PRAKTIKUM_Ch_1_NOVIJ_2014
.pdf501
Сіндзей молився в ямі (будді) Аміді. Тільки-но Мороміїгу побачив (на обрії) великі вогні, він спустився з дерева та крикнув у яму: «Я бачу підозрілі вогні. Будьте пильні!» Відтак він (знову) заліз на дерево й побачив вояків, які наближалися. Сіндзей вважав, що він добре сховався, але вояки Нобуйорі обшукали все довкола й знайшли місце, де знаходилася яма Сіндзея. Перш ніж вони його витягли, Сіндзей заколов себе кинджалом, встромивши його в нижню частину грудей. Вояки (Нобуйорі) відрубали Сіндзеєві голову і з тріумфом прибули до столиці, пронісши її вулицями. Синів Сіндзея, включаючи буддійських священиків, відправили до різних провінцій на заслання.
Повернення Тайра Кійоморі до столиці
Коли відбувалися всі ці події, заступник генерал-губернатора (столичної області) Дадзайфу Тайра Кійоморі здійснював паломництво до гробниці Кумано. На зворотному шляху, коли він зупинився в Танобе-ін, туди прибіг посланник і розповів про події в столиці. Кійоморі вагався, що йому робити. Його супроводжували двое синів – губернатор Етідзену Мотоморі й губернатор Авадзі 13-річний син Мунеморі та 15 охоронців. Доки йому радили сховатися де-небудь (наприклад, на Кюсю), із провінції Кії приїхав викоігуючий обов’язки губернатора воїн Юаса Мунесіге з 37 кінними вояками – великою силою на ті часи,
– і порадив Кійоморі таке: «Я думаю, Ви повинні негайно прибути до столиці...» Кійоморі, не гаючи часу, вирушив до столиці і прибув до неї сімнадцятого дня 12-го місяця 1159 року.
За логікою речей, Мінамото Йосітомо повинен був відразу ж атакувати Кійоморі, але він цього не зробив, – можливо тому, що його підкріплення із східних провінцій ще не підійшли. В той час, як Йосітомо нічого не зробив в умовах, коли до столиці увійшов Кійоморі, центральний міністр Сандзьо Кіннорі, колишній перший міністр Санеюкі з Хаітідзьо та інші офіційні особи нижніх рангів радилися щодо загального ходу державних справ...
і вирішили, що через те, що Тайра Кійоморі прямо не погрожує столиці, йому треба перейти у свою резиденцію Рокухару, і туди ж у Рокухару – резиденцію Кійоморі – вирішили перевезти імператора...
502
Імператор Нідзьо переїжджає до маєтку Кійоморі в Рокухару
...Кійоморі швидко відповів: «Це чудова ідея. Зробіть саме так, як ви чудово задумали...»
О другій годині після полудня двадцять п’ятого дня 12-го місяця 1159 року імператора Нідзьо... таємно перевезли до Рокухари... Коли в столиці настала ніч, у Рокухару (також таємно) перевезли екс-імператора Госіракаву.
Безладдя в палаці
Тим часом Фудзівара Нобуйорі, Мінамото Йосітомо й Мінамото Моронака з бігаючими очима борсалися по Південній залі імператорського палацу. Як повідомив пізніше середній радник Моронака, Йосітомо сказав Нобуйорі: «Це відбулося тому, що я покладався на найдурніших людей в Японії!» І Нобуйорі не міг нічого до цього додати... Йосітомо швидко позав’язував мотузки свого шолома й рушив із палацу в супроводі охоронців, однак опинившись на вузьких вулицях столиці, вони його покинули.
Напад Тайра Кійоморі
...На боці Тайра функції старших командирів виконували командувач лівої двірцевої гвардії Сігеморі та губернатор (провінції) Мікадо й молодший брат Кійоморі – Йоріморі. Після того, як поранили його коня, Сігеморі зістрибнув на гору деревини на березі ріки Хорі, а потім, використовуючи свій лук як палицю, стрибнув на іншого коня. Величне видовище! Обидва командири повернулися до Рокухари з поламаними стрілами, які попробивали їхні обладунки...
Мінамото Йосітомо підбіг до паркана, що оточував Рокухару. У безладді, яке потім настало, верховний командир Тайра Кійоморі кинувся верхи на чорному коні до центральної брами. Увесь у чорному, він мав чорні лаковані стріли, був одягнений у військову уніформу кольору індиго, на яку надягнув чорний смугастий обладунок. Надягнувши свій великий мотикоподібний шолом та міцно його зав’язавши, він кинувся вперед, а 20 – 30 вояків бігли поряд з його конем...
503
Поразка Мінамото Йосітомо й Фудзівара Нобуйорі
Тільки-но Йосітомо залишився без десяти своїх охоронців, він нічого не міг зробити, тому одразу відступив, сподіваючись, що він зможе стерти пляму поразки, якщо дістанеться до східних провінцій і звідти раптово атакуватиме ворогів...
Фудзівара Нобуйорі втік у володіння Какусьо – настоятеля храму Ніннадзі, але наступного дня священик змушений був вигнати Нобуйорі. Відтак Тайра Кійоморі, зібравши своїх вартових, заарештував Нобуйорі, якого супроводжував командир Фудзівара Нарітіка, та розмістив їх неподалік від Рокухари...
Знеславлений Нобуйорі волав, що він нікому не завдав шкоди, та чи могли його врятувати слова в такій ситуації? Кійоморі пхнув його голову і сказав: «Як ти можеш таке говорити?» Кійоморівські вояки, розуміючи, що їхній хазяїн відчуває, схопили Нобуйорі... і відрубали йому голову... Інших вояків, які підтримували Нобуйорі, теж усіх покарали з різними ступенями суворості.
В цей час Мінамото Йосітомо, що вже не міг сидіти на коні, босоніж утік до провінції Оварі. Його ноги втомилися й розпухли, тому він прийшов за допомогою до будинку Тайра Тадамуне, який був нащадком гвардійця Лівої двірцевої гвардії Оя Мунецуне та зятем охоронця Йосітомо – Камада Дзіро Масакійо. З огляду на такі зв’язки Тадамуне дав Йосітомо притулок, однак коли Тадамуне ввічливо сказав, що радий послужити, нагрів воду та влаштував для Йосітомо лазню, Масакійо почав підозрювати (щось недобре). Зрозумівши, що їх можуть у цьому домі вбити, він сказав своєму хазяїнові: «Мабуть, неможливо більше уникати розгрому. Ситуація катастрофічна». Йосітомо у відповідь: «Згоден, я знаю». Тоді Масакійо зітнув голову своєму покровителеві й негайно покінчив із собою. Потім вояки Тайра схопили голову Мінамото Йосітомо й привезли її до столиці, де її пронесли для показу вулицями та вивісили на звичайному дереві біля східної околиці в’язниці...
Заслання Цунемуне й Корекати
...З допомогою двох вартових (Тадакаге й Таменага) Кійоморі
ув’язнив Цунемуне й Корекату...
504
Цунемуне негайно вислали до провінції Ава, а Корекату – до провінції Нагато. Усіх дітей Сіндзея повернули із заслання. Арешт Цунемуне й Корекати відбувся двадцятого дня 2-го місяця 1160 р., і сина Мінамото Йосітомо – Йорітомо – теж заслали до провінції Ідзу одинадцятого дня 3-го місяця того ж року...
Чвари між екс-імператором Госіракавою та імператором Нідзьо
Протягом 1159 – 1162 рр. стосунки між екс-імператором Госіракавою та імператором Нідзьо були чудовими. Вони радилися й у всьому погоджувалися один з одним. Проте потім пішли чутки, що на імператора наслали прокляття. Князь Сагенага доповів: через те, що імператорське зображення накреслено на поверхні гробниці Камо, можна з’ясувати, хто наслав прокляття. Шляхом зв’язування та випитування одного з чоловіків (з обслуги) гробниці з’ясували, що прокляття на імператора наслав Мінамото Суке ката – помічник Госіракави. Тоді другого дня 6-го місяця 1162 р. Суке кату зняли з посади начальника управління з ремонту імператорського палацу...
Двадцять третього дня 6-го місяця 1162 р. його було відправлено на заслання...
Десятого дня 6-го місяця 1164 р. Тайра Кійоморі зробив своїм зятем канцлера Мотодзане, віддавши йому (заміж свою) дочку Моріко, яка ще не виросла, щоб вийти за Мотодзане заміж, але стала його старшою дружиною.
Через імператора Кійоморі керував усіма державними справами. Для імператора він побудував палац Осікодзі у (кварталі) Тоін, і в 1162 р. імператор переніс туди свою резиденцію. Членам свого клану Кійоморі теж наказав побудувати будинки біля імператорського палацу, в якому вони служили вдень і вночі. Кійоморі, як і інші, був зацікавлений у тому, щоб державними справами керував імператор, проте Кійоморі був дуже обережним і (тому сам) найкращим чином завідував справами, виказуючи повагу обом: і імператорові, і ексімператорові...
505
Сьомого дня 3-го місяця 1162 р. Цунемуне повернули із заслання, а двадцять другого дня 1-го місяця 1164 р. поновили на посаді старшого радника. У 1166 р. його піднесли до посади лівого міністра... Потім Коре кату також повернули із заслання, це стало пізніше причиною того, що вплив екс-імператора Госіракави при дворі сильно занепав.
Дочка колишнього канцлера Тадаміті стає імператрицею
Тим часом молодшу дочку Тадаміті – Ікусі – поселили в імператорському палаці й зробили імператрицею імператора Нідзьо... Імператор кохав її більше від інших жінок, але в неї не було дітей. (Від цього) імператор став сильно хворіти й 6-го місяця 1165 р. покинув трон заради свого дворічного сина Рокудзьо1. Хто був матір’ю Рокудзьо – ми не чули. 7-го місяця того ж року екс-імператор Нідзьо помер у 23-річному віці.
Сходження Тайра Кійоморі при дворі
Сімнадцятого дня 8-го місяця 1165 р. Кійоморі проголосили старшим радником, його зятем був князь Мото-дзане, а сам він горів бажанням контролювати всі державні справи. Через недовгий проміжок часу – тринадцятого дня 11-го місяця 1166 р. Кійоморі призначили центральним міністром, а одинадцятого дня 3-го місяця 1166 р. він став першим міністром.
Тим часом двадцять шостого дня 7-го місяця 1166 р. помер регент Мотодзане...
Імператриця Кенсюмонін – дружина екс-імператора Госіракави
– була дочкою Тайра Токінобу й сестрою дружини Тайра Кійоморі, тому КШоморі мав на неї особливий вплив. Коли вона народила від екс-імператора сина (майбутнього імператора Такакуру), Кійоморі негайно перевіз його до великого східного маєтку Сандзьо, а десятого дня 10-го місяця 1167 р. його проголосили спадкоємцем престолу. Цього року Кійоморі сильно захворів і в одинадцятий день 2-го місяця 1168 р. прийняв постриг буддійського ченця, але (видужавши) повернувся (до державних справ). Того ж року 4-річного Рокудзьо скинули з
1 Рокудзьо – тенно Японії в 1165 – 1168 pp.
506
престолу, а на трон посадили 8-річного спадкоємця Такакуру1. У віці 13 років молодий екс-імператор Рокудзьо помер, навіть не відзначивши своє повноліття...
У 1167 р. синів Тайра Кійоморі – Сігеморі та Мунеморі – призначили старшими командирами лівого й правого (загонів) імператорських охоронців, а самого Кійоморі проголосили першим міністром. Сігеморі став ще й центральним міністром...
Потім чотирнадцятого дня 12-го місяця 1171 р. правительчернець перший міністр Кійоморі ввів в імператорський палац свою дочку – майбутню імператрицю Кенреймон-ін, яка десятого дня 2-го місяця 1172 р. була проголошена імператрицею Такакури. Кійоморі хотів, щоб вона народила імператорського сина, котрий був би проголошений спадкоємцем престолу, а потім ступив би на трон, що дало б Кійоморі, як діду правлячого імператора, можливість по-своєму керувати всіма державними справами...
Одинадцятого дня 11-го місяця 1178 р. в Рокухарі народився, як того хотів Кійоморі, імператорський син – (онук Кійоморі). У 1180 р. цей онук зійшов на трон під іменем імператора Антоку2, що зробило Кійоморі дідом правлячого імператора по лінії матері.
Екс-імператор Госіракава і смута 1177 р.
...Екс-імператор почав вирізняти людину на ім’я Фудзівара Нарітіка, тому (для Кійоморі) умови при дворі вкрай погіршилися. Свого часу за участь у заколоті Нобуйорі 1159 р. Нарітіку відправили на заслання, але там і він, і інші змовники демонстрували свою цілковиту лояльність (новому диктаторові Кійоморі), тому всіх учасників заколоту, включаючи Моронаку, повернули (із заслання) до столиці... Цього Нарітіку Госіракава вирізняв серед усіх інших, хоча йому служили також Фудзівара Мороміцу та Фудзівара Нарікаге – люди, які в часи смути Сіндзея3 прийняли буддійські (чернечі) імена Сайко та Сайкей...
1Такакура – тенно Японії в 1168 – 1180 pp.
2Антоку – тенно Японії в 1180 – 1185 pp.
3Смута Сіндзея – йдеться про смуту 1159 р.
507
Мабуть, екс-імператор ненавидів і заздрив тому, що Тайра керували державними справами так, як хотіли...
(У 1177 р.) екс-імператор викликав (до себе) імператорського секретаря Тада Юкіцуну й наказав йому здійснити підготовку до війни (проти Тайра). Стверджують, нібито екс-імператор дав йому також 30 танів1 тканини удзі, аби пошили білі (кланові) прапори Мінамото. Хоча ; Юкіцуна тканину взяв, але замість (виконання вказівок і екс-імператора) прибув до Фукухари (провінція Сену), де Тайра Кійоморі мешкав з 1168 р. – як став ченцем (Будди). Коли Юкіцуна (показав тканину) та розповів, що збирається зробити екс-імператор, Кійоморі без слів схопив тканину, розклав її на дворі й спалив. Потім він прибув до столиці й наказав заарештувати священика Сайко – одного із синів Сіндзея, який служив екс-імператорові. Мабуть, це відбулося другого дня 6-го місяця 1177 р. Коли Сайко допитали, підбадьоривши бамбуковими палицями, він у всьому зізнався, а коли Сайко вримусили підписати зізнання та скріпили (цей документ) печаткою, Кійоморі наказав відвести його гірською дорогою до Судзяку й зітнути йому голову... ? За день до того, як відрубали голову Сайко, Кійоморі викликав на зустріч старшого радника Нарітіку, де того несподівано схопили, кинули на землю, зв’язали та посадили до в’язниці з найсуворішими кійоморівськими охоронцями на зразок Тайра Морітосі – сина Морікумі... Нарітіку не стратили, а заслали до провінції Етідзен, однак після того, як він протягом семи днів не мав їжі та опинився на засланні в над усяке порівняння жахливому місці, він швидко помер...
Смерть Тайра Сігеморі
Першого дня 8-го місяця 1179 р. помер центральний міністр Сігеморі. Ми чули, нібито Сігеморі, будучи винятково доброю людиною, заявив, що бажає померти, бо зрозумів, що його батько веде (країну) у смуту...
Госіракава й Мотофуса викликають Кійоморі (на бій)
1 Тан – тут традиційна японська міра довжини для виміру рулонів тканини, дорівнює приблизно 10,6 м.
508
...Екс-імператор Госіракава тим часом, не повідомивши Кійоморі, захопив провінцію Бідзен, доходи від якої багато років належали Сігеморі... Почувши про те, що робить екс-імператор,
...Кійоморі негайно зібрав свої війська й вирушив із Фукухари до столиці. Казали, що він ніколи ще так не озброювався, як цього разу: ані до, ані після...
Усіх тих, хто служив біля екс-імператора, розіслали по різних провінціях, а самого імператора двадцятого дня (11-го місяця 1179 р.) привезли до палацу Тоба. Жодну (служиву) людину не залишили біля нього, окрім священика Рокея. Надалі екс-імператор займався тільки своєю улюбленою наложницею другого рангу Танго...
Випадок з царевичем Мотіхіто
Син екс-імператора Госіракави царевич Мотіхіто, обізнаний з багатьма науками, вірив, що саме він зійде на трон, проте п’ятнадцятого дня 5-го місяця 1180 р. за наказом (Кійоморі) царевича відправили на заслання. Виконати наказ відрядили командира імператорської варти Канецуну – сина Мінамото Йорімаси, але прибувши до маєтку царевича, він дізнався, що царевич вирушив до Міїдери, де монахи таємною дорогою провели його в храм. Мінамото Йорімаса теж спалив свій будинок, прийняв постриг і в супроводі своїх синів Накацуни (губернатора Ідзу) та Канецуни вирушив підтримати царевича...
Не діставшися до Міїдери, царевич Мотіхіто вирушив до Нари з відвідуванням гори Йосіно. Мінамото Йорімаса спочатку з’явився двадцять другого дня в Міїдері, а потім вирушив до Рокухари, щоб вночі (раптово) напасти на ставку Кійоморі. Але вирушив він пізно, тому... провести нічну атаку не встиг. Двадцять четвертого дня він сховався біля Удзі, де провів ніч, а двадцять п’ятого Тайра самі рушили в атаку на нього. Військо царевича виявилося дуже несильним, бо складалося лише з вояків Йорімаси. Тому, коли (вояки) Тайра форсували на конях ріку Удзі, що могли зробити царевич і його люди ? Мінамото Йорімаса здійснив самогубство, а царевича Тайра наздогнали, схопили й убили в районі озера Ніено.
Кудзьо проти покарання Нари
509
Коли царевич Мотіхіто покинув Міїдеру, мешканці Нари приготувалися зустріти його на горі Йосіно. Тайра Кійоморі на це дуже образився і, зібравши представників аристократії, оголосив, що бажає помститися Нарі. Такі офіційні особи, як Фудзівара Такасуе та Фудзівара Мітітіка, (в усьому) підтримували політику Кійоморі й погодилися, що Нару треба покарати, але присутні там Омікадо Цупемуне й Кудзьо Канедзане, які кілька років служили правим і лівим міністрами, відверто виступили проти покарання: «Враховуючи, що немає безперечних доказів (наявності) змови, ми не маємо права карати незрівняні храми...» Так, попри тиск Тайра, представники аристократи погодились, що правий і лівий міністри мають рацію, і пропозиція (про покарання Нари) була категорично відхилена.
Поява другої столиці
Другого дня 6-го місяця 1180 р. столицю несподівано перевели до Фукухари й імператор Антоку, переживаючи небачену ганьбу, переніс туди свою резиденцію. Внаслідок того, що те, що відбувалося, відбуватися так не могло, було знову скликано нараду представників знаті, а двадцять третього дня 11-го місяця (того ж року) столицю повернули до Хейану. Вибух людських почуттів відбувся, юли збройні сили Тайра захопили двадцять восьмого дня 12-го місяця (1180 р.) Нару та спалили храми Кофукудзі й Тодайдзі. Керував операцією Тайра Сігехіра – командир третього рангу. «Катастрофа» – недостатньо сильне слово, аби описати те, що відбулося...
Посилення Мінамото Йорітомо
Поки відбувалися всі ці події, ситуація кардинально змінилася. Протягом семи-восьми днів, доки царевич Мотіхіто перебував у Міїдері, укази царевича були розповсюджені в усіх провінціях і районах країни. Засланий син Мінамото Йосітомо – командир імператорської гвардії Мінамото Йорітомо – перебував тоді в Ідзу й наполегливо роздумував над світовими проблемами.
Під час смути років Хейдзі1 Мінамото Йорітомо був 13-річним командиром в імператорській гвардії. У 12-му місяці 1159 р. заколот придушили, а в 1-му місяці 1160 р. назву епохи було змінено на
1 Ера Хейдзі – 1159 – 1160 pp.
510
Ейряку. Дев’ятого дня 2-го місяця того ж року охоронець (Тайра) Йоріморі на ім’я Кайра Мунекіе знайшов і доставив Йорітомо (у Фукухару). Мати Йоріморі – Іке-но Дзенні – була дочкою Фудзівара Мунекане – тимчасового начальника двірцево-ремонтного відділу. Вона була надзвичайно красивою дамою, яка надала певну допомогу своєму чоловікові Кайра Тадаморі. На початку заколоту 1156 р. Йоріморі повинен був приєднатися до екс-імператора Сутоку, бо його мати Іке-но Дзенні служила нянькою в старшого сина Сутоку. Але Іке-но Дзенні сказала: «Сутоку, безперечно, програє! Ситуація склалася так, що в нього немає шансів на перемогу!» І вона порадила своєму синові Йоріморі підтримати свого старшого брата Кійоморі. Будучи саме такою жінкою, коли вона побачила, що Йорітомо дуже молодий і розумний, вона плачучи сказала: «Чому йому повинні відрубати голову? Врятуй його заради мене!» її прохання виконали, і Йорітомо відправили (на заслання) до Ідзу...
Побачивши наказ царевича Мотіхіто, Мінамото Йорітомо переповнився надіями: «Відбулося! Я вірив, що хід подій у цьому світі обернеться саме так!»
...У 1180 р. Йорітомо зібрав свої сили й рушив із Ідзу в наступ: йому допомагали, Кадзівара Хейдзо Кагетокі, Дої Дзіро Санехіра та його (Йорітомо) тесть Ходзьо Сіро Токімаса1. При підтримці цих людей Йорітомо захопив і підкорив східні провінції, проте Тайра вже протягом тривалого часу контролювали державу й мали багато вояків навіть у східних провінціях, включаючи двох братів Хатакеяма (Сігенорі й Арісіге). Через те, що брати Хатакеяма перебували тоді в столиці, на бій проти військ Йорітомо вирушив син Сігенорі – Сігетада, який збирався наздогнати й спіймати Йорітомо в горах Хаконе. Йорітомо турбувала недостатня кількість озброєнь, тому Дої Санехіра, як старий вояка, сказав: «Великому воєначальникові пасуватиме скинути свої лати». Він взяв соснову гілку, помістив її на (знятий ним) обладунок, а зверху поклав шолом. Нам говорили, що дії Санехіри були величними. Відтак Йорітомо сів зі своїми вояками
1 Ходзьо Токімаса – лідер східної гілки клану Тайра, який внаслідок загострення внутрішньотайрівських протиріч порвав зі своїми колишніми одноклановиками й підтримав у подальшій війні Мінамото Йорітомо.