- •Патологічна анатомія тварин предмет патологічної анатомії
- •Історія патологічної анатомії тварин
- •Вчення про смерть (танатологія)
- •Частина 1. Загальна патологічна анатомія
- •1.1. Пошкодження
- •1.1.2. Патологія клітини
- •1.1.2. Дистрофії
- •1.1.3. Некроз
- •1.2. Порушення кровообігу, лимфовідтоку та вмісту тканинної рідини
- •1.2.1. Порушення кровообігу
- •1.2.2. Порушення лімфовідтоку
- •1.2.3. Порушення вмісту тканинної рідини
- •1.3. Компенсаторно-пристосувні та відновлювальні процеси
- •1.4. Запалення
- •1.4.1. Альтеративне запалення
- •1.4.2. Ексудативне запалення
- •1.4.3. Проліферативне запалення
- •1.4.4. Катаральне запалення
- •1.5. Патологія системи імунітету
- •1.6. Пухлини
- •1.6.1. Загальна характеристика пухлин
- •1.6.2. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації (органонеспецифічні) Доброякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •Злоякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлини
- •1.6.3. Пухлини екзо- та ендокринних залоз та епітеліальних покривів (органоспецифічні)
- •1.6.4. Мезенхімні пухлини
- •Доброякісні мезенхімні пухлини
- •Злоякісні мезенхімні пухлини
- •1.6.5. Пухлини з меланінутворюючої тканини
- •1.6.6. Пухлини нервової системи та оболонок мозку
- •Нейроепітеліальні пухлини
- •Пухлини мозкових оболонок
- •Пухлини периферичної нервової системи
- •1.6.7. Тератоми
- •1.7. Вади розвитку
- •Природжені вади розвитку
- •Основні природжені вади розвитку в тварин
- •Природжені вади розвитку губ
- •Природжені вади розвитку хребта
- •Природжені вади розвитку спинного мозку
- •Природжені вади розвитку серця
- •Природжені вади розвитку судин
- •Природжені вади розвитку органів травлення
- •Природжені вади розвитку органів дихання
- •Природжені вади розвитку органів сечоутворення та сечовиділення
- •Природжені вади розвитку статевих органів
- •Природжені вади розвитку кінцівок
- •Природжені вади розвитку зовнішнього покриву
- •Частина 2. Спеціальна патологічна анатомія тварин
- •2.1. Органопатологія
- •2.1.1. Патологія центральної нервової системи
- •2.1.1.2. Енцефаліт і мієліт
- •2.1.1.3. Зміни нервових клітин
- •2.1.2. Патологія органів кровообігу та лімфовідтоку
- •2.1.2.1. Патологія серця
- •2.1.2.2. Патологія оболонок серця
- •2.1.2.3. Патологія кровоносних судин
- •2.1.2.4. Запалення лімфатичних вузлів
- •2.1.2.5. Запалення селезінки
- •2.1.2.5. Патологія органів дихання
- •2.1.3.1. Патологія легень незапального характеру
- •2.1.3.2. Запалення легень
- •Геморагічна пневмонія – характеризується геморагічним запаленням легень.
- •2.1.3.3. Плеврит
- •2.1.4. Патологія органів травлення
- •2.1.4.1. Патологія шлунково-кишкового тракту
- •1 2 3 4 Рис. 2. Схема ротаційного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – стінка кишки; 4 – поздовжня вісь кишечнику; 5 – місце завороту. 5
- •2 3 Рис. 3. Схема лігаментозного завороту кишечнику: 1 – брижа; 2 – поздовжня вісь брижі; 3 – ділянка завороту. 1
- •2.1.4.2. Патологія печінки та підшлункової залози
- •2.1.5. Патологія органів сечо-статевої вистеми
- •2.1.5.1. Патологія нирок
- •Нефропатії (нефротичний синдром) Нефросклероз
- •Нефрози
- •Нефрити
- •Негнійні гематогенні нефрити
- •Гнійні гематогенні нефрити
- •Гнійний урогенний нефрит
- •Гломеруло-нефрози
- •Тубуло- нефрози
- •Гіаліноз судин клубочка
- •Білковий нефроз
- •Емболічний гнійничковий нефрит
- •Пієло-нефрит
- •Амілоїдний нефроз (амілоїдоз нирок)
- •Ліпоїдний нефроз
- •Апостоматоз-ний нефрит
- •Гострий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Некротичний нефроз (гостра ниркова недостатність)
- •Інтерстицій-ний сероз-ний нефрит
- •Інтерстиційний лімфоїдоцитар-ний нефрит
- •Хронічий інтерстицій-ний негній-ний нефрит
- •Гломерулонефрити (гломеруліти)
- •Інтра-капілярні
- •Екстра-капілярні
- •Гострий інтракапілярний гломерулонефрит
- •Хронічні інтракапілярні гломерулонефрити
- •Ексудативні екстракапілярні гломерулонефрити
- •Проліфера-тивний екстракапі-лярний гломеруло-нефрит
- •Мембранозний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексудативний гломерулонефрит
- •Серозний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Інтракапілярний ексу-дативно-проліфератив-ний гломерулонефрит
- •Мезангіальний гломерулонефрит
- •Фібринозний екстракапілярнийгломерулонефрит
- •Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит
- •Геморагічний екстракапілярний гломерулонефрит
- •Фібропластичний (термінальний) гломерулонефрит
- •Некротичний гломерулонефрит
- •2.1.5.2. Уроцистит
- •2.1.5.3. Метрит
- •2.1.5.4. Мастит
- •2.1.6. Патологія локомоторного апарату
- •2.1.6.1. Міозит
- •2.1.6.2. Патологія кісток та кісткового мозку
- •2.1.6.3. Патологія суглобів
- •Патологічна морфологія хвороб шкіри та її похідних
- •2.1.7.1. Первинні та вторинні зміни шкіри
- •2.1.7.2. Дерматози
- •2.1.7.3. Дерматити
- •2.1.7.4. Морфологічні особливості окремих дерматитів
- •2.1.8. Зміщення органів
- •2.1.9. Звуження трубчастих органів та порожнин тіла й органів
- •2.1.10. Розширення просвіту трубчастих і порожнинних органів та утворення патологічних порожнин
- •2.2. Патологічна анатомія хвороб тварин
- •2.2.1. Поняття про хворобу
- •2.1.2. Незаразні хвороби
- •2.1.2.1. Хвороби, зумовлені порушенням обміну речовин
- •2.1.2.1.1. Хвороби внаслідок порушення загальних умов годівлі та утримування тварин
- •2.1.2.1.2. Хвороби внаслідок недостатності
- •2.1.2.1.3. Гіповітамінози
- •2.1.2.2. Отруєння
- •2.1.2.2.1. Отруєння кормами.
- •2.1.2.2.2. Отруєння вітамінами (гіпервітамінози)
- •2.1.2.2.3. Отруєння мікотоксинами (мікотоксикози)
- •2.1.2.2.4. Отруєння отруйними рослинами
- •2.1.2.2.5. Отруєння мінеральними речовинами
- •2.1.2.2.6. Отруєння отрутохімікатами
- •2.1.2.2.7. Отруєння зооцидними і рослинними антикоагулянтами
- •2.1.2.2.8. Отруєння зміїною отрутою
- •2.1.2.3. Променева хвороба
2.1.5.4. Мастит
Маститом називають запалення молочної залози. Він може бути вогнищевим і дифузним, гострим і хронічним, неспецифічним і специфічним. Специфічні мастити виникають при певних хворобах і характеризуються специфічними для даної хвороби змінами молочної залози (туберкульоз, актиномікоз, ящур та ін.). Гострі неспецифічні мастити за характером запальної реакції поділяють на серозно-катаральні, катарально-фібринозні, катарально-геморагічні та гнійні. Запалення молочних протоків називають галактофоритом, а запалення соска молочної залози – телітом. При маститах надвим’яні лімфовузли, як правило, збільшені, на розрізі соковиті.
Етіологія. Мастити виникають внаслідок дії переважно інфекційних агентів, а також механічних (травма) та токсичних чинників.
СЕРОЗНО-КАТАРАЛЬНИЙ МАСТИТ – характеризується серозним катаром слизових оболонок цистерн і молочних ходів.
Патолого-анатомічні зміни. При гострому серозно-катаральному маститі уражені ділянки залози збільшені, нерівномірно щільні. На розрізі тканина залози соковита, блискуча, жовто-червоного чи сірувато-червоного кольору з чітко вираженими драглистими тяжами сполучної тканини. Місцями часточковість будови згладжена. Слизова оболонка цистерн і молочних ходів набрякла, гіперемійована, з точковими крововиливами.
При підгострому серозно-катаральному маститі уражені ділянки залози збільшені, з щільними вузлами. Поверхня розрізу гранульована, соковита, темно-помаранчевого або жовто-червоного кольору, з поодинокими вузликами розміром з горошину, при розрізі яких виділяється слиз. З поверхні розрізу стікає рідке, з білими пластівцями молоко та сироватка жовтуватого кольору.
Мікроскопічні зміни. При гострому серозно-катаральному маститі знаходять виразний набряк міжчасточкової й міжальвеолярної сполучної тканини. В альвеолах – ознаки серозного катару. При підгострому серозно-катаральному маститі також виявляють клітинну інфільтрацію набряклої міжчасточкової й міжальвеолярної сполучної тканини.
КАТАРАЛЬНО-ФІБРИНОЗНИЙ МАСТИТ – характеризується катарально-фібринозним запаленням слизових оболонок цистерн і молочних ходів.
Патолого-анатомічні зміни. Уражені ділянки залози збільшені, щільні. Поверхня розрізу гладка, блискуча, зерниста, з неї виділяється подібна до гною маса з крихтами фібрину. Цистерни та більшість молочних ходів містять фібрин у вигляді накладень на слизових оболонках і крихт в порожнині.
Мікроскопічні зміни. Мікроскопічно встановлюють ознаки катарально-фібринозного запалення. Міжчасточкова й міжальвеолярна сполучна тканина інфільтрована лейкоцитами й гістіоцитами.
КАТАРАЛЬНО-ГЕМОРАГІЧНИЙ МАСТИТ – характеризується катарально-геморагічним запаленням слизових оболонок цистерн і молочних ходів.
Патолого-анатомічні зміни. Уражені ділянки залози збільшені, ущільнені. На розрізі тканина залози соковита, блискуча, темно- чи чорно-червоного кольору з чітко вираженими драглистими тяжами сполучної тканини рожевого чи червоного кольору. Часточковість будови згладжена. Слизова оболонка цистерн і молочних ходів тьмяна, набрякла, червоного кольору, з численними крововиливами.
Мікроскопічні зміни. Мікроскопічно встановлюють ознаки катарально-геморагічного запалення. Міжчасточкова й міжальвеолярна сполучна тканина інфільтрована великою кількістю еритроцитів.
ГНІЙНИЙ МАСТИТ – протікає в вигляді гнійно-катарального чи абсцедуючого маститу. Гнійно-катаральний мастит характеризується гнійним катаром слизових оболонок цистерн і молочних ходів. Абседуючий мастит характеризується гнійним запаленням паренхіми молочної залози з утворенням абсцесів.
Патолого-анатомічні зміни. При гнійно-катаральному маститі уражені ділянки залози збільшені, щільні. Поверхня розрізу соковита, жовто-помаранчевого або жовто-червоного кольору. З поверхні розрізу стікає мутна, сіро-біла рідина, іноді з білуватими пластівцями. Слизові оболонки цистерн і молочних ходів тьмяні, набряклі, гіперемійовані, зі щільними вузликами помаранчевого кольору розміром від просяного зерна до горошини. Молочні ходи розширені й заповнені катарально-гнійним ексудатом, який місцями має вигляд більш щільних пробочок.
При абсцедуючому маститі уражені ділянки залози збільшені, щільні, часто бугристі. На розрізі знаходять абсцеси різних розмірів, нерідко оточені сполучнотканинною капсулою.
Мікроскопічні зміни. При гнійно-катаральному маститі встановлюють ознаки гнійно-катарального запалення. Міжчасточкова й міжальвеолярна сполучна тканина інфільтрована великою кількістю лейкоцитів.