PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014

311

Він прикрасив трон закону1 та щедро оздобив приміщення для молитов. Ченцям він наказав дбати про проведення диспутів і сам висловлював думку з приводу деяких їхніх аргументів не залежно від того, були вони слабкими чи переконливими

Він роздавав нагороди добрим і ніс покарання злим понижував у посадах грішників та висував талановитих людей. Якщо хто-небудь із ченців дотримувався моральних настанов та ще й славився релігійною чистотою, він сам підводив такого монаха до лев’ячого трону й отримував від нього повчання стосовно закону (Будди). Якщо хто-небудь, навіть відомий праведним життям, не відзначався в навчанні, того він поважав, але не дуже вшановував. Якщо хто-небудь порушував настанови моралі заживав поганої слави за зневажання пристойності, того він висилав з країни, аби ніколи більше не бачити його й не чути про нього. Якщо хтось із сусідніх царів чи їхніх головних міністрів вів життя монаха, щиро прагнув цноти, не зневажав праці, такого він, узявши за руку, садовив на своє місце й називав «славетним другом», проте не дивився з презирством і на тих, хто мав іншу вдачу. Коли треба було займатися державними справами, він розсилав посланців, які постійно вирушали й потім поверталися до двору. Якщо у звичаях жителів міст з’являлася певна розбещеність, він ходив поміж них. Куди він не їздив, протягом усього перебування там, він жив у розбірному будинку. Під час сильних злив тримісячного сезону дощів він не мандрував країною. У своєму похідному палаці він постійно тримав добірну їжу для людей усіх вірувань.

СТОСУНКИ ХАРШІ З ПРАВИТЕЛЕМ КАМАРУПИ2 І ВАСАЛАМИ

Раджа (цар) Шиладітья (Харша), збираючись повернутися до міста Каньякубджа, проголосив про скликання релігійних зборів. У супроводі декількох сотень тисяч людей він пішов південним берегом річки Ганг, в той час як Кумара-раджа3 з декількома

1Трон закону – своєрідна кафедра для проголошення релігійних проповідей.

2Камарупа – царство у Східній Індії.

3Кумара-раджа – правитель Камарупи, який визнав на початку VII ст. добровільну залежність від Харші, за що мав його особливу довіру.

312

десятками тисяч людей перебував на північному березі. Таким чином, роз’єднані рікою, вони рухалися і сушею, і водою. Двоє царів вели своє розкішне військо; деякі вояки пливли в човнах, інші їхали на слонах, били в барабани, дуділи в роги, грали на сопілках та арфах. Через 90 днів вони прибули до міста Каньякубджа й зупинилися на західному березі Гангу, посеред квітучого гаю.

Потім до них приєдналися ті, хто супроводжував ченців і брахманів, найвідоміших в їхніх країнах, посадові особи та солдати, царі двадцяти трьох країн, які отримали наказ Шиладітьї–раджі.

Перш за все цар збудував на західному березі ріки велику сангхараму, а на східному – чудову башту близько ста футів висотою, посередині якої встановив золоту статую Будди, таку ж на зріст, як сам цар. На південь від цієї башти, у місці для обмивань статуї Будди, він спорудив коштовний вівтар. На відстані 14 – 15 лі на північний схід від цього міста він звів будинок для відпочинку мандрівників.

Йшов другий місяць весни. З першого до двадцять першого дня цього місяця він пригощав ченців і брахманів1 вишуканою їжею. Між тимчасовим палацом і сангхарамою стояли багато прикрашені павільйони, де розмістилися музиканти, які грали на різних інструментах. Цар, після того, як вийшов з палацу, наказав везти попереду золоту статую Будди близько трьох футів висотою, встановлену на розкішно прикрашеному великому слоні, ліворуч ішов цар Шиладітья, одягнений як Шакра2, він тримав коштовну парасольку, в той час як Кумара-раджа, вбраний немов Брахма-раджа3, тримав біле опахало та йшов праворуч. В ескорті кожного з них були 500 бойових слонів, обряджених у броню. Попереду й позаду статуї Будди йшли ще сто великих слонів, що везли музикантів, які грали та били в барабани. На честь трьох дорогоцінних об’єктів вшанування цар Шиладітья розкидав на своєму шляху праворуч і ліворуч перли й різні коштовності разом із золотими та срібними квітами. Після

1Тобто жерців буддійського та брахманського культу.

2Шакра — буддійський аналог брахманського бога Індри (бога грому та блискавки).

3Брахма-раджа – Брахмадева.

313

того, як статую омили в духмяній воді біля вівтаря, цар особисто переніс її на своїх плечах до західної башти, де здійснив перед нею підношення десятків, сотень і тисяч шовкових убрань і тканин, прикрашених коштовним камінням. В цей час тут були присутні лише близько двадцяти ченців, які брали участь у процесії; царі різних країн становили ескорт. Після трапези скликали багато різних учених людей, які обговорювали вишуканою мовою найважливіші питання. Ввечері цар повернувся до свого тимчасового палацу.

ШИНЧКО ШЕЛІ ТУТУНГ БІОГРАФІЯ СЮАНЬ ЦЗАНА

(УЙГУРСЬКА ВЕРСІЯ)

...Коли вони наблизилися до воріт палацу правителя Шиладітьї1, цар разом з двадцятьма

видатними учнями – знавцями Закону2 вийшов назустріч, повів їх до палацу, посадив. Пригостивши всілякими вишуканими стравами та напоями, розсипавши квіти, музикою й танцями він віддав їм пошану.

Цар сказав:

«У місті Каньякубджа на честь наставника в Тріпітаці я скличу великий собор для того, щоб священнослужителям п’яти держав Індії та єретикам, що сповідують фальшиве вчення3, він показав привабливу сутність

учення махаяни4 та звів нанівець їхні зневажливі й дурні думки». Прибули

...три тисячі священнослужителів,

1Шиладітья – друге ім’я царя Харші, яке він отримав під час правління, що означає в перекладі із санскриту «Сонце доброчесності».

2Йдеться про вчення Будди.

3Єретиками Сюань Цзан називав брахманів (послідовників традиційного вчення Вед) і всіх інших небуддистів.

4Махаяна – реформаторська течія класичного буддизму.

314

досвідчених у махаяні та хінаяні1, єретиків, брахманів і послідовників секти ніргрантха2 прибуло дві тисячі чоловіків, прибула тисяча священнослужителів

із монастиря Шріландаарама3. Крім того, на місце збору прибули всі благородні, що глибоко

знають граматику і тлумачення, щедро наділені даром красномовства, мають судження та переконання, засновані на глибокому осяганні.

Правитель Шиладітья розпорядився збудувати на місці проведення собору два великих павільйони, аби встановити статую Будди

і розмістити тих, що зібралися...

Цар сказав:

«З тої пори, як я, Шиладітья, зійшов на трон, став правителем, минуло тридцять років. Здавна я дбаю про те,

щоб мої чесноти не переставали збільшуватися та колишній причинний зв’язок (карма)

був подовжений. Ось тому я, накопичивши майно, коштовності й перли, підготував зручне місце для

спорудження майданчика в країні Праяга, між двох річок4, раз на п’ять років скликаю

брахманів і священнослужителів, а також незаможних і бідних, безпорадних і знедолених,

самотніх і сиріт з усіх п’яти князівств Індії,

1Хінаяна – ортодоксальна течія класичного буддизму

2Ніргрантха – одна із сект буддизму махаяни.

3Шріландаарам – буддійський монастир на півночі Індії.

4Праяг (сучасний Аллахабад) – місце злиття двох великих рік – Гангу і Джамни.

315

впродовж вісімдесяти днів без перерви роздаю пожертви, Я п’ять разів у такий спосіб

роздавав пожертвування. І ось

у мене є намір зробити це вшосте.

...Як прийшли на місце роздачі пожертв, вони разом усі – священнослужителі та миряни склали майже 500 тисяч осіб...

зробили підношення Будді, а другого дня – Сур’ї1, третього – Махешварі2 ...

Впродовж місяця Харша роздав усі скарби та майно, накопичені в державній скарбниці за п’ять років.

.. .Потім наставник у Тріпітаці, попрощавшись, пішов. Уся община на чолі з двома правителями проводжала його

інесла харчові припаси в дорогу впродовж 10 лі.

Як дійшли до місця розставання, вони цілувалися та проливали сльози,

істогін їхній не стихав.

(Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник. – К.: Либіль, 2000).

1Сур’я – бог сонця, якого традиційно вшановувала царська родина.

2Махешвара – одне з імен одного з найпопулярніших у традиційній Індії бога знищення й відновлення Шиви, якого теж завжди поважали в царській родині.

316

ТЕМА 11

КЛАСИЧНЕ АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЗА КОРАНОМ

План

1.Коран як історичне джерело: загальна характеристика.

2.Господарське та побутове життя арабів доби раннього ісламу: А) землеробство; Б) тваринництво, мисливство та рибальство; В) ремесло;

Г) торгівля й лихварство; Д) шляхи й транспорт;

Е) одяг і прикраси, їжа та напої; Є) житло й хатнє начиння.

3.Родина та родинно-майнові відносини. Становище жінки.

4.Соціальна структура й міжконфесійні стосунки. Система державної влади.

5.Військова справа: структура та озброєння армії, психологічна підготовка, воєнна здобич.

6.Морально-етичні основи суспільства й кримінальне право.

Джерела

1.Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Переклав з арабської Михайло Якубович. – Саудівська Аравія: Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, 2012.

2.Рассказ о Таваддуд / Тысяча и одна ночь. – М.: Восточная литература, 1959. – С.1319 – 1362. (Ночи 436 – 462).

3.Константин Багрянородный. Об управлении империей. –

М.: Наука, 1991.

Література

1.Бартольд В.В. Сочинения: В 9 т. – М.: Издательство восточной литературы, 1963 – 1977. – Т. 6: Работы по истории ислама и Арабского халифата.

2.Бартольд В.В. Ислам и культура мусульманства. – М.: Издво МГТУ, 1992.

3.Беляев Е.А. Арабы, ислам и Арабский халифат в раннее средневековье. – М.: Наука, 1965.

317

4.Васильев Л. С. История религий Востока. – М.: Высшая школа, 1983.

5.Грюнебаум Г.Э. фон. Классический ислам: Очерк истории,

600 –1258. – М.: Наука, 1988.

6.Ислам: Энциклопедический словарь. – М.: Наука, 1991.

7.История Востока: В 6 т. – Т.2. Восток в средние века / Отв. ред. Л.Б. Алаев. – М.: Наука, 2000.

8.Климович Л.И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. – М.:, 1988.

8.Массэ А. Ислам: Очерк истории. – М.: Наука, 1982.

9.Мюллер А. История ислама с основания до новейших времен: В 4 т. / Пер. с нем. – СПб.: Тип. и литогр. В. А. Тиханова,

1895. – Т. 1.

10.Панова В.Ф., Вахтин Ю.Б. Жизнь Мухаммеда. – М.: Политиздат, 1991.

11.Пиотровский М.Б. Коранические сказания. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991.

12.Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К.: Либідь, 2002.

13.Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2000.

14.Халидов А.Б. Рукописная книга в арабской культуре // Рукописная книга в культуре народов Востока: В 2 кн. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987. – Кн.1.

15.Чистякова Т.А. Арабский халифат. – М.: Гос. учеб.-пед. узд-во м-ва просвещения РСФСР, 1962.

Методичні рекомендації

Для одного мільярда мешканців планети, які сповідують іслам, Коран – Святе Письмо. Незважаючи на це, текст його є цінним історичним джерелом Середньовіччя Сходу. Студентам потрібно виявити специфічні риси Корану як джерела порівнявши його з джерелами іншого жанру.

Робота з текстом Корану потребує значних зусиль задля відбору і систематизації фактичного матеріалу. Кожна сура і, навіть, аят може містити в собі різнопланову інформацію з різних сфер життя середньовічного арабського суспільства. З допомогою одного фрагменту Корану можна висвітлити кілька

318

питань семінару, і, навпаки, для опрацювання одного питання, що стосується повсякдення арабів, потрібно уважно дослідити текст кількох сур і десятків аятів.

Багато уваги потребує опрацювання третього питання теми семінару. Щоб збагнути сутність ісламських сімейно–шлюбних традицій, варто абстрагуватись від європейсько–християнського бачення цієї сфери соціального життя. Узаконена полігамія і особливий статус мусульманської жінки забезпечували стабільність традиційного арабського суспільства. Вимоги до сімейно–шлюбних стосунків в арабів узгоджуються з фундаментальними принципами існування східної цивілізації: кожна людина має стільки, скільки їй належить за соціальним рангом; права і привілеї окремої особистості на Сході визначаються статусом і обов’язками. Тільки з цієї точки зору варто розглядати контраст між статусом чоловіка і жінки, дітей і батьків у традиційній мусульманській родині.

Коран містить обширну інформацію про соціально–політичну структуру класичного арабо-мусульманського суспільства. Використовуючи тексти багатьох сур можна встановити стратифікаційну вертикаль майнового, класового, станово– правового і релігійного характеру. Коран встановлює межі повноважень мусульманського правителя, принципи побудови і функціонування державної системи. В аятах сур можна відшукати правила поведінки і зобов’язання правовірного мусульманина щодо держави. Студентам потрібно знайти в тексті Корану дані, які вказують на існування в арабів державності типу східної деспотії. Водночас, слід показати специфіку халіфату у порівнянні з іншими державами східного типу.

Військову справу в арабів студентам варто розглядати, зважаючи на всеохоплюючу мілітаризацію соціального життя, яка була зумовлена особливостями становлення раннього арабо– мусульманського суспільства. Текст Корану містить дані про озброєння, організацію війська арабів, а також про принципи психологічної підготовки виїнів, як «борців за віру». Військові поняття в арабо-мусульманському соціумі були наділені особливим змістом.

Останнє питання семінару присвячене аналізові базових духовних засад класичного мусульманського соціуму. Важливо,

319

спираючись на текст Корану, виявити морально–етичні цінності й орієнтації пересічного араба–мусульманина, оскільки й сьогодні вони визначають внутрішній світ і поведінку мешканців Сходу.

КОРАН Сура 96. ЗГУСТОК

1.Читай! Ім’ям Господа твого, який створив –

2.сотворив людину із згустку крові.

3.Читай! І Господь твій – найщедріший,

4.Який навчив письму пером,

5.Навчив людину тому, чого вона не знала.

6.Але ж ні! Порушує людина межі,

7.коли здається їй, що вона не потребує нічого.

8.Воістину, до Господа твого повернення !

9.Чи бачив ти того, який заважає

10.рабу Нашому молитися ?

11.Як ти вважаєш – а раптом він був на праведному шляху

12.та закликав до богобоязливості ?

13.Як ти вважаєш – а якщо він сприйняв правду за оману, та й відвернувся,

14.то чи не знав він, що Аллах бачить його ?

15.Але ж ні ! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб,

320

16.чуб брехливий, грішний !

17.Нехай кличе своїх посібників !

18.Ми ж покличемо вартових пекла !

19.Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього !

Сура 74. ЗАКУТАНИЙ У ПЛАЩ

1.О закутаний!

2.Встань і застерігай!

3.Звеличуй Господа свого!

4.очисти свій одяг;

5.уникай мерзоти (ідолів)

6.та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше !

7.Заради Господа свого будь

наступним життям !