50.Правила обліку доходів і витрат банку

1.За елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати.

Капітальні затрати виникають у процесі придбання і доведення ОЗ до такого стану коли вони придатні до експлуатації, тобто на тривалий період часу( капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, будівництво та ін.

Джерелом капітальних затрат є накопичений нерозподілений прибуток минулих років і прибуток одержаний у поточному році.

Капітальні затрати відображаються в активах балансу.

Поточні витрати – у процесі банківських операцій, під час нарахування з/п робітникам банку, витрати по оренді, сплата аудиторських послуг,інші витрати.

Джерелом поточних витрат – операційний дохід.

Поточні витрати списуються відразу або розглядаються як витрати майбутнього періоду, якщо вигода від їх здійснення відбувається у наступному звітному піріоді.

Якщо капітальні витрати помилково зараховані до поточних В. прибуток буде занижений у результаті зменшення вартості активів баланса.

2. Відповідно до принципу нарахування Д. визнається одержаним у момент коли він був заборгованим, а не коли надійшли кошти. У момент продажу активів або надання ослуг.

Витрати визнаються в обліку коли вони понесені ,ане коли списані кошти.

Зіставлення Д.і В. на підставі принципу відповідності - В.і Д. одержання яких повязане з даними витратами повинні відображатися у бух.обліку в один і той самий звітний період.

Д. і В. класифікуються на основі принципу:

Д., які зароблені і сплачені водночас і В. Понесені і сплачені водночас.

Д. Сплачені на перед але ще не зароблені і В.сплачені на перед але ще не понесені (витрати майбутніх періодів).

Д. зароблені але ще не отримані( нарахований дохід), В.понесені, але ще не сплачені( нараховані витрати)

В результаті обліку Д. і В.банк повинен:

А. Враховувати доходи від наданих послуг тільки тоді коли є впевненість у ортримані цих доходів.

Б. Якщо не має такої впевненості то Враховуються лише витрати, а Д.відображаються у бух.обліку після іх фактичного надходження.

3.Здійснення банківських операцій може припадати на 2 або більше звітних періодів Б.повинен здійснити коригувальні проводки.

4. Облік Д.і В.здійснюється наростаючим підсумком з поточного року залишки за рахунками Д. і В. закриваються підсумковим проведенням в останній день звітного року.

Класифікація рахунків для обліку Д. і В.

Синтатичні рахунки для обліку Д.і В. згруповані у 6 і 7 класи.

В основу побудови синтетичних рахунків покладено ті самі ознаки із урахуванням яких здійснюється класифікація Д.і В. і виділені обєкти обліку.

Рахунки з обліку % Д. включені у групи з обліку активів, що приносять доходи, як парні до рахунків по нарахуванню Д.

Рахунки 2-го порядку дають змогу одержати інформацію і порівняти Д.від основних видів банківських операцій.

Рахунки 3-го порядку надають інформацію про Д. і В. за банківськими операціями щодо контрагентів банку.

Рахунки 4-го порядку деталізують інф-ю щодо окремих фін.інструментів, які застосовуються банком.

Рахунки з обліку нарахованих Д. і В. входять до складу 1,2,3 класу плану рахунків, вони розміщені в групах активів, які приносять доходи.

За своїм характером рахунки для обліку нарахованих доходів є активні, але ще не одержані, а розрахунки для обліку розрахункових витрат – пасивні (нараховані витрати, але ще не виплачені грошові кошти).

Облік Д.і В. здійснюється на основі інструкції № 255.