Зміст

Вступ

1. Аналіз природно-господарських умов

2. Режим зрошення сільськогосподарських культур

2.1 Загальні відомості про режим зрошення

2.2 Розрахунок режиму зрошення

2.3 Режим зрошення сукупності культур в сівозміні

3. Проектування способу і техніки поливу сільськогосподарських культур

3.1 Обґрунтування прийнятого способу поливу

3.2 Вибір техніки поливу для конкретного природно-господарських умов

3.3 Розрахунок елементів техніки і технології поливу дощувальними машинами

3.4 Проектування типової поливної ділянки під дощувальні машини

3.5 Графіки поливів сільськогосподарських культур дощувальними машинами

4. Проектування зрошувальної системи

4.1 Проектування зрошувальної мережі в плані

4.2 Гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі

4.3 Гідротехнічні споруди на закритій зрошувальній мережі

4.4 Поздовжні профілі трубопроводів

4.5 Проектування дорожної мережі та полезахисних лісосмуг

5. Техніко-економічні розрахунки

5.1 Економічне порівняння варіантів

5.2 Визначення основних економічних показників проекту

1. Аналіз природно-господарських умов

Центральною садибою є ДПДГ Інституту рису, у якому проектується ділянка зрошення, знаходиться у Херсонській області Скадовського району. Відстань до обласного центру (Херсон) складає 100 км, до районного центру (Скадовськ) 3 км і до залізниці (Каланчак) – 55 км.

Територія існуючого та перспективного зрошення розташована в приморській частині надзаплавної тераси Нижнього Подніпров’я, на базі Краснознам’янського зрошувального масиву. Вона відноситься до лівобережної частини Нижнього Подніпров’я.. Дана територія характеризується рівнинним рельєфом з поступовим схилом до Чорного моря.

Середній ухил місцевості і=0,0045. Максимальний ухил – 0,005, мінімальний – 0,0009.

З виду малих ухилів та невеликого перевищення над рівнем моря, територія низини має практично нульовий стік. Тому при проектуванні зрошуваної ділянки, необхідно провести розрахунок на можливість будівництва дренажу.

Ділянка, що проектується розташована в типових умовах південної степової зони України, яка характеризується помірно-континентальним кліматом. Значний вплив на нього здійснює близьке розташування моря.

Закінчення холодного періоду припадає на березень. Осінь звичайно суха і тепла, однак, особливо на її початку, відмічаються випадку випадіння значних опадів. Зимовий період характеризується незначним і непостійним сніговим покривом, частими відлигами, досить високими температурами. Весна з посушливими досить сильними східними вітрами і з дефіцитом опадів та вологи в грунті. Влітку опади часто випадають у вигляді проливних дощів. Відносна вологість повітря влітку 6070%. Загальна кількість опадів 300-330 мм на рік.

Середня тривалість безморозного періоду 224 дні. Тривалість вегетаційного періоду складає 225-300 днів.

Характерною особливістю клімату є висока сухість повітря та наявність суховіїв. Літньо-осінні засухи спостерігаються майже щорічно, а сильні раз в 5-6 років.

Сума активних температур за вегетаційний період складає 4090-3200º С. Сумарне випаровування 1000-1500 мм.

Переважаючий напрям вітрів східний і північно-східний. Влітку швидкість сягає іноді 25 м/с.

Середньомісячні температури повітря, вологість та опади представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Середньомісячні температури повітря, вологість, опади по місяцям

Кліматичні показники	Місяці
	I	II	III	VI	V	VI	VI	VIII	IX	X	XI	XII
Температура повітря (t), º C	-3,2	-2,6	2,2	9,3	16,2	20,0	23,0	21,9	16,8	10,5	14,1	-0,8
Вологість, %	81	68	59	49	43	45	37	36	40	56	70	82
Опади (Р), мм	20,2	18,2	30,7	23,0	11,2	12,1	11,9	53,3	29,0	36,2	9,9	9,5

Ділянка проектує мого зрошення розміщена в зоні південних степів. Це зона типчаково-ковилевої рослиності. В таких умовах проходить формування двох основних типів гру чорноземів південних та темно каштанових.

На ділянці спостерігається в основному комплекс південних чорноземів з їх комплексом з солонцями, які займають 89,5 % загальної площі. Чорноземи південні залягають на рівнинній території з розвинутим і сильно розвинутим мікрорельєфом,

Грунти характеризуються важким механічним складом, товщо гумусового горизонту 58 см, слабка гумусованість 1,7 - 2,4 %, добре розвинутий гумусовий горизонт, слабка його оструктуренність.

Дані грунти придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур, за винятком садів та виноградників. Вони потребують систематичного зрошення та внесення в них органічних та мінеральних добрив.

Ділянка знаходить в межах Причорноморської низовини, яка розташована на півдні між Українським масивом та берегом моря.

В області Причорноморської западини, кристалічні породи швидко занурюються під товщу третинних та мелових порід загальною потужністю до 2000 м.

Геологічна будова ділянки представлена відкладеннями мезозою та кайнозою.

Мезозой. В основному представлений меловими відкладеннями. Потужність відкладень нижнього мелу — до 365 м та представлені вони пісчаниками до 45 м, вище яких залягає товща карбонатних глин з прошарками вапняків потужністю до 320 м. Відкладень верхнього мелу

досягають потужності до 900 м.

Кайнозой. Відкладення палеогенової системи складені нижнім еолі та верхнім. Нижній еоцен представлений мергелями, вапняками та кварцовими пісчаниками потужністю до 17 м. Відкладення верхнього еоцену складені мергелями, глинами, алевритами, алевролітами, пісками загальною потужністю до 235 м. відкладення неогенової системи представлені потужною товщею міоцену та тіоцену.

Геологічну будову. Невитриманість відкладень у розрізі та часте чергування водовміщуючих та водопроникних порід обумовили утворення великої кількості ізольованих водоносних горизонтів. Для підземних вод характерна також мінливість мінералізації (від 0,6 до 8,30. Водоносні горизонти приурочені до відкладень мелу, палеогену, неогену та четвертинного віку. Найбільш вивчені є води неогенових відкладень.

Ґрунтоутворюючими та підстилаючи ми породами є легкий лесований суглинок четвертинного періоду.

На глибині 3,6-4,5 м знаходяться підґрунтові води, мінералогічний склад яких придатний для поливу сільськогосподарських культур. Вміст солей у воді не перевищує 2 г/л. Нижнім водоупором для підґрунтових вод є неогенові глини. Ґрунти на ділянці незасолені. Підйом півнів підґрунтових вод складає 0,2-0,4 м/добу.

Джерелом зрошення нової ділянки є Каховське водосховище. Вибір вододжерела та схема водоподачі обумовлена тим, що поблизу немає штучних чи природних водойм, що могли б гарантувати безперебійну подачу води на зрошувану ділянку.

Вода Каховського водосховища по своїй якості відповідає всім вимогам. що висуваються до зрошувальної води (ДСТУ 2730-94). Загальна довжина водоймища від Н. Каховки до Запоріжжя складає -

км, повна ємкість 18 км.

Забір води з Каховського водосховища погоджений із зацікавленими організаціями.

В Україні дії державний стандарт ДСТУ 2730-94 «Якість природної для зрошення. Агрокліматичні критерії».

При оцінці якості води згідно стандарту виділяють: І клас - «придатний», II клас - «обмежено придатний».

Проведена оцінка якості зрошувальної води показала, що застосовувана вода в окремі періоди має мінералізацію. Що перевищує припустимий рівень. Середнє значення відношення лужних катіонів до суми всіх іонів складає 15... 18 %. Значення уточненого SAR знаходиться в межах 6,9...9,02. Мінералізація 0,40...0,55 л/дм. Показник рН дорівнює 8,2...8,8. Співвідношення (рН - 0,5 рСа) води до (рН - 0,5 рСаО) ґрунту складає 1,29...1,53. що свідчить про те, що поливна вода здатна викликати підлудження й осолонцювання зрошуваних ґрунтів.

Вода більшу частину вегетаційного періоду потрапляє до II класу (обмежена придатна), тобто необхідні заходи щодо її поліпшення, особливо значення РН і співвідношення катіонів натрію та кальцію.

На даній ділянці, що проектується, площа сільськогосподарських угідь складає 20000 га, із них зрошувальних 1657 га.

Для підвищення сільськогосподарського виробництва у даній роботі передбачається розміщення площ зрошувальних ділянок.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

В цілому клімат району помірно жаркий. Опади мало та випадають

у вигляді короткочасних злив. Раз у 5-6 років проходять суховії. Без зрошення, на ділянці неможливо досягти високих та стійких врожаїв.

Ґрунтовий покрив масиву, що підлягає зрошенню в основи однорідний та представлений темно-каштановими середньо та важко суглинковими, солонцюватими грунтами (а = 1,29 т/м3; НВ = 26,2 %) В геологічному та гідрогеологічному відношенні територія сприятлива для зрошення.

Вода із джерела зрошення в цілому придатна для зрошення

сільськогосподарських культур.