15.Звіт про власний капітал: призначення, елементи звіту та структура, джерела зростання капіталу банку

Потреба у звіті про власний капітал передусім зумовлена зростанням потреби в інформації про всеохопний, або загальновизнаний, прибуток. Загальновизнаний прибуток включає чистий прибуток і прибуток (збиток) від переоцінки основних засобів та емісійний дохід. Звіт про фінансові результати, відображаючи формування фінансового результату за звітний рік, показує зміни у складі власного капіталу, які відбулися тільки завдяки одержанню чистого прибутку від діяльності за рік. Проте загальновизнаний прибуток відображає всі зміни у власному капіталі, що є наслідком здійснених за звітний період господарських операцій. Різниця між загальновизнаним прибутком та чистим прибутком виникає на суму доходів (витрат), які за діючими правилами не відображаються у звіті про фінансові результати, а безпосередньо показуються у звіті про власний капітал. Це доходи (витрати) від дооцінки (уцінки) основних засобів та нематеріальних активів, емісійній дохід від реалізації власних акцій за ціною, вищою (нижчою) їх номіналу, а також додатковий дохід (витрати) від зміни в обліковій політиці.

У звіті про власний капітал дається інформація про розподіл чистого прибутку за напрямами: 1) відрахування в загальні резерви; 2) відрахування на сплату дивідендів акціонерам. Крім цього, у звіті відображають додаткові внески капіталу засновниками, викуп власних акцій або продаж раніше викуплених акцій, якщо він має місце.

16.Бухгалтерські рахунки та їх класифікація

Рахунок – інструмент, який використовується для збору інформації про кожний елемент фін.звітності у стандартному форматі.

За допомогою рахунків забезпечується:

- реєстрація госп.операції,

- перевірка точності відображення операцій,

- рахунок дає можливість відобразити і простежити зміну кожного показника фін.звітів, які мали місце у звітному періоді.

Усі рахунки поділяються на 2 групи:

1.балансові – рахунки, які призначені для обліку за елементами фін.звітностіПоділяються на :

- постійні.(завжди мають залишок на кін. Звіт.пер.) :

а)рахунки для обліку ресурсів., завжди мають Дт сальдо,

б)рахунки для обліку зовнішніх джерел утворення ресурсів, мають Кт сальдо,

в) рахунки для обліку власних джерел утворення ресурсів, є пасивними і мають Кт залишки.

(або це рах-ки: активів, зобов’язань, капіталу)

- тимчасові – рахунки для обліку доходів і витрат.

2. позабалансові поділяються на 2 категорії залежно від об’єктів обліку. Рахунки 1 категорії призначені для екон. за змістом об’єктів обліку (тверді потенційні зобов’язання та потенційні вимоги банку). Позабалансовий рахунок буде активним, якщо при переведенні його в баланс буде Дт балансовий рахунок. Позабалансовий рахунок буде пасивним, якщо при переведенні його в баланс буде Кт балансовий рахунок.

Для проведення оцінки активів, зобов’язання, капіталу до постійних балансових рахунків відкривають контрарні рахунки:

- контрактивні(відображаються в активі з мінусом, наприклад, знос ОЗ),

- контр пасивні(відображаються у пасиві з з мінусом).