§ 8. Криміналістичне дослідження зброї

та слідів її застосування (криміналістичне зброєзнавство)

Криміналістичне зброєзнавство (поняття, система)

У криміналістиці є загальновизнаним, що зброя - це матеріальний засіб, що конструктивно та функціонально призначений для вражен­ня людини або тварини та руйнування перепон. Отже, важливо зна­ти закономірності конструювання та принципи дії зброї. Відповід­на проблема в науковому її розумінні досить вагома, а тому вона вивчається такою галуззю криміналістики, як криміналістичне зброєзнавство.

Таким чином, з метою виконання завдань кримінального судо­чинства — швидкого і повного розкриття, розслідування та попе­редження злочинів — криміналістичне зброєзнавство системно досліджує такі питання: 1) принципи конструювання і закономір­ності дії зброї; 2) закономірності утворення слідів від дії зброї та розробляє засоби, методи, прийоми вилучення і дослідження слі­дів від дії зброї.

Криміналістичне зброєзнавство як галузь науки компонується

64

із складових, які становлять єдину систему. Нині криміналістичне зброєзнавство охоплює такі розділи:

1. загальну частину (поняття, класифікація зброї);

2. судову балістику;

3. криміналістичне дослідження холодної зброї й слідів її засто­ сування;

4. криміналістичне вибухознавство;

5. криміналістичне дослідження невогнепальної зброї, що діє від енергії кидання;

6. криміналістичне дослідження запалювальної зброї;

7. методичні основи дослідження об'єктів, що за певних умов мають інші уражувальні особливості.

Судова балістика

Термін «балістика» іншомовного походження (у перекладі з гр. Ьапо - кидаю). Судову балістику можна розглядати як розділ криміналістичної техніки і як спеціальне вчення. Це означає, що є поняття судової балістики і судової балістики в широкому розу­мінні.

Отже, судова балістика є розділом криміналістичного зброєзнав-ства, що вивчає вогнепальну зброю, боєприпаси і сліди від їхньої дії, а також розробляє прийоми та засоби збирання і дослідження даних об'єктів для встановлення обставин події, що розслідується.

Судова балістика в широкому розумінні - це вчення, галузь криміналістичної техніки, що вивчає ознаки вогнепальної зброї й боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи виявлення, вилучення й дослідження таких слідів для встановлення обставин, що підлягають доказуван­ню в кримінальній справі про злочин, та дає поради щодо запобі­гання злочинам, що пов'язані з вогнепальною зброєю.

Об'єктом пізнання судової балістики є матеріальні засоби, зокрема:

1. ручна стрілецька вогнепальна зброя та її частини;

2. предмети, що конструктивно наділені системою вогнепаль- ності і використовуються заінтересованими в цьому особами як зброя — спортивно-стартові, будівельно-монтажні пістолети та ін.;

3. предмети, що формою нагадують зброю - сигнальні пістоле­ ти тощо;

4. боєприпаси, стріляні кулі та гільзи;

5. сліди пострілу на перепонах.

Предметом пізнання судової балістики є закономірності ви­вчення і дослідження вказаних інгредієнтів об'єкта. Вогнепаль­ною зброєю є спеціальний пристрій, що за конструктивними особливостями призначений для враження людини, тварини,

з 5-п 65

пошкодження перепони, в якому заряд (куля, шрот, картеч) при­водиться в рух під тиском порохових газів (енергії термічного роз­кладу, наприклад, пороху), що утворюються при згорянні вибухо­вої речовини. Звичайна вогнепальна зброя має такі три основні конструктивні ознаки: 1) дуло; 2) пристрій, що забезпечує герме­тичність патронника і дула; 3) пристрій для пострілу.

Дуло — це головна частина вогнепальної зброї, що являє собою стальну трубку з каналом наскрізь (казенна, середня і дульна части­на), яка призначається для виштовхування заряду (куля, шрот, кар­теч) у визначеному напрямку з певною початковою швидкістю (ка­нал складається з патронника, кульового входу і нарізної частини). Дуло вогнепальної зброї має канал — ізольований порожнинний, прямий простір певної довжини в основній металевій частині вог­непальної зброї, а також казенний зріз (або задній зріз дула) і дуль­ний зріз. Казенний зріз, або задній зріз дула,— це торцева поверхня казенної (задньої) частини дула вогнепальної зброї. Дульний зріз — це торцева поверхня дульної (передньої) частини вогнепальної зброї. У казенній частині дула передбачено патронник вогнепальної зброї — частина каналу дула, що призначена для вміщення та пере­міщення набою перед пострілом. У такій вогнепальній зброї, як револьвер, патронником є барабан. І це тому, що револьвер (лат. ге-уоіуєгє — котити назад) — це ручна, короткодульна, багатозарядна вогнепальна неавтоматична зброя з барабаном, який обертається і одночасно є патронником (револьвер системи «наган» винайшов бель­гійський зброяр Л. Наган) (рис. 18).

Рис. 18. Револьвер «наган» зразка 1895 р. калібру 7,62 мм:

1 - дуло; 2 - мушка; З - шомпольна трубка; 4 - рамка; 5 - барабан;

6 - прицільна прорізь; 7 - курок; 8 - шпиця курка; 9 - хвіст курка;

10 - бокова кришка; 11 - з'єднувальний гвинт; 12 - дерев'яна пластинка;

13 - потилиця; 14 - кільце; 15 - спускова дужка; 16 - спусковий гачок;

17 - рухова трубка; 18 - головка осі барабана; 19- шомпол

і '

У подальшому були сконструйовані інші револьвери, які, од­нак, не мали суттєвих конструктивних розбіжностей з револьве­ром системи «наган». Це, зокрема, револьвер «веблей-скотт», «кольт», «смітт-вессон», французький револьвер (рис. 19—22).

Рис. 19. Револьвер «веблей-скотт» калібру 455 (11,56 мм):

1 - дуло; 2 - мушка; 3 - барабан; 4 - цілик; 5 - курок; 6 - защіпка для

стопоріння дула; 7 - бокова кришка; 8 - рамка; 9 - ліва пластинка рукоятки;

10 - кільце; 11 - спускова дужка; 12 - спусковий гачок; 13 - загвіздка

11

10

(вісь шарнірного з'єднання рамки з дулом)

Рис. 20. Револьвер «кольт» калібру 45 (11,43 мм):

1 - дуло; 2 - мушка; 3 - барабан; 4 - цілок; 5 - курок; 6 - вимикач фіксатора

барабана; 7 - ліва пластинка рукояті; 8 - кільце; 9 - рамка; 10 - спускова

дужка; 11 - спусковий гачок; 12 - стержень екстрактора

66

і

67

Рис. 21. Револьвер «смітт-вессон» калібру 44 (11,18 мм):

1 - дуло; 2 - мушка; З - барабан; 4 - цілик; 5 - курок; 6 - вимикач фіксатора

барабана; 7 - ліва пластинка рукояті; 8 — кільце; 9 - спускова дужка;

10 - спусковий гачок

Рис. 22. Французький револьвер зразка 1892 р. калібру 8 мм:

1 - дуло; 2 - мушка; З - барабан; 4 - цілик; 5 - курок; 6 - права пластинка рукояті; 7 - кільце; 8 - спускова дужка; 9 - спусковий гачок

Отже, у револьвері барабан, що обертається, виконує та­кож функцію патронника. Розміщення набоїв та гільз у камерах барабана пістолета «наган» можливе в певній послідовності (рис. 23).

68

Рис. 23. Схема можливого розміщення набоїв, а також гільз (після пострілів) револьвера «наган» (напрямок обертання барабана

за годинниковою стрілкою):

1 - камера (патронник) з гільзою, з якої було здійснено постріл; 2, 3,4, 5 - ка­мери (патронники) з набоями; 6 - камера (патронник), де набій чи гільза від­сутні; 7 - камера (патронник), де є набій, на капсулі якого слід відсічки; 8 - верхня поверхня рамки з прицільною проріззю

Ручна, короткодульна, багатозарядна, автоматична вогнепаль­на зброя з урахуванням вимог поступово вдосконалювалася (рис. 24-32).

Рис. 24. Пістолет «кольт М-1» зразка 1911 р. калібру 45 (11,43 мм): 1 - кожух-затвор;2 - курок; 3 - звичайний запобіжник; 4 - автоматичний за­побіжник; 5 - засувникова затримка; 6 - рамка; 7 - рукоять; 8 - защіпка магазина; 9 - спусковий гачок

69

Рис. 28. Багатозарядні пістолети конструкції Севрюгіна

5 6

16 17

11-

Рис. 25. Пістолет «браунінг» зразка 1903 р. калібру 9 мм: 1 - кожух-затвор; 2 - виріз для зуба звичайного запобіжника; 3 - звичайний

запобіжник; 4 - автоматичний запобіжник; 5 - защіпка магазина; 6 - ліва пластинка рукояті; 7 - спусковий гачок; 8 - рамка пістолета

Рис. 26. Однозарядний пістолет конструкції Блюма

Рис. 29. 7,62-міліметровий пістолет Токарева зразка 1930—1933 рр.

Скорочено - пістолет «ТТ», що означає: Тульський — завод,

Токарев — конструктор:

/ - мушка; 2 - кожух-затвор; З - виріз для виступу затворної затримки; 4 - затворна затримка; 5 - цілик; 6 - курок; 7 - рамка; 8 - ліва пластинка руко­яті; 9 - зачіп рукояті; 10 - зачіп накривки магазина; 11 - накривка магазина; 12 - защіпка магазина; 13 - спусковий гачок; 14 - спускова дужка; 15 - трубка-кожух затвора; 16 - пружина затримки затвора; 17- вікно для викидання гіль­зи, з якої було зроблено постріл; 18 - права пластинка рукояті

70

Рис. 27. Багатозарядний пістолет конструкції Марголіна

Рис. 30. Пістолет «борхардт-люгер» (або парабелум) зразка 1908 р.

калібру 9 мм:

1 - дуло; 2 - рамка; 3 - важіль запобіжника з прапорцем; 4 - защіпка магазина; 5 - спусковий гачок; 6 - дульна затримка; 7 - спускова накривка; 8 - ліва плас­тинка рукояті

71

Рис. 34. Однозарядна малокаліберна гвинтівка конструкції Смирнського, модель № 2

Рис. 31. Пістолет «вальтер»:

1 - дуло; 2 - кожух-зшпвор; 3 - запобіжник; 4 - указівник наявності набоїв

у патроннику; 5 - курок; 6 - ліва пластинка рукояті; 7 - защіпка магазина;

8 - затворна затримка; 9 - спусковий гачок; 10 - замикач дула

'.V;

Рис. 32. Виду розрізі Типової ручної, короткодульної, багатозарядної, " іавтонлтичної вогнепальної зброї

Були і поки що поширені однозарядні малокаліберні гвинтівки, виготовлені в заводських умовах. Такі гвинтівки не є автоматич­ною зброєю. Як правило, однозарядні малокаліберні гвинтівки ви­користовуються у спорті та для навчання (рис. 33—36).

Рис. 35. Однозарядна малокаліберна гвинтівка конструкції Канєвського ТОЗ-1

; Рис. 36. Однозарядна малокаліберна гвинтівка ТОЗ-7-а

У нарізній вогнепальній зброї передбачено кульовий вхід, тоб­то конструктивна особливість, що з'єднує патронник з дулом. Крім того, дуло вогнепальної зброї має нарізи (рис. 37).

Рис. 33. Однозарядна малокаліберна гвинтівка конструкції Смирнського, модель № 1

Рис. 37. Розміщення бойових і холостих граней нарізів

у каналі дула вогнепальної зброї: а - нарізи правого напрямку; б - нарізи лівого напрямку

72

73

Нарізи — це конструктивна особливість каналу дула вогнепаль­ної зброї, що визначається залежно від напрямку гвинтової лінії. Залежно від напрямку гвинтової лінії нарізи є правого або лівого напрямку (форми прямокутні, трапецієподібні й сегментовані, найпоширенішою є прямокутна форма нарізів). Нарізи сконстру­йовано під кутом нахилу. Отже, кут нахилу нарізів є кутом між ме­жею, що утворює канал дула, коли його циліндрична поверхня розгорнута в площину.

Кут нахилу нарізів р можна розрахувати з тригонометричного рівняння

де к — крок нарізів, В — діаметр каналу дула і л = 3,14.

Це тригонометричне рівняння виводиться на підставі таких геометричних конструкцій (рис. 38):

каналу дула

Рис. 38. Схематично показано, що дуло вогнепальної зброї

розрізано по лінії МК і розгорнуто (—) у площину

на прикладі одного нарізу

Нині в дулі вогнепальної зброї кількість нарізів від 4 до 8. Наріз­на і ненарізна вогнепальна зброя має певний калібр. Калібр вогне­пальної зброї (фр. саііЬге — діаметр дула вогнепальної зброї) — це внутрішній діаметр каналу дула (ненарізної зброї) або відстань між протилежними полями нарізу (у нарізній зброї). Позначаються ка­лібри в метричній системі в тисячних (Велика Британія) і сотих (США) частинах дюйма. Розповсюдженими калібрами вогнепаль­ної зброї є такі (табл. 7).

Калібр ненарізних рушниць позначається в умовних вимірах, а саме: за кількістю сферичних куль, які можна виготовити литтям з одного фунта свинцю (485,5 г).

Пристрій, що забезпечує герметичність дула і патронника в ручній вогнепальній зброї, сконструйований по-різному. Напри-

74

Таблиця 7

Співвідношення вимірів калібру вогнепальної зброї

Метрична система виміру калібру
- Нарізна зброя	у мм (Україна)	у тисячних частках дюйма (Велика Британія)	у сотих частках дюйма (США)
	5,6	220	22
	6,35	250	25
	7,62	300	30
	7,63
	7,65
	9	350	35
	11,43	450	45
Ненарізна зброя	у мм	За кількістю сферичних куль, які можна виготови­ти (відлити) з одного фунта свинцю
	18,52	12
	16,81	16
	15,62	20
	14,7	24
	13,97	28
	13,36	32

клад, у нарізній вогнепальній зброї з рухомим затвором відповідну функцію виконує передня його частина, у мисливських рушницях, в яких дуло «переломлюється»,— щит.

Механізм для пострілів відповідно до його конструктивних ознак можна класифікувати на три основні групи:

1. термічної дії (зброя минулих часів);

1. електрозапалювальні (у французької гвинтівки Ле Барона та Дельмаса 1866 р.);

2. ударні механізми (куркові — револьвер; курково-ударні — пістолет Макарова; затворні — пістолет-кулемет ПКШ).

Історично так склалося, що серед загалу поширеними є мис­ливські рушниці. Держави — виробники мисливських рушниць мають випробні клейма (рис. 39).

Ненарізні рушниці є однодульні й дводульні, куркові й безкур-кові (рис. 40—42).

75

7

м

м

ВР ВУ

в

N ШігО

.. Рис. 41. Шротова однодульна куркова рушниця системи Казанського

у відкритому стані:

1 - дуло; 2 - патронник; 3 - екстрактор; 4 - курок; 5 - шийка ложе;

6 - важіль (ключ) затвора; 7 - спусковий гачок; 8 - спускова дужка;

9 - піддульний гак (борода); 10 - колодка; 11 - осьовий болт; 12 - цівка;

13 - виїмка цівки

_{ІД «!}

1.1

20

_жж

Шіго Нктро

3,5 г

Рис. 39. Випробні клейма мисливських рушниць різних держав:

1 - Англія; 2 - Австрія; 3 - Бельгія; 4 - Угорщина; 5 - Німеччина; 6 - Іспанія; 7 - Франція; 8 - колишня Чехословаччина; 9 - колишній СРСР

Рис. 40. Дуло шротової рушниці Казанського:

1 - мушка; 2 - дульний пристрій - фіксатор; 3 - гачок для фіксації цівки; 4 - піддульний гак (борода)

76

Рис. 42. Шротова дводульна рушниця моделі «Б» у відкритому стані:

1 - ліве дуло; 2 - прицільна планка; 3 - малий крюк; 4 - екстрактор;

5 - паз під малий крюк; 6 - колодка; 7 - правий крюк; 8 - лівий замок;

9 -з'єднувальний гвинт; 10 ~ важіль (ключ); 11 - ложе; 12 - лівий спуск;

13 - правий спуск; 14 - спускова дужка; 15 - лівий бойок; 16 - брант-трубка;

17 - болт поперечний; 18 - піддульний крюк; 19 - болт осьовий;

20 - цівка

Криміналістичне дослідження набоїв, • їх елементів та слідів зброї на кулях і гільзах

Набій до вогнепальної зброї складається з капсуля-запалювача та гільзи, вибухової речовини, кулі (елемента, що її замінює) (рис. 43-46).

77

Рис. 44. Конструкція набою

до нарізної зброї:

1) оболонка кулі; 2) свинцева сорочка

кулі; 3) сердечник-наповнювач

Рис. 43. Конструкція набою

до нарізної зброї:

1) куля; 2) гільза; 3) порох;

4) капсуль; 5) дульце; 6) колоподібна

проточка; 7) ковадло; 8) отвір;

9) складові капсуля

Рис. 45. Гільза набою шишкопо­дібної форми:

1) основа; 2) колоподібна проточка; 3) корпус; 4) згин; 5) дульце

Рис. 46. Гільза набою

циліндричної форми:

1) основа; 2) колоподібна проточка;

3) корпус; 4) вертикальна заглибина

на корпусі гільзи - канелюри

(фр. саппеіиге)

Конструкція мисливського набою також має певні особливості (рис. 47).

На гільзі мисливської «переломлюваної» рушниці під час роз­рядження утворюються сліди екстрактора (рис. 48).

78

Рис. 47. Конструкція мисливсько­го набою:

1) гільза; 2) основа; 3) виступ основи; 4) дульце; 5) ковадло; 6) отвір; 7) капсуль; 8) порох; 9) прокладка; 10) клейтух на порох; 11) шріт; 12) клейтух на шріт; 13) фіксація шротового клейтуха

Рис. 48. Утворення сліду екстрактора на гільзі під час розрядження мис­ливської «переломлюваної» рушниці

а - положення екстрактора, коли рушниця підготовлена до проведення

пострілу, б - положення екстрактора, коли рушниця «переломлена».

1 - дуло; 2 - гільза, з якої зроблено постріл; 3 - екстрактор

При здійсненні пострілу сліди зброї залишаються на гільзі в ре­зультаті: 1) проведення зарядження; 2) пострілу; 3) витягання гіль­зи, з якої було зроблено постріл.

Основним джерелом залишення слідів гільзи є затвор, оскільки призначення затвора — це застосування основної деталі вузла засу­вання в системах ручної вогнепальної зброї для закривання казен­ної частини каналу дула зброї в процесі пострілу, досилання черго­вого набою з магазина або дульної коробки в патронник дула, вилучення стріляної гільзи з патронника (у деяких систем зброї досилання набою проводиться не самим затвором, а окремою

79

деталлю (досилачем), змонтованою на затворі). У процесі вико­нання засувником своїх функцій і утворюються сліди на гільзах.

У ході пострілу бойок б'є в капсуль, утворюється вм'ятина. Крім того, під тиском порохових газів (енергії термічного розкла­ду вибухової речовини — пороху тощо) гільза подається назад. У результаті на дні гільзи утворюється відтиск. На корпусі гільзи під час пострілу можуть утворюватися й інші сліди — тріщини, за­дирки тощо.

Під час розрядження затвор витягає стріляну гільзу з патронни­ка, залишаючи на її корпусі або на дні проточки сліди у формі по­дряпин. Під час вилучення гільзи затвором вона отримує пошко­дження — ум'ятини від ударів об внутрішній корпус вузла засуван­ня (кожух затвора, кришка дульної коробки). На гільзі після по­стрілу з вогнепальної зброї з ковзним затвором сліди утворюються системно (рис. 49).

Рис. 49. Сукупність слідів вогнепальної зброї з ковзним засувником

пістолета на циліндричній гільзі після пострілу: