Глава 1

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

§ 1. Загальна характеристика інституту

Уповноваженого Верховної Ради України

з прав людини

Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перебуває у стадії становлення. Перший Уповноважений з прав людини в Україні був призначений на посаду тільки у травні 1998 року.

Необхідність утворення цього інституту зумовлена багатьма обставинами. По-перше, недостатнім рівнем захисту прав і сво­бод громадян традиційними процедурами захисту. По-друге, збільшенням імовірності порушень прав громадян посадовими особами в умовах не досить визначеного законодавства. По-тре­тє, проголошенням приєднання Української держави до розвине­них міжнародних стандартів демократії. І, по-четверте, демокра­тичністю цього правозахисного інституту, а саме: незалежністю від державних органів, відкритістю, відсутністю формалізованих процедур розгляду заяв і скарг, безплатним наданням громадя­нам допомоги.

Загалом, історичний досвід підтверджує, що необхідність утворити інститут омбудсмана постає тоді, коли існуючі інститу­ти захисту прав людини недостатньо ефективні, внаслідок чого і виникає потреба в додаткових механізмах їх захисту.

Діяльність Уповноваженого безпосередньо спрямована на охо­рону прав і свобод людини, розширення обізнаності громадян про порушення органами влади, посадовими особами їх прав і свобод. Ця діяльність водночас е і правозахисною, і правоохоронною. У ре­зультаті діяльності омбудсмана підтримується віра людини у справедливість, нейтралізується негативне ставлення особи до влади, пом'якшуються конфлікти між державою, її органами і громадянами. Цей інститут, поєднуючи в собі риси інституту

Глава 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 249

держави й інституту громадянського суспільства, погоджує інте­реси між ними та пом'якшує суперечності. Діяльність Уповнова­женого демократизує суспільство, розвиває правову свідомість.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює легітимний парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України в межах повноважень.

Інститут Уповноваженого Верховної Ради виступає додатко­вим (субсидіарним) засобом захисту прав і свобод людини щодо інших правозахисних механізмів і неповною мірою компенсує недоліки традиційних засобів захисту прав людини, парламент­ського і відомчого контролю за адміністративними органами. "Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забез­печують захист і поновлення порушених прав і свобод", — під­креслюється у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

Він виступає незаангажованим, деполітизованим інститутом, який безпосередньо приймає скарги від громадян. Уповноваже­ний Верховної Ради України з прав людини наділений власними повноваженнями із значного кола питань. Він може використо­вувати різні методи впливу.