PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014

221

11.Якщо будь-хто взяв землю у збіднілого землероба, щоб засіяти і, домовляючись, домовився тільки переорати ниву і розділити, нехай дотримується договору; якщо ж домовилися про посіви, нехай дотримуються договору.

12.Якщо землероб візьме землю, щоб засіяти ісполу і до необхідного часу не розоре нового, але розкидає насіння по поверхні, нехай нічого не отримає з плодів, тому що, обдуривши насміявся над господарем землі.

13.Якщо землероб взяв у якого-небудь збіднілого хлібороба виноградник для обробки ділянки і не обрізав його, як належить, не обкопав і не обгородив його частоколом, нехай не отримає нічого з плодів.

14.Якщо той, хто взяв поле ісполу в бідного [незаможного] землероба, що відсутній, подумавши, не обробить поля – удвічі стільки віддасть плодів.

15.Якщо хтось взяв для обробітку поле ісполу, до часу обробітку, подумавши, заявить господареві поля, що не в змозі [обробити його] і господар поля не турбується цим, нехай буде не відповідальний іспольник.

16.Якщо землероб, який взявся обробити виноградник або землю, домовився з господарем і, взявши завдаток, розпочав роботу, але, відступившись, залишив його, нехай віддасть ціну вартості поля і поле власникові.

17.Якщо землероб увійде і обробить порослу лісом землю [лядину] іншого землероба, то три роки буде користуватися її плодами, потім віддасть її власникові.

18.Якщо, не маючи коштів для обробітку свого поля, землероб втік і пішов у чужі краї, то нехай відповідальні перед бюджетом за податки збирають плоди, і не має права землероб що повернувся назад, стягувати з них щось.

19.Якщо землероб, втік зі свого поля, платить [платив] щорічно казенні екстраординарні податки, то нехай ті, що збирають плоди і користуються його полем понесуть відповідальність у подвійному розмірі.

20.Той, хто вирубує чужий ліс без відома його господаря і розробляє і засіває, нічого не отримає з плодів.

21.Якщо б землероб побудував будинок або посадив виноградник на чужій пустці і згодом повернулися б господарі її,

222

то вони не мають права зруйнувати будинок або вирити виноградники; вони повинні взяти рівноцінну ділянку, де б не захотіли. Якщо ж відмовиться той, хто поселився, чи посадив на чужому і не дасть рівноцінної ділянки, то має право господар ділянки і виноградник вирити, і будинок зруйнувати.

22.Якщо землероб вкраде під час оранки лопату або мотику і

зчасом це буде викрито, то нехай віддасть за це в день по дванадцять фоллів. Рівним чином платить і той, хто вкраде у цю саму пору садовий ніж, або під час жнив серп, або під час рубання лісу сокиру.

23.Якщо б пастух вранці взяв бика у хлібороба і пустив його в стадо, і якщо трапилося [б], що бика загризе вовк, нехай покаже тушу господареві його і сам буде вважатися невинним.

24.Якщо пастух, який прийняв бика, втратить [його] і в самий день втрати бика не дасть свідчення господареві бика, що–мовляв «бика до такого–то місця бачив, а що ж трапилося, не знаю», то нехай відповідає за збитки: якщо ж дасть свідчення, нехай вважається невідповідальним.

25.Якщо пастух вранці прийме у хлібороба бика і бик, відбившись від стада, піде і увійде на оброблені землі, або виноградники і завдасть шкоди [потраву], то нехай не буде позбавлений пастух плати за найм, але відшкодує весь збиток.

26.Якщо пастух прийняв бика у хлібороба і бик пропав безвісти, то нехай поклянеться [пастух] ім'ям господа, що не вчинив з ним зловмисно і що не причетний до загибелі бика, і не буде нести відповідальності за збитки.

27.Якщо

пастух вранці прийняв у хлібороба бика неушкодженого і здорового і станеться бикові поранитись, або осліпнути, то

нехай поклянеться пастух, що не вчинив з ним зловмисно, і так буде невідповідальним за збитки.

223

28.Якщо пастух присягнувся, що він не винен у загибелі, пораненні або осліпленні бика, а потім був викритий двома або трьома гідними довіри свідками, що він убив, поранив, чи осліпив, то нехай буде у нього обрубаний язик і нехай він відшкодує збитки господареві бика.

29.Якщо пастух дубиною, яка була в його руках вбив, поранив, або осліпив бика, то буде [вважатися] винним і відповість за збитки; якщо ж зробив це каменем, буде вважатися невідповідальним.

30.Якщо хто-небудь обрізав дзвінок у бика, або у вівці і буде викритий, його слід заклеймувати як злодія; якщо ж і худоба пропала, то нехай крадій дзвінка віддасть її.

31.Якщо дерево знаходиться на ділянці оброблюваної землі [у варіантах: села] і якщо сусідня ділянка – сад і на сад падає тінь від сусіднього дерева, то нехай обрубає гілки господар дерева; якщо ж немає саду, нехай не обрубує.

32.Якщо дерево, вирощене ким-небудь, при проведенні

розділу дісталося в частку іншому, нехай не має права розпорядження деревом ніхто, крім того, хто його виростив. Якщо ж волає господар ділянки, що я, мовляв, терплю незручності від дерева, нехай віддасть замість цього дерева інше тому, хто виростив, і взамін отримає це дерево.

33.Якщо садовий сторож краде в місці, яке охороняє і буде схоплений, то нехай буде позбавлений найманої плати і нехай буде сильно побитий.

34.Якщо схоплять найманого пастуха, що доїть худобу потай від господаря його і продає [молоко], нехай буде побитий і позбавлений своєї найманої плати.

35.Якщо будь-хто вкраде чужу солому і буде схоплений, у подвійній кількості нехай віддасть її.

36.Якщо будь-хто візьме бика, або осла, або іншу якусь худобу без відома її господаря і піде по справах, нехай віддасть у подвійному розмірі за наймання. Якщо ж здохне худоба по дорозі, то віддасть двох за одну, яка б то не була.

37.Якщо будь-хто візьме бика для роботи і бик здохне, то нехай обстежують знаючі люди [судді]; і якщо він здох на тій роботі, для якої його взяли,– нехай не буде оштрафований [той,

224

що взяв бика]. Якщо ж здох на іншій роботі, нехай віддасть цілком здорового бика.

38.Якщо будь-хто знайде бика, що робить потраву у винограднику, або в полі, або в іншому місці і не передасть його господареві з наміром вимагати з нього всі втрачені плоди, але вб’є або поранить бика, то віддасть бика за бика, або осла за осла, або вівцю за вівцю.

39.Якщо будь-хто, що рубає в хащі лісу дерево, не зверне уваги і воно впаде і вб’є бика або осла або хоч якусь іншу худобу, віддасть голову за голову.

40.Якщо будь-хто, що рубає дерево, в невіданні скине сокиру

івб’є чужу худобу, нехай віддасть її [худобу].

41.Якщо будь-хто вкраде бика або осла і буде викритий, віддасть його, і все зроблене ним.

42.Якщо будь-хто захоче вкрасти одного бика зі стада і викрадений зі стада буде з’їдений звірами, винного слід осліпити.

43.Якщо будь-хто вийшов, щоб пригнати свого бика, або осла, і, заганяючи свого, гнав разом з ним і чужого, і не долучив його до свого у хліву, і загинув той, або був загризений вовками, нехай віддасть голову за голову господареві бика, або осла. Якщо ж заявить і вкаже місце, виправдовуючись, що був не в силах його утримати, то не буде нести відповідальності за збитки.

44.Якщо будь-хто захопить в хащі лісу бика, заріже його і присвоїть тушу його, то карається відсіканням руки.

45.Якщо якийсь раб заріже бика або барана, або свиню в хащі лісу, то пан його віддасть худобу.

46.Якщо якийсь раб, бажаючи зробити вночі крадіжку, пожене із загороді овець, і якщо вони загинуть чи будуть з’їдені дикими звірами, то нехай буде розіп’ятий, як вбивця.

47.Якщо якийсь

раб, що часто краде ночами худобу, заподіє загибель стада, господар його понесе відповідальність за загибель, як той, хто знав про вину раба. Сам же він буде

225

розіп’ятий.

48.Якщо будь-хто знайшов бика, що робить потраву, і не передасть його господареві його, і буде обрізано йому вуха, або осліплено, або буде обрізано йому хвіст, то нехай не приймає його господар його, але візьме натомість його іншого.

49.Якщо будь хто знайшов порося, яке робить потраву, або вівцю, або собаку, нехай на перший раз передасть тварину, потім, вдруге, передаючи, нехай зробить попередження господареві його, в третій раз нехай обрізже вуха, або уб’є його і буде вважатися невинним.

50.Якщо бик, маючи намір увійти в виноградник або сад, звалиться в рів виноградника або саду і здохне, то нехай невідповідальним буде вважатися господар саду, або виноградника.

51.Якщо бик або осел, маючи намір увійти в виноградник або сад, напореться на кілки огорожі, нехай невідповідальним буде власник виноградника або саду.

52.Якщо будь-хто поставив пастку під час [збору] плодів і якщо в неї потрапила собака, або свиня і здохла, то невідповідальним буде господар пастки.

53.Якщо хто-небудь після першої або другої оплати за потраву вб’є і не передасть тварини господареві її, щоб отримати за потраву, – нехай віддасть те саме, що вбив.

54.Якщо хто-небудь замкнув порося або собаку чужу і вбив –

уподвійному розмірі заплатить.

55.Якщо хто-небудь вб’є вівчарську собаку і не повідомить про це, і відбудеться напад диких звірів на стадо, і тоді ж буде виявлено вбивцю собаки, то нехай віддасть все загибле стадо разом з вартістю собаки.

56.Якщо будь-хто запалив вогонь у своєму лісі або полі, і сталося, що вогонь розповсюдився і спалив будинок, або дерево у полі, то не засуджується, якщо не зробив цього при сильному вітрі.

57.Той, хто спалює чужий пагорб [кордон], [у варіантах: ліс] або зрубує чужі дерева, присуджується в подвійному розмірі .

58.Той, хто спалює огорожу виноградника не тільки піддається перерізанню і клеймуванню руки, але й відповість подвійно за збиток.

226

59.Той, хто зрубує чужі дерева, виноградні лози [або вириває

зкоренем], підлягає відрубуванню руки і нехай відповість за збитки.

60.Ті, що переходять під час жнив чужий кордон і крадуть [у варіантах: зрізують] снопи, або колосся, або боби, нехай будуть позбавлені одягу і висічені.

61.Ті, що зайшли в чужі виноградники і смоковничні гаї заради споживання [плодів], будуть безкарні. Якщо ж, заради крадіжки, – нехай будуть відшмагані і позбавлені одягу.

62.Ті, що викрадають плуг, або сошник, або ярмо, нехай понесуть відповідальність за збитки за кількістю днів від того дня, коли сталася крадіжка, за кожен день по дванадцять фоллів.

63.Ті, що здвигають чужий візок, або крадуть його, нехай заплатять у подвійному розмірі.

64.Ті, що кидають у тік, або стоги вогонь з ворожої помсти, нехай будуть віддані спаленню.

65.Ті, що кидають вогонь у сарай для

сіна, або для лушпиння [соломи], нехай будуть покарані відрубуванням руки.

66.Руйнуючи чужі будинки самовільно, або роблячи непридатною огорожу, маючи намір огородити або побудувати свої, нехай будуть покарані відрубуванням руки.

67.Якщо взяли поле в ріст, і виявлено, що користувалися плодами з нього більше

семи років, нехай суддя зробить розрахунок від семиріччя і до нього і з усього доходу половину зарахує у рахунок капіталу.

68.Той, хто захоплений у коморі крадучим чуже зерно, нехай буде відшмаганий у перший раз сотнею батогів і відшкодує збитки обкраденому; якщо ж і вдруге виявлено, нехай буде відшмаганий і оштрафований подвійним відшкодуванням крадіжки; якщо ж і в третій раз, – нехай буде осліплений.

69.Той, хто викрадає вночі вино з бочки, або з чана, підлягає такому ж покаранню.

70.Ті, що мають зменшену мірку для жита та вина, нехай будуть відшмагані, як нечестиві.

71.Якщо рабові передана для випасу худоба без відома його господаря [раба] і потім [у варіантах: тому] раб продасть її, або

227

як-небудь інакше зробить її непридатною, нехай не буде відповідальний і раб, і господар його.

72.Якщо з відома господаря прийме раб яким-небудь чином тварин і з’їсть, чи як-небудь інакше знищить їх, господар раба відшкодує збиток господареві тварин.

73.Якщо проходив хто-небудь по дорозі і знайшов понівечену або забиту худобу і, зглянувшись, доніс, а власник тварини має підозру, що пошкодження було нанесене тим, хто доніс, нехай поклянеться про невинність у каліцтві; про загибель же нехай ніхто не розслідує.

74.Виявлений убиваючим чужу худобу з будь-якого приводу відшкодує збитки власникові її.

75.Убиваючий, необхідну для стада собаку отрутою, нехай отримає сотню батогів і віддасть подвійну ціну собаки її господарю; якщо ж послідувала і загибель стада, то вбивця відшкодує весь збиток, як винуватець загибелі сторожового пса. Нехай буде оглянута собака і якщо це був звіробійний пес, нехай буде, як ми сказали раніше; якщо ж виявиться, що собака проста, які зазвичай зустрічаються, то [нехай віддасть] ціну собаки – і тільки.

76.Якщо гризуться дві собаки і господар однієї вдарив іншу мечем, або палицею, або каменем, і якщо від цього удару вона осліпла або здохла, чи якось інакше постраждала, то вбивця віддасть відшкодування її господарю.

77.Якщо будь-хто, що має сильну собаку, розлючену проти інших, нацькував сильну собаку проти слабших і трапилося, що будь-яка собака покалічена або здохла, то відшкодує збиток господареві її і отримає 12 батогів.

78.Якщо будь-хто зжав свою ділянку в той час, як ділянки сусідів ще не зжаті, і привів свою худобу і заподіяв шкоди сусідам, то отримає 30 батогів і відшкодує збиток потерпілому.

79.Якщо будь-хто зняв урожай у своєму винограднику і в той час, коли на багатьох полях плоди ще не знято, приведе свою худобу, то отримає 30 батогів і віддасть відшкодування за збиток потерпілому.

80.Якщо будь-хто самовільно, маючи з будь-ким тяжбу, зрубає виноградне або якесь інше дерево, карається відрубуванням руки.

228

81.Якщо будь-хто, що живе в селищі, визначив, що общинна земля [букв.: спільне місце] придатна для спорудження млина, і займе її, і якщо після закінчення споруди сільська громада [у варіантах: члени громади] заявить господареві млина, що він привласнив собі громадську землю [букв.: спільне місце], нехай віддадуть йому всі належні платежі на витрати по будівництву і стануть співтоваришами з тим, хто першим зробив.

82.Якщо після розділу землі в селищі будь-хто знайде на своїй ділянці місце, придатне для побудови млина, і подбає про це, то не мають права хлібороби з інших ділянок заперечувати що-небудь проти цього млина.

83.Якщо вода, що йде до млина, спустошує оброблені землі і виноградник, то нехай віддасть відшкодування за збиток [у варіантах: вставка – господар млина]; якщо ж ні, нехай буде скасований млин.

84.Якщо власники оброблених земель не бажають, щоб вода проходила через їхні ділянки, нехай мають на це право.

85.Якщо землероб знайшов чужого бика, що творить потраву

вчужому винограднику, і не заявив господареві його [бика], але, бажаючи прогнати, убив або взагалі понівечив, відшкодує його здоровим.

(Сборник документов по социально–экономической истории Византии / Отв. ред. Е.Н. Косминский. – М.: Изд-во АН СССР, 1951).

229

ТЕМА 8 АГРАРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В КИТАЇ

План

І. Аграрна реформа Сима Яня.

1.1.Соціально-економічні й політичні причини аграрних перетворень у державі Західна Цзінь і Північне Вей.

1.2.«Надільна система» Сима Яня й Тоба Хуна: категорії хліборобів-одержувачів наділу; структура наділу, система податків і повинностей.

1.3.«Надільна система» і чиновництво.

1.4.Результати й наслідки аграрних заходів ІІІ – V ст.

ІІ. Земельна реформа VІІ століття.

2.1.Соціально-економічні й політичні причини аграрних перетворень у Танському Китаї на початку VІІ ст.

2.2.«Надільна система» VІІ ст.: категорії хліборобів-одержувачів наділу; принципи наділення землею; структура наділу, система податків і повинностей.

2.3.«Надільна система» і чиновництво в часи ранньої Тан.

2.4.Значення й історичні наслідки аграрних заходів VІІ ст.

ІІІ. Аграрна реформа канцлера Ян Яня.

3.1.Соціально–економічні й політичні причини аграрних перетворень у Танському Китаї наприкінці VІІІ ст.

3.2.Канцлер Ян Янь і його реформа в сфері аграрних відносин.

3.3.Результати й наслідки аграрних перетворень кінця VІІІ ст.

Джерела

1.Налоговая политика в империи Тан в VII и VIII вв. // Хрестоматия по истории средних веков: В 3 т. / Под ред. С.Д. Сказкина. – М.: Наука, 1961. – Т. 1: Раннее средневековье.

2.Отмена наделения крестьян землей и изменения в налогообложении в VIII в. Из « Синь Тан шу») // Там же.

Література

1.Алимов И.А., Ермаков М.Е., Мартынов А.С. Срединное государство. Введение в традиционную культуру Китая. – М.: ИД Муравей, 1998.

2.Васильев Л.С. История Востока: В 2 т . М.: Наука, 1993. –

Т.1.

230

3.История Востока: В 6 т. – Т.2. Восток в средние века / Отв. ред. Л.Б. Алаев. – М.: Наука, 1995.

4.История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М.: Наука,

2002.

5.Китай: государство и общество. Сборник статей. – М.:

Наука, 1977.

6.Китай: Земля небесного дракона / Пер. с англ. Под общ. ред. Э.Л. Шонесси. – М.: БММ, 2001.

7.Коновалова И.Г. Средневековый Восток. Учебное пособие.

–М.: АСТ: Астрель, 2008.

8.Ломбар Д. Императорский Китай. – М.: Восточная литература, 2004.

9.Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М.: АСТ, 2001.

10.Самбурова Е.Н., Медведева А.А. Китай. – М.: Мысль,

1991.

11.Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. –

К.: Либідь, 2002.

12.Фицджеральд Ч.П. История Китая. – М.: Центрполиграф,

2008.

13.Фицджеральд Ч.П. Краткая история культуры Китая. – М.: Евразия, 1998.

Методичні рекомендації

Питання даного практичного заняття слід розглядати через призму концепції «східного способу виробництва». Запровадження державної надільної системи в Китаї, а згодом і в деяких інших країнах Сходу визначило специфіку їх соціальноекономічної системи на сотні років.

Передусім, студентам слід встановити обставини і причини всеохоплюючих перетворень, які започаткував китайський імператор з династії Цзінь Сима Янь. Потрібно проаналізувати також стан соціально-економічного життя в державі Північна Вей. Уважне вивчення цих проблем дає можливість збагнути сутність реформаторської діяльності китайських правителів.

Для характеристики державної надільної системи, яка була запровадженна в імперії Цзінь і в державі Північна Вей, студенти можуть використати такі історичні джерела як «Цзінь шу» - «Цзіньська історія» (265 – 419 рр.), а також «Вей шу» - «Вейська