- •Передмова
- •§ 1. Предмет, завдання, система і методи криміналістики та її зв'язок з іншими науками
- •§ 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •§ 3. Загальнотеоретичні питання криміналістичної техніки
- •§ 4. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§ 5. Фіксація та вилучення слідів рук
- •§ 6. Огляд і фіксація слідів ніг та автотранспортних засобів
- •§ 7. Механоскопія - криміналістичне дослідження слідів знарядь зруду та інструментів
- •§ 8. Криміналістичне дослідження зброї
- •1) Сліди нижньої поверхні затвора; 2) сліди досилана; 3) сліди губи магазина;
- •4) Сліди казенного зрізу патронника; 5) сліди зачіплювача викидача; 6) слід
- •1) Підпора; 2) стояк; 3) основа;
- •4) «Зуби»
- •§ 9. Судова фотографія і відеозапис Фіксація і дослідження візуальної інформації
- •§ 10. Криміналістична габітологія та реєстрація
- •§11. Криміналістичне дослідження °ч письма
- •§ 12. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 13. Загальні питання криміналістичної тактики
- •§ 14. Тактичні прийоми, засновані на даних психології
- •§ 15. Тактичні прийоми, засновані на даних
- •§ 16. Окремі положення концепції звичаєвої криміналістичної тактики
- •Тактики
- •§ 17. Слідчий огляд
- •§ 18. Допит
- •§ 19. Характер і значення підготування до допиту
- •§ 20. Зміст тактики допиту
- •§21. Допит неповнолітніх
- •§ 22. Допит підозрюваного, обвинуваченого
- •§ 23. Психологічні особливості допиту
- •§ 24. Фіксація результатів допиту
- •§ 25. Тактика допиту свідків та потерпілих у конфліктних ситуаціях
- •§ 26. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого в конфліктній ситуації
- •§ 27. Фіксація свідчень у ході допиту в конфліктній слідчій ситуації
- •§ 28. Проведення допиту віч-на-віч
- •§29. Обшук
- •§31. Відтворення обстановки та обставин події
- •§ 32. Судові експертизи та їх види
- •§ 33. Криміналістична версія і планування слідства
- •Сіткове планування
- •Концентроване календарне планування
- •§ 34. Криміналістична реєстрація
- •Розділ V
- •§ 35. Загальні положення розслідування окремих видів і груп злочинів
- •§ 36. Криміналістична характеристика методики розслідування окремих видів
- •§ 37. Розслідування умисних убивств
- •§ 38. Методика розслідування вбивств, інсценованих під суїцид
- •§ 39. Кримінолого-криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 40. Організовані злочинні угруповання, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення
- •§ 41. Запобігання вбивств на замовлення суб'єктами криміналістичної діяльності
- •§ 42. Методика розслідування злочинів
- •§ 43. Методика розслідування зґвалтувань
- •§ 44. Методика розслідування крадіжок чужого майна
- •§ 45. Методика розслідування грабежів та розбійних нападів
- •§ 46. Розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів,
§ 32. Судові експертизи та їх види
ч »
1 Використання спеціальних знань
при проведенні експертиз у процесі і ' розслідування злочинів
Спеціальні знання завжди використовуються для встановлення істини при розслідуванні кримінальних справ про злочини, для їх швидкого, повного і всебічного розкриття та викриття винних. Значення спеціальних знань у розкритті та розслідуванні злочинів в умовах зростання злочинності набуває все більшого значення. Спеціальні знання в кримінально-процесуальній діяльності застосовуються у двох формах. Перша форма передбачає використовування слідчим знань спеціалістів у процесі провадження окремих слідчих дій при пошуку і фіксації доказів. Друга форма реалізується слідчим в іншому процесуальному значенні — шляхом призначення і проведення експертиз при розслідуванні кримінальної справи про злочин. Друга форма застосування спеціальних знань
219
у процесі досудового розслідування злочинів передбачає використання вказаних знань як сукупність прийомів, які мають свою особливу структуру. Йдеться про судову експертизу — дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини кримінальної справи, що перебуває в провадженні досудового слідства. У кримінально-процесуальному законодавстві України (ст. 75 КПК України) вказано лише основні сфери людської діяльності, дані яких — як спеціальні знання — можуть бути використані в розслідуванні кримінальних справ про злочини. Так, відповідно до закону експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Злочинці вчиняють суспільно небезпечні винні діяння в різних сферах суспільного буття. З цих причин виникає закономірна необхідність призначати і проводити експертизи для вирішення конкретних питань будь-якої галузі науки, техніки, виробництва, мистецтва, ремесла.
Однак зі змісту Закону України «Про судову експертизу», кримінально-процесуального законодавства випливає, що до числа спеціальних не віднесені знання зі сфери законодавства та інших питань права, за винятком деяких спеціальних криміналістичних знань у галузі криміналістичної техніки. Це означає, що органи дізнання, досудового слідства, суд зобов'язані самостійно вирішувати проблеми правового характеру. Отже, правові питання при провадженні кримінальної справи про злочин слідчий, відповідно до своїх повноважень, вирішує сам, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора. Так, наприклад, до спеціальних не віднесені знання: притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, попереднього розгляду справи суддею або про закриття справи. Правда, на практиці трапляється, що слідчі з об'єктивних причин інколи вимушені письмово звертатися до вчених-право-знавців провідних навчальних закладів за порадою щодо правильної кваліфікації вчинених суспільно небезпечних діянь конкретними особами.
Не є спеціальними і знання в галузі методологічних наук (філософія, логіка та ін.).
Види судових експертиз
Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом (особою, яка володіє спеціальними знаннями) за дорученням слідчого (суду) речових доказів, інших матеріальних об'єктів і матеріалів, явищ та процесів, які містять інформацію
220
щодо обставини кримінальної справи про злочин, яка перебуває у провадженні. Таке дослідження має своєю метою встановлення фактичних даних і обставин, що є важливими для правильного вирішення кримінальної чи цивільної справи.
Законодавець дав чітке визначення судової експертизи у відповідному законі, однак не розкрив дефініції предмета, об'єкта експертизи, в яких би показав їх основний зміст, істотні ознаки. Однак кожна судова експертиза має свій спеціальний предмет і об'єкт дослідження, які часто не збігаються. Наприклад, до предмета експертизи документів входить: визначення класифікації матеріалів (рід, вид, група, тип), барвників, паперу тощо, за допомогою яких і на яких був виготовлений документ. Предмет криміналістичної експертизи допомагає визначити факти, пов'язані з необхідністю ідентифікації об'єктів за їх відображеннями (слідами). Це, зокрема, визначення ідентифікації людини, тварин, знарядь і зброї злочину, інших речей матеріального світу. Предмет експертизи формує спеціальні факти (обставини справи), що досліджуються і встановлюються досудовим і судовим слідством за завданням слідчого чи суду з допомогою відповідних спеціальних знань. Окремі науковці предмет судової експертизи ототожнюють з її завданнями.1
Таким чином, предметом судової експертизи є ті матеріальні явища буття, які становлять зміст завдання дослідження експерта відповідно до обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.
Об'єктом судової експертизи є джерела інформації, встановлені в процесі розслідування кримінальної справи про злочин з дотриманням чинної кримінально-процесуальної форми. Систему основних об'єктів судової експертизи становлять:
-
речові докази;
-
матеріальна обстановка злочину на місці події; ;
-
зразки, необхідні для експертного дослідження.
Отже, об'єктом експертизи є надані експертові для дослідження матеріальні носії доказової інформації про злочин, що знаходяться в кримінальній справі. Об'єктом експертизи є людина та її різноманітні сліди (у тому числі виділення), трупи, тварини та їхні сліди, механізми, агрегати, засоби транспорту, різні знаряддя і відображення їхніх особливостей в зовнішньому середовищі, документи, їхній інформаційний зміст. Об'єкти експертизи визначають специфіку її методики.
Прийоми і засоби експертних досліджень застосовуються відповідно до завдань і специфічних об'єктів вивчення. Інколи при-
1 Шляхов А. Р. Судебная зкспертиза: организация и проведение.— М.: Юриди-ческая литература, 1979.- С. 16. (168 с).
221
йоми і засоби експертних досліджень трансформуються. Більшість авторів, які досліджують предмет і зміст криміналістичної експертизи, указують на три головні її ознаки:
-
спільні об'єкти експертного дослідження у вигляді речових доказів;
-
спеціальні прийоми і засоби дослідження, що розробляються криміналістикою (криміналістичною технікою);
-
спільні завдання, що полягають у встановленні тотожності або відмінності досліджуваних об'єктів.1
Об'єкт і предмет судової експертизи фактично визначають їх види. Так, за своєрідністю предмета, об'єкта та використанням спеціальних знань судові експертизи можна класифікувати на декілька груп. Усі криміналістичні експертизи, як правило, поділяються на два види: традиційні й нетрадиційні.
Медичні та психофізіологічні експертизи класифікуються на: судово-медичні, судово-психіатричні й судово-психологічні. Інженерно-технічні й технічні експертизи поділяються на: експертизи з техніки безпеки; пожежно-технічну; будівельно-технічну експертизу та ін.
За характером завдань, які вирішуються, і методів дослідження судові експертизи поділяються на:
1) ідентифікаційні — установлюють конкретні об'єкти, що зали шили свій слід в інших матеріальних середовищах;
-
класифікаційні — вирішують питання групової належності різного роду об'єктів без 'їх індивідуального ототожнення;
-
діагностичні — установлюють стан різних об'єктів, причини їх змін і залежність станів від різних явищ;
-
ситуаційні — наявність тих чи інших ситуацій під час злочин ної діяльності.
Судові експертизи можна класифікувати за повторністю проведення на первинні й повторні. За обсягом дослідження судові експертизи поділяються на основні й додаткові, а за кількістю осіб, які беруть участь в їх проведенні,— одноосібні та комісійні. Наприклад, судово-психіатрична експертиза завжди є комісійною, її проводять не менше трьох експертів-психіатрів. Комісійні експертизи можуть бути призначені для проведення досліджень щодо інших груп експертиз у разі їх особливої складності або великого обсягу дослідження. У таких незакономірних ситуаціях комісійну експертизу проводять експерти однієї спеціальності. Але, як правило, експертиза проводиться одним експертом, хоч в останні роки спостерігається тенденція до збільшення числа експертів.
1 Крьшов И. Ф. Очерки истории криминалистики и криминалистической зкспертизьі.— Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1975.— С. 42. (189 а).
222
і'.
За характером спеціальних знань, що використовують експерти, експертизи можна класифікувати на два види: однорідні й комплексні. Щодо комплексних експертиз, то їх проводять експерти, які мають різні спеціальні знання (спеціальності). Так, комплексна вибухотехнічна експертиза є новим класом судової експертизи, в процесі проведення якої експерти різних спеціальностей — піротехніки, криміналісти, судові медики та інші комісійно (через багатопредметність поставлених питань) вирішують проблеми: сили вибуху (у тротиловому еквіваленті вибухової речовини); її уражу-вальні властивості; яка вибухова речовина була використана як заряд; сфери застосування вибухової речовини; установлення причин смерті потерпілого тощо.
Відповідно до вказівки законодавця судові експертизи можна класифікувати на обов'язкові (ст. 76 КПК України) і необов'язкові. Є й інші ознаки класифікації судових експертиз — ситуаційні, класифікаційні, ідентифікаційні, діагностичні та ін. (Наприклад, ще в 1959 р. В. К. Лисиченко запропонував поділити криміналістичну експертизу на три види: 1) трасологічна ідентифікація; 2) графічна ідентифікація; 3) ідентифікація матеріалів і речовин.1)
1 Лисиченко В. К. К вопросу о предмете и системе криминалистической зкспер-тизьі: Материальї IV расширенной научной конференции. Киев. отделения Укра-инского науч. общества судебньїх медиков и криминалистов.— К., 1959.— С. 328.
223
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗКРИТТЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ