PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014

371

165. А посеред людей є такі, що приписують Аллаху рівних

Йому та люблять їх так, як люблять Аллаха...

168.О люди! їжте те, що на землі (є) дозволеним, благим, і не йдіть услід шайтану, – бо Він для вас ворог явний !

169.Він наказує вам тільки зло й мерзотність, і щоб ви говорили на Аллаха те, чого не знаєте.

170.І коли кажуть їм: «Ідіть услід за тим, що Аллах дарував!» – вони говорять: «Ні, ми йдемо вслід за тим, на чому застали наших батьків». А якщо б їхні батьки нічого не розуміли та не йшли прямим шляхом?

171.О ви, котрі увірували ! Їжте ті блага, якими Ми вас наділили, і дякуйте Аллахові, якщо перед Ним ви схиляєтеся.

173.Бо ж Він заборонив вам лише мертвечину й кров, і м’ясо свині, і те, що закололи не для Аллаха. Хто ж змушений, не будучи нечестивим і злочинцем, – немає гріха в тому: адже Аллах Прощаючий, Милосердний!

177.Не в тому благочестя, щоб вам обертати свої обличчя в бік сходу й заходу, а благочестя – хто увірував в Аллаха й в останній день, і в ангелів, і в (Святе) Письмо, і в пророків, і давав майно, не зважаючи на любов до нього, близьким і сиротам, і біднякам, і подорожнім, і прохачам, і на рабів, і вистоював молитву, і давав закят, – і ті, що виконують свої обіцянки, коли обіцяють, і терпеливі в нещасті й злиднях і в часи лиха. Саме такі є праведниками і такі є богобоязливими!

178.О ті, що ввірували! Приписана вам помста за вбитих: вільний – за вільного й раб – за раба, і жінка – за жінку. Якщо простить вбивцю його брат [у релігії], то нехай той вчиняє за звичаєм та сплатить йому належний викуп…

179.Помста рятує життя ваше, о ви, обдаровані розумом ! Можливо, будете богобоязливі ви !

180.Приписано вам, коли прийде до кого–небудь із вас смерть, якщо він залишає майно, заповіт для батьків і близьких за звичаєм, як обов’язок для віруючих.

181.А хто змінить це після того, як чув, то гріх буде тільки на тих, які змінюють це. Воістину, Аллах – Всечуючий, Всезнаючий !

372

182.А хто боїться, що заповідач зробить помилку або вчинить гріх та й виправить [заповіт] задля миру між спадкоємцями, то не буде йому гріха. Аллах – Прощаючий, Милосердний !

183.О ті, що увірували! Приписаний вам піст, так само, як приписаний він тим, хто був до вас, – можливо ви боятиметеся Бога!

184.Встановлено його на певну кількість днів. А якщо хто

звас захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів в інший час. А тим, для кого це важко, слід задля спокути нагодувати бідняка. А хто з волі своєї чинить добро, то це краще для нього. Але піст кращий для вас – якби ж ви тільки знали !

185.Місяць рамадан, в який надісланий був Коран як порадник для людей і як роз’яснення прямого шляху й розпізнавання. Коли для когось із вас настане цей місяць, то нехай він проводить його у пості. А якщо він захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. Аллах бажає вам полегшення, а не утруднення; доводьте ж до кінця дні поста у і звеличуйте Аллаха за те, що Він показав для вас прямий шлях; можливо, ви будете вдячні !

187. Дозволено вам входити до дружин ваших у ночі посту. Вони – наче одяг для вас, а ви – наче одя, для них. Дізнався Аллах, що ви обмежуєте себе. Тож він прийняв каяття ваше і простив вас. Тож з’єднуйтесь із ними і прагніть до того, що встановив для вас Аллах. Їжте і пийте поки не зможете відрізнити нитку білу від нитки чорної – до світанку. А потім знову тримайте піст – аж до ночі. Не з’єднуйтесь із дружинами у ті ночі, коли перебуваєте у мечетях, у стані іттікаф. Такими є обмеження Аллаха, тож не наближайтеся до них ! Ось так Аллах пояснює людям Свої знамення – можливо, будуть вони богобоязливими !

(Іттікаф (від іттакафа – «постійно бути [десь]», «цілком віддаватися» [чомусь] – «Тривале перебування у мечеті задля поклоніння Аллаху. Іттікаф неможливий поза межами мечеті» (аль-Багавві))

373

188.Не пожирайте незаконно майна одне одного та не підкуплюйте суддів, щоб свідомо, шляхом гріха, привласнити частину інших людей !

189.Запитують вони тебе про молодий місяць. Скажи: «Він визначає час для людей та для здійснення хаджу». Не в тому благочестя, аби до будинків входити через задні двері, але благочестивим є той, хто став Бога боятися. Входьте ж у будинки через двері їхні й Аллаха бійтеся, – може й будете ви щасливими!

(За часів невігластва люди, які здійснювали паломництво до Кааби, поверталися до своїх будинків через задні двері. Цей звичай був пов’язаний із уявленням про те, що прочанин став очищеним, а тому він не може входити через «неочищений» звичайний вхід).

190.І бийтеся на шляху Аллаха з тими, хто б’ється з вами, але не чиніть злочинств, – воістину, Аллах не любить тих, хто злочинства чинить!

191.І вбивайте їх, де зустрінете, і виганяйте їх звідти, звідки вони вигнали вас: бо спокуса – гірше, ніж убивання! І не бийтеся з ними біля забороненої мечеті, доки не почнуть вони битися там з вами. Якщо ж вони битимуться з вами, то вбивайте їх: така вона – відплата невірним!

193.І бийтеся з ними, доки не зникне спокуса, а релігія не належатиме Аллахові. А якщо вони утримуються (від битви), то немає ворожнечі, окрім як до неправедних!

194.Заборонений місяць – за заборонений місяць. Порушення заборон вимагає помсти ! Якщо хто виявить ворожість до вас, то ви виявите ворожість до нього – так само, як він виявляв ворожість до вас. І бійтесь Аллаха та знайте, що Аллах – з тими, хто Бога боїться!

195.Жертвуйте на шляху Аллаха, та не йдіть через руки свої до загибелі ! І вторіть добро; воістину, Аллах любить тих, хто творить добро !

196.Звершуйте хадж і умру заради Аллаха. Якщо вам заважають, то принесіть у жертву те, що зможете, але не голіть своїх голів, доки не дійде жертва до свого місця. А якщо хто з вас хворий або має рану на голові, то нехай задля відкупу тримає піст, дає милостиню або принесе жертву. А коли ви в безпеці, то

374

той, хто має поєднати умру з хаджем має принести у жертву те, що зможе. А хто не має змоги це зробити, то нехай під час хаджу тримає піст три дні, і сім днів після повернення з хаджу – усього десять. Це – для тих, чия сім’я не живе біля Забороненої Мечеті. Тож бійтесь Аллаха та знайте, що Аллах суворий у покаранні !

197.Хадж – у відомі місяці. І хто зобов’язався в них на хадж, той нехай не входить до жінок, нехай не чинить гріха та нехай не сперечається під час хаджу. Аллах знає про те добро, яке ви чините.

198.Не буде вам гріха, якщо у цей час ви будете шукати ласки Господа вашого ! А коли повернетесь з Арафату, то згадуйте Аллаха у Забороненому місці ! Згадуйте Його – те, як він вказав вам прямий шлях, тоді як раніше ви були тими, хто заблукав !

(«Шукати ласки Господа вашого»: займатися торгівлею. Арафат – пагорб біля Мекии. З цього місця починається здійснення хаджу. «Заборонене місце» – пагорб Мудзаліфа, де прочани читають спеціальну молитву).

213.Були люди однією общиною, і послав Аллах пророків вісниками та пояснювачами, і надіслав з ними (Святе) Письмо з істиною, щоб розсудити людей в тому, в чому вони розійшлися.

Арозійшлися лише ті, кому вона була дарована, після того, як прийшли до них ясні знамення, по злостивості між собою. І Аллах вивів тих, що ввірували, до тієї істини, стосовно якої вони розійшлися з Його дозволу. Аллах веде, кого забажає, до прямої дороги!

216.Встановлено вашим обов’язком боротьбу, тоді як ви ненавидите її. Можливо, те, що вам ненависне – благо для вас. А, можливо, те, що вам приємне – зло для вас. Аллах знає, а ви не знаєте !

217.Тебе запитують про боротьбу під час забороненого місяця. Скажи: «Боротьба у цей час – великий гріх. Але збивати інших зі шляху Аллаха, не вірити у Нього, у Заборонену Мечеть, виганяти звідти людей – ще більший гріх, ніж боротьба. Тож вони не припинять боротися проти вас доти, якщо зможуть не відвернуть вас від релігії вашої, а якщо хтось із вас відступить від своєї релігії та помре невіруючим, то марними стануть його

375

вчинки у земному житті та житті наступному. Такі будуть жителями вогню – і будуть там довіку !»

219. Тебе запитують про вино та азартні ігри. Скажи: «Це все – великий гріх, але й певна користь для людей. Але гріх від них більший за користь !» Тебе запитують про те, що необхідно жертвувати.

220.про життя нинішнє та наступне ! Запитують тебе і про сиріт. Скажи: «Робити їм добро – благо. А якщо ви поєднаєте свої та їхні справи, то вони ваші брати». Та Аллах відрізняє нечестивого від доброчинного...

221.Не одружуйтеся з багатобожницями, доки вони не увірують. Справді, віруюча рабиня – краща від багатобожниці, якщо та й сподобалась вам, хоча б ви нею й захоплювалися. І не видавайте заміж за багатобожників, доки вони не ввірують. Справді, віруючий раб кращий від багатобожника, навіть якщо той і сподобався вам…

222.Вони запитують тебе про місячні. Скажи: «Це – страждання». Отож відчужуйтеся від жінок під час менструацій і не наближайтеся до них, доки вони не очистяться. А коли вони очистяться, то приходьте до них так, як наказав вам Аллах...

223.Ваші дружини – наче нива для вас. Приходьте до них, як побажаєте, але нехай цьому передують ваші добрі справи…

224.Нехай не будуть ваші клятви Аллахом завадою праведності вашій, богобоязливості і тому, щоб встановлювали ви мир поміж людьми. Аллах – Всечуючий, Всевідаючий !

225.Аллах не каратиме вас за клятви без наміру. Але Він каратиме вас за те, що здобули собі серця ваші. Аллах – Прощаючий, Жалісливий !

226.А якщо хто поклявся не наближатися до дружин, то нехай вичікує чотири місяці. Та якщо він передумає, то Аллах – Прощаючий, Милосердний !

376

227.Якщо ж [чоловіки] все ж вирішать розлучитись, то Аллах – Всечуючий, Всезнаючий!

228.Розлучені жінки повинні очікувати три строки місячних. Не дозволено їм приховувати те, що Аллах створив у лонах їхніх – якщо вони вірують у Аллаха та в Останній День. Якщо ж чоловіки їхні побажають примирення, то протягом цього часу вони мають право повернути їх. Відповідно до звичаю, жінки мають такі права, які рівні правам на них самих, хоча чоловіки у дечому й вищі від них. Аллах – Великий, Мудрий !

229.Розлучення можливе два рази. Після цього потрібно або утримати дружину за звичаєм, або відпустити її з миром. Вам не дозволено привласнювати щось із дарованого їм, хіба як обидва ви боїтесь, що не дотримаються обмежень Аллаха, то не буде їм гріха, якщо вони відкуплять розлучення. Ось такими є обмеження Аллаха, тож не порушуйте їх ! А ті, які порушують обмеження Аллаха, ось вони і є нечестивцями !

230.Якщо ж утретє дав він розлучення їй, то не дозволяється вона йому далі, доки не вийде вона за іншого чоловіка, а якщо той дав їй розлучення, то немає гріха над ними, якщо вони повернуться...

231.І коли ви розлучаєтесь із дружинами, і минає відведений для них час, то або утримуйте їх відповідно до звичаю, або відпускайте їх, відповідно до звичаю. Не утримуйте їх, намагаючись зашкодити їм, зловживаючи. А хто зробить це, той буде несправедливим до самого себе. Не перетворюйте знамень Аллаха на жарт !...

232.І коли ви розлучаєтесь із дружинами, і минає відведений для них час, то не заважайте їм вийти заміж за їхніх чоловіків, якщо вони домовились між собою за звичаєм. Такми є повчання для того з вас, хто увірував в Аллаха та в Останній День. Це – краще та чистіше для вас. Аллах знає, а ви не знаєте!

233.Матері можуть годувати дітей своїм молоком два повних роки, якщо вони бажають довести до кінця це годування. Батько повинен забезпечувати матір дитини харчуванням та одягом – відповідно до звичаю. На жодну людину не покладається більше, ніж може витримати вона. Неможна завдавати шкоди матері за її дитину, а також батькові за дитину його. Такі ж обов’язки має й нащадок. А якщо батьки

377

побажаються відняти дитину [від грудей] за взаємною згодою та порадою, то не буде їм гріха. А якщо вони побажають найняти годувальниць для своїх власних дітей, то не буде батькам гріха, якщо вони сплатять їм відповідно до звичаю…

234.Якщо хтось із вас помре та й залишить після себе дружин, то нехай чекають чотири місяці і ще десять днів. А коли мине визначений для них час, то не буде гріха, якщо вони зроблять те, що побажають – відповідно до звичаю…

235.Не буде вам гріха, якщо ви натякнете цим жінкам про заручини, або ж приховаєте це в своїх душах. Та Аллах знає, що ви все одно будете згадувати про них. Але нічого не обіцяйте їм потаємно, а кажіть їм лише належні слова. І не намагайтесь взяти шлюб, поки не мине встановлений час. І знайте, що Аллах знає те, що в душах ваших, тож бережіться Його…

236.Не буде вам гріха, якщо ви розлучитесь із дружинами, не торкнувшись їх та не встановивши належний їм відкуп. Але все одно дайте винагороду їм – багатий у міру своїх можливостей, а бідний – у міру своїх, відповідно до звичаю, так, як і належить зробити це праведним людям!

237.Якщо ж ви розлучилися із ними раніше того, як ви торкнулися їх, але після того, як встановили належний їм відкуп, то віддайте їм половину того, що й належить їм – хіба як вони вибачать вам це або вибачить той, у чиїх руках перебуває шлюбний договір. А якщо ви вибачите, то це буде ближче до богобоязливості. Не забувайте й про доброчесність, яка повинна бути поміж вами. Воістину, Аллах бачить те, що ви робите!

238.Звершуйте молитви належно, і, особливо, середню молитву. Стійте ж перед Аллахом смиренними!

239.А якщо боїтеся [ворога], то (моліться) пішими або

кінними, коли ж ви в безпеці, то згадуйте Аллаха, так як Він вас тому навчив, чого ви раніше не знали.

(«Згадуйте Аллаха»: звершуйте молитву).

240. Якщо хтось із вас помре та й залишить дружин після себе, то перед цим він повинен заповісти. Щоб дружин тримали у їхніх домівках ще рік і не виганяли. Якщо ж вони підуть самі та зроблять, відповідно до звичаю, те, що побажають, то не буде вам гріха за все це. Аллах – Великий, Мудрий!

378

241. Розлучених дружин слід належно забезпечувати – так, як і належить це богобоязливим людям!

245. І бийтеся на шляху Аллаха та знайте, що Аллах — чує, відає!

249. «...Скільки, з дозволу Аллаха, нечисленних загонів перемагало загони численні!» Аллах – з терпеливими!

254. О ті, що увірували! Витрачайте з того, чим Ми вас наділили, перш ніж прийде день, коли ані торгівлі, ані дружби, ані заступництва не залишиться. А невірні, вони – нечестивці.

256. Немає примусу до релігії. Вже розрізнено прямий шлях та оману ! Хто не вірує у тагута, той вже вхопив надійну основу, яка не зламається ! Аллах – Всечуючий, Всезнаючий!

(Тагут – «усе, чому поклоняються замість Аллаха» (ібн Касір)).

270.Хоча б яку витрату ви зробили, хоча б яку обітницю дали, воістину, Аллах знає це, і немає помічників у несправедливих!

271.Якщо ви явно даєте милостиню, то це добре; а якщо утаїте ви, подаючи її бідним, то це – краще для вас і перекриє для вас ваші злі вчинки: воістину, Аллах відає, що ви робите!

276.А ті, які пожирають лихву, воскреснуть лише так, як ті, кого своїм дотиком вразив шайтан. Це так, адже вони казали: «Торгівля схожа на лихварство !» А якщо хтось після того, як прийшло до нього повчання від Господа, припинить займатися цим, то буде прощено йому те, що вже минуло, і справа його належить Аллаху ! А якщо хто знову почне займатися цим, то житлом таких буде вогонь. І будуть вони там довіку!

277.Аллах знищує лихварство і примножує милостиню. Аллах не любить кожного невіруючого та грішника!

278.О ви, які увірували! Бійтеся Аллаха і відмовтесь від того, що належить вам як лихва – якщо віруючі ви!

280.Якщо [боржник] буде у важкому становищі то почекайте, доки його становище не полегшиться. А якщо ви простите йому це, зробивши милостинею, то це буде краще для вас, якби лише знали ви!

379

281.Бійтеся того Дня коли повернетеся ви до Аллаха. Віддадуть кожній душі сповна за те, що вона собі здобула. І не вчинять із вами несправедливо!

282.О ви, які увірували! Якщо берете в борг між собою на певний термін, то записуйте це. І хай записує між вами писар по справедливості. І хай не відмовляється писар написати так, як навчив його Аллах, і хай він пише, і хай диктує той, на кому обов’язок. Нехай він боїться Аллаха, Господа свого, і хай не зменшує там нічого. А якщо той, на кому обов’язок, бідний на розум або слабкий, або не може диктувати, то хай диктує його близький по справедливості. І беріть у свідки двох із ваших чоловіків. А якщо не буде (в наявності) двох чоловіків, тоді – чоловіка і двох жінок, на яких ви згодні, як на свідків, аби якщо зіб’ється одна, то інша їй би нагадала. І хай не відмовляються свідки, коли їх кличуть; і не нехтуйте записувати угоду – малу чи велику – із зазначенням її терміну. Це – справедливіше перед Аллахом, надійніше для свідчення, та краще для уникнення сумнівів. Однак, коли це буде торгівля з розрахунком готівкою на місці, то не буде вам гріха, якщо не запишете цього. Але кличте свідків, коли укладаєте між собою торговельні угоди, і не чиніть неприємностей писареві та свідкові. А якщо зробите так, то буде вам гріх!...

283.А якщо опинитеся ви в дорозі й не знайдете писаря, то беріть заставу, яку можна взяти до рук. І якщо один із вас довіряє іншому, то нехай той, кому щось довірено, поверне довірене йому, і нехай боїться Аллаха, Господа свого. І не приховуйте свідчення, а якщо хто приховує його, той у своєму серці є грішником. Аллах знає про те, що ви робите!

286.Аллах не вимагає від людини понад можливості її. За неї те, що здобула собі вона, і проти неї теж те, що здобула собі вона. «Господи наш! Не карай нас, якщо ми забули або в чому помилилися ! Господи наш! Не покладай на нас тягаря, який поклав Ти на тих, хто жив раніше від нас. І не покладай також на нас те, що нам не під силу. Вибач нам, прости нас і змилуйся над нами! Ти – Захисник наш, тож допоможи нам проти невіруючих людей!»

380

Сура 8. ВІЙСЬКОВА ЗДОБИЧ

1. Тебе запитують про військову здобич. Скажи: «Військова здобич належить Аллаху та Посланцю. Тож бійтесь Аллаха, будьте в злагоді між собою й коріться Аллаху та Його Посланцю, якщо ви – віруючі!

(Йдеться про військову здобич, захоплену мусульманами коло Бадру в 624 році).

39.Скажи тим, які не вірують, що коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давніх.

40.Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллаху. А якщо вони зупиняться, то Аллах бачить, що вони роблять!

(«Смута» – багатобожжя, де релігія належить не Аллаху (ібн Касір, аль-Багавві))

41..Знайте: якщо ви захопили здобич, то її п’ята частина належить Аллаху, Його Посланцю та його родичам, і сиротам, бідним і подорожнім, якщо ви вірите в Аллаха й у те, що зіслали Ми рабу Нашому в День Розрізнення – День, коли зустрілися два війська. Аллах спроможний на кожну річ!

(Мається на увазі битва під Бадром. «Його Посланцю та його родичам»: мова йде про рід Хашім та ‘ Абд аль-Муталіб)

58.А якщо ти боїшся від людей зради, то відкинь договір з ними згідно зі справедливістю, воістину, Аллах не любить зрадників!

65. О пророче! Спонукай віруючих до битви. Якщо буде серед вас двадцять терпеливих, то вони переможуть дві сотні; а якщо буде серед вас сотня, то вони переможуть тисячу з тих, що не вірують, через те, що вони народ не розуміючий.

67.Нині полегшив вам Аллах; Він знає, що у вас є слабкість.

Аякщо буде серед вас сотня терпелива, то вона переможе дві тисячі з дозволу Аллаха: адже Аллах – з терпеливими!

68.Жодному пророкові не годилося мати бранців, доки він не підкорить тих, хто на землі. Ви бажаєте прикрас земного життя, а Аллах бажає життя наступного. Аллах – Всемогутній, Мудрий !