1.6.5. Пухлини з меланінутворюючої тканини

МЕЛАНОМА (син.: злоякісна меланома, меланобластома, меланоцитома, меланоцитобластома, меланокарцинома) – злоякісна пухлина з клітин, що продукують меланін. Локалізується в шкірі, райдужній оболонці ока, мозкових оболонках, мозковій речовині надниркових залоз, рідше – в слизових оболонках і внутрішніх органах. Може виникати з невусів. Макроскопічно в органах і тканинах має вигляд круглих чи овальних поодиноких (рідко – множинних) вузлів коричневого або чорного кольору (вузлувата меланома) з рожевими вкрапленнями. Зрідка пухлина інкапсульована. На шкірі вузли можуть бути приплюснутими або рости на ніжці. На поверхні органів і тканин пухлина може мати вигляд плями (поверхнево поширена меланома). Дає метастази в лімфатичні вузли, легені, печінку й селезінку.

Мікроскопічно пухлина складається з веретеноподібних і поліморфних, а іноді – і з пластинчастих клітин. В цитоплазмі більшості з них виявляються гранули меланіну жовто-бурого, коричневого або чорного кольору. Реєструються численні мітози, вогнища крововиливів і некрозів. В частині випадків меланоми безпігментні (амеланотична меланома). При меланомі шкіри розрізняють п’ять стадій інвазивного росту: 1) епідермальний рівень (не інвазійна меланома, меланома „in situ”), при якому пухлина росте в епідермісі, не проникаючи через його базальну мембрану; 2) проникнення пухлинних клітин через базальну мембрану епідермісу в сосочковий шар дерми; 3) сосочково-ретикулярний рівень інвазії, при якому клітини пухлини досягають ретикулярного шару дерми, але не проникають в нього; 4) інвазія в ретикулярний шар дерми; 5) проникнення клітин пухлини в підшкірну жирову клітковину.

1.6.6. Пухлини нервової системи та оболонок мозку

У нервовій системі та оболонках мозку виникає велика кількість різноманітних пухлин (загалом біля 100), оскільки вони утворюються з різних елементів центральної, вегетативної й периферичної нервової систем, а також з мезенхімних елементів, що входять до їх складу. Всі ці пухлини об’єднують в 11 груп: 1) нейроепітеліальні (син.: нейроектодермальні); 2) пухлини, що походять з оболонок нервів; 3) пухлини мозкових оболонок і споріднених тканин; 4) первинні злоякісні лімфоми; 5) пухлини кровоносних судин; 6) гермінативно-клітинні пухлини; 7) інші дизонтогенетичні пухлини; 8) пухлини передньої частки гіпофізу; 9) вторинні пухлини, що проростають з прилеглих тканин; 10) метастатичні пухлини; 11) некласифіковані пухлини. В тварин найчастіше реєструються деякі пухлини 1, 2 і 3 груп.

Нейроепітеліальні пухлини

АСТРОЦИТОМА – одна з найпоширеніших пухлин мозку. Утворюється з астроцитів, доброякісна. Локалізується частіше в мозочку, рідше – в півкулях головного мозку, ще рідше – в мозковому стовбурі й спинному мозку. Макроскопічно має вигляд вузла, не завжди з чіткими границями. Фібрилярна астроцитома вирізняється від мозкової речовини своєю щільністю й блідістю, а протоплазматична – м’якістю, сірим чи рожевим кольором, нерідко напівпрозора, желатиноподібна. На розрізі пухлина однорідна, іноді в ній виявляються кісти. В птиці пухлинні вузли можуть бути множинними.

Мікроскопічно пухлина складається з незрілих біполярних астроцитоподібних клітин різних розмірів і гліальних волокон. Залежно від гістологічної будови виділяють: 1) фібрилярну астроцитому – складається переважно з волокон, клітин містить мало; 2) протоплазматичну астроцитому – складається переважно з клітин, чиї відростки формують густе сплетіння (пучки); 3) фібрилярно-протоплазматичну (син.: змішану) астроцитому. Пухлина росте інфільтративно або поєднує інфільтративний ріст з експансивним.

ОЛІГОДЕНДРОГЛІОМА – доброякісна пухлина, що утворюється з клітин олігодендроглії. Макроскопічно має вигляд не інкапсульованого, не чітко відмежованого від оточуючої тканини мозку вузла округлої чи овальної форми, сіро-рожевого кольору, консистенція у порівнянні з оточуючими тканинами більш щільна. Пухлина може містити ділянки розм’якшення. Мікроскопічно пухлина складається з тісно розташованих невеликих круглих або веретеноподібних клітин з округлими гіперхромними ядрами та слабо зафарбованою цитоплазмою. Характерні дрібні кісти, в яких знаходиться декілька ядер, а також відкладання в тканини пухлини вапна.

ЕПЕНДІМОМА – доброякісна пухлина, яка розвивається з клітин епендими шлуночків мозку. Макроскопічно має вигляд чітко обмеженого вузла, що вростає в порожнину шлуночка або в оточуючі тканини мозку. Часто містить кісти та вогнища некрозу. Мікроскопічно складається з висланих епітелієм порожнин та судин, навколо яких виявляються скупчення уні- та біполярних клітин.