ВСТУП

Меліорація земель представляє собою комплекс організаційно-господарських, технічних та агрохімічних заходів з кореневого поліпшення ґрунту з несприятливими водно-фізичними і хімічними властивостями.

Важливою вимогою до меліоративних робіт є збереження максимальної економії землі, води і витрат праці. При розробці проекту меліорації земель розробляються спеціальні заходи, що до охорони навколишнього середовища. У зоні зрошувальних систем необхідно передбачити дренажну систему для захисту орних систем від підтоплення і вторинного засолення земель.

В окремих районах області меліорація земель стала основою господарювання, зокрема в Генічеському районі, де поливні землі дають більше половини загального збору зерна, 90% овочів, 75% зелених кормів.

В даному курсовому проекті проектуємо зрошення дощуванням, тому що при цьому виду зрошення можливий високій рівень автоматизації; можливість проводити поливи на ділянках зі складним мікрорельєфом, прямими та зворотними нахилами; маневрування поливними нормами в широкому діапазоні без втрат води на глибинну фільтрацію; поліпшення мікроклімату і умов розвитку кореневої системи рослин; відсутність можливості підняття рівня ґрунтових вод, руйнування структури ґрунту.

1. Аналіз природно господарських умов

1. Фізико – географічне положення ділянки зрошення

Ділянка зрошення знаходиться в північній частині землекористування. Центральна садиба є ВАТ “Азовське”, яка розташована в селі Щасливцеві Генічеського району Херсонської області. На відстані в 20 км знаходиться районний центр м. Генічеськ, в якому є морський порт та залізнична станція, що дуже зручно в доставці будівельних матеріалів і обладнення. На відстані 25 км проходить дві траси: Харків - Сімферополь (державного значення) та Новоолексієвка – Херсон (обласного значення). Обласний центр – місто Херсон розташовано на відстані 270 км.

2. Кліматичні умови

Ділянка зрошення знаходиться в південному агрокліматичному районі Херсонської області.

Клімат області континентальний засушливий. Річне надходження сумарної радіації складає 115 – 116 ккал/см², з котрих 94 – 95 ккал/см² поступає на потягу вегетаційного періоду. Період фотосинтичної активної радіації (ФАР) за вегетаційний період 45 – 50 ккал/см². Середньо річна температура повітря в липне + 22.8 … +23.8 ^оС, в січне – 2.2…-4.3 ^оС.

Продовження вегетаційного періоду 210 – 245 днів, а без морозного, від останнього замороку весною до першого в осені – від 165 до 220 днів. Період з середньодобовими температурами вище + 10 ^оС по кількості днів близок к без морозному, загальна річна сума положитльних температур складає 3400–3800 ^оС.

Річна сума опадів колеблеться в межах 350 – 470 мм з зміною по роках від 140 – 160 до 600 – 650 мм. Найбільш опадів випадає в червні (35 –60 мм), найбільш посушливий - березень (20 – 29 мм). На потязі року звичайно відмічаються 100 – 120 днів з опадами 0.1 мм і більш, але опади, переважающії 5 мм і більш випадають на протязі всього 21 – 23 діб.

Загальна кількість опадів (60-70%) припадає на період року здебільше у вигляду ливнів, котрі як правило супроводжуються грозою, шквальним вітром, а іноді й градом. Добовий максимум опадів складає 50 – 60 мм, а іноді 150 – 180 мм і більш. Характерні довгі без дождеві періоди травалістью 50 – 60 діб і більш.

Суховії відбуваються що річно. На основній частини території області відносна вологість повітря протягом 40 – 60 днів, частіше всього в днівні години знижується до 30%.

Висока температура повітря і низька вологість повітря сприяють інтенсивному випаровуванню з поверхні ґрунту і транспірацію. Випаровування з ґрунту досягає 200 – 220 мм (квітень – вересень), це досягає або навіть перебільшує кількості випавши за цей період опадів. Випаровуваність за теплий період року (квітень – жовтень) складає 900 – 1000 мм, що в 3-3.5 перебільшує річну суму опадів. Добові величини випаровування інколи досягають 8–10 мм (80–100 м³/га)

а максимальне випаровування за добу 14 – 16 мм.

За рік звичайно буває 15 – 20 днів з сильним вітром, швидкість якого 14 м/с, приморських районах таких днів більше – 20–40. Максимальна швидкість вітру може досягати 35-40 м/с.

3. Геоморфологія та рельєф поверхні

ВАТ “Азовське” знаходиться на Причорноморсько-Приазовсько-Північно-Кримської низини.

В ортографічному відношенні ця приморська частина області є продовженням почти, що ідеально рівної монотонною рівниною північного безстічного району з помітним підняттям висоти місцевості к півдню і південому-західу. Рельєф місцевості даної території взагалі рівнини й в деяких місцях є незначні пониження.

Загальний похил дорівнює і=0,0045 , максимальна і мінімальна відмітка відповідно дорівнює 0,005 та 0,0009.

Головними ґрунтоутворюючими породами є льосовідні суглинки і супісі золево-давньоалювіальнного походження.

Ґрунти по механічному складу середні, рельєф ділянки спокійний, з помітним похилом напівніч.