§ 7. Механоскопія - криміналістичне дослідження слідів знарядь зруду та інструментів

Зруд - об'єкт криміналістичного дослідження

Зруд (з — злочинне, ру — руйнування, д — деструкція) матеріаль­них предметів як об'єкт криміналістичного дослідження — це будь-яке часткове чи повне руйнування (деструкція) особою перепони або засувів з метою проникнення в комп 'ютерну мережу, житло, інше приміщення або сховище для вчинення злочинного діяння. У широкому розумінні, під зрудом варто осягати різноманітні ламання, розби­вання, розвалювання, розбирання, рознесення, роздовбування, руйнування тощо перепон, засувів чи замків, автоматизованих систем (пошуку), паролю ключа системи комп'ютера, паролю комп'ютерних мереж, а також проникнення (втручання) в комп'ютерну та комунікаційну мережі. І це справді так: сліди зру­ду за механізмом їх виникнення багатоманітні.

Різновиди руйнування перепон, засувів, замків, паролю ключа системи комп'ютера тощо залежать, перш за все, від особливостей об'єкта, що піддається зруду, дій злочинця, які інколи можуть бу­ти ретельно замаскованими. Ховаючи, прикриваючи такі дії, зло­чинці вдаються до того, що видають їх за дії (вплив) звірів, тварин, вітру, води, мікроорганізмів тощо. Наприклад, бажаючи проник­нути у сховище, що дислокувалося в долині і викрасти чуже май­но, три особи дочекалися великого дощу і за допомогою трактора

56

та троса вирвали заставки греблі, розташованої неподалік схови­ща, але зробили це так, начебто останні були проламані під дією тиску води. У подальшому злочинці оголосили всім у населеному пункті, що потік води зруйнував заставки греблі, а також ворота сховища, а тому потрібно рятувати майно, що зберігалося у схови­щі. Після цього злочинці, «рятуючи майно», викрали зі сховища різних матеріальних цінностей на суму близько 2 млн грн.

Або інший приклад. В одному обласному центрі два злочинці деструктивними діями зруйнували пароль ключа системи комп'ютера банку, проникли туди і викрали декілька мільйонів гривень. Втім, злочинці були затримані «на гарячому».

За способом дії особи на певний об'єкт, а також за особливостя­ми цього об'єкта можна виділити такі види зруду:

1. зруд і відмикання замків;

2. зруд будівельних перешкод і будівель господарського при­ значення;

3. зруд дерев'яних, цегляних, бетонних, металевих та інших сховищ;

4. пролом стін (рис. 16), стелі й підлоги;

. Рис. 16. Пролом внутрішньої стіни будинку (вихідний отрір) , .

/'- • ' ! •

ш 5) зруд дверей; . .

. 6) зруд вікна; ...

•ї; 7) зруд сейфа;

8) зруд автоматизованих систем (пошуку);

9) зруд паролю ключа системи;

10. зруд (розкриття) пломб і об'ємних відбитків печаток;

11. зруд (проникнення, втручання) комп'ютерної, комуніка­ ційної мережі.

Зруд злочинці, як правило, вчиняють, використовуючи:

57

1. пристосовані або спеціально виготовлені знаряддя та інстру­ менти;

2. звичайні інструменти, що використовуються для проведення певних робіт (столярний, слюсарний інструмент тощо);

3. будь-які матеріальні об'єкти, що випадково виявилися на місці події;

4. свій досвід, знання і вміння, а також консультації та допомо­ гу інших осіб.

Теоретичні питання слідів знарядь зруду '• та інструментів

Залежно від якості, властивостей матеріалів, конструктивних особливостей перепон, засувів, автоматизованих систем (пошуку) тієї чи іншої системи комп'ютера, паролю комп'ютерних мереж, ко­мунікаційних мереж, способів їх зруду, а також досвіду злочинця його руйнівні дії можуть викликати утворення слідів у множинній варіації. Прийоми і методи використання слідів знарядь зруду та інструментів являють собою певну систему правил роботи при збиранні й дослі­дженні доказів у процесі розслідування кримінальної справи про зло­чин. Такі прийоми і методи виокремлено нині в механоскопію.

Отже, механоскопія є складовою трасології й важливим елементом розділу «Криміналістична техніка» як підгалузі криміналістики, що вивчає характеристики матеріальних слідів злочинів — знарядь зруду та інструментів, сліди-предмети, сліди, утворені від явищ і сил при­роди, а також сліди речовини, особливості їх виникнення, виявлення, фіксації, вилучення, дослідження і використання з метою розкриття й розслідування злочинних діянь.

Як правило, знаряддя зруду та інструменти використовуються для незаконного проникнення в житло, приміщення, сховища при вчиненні злочинів проти власності і в процесі скоєння інших зло­чинних діянь. Механоскопія, як бачимо, комплексно охоплює проблематику криміналістичного дослідження слідів знарядь зруду й інструментів. Сукупність об'єктів відповідних криміналістичних досліджень доцільно насамперед класифікувати за предметними матеріально-наочними ознаками їх поділу на складові механоско-пії. Основна ознака зазначеного предметного поділу об'єднує дані конструкції об'єктів, способи й умови їх використання, інші, у то­му числі природні, чинники. Це, зокрема:

1. сліди знарядь зруду та інструментів; •;

2. сліди-предмети;

3. сліди, що виникли під дією явищ і сил природи;

4. сліди-речовини.

58

Кожна з названих чотирьох груп криміналістичних об'єктів ме-ханоскопії має свої види. Так, сліди знарядь зруду та інструментів можна класифікувати за видами щодо механізмів їх утворення. Це сліди, що виникли:

1. відтиснення;

2. при утворенні від ковзання слідоутворюючого об'єкта; .•

3. при зворотно-поступальному русі;

.-. 4) при обертально-поступальному русі;

5. від прокочування;

6. у результаті проникнення в автоматизовані системи пошуку, комп'ютерну та комунікаційну мережу, руйнування паролю ключа системи комп'ютера, комп'ютерних мереж тощо.

Сліди-предмети - це знаряддя та інструменти, а також уламки їх частин, залишені на місці події. Сліди-предмети (знаряддя, інст­рументи) за механічним впливом на слідосприймаючий об'єкт допустимо класифікувати за вісьмома основними видами. Таку класифікацію запропонував у 1973 р. А. Н. Василевський. Це:

1. ударні сліди-предмети (молотки, кувалди, молоти);

1. віджимні сліди-предмети (ломи, лапки для витягування цвяхів);

2. затискні сліди-предмети (тиски, обценьки, кліщі тощо);

3. колючі сліди-предмети (шила, «циганські» голки);

І _(і 5) ріжучі сліди-предмети (ножі, сокири, зубила, долота та ін.); ,;:_: 6) перерізуючі сліди-предмети (ножиці, кусачки); ••;. 7) сліди-предмети, призначені для свердління (свердла, бурава);

8) сліди-предмети, призначені для пиляння.¹

Сліди, що виникли від дії явищ і сил природи, евентуально (можливо) класифікувати за різними ознаками. Наприклад, за дією сил і явищ, що можуть відбутися, статися (блискавка, повінь, землетрус, мороз тощо); за природою механічного руху слідоутво-рюючих і слідосприймаючих об'єктів (рух каміння, потік води то­що), які вступають у контактну взаємодію. Таким чином, види слі­дів, що утворюються під дією явищ і сил природи, залежать від їх причин та механізму утворення слідів — системи закономірностей, які визначають певний порядок кожного виду дії. Це означає, що види таких слідів є схожими з переліченими щойно слідами зна­рядь зруду та інструментів (ковзання, кручення та ін.).

Сліди-речовини — це рідкі, сипкі або пастоподібні матеріальні утворення чи їх сліди, що виникли в результаті біологічних, фізичних, хімічних процесів та внутрішніх змін об'єктів, утворення яких пере­буває в причиново-наслідковому зв 'язку з подією злочину чи має інфор­мацію про його підготування, вчинення, приховування. Сліди-речо-

¹ Василевский А. Н. Судебно-трассологическая зкспертиза. Вьіп. IV.- М., 1973.

59

вини утворюються, наприклад, під час дії електроріжучих, газорі-жучих апаратів (мікроскопічні частини окалин тощо). Сліди-речо­вини біологічного походження (біологічних процесів) — це виділення жиру, поту людини, її крові, слини, сперми, а також частин шкіри, тіла, волосся. Слідами речовини, що утворені під час хімічних про­цесів, є хімічні реактиви, паливно-мастильні матеріали, лакофар­бові покриття, цемент, мінеральні добрива тощо. Сліди-речовини, утворені в результаті фізичних процесів,— це борошно і супутні виро­би, олія, порошок макухи тощо.

Сліди-речовини сильнодіючого негативного впливу на орга­нізм людини також використовуються як знаряддя вчинення зло­чинів — отруйні речовини і препарати, отримані в результаті хіміч­них реакцій та сполук, а також фізичних процесів.

Механоскопія і трасологія в контексті наукових досліджень слі­дів речовини не вивчають сутності (природи) їхніх хімічних, біоло­гічних сполук, а лише встановлюють загальноформову (механіч­ну) систему порядку їх утворення.

' Виявлення, і фіксація слідів знарядь зруду та інструментів

Як правило, сліди знарядь зруду та інструментів є об'ємними і видимими й утворюються в результаті їх звичайної механічної вза­ємодії зі слідосприймаючими об'єктами. Тому цілком закономір­но, що виявлення слідів знарядь зруду та інструментів можливе візуальним способом у ході проведення огляду місця події. З цією метою досить часто суб'єктами криміналістичної діяльності засто­совуються різноманітні оптичні засоби. Виявлені в процесі огляду місця події сліди злочину — знарядь зруду та інструментів — за можливості мають бути обов'язково вилучені. Але це в тому разі, коли слідосприймаючий об'єкт як носій сліду доступно повністю або частково відокремити зі сфери природного чи соціального буття.

Однак і в першому, і другому випадках такі сліди потрібно об'єктивно, ретельно описати в протоколі огляду, указавши на їх індивідуальні ознаки, не констатуючи висновку щодо механізму утворення цих об'єктів. І це тому, що, відповідно до вимог чинно­го кримінально-процесуального законодавства, суб'єкт криміна­лістичної діяльності в протоколі огляду місця події висновки не складає, а лише фіксує результати виявлених фактів. Якщо ж слі­ди знарядь зруду та інструментів вилучити разом з об'єктом-носі-єм з тих чи інших причин неможливо (речі є громіздкі, нерозділь­ні, монолітні, мають високу вартість тощо), їх потрібно копіювати,

60

використовуючи гіпс, віск, стеарин, «Стене», порошки зубопро­тезні «Упін», «Новопін», пластилін, полімерні маси. З указаних матеріалів виготовляють копію сліду.

Так, залежно від об'єму сліду необхідну кількість кристалізова­ної полімерної маси «Стене» опускають на декілька хвилин у воду, що має температуру до 75-80° С. Згодом, переконавшись, що по­лімерна маса набрала пластиліно-подібної властивості, її прикла­дають до поверхні сліду і притискають рівноплощинним предме­том. Але попередньо бажано покрити слід тонким шаром вазелі­нового масла або іншим подібним матеріалом.

Проте не всі зубопротезні маси можна використовувати для за­значеної мети через непридатність їх технічних характеристик. Наприклад, криміналістична копія об'ємного сліду, що виготов­лена з зубопротезної маси «Новопін» має здатність піддаватися «усиханню». І в разі виготовлення з неї криміналістичної копії слі­ду знаряддя зруду або інструмента вже через декілька годин така копія зменшується за об'ємом (розмірами). Зубопротезні маси, по­лімерні матеріали використовують для копіювання — виготовлення копій глибоких (об'ємних) слідів, у тому числі слідів свердління. Коли ж сліди знарядь зруду та інструментів не мають великої гли­бини, їх копіюють за допомогою пластиліну або інших матеріалів. Зокрема, одним з найпростіших способів копіювання слідів зна­рядь зруду та інструментів є засіб використання пластиліну. Бажа­но, щоб пластилін був одного кольору, його розминають руками. Під впливом температури тіла людини пластилінова маса стає при­датною для ліплення у звичайних умовах. Потім необхідну кіль­кість пластилінової маси посипають надто тонким шаром дакти­лоскопічного порошку і матеріал накладають на площину об'ємно­го сліду слідосприймаючого об'єкта. Далі, знову ж таки із певним зусиллям, налягаючи, пластилін, як і зубопротезні маси, спеціаль­ним рівноплощинним предметом щільно приплющують до поверх­ні об'ємного сліду. Пластилінова маса має повністю заповнити об'ємну поверхню сліду та вийти за її межі на 0,5—1 см (рис. 17).

Трапляється, що сліди зруду, інструментів залишаються на об'єктах-носіях, що є важкодоступними. За цих умов, використо­вуючи оптичні засоби, слід описується в протоколі, а також фото­графується за правилами вузлової, детальної фотофіксації.

Вилучення слідів розпилу, розрізу, свердління потрібно прово­дити разом з їх слідоносіями. Якщо знаряддя вчинення злочину, інструменти мають вади (надламане чи зігнуте свердло, «зуби», по­лотна пилки неправильно розведені тощо), утворені ними сліди характеризуються ідентифікаційними ознаками, особливо, коли вилучені слідосприймаючі об'єкти-речі, що піддавалися відповід­ній дії механічного впливу, повністю недопиляні, розрізані, про­бі

Рис. 17. Об'ємний слід зруду, наповнений пластиліновою масою: -• 1) площина сліду знаряддя зруду; 2) основа пластилінової маси

(зубопротезної маси), що вийшла за межі сліду; 3) спеціальний . - рівноплощинний предмет ,;

свердлені. Підлягає повному вилученню також стружка, тирса, інший порошкоподібний матеріал, що є результатом розпилу, роз­різу, свердління (дерева, заліза, пластмаси тощо). У вказаному матеріалі не тільки відображаються певні ознаки механічної дії знарядь зруду та інструментів, а й можуть бути виявлені їхні части­ни, інші речові докази.

Сліди-речовини (сипкі) також виникають при застосуванні зна­рядь зруду та інструментів. їх вилучення можливе в комплексі з ін­шими мікрочастинками із застосуванням аркушів дактилоплівки, інших копіювальних матеріалів, у тому числі липкої стрічки (скотч).

Сліди-речовини також можуть бути утворені при застосуванні знарядь зруду та інструментів у формі неорганічних (вода, неорга­нічні кислоти, мінеральні солі, луги, основи) та органічних речо­вин (органічні жири, білки, вуглеводи, цукор та ін.). Прийоми вилучення цих слідів у кожному окремому випадку мають свої особливості. Бажано за можливості такі сліди-речовини вилучати разом з носієм.

Особливості трасологічної експертизи слідів знарядь зруду

Трасологія, в широкому розумінні (вчення про сліди),— це розділ криміналістичної техніки, що вивчає і розробляє теоретичні основи і закономірності виникнення слідів, що відображають механізм скоєння злочину, рекомендації щодо застосування методів і засобів

62

їх виявлення, вилучення і дослідження з метою встановлення обста­вин, які мають значення для розкриття, розслідування і попере­дження злочинів. Проблемні питання трасології можуть бути вирі­шені завдяки проведенню відповідних ідентифікаційних експертиз.

Завданням трасологічної експертизи є визначений, спланований обсяг роботи щодо проблем ідентифікації та діагностики. Зокрема, ідентифікаційні завдання охоплюють встановлення за слідами відображення тотожності об'єкта, що утворив слід. Діагностичні завдання трасологічної експертизи, перш за все, співвідносяться з механізмом утворення сліду. Система послідовних дій, що утворю­ють слід, характеризується величиною прикладеної сили, взаєм­ним розміщенням або напрямком руху об'єкта, що утворює сліди (знаряддя зруду, транспорту), і об'єкта, який їх сприймає, та послі­довністю нанесення слідів, а також часом їх утворення.

Трасологічні експертизи проводять у мережі спеціальних судо­во-експертних установ та експертних криміналістичних підрозді­лів. Сутність методики трасологічної експертизи полягає в тому, що відповідний процес об'єднує окремі й порівняльні досліджен­ня, а також оцінку отриманих результатів та формулювання ви­сновків. Так, при окремому трасологічному дослідженні експерт, використовуючи досліджуваний об'єкт, дотримуючись механізму утворення сліду, відтворює певні вияви змін, реакції, перетворен­ня, наприклад, вияви змін при проникненні:

1. в автоматизовані системи пошуку; ^г '' '

2. у пароль ключа системи комп'ютера;

3. у комп'ютерну мережу;

4) у комп'ютерну та комунікаційну мережі.

А також утворення змін при: ковзанні слідоутворюючого об'єк­та; зворотно-поступальному русі; обертально-поступальному русі; тисненні тощо. Під час трасологічного дослідження експертами використовуються лінійне зміщення, порівняння, накладання.

Висновок трасологічної експертизи — це процесуальний доку­мент, в якому описано підстави проведення вказаної експертизи, хід та результати дослідження.

За допомогою трасологічної експертизи слідів знарядь зруду та інструментів можна вирішити такі типові питання:

1. чи не залишені сліди, що виявлені на місці події, вилученим знаряддям зруду (інструментом);

2. в якій послідовності й яким знаряддям зруду (інструментом) утворені сліди на об'єкті, що вилучений з місця події;

3. із зовнішнього чи внутрішнього боку проведено зруд пере­ пони;

4. у результаті яких дій утворилися сліди, що виявлені на місці події (розпилу, розрізу, свердління, тиснення тощо);

63

5. у результаті яких дій предмет розділено на частини, що були виявлені й вилучені з місця події;

6. чи могли виникнути за механізмом утворення сліди знарядь зруду (інструментів), що виявлені на місці події, на певному пред­ меті при обставинах, на які вказує обвинувачений.

Отже, трасологічна ідентифікаційна експертиза - це експерти­за, у процесі якої виявляються ознаки зовнішньої будови слідоутво-рюючого об'єкта з подальшим виявленням ознак внутрішньої будови слідовідображення, а також проводиться оцінка збігу чи відміннос­тей зовнішньої будови об'єкта та сліду і формулюється висновок про тотожність чи відмінність.

Характерні відмінні властивості трасологічної експертизи слі­дів знарядь зруду, як правило, залежать від механізму їх виник­нення, особливостей слідосприймаючого об'єкта, різновиду його руйнування, способу дії особи на цей об'єкт, її кваліфікації, залу­чення до відповідного процесу інших компетентних осіб тощо. Зазначимо, що предметом трасологічної експертизи можуть бути не тільки сліди знарядь зруду як сліди відображення, але й сліди-предмети та сліди-речовини.