PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014

391

сестер, інших жінок чи тих, ким оволоділи їхні правиці, слугам, у яких немає пристрасті, або дітям, які не знають жіночої наготи; нехай вони не ходять так, щоб було відомо, які прикраси вони приховують. Кайтеся перед Аллахом усі разом, о віруючі ! Можливо, ви матимете успіх !

(«Інших жінок» – на думку більшості тлумачів, тут йдеться виключно про мусульманок).

32.І віддавайте до шлюбу неодружених серед вас та праведних рабів і рабинь ваших. Якщо вони бідні, – збагатить їх Аллах Своєю щедрістю...

33.Нехай зберігають цноту ті, хто не може одружитися, доки Аллах із ласки Своєї не збагатить їх. Якщо ті, ким оволоділи ваші правиці, прагнуть письмового свідчення, то напишіть його – якщо ви знайшли у них чесноти. Дайте їм частину з майна Аллаха, яке Він дарував вам. Не примушуйте своїх невільниць до розпусти, бажаючи швидкоплинних благ земного життя, якщо ті хочуть зберегти цноту. А якщо хто примусив їх, то Аллах після того – Прощаючий, Милосердний!

(«Письмове свідчення» – йдеться про лист із зазначенням суми викупу).

35.Аллах – світло небес і землі. Його світло – немов ніша, в якій палає світильник, світильник у кришталевій лампаді, а ця кришталева лампада сяє, немов зоря з перлів. У ній горить олія благословенного дерева – оливкового дерева, якого немає ані на Сході, ані на Заході. Олія його готова загоратися, коли б навіть її

іне торкнувся вогонь. Це світло над усяким світлом!..

36.[Такий світильник] – у будинках, які Аллах дозволив збудувати і в яких згадується Його ім’я. Там Його прославляють зранку та ввечері

37.чоловіки, яких ні купівля, ні продаж не відволікають від згадування Аллаха, звершення молитви й виплати закяту. Бояться вони Дня, коли здригнуться серця й застигнуть очі...

60.А жінки похилого віку, які не сподіваються на шлюб, немає на них гріха, аби знімали вони свій верхній одяг, не показуючи прикрас. Щоб були вони стриманими, – краще для них. Аллах – Всезнаючий, Мудрий!

392

61. Немає гріха на сліпому, і немає гріха на кульгавому, і немає гріха на хворому, ані на вас самих, щоб ви їли в домівках своїх чи в домівках ваших братів, чи домівках ваших сестер, чи домівках ваших дядьків по батькові, чи домівках ваших тіток по батькові, чи домівках ваших дядьків по матері, чи домівках тіток по матері, чи тих, ключами яких ви володієте, чи вашого друга, – немає на вас гріха, щоб їсти вам усім разом або окремо. А як увійдете ви в домівки, то вітайте один одного вітанням від Аллаха, благословенним, благим...

(Найпоширеніше розуміння цього аяту – дозвіл уживати їжу разом зі «сліпим», «кульгавим», і «хворим», що, свідчать тлумачі, було заборонено серед арабів до ісламського періоду. Існують також інші коментарі, які підкреслюють необхідність багатьох висновків із цих прекрасних слів. Ібн Касір, зокрема, наголошує на тому, що цей аят підкреслює важливість спільного вживання їжі, яке об’єднує родини й громаду віруючих загалом).

Сура 22. АЛЬ-ХАДЖ

5.О люди! Якщо в сумнівах ви про воскресіння, то створили

жМи вас із пороху, потім із краплі, потім із згустка крові, потім із шматка м’яса, сформованого чи безформного, щоб роз’яснити вам (це). І вміщуємо ми в утробах, наскільки забажаємо, до певного терміну. Потім виводимо вас немовлям, потім – щоб досягли ви вашої зрілості. Є серед вас той, хто заспокоюється, і є серед вас той, хто повертається до життя жалюгідного, щоб не відати після знання ні про що. І бачиш ти землю неродючою, а як зведемо на неї воду, починає вона рухатися й розбухає та вирощує всілякі пари прекрасних рослин.

17.Воістину, ті, що увірували, й ті, що стали іудеями, і сабеї, і християни, і зороастрійці – Аллах розсудить між ними всіма в День Воскресіння. Воістину, Аллах про всяку річ Свідок!

28.Проголоси людям хадж ! Вони прийдуть до тебе пішки й на втомлених верблюдах із найвіддаленіших місць.

29.Нехай вони свідчать про те, що приносить їм користь, і нехай у визначені дні згадують ім’я Аллаха над тією худобою, якою Він їх наділив. Їжте її самі та годуйте знедоленого бідняка!

393

30.Нехай зітруть бруд свій, виконають обітниці і обійдуть навколо давнього Дому!

31.Сам так ! Хто шанує заборони Аллаха, робить це на благо собі перед Господом. Вам дозволена худоба, крім тієї, про яку вам читають. Уникайте нечистоти ідолів та уникайте брехливих слів!

Сура 5. ТРАПЕЗА

1.О ви, які увірували! Дотримуйтесь угод ! Дозволено вам у їжу тварин, окрім тієї худоби, яку заборонено вам. Заборонено полювання, коли перебуваєте ви в хаджі. Воістину, Аллах вирішує так, як побажає!

3.О ви, які увірували! Не порушуйте ні знаків Аллаха, ні забороненого місяця, не заяіпайте ні тварин, що йдуть на жертву, ні прикрас [тварин], ні людей, що йдуть у Дім Заборонений, прагнучи здобути милість Господню. І коли вийдете ви із Забороненого Місця, то можете полювати…

(«Знаки Аллаха»: обряди хаджу (аль-Багавві)).

4.Заборонено вам мертвечину, кров, свинину, а також те, що забито не заради Аллаха; і задушене, і забите насмерть, і те, що впало з висоти, і вбите рогами інших тварин, і вбите хижаком

–хіба як виконаєте необхідні приписи. І заборонено вам зарізане на капищах поганських. Усе це – гріх… Якщо ж хтось змушений був [з’їсти заборонене], не бажаючи гріха, то Аллах – Прощаючий, Милосердний !

5.Запитують вони тебе, що дозволено їм. Скажи: «Дозволено вам добру їжу, споживайте також виловлене для вас навченими тваринами, навченими того, чого Аллах навчив вас. Тільки згадуйте ім’я Аллаха [над їжею], воістину, Аллах швидкий у відплаті!

6.Сьогодні дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, і вашу їжу дозволено їм. [Дозволені вам] цнотливі жінки з–посеред віруючих і людей Писання, коли сплатите ви викуп за них, коли ви цнотливі, а не розпусники, і не берете їх наложницями…

394

7.О ви, які увірували! Як встаєте на молитву, то омийте ваші обличчя, омийте руки до ліктів, ноги до колін, протріть голову й вимийте ноги до кісточок. А якщо ви перебуваєте у стані нечистоти, то викупайтеся. Якщо ви хворі, чи знаходитесь у дорозі, якщо хтось із вас справив нужду чи торкнувся жінки й не знайшов води, то омийте обличчя чистим сухим піском, обітріть ним обличчя своє і руки…

17.Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллах, Він – Месія, син Мар’ям !» Скажи: «Хто може завадити волі Аллаха, якщо Він захоче знищити Месію, сина Мар’ям, і матір його, й тих, хто на землі – всіх ?» Аллаху належить влада над небесами, землею і над тим, що поміж ними. Створює Він те, що бажає, і Він спроможний на кожну річ!

18.І говорять юдеї та християни: «Ми – сини Аллаха та улюбленці Його». Скажи: «Чому ж карає Він вас за гріхи ваші ? Адже ви, люди – творіння Його. Прощає Він, кого побажає, і карає, кого побажає. Йому належить влада над небесами, землею

інад тим, що поміж ними! І до Нього – повернення!»

33.Воістину, відплатять тим, які воюють проти Аллаха і

Посланця Його та чинять безчестя на землі

– будуть вони вбиті чи розіп’яті, або будуть відрубані руки та ноги їхні, чи вигнані будуть вони із землі…

38. Крадію і крадійці відрізайте руку як покарання за їх злочин…

39. А в того, хто покається після злочину свого й виправиться, прийме Аллах каяття. Воістину, Аллах – Прощаючий, Милосердний!

45. І приписали Ми їм там: «Душа – за душу, око – за око, і ніс – за ніс, вухо – за вухо, зуб – за зуб, а також відплата за поранення. Якщо ж хтось відмовиться від помсти – то милість ця

395

буде спокутою його. А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллах, вони – несправедливі!

46.І Слідами їхнями відправили Ми Ісу, сина Мар’ям, із підтвердженням істинності того, що було до нього в Таураті, й дарували Ми йому Інджіль, у якому прямий шлях і світло та підтвердження істинності того, що було до нього в Таураті, і як прямий шлях та пересторогу для богобоязливих.

47.І нехай судять люди Інджілю за тим, що зіслав їм Аллах.

Аті, які не судять за тим, що зіслав Аллах, вони – нечестивці!

51.О ви, які увірували! Не беріть юдеїв та християн у приятелі – вони приятелі одні одним. А хто ж серед вас знається з ними – він сам з-посеред них. Воістину, Аллах не веде прямим шляхом нечестивих!

57.О ви, які увірували ! Не приятелюйте з тимим які вважають релігію вашу насмішкою та грою, з-поміж тих, яким було дано Писання раніше за вас і невіруючих, і бійтеся Аллаха, якщо ви віруючі !

69.Воістину, ті, які увірували, і ті, які сповідували юдаїзм, і сабеї, і християни, з-поміж тих, які увірували в Аллаха та в Останній День і творили добро – нема їм чого боятися, і не будуть засмучені вони!

73.Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллах – третій із Трійці», але ж немає бога, крім Бога єдиного ! І, воістину, якщо не відмовляться вони від того, що говорять, то тих із них, які не вірують, спіткає болісна кара !

75.Месія, син Марй’ам – лише посланець. Істинно, приходили посланці й до нього. Мати його – праведниця, але й вони споживали їжу ! Поглянь, як роз’яснюємо Ми [невіруючим] знамення наші ! І ще раз поглянь – у якій же омані вони !

82.Істинно, ти впевнишся, що сильніше за всіх людей ненавидять тих, які увірували, юдеї та багатобожники. Істинно, ти побачиш, що найближчі в любові до тих, які увірували, ті, які говорять: «Воістину, ми – християни !» Це так, адже серед них є священики й ченці, і вони не вивищують себе.

85.За те, що говорять вони, Аллах відплатить їм садами раю, де течуть ріки, й вони будуть там довіку – така відплата праведникам!

396

89.Аллах не покличе вас до відплати за легковажність у клятвах ваших, але відплатить Він за [невиконання] договорів, які

вклятвах! Викуп за це – нагодувати десятьох бідняків так, як годуєте свої сім’ї, або ж одягнути їх, або звільнити раба. А хто не

взмозі цього зробити, нехай постить три дні. Це – викуп за порушення клятв ваших, тож тримайтеся ваших клятв…

90.О ви, які увірували! Вино, азартні ігри, камені жертовників і стріли для ворожби – мерзота від шайтана! Тож стережіться цього ! Можливо, будете спасенні!

91.Воістину, шайтан бажає посіяти між вами ворожнечу й ненависть через вино й майсир і відвернути вас від згадування Аллаха й молитви. Невже ви не зупинитесь?

(Майсир – поширена серед арабів доісламського періоду азартна гра).

96.О ви, які увірували! Не полюйте, коли ви в іхрамі ! А хто з вас уб’є навмисно, то відплата за це – стільки вбитої худоби, скільки вбив він. Присуджують це два справедливі мужі з вас, і це – жертва, яку ви приносите до Кааби. Або ж спокутою буде їжа для бідних, або ж відповідний цьому піст, щоб порушник зазнав тяжкість свого вчинку. Аллах прощає те, що було раніше. А якщо хтось повторить [вчинок], то Аллах скарає його. Аллах – Всемогутній, Володар відплати!

(Іхрам – обрядовий вступ паломників на територію мекканської мечеті)

97.Дозволено вам і тим, хто в дорозі, полювати на морських тварин і їсти їх. Але заборонено вам полювання на суші, поки ви перебуваєте в іхрамі…

98.Аллах зробив Каабу заповідним домом, опорою для людей, і встановив заборонений місяць і жертовних тварин із прикрасами…

99.А Посланець повинен тільки передати одкровення. Аллах знає, що ви відкриваєте й що приховуєте!

105.О ви, які увірували! Коли до когось із вас прийде смерть і час складання заповіту, нехай будуть свідками два справедливі мужі з вас, або ж двоє не з вас. Якщо смерть прийшла до вас, коли ви подорожуєте по землі, то зупиніть їх після молитви, і нехай вони поклянуться Аллахом: «Ми не

397

продамо цього свідчення ні за яку ціну, навіть якщо [зацікавлена особа] буде нашим родичем, і не приховаємо свідчення перед Аллахом. Воістину, інакше ми будемо серед грішників!»

(«Або ж двоє не з вас» – йдеться про представників інших віросповідань).

116.І коли сказав Аллах: «О Ісо, сину Мар’ям, чи говорив ти людям: «Візьміть мене й матір мою за двох богів нарівні з Аллахом?» Іса сказав: «Преславний Ти! не говорив я того, на що не маю права. Якби я таке й сказав, Ти б це напевно знав. Ти знаєш те, що в мені, а я не знаю того, що в Тобі. Воістину, тільки Ти знаєш потаємне!

117.Не говорив я їм [нічого], крім того, що Ти наказав мені: «Поклоняйтеся Аллаху, Господу вашому!» І був я свідком їм, поки був серед них. Коли ж Ти взяв мене, то Ти наглядаєш за ними, а Ти – кожній речі Свідок!

(Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Переклав з арабської Михайло Якубович. – Саудівська Аравія: Центр імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, 2012.)

ОПОВІДЬ ПРО ТАВАДДУД

...жив у Багдаді великий купець, людина сановита, багата грошима й землями. І Аллах поширював над ним земні блага, але не привів його до бажаного та не дав йому потомства...

Ікупець почав молити Аллаха великого, і постався вдень, і простоював ночі, і приносив обітниці Аллахові, великому, живому, незмінно сущому, і відвідував праведників, і примножив він благання до Аллаха великого. І почув його Аллах, і прийняв його молитву, і змилосердився через його моління та нарікання. І минуло лише небагато днів, і пізнав купець одну зі своїх дружин,

іпонесла вона від нього цієї ж ночі, тої ж години та хвилини, і завершила вона свої місяці, і склала тягар, і принесла хлопчика, схожого на півмісяць.

Ітоді купець виконав обітниці, дякуючи Аллахові, великому, славному, і видав милостиню та одягнув вдов і сиріт, а сьомого вечора після народження назвав сина Абу-ль-Хусном. І годували його годувальниці, і няньчили його няньки, і носили його невільники та євнухи, доки хлопчик не став великим. І підріс він,

399

невільниця. І тоді халіф1 запитав: «Як твоє ім’я?» – «Моє ім’я Таваддуд», – промовила невільниця. «О Таваддуд, які науки ти добре знаєш?» – запитав халіф. І дівчина відповідала: «О пане, я знаю граматику, поезію, законодавство, тлумачення Корану та лексику і знайома з музикою та наукою про долі успадкування, і лічбою, і діленням, і землевимірюванням, і оповідями перших людей. Я знаю великий Коран і читала його за сімома, десятьма та чотарнадцятьма читаннями, і я знаю кількість його сур та віршів, і його частин та половин, і чвертей та восьмих, і десятих, і кількість падінь долілиць. Я знаю кількість букв у Корані та вірші, які відміняють і які відмінили, і сури мекканські та мединські, і причини їхнього присилання; я знаю священні перекази, про вивчення та про передавання, підкріплені й непідкріплені; я вивчала науки точні, і геометрію, і філософію, і лікування, і логіку, і риторику, і пояснення та запам'ятала багато з богослов’я...»

Іколи халіф Харун ар-Рашид почув від дівчини такі слова при юних її літах, він здивувався барвистості її мови та, звертаючись до володаря дівчини, сказав йому: «Я викличу людей, які почнуть дебати з нею про все, що вона собі приписала, і, якщо вона їм відповість, я дам тобі плату за неї з добавкою; якщо ж вона не відповість, тобі вона більше підходить»...

Іповелитель... наказав... привести читців Корану, законознавців, лікарів, астрологів, мудреців, зодчих і філософів.

Іминуло лише трохи часу, і прийшли вони до палацу

халіфату... І тоді дівчина опустила голову та мовила: «Хто з вас факіх2 знаючий, читець, що знається на переказах?» І один із присутніх відповів: «Я та людина, яку ти шукаєш»...

Іфакіх спитав: «Ти читала велику книгу Аллаха..?» – «Так», – відповіла дівчина. І факіх сказав: «...Розкажи мені, о дівчино,

...хто твій господь, хто твій пророк, хто твій наставник, що для тебе кибла, хто твої брати, який твій шлях і яка твоя стезя».

1Халіф (від араб, халіфа – заступник) – офіційний титул глави мусульманської общини й держави після смерті її засновника та першого вождя – посланця Аллаха пророка Мухаммеда.

2Факіх (араб. – знавець) – ісламський богослов-правник.

400

І дівчина відповіла: «Аллах – мій господь, Мухаммед... – мій пророк, Коран – мій наставник, Кааба – моя кибла, правовірні – мої брати, добро – мій шлях і Сунна1 – моя стезя»...

«Добре! мовив факіх. – Скажи мені, в який спосіб ти дізналася про пророка..?» І дівчина відповіла: «Через читання книги Аллаха великого, через знамення, вказівки, докази та чудеса».

«Добре! – мовив факіх. – Розкажи мені про обов’язкові правила та установлення, що твердо стоять». – «Стосовно обов’язкових правил, – відповіла дівчина, – то їх п’ять: свідчення, що немає бога, окрім Аллаха, єдиного, який не має товаришів, і що Мухаммед – його раб і посланець; виконання молитви; роздавання милостині; піст у Рамадан2 та паломництво до священного храму Аллаха для тих, хто може його здійснити. Стосовно ж установлень, що твердо стоять, то їх чотири: ніч, день, сонце й місяць; на них будуються життя й надія, і не знає син Адама, чи будуть вони винищені з останнім терміном».

«Добре! – сказав факіх. – Розкажи мені, які обряди віри?» – «Обряди віри, – відповіла дівчина, – молитва, милостиня, піст, паломництво, війна за віру та уникання забороненого».

«Добре! – мовив факіх. – Розкажи мені, з чим встаєш на молитву?» – сказав він. І дівчина відповіла: «З прагненням благочестя, визнаючи владу господа». – «Розкажи мені, – сказав факіх, – скільки правил надав тобі Аллах виконати перед тим, як ти встанеш на молитву». І дівчина відповідала: «Здійснити очищення, прикрити сором, прибрати забруднений одяг, встати на чистому місці, обернутися до кибли, утвердитися прямо, мати благочестивий намір та вимовити вигук заборони: «Аллах великий!»

«Добре! – сказав факіх. – Розкажи мені, як ти виходиш з домівки твоєї на молитву?» – «З прагненням благочестя», – відповіла дівчина. «А з яким наміром ти входиш до мечеті?» –

1 Сунна (араб. – звичай, приклад) – офіційна, канонізована мусульманським духовенством біографія пророка Мухаммеда, яка за канонами ісламу мала служити зразком поведінки для кожного правовірного.

2 Рамадан – дев’ятий місяць мусульманського місячного календаря, який кожен мусульманин повинен проводити в пості на честь того, що саме в цей місяць пророкові Мухаммеду почали приходити коранічні сури. Протягом посту правовірний мусульманин не повинен нічого пити та їсти, доки світить сонце.