14. Вдосконалення фінансового механізму в України здійснюється за напрямками:

Створення умов для розвитку ринку в Україні.

Забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Вихід з фінансової кризи та забезпечення необхідних темпів економічного зростання

Науково обґрунтоване фінансове планування та прогнозування обсягів фінансових ресурсів.

Вдосконалення механізму дії фінансових санкцій, стимулів, важелів.

Підвищення дієвості і результативності фінансового контролю.

Управління фінансами – це діяльність держави пов’язана з пливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних цілей та результатів.

15. Управління - це сукупність прийомів та методів цільоспрямованої дії наоб'єкт для досягнення певного результату.

Важливою галуззю управлінської діяльності є управління фінансами. Йоговиконує спеціальний апарат за допомогою особливих прийомів та методів, втому числі різноманітних стимулів та санкцій.

В управлінні фінансами розрізняють об'єкти та суб'єкти управління.

Об'єктами є різноманітні види фінансових відносин; суб'єктами виступають тіорганізаційні структури, які здійснюють управління.

Існує три групи об'єктів:

- фінансових підприємств (організацій, закладів);

- страхові відносини;

- державні фінанси;

Їм відповідають такі суб'єкти управління:

- фінансові служби (відділи) підприємств;

- страхові органи;

- фінансові органи та налогові інспекції;

Сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управлінняфінансами, називається фінансовим апаратом.

В управлінні фінансами виділяють декілька функціональних елементів:планування, оперативне управління, контроль.

Планування займає важливе місце в системі управління фінансами. Самепід час планування будь-який суб'єкт господарювання різнобічно оцінює стансвоїх фінансів, виявляє можливості збільшення фінансових ресурсів, напрямкиїх найбільш ефективного використання. Управлінські рішення приймаються наоснові аналізу фінансової інформації, яка повинна бути достатньо повною тадостовірною. Вона базується на бухгалтерській, статистичній та оперативнійзвітності.

Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність суб'єктівгосподарювання та держави, а підсумковим результатом - складанняфінансових планів, починаючи від кошторису окремої установи до вільногофінансового балансу держави. В кожному плані визначаються прибутки тавитрати на визначений період, зв'язки з ланками фінансової та кредитноїсистем (внески відрахувань на соціальне страхування, платежі до бюджету,платня за банківський кредит та ін .).

Фінансові плани мають усі ланки фінансової системи, до того ж формафінансового плану, склад його показників відображають специфіку відповідноїланки фінансової системи. Так підприємтсва та організації, які функціонуютьна комерційній основі складають баланси прибутків та витрат; установи, якіздійснюють некомерційну діяльність, - кошториси; кооперативні организації,громадські об'єднення та страхові компанії - фінансові плани; органидержавної влади - бюджети різних рівней.

Оперативне управління - це комплекс дій, які розробляються на основіаналізу фінансової ситуації, що склалася, та переслідуючіх ціль отриманнямаксимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподіленняфінансових ресурсів. Основний зміст оперативного управління зводиться доманеврування фінансовими ресурсами з ціллю ліквідації "вузьких місць",вирішення знову виникаючих задач.

Контроль здійснюється й в процесі планування, й на стадії оперативногоуправління. Він дозволяє порівняти фактичні результати від використанняфінансових ресурсів із плановими, виявити резерви росту фінансовихресурсів, намітити шляхи найбільш ефективного господарювання.

16. Існує досить складна схема взаємозв'язку органів управління фі­нансовою системою з її окремими сферами й ланками. Фінансові органи та інститути можуть бути згруповані в чотири блоки. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Це насамперед Міністерство фінансів України: складання і виконання бюджету держави, у сфері державного кредиту погашення боргів, у міжнародних фінансових відносинах взаємовідносини з урядами інших країн, міжнародними організаціями і міжна­родними фінансовими інститутами, фінанси підприємств організаційне регулювання фінансової діяльності

підрозділи — державне казначейство (виконання Державного бюджету) і контрольно-ревізійна служба: ревізії складання і виконання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань; у фінансах держав­ного сектора контроль за фінансовою діяльністю. До цієї ж групи відноситься державна податкова адмініс­трація: у сфері бюджету держави та загальнодержавних цільових фондах- облік платників податків і обов'язкових платежів, контроль за дотриманням по­даткового законодавства

Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи — Рахункова палата Верховної Ради України: контроль за складанням і виконанням, у сфері державного кредиту- контроль за залученням, використанням і погашенням державних позик; контроль у сфері грошово-кредитної політики

Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку діє на ринку цінних паперів: Реєстрація випуску цінних паперів (крім державних): ліцензування діяльності фі­нансових посередників; регулювання операцій з цінними паперами: нагляд за діяльністю суб’єктів ринку. Комітет з нагляду за страховою діяльністю видача ліцензій на страхову діяльність; контроль, за діяльністю страхових компаній. Аудиторська палата має тісний зв’язок з фін підпр- видача ліцензій аудиторам і аудиторсь­ким фірмам, контроль за аудиторською діяльністю. Аудиторські фірми- проведення незалежного фінансового контролю Третій блок становлять фінансові інститу­ти, які працюють на фінансовому ринку: Національний банк України діє у таких сферах та ланках: кредитна система (реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд); державний кредит (агентські послуги уряду з розміщення держ ЦП); бюджет держави (організація касового виконання); Міжнародні фінансові відносини (проведення міжнародних розрахунків). Комерційні банки- здійснення банківських операцій. Міжбанкінська валютна біржа - купівля-продаж валюти. Міжбанківська валютна біржа, фондові біржі та фі­нансові посередники, страхові компанії. До четвертого блоку входять органи управління цільовими фондами: Пенсійний фонд України: акумуляція коштів фонду, нарахування та виплата пенсій. Фонд соціального страхування, державний інноваційний фонд виконують аналогічні функції відносно відповідних цільових ринків.

17. Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України. Мінфін України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади. Мінфін України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Через Мінфін України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної пробірної палати, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Мінфіну України підпорядковуються Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державна пробірна палата.

Мінфін України відповідно до покладених на нього завдань:

• розробка прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на поточний період та перспективу;

• розробляє проект Державного бюджету України, прогнозні показники зведеного бюджету України, подає пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин між Державним бюджетом України та республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим і місцевими бюджетами; удосконалює методи складання бюджету, порядок бюджетного фінансування, здійснює методичне керівництво у цій сфері;

• розробленні та здійсненні заходів щодо фінансового оздоровлення і структурної перебудови економіки;

• підготовці загальнодержавних національних програм, їх цільове фінансування;

• розробленні заходів, інвестиційної політики, розробленні та фінансуванні державних інвестиційних програм і програм економічного розвитку України;

• проведення аналізу ефективності діючої податкової системи та пропозицій щодо її удосконалення;

• Підготовка основних засад грошово-кредитної політики, поліпшення стану розрахунків і платежів;

• здійснює за дорученням Кабінету Міністрів України випуск державних цінних паперів та організовує виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджує нормативно-технічну документацію з цих питань;

• здійснює ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;

• здійснюєуправління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

та ін.функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.