти з середнім заробітком, віддавши перевагу менш надійній, але більш прибутковій?
11	Згодилися б Ви на нову роботу, для якої у Вас бракує знань і досвіду?
12	Чи можете Ви підійти до абсолютно незнайо­мої людини і зав'язати з нею розмову?

ТЕСТ № 9

КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ

Відзначте ситуації, які викликають у Вас незадоволення, досаду або роздратування при бесіді з будь-якою людиною:

1. Співбесідник не дає мені висловитися, постійно перебиваючи мене.

2. Співбесідник ніколи не дивиться на мене під час розмови.

3. Співбесідник постійно метушиться: олівець і папір займають його більше, ніж мої слова.

4. Співбесідник завжди відволікає мене питаннями і коментарями.

5. Співбесідник прагне спростувати мене.

6. Співбесідник вкладає в мої слова інший зміст.

7. На мої питання співбесідник виставляє контрпитання.

8. Іноді співбесідник перепитує мене, вдаючи, що не розчув.

9. Співбесідник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише для того, щоб погодитися.

10. Співбесідник робить висновки за мене.

11. Співбесідник дивиться на мене уважно, не мигаючи.

12. Коли я пропоную що-небудь нове, співбесідник говорить, що він думає так само.

13. Співбесідник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою, дуже часто киває головою, ахає і піддакує.

14. Коли я говорю про серйозне, співбесідник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.

15. Співбесідник часто дивиться на годинник під час розмови.

16. Співбесідник вимагає, щоб всі погоджувалися з ним, ставлячи пи­тання: «Ви теж так думаєте?» або «Ви не згодні»?

17. Незнайома людина звертається на вулиці до Вас з проханням допо­могти розібратися в тому або іншому службовому питанні.

18. Співбесідник не піклується, щоб бути зрозумілим.

19. Співбесідник ніколи не усміхається.

20. Співбесідник недостатньо точно і ясно висловлюється.

ТЕСТ № 10

ПОЧУТТЯ ГУМОРУ

На кожне з питань виберіть тільки один варіант відповіді (відзна­чати V).

№ п/п	Зміст питання	Так	Ні
1	Чи любите Ви сміятися?
2	Чи завжди Ви дотримуєтесь своєї обіцянки, навіть коли Вам це невигідно?
3	Чи спробували б Ви уникнути податку, якшо б були впев­нені, що ніхто не узнає про це?
4	Чи умієте Ви з гумором виходити із неприємних ситуацій?
5	Чи буває, що коли Ви дуже розсердитесь, то виходите з себе?
6	Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що брак — сама смішна річ в світі?
7	Ви коли-небудь спеціально говорили що-небудь неприєм­не або образливе для людини?
8	Чи смієтесь Ви наодинці з собою, коли читаєте або диви­тесь по телевізору що-небудь смішне?
9	Ви коли-небудь запізнювались на побачення або на роботу?
10	Якщо Ви знаєте, що Вас обдурюють, чи мовчите Ви, не по­казуючи вигляду?
11	Чи буває, що Ви переповідаєте плітки?
12	Чи розповідають Ваші рідні, друзі анекдоти, веселі історії?
13	Ви інколи відкладаєте на завтра те, що повинні зробити сьогодні?
14	Якщо Ви знаходитесь в компанії, то чи хочете Ви виглядіти дотепним, бути центром уваги?
15	Чи буває, що Ви говорите про речі, в яких абсолютно не розбираєтесь?
16	Коли Ви в поганому настрої, чи не дратує Вас сміх оточуючих?
17	Чи хочеться Вам інколи вилаятися?
18	з усіх жанрів чи надаєте Ви перевагу комедії?
19	Чи вважаєте Ви себе людиною з почуттям гумору?
20	Чи завжди Ви миєте руки перед їжею?

Контрольні завдання

1. Яку категорію характеризує визначення: "Соціальна спільність людей, об'єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та пов'язані між собою відносинами співробітництва"?

1. Суб'єкт управління.

2. Об'єкт управління.

3. Соціальна група.

4. Трудовий колектив.

2. Що таке соціальна група?

1. Це відносно стала сукупність людей, що має спільні інтереси, цінності і норми поведінки.

2. Об'єднання громадян для досягнення певних політичних цілей.

3. Це сукупність людей, згрупованих за розміром заробітної плати.

4. Неформальна група колективу підприємства, що протидіє керівництву.

3. Сукупність людей, об'єднаних спільною метою і Діяльністю, єдністю інтересів, взаємною відповідальністю кожного, відносинами співробітництва та взаємодопомоги, — це:

1. Трудовий колектив.

2. Соціальна група.

3. Неформальна організація.

4. Номінальна група.

4. Які основні принципи побудови нормальних соціально-психологічних відносин у колективі?

1. Свобода висловлювань та ініціативи, солідарність, інформованість, справедливість, взаємоповага.

2. Організованість, структурність, згуртованість, солідарність, інформованість.

3. Свобода висловлювань та ініціативи, структурність, згур­тованість.

1. Інформованість, справедливість, організованість, здоровий глузд.

5. Яка категорія відповідає визначенню: "Відокремлений орган (посада), наділений функціями управління, правами для їх реа­лізації, певною відповідальністю за виконання функції та викорис­тання прав"?

1. Ланка управлінської структури.

2. Суб'єкт управління.

3. Об'єкт управління.

4. Рівень управління.

6. Первинною функцією трудового колективу є:

1. Виконання певних завдань, які сприяють досягненню цілей підприємства.

2. Підготовка та виховання майбутніх спеціалістів.

3. Утворення нових підрозділів підприємства та розширення його сфери впливу.

4. Мотивація працівників.

7. Скільки існує рівнів об'єднання працівників у колектив?

1. Чотири: номінальна група, активне ядро, інтеграція, зрілість.

2. Два: диференціація та інтеграція.

3. Три: на рівні секції, відділу, підприємства.

4. Шість: людина, соціальна група, структурний підрозділ, група однодумців, колектив, зрілий колектив.

8. Трудовий колектив може бути:

1. Тільки суб'єктом управління.

2. Об'єктом і суб'єктом управління.

3. Тільки об'єктом управління.

4. Ні суб'єктом, ні об'єктом управління.

9. Колектив — динамічна система. Від яких умов зале­жить його розвиток:

1.Тільки від внутрішніх суб'єктивних.

2. Тільки від зовнішніх об'єктивних.

3. Від зовнішніх та внутрішніх.

4. Розвиток колективів завжди однаковий.

10. Всередині трудового колективу може існувати:

1. Тільки неформальна структура.

2. Тільки формальна структура.

3. Формальна та неформальна структури.

4. Не існує структурного підрозділу.

Уміти:

1. Характеризувати лідерські якості керівника в управлінні персоналом.

2. Визначати основні принципи формування колективу

Знати:

1. Ознаки колективу: єдність мети, умовна відокремленість, організаційна та територіальна єдність

2. Яку роль виконує менеджер з персоналу у формуванні колективу?

Індивідуальні завдання з теми:

1. Колектив як соціальна група.

2. Ознаки колективу: єдність мети, умовна відокремленість та територіальна єдність.

3. Стадії становлення і розвитку колективу.

4. Формальні і неформальні групи. Основні відмінності формальних і неформальних груп.

5. Чинники, що впливають на ефективність роботи колективу (групи).

6. Роль менеджера з персоналу у формуванні колективу.

7. Лідерські якості керівника в управлінні персоналом.

8. Проблеми статі в управлінні. Специфіка жіночих колективів.

9. Корпоративна культура в системі менеджмент персоналу. Поняття про корпоративний дух організації.

10. Поняття про культуру організації. Рівні культури організації: поверхневий і ціннісний.

11. Розкрийте сутність колективу як соціальної групи.

12. Сформулюйте основні принципи формування колективу.

13. Охарактеризуйте стадії розвитку колективу.

14. До чинників, що впливають на роботу групи

15. Яку роль виконує менеджер з персоналу у формуванні колективу?

16. Охарактеризуйте лідерські якості керівника в управлінні персоналом.

17. Доведіть взаємозв’язок управлінського розвитку з проблемою статі в управлінні.

18. У чому полягає специфіка управління жіночими колективами?

19. Які особливості реалізації управлінських функцій жінками-керівниками?

20. Неформальні групи в організації

21. У чому полягає відмінність між формальними і неформальними групами?

22. Охарактеризуйте механізм виникнення і взаємодії формальних і неформальних груп в організації.

23. Вкажіть типи формальних груп в організації. З якою метою створюються цільові групи?

24. Яких рекомендацій слід дотримуватись для полагодження співпраці з неформальними групами в організації?

25. Охарактеризуйте чинники, що впливають на ефективність роботи групи.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

Тема: Згуртованість та соціальний розвиток колективу

Мета: ознайомити студентів з використання індивідуальних і ділових якостей працівників; згуртованістю колективу, задоволеністю людей своїм перебуванням у ньому та сприяння розвитку колективу.

Навчальні запитання:

1. Розвиток кадрового потенціалу.

2. Сутність та значення соціального розвитку коллективу

3. Зміст, етапи розробки проекту, затвердження та реалізація плану соціального розвитку