3. Гідротехнічні споруди на закритій зрошувальній мережі

Зрошувальна мережа закритого типу. Вода по поливним трубопроводам розподіляється між полями сівозміни. На поливних трубопроводах встановлюють гідранти підключення дощувальних машин «Фрегат». У проекті використовуємо сталеві труби.

Гідранти-водовипуски – це споруди чи пристрої для підключення дощувальних машин до підземних трубопроводів.

Регулятори витрат води призначені для регулювання витрат води, включення або виключення трубопроводу. Бувають дискові затвору або засувки. Влаштовуються в місцях відгалуження молодших трубопроводів.

Вантузи призначені для автоматичного випуску повітря і встановлюються в найвищих точках мережі.

Регулятори тиску призначені для автоматичного підтримування постійного розрахункового тиску в польових трубопроводах і перед дощувальними машинами.

Компенсатори – це пристрої, які сприймають лінійні температурні деформації на ділянках трубопроводів, стикові з’єднання яких не компенсують бокових переміщень.

Запобіжна арматура застосовується для запобігання гідравлічного удару.

Проміжні і кінцеві скиди призначені для спорожнення трубопроводу на зимовий період та у випадках ремонту трубопроводу. Це спорожнюючи колодязі, кінцеві скиди, гідранти спорожнення.

Фасонні частини: переходи, коліна, трійники, патрубки встановлюємо на трубопроводах, для переходу з одного діаметру до другого, поворотах, розгалуженнях та в місцях установка арматури.

Ізоляцію залізобетонних трубопроводів виконуємо по шару бітомної підготовки двома шарами бітумної емульсійної мастики.

4. Повздовжні профілі трубопроводів

В даному пункті ми будемо будувати повздовжні профілі розподільчого та магістрального трубопроводів. Побудову починаємо від насосної станції до останнього гідранта-водовипуска у такій послідовності:

1. На плані зрошувальної системи (рис. 4.2) розбиваємо пікетаж по розрахунковій трасі трубопроводу. За ПК0 магістрального трубопроводу приймаємо вісь насосної станції. За ПК0 розподільчого трубопроводу приймаємо вісь магістрального.

2. На міліметровому папері викреслюємо боковик та сітку поздовжнього профілю: вертикальний масштаб М 1:100, горизонтальний – М 1:10000.

3. В сітці викреслюємо план траси і заповнюємо гідравлічні елементи.

4. За відмітками отриманими з плану будуємо профіль поверхні землі по розрахунковій трасі.

5. На кожному пікеті та в характерних точках розставляються відмітки поверхні землі.

6. Проводиться лінія верха трубопроводу з таким розрахунком, щоб у найвищих точках глибина закладання була не менше за нормативну.

7. Визначаємо ухил на кожній характерній ділянці трубопроводу.

8. На поздовжньому профілі проводимо лінію вісі трубопроводу на дна траншеї, а у відповідній точці сітки записуємо відмітки.

9. На кожному пікеті визначаємо глибину траншеї.

10. Проводимо лінію п’єзометричних напорів.

11. На кожному пікеті та в характерних точках визначаємо залишковий напір.

5. Проектування полезахисних лісосмуг та доріг

На закритій зрошувальній мережі передбачаються такі види доріг: міжгосподарські, польові, експлуатаційні.

Польові прокладаються для зручності проїзду машин і механізмів під час ремонту дощувальних машин, та для збору врожаїв. Проектуються без покриття, шириною 4 м.

Експлуатаційні дороги прокладаються вздовж господарського трубопроводу, призначені для технічного надзору і обслуговування дільничних трубопроводів і споруд. Ширина проїзної частини 6 м, асфальтовані.

Міжгосподарські дороги призначені для зв’язку між населеними пунктами, з твердим покриття, профільовані шириною 6 м.

На зрошувальній системі передбачаються захисні лісосмуги. Вони забезпечують зниження швидкості вітру, зменшення випаровування вологи, покращення мікроклімату, захист полів від вітрової ерозії, а сільськогосподарських культур – від засух і суховіїв, затримують сніг на полях. Створюються з порід високих дерев, з невисоким підліском продувної конструкції. Відстань в ряді між деревами (0,7-1 м). Площа повинна складати не більше 4% площі зрошення.