PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014
.pdf511
в човен, добрався до замку Хатіро Хіроцуне (котрий виконував обов’язки губернатора провінції Кадзуса) та дістав від Хіроцуне захист. Невдовзі Йорітомо підкорилися всі східні провшції, а клан Міура дорогою до Йорітомо зітнувся в битві й розгромив клан Хатакеяма. Тепер у (східних провінціях) сконцентрувалися всі сили Йорітомо. У північних провінціях зібрав сили та приєднався до Йорітомо Мінамото Йосіката – «незрівняна людина з Кісо»... Інші, зокрема син царевича Мотіхіто, також приєдналися до Йорітомо. З іншого боку, Тайра Кійоморі схопив і вбив царевича Мотіхіто та, відчуваючи дедалі більшу самовпевненість, творив те, про що вже писалося раніше. Після того, як Мінамото зібрали свої сили в східних провінціях, спричинивши загальнодержавну кризу, Кійоморі відправив експедиційний корпус, очолений його старшим сином Тайра Кореморі, давши письмовий наказ: «Напасти й повбивати». Коли двадцять першого дня 9-го місяця 1180 р. Кореморі покинув столицю, обіцяючи розгромити Йорітомо, люди не вірили, дивлячись йому в спину. У битві неподалік від Суруги війська Кореморі відступили, навіть не чинячи опору ворогові, бо не відступають лише ті, хто не захоплює столицю держави й не віддає її вогню й ганьбі. А потім тяжко захворів на лихоманку і швидко помер п’ятого дня 3-го місяця 1181 р. перший міністр правитель-інок Тайра Кійоморі. Керівництво державними справами перейшло до екс-імператора Госіракави, а новим главою клану Тайра став центральний міністр Тайра Мунеморі.
Тоді ж чотирнадцятого дня 1-го місяця 1181 р. помер також ексімператор Такакура. За лічені дні війська Мінамото окупували східні провінції та район півночі. Тайра провели енергійну підготовку, котра гарантувала б їм перемогу, проте симпатії всіх
– високих, і низьких – були на боці Мінамото, а потім пішли чутки, що Мінамото поступово перемагають. Щоправда, цього не було до сьомого місяця 1183 р. – третього року після смерті Кійоморі, – тільки тоді війська Мінамото захопили провінцію Омі та спробували з півночі ввійти до столиці. В район Етідзен проти Мінамото направили кілька тайрівських армій, але їх було розгромлено й розсіяно в битві поблизу Тонамі. Тим часом через ускладнення ситуації двадцять четвертого дня 7-го місяця 1183 р. імператора Антоку перевезли до тайрівської штаб-квартири в
512
Рокукухарі й там само зібралися лідери (клану) Тайра. (На нарадці вирішили) доручити старшому радникові Тайра Йоріморі охороняти шлях через Ямасіна, що вів до столиці...
Втеча екс-імператора із столиці
Усі відчували, що Мінамото Йосінака, Такеда та інші (вояки) східних провінцій здатні в будь-який день з’являлася в столиці, і людей лякало, що велика битва може розгорітися безпосередньо в столиці. Тому посеред ночі четвертого дня 7-го місяця 1183 р. екс-імператор Госіракава таємно покинув свій палац Ходзюдзі й через (гору) Кураяма перебрався до Йокави, що на горі Хіей. Війська Мінамото в Омі були про це поінформовані.
...Наприкінці тієї ночі, коли екс-імператор покинув столичний палац, тільки-но Тайра дізналися про ці ні події, в Рокухарі почалася паніка. За кілька годин Тайра Мунеморі та його оточення не змогли зробити (нічого кращого), ніж прихопити імператора (Антоку) та втекти до Тоби, де вони посідали на човни й перепливли на Сікоку. Через те,
що будинки Рокухари були підпалені, у столиці з’явилися грабіжники, які вдиралися в палаючі будинки й грабували (все підряд).
Втеча Тайра
Тим часом Тайра Йоріморі в Ямасіна довідався про втечу Тайра. Аби дізнатися про те, що насправді відбулося, він відправив свого старшого сина Тамеморі, аби він зв’язався з втікачами Тайра, та коли Тамеморі наздогнав їх у Тоба та спитав, чому вони тікають, ті навіть відповісти не змогли. Зрозумівши, що в них душа у п’ятках, Тамеморі спішно повернувся про це доповісти. Йоріморі (теж) покинув столицю.
Екс-імператор і його прибічники
513
...Пограбунків у столиці виявилося так багато, що, здавалося, нічого цінного не залишиться. Коли із жаху, що бої почнуться в межах самої столиці, члени клану Тайра її покинули, до столиці рано-вранці двадцять шостого дня повернувся екс-імператор. Першим, хто зустрів екс-імператора, був Такеда, який бився на шляху до Омі. Наступним прибув Мінамото Йосінага, що теж увійшов у столицю двадцять шостого дня...
Наступник імператора Антоку
Під час таких подій у столиці, імператор Антоку сховався у західних провінціях, маючи при собі священні імператорські (регалії): меч, яшму й дзеркало. Люди слушно вважали, що це неправильно, коли імператора в столиці немає...
Розуміючи, що треба обрати нового імператора, (екс-імператор) Госіракава взяв до уваги трьох синів екс-імператора Такакури.
Одного з них – царевича Морісаду – втікачі Тайра взяли із собою на корабель, бо його виховала Токіко – дружина Кійоморі, але двоє інших царевичів – Кореакіра і Таканарі – залишилися в столиці, тому ексімператор викликав їх (до себе на співбесіду). Першим прийшов четвертий син екс-імператора Такакури царевич Таканарі, а був він без тіні
страху, тому (за порадою правого Імператор Готоба міністра Кудзьо Канедзане)...
вирішили, що він буде найкращим вибором. Двадцятого дня 8-го місяця 1183 р. царевич Таканарі став імператором під іменем Готоба1. Потім з’явилося багато інших претендентів, проте екс-імператор Госіракава, звертаючись за порадою до різних представників знаті, найбільше цінував думку правого міністра Кудзьо Канедзане. Так з’явився новий імператор.
1 Готоба – тенно Японії в 1183 – 1198 pp.
514
Конфлікт між Мінамото Йосінакою та екс-імператором Госіракавою
Тим часом Мінамото Йосінака з Кісо, який увійшов до столиці в 7-му місяці 1183 р., почав дивитися на свого кузена Йорітомо як на ворога. Клан Тайра, осівши на західному узбережжі (Внутрішнього Японського) моря, сподівався на повернення до столиці. Пішла чутка, що лідери (клану) Тайра та Йосінака розпочали (таємно) переговори і планують об’єднати сили й спільно виступити проти Йорітомо в східних провінціях. У той час, коли люди про це шепотілися й говорили, нібито немає в цьому правди, рядові ітзардійці з палацу екс-імператора Томоясу та Кімітомо серйозно готувалися до бою. Впевнені в тому, що людина майбутнього – це Йорітомо (особа з найкращими манерами), вони зосередили свою увагу тільки на ньому й чекали його прибуття до столиці. Відчуваючи також, що в Йосінаки майбутнє дуже сумнівне, вони перетворили Ходзюдзі (палац Госіракави) на справжню фортецю, наповнивши його вояками з клану Мінамото й деяких храмів та монастирів. Настоятель Мьоун також прийшов у палац екс-імператора, привівши (із собою) озброєних ченців з гори Хіей. Оборона Ходзюдзі була дуже сильною.
Йосінака теж відчув, що час виступити настав. Йому служили чотири самурайські родини (Ямада, Хігуті, Тате й Неної), але він вирішив, що зараз краще вивести своїх вояків із столиці, аби, коли виникне необхідність, використати їх найкращим чином, а дев’ятнадцятого дня 11-го місяця 1183 р. (Йосінака) несподівано силами до 1000 вояків (з них 500 вершників) напав на ексімператорський палац Ходзюдзі. На його боці бився член клану Мінамото на ім’я Сабуро. Те, що позиції Йосінаки стали непевними, бо всі його одноклановики виступили на боці ексімператора, зробило Сабуро ще відданішим Йосінаці, ніж раніше. Цей самурай мав чудовий обладунок, який надійно захищав від стріл, що пускали сохей1 настоятеля Мьоуна... (Самураї Сабуро) розгромили та примусили тікати (противника). Сам Сабуро переслідував і розсіяв ці сили та ще й захопив у полон усіх
1 Сохей – воєнізовані буддійські ченці, храмові монахи-воїни.
515
аристократів високого рангу й царевичів, які билися на боці ексімператора. Одного представника знаті – губернатора провінції Ніко Фудзівара Нобуюкі – в цій битві вбили, проте інші аристократи зберегли життя. Всі рядові самураї, що підтримували Госіракаву, розбіглися, а сам Госіракава усамітнився в монастирі Сьодзьоко. Вояки Сабуро прибули до Госіракави та виявили йому належну повагу...
Доля ченців, які підтримали Госіракаву
Настоятель Мьоун з гори Хіей і син екс-імператора Госіракави царевич Хатідзьо теж загинули в бою. Голову Мьоуна знайшли в західному каналі Тоін... Людина, яка перебувала тоді поряд з Мьоуном і бачила його смерть, так її описала:
«Мьоун перебував у палаці Госіракави, коли почув, що вояки, які обороняли палац, побігли. Надягнувши на свій довгий шовковий одяг жовту чернечу накидку й не знайшовши нікого, хто б міг нести паланкін, він сів на коня і в супроводі жменьки соратників поскакав на південь уздовж стіни храму Ренгео, коли стріла поранила його в стегно над краєм сідла. Коли стрілу вирвали, кров’ю залило ввесь одяг навколо поясного вузла. Вдало діставшися до південної околиці монастиря, Мьоун упав з коня...
Голову Мьоуна кинули у (води) західного каналу Тоін...
...Мьоун протягом життя робив один поганий вчинок за одним. Ми чули, що в день смерті Сайко (1177 р.) Мьоун направив західним схилом гори Хіей своїх монахів на допомогу Кійоморі. Ми також чули, що правитель-інок Тайра Кійоморі розстелив у власному саду циновки й наказав молитися священному духові гори Хіей, аж доки не побачив смолоскипи мьоунівських монахів, які лізли гірським схилом. Через те, що Мьоун діяв саме так, природно, що багато людей його ненавиділи...
Захоплення столиці Мінамото Йосіцуне
Невдовзі Йорітомо, отримавши інформацію про все, що відбувається у столиці, віддав наказ Дої Санехірі, Кадзівара Кагетокі, Накахара Такайосі та своєму молодшому братові Йосіцуне, а ці командири спрямували свої війська на столицю і двадцятого дня 1-го місяця 1184 р. без особливих ускладнень її
516
захопили. Вони розгромили військо Йосінаки й того ж дня відрубали йому голову...
...Потім із західних провінцій на столицю вирушив у супроводі імператора Антоку центральний міністр Тайра Мунеморі. За його пропозицією армія (Тайра) об’єдналася з вояками (загиблого) Йосінаки. Коли Тайра дійшли до Фукухари, самураї Йорітомо вирішили негайно вступити з ними в бій, що розгорівся шостого дня 2-го місяця 1184 р. У місці під назвою Ітінотані Мунеморі був атакований з тилу (вояками) Мінамото Йосіцуне, і саме від Ітінотані Мінамото Йосіцуне погнав Тайра, полонив верховного командира Тайра Сігехіру (який у 1180 р. спалив храм Тодайдзі в Нарі). Того ж дня загинули ще десять лідерів Тайра, включаючи Мітіморі (сина середнього радника Норіморі) і командира третього рангу Таданорі. Тайра Мунеморі вскочив у човен і втік.
Розгром Тайра та імператорське правління
Після таких подій клан Тайра мав ще силу лише на морі й у деяких західних провінціях. Східні провінції були замирені в битвах, але до кінця ситуація ще не врегулювалася. Жителі столиці теж були дещо збентежені. Однак невдовзі (Мінамото) провели підготовку до воєнно-морської кампанії та визначили час початку нової операції, після чого вояки Йорітомо вирушили із столиці в похід на західні провінції, а двадцять четвертого дня 3- го місяця 1185 р. неподалік від мису Модзі провінції Нагато відбулася воєнно-морська битва біля Данноура. (Після розгрому Тайра) імператорська баба Токіко (мати Мунеморі) взяла імператора Антоку, священну яшму та імператорський меч і кинулася в море. Воістину, вона була справжньою пані!.. Мунеморі, який не вмів плавати й хотів жити, потрапив у полон...
Двадцять п’ятого дня 4-го місяця того ж року священну яшму та імператорське дзеркало, повернули до столиці, проте імператорський меч потонув у морській безодні. Скриня зі священною яшмою плавала на воді, і самураї її знайшли...
Імператорське дзеркало виловив із води старший радник Тайра Токітада, ...а ось меч так і не знайшли, хоча його пошуками займалися жінки-ниряльнигті.
Страта Тайра Сігехіри
517
Сьомого дня 5-го місяця 1185 р. Мінамото Йосіцуне привів свои бранців – Тайра Мунеморі й Тайра Сігехіру – у ставку Йорітомо в Камакурі. Пізніше обох полонених відправили до столиці, а двадцять третього дня 6-го місяця поблизу Сети центральному міністрові Тайра Мунеморі відрубали голову. Через те, Що Тайра Сігехіра керував спаленням статуї Дайбуцу («великого Будди») у храмі Тодайдзі, Йорітомо наказав обезголовити Сігехіру неподалік від Кодзу (провінція Ідзумі), а потім виставити його голову на пагорбах Нари, пояснюючи це бажанням у такий спосіб показати, що вороги буддизму знищені...
Люди схвально сприйняли наказ Йорітомо стратити Сігехіру біля того храму, який він сам спалив.
Жахливий землетрус
...Дев’ятого дня 7-го місяця 1185 р. відбувся жахливий землетрус. Не залишилося жодного буддійського храму, муру, будинку або будови, які б не зруйнувалися. Казали, нібито землетрус зробив Тайра Кійоморі, ставши (після смерті) підземним драконом...
Посилення непорозумінь між Йосіцуне та Йорітомо
Після землетрусу Мінамото Йосіцуне надали посади командира імператорської варти й губернатора провінції Ійо. Поки він їздив до свого маєтку в Камакуру у східних провінціях, під час повернення до столиці в його душі зростала неприязнь до брата Йорітомо. Доки (Йосіцуне) перебував у східних провінціях, Йорітомо поступово став володарем високих посад при дворі,
...та ще й, маючи 500 сьоенів, здійснив конфіскацію (тайрівських володінь), від якої отримав саме те, чого прагнув – зокрема східні провінції Мусасі й Сагамі...
Третього дня 11-го місяця 1185 р. Мінамото Йосіцуне, будучи представником Йорітомо в столиці, несподівано виступив проти свого брата, маючи на руках указ екс-імператора Госіракави, який дозволяв покарати згаданого Йорітомо. Коли екс-імператор радився з (близькими людьми) щодо підписання такого указу, хтось з найближчого оточення, побоюючись Йосіцуне, сказав: «Маніфест про покарання повинен містити згадку про злочин. Який злочин ставлять у провину Йорітомо? Доки ми не дізнає-
518
мося, що це за злочин, важко сказати, чи існує потреба в такому указі». А після підписання указу йорітомовський самурай, котрого звали «монах з Toca», якось уночі рішуче проникнув до резиденції Йосіцуне (щоб його вбити). Йосіцуне прокинувся й витримав жорстоку бійку, та хоча смерті Йосіцуне уникнув, але дістав поранення. Не маючи військової переваги, він повісив екс-імператорський указ собі на шию і третього дня 11-го місяця 1185 р. сів у човен, заявивши, що тікає в західні провінції. Звістка про втечу Йосіцуне із столиці з великою помпою поширилася тієї ж ночі. Говорили навіть, що Йосіцуне може захопити імператора як заручника, але Йосіцуне просто втік. Самураї Йорітомо наздогнали Йосіцуне в Кавадзі та розсіяли його
сили... Йосіцуне змушений був |
Самурай |
|
переховуватися, ...а потім утік у провінцію Муцу до Фудзівара Ясухіри, але Ясухіра вбив
Йосіцуне (хоча йому, мабуть, казали, що це злочин) і доповів про зроблене Йорітомо. Навіть у провінції Муцу люди говорили: «Він не повинен був так діяти! Поганий вчинок відбувся!»...
Йорітомо призначив Канедзане імператорським інспектором
...Усіх, хто сприяв екс-імператорові Госіракаві (у створенні антийорітомовського указу), посадили під домашній арешт, а двадцять шостого дня 11-го місяця 1186 р. (під тиском Мінамото Йорітомо) був підписаний імператорський указ про арешт Мінамото Йосіцуне. Отак дивно розгорталися події!
Йорітомо захоплює Муцу
...Завдяки тому, що Йорітомо ніколи не знімав з лука тятиви й нікому не дозволив в себе лук забрати – після того, як він
519
покинув Камакуру, щоб розгромити в битві своїх ворогів, навіть у власних самураїв він викликав жах. А стосовно фізичної сили Йорітомо, то він на ловах пускав свого коня за втікаючою ланню, а потім (наздогнавши тварину) хапав лань за роги та звалював її на землю голими руками...
Кудзьо Канедзане призначений регентом
Нарешті дванадцятого дня 3-го місяця 1186 року правий міністр Кудзьо Канедзане імператорським указом був призначений регентом. Його зробили також главою клану Фудзівара... І Мінамото Йорітомо зі східних провінцій пообіцяв Канедзане допомагати йому в усьому. Люди вже думали, що в державі дійсно навели порядок.
Вступ Мінамото Йорітомо до столиці
...Сьомого дня 11-го місяця 1190 р. Мінамото Йорітомо ввійшов до столиці. Всі з нетерпінням чекали його прибуття. Він побудував собі резиденцію... на місці Рокухари – колишньої ставки Тайра Кійоморі. Через дощ, Йорітомо не відразу, як планував, увійшов до столиці, а зупинився поблизу Сети, але тільки-но сьомого дня він забажав – дощ припинився, і його самураї почали входити до міста колоною по три. Майже 700 вершників їхали перед ним, ще близько трьохсот слідували за ним, а сам Йорітомо, гарцюючи на чорному коні, одягнений у блискуче трикольорове кімоно (темно-синього, блакитного й червоного відтінків) та хутрову крилатку, мав просто вражаючий вигляд... Потім Йорітомо прибув до палацу, де серйозно обговорив з Кудзьо Канедзане питання державного управління.
Приязно поговорив Йорітомо і з екс-імператором Госіракавою. Було вирішено, що старший радник Фудзівара Цунефуса служитиме зв'язковим представником Йорітомо в столиці...
Відтак Йорітомо виділив певний час для того, аби вшанувати такі релігійні святині, як гробниця Хатімана Івасімідзу, храми Тодайдзі й Теннодзі, а потім уранці вісімнадцятого дня 12-го місяця 1190 р. він покинув столицю й вирушив до Камакури...
Смерть Госіракави
520
Тринадцятого дня 3-го місяця 1192 р. екс-імператор Госіракава помер. Він хворів кілька місяців, проте йому обіцяли покращення. Його хворобу описали як «розширення живота й мученицьке сечовипускання». Хоча ноги його були виснажені, він до останнього дня творив ритуальні молебні... Ну а про пишність ритуалів, які здійснювалися після смерті Госіракави, ми в наші дні й не чули. Чули ми, фактично, лише те, що були вони надмірними.
У молитовних церемоніях Госіракава брав участь і до того, як став священиком, а ставши жерцем він займався практикою буддизму ще наполегливіше. Десятки тисяч сувоїв буддійських творів, що він прочитав, містять (зокрема) дві сотні списків Лотосової Сутри. Займався він також постановкою танців і видовищ та ходив дивитися п’єси, які сам написав... В період його хвороби, коли до нього приходив поговорити імператор Готоба, Госіракава надав йому повну інформацію про державні справи. Госіракава був третім екс-імператором – після Сіракави й Тоби, – який саме як екс-імператор керував державними справами. Отож вельми дивно, що тепер екс-імператор такі функції не виконує... З тих часів тільки регент Канедзане й камакурський сьогун Йорітомо керували державними справами, консультуючись один з одним...
Звільнення Кудзьо Канедзане з посади канцлера
Узимку 1196 р. канцлера Кудзьо Канедзане посадили під домашній арешт, ...а його дочку другу імператрицю Нінсі силою вигнали із (імператорського) палацу... Розпорядником двірцевих церемоній був призначений Мінамото Мітітіка.
Кітабатаке Тікафуса ДЗІНО СЬОТОКІ
(ЗАПИСКИ ПРО ПРАВИЛЬНЕ НАСЛІДУВАННЯ БОЖЕСТВЕННИХ ІМПЕРАТОРІВ)
ІМПЕРАТОР ГОСУДЗАКУ