18 Розділ і. Загальні положення правоохоронної ... Діяльності

ній справі має відповідати вимогам таємниці наради суддів, за­конності й обгрунтованості вироку, а також правилам його ого­лошення. Правовий зміст вироку визначається колом питань, які знайшли в ньому своє відображення. Але в обов'язковому поряд­ку у вироку відображатимуться питання меж обвинувачення, винності обвинувачених, застосування покарання. Одночасно в ньому вирішується доля цивільного позову, конфіскації майна, судових витрат, реалізації майна, добутого злочинним шляхом. Структура і форма вироку є єдиними у всіх вироках, що оголо­шуються судами усіх ланок, у тому числі і Верховним Судом Ук­раїни. Такою ж чіткою та прозорою є процедура постановлення рішення з цивільних справ. Докладніше про судову діяльність див. розділ II.

Таким чином, судова діяльність полягає у розгляді та вирішен­ні спірних питань із захисту права, відновлення порушеного права, припинення порушення права, застосуванні заходів правового впливу, у тому числі санкцій, шляхом розгляду судо­вих справ, аналізу судової статистики та узагальнення судо­вої практики, а також у наданні правової допомоги відповідно до міжнародних договорів.

Поняття правозахисної діяльності. Потреба в утворенні ін­ститутів з правозахисної діяльності пояснюється цілою низкою взаємопов'язаних факторів. По-перше, тим, що гарантування охорони прав громадян стало одним із завдань правової системи та державного життя, що знайшло відображення у Конституції. Діяльність державних органів та окремих службових осіб свід­чить про те, що, виконуючи свої професійні функції та завдання, вони часто-густо порушують конституційні права та правомірні інтереси фізичних та юридичних осіб. У динамічному державно­му житті зросла ймовірність порушень права без формальних по­рушень закону. Тому захист прав громадян потрібен, незважаючи на наявність системи контролю за законністю з боку органів прокуратури, контрольні повноваження інших уповноважених

органів.

По-друге, міжнародні політико-правові інститути приділяють дедалі більше уваги правам людини. Для Української держави додержання міжнародних стандартів з прав людини стало одним із пріоритетів внутрішньої політики держави, що свідчить про її динаміку та цілеспрямованість.

По-третє, правозахисні інститути незалежні від державних органів; для них характерні відкритість, вільний доступ для тих,

Глава 1. Юридичне визначення правоохоронної ... Діяльності

19

хто потребує захисту своїх прав і свобод. Механізми захисту прав і свобод громадян виникають у процесі взаємодії органів влади і громадянського суспільства на певній стадії їхнього роз­витку і виступають державним гарантом від відомчого або неправомірного втручання і впливу. Правозахисна діяльність має деякі спільні ознаки із правоохоронною діяльністю. Так, адвока­ти можуть здійснювати правовстановлюючі або правозабезпечу-вальні дії. Досить широкими є повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Проте предмет правоза­хисної діяльності значно вужчий, ніж у правоохоронної діяльно­сті. Він стосується лише правової допомоги юридичним особам, громадянам України, іноземцям і особам без громадянства та за­хисту фізичних осіб від обвинувачення.

Правозахисна діяльність складається з кількох складових. Вони, зокрема, полягають у роз'ясненні громадянам їх прав та обов'язків. У Конституції України закріплюється важливе "право знати право" (ст. 57) та право на юридичну допомогу (ст. 59). Державним органом, який має сприяти розвиткові юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів гро­мадян та юридичних осіб, надання їм платних послуг правового та технічного характеру, є Міністерство юстиції України та його органи на місцях. До органів юстиції належать органи з виконав­чого провадження, органи реєстрації актів громадянського стану, органи державної реєстрації нормативно-правових актів та гро­мадських об'єднань, а також нотаріат.

Діяльність адвокатури, яка не є державною інституцією, є професійною діяльністю для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших органах влади (ст. 59 Конституції). В Конституції України Правозахисна діяльність закріплюється за адвокатурою. Аналізові діяльності правозахисних органів при­свячений останній IV розділ посібника.

Отже, Правозахисна діяльність полягає у правовій допомозі юридичним особам, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства у спірних питання з охорони права, захисті фізичних осіб від обвинувачення та у державному гарантуванні охорони прав громадян правозахисними органами.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає специфіка судової діяльності?

2. Як Ви розумієте субординаційпість судової діяльності?

3. Чим можна пояснити необхідність утворення інститутів з правозахисної діяльності? •

4. Що е спільного і чим різняться правоохоронна та право-захисна діяльність?

' • • • , ' : . • ^: - ' ' '• ' ••'.••;!)