1. Фінанси розглядаються:

1) у вузькому розумінні — грошові відносини і фінансова діяльність, що відображаються у доходах і витратах окремих суб'єктів фінансових відносин;

2) у широкому трактуванні — відносини, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного валового внутрішнього продукту (ВВП), який, у свою чергу, відображається у грошових потоках, що виникають між окремими суб'єктами фінансових відносин і пов'язані з формуванням відповідних доходів і здійсненням видатків.

Фінанси - це економічна категорія, що має вартісний характер і

пов'язана з товарно-грошовими відносинами.

Функції

1.накопичувальна-акумулюючи і регулюючи фінансові ресурси держава здатна впливати на формування оптимальних пропорцій між нагромадженням і споживанням виробничою і невиробничою сферами, окремими галузями народного господарства та регіонами.

2. стимулююча-підвищує ефективність використання факторів вир-ва, регулювати вартісні пропорції, так щоб вони створювали достатні умови для проведення режиму економії ресурсів, зростання продуктивності праці і якості продукції.

3. Розподільча функція проявляється у процесі розподілу валового

внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та

використання їх за цільовим призначенням. Об'єктами фінансового розподілу виступають:

валовий внутрішній продукт

національне багатство

національний дохід

4. Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм

здатністю кількісно відображати рух грошових потоків і забезпечувати

контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього

продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових

ресурсів держави і суб'єктів господарювання. часного суспільства важко переоцінити.

Фінанси:

• Забезпечують кругообіг матеріальних ресурсів, товарів послуг і тим самим неперервність процесу відтворення виробництва та життєдіяльності суспільства як на макро-, так і на мікрорівні.

• Забезпечують поступальний розвиток національної економіки держави, зокрема створення ВВП, формування централізованих фондів держави.

• Забезпечують перерозподіл національного доходу через бюджет та через інші централізовані фонди для забезпечення життєдіяльності незаможних груп населення, закупівлі державою суспільних благ і послуг (неділимі блага) оборонного, освітнього, природоохоронного, науково-дослідницького характеру тощо.

• Здійснюють розподіл і перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами на користь тих, які економічно є більш ефективними.

• Приймають активну участь у підтримці виробничого процесу, забезпечуючи його необхідними складовими на кожному його етапі, контролюючи за ефективним використанням ресурсів, праці.

• Надають можливість здійснення різноманітних видів ефективної економічної діяльності шляхом мобілізації грошових ресурсів внаслідок використання фінансових інструментів (наприклад, випуск цінних паперів) та забезпечують оптимальний розподіл мобілізованих ресурсів.

• Дозволяють забезпечити ефективного власника виробничих активів шляхом подрібнення виробничих активів та "плавного" перетікання їх від одного до іншого власника (власників).

• Утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічних і соціальних сфер суспільства і дозволяють визначити "здоров'я" економіки.

• Забезпечують можливість перевірки дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності й повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, податковими органами, банками, а також забезпечення взаємних розрахунків підприємницьких структур.

2. Початкове застосування цей термін отримав в Італії у XIII ст..

Вперше у сучасному трактуванні категорія "фінанси" почала

застосовуватися у Франції, латинське "financia" перетворюється на

французьке "finance", що означає готівку або дохід.

Фактично, саме наявність у процесі розширеного відтворення стадії

"розподіл-обмін" і обумовлює виникнення фінансових відносин. Без неї було

б неможливим формування грошового потоку. Причому, слід зазначити, що

сам характер акту купівлі-продажу передбачає, що грошовий потік може формуватися до початку виробництва продукту - авансові надходження; в процесі реалізації продукції - отримання готівки або зарахування коштів на рахунок підприємства-виробника; після отримання продукції підприємством-покупцем - комерційне кредитування. Головним є те, що обмін відбувається за допомогою та через застосування грошей як засобу платежу.

Другою умовою, що визначає об'єктивну необхідність фінансів, є дія

закону вартості, який діє всюди, де є товарне виробництво. Продукт-товар може бути обміняним на інший лише за умови рівновеликих витрат суспільно необхідної праці на їх виробництво, тобто за умов їх однакової вартості. У товарному виробництві вартість товарів-продуктів, послуг, робіт визначається за допомогою грошей, в грошовій формі. Виникає необхідність для визначення вартості використовувати такі категорії, як собівартість, ціна, прибуток, грошові накопичення.

Наступною умовою, що визначає об'єктивну необхідність фінансів, є

принцип розподілу згідно витраченої праці або принцип матеріальної

зацікавленості. За умов відмінностей характеру праці, рівня освіти, ступеня

кваліфікації, вимір витрат праці кожного працівника є можливим лише в грошовій формі. В грошовій формі визначається і рівень оплати кожного працівника, і його частка у валовому внутрішньому продукті. Таким чином, за допомогою системи грошових відносин забезпечується відповідна еквівалентність щодо відтворення затрат праці членів суспільства.

Четверта передумова, що визначає необхідність фінансів, це наявність

держави.