Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мелиорация 4 катин.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
13.11.2018
Размер:
221.12 Кб
Скачать
  1. Переважаючий напрям вітрів східний і північно-східний. Влітку швидкість сягає іноді 25 м/с.

  2. Середньомісячні температури повітря, вологість та опади представлені в таблиці 1.1.

  3. Таблиця 1.1 – Середньомісячні температури повітря, вологість, опади по місяцям

    1. Кліматичні

    2. показники

    1. Місяці

    1. I

    1. II

    1. III

    1. VI

    1. V

    1. VI

    1. VI

    1. VIII

    1. IX

    1. X

    1. XI

    1. XII

    1. Температура

    2. повітря (t), º C

    1. -3,2

    1. -2,6

    1. 2,2

    1. 9,3

    1. 16,2

    1. 20,0

    1. 23,0

    1. 21,9

    1. 16,8

    1. 10,5

    1. 14,1

    1. -0,8

    1. Вологість, %

    1. 81

    1. 68

    1. 59

    1. 49

    1. 43

    1. 45

    1. 37

    1. 36

    1. 40

    1. 56

    1. 70

    1. 82

    1. Опади (Р), мм

    1. 20,2

    1. 18,2

    1. 30,7

    1. 23,0

    1. 11,2

    1. 12,1

    1. 11,9

    1. 53,3

    1. 29,0

    1. 36,2

    1. 9,9

    1. 9,5

  4. Ділянка проектує мого зрошення розміщена в зоні південних степів. Це зона типчаково-ковилевої рослиності. В таких умовах проходить формування двох основних типів гру чорноземів південних та темно каштанових.

  5. На ділянці спостерігається в основному комплекс південних чорноземів з їх комплексом з солонцями, які займають 89,5 % загальної площі. Чорноземи південні залягають на рівнинній території з розвинутим і сильно розвинутим мікрорельєфом,

  6. Грунти характеризуються важким механічним складом, товщо гумусового горизонту 58 см, слабка гумусованість 1,7 - 2,4 %, добре розвинутий гумусовий горизонт, слабка його оструктуренність.

  7. Дані грунти придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур, за винятком садів та виноградників. Вони потребують систематичного зрошення та внесення в них органічних та мінеральних добрив.

  8. Ділянка знаходить в межах Причорноморської низовини, яка розташована на півдні між Українським масивом та берегом моря.

  9. В області Причорноморської западини, кристалічні породи швидко занурюються під товщу третинних та мелових порід загальною потужністю до 2000 м.

  10. Геологічна будова ділянки представлена відкладеннями мезозою та кайнозою.

  11. Мезозой. В основному представлений меловими відкладеннями. Потужність відкладень нижнього мелу — до 365 м та представлені вони пісчаниками до 45 м, вище яких залягає товща карбонатних глин з прошарками вапняків потужністю до 320 м. Відкладень верхнього мелу

  12. досягають потужності до 900 м.

  13. Кайнозой. Відкладення палеогенової системи складені нижнім еолі та верхнім. Нижній еоцен представлений мергелями, вапняками та кварцовими пісчаниками потужністю до 17 м. Відкладення верхнього еоцену складені мергелями, глинами, алевритами, алевролітами, пісками загальною потужністю до 235 м. відкладення неогенової системи представлені потужною товщею міоцену та тіоцену.

  14. Геологічну будову. Невитриманість відкладень у розрізі та часте чергування водовміщуючих та водопроникних порід обумовили утворення великої кількості ізольованих водоносних горизонтів. Для підземних вод характерна також мінливість мінералізації (від 0,6 до 8,30. Водоносні горизонти приурочені до відкладень мелу, палеогену, неогену та четвертинного віку. Найбільш вивчені є води неогенових відкладень.

  15. Ґрунтоутворюючими та підстилаючи ми породами є легкий лесований суглинок четвертинного періоду.

  16. На глибині 3,6-4,5 м знаходяться підґрунтові води, мінералогічний склад яких придатний для поливу сільськогосподарських культур. Вміст солей у воді не перевищує 2 г/л. Нижнім водоупором для підґрунтових вод є неогенові глини. Ґрунти на ділянці незасолені. Підйом півнів підґрунтових вод складає 0,2-0,4 м/добу.

  17. Джерелом зрошення нової ділянки є Каховське водосховище. Вибір вододжерела та схема водоподачі обумовлена тим, що поблизу немає штучних чи природних водойм, що могли б гарантувати безперебійну подачу води на зрошувану ділянку.

  18. Вода Каховського водосховища по своїй якості відповідає всім вимогам. що висуваються до зрошувальної води (ДСТУ 2730-94). Загальна довжина водоймища від Н. Каховки до Запоріжжя складає -

  19. км, повна ємкість 18 км.

  20. Забір води з Каховського водосховища погоджений із зацікавленими організаціями.

  21. В Україні дії державний стандарт ДСТУ 2730-94 «Якість природної для зрошення. Агрокліматичні критерії».

  22. При оцінці якості води згідно стандарту виділяють: І клас - «придатний», II клас - «обмежено придатний».

  23. Проведена оцінка якості зрошувальної води показала, що застосовувана вода в окремі періоди має мінералізацію. Що перевищує припустимий рівень. Середнє значення відношення лужних катіонів до суми всіх іонів складає 15... 18 %. Значення уточненого SAR знаходиться в межах 6,9...9,02. Мінералізація 0,40...0,55 л/дм. Показник рН дорівнює 8,2...8,8. Співвідношення (рН - 0,5 рСа) води до (рН - 0,5 рСаО) ґрунту складає 1,29...1,53. що свідчить про те, що поливна вода здатна викликати підлудження й осолонцювання зрошуваних ґрунтів.

  24. Вода більшу частину вегетаційного періоду потрапляє до II класу (обмежена придатна), тобто необхідні заходи щодо її поліпшення, особливо значення РН і співвідношення катіонів натрію та кальцію.

  25. На даній ділянці, що проектується, площа сільськогосподарських угідь складає 20000 га, із них зрошувальних 1657 га.

  26. Для підвищення сільськогосподарського виробництва у даній роботі передбачається розміщення площ зрошувальних ділянок.

  27. Висновки до розділу 1

  28. В цілому клімат району помірно жаркий. Опади мало та випадають

  29. у вигляді короткочасних злив. Раз у 5-6 років проходять суховії. Без зрошення, на ділянці неможливо досягти високих та стійких врожаїв.

  30. Ґрунтовий покрив масиву, що підлягає зрошенню в основи однорідний та представлений темно-каштановими середньо та важко суглинковими, солонцюватими грунтами (а = 1,29 т/м3; НВ = 26,2 %) В геологічному та гідрогеологічному відношенні територія сприятлива для зрошення.

  31. Вода із джерела зрошення в цілому придатна для зрошення

  32. сільськогосподарських культур.

  33. 2. Режим зрошення сільськогосподарських культур

2.1 Загальні відомості про режим зрошення

  1. В період росту рослини споживають велику кількість води, з якої 0,01-0,03 % витрачається на утворення рослинних тканин, а інша частина – на транспірацію.

  2. Метою зрошувальних меліорацій є створення та регулювання на полях водного режиму, який забезпечує отримання проектного врожаю сільськогосподарських культур. Водний режим знаходиться в прямій залежності від кліматичних, ґрунтових, гідрогеологічних та господарських умов, біологічних особливостей сільськогосподарської умови, її урожайності і від способу та техніки поливу.

  3. Режим зрошення – сукупність строків, норм і числа поливів необхідних для підтримання оптимальної вологості грунту.

  4. За призначенням режими зрошення поділяються на:

  1. Зволожувальний – застосовують на незасолених, не осолонцьованих грунтах з прісними ґрунтовими водами.

  2. Зволожувально-промивний – застосовують, якщо грунтові води знаходяться на глибині більше 3 м. Якщо грунтові води ближче 3 м, то застосовують в поєднанні з дренажем.

  3. Іригаційно-можливий – залежить від водозабезпечення.

  4. Господарсько-можливий – залежить від забезпеченості технікою.

Розробка режиму зрошення проводиться на основі рішення рівняння водного балансу у кореневмісному шарі грунту:

де, - дефіцит водного балансу;

- сумарне водоспоживання за вегетаційний період, м3/га;

, - запаси вологи в грунті, відповідно, на початок і кінець вегетаційного періоду;

- прихід вологи в розрахунковий шар грунту за рахунок капілярного підняття підгрунтових вод.

2.2 Розрахунок режиму зрошення культури біокліматичним методом

Розрахунки режиму зрошення виконуються за методикою С. М. Алпат’єва, в основі, якої лежить біокліматичний метод встановлення сумарного водоспоживання сільськогосподарської культури.

(2.1)

де, - сумарне водоспоживання сільськогосподарської культури за розрахункову десятиденку;

- біологічний коефіцієнт розрахункової десятиденки;

- сума десятиденних дефіцитів вологості повітря за розрахункову десятиденку.

Дефіцит водного балансу розраховується по десятиденках балансового періоду:

(2.2)

де, - мікрокліматична поправка;

- сумарне водоспоживання сільськогосподарською культурою за десятиденку;

- поправочний коефіцієнт на використання підгрунтових вод.

Розрахунки дефіциту водного балансу по десятиденках балансового періоду ведуться в табличній формі (табл. 2.1). За даними таблиці будується графік визначення строків і норм поливу (рис. 2.1).