
- •Передмова
- •§ 1. Предмет, завдання, система і методи криміналістики та її зв'язок з іншими науками
- •§ 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика
- •§ 3. Загальнотеоретичні питання криміналістичної техніки
- •§ 4. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§ 5. Фіксація та вилучення слідів рук
- •§ 6. Огляд і фіксація слідів ніг та автотранспортних засобів
- •§ 7. Механоскопія - криміналістичне дослідження слідів знарядь зруду та інструментів
- •§ 8. Криміналістичне дослідження зброї
- •1) Сліди нижньої поверхні затвора; 2) сліди досилана; 3) сліди губи магазина;
- •4) Сліди казенного зрізу патронника; 5) сліди зачіплювача викидача; 6) слід
- •1) Підпора; 2) стояк; 3) основа;
- •4) «Зуби»
- •§ 9. Судова фотографія і відеозапис Фіксація і дослідження візуальної інформації
- •§ 10. Криміналістична габітологія та реєстрація
- •§11. Криміналістичне дослідження °ч письма
- •§ 12. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 13. Загальні питання криміналістичної тактики
- •§ 14. Тактичні прийоми, засновані на даних психології
- •§ 15. Тактичні прийоми, засновані на даних
- •§ 16. Окремі положення концепції звичаєвої криміналістичної тактики
- •Тактики
- •§ 17. Слідчий огляд
- •§ 18. Допит
- •§ 19. Характер і значення підготування до допиту
- •§ 20. Зміст тактики допиту
- •§21. Допит неповнолітніх
- •§ 22. Допит підозрюваного, обвинуваченого
- •§ 23. Психологічні особливості допиту
- •§ 24. Фіксація результатів допиту
- •§ 25. Тактика допиту свідків та потерпілих у конфліктних ситуаціях
- •§ 26. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого в конфліктній ситуації
- •§ 27. Фіксація свідчень у ході допиту в конфліктній слідчій ситуації
- •§ 28. Проведення допиту віч-на-віч
- •§29. Обшук
- •§31. Відтворення обстановки та обставин події
- •§ 32. Судові експертизи та їх види
- •§ 33. Криміналістична версія і планування слідства
- •Сіткове планування
- •Концентроване календарне планування
- •§ 34. Криміналістична реєстрація
- •Розділ V
- •§ 35. Загальні положення розслідування окремих видів і груп злочинів
- •§ 36. Криміналістична характеристика методики розслідування окремих видів
- •§ 37. Розслідування умисних убивств
- •§ 38. Методика розслідування вбивств, інсценованих під суїцид
- •§ 39. Кримінолого-криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 40. Організовані злочинні угруповання, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення
- •§ 41. Запобігання вбивств на замовлення суб'єктами криміналістичної діяльності
- •§ 42. Методика розслідування злочинів
- •§ 43. Методика розслідування зґвалтувань
- •§ 44. Методика розслідування крадіжок чужого майна
- •§ 45. Методика розслідування грабежів та розбійних нападів
- •§ 46. Розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів,
§ 23. Психологічні особливості допиту
Психологічний контакт слідчого з допитуваним
Установлення психологічного контакту з допитуваною особою є одним з важливих положень тактики допиту. Що таке психологічний контакт слідчого з допитуваною особою? Це осібний, безпосередній зв'язок слідчого і допитуваного, коли останній добровільно надає слідчому інформацію, яка має значення для кримінальної справи про злочин. Вчені-правознавці дають різні визначення психологічного контакту. Зокрема, М. І. Порубов указує, що психологічний контакт — це система взаємодії людей у процесі їх спілкування, що базується на довір'ї; як інформаційний процес, в якому люди можуть і бажають сприймати інформацію, яка виходить від кожного з них. Психологічний контакт є першим кроком до очікування правдивих показань допитуваного. Як відомо, поняття «контакт» тлумачиться як узгодженість, діловий зв 'язок. Психологічний контакт не означає повної готовності і слідчого, і допитуваного до взаємних поступів назустріч один одному. Оцінка стану психологічного контакту на кожному етапі розслідування кримінальної справи про злочин може бути різною. Одна справа — психологічний контакт у процесі досудового слідства кримінальної справи про злочин між слідчим і особою, яка притягається до кримінальної відповідальності. Інша річ — коли між слідчим і відповідною особою була конфліктна ситуація. І ось конфліктну ситуацію стабілізовано. Але сподіватися на те, що психологічний контакт між слідчим і обвинуваченим налагодився ще не доводиться. Психологічний контакт — це не рівність між слідчим і допитуваним. Адже слідчий — це представник влади, допитуваний — громадянин. Фактично йдеться про наявність кримінально-правових відносин між представником влади — слідчим і громадянином — обвинуваченим. Правове становище вказаних осіб різне.
Слідчому потрібно вміти налаштувати до себе допитуваного. Тут важливо проявляти зацікавленість долею підозрюваного, обвинуваченого. Слідчий не повинен бути формальним, байдужим (флегматичним), сухим до долі особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. З іншого боку, слідчому не належить емоційно, з обуренням приймати інформацію від допитуваного як підтримку його позиції, тобто, засуджуючи дії когось. Виважена, справедлива, спокійна, правдива поведінка слідчого, навіть якоюсь мірою співчутлива, сприятиме тому, що допитуваний перейметься почуттям довіри, пошани, поваги до супротивника.
179
Надзвичайно актуальною є проблема безпосереднього допиту. Слідчому важливо вміти «вистояти» процес допиту. Досить часто процес допиту — це фактично психологічний двобій, але двобій досить специфічний. Обидві сторони «навантажують» одна одну.
Таке навантаження є справою офіційно-формальною. При цьому важливо, аби слідчий не застосував грубості, образ чи будь-якого зриву. Після цього налагодити психологічний контакт буде не просто. У процесуальному розумінні психологічний контакт слідчого з допитуваним можливий у трьохаспектному плані (рис. 62) на рівні офіційного і неофіційного спілкування.
1 |
|
Неофіційне спілкування |
|
||
|
|
||||
2 |
|
І 1 запитання . , |
|
||
Слідчий |
відповіді |
Обвинувачений |
|||
3 |
|
відповіді запитання |
|
||
запитання відповіді |
|
Рис. 62. Схема трирівневого психологічного контакту слідчого
з допитуваним
Неофіційне спілкування передує допиту і завершує його та багато в чому сприяє ефективності проведення слідчої дії. Слідчий має зацікавити допитуваного так, щоб той очікував приходу слідчого в слідчий ізолятор. Що це має бути за тематика? Потрібно знати автобіографічні дані допитуваного, його інтереси в позитивному ракурсі, вміти використати відповідну тематику. Водночас обстановка допиту має бути спокійною, виваженою, діловою. Необхідно пам'ятати, що завдання слідчого — уміти впливати на допитуваного:
-
по-перше, слідчий має впливати на допитуваного, умовити його давати правдиві показання;
-
по-друге, слідчий має право застосувати емоціогенні подраз ники (фотографії), методи психологічного, «побутового» гіпно тичного впливу, знову ж таки — в межах законності.
Межу психологічного впливу слідчий не повинен переходити. Психологічний вплив слідчого на допитуваного має бути правомірним і не переростати в насильство. Це означає, що тактичні прийоми слідчого мають бути гнучкими, хисткими, але вони не повинні сковувати, паралізувати волю допитуваного. Залежно від ситуації слідчий має вибирати певні прийоми допиту.
180
Отже, психічний вплив у процесі досудового слідства - це особлива діяльність слідчого, який має професійні знання і вміння та виконує свої функціональні обов'язки відповідно до норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України, іншого законодавства та наукових знань щодо розкриття і розслідування злочинів, застосовуючи психологічну силу до учасників та суб'єктів криміналістичної діяльності. Слідчий може застосовувати також щодо допитуваного психолого-криміналістичний вплив.
Психолого-криміналістичний вплив - це оперативний чи процесуальний візуальний показ учасникові криміналістичної діяльності об'єктів - слідів злочину, інших речових доказів, предметів криміналістичної техніки в ході проведення слідчої дії, які позитивно діють на відповідних осіб, зумовлюючи об'єктивність, правдивість, чим сприяють швидкому і повному розкриттю та розслідуванню злочину.
Психологічні аспекти підготування слідчого "; , до допиту
Підготування до допиту як слідчої дії означає обов'язкове проведення планування, яке є складовою проблеми організації досудового слідства кримінальної справи про злочин, що являє собою визначену законодавством процесуальну форму, а також вибір відповідних шляхів, засобів і способів. Підготування до допиту передбачає, що слідчий має зробити попередньо певну роботу для організації належного допиту, тобто з'ясувати відповідні обставини. Слідчому необхідно, перш за все, з'ясувати психологічну характеристику особи, у тому числі суб'єкта злочину, в яких психічних станах (порівняно тривалих), як правило, перебуває особа.
Важливо вміти розгадати істинний настрій особи, в якому відбивається загальний емоційний її тонус, що може утримуватися протягом тривалого часу. Слідчий має спрогнозувати можливу поведінку допитуваного в разі ознайомлення його з певними доказами, наприклад, з висновками експертиз. Психологічні проблеми підготування до допиту залежать від того, який вид версії буде висунуто слідчим. Психологічні проблеми в процесі підготування до Допиту полягають у тому, що фактично у слідчого тривають процеси мислення, якими він визначає зміст і порядок допиту. Слідчому необхідно «проревізувати» майбутній допит з урахуванням психологічного компонента в комплексі, урахувати можливу поведінку всіх імовірних учасників відповідної слідчої дії. Отже, підготування — це, насамперед, планування, яке має тривати з урахуванням принципів конкретності, індивідуальності.
181
На формування показань у допитуваного впливає багато факторів, а саме: характерологічні особливості, а також відповідні особливості слідчого. Багато що залежить від факторів, які є особливими при сприйманні окремих явищ. Це, зокрема, зовнішні фактори: звуки, пора року, період доби (час), колір тощо. Існують і внутрішні фактори, які залежать від особи допитуваного, його здатності до упізнавання, відтворення сприйнятого та ін. Слідчому необхідно передбачати можливі психологічні джерела неправдивих свідчень допитуваного, уміти завдяки психологічному, психолого-криміна-лістичному впливу умовити його давати правдиві показання і відмовлятися від неправдивих свідчень.
Є психологічні особливості допиту окремих категорій осіб, до яких належать: експерти; свідки; потерпілі; підозрювані; обвинувачені; підсудні; неповнолітні; особи, що відзначаються окремими фізичними вадами (ст. 169 КПК України — допит німого або глухого свідка). Кожна з цих категорій осіб має типові психологічні особливості (рис. 63). Слідчому необхідно мати психологічний підхід до кожної допитуваної особи. І це тому, що, крім типових психологічних особливостей, кожен має індивідуальні. Важливо фіксувати показання допитуваних із застосуванням технічних засобів — звуко-, відеозапису.
|
|
Свідок |
|
Підозрюваний |
|
Неповнолітній |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Експерт |
|
|
Потерпілий |
|
|
Обвинувачений |
|
|
Фізичні вади |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Типові |
||||
|
|
|
|
" |
|
|
ч |
|
|
|
|
|
|
|
' |
|
особливост |
Індивідуальні особливості
Рис. 63. Механізм психологічних особливостей допиту учасників
криміналістичної діяльності : :
Таким чином, психологічні аспекти підготування слідчого до допиту мають особливе процесуально-криміналістичне значення, оскільки можуть суттєво впливати на кінцевий результат слід чої дії. ,