
- •4 Опис технологічної схеми Окислювальне хлорування етилену
- •Компримування водню
- •Компресор циркуляційного газу поз.К-118 а,в,с
- •Система змащування компресора
- •Окислювальне хлорування етилену Кінетика реакції
- •Опис способу окислювального хлорування
- •Реактори оксихлорування поз.R-102 а/в
- •Розподільна тарілка
- •Циклони реактора
- •Управління реакцією
- •2,0Моль hCl : 0,5моль о2 : 1моль с2н4
- •Система охолодження реактора
- •Дегазація котлової води
- •Система каталізатора
- •Продувочний газ
- •Колони гарячого гартування поз.С-101 а/в
- •Збірники NаОн поз.Т-114, т-115
- •Відмивка дихлоретану-сирцю
- •Колона відпарювання стічних вод поз.С-102а/в
- •Зневоднення дихлоретану і відділення легкокиплячих Стадія 300
- •Приямок стічних вод поз.G-101
- •Пряме хлорування етилену. Стадія 1200
- •Хлорування рециклового дихлоретану
- •Опис способу. Реактори прямого хлорування поз.R-1201а/в
- •Система циркуляції реактора
- •Система абгазів реактора
- •Реактор дохлорування з системою абгазу і системою циркуляції
- •Каталізатор
- •Хлорування зворотного дихлоретану
- •Компресори хлору поз.К-201а/в
- •Система змащування компресора поз.К-201а/в
- •Ректифікація дихлоретану (стадія 400)
- •Колона дихлоретану-ректифікату поз.С-402
- •Вакуум-колона поз.С-403
- •Система подачі реагентів „Nalco”
- •Система випаровування аміаку
- •Проміжний склад вологого і сухого дихлоретану
- •Піроліз дихлоретану. Стадія 500 Основи технології
- •Система гартування
- •Проміжна конденсація
- •Регенерація печі піролізу
- •Система азоту високого тиску
- •Компресор азоту поз.К-0501
- •Приямок стічних вод
- •Піроліз дихлоретану. Стадія 1500 Основи технології
- •Опис технологічної схеми
- •Попередній підігрів котлової води і отримання пари низького тиску
- •Система гартування
- •Система проміжної конденсації кубового продукту колони гартування поз.С-1501
- •Запобіжні клапани по стадії 1500
- •Газодувка димового газу поз.К-1501
- •Ректифікація вінілхлориду Стадія 1600
- •Колона хлористого водню поз.С-1601
- •Запобіжні клапани по системі колони поз.С-1601
- •Колона вх поз.С-1602
- •Запобіжні клапани по системі колони поз.С-1602
- •Запобіжні клапани по системі колон поз.С-603 і поз.С-604а/в/с
- •Пропіленова холодильна станція поз.U-1601
- •Процес отримання холоду
- •Регулювання потужності установки
- •Регулювання із захистом від помпажу, робота в режимі байпасу гарячого газу
- •Опис частин установки Турбокомпресор м 426а-к11/к21
- •Маслопостачання компресора
- •Редуктор турбокомпресора тnа-250
- •Система змащування редуктора
- •Допоміжний компресор
- •Система пари – конденсату
- •Збірник конденсату поз.V-605
- •Колона аварійної промивки поз.С-110
- •Спалювання хлорорганічних залишків. Стадія 800/1800 Збір абгазів
- •Вологі абгази (gww)
- •Сухі абгази (gwd)
- •Зв’язок між стадіями 800 і 1800
- •Спалювання залишків. Стадія 1800
- •Піч спалювання поз.В-1803
- •Нормальний режим роботи
- •Режим роботи з отриманням соляної кислоти
- •Іонообмінники поз.F-1801
- •Десорбція
- •Промивка абгазів
- •Холодильна станція поз.U-1802
- •Система спалювання стадія 800
- •Система гартування
- •Запобіжні клапани по стадії 800/1800
- •Стадія очистки стічних вод
- •Отримання котлової води (ст. 1950)
- •Очистка води на фільтрах для пом’якшення води поз.S-9504 а/в
- •Технологічна схема зворотного осмосу
- •Очистка дощових стоків
- •Водооборотна система цеху
Піч спалювання поз.В-1803
В камері спалювання поз.В-1803 спалюються всі рідкі залишки і абгази з додаванням повітря і технологічної води, а також, якщо необхідно, водню при тиску близько 0,03 МПа (0,3 бар) і температурі 1250 °C. При спалюванні утворюються НСl, СО2, Н2О і сліди хлору.
Повітря для розпилювання залишків подається із цехової мережі технологічного повітря і в залежності від подачі залишків і картини полум’я, задається регулятором поз.FIC-18222. При мінімальній витраті розпилюючого повітря 355 кг/год і максимальній – 2485 кг/год спрацьовує сигналізація.
Регулювання температури в печі проводиться за допомогою регулятора поз.ТІС-18235, який каскадно зв'язаний із регуляторами витрат залишків, технологічної води, що подається в піч і паливного газу.
Контроль температури в печі здійснюється також по приладу поз.ТІС-18236. При мінімальній температурі 1100 °C і максимальній – 1280 °C спрацьовує сигналізація. При зменшенні температури до 1100 °C блокується подача в камеру спалювання залишків, абгазів, технологічної води, водню. Не перекриваються тільки потоки паливного газу і основного повітря для швидшого підняття температури і пуску нитки в роботу. При збільшенні температури до 1300 °C блокується нитка спалювання, крім перерахованих потоків перекривається ще й подача паливного газу. Потік основного повітря перекривається із затримкою у 30 секунд, щоб понизити надто високу температуру.
Всі штуцери печі спалювання мають продувку повітрям для запобігання корозії. Витрата повітря регулюється по місцевих витратомірах поз.FІ-18285-16293.
Керамічні температурні гільзи підтримуються під невеликим надлишковим тиском азоту, який подається після редукційного клапана поз.РСV-18283 по ротаметрах.
Температура газів спалювання на виході із печі контролюється по приладу поз.ТІ-18240. Для попереднього розігріву печі до пускової температури, яка становить 800 °C, подається паливний газ – метан. Регулювання витрати метану проводиться регулятором поз.FIC-18228. Крім того, на лінії метану є відсічний клапан і клапан проміжного стравлювання поз.НV-18215А і поз.НV-18215В. При максимальній витраті метану 210 м3/год спрацьовує сигналізація. При зниженні тиску метану перед регулюючим клапаном до 0,07 МПа (0,7 бар) подача метану блокується. Тиск метану після регулюючого клапана контролюється по приладу поз.РІ-18230 із сигналізацією при мінімальному тиску 0,06 МПа (0,6 бар) і максимальному -- 0,215 МПа (2,15 бар). При збільшенні тиску паливного газу до 0,3 МПа (3 бар) його подача в піч блокується.
Для зменшення утворення вільного хлору під час спалювання рідких залишків у піч подається водень. Регулювання витрати водню здійснюється регулятором поз.FIC-18233 із сигналізацією максимальної витрати 107 м3/год. При зниженні тиску водню перед регулюючим клапаном до 0,05 МПа (0,5 бар) подача водню блокується. Для надійного перекриття водню при блокуванні на лінії водню встановлено комбінацію із двох відсічних клапанів і проміжного стравлювання поз.FV-18233, НV-18216А і НV-18216В. Лінії стравлювання метану і водню в атмосферу продуваються азотом із обмеженням витрати обмежувальними шайбами поз.FО-18279 і поз.FО-18283. Тиск водню після регулюючого клапана контролюється по приладу поз.РІ-18235 із сигналізацією при мінімальному тиску 0,1 МПа (1 бар) і максимальному -- 0,2 МПа (2 бар). При підвищенні тиску водню після регулюючого клапана до 0,3 МПа (3 бар) подача водню блокується. Штуцер вводу паливного газу і водню має продувку азотом із регулюванням витрати по місцевому ротаметру.
Технологічна вода або конденсат з регулюванням витрати регулятором поз.FIC-18224 вводиться в камеру спалювання для підтримання температури. При мінімальній витраті 100 кг/год і максимальній – 700 кг/год спрацьовує сигналізація.
Для продувки штуцерів подачі рідких залишків і технологічної води після перекриття подачі (при блокуванні чи зупинці печі) використовується азот який подається автоматично по клапанах поз.ХV-18225, поз.ХV-18225 протягом 30 секунд після зупинки.
Крім вищеназваних параметрів, при яких блокується нитка спалювання, блокування печі спрацьовує також при підвищенні тиску в камері спалювання до 0,05 МПа (0,5 бар) по приладу поз.РS-18240, при відсутності полум’я по приладу поз.ХS-18240, при низькому вмісті кисню в абгазах по приладах поз.АІ-18410, АІ-18411, при низькому рівні води у паровому барабані, при малій кількості циркуляційної кислоти на гартувальну колону, а також нитка має аварійні вимикачі по місцю і на ЦПУ.
Димові гази із печі спалювання поз.В-1803 поступають у парогенератор поз.Е-1801. В парогенераторі температура димових газів знижується приблизно від 1250 °C до 320 – 250 °C. Температура газів на виході із парогенератора контролюється по приладу поз.ТІ-18310 із сигналізацією при максимальній температурі 310 °C і мінімальній 150 ºC. Тепло газів спалювання передається в міжтрубному просторі парогенератора котловій воді. Утворена при цьому пара збирається у паровому барабані поз.V-1802 і з тиском до 1,2 МПа (12 бар) виводиться у колектор пари високого тиску (SН). Витрата пари контролюється по приладу поз.FI-18302. Тиск пари підтримується регулятором поз.РІС-18301 із сигналізацією при максимальному тиску 1,2 МПа (12 бар). Рівень у паровому барабані підтримується регулятором поз.LIC-18301 подачею котлової живильної води від насосів поз.Р-101А/В і Р-0101С. При мінімальному рівні 40 % і максимальному – 70 % спрацьовує сигналізація. При зниженні рівня води у паровому барабані поз.V-1802 до 30 % нитка спалювання блокується. На паровому барабані є два прилади блокування по мінімальному рівню, які працюють паралельно. Температура у паровому барабані контролюється по приладу поз.ТІ-18302 із сигналізацією при максимальній температурі 195 °C.
Для запобіганню нагромадження солей у паровому котлі, частина потоку котлової води виводиться через шламовий холодильник поз.Е-1802 в каналізацію. Витрата шламу контролюється по місцевому витратоміру поз.FI-18356.
Гази спалювання із парогенератора поступають у гартувальну колону поз.С-1801, де зрошуються соляною кислотою і проходить процес гартування. Кислота із збірника поз.V-1803 проходить через фільтри поз.S-1802А/В для вловлювання можливих частинок сажі і насосом поз.Р-1801А/В подається до форсунок гартувальної колони.
В залежності від складу спалюваних залишків температура димових газів різна. Для охолодження циркулюючої кислоти служить водяний холодильник поз.Е-1803. На лінії виводу охолоджуючої води встановлено аналізатор рН поз.АІ-18401 із сигналізацією при зниженні рН до 7. Температура кислоти перед гартувальною колоною регулюється приладом поз.ТІС-18401, який задіяний на два клапани після холодильника поз.ТІСV-18401А і на бай пасі холодильника поз.ТІСV-18401В. При максимальній температурі кислоти 60 °C спрацьовує сигналізація.
Загальна витрата кислоти на гартування в ЦПУ контролюється по приладах поз.FI-18403 і поз.FI-18404. При зниженні витрати кислоти до 37,4 т/год спрацьовує сигналізація. При мінімальній витраті 26,7 т/год спрацьовує блокування нитки спалювання і відкривається подача аварійної річкової води, під'єднання якої є перед витратоміром поз.FIC-18403. Є можливість подати замість річкової оборотну воду. На лінії річкової води встановлено систему із трьох клапанів – два відсічні і проміжне стравлювання поз.НV-18401А/В/С, а також обмежувальну шайбу поз.FО-18461. Клапани на подачі річкової води можуть відкриватись кнопкою поз.НS-18401 вручну із ЦПУ. Аварійна система води захищає гартувальну колону при виході з ладу циркуляційних насосів, а також при високій температурі димових газів після парогенератора.
Розподіл гартувальної кислоти на форсунки проводиться за допомогою місцевих витратомірів поз.FI-18451/2/3/4/5/6/7/8/9 по одному на кожну форсунку.
Кислота із куба гартувальної колони самозливом виводиться у збірник поз.V-1803. Регулювання рівня заповнення гартувальної ємності поз.V-1803 проводиться через селективний регулятор поз.LIC-18405, який при підйомі рівня рідини регулює виведення гартувальної кислоти на абсорбцію у колону поз.С-1803, або у колону промивки поз.С-1805 і в той же час подачу при прийомі азеотропної кислоти з куба десорбера в систему гартування. При мінімальному рівні 30 % і максимальному – 70 % у збірнику поз.V-1803 спрацьовує сигналізація.
Є можливість частину кислоти після холодильника поз.Е-1803 по регулятору поз.FIC-18406 виводити у збірник поз.G-901 для нейтралізації лужних стоків.
Збірник кислоти поз.V-1803 захищений від переливу сифоном. Для запобігання проскоку газів, у сифон переливу постійно подається невелика кількість річкової води.
Димові гази із нижньої частини гартувальної колони поступають у кубову частину колони абсорбції. Температура димових газів із колони гартування контролюється по приладу поз.ТІ-18410 із сигналізацією при максимальній температурі 85 °C і блокуванні нитки спалювання 1800 при 95 °C.
Абсорбер поз.С-1803 – вертикальний апарат колонного типу, всередині прогумований, складається, згідно із своїм технологічним призначенням, із двох частин. Нижня частина (12 ковпачкових тарілок) є абсорбційною частиною, а у верхній частині (8 тунельних тарілок) вимивається залишковий НСl із димових газів. В залежності від способу роботи можуть бути різні температури і концентрації.
Є два режими роботи системи абсорбції – десорбції:
а) спалювання залишків із отриманням НСl-газу – нормальний режим (великий контур циркуляції);
б) при простої оксихлорування і відсутності споживання НСl-газу (малий контур циркуляції) – режим отримання соляної кислоти.