- •Глава 1
- •§ 1. Поняття правоохоронного органу
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності____________7
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної .., діяльності
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності
- •§ 2. Поняття спеціальної правоохоронної діяльності та спеціального правоохоронного органу (служби)
- •§ 3. Поняття судової та правозахисної діяльності
- •18 Розділ і. Загальні положення правоохоронної ... Діяльності
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності
- •§ 4. Предмет дисципліни
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності
- •Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Класифікація нормативно-правових актів
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •Глава 2. Законодавство про діяльність суду ...
- •38____________Розділ і. Загальні положення правоохоронної ... Діяльності
- •§ 1. Спрямованість правоохоронної діяльності
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони 41
- •§ 2. Моральність і ефективність діяльності суду та правоохоронних органів
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони___________________43
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони 45
- •§ 3. Координація правоохоронної діяльності
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони
- •Глава 3. Державна політика у сфері правоохорони
- •Глава 1 Основи здійснення правосуддя
- •§ 1. Правосуддя, його ознаки та принципи
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійсиення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1: Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •§ 2. Судова система України
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •1 Стефанюк в. Історичний шанс для українського правосуддя // Юридичний вісник України. — 2002. — зо березня. — № 13(353).
- •§ 3. Органи суддівського самоврядування
- •Глава 1. Основи здійснення правосуддя
- •Глава 2 Статус суддів
- •§ 1. Суддя — носій судової влади. Гарантії незалежності суддів
- •§ 2. Обрання суддів та припинення їх повноважень
- •Глава 2. Статус суддів
- •§ 3. Атестація та дисциплінарна відповідальність судців
- •Глава 2. Статус суддів
- •Глава 2. Статус суддів
- •§ 4. Правовий та соціальний захист суддів
- •Глава 2. Статус суддів
- •§ 1. Місцевий суд — основна ланка системи судів загальної юрисдикції
- •§ 2. Голова місцевого суду
- •§ 3. Організація роботи місцевого суду
- •Глава 4 Апеляційні суди
- •§ 1. Порядок обрання, склад та повноваження апеляційних судів
- •§ 2. Голова апеляційного суду та його заступники
- •§ 3. Організація роботи апеляційних судів
- •Глава 4. Апеляційні
- •Глава 5 Військові суди
- •§ 1. Види військових судів, порядок їх обрання, склад та загальні повноваження
- •Глава 5. Військові суди
- •§ 2. Військовий суд гарнізону. Голова військового суду гарнізону
- •§ 3. Військовий суд регіону
- •§ 4. Організація роботи військових судів
- •Глава 5. Військові суди
- •§ 5. Особливості статусу суддів військових судів
- •Глава 6 Верховний Суд України
- •§ 1. Місце Верховного Суду України
- •Глава 6. Верховний Суд України
- •§ 2. Пленум Верховного Суду України. Судові палати, Військова судова колегія
- •Глава 6. Верховний Суд України
- •§ 3. Голова Верховного Суду України та його заступники
- •Глава 6. Верховний Суд України
- •Глава 7 Господарські суди
- •§ 1. Статус господарського суду. Система господарських судів
- •Глава 7. Господарські суди
- •§ 2. Склад та повноваження місцевого господарського суду Автономної Республіки Крим, обласних,
- •Глава 7- Господарські суди
- •§ 3. Склад та повноваження апеляційних
- •Глава 7. Господарські суди
- •§ 4. Склад та повноваження Вищого господарського суду України
- •Глава 8 Конституційний Суд України
- •§ 1. Статус Конституційного Суду України. Його склад та повноваження
- •Глава 8. Конституційний Суд України
- •§ 2. Порядок призначення суддів Конституційного
- •Глава 8. Конституційний Суд України
- •§ 3. Голова Конституційного Суду України та його заступники
- •Глава 8. Конституційний Суд України
- •Глава 8. Конституційний Суд України
- •Глава 9 Вища рада юстиції України
- •§ 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України
- •Глава 9. Вища рада юстиції України
- •§ 2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України
- •Глава 9. Вища рада юстиції України
- •Глава 1 Прокуратура України
- •§ 1. Місце прокуратури в системі органів державної влади
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •§ 2. Функції прокуратури
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1.' Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •§ 3. Система прокуратури та організація її роботи
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •§ 4. Акти прокурорського реагування
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 1. Прокуратура України
- •§ 5. Кадри органів прокуратури
- •1 Басков в. Й. Прокурорский надзор. — м.: бек, 1996. — с. 128.
- •Глава 1. Прокуратура України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2 Органи внутрішніх справ України
- •§ 1. Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 2. Система органів внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 3. Кримінальна міліція
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2- Органи .Внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§4. Міліція громадської безпеки
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 6. Міліція охорони
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •1 Постанова Кабінету Міністрів України "Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ" від 10 серпня 1993 року № 615//Зібрання постанов Уряду України. — 1994.— № 2.— Ст. 31.
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 7. Спеціальні підрозділи міліції
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 8. Застосування міліцією
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •Глава 2. Органи внутрішніх справ України
- •§ 1. Основні напрями правоохоронної діяльності державної податкової служби
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •1 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29. - Ст. 190.
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 1. Державна податкова служба
- •§ 2. Система та компетенція органів державної податкової служби
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 3. Державна податкова служба
- •Глава 4 Виявлення та розслідування злочинів
- •§ 1. Поняття виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •§ 2. Засади виявлення злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •§ 3. Засади розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
- •Глава 1
- •§ 1. Загальна характеристика інституту
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 249
- •§ 2. Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 251
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 253
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини______255
- •§ 3. Акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •1 Перша доповідь Уповноваженого "Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні" відбулася у жовтні 2000 року.
- •Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 257
- •Глава 2 Юстиція України
- •§ 1. Правозахисна діяльність юстиції
- •Глава 2. Юстиція України
- •Глава 2. Юстиція України
- •Глава 2. Юстиція України
- •§ 2. Система органів юстиції та організація їх роботи
- •Глава 2. Юстиція України
- •Глава 2. Юстиція України
- •Глава 2. Юстиція України
- •§ 1. Загальна характеристика та основні завдання нотаріату
- •§ 2. Структура та повноваження нотаріальних органів
- •Глава 3. Нотаріат в Україні
- •Глава 3. Нотаріат в Україні
- •Глава 3. Нотаріат в Україні
- •§ 3. Статус, правовий та соціальний захист нотаріусів
- •1 Юридичний словник-довідник / За ред. Ю. С. Шемшученка. — к., 1999. — с. 388.
- •Глава 3. Нотаріат в Україні
- •Глава 3. Нотаріат в Україні
- •Глава 4 Адвокатура в Україні
- •§ 1. Загальна характеристика адвокатської діяльності
- •Глава 4. Адвокатура в Україні
- •Глава 4. Адвокатура в Україні
- •Глава 4. Адвокатура в Україні
- •§ 2. Організаційні засади діяльності адвокатури
- •Глава 4. Адвокатура в Україні
- •Глава 4. Адвокатура в Україні
- •II. Акти Президента України
- •III. Акти Кабінету Міністрів України
- •IV. Міжвідомчі та відомчі акти
- •V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
- •VI. Накази Генерального прокурора України
- •VII. Міжнародно-правові документи
Глава 3. Державна податкова служба
229
ганізацій, забезпечувати виконання покладених на органи ДПА функцій та повною мірою використовувати надані їм права1.
Питання для самоконтролю
1. За якими напрямами правоохоронної діяльності діє ДПС?
2. Дайте характеристику структури ортнів податкової служби України.
3. Яка Посадова особа має право пршіначити та звільнити з посади Голову ДПА ?
4. У чому полягає перевірка додержання податковою законодавства?
5. Які органи становлять систему податкової міліції?
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" // Відомості Верховної Ради України — 1998 — № 29. - Ст. 190.
Глава 4 Виявлення та розслідування злочинів
§ 1. Поняття виявлення та розслідування злочинів
Виявлення та розслідування злочинів — важливий вид правоохоронної діяльності. У процесі її здійснення вирішуються специфічні завдання, спрямовані на повне і швидке розкриття кожного злочину, розшук злочинців та осіб, які зникли, своєчасне притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому суб'єкти цієї діяльності позбавлені права на необгрунтоване обвинувачення та на юридичну помилку. Правоохоронна діяльність у сфері виявлення та розслідування злочинів є несумісною із фактами протиправних затримань і арештів, її предмет включає характерні ознаки професійної діяльності органу (посадової особи), уповноваженого виявляти та (або) розслідувати злочин, окремі форми, етапи та принципи цієї діяльності.
Виявлення та розслідування події злочину — це процес, шо розгортається у часі та просторі, в якому встановлюються, досліджуються, оцінюються численні фактичні обставини, здійснюються цілеспрямовані пошукові перевірочні, контрольні та правові дії. Більшість питань детально розглядається у курсах кримінально-процесуального права, криміналістики та оператив-но-розшукової діяльності. У даній навчальній дисципліні висвітлюється юридична діяльність, предмет якої полягає у виконанні функції правоохорони.
Виявлення та розслідування злочинів характеризується кількома ознаками. По-перше, охороною прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом правильного застосування адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства з тим, щоб жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності. По-друге, державним впливом на злочинність, захистом інтересів держави і суспільства з тим, щоб застосовувати кримінальну відповідальність до винних осіб.
Глава 4. Виявлення та розслідування злочинів
231
Така діалектична єдність вказаних ознак зумовлена певною єдністю інтересів держави і особи'.
Охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб трансформується у принцип правоохорони, за яким притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи є неприпустимим. За ст. 29 Конституції кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. При цьому в Основному Законі підкреслюється, що у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи відвернути його уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. У порядку додержання цього принципу встановлено кримінальну відповідальність за зловживання або юридичні помилки, припущені посадовими особами при здійсненні ними виявлення та розслідування злочинів, зокрема за завідомо незаконний арешт, затримання або привід (ст. 371 КК), за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК), за примушення давати показання (ст. 373 КК). Згідно з Конституцією ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60).
Захист інтересів держави і суспільства також втілюється у принцип правоохорони, за яким відповідальності підлягають лише винні особи. Разом з тим юридична відповідальність має індивідуальний характер. Ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 Конституції ); доводити свою невинуватість у вчиненні злочину не є обов'язком особи, притягнутої до відповідальності; обвинувачення за Конституцією не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62). Для додержання цього принципу встановлено кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос (ст. 383 КК), завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК). При цьому якщо самим фактом розголошення посадовою особою даних попереднього слідства завдано істотної шкоди державним чи громадським інтересам, це є підставою для
Михайленко О.Р. Расследование преступлений: законності, й обеспечение прав граждан. — К.: Юрінком Інтер. — 1999. — С.45.
г
232
Розділ III. Правоохоронні органи України
притягнення цієї посадової особи до кримінальної відповідальності.
Професійна діяльність з виявлення та розслідування злочинів має інтегративне значення незалежно від відомчої належності осіб, які є суб'єктами цієї діяльності. Усі вони керуються нормами КПК України. Інші процесуальні процедури з цього приводу можуть лише доповнювати його1.
Така професійна діяльність вимагає спеціалізації, взаємодії та ґрунтовної правової підготовки. Вона здійснюється за різними типами правових охоронних дій, а саме: правопримушувальними, правовстановлюючими, правозабезпечувальними та правовіднов-лювальними.
Встановлення злочину або особи злочинця (підозрюваного, обвинуваченого) здійснюється за умов різних типів складностей фактичних обставин, з урахуванням очевидного або неочевидного типів вчинення злочину. Джерелами інформації про подію злочину можуть бути як у першому, так і у другому випадку фізичні особи (наприклад, потерпілі, очевидці тощо), інформація про фізичні або інші наслідки дій винних осіб, документи, нотатки тощо. Виявленням злочину вважається встановлення події (явища, часу, обставин, особи тощо), зокрема моменту заволодін-ня майном, проникнення у житлове приміщення, нападу на особу і заволодіння її майном, заподіяння розладу здоров'я тощо. Деякі особливості встановлення моменту закінчення події притаманні злочинам, які за складом є формальні (моментом закінчення злочину в таких злочинах вважається сама дія, наприклад, при хуліганстві або розбійному нападі) або матеріальні (моментом закінчення є виникнення шкоди, іншого матеріального наслідку, наприклад, при заподіянні тілесних ушкоджень, крадіжках тощо).
Для очевидних злочинів не характерна висока складність виявлення та розслідування. Встановлення складу злочину при цьому не потребує особливих зусиль у доказуванні. Проте здебільшого подія злочину приховується особою або групою осіб. Це стосується більшості так званих неочевидних злочинів, які вчиняються у господарський, фінансовій та інших сферах, злочинів, що пов'язані з обігом наркотичних засобів тощо. Виявлення їх, зокрема фінансового шахрайства, несплати податків, інших видів неочевидних (латентних) злочинів, потребує попередньої та додаткової контрольно-перевірочної роботи. Етіологія "трастових"