- •1.Роль бухгалтерського обліку в управлінні банком. Предмет, метод та об'єкти бухгалтерського обліку
- •2.Організація бух. Обліку в банках. Зміст «Положення про організацію бух.Обліку за звітності в банк.Установах Укр.». Основні функції служби бух. Обліку
- •3.Зміст обліково-операційної роботи. Бухгалтерський процес
- •4.Банківська документація. Організація документообігу
- •5.Обліковий цикл та його етапи
- •6.Фін. Та управлінський облік: зміст, призначення, взаємозв'язок та методологічні основи. Порівняльна характеристика видів бухгалтерського обліку
- •7.Фінансовий облік: зміст, об'єкти, призначення та методологічні основи
- •8.Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування
- •9.Фін. Звітність банків: призначення, компоненти та основні елементи фін.Звітності
- •10.Балансовий звіт банку: призначення, формат, структура, тлумачення змісту показників. Облікова формула балансу
- •11.Характеристика статей балансового звіту «Активи», умови за яких актив визначається як об'єкт фін. Обліку
- •12.Характеристика статей балансового звіту «Зобов'язання», умови за яких актив визначається як об'єкт фін.Обліку
- •13.Звіт про фін.Результати: призначення, елементи звіту, структура та принципи її побудови. Методика розрахунку результату діяльності банку. Доходи та витрати банку: визначення, види та класифікація
- •14.Звіт про рух грошових коштів: призначення, елементи, структура звіту в залежності від видів грошових потоків. Види діяльності банків
- •15.Звіт про власний капітал: призначення, елементи звіту та структура, джерела зростання капіталу банку
- •16.Бухгалтерські рахунки та їх класифікація
- •17.Особливості плану рахунків та принципи його побудови
- •18.Структура класів Плану рахунків. Логічні схеми взаємозв'язку між рахунками груп окремих розділів
- •19.Класифікація рахунків за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності
- •20.Система рахунків для обліку капіталу банка та їх характеристика
- •21.Облік операцій з формування статутного фонду банка
- •22.Облік фінансового результату банку і розподілу прибутку
- •23.Класифікація балансових рахунків, призначених для обліку міжбанківських розрахунків
- •24.Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками, які здійснюються через нсеп при нбу. Порядок відкриття кореспондентських рахунків іншим банкам у територіальних управліннях нбу
- •25.Відкриття та порядок ведення рахунків Лоро та Ностро. Облік міжбанківських розрахунків, які здійснюються за прямими кореспондентськими угодами
- •26.Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банків, принципи побудови платіжних рахунків у балансі та їх ознаки
- •27.Облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками
- •28.Облік операцій при розрахунках акредитивами
- •29.Організація обліку касових операцій у кб. Правила здійснення касових операцій
- •30.Синтетичний облік касових операцій
- •31.Облік операцій, здійснюваних прибутковими касами
- •32.Облік операцій, здійснюваних видатковими касами
- •33.Облік операцій з підкріплення операційних кас комерційними банками
- •34.Правові основи та загальні питання організації обліку депозитних операцій банку
- •35.Характеристика рахунків для обліку депозитних операцій в залежності від контрагентів банку
- •36.Облік номіналу депозиту та нарахування процентів за депозитами фізичних осіб. Вплив методу виплати процентів (за період або на період) на облік номіналу депозиту
- •37.Облік номіналу депозиту та нарахування відсотків за депозитами суб'єктів госп-ї діяльності
- •38.Класифікація рахунків для обліку кредитних операцій банку
- •39.Облік операцій з видачі та погашення кредиту, нарахування та плати відсотків за кредитом (суб'єктам господарської діяльності)
- •40.Облік операцій з видачі та погашення кредиту, нарахування та плати відсотків за кредитом (фізичним особам)
- •41.Порядок обліку пролонгованих, прострочених, сумнівних кредитів
- •42.Облік міжбанківських операцій (кредитних та по розміщенню коштів в інших банках)
- •43.Облік операцій за овердрафтом
- •44.Облік факторингових операцій
- •45.Облік операцій з дисконтування векселів
- •46.Облік операцій з формування і використання резерву на покриття можливих втрат за кредитами та нарахованими доходами за кредитними операціями
- •47.Облік сумнівних кредитів та порядок списання безнадійних кредитів
- •48.Доходи і витрати банку як об'єкт обліку
- •49.Класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
- •50.Правила обліку доходів і витрат банку
- •Облік і аудит в банках
- •1.Роль бухгалтерського обліку в управлінні банком. Предмет, метод та об'єкти бухгалтерського обліку
12.Характеристика статей балансового звіту «Зобов'язання», умови за яких актив визначається як об'єкт фін.Обліку
Зобов'язання — це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов'язання визнається як об'єкт обліку, якщо відповідає таким умовам:
1. Зобов’язання означає виникнення для банку необхідності діяти у певний спосіб, тому що з'явилось унаслідок укладених з партнерами контрактів.
2. Погашення зобов 'язання справді призведе до вибуття з банку грошових коштів, тобто зменшення фінансових ресурсів банку і водночас можливості отримати деякі прибутки шляхом їх використання.
3. Зобов’язання може бути відображено в обліку тільки за наявності документа (угоди, ставки тарифу тощо), який підтверджує його суму.
Згортання в балансі статей активів та зобов'язань не дозволяється. Тобто дебіторська і кредиторська заборгованість банку перед одним партнером підлягає відображенню на двох окремих рахунках: на активному рахунку — дебіторська заборгованість партнера перед банком і на пасивному рахунку — борг банку партнеру.
Зобов’язання в балансі банку розміщені за такими принципами: 1) за контрагентами, 2) джерелами мобілізації коштів і 3) залежно від строків розпорядження ними (ліквідності).
Контрагентів насамперед поділяють на дві категорії: 1) банки та 2) клієнти — не банки. Клієнти — не банки можуть бути юридичними особами або фізичними особами. Від контрагентів банків мобілізація коштів здійснюється у вигляді запозичень з міжбанківського ринку. Мотив запозичень пояснюється надлишком ліквідних грошових коштів у одних банків і нестачею ліквідності або додатковою потребою в ліквідних коштах для реалізації певних проектів у інших банків.
Від клієнтів — не банків мобілізація коштів проводиться у формі депозитів. У межах кожної категорії контрагентів зобов'язання розміщені за строками розпорядження ними: спочатку — зобов'язання до вимоги, потім — короткострокові і наприкінці —довгострокові. Третім джерелом мобілізації є недепозитні залучення від клієнтів — не банків, які банк здійснює шляхом розміщення власних боргових зобов'язань (облігації) або у вигляді залучення субординованих кредитів. Згідно з визначеними принципами в балансі банку виокремлюють три блоки зобов'язань.
Кошти, запозичені від інших банків. Зобов'язання цього типу включають залишки коштів на відкритих іншими банками у комерційному банку кореспондентських рахунках (депозити до вимоги) та кошти, отримані комерційним банком від НБУ або інших банків на міжбанківському ринку у вигляді кредитів або депозитів на певний строк. Такі запозичення здійснюються банком у формі і на умовах, які його задовольняють. Менеджери банку можуть безпосередньо впливати на обсяги та суми подібних запозичень.
Кошти, залучені від юридичних осіб — небанків та фізичних осіб. Спочатку в цьому блоці розміщені кошти, залучені на поточні рахунки клієнтів (депозити на вимогу). Кошти з цих рахунків підлягають поверненню на вимогу вкладників негайно.
У наступній позиції відображаються строкові депозити і наприкінці — ощадні депозити.
Обсяги і суми, а також умови залучень у такі депозити залежать від уподобань клієнтів. Отже, подібними залученнями складніше управляти менеджерам банку.
Недепозитні залучення та інші зобов'язання включають запозичення у вигляді розміщення власних облігацій та ощадних сертифікатів банку. До них також належить запозичення шляхом отримання субординованого кредиту, тобто кредиту, отримано на термін не менше ніж п'ять років, який підлягає погашенню у разі нестачі коштів в останню чергу після задоволення вимог усіх інших кредиторів або шляхом обміну на власні акції банку.