1) Підпора; 2) стояк; 3) основа;

4) «Зуби»

руктивно з'єднаний засобами ініціювання і призначений для ви­буху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей. Остан­нім часом активно використовується пластикова вибухівка та де­тонатори миттєвої дії. Трапляється, що в процесі вчинення злочи­нів використовуються спеціальні вибухові пристрої.

Вибухові пристрої спеціального призначення — це особливі за­ ряди вибухової речовини, що з'єднані із засобами ініціювання, які мають зовнішні і внутрішні (сила вибуху) відмінності від інших, конструктивні та зовнішні елементи маскування і призначений для вибуху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей в незвичайних умовах. Однак найчастіше злочинний світ застосовує при вчиненні злочинних діянь саморобні вибухові речовини, але для засобу ініціювання переважно використовуються гранати, наприклад Ф-1 (рис. 54).

Комбінована холодна зброя - це поєднання клинкової з удар-но-дріблячою або вогнепальною зброєю.

У тому разі, коли ніж або інший предмет не має явних ознак хо­лодної зброї, суб'єкт криміналістичної діяльності призначає кри­міналістичну експертизу. Основним питанням даної експертизи є вирішення такої проблеми: чи належить досліджуваний об'єкт до холодної зброї і якщо так, то до якого виду. Виявлену і вилучену в процесі розслідування кримінальних справ про злочини холодну зброю потрібно оглянути і описати в протоколі. При цьому необ­хідно зосередити увагу на розмірі холодної зброї — леза, ратища, матеріалі, з якого вона виготовлена, особливостях поверхні, її ко­льорі, наявності направляючої осі (рівчачка), підпори, способі кріплення частин.

Криміналістичне дослідження вибухових

речовин

Необхідним елементом криміналістичного зброєзнавства є криміналістичне вибухознавство — розділ криміналістичної техні­ки, що вивчає вибухові пристрої й вибухові речовини та сліди від їхньої дії, розробляє способи і засоби вилучення, дослідження цих та пошкоджених об'єктів для встановлення обставин події, яка розслідується. І це передусім тому, що, крім вогнепальної та холод­ної зброї, злочинці використовують також при вчиненні злочин­них діянь вибухові речовини, вибухові пристрої, у тому числі спе­ціальні вибухові речовини господарської діяльності та саморобні вибухові речовини.

Вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, що конст-

^;Рис. 54. Граната оборонного призначення Ф-1 (а — загальний вигляд,

б - в розрізі):

/ - корпус; 2 - вибуховий заряд; З - запал; 4 - бойок; 5 - затримуюча речовина; 6 - детонуюча речовина; 7 - важіль

Отже, саморобні вибухові речовини — це предмети, вироблені ін­дивідуально або групою осіб, завдяки хімічним сполукам різних компонентів, а також промислового виробництва, різної форми і розмірів, що за своїми характеристиками призначені для уражен­ня людей, тварин, пошкодження різних об'єктів дією вибухової хвилі чи уламків, які отримали напрямок руху в результаті їх тер­мічного розкладу.

Під вибуховими речовинами господарської діяльності потрібно розуміти предмети промислового виробництва у вигляді шашок різної форми і розмірів, що за своїми конструктивними особли­востями призначені для використання в народному господарстві —

87

підривання пластів ґрунту, твердих порід у кар'єрах тощо. Якщо на місці події виявлена вибухова речовина, то з метою її знешкоджен­ня ще до початку проведення відповідної слідчої дії — огляду місця події — потрібно залучити фахівця-піротехніка. Робота фахівця-пі-ротехніка з вибуховим пристроєм чи предметом, схожим на вибу­ховий пристрій, має бути індивідуальною.

З усіх можливих ситуацій щодо розвитку події про вчинення злочинів з вибуховими пристроями найтиповішими є такі:

1. наявність погрози вибуху, однак вибухові пристрої не виявлені;

2. наявність погрози вибуху при виявленні вибухового при­ строю або предмета, який може ним бути;

3. наявність вибуху.

Необхідно завжди організувати евакуацію людей, у тому числі потерпілих, та залучити кінолога — фахівця з проблем службового собаківництва. Собака має бути тренований, реагувати на запахи вибухових речовин. При огляді місця вибуху як місця події прово­диться пошук залишків вибухового пристрою. Вилучені речові до­кази належить зберігати тільки в герметично закритому поліетиле­новому пакеті, аби запобігти вивітрюванню специфічних запахів. У подальшому слідчий призначає вибухотехнічну експертизу.

Отже, вибухотехнічна експертиза — дослідження, що проводить­ся для встановлення обставин підготовленого або здійсненого вибуху, даних про його наслідки і руйнівні дії застосованих або планованих для використання вибухових речовин та вибухових пристроїв.

На практиці за відповідних ситуацій можливе проведення вибу-хотехнічного оперативного дослідження. Це означає, що вибухо-технічним оперативним дослідженням є непроцесуальне обсте­ження і вивчення, що проводиться для встановлення обставин підготовленого вибуху, даних про його можливі наслідки і руйнів­ні дії планованих для використання вибухових речовин та вибухо­вих пристроїв.