Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мелиорация 4 катин.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.11.2018
Размер:
221.12 Кб
Скачать

36

  1. Зміст

  2. Вступ

  3. 1. Аналіз природно-господарських умов

  4. 2. Режим зрошення сільськогосподарських культур

  5. 2.1 Загальні відомості про режим зрошення

  6. 2.2 Розрахунок режиму зрошення

  7. 2.3 Режим зрошення сукупності культур в сівозміні

  8. 3. Проектування способу і техніки поливу сільськогосподарських культур

  9. 3.1 Обґрунтування прийнятого способу поливу

  10. 3.2 Вибір техніки поливу для конкретного природно-господарських умов

  11. 3.3 Розрахунок елементів техніки і технології поливу дощувальними машинами

  12. 3.4 Проектування типової поливної ділянки під дощувальні машини

  13. 3.5 Графіки поливів сільськогосподарських культур дощувальними машинами

  14. 4. Проектування зрошувальної системи

  15. 4.1 Проектування зрошувальної мережі в плані

  16. 4.2 Гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі

  17. 4.3 Гідротехнічні споруди на закритій зрошувальній мережі

  18. 4.4 Поздовжні профілі трубопроводів

  19. 4.5 Проектування дорожної мережі та полезахисних лісосмуг

  20. 5. Техніко-економічні розрахунки

  21. Вступ

На даний час найбільш використовуваним способом зрошення є дощування. Це найбільш механізований та автоматизований спосіб поливу, який ми будемо розглядати в даному проекті.

Дощування це – розпилення поливної води спеціальними технічними засобами на дрібні краплі, які у вигляді дощу падають на рослини та грунт, зволожуючи їх та приземний шар повітря.

Переваги цього способу зрошення: високий рівень механізації та автоматизації процесу зрошення; можливість проведення поливів на полях зі складним мікрорельєфом, прямим та зворотнім ухилом, маневруванням зрошувальними нормами у широкому діапазоні – 50…900 м3/га без втрат води на глибинну фільтрацію, покращення мікроклімату; відсутність підйому рівня ґрунтових вод, що і попереджує засолення і заболочення зрошуваних земель, руйнування структури грунту.

Дощування доцільно застосовувати на ділянках з рівнинним рельєфом, безухильних та мало ухильних територіях з грунтами середньої та високої водопроникності для зрошення овочевих, технічних і зернових культур, садів і культурних пасовищ.

Елементами дощувальних зрошувальних систем є: джерело зрошення, насосно-силове обладнання, постійна мережа каналів та трубопроводів, тимчасова мережа каналів, і стаціонарні або пересувні дощувальні апарати і машини. Для поливу приймається дощувальна техніка, яка має найбільше позитивних показників в даних господарських та природних умовах. В наших природних умовах ми використовували такі дощувальні машини як «Фрегат» та ДДА-100МА, які згодом порівнюються в економічних розрахунках.

1. Аналіз природно-господарських умов

  1. Центральною садибою є ДПДГ Інституту рису, у якому проектується ділянка зрошення, знаходиться у Херсонській області Скадовського району. Відстань до обласного центру (Херсон) складає 100 км, до районного центру (Скадовськ) 3 км і до залізниці (Каланчак) – 55 км.

  2. Територія існуючого та перспективного зрошення розташована в приморській частині надзаплавної тераси Нижнього Подніпров’я, на базі Краснознам’янського зрошувального масиву. Вона відноситься до лівобережної частини Нижнього Подніпров’я.. Дана територія характеризується рівнинним рельєфом з поступовим схилом до Чорного моря.

  3. Середній ухил місцевості і=0,0045. Максимальний ухил – 0,005, мінімальний – 0,0009.

  4. З виду малих ухилів та невеликого перевищення над рівнем моря, територія низини має практично нульовий стік. Тому при проектуванні зрошуваної ділянки, необхідно провести розрахунок на можливість будівництва дренажу.

  5. Ділянка, що проектується розташована в типових умовах південної степової зони України, яка характеризується помірно-континентальним кліматом. Значний вплив на нього здійснює близьке розташування моря.

  6. Закінчення холодного періоду припадає на березень. Осінь звичайно суха і тепла, однак, особливо на її початку, відмічаються випадку випадіння значних опадів. Зимовий період характеризується незначним і непостійним сніговим покривом, частими відлигами, досить високими температурами. Весна з посушливими досить сильними східними вітрами і з дефіцитом опадів та вологи в грунті. Влітку опади часто випадають у вигляді проливних дощів. Відносна вологість повітря влітку 6070%. Загальна кількість опадів 300-330 мм на рік.

  7. Середня тривалість безморозного періоду 224 дні. Тривалість вегетаційного періоду складає 225-300 днів.

  8. Характерною особливістю клімату є висока сухість повітря та наявність суховіїв. Літньо-осінні засухи спостерігаються майже щорічно, а сильні раз в 5-6 років.

Сума активних температур за вегетаційний період складає 4090-3200º С. Сумарне випаровування 1000-1500 мм.