V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РадЯIIСЬКQ краiiш)' n060CI/II~роки (серед~I1Щ 1940-х - початок 1950-:< рр.)

ДОКУМЕНТ 1

IЗ ПОВIДОМЛЕННЯ НАДЗВИЧАйноi ДЕРЖАВНО' КОМICII

ПРО МАТЕРIАЛЬНI ЗБИТКИ, ЗАВДАНI

НIМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ ДЕРЖАВНИМ ПIДПРИ€МСТВАМ 1 УСТАНОВАМ,

КОЛГОСПАМ, ГРОМАДСЬКИМ ОРГАНIЗАЦIЯМ

ТА ГРОМАДЯНАМ СРСР

12 вересТlЯ 1945 р.

. , .на територii' Радянського Союзу, яка зазна.па окупацii, про­ живало до вiйни 88 мiльйонiв чоловiк, валовий випуск ПРОМИС­ ловоi' продукцii' складав 46 мiльярдiв карбованцiв (В незмiнних державн"Их uiHax 1926-1927 рр,), було 109 мiльйонiв голiв ху­

доби, В тому числi 3 J мiльйон голiв веЛИI<Оi' рогато! худоби i 12 мiльйонiв коней, 71 мiльйон гeKTapiB nociBiB сiльськогосподар­

ських кулыур, 122 тисячi кiлометрiв залiзничноi" колii',

нiмецы<-фашистськii загарбники повнiстю чи чаСТI<ОВО зруй­

нували i спалили 1710 MicT i бiльше 70 сiл i селищ, спалили i зруйнували понад 6 мiльйонiв будiвель та позбавили даху над головою близько 25 мiльйонiв чоловiк. Серед зруйнованих i най­

бiльш постраждалих MicT - найбiльшi промисловi i кулыyнii

центри: Сталiнград, Севастополь, Ленiнград, КиУв, MiHCbK, Оде­ са, Смоленськ, Новгород, Псков, Орел, XapKiB, Воронеж, РОСТОВ­ на-Дону та багато iнших.

Нiмецыю-фашистсыci загарбники зруйнували 31 850 про­

мислових пiдприемств, на яких працювало близько 4 мiльйонiв

робiтникiв; знищили або вивезли 239 ТИСЯЧ електродвигунiв,

] 75 тисяч металорiжучих BepcTaTiB,

Зруйнували 65 ТИСЯЧ кiлом:етрiв залiзничноi колii', 4100 залiз­

ничних станuiй, 36 ТИСЯЧ поштово-телеграфних установ, теле­

фониих стаицiй та iнших пiдприеметв зв'язку,

Знищили або розгромили 40 тисяч лiкарень та iнших лiку­

вальних установ, 84 тисячi шкiл, TexHiKYMiB, вищи.х навчальних

закладiв, науково-доелiдних iнститутiв, 43 тисячi бiблiотек гро­

мадського кориетування,

391

Роздiл 6

Розорили i логра6ували 98 тисяч колгослiв, 1876 радгоспiв i 2890 машинно-тракторних станцiй; зарiзали, вiдiбрали або вiд­ IIравили до Нiмеччини 7 мiльйонiв коней, 17 мiльйонiв г::шiв веЛИКО1 рогато"! худоби, 20 мiльйонiв голiв свиней, 27 мiльйонiв

овець i кiз, ] 1О мiльйонiв голiв домашньоi' лтицi.

3лочиннi дй нiмецьких вiйськових i цивiльних властей без­ про збитки,· завданi нiмецько-фашистськими загарбниками громадянам, кол­

госпам, громадським органiзацiям i установам, якi до цього часу Еже надiйшли до НадзвичаЙН01 ДержаВНО1 KOMici"i...

На OCHOBi цих aкyiB Надзвичайна Державна Комiсiя визна­ чипа збитки, завданi народному господарству СРСР i окремим сiЛЬСЬJ<ИМ i 'мiськи'м жителям, у cyмi 679 мiльярдiв карбованцiв у державних цiнах ]941 року...

До суми збиткiв не увiйшли TaKi втрати, як зниження народ­ ного прибутку Biд припинення або скорочення роботи державних пiдлриемств, J<олгоспiв i ГРО'мадян, BapTiCТb конфiскованого Hi- мецькими окупацiйними вiйськами лродовольства i лостачання, вiйськовi видатки СРСР, а також втрати·вiд уповiльнення темлiв загального госнодарського розвитку кра1НИ в результатi дiй воро­

га впродовж 1941 1945 pOKi в...

ДОКУМЕНТ 2

ЗАПИСКА Б. О. ДВIНСЪКШ'О Й. В. СТАЛIНУ

ПРО СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ ХЛIБА

23 верееня 1946 р.

1. Товариш Мiкоян сказав MeHi вiдносно MO€i'записки на Ваше iм'я вiд 7 вересня ц. р., що лролозицiю про розгляд урядом пи·· тання про всебiчну економiю у витрачаннi хлiба Ви знаЙIllЛИ тодi

передчасною.

Товаришу Сталiн! Необхiдне рiзке скорочення витрат саме

зараз. Коли УкраУна, Крим, Молдавiя, Сталiнградська, Курська,

Воронезька, Тамбовська, Орловська, Рязанська, Саратовська, Куй6ишевська, Пензенська, Ульяновська, Тульська, Брянська 06- ластi, За6айкалля i Далекий Схiд, Пiвнiчний Дон i Ставрополь охопленi неврожаем, а в Сибiру i Казахстанi внаслiдок тривалих

дощiв хлi6 1I0вiльно з6ираеться i промокае на пню, коли багато

392

РадЯIIСЫCG kpaY/-Iа у nовОClIllЁраки (середlllЮ 1940-х - початок 1950-х рр.)

загинуло в Kpa'iHi озимих та ярових культур i рiзко скоротили­ ся посiви круп'яних культур, - немас можливостi жити з тим же

розмахом, як ми живемо тепер, МИ ШВИДКО ПРОlдаемо нашi хлiб­

Hi запаси: аджс ВПРОДОВЖ третього кварталу (липень - вересень) наrпi витрати - 6,4 млн тонн, включаючи експорт i кредити, тоб­

то 2,] млн тонн на мiсяць, у тому числi на постачання ],7 млн,

У нас зараз набагато менше хлiба, нiж у минулому роцi, а ви­ трати розДУтi. У минулому роцi ми витрачали щомiсячно 1,3 млн

тонн на постачання. Ось що ми маню зараз:

Таким чином, ми маемо хлiба зараз на 3,5 млн тонн менше, нiж у минулому роцi, далi розрив все збiльшуеться, оскiльки YKpa'iHa дa€ вже тiльки 5 млн пудiв кожнi п'ять днiв й iншi не­

врожайнi райони кра'iни вже виснаженi, А до нового врожаю нам

треба жити ще три з половиною квартали, Весною знадобиться

насilJНЯ, Хлiба за нинiшнiми витратами не вистачить,

Я прошу, товаришу Сталiн, дати вказiвку негайно скоротити витрати за BciMa статтями. Не можна мати TaKi високi норми У

вv.ключно неврожайний piK,

Важко й тому, що у €вропейськiй частинi Союзу РСР мано

хлiба, ДЛЯ наших промислових центрiв його доведеться завозити

здалеку, За менших витрат це було б легше,

2. Прошу Вас також, товаришу Сталiн, дати вказiвку, щоб апа­ рат цк включився у роботу щодо хлiбозаготiвель так, як BiH ра­ нiше це робин. Зараз MiHicтepCТBo заготiвель - звичайний радян­ ський апарат, а на мiсцях заготiвлями i постачанням командують партiйнi органи i не вiдчувають щоденного оперативного впливу зверху по партiйнiй лiнi"i. Заготiвельна робота - особлива робота, яка вимага€ партiйно-масових заходiв i TicHOro зв'яз1>.)' з мicцеви­ ми партiйними органами,

393

Роздw 6

3. я ставив перед товаришем Мiкояном питания про ВИДI­

лr~ння iз MiHicTcpCTBa заroтiвель окремого Мiнiстерствз продо­ ВОJlЬЧОГО (хлiбофуражноro) постачання. Це можна безболiсно :1робити, проте BiH проти цього. Але HeMa€ можливостi встигати справлятися i з заготiвлями, i з постачаниям, i 3 переробкою зер­

на - дуже гострими питаннями завжди i, особливо, у цьому poui.

Я вважаю, що створення такого MiH;cTepcTBa необхiдне задля iHTepeciB справи, назрiло.

* * *

Прошу Вас розглянуги цю записку. Без Вас HixTO не вирiшить наболiлого питания про те, як жити далi, хоча становище зресур­ сами вiдомо, зрозумiлi розмiри бiди, яка вразила краУну; i; отже,

перспективи заготiвель. Я боюся, щоб не спiзнитися i не опини­ тися перед труднощами, я"j можна вiдвернути або пом'якшити.

MiEiCTP заготiвель Б. ДвiIlСЬКUЙ.

ДОКУМЕНТ 3

IЗ ЛИСТIВ 1 ВИСЛОВЛЮВАНЬ ГРОМАДЯН СРСР СТОСОВНО ЗНИЖЕННЯ ЩИ НА ПОЧАТКУ 1950-х РОКШ

1з листа москвича М. о. Помазкова вiд 2 квiтня 1952 р.: «Оо­

зДоровляю вас, мо·' дорогi, зi заижеIJНЯ,\1 uiH ~a продовоГ/ьчi това­

ри. Одночасно дякую радянському уряду i бiлыновицькiй партii за 'ryрботу про наш радянський народ».

1з листа москвички 11. В. ДмитрiЕ:ВО]" вiд 2 квiтня 1952 р.: «Сьогоднi по радiо повiдомили про зниження цiн на продовольчi

това.ри, так ЩО наше жи1ТSI стас все краще i краще. Я чекала зни­

ження LIiH на промтовари, адже у нас, по-мо€му, одна мрiя - як би краще вдягнутися, але його не було. Але й це добре, що на про­

дукти знизилися, адже у нас зараз важке мiжнародне становище,

а до того ж величнi будови, а багато хто цього не усвiдомлюо>. Напочкова о. 1., домашня господарка: «Нове зниження цiи

свiдчить, що радянський уряд дiй(;но пiк.пу€ться про трудовий народ. Оскiльки дЛЯ ТИХ, хто одержу€ нев~лику зарПЛа1У, це зни­ ження стане надзвичайно великим полегшенням. Цi люди вiд

усього серця дякують уряду i Сталiну».

Калдобська М. М., консультант Московського MicbKOГO суду:

«Це все суцiльна фiкцiя. По-перше, тому що все одно в провiн-

394

Ра~ЯНСЫ(Q краТна у 110(ю€ннiрОЮl (середиllа 19~O-x - початок 195~

цii' нiде продуктiв немас i не буде, а торгiвля хлi601\1 IlРОВОДИТЬСЯ 1а списками; по-друге, нiякого виграшу населення не о.держить. позаяк зекономлену суму iз нас витягнуть iншим ШJlЯХОМ 3 БУJlЬ­

якого приводу».

Сальников 11. 1., студент 5-1'0 "-У'рсу МОСКОБСI,КОГО вищого тех­ нiчного училища iM. Баумана: «Хоча i вiдбулося нове Зiiиження,

авсе одно населения харчуt:ться сурогатами I концентратами,

оскiльки в магазинах немас м'яса, ЯЕ:UЬ, а ЯКЩО де й З'ЯВИТЬСЯ

щось, то В магазинах влаllПОВУЮТЬСЯ величезНl черги».

IBaHoB О. с., головний iнженер ОКБ-156 MiHicTepCTBa aBia-

цiйноi" промисловостi: «3нижеllliЯ безумовно iCHYC, як правило, на 1О % на Bci OCHOBHi продукти споживання. Однак вiдчутного результаry вiд цього ми не одержимо, оскiльки у цьому poui нас безумовно пiдпишуть на ПОЗИk:У бiльше, нiж у гюпередньому poui.

1 на суму, яка перевищу€ при6уток вiд проведеного ЗlIнжеНЮI>\.

ДОКУМЕНТ 4

В ПОСТАНОВИ ЦК ВКП(б) "ПРО ЖУРНАЛИ {(ЗВЕЗДА» 1 «ЛЕНИНГРАД»"

J4 ссрnня J946 р.

ЦК ВКП(б) вiдзначае, що лiтераryрно-художнi журнали ({Звез­

да» i «Jlенинград», якi видаються в Ленiнградi. I1раЦЮЮIЪ зовсiм

незадовlЛЬНО.

... rрубою помилкою «Звезды» Е: надания лiтературноi" трибу­

ни письменнику 30щенку, твори якого чужi для радянсько'j лiте­

ра1)'РИ. Редакцii' «3везды» вiдомо, що 30щенко давно спецiалiзу­ вався на наJIисаннi марних. беЗЗ~1iстовних i вульгарних речей, на проповiдi гнилоi' беЗlдейностi, низькопро6ностi, розрахованих на те, щоб дезорiнггувати нашу МО;10ДЬ l отруi"ти "ti" свiдомlсть...

Надання CTopiHOK «Звезды» таким лiтерюурним покидькам j

негiдникам, як Зощенко, тим 6iльше неприпустимо, ЩО редакцi"i «Звезды» добре BiдoMa фiзiономiя 30щенка...

Журнал «Звезда» всiляко популяризус також твори письмен­

ницi AXMaToBoi', лiтера1)'рна i суспiЛЬНО-110лiтична фiзiономiя якоi" давним-давно BiдoMa радянськiй громадськостi. Ахматова с типовою представницею чужоi' для нашого народу 6езiдейно"i

395

Роздiл 6

поезii". Ii'вiршi, просякнутi духом песимiзму i занепаду, вiддзер­

калюють смаки старо! салОННОI поезi"i, якi застигли на позицiях буржуазно-аристократичного естетизму, - «мистецтва для мис­ тецтва», якi не бажають iти в ногу зi cBoi'M народом, завдаючи шкоду справi виховання нашо! молодi, i не можуть бути допусти­ Mi в радянськiй лiтературi...

цк ВКП(б) ухвалюс:

1. Зобов'язати редакцiю журналу. «Звезда», Правлiння Союзу радянських письменникiв i Управлiння пропаганди ЦК ВКП(б) вжити заходiв до безумовного усунення зазначених у цiй поста­ HOBi помилок i недолiкiв журналу, виправити лiнiю журналу i забезпечити БИСОКИЙ iдейний i хуДожнiй pineHb журналу, припи­ нивши ДОС1Уп до журналу TBOpiB Зощенка i AXMaToBoi·.

ДОКУМЕНТ 5

IЗ СПОГАДIВ ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТА НКВС

П. СУДОПЛАТОВА

... Розвiдувальнi матерiали стосовно атомно! бомби зiграли безцiнну роль не Jlише у во€ннiй полiтицi, але й у дипломатичнiй сферi.

. .. Вiдомостi, одержанi вiд К. Фукса (нiмецький фiзик - агент НКВС) та Д. Маклiна (англiйський дипломат - агент НКВС), до­ зволили зробити висновок, що американцi не готовi були вести ядерну вiйну наприкiнцi 40-х на початку 50··х

.. .Коли розпочалася «холодна вiйна», Сталiн твердо проводив лiнiю на конфронтацiю з США. BiH знав, що загроза американ­

ського ядерного нападу до кiнця 40-х pOKiB була маловiрогiдна.

За нашими даними, лише до 1955 року ClUA i Англiя повиннi були створити запаси ядерноi" збро!, достатнi для знищення Ра­ дянського Союзу.

Iнформацiя Фукса i Маклiна зiграла велику роль у стратегiч­ них рiшеннях радянського керiвництва пiдтримати китайських KOМYHicтiB у громадянськiй вiйнi в 1947-1948 роках. Ми мали данi, що президент Трумен розгляда€ можливiсть застосування ядеРНОl зБРОl, щоб не Допустити перемоги KOMYHicTiB у Китаl.

ToAi Сталiн cBiдoMO пiшов на загострення обстановки в Нiмеччи­

Hi, i У 1948 р. виникла Берлiнська r<риза. В захiднiй пресi з'явили-

396

ся повiдомлення, що президент Tp)'1l-1ен i прем'ср-мiнiстр Англii"

Етлi fOTOBi застосувати ядерну зброю, щоб не допустити пере­ ходу 3ахiдного Берлiна пiд наш контроль. Проте ми не знали, що у американцiв не було необхiдноi' кiлькост; атомних бомб, щоб протистояти нам одночасно в Нiмеччинi i на Далекому Сходi, де вирiшувалася доля гро.мадянськоi' вiйни в Кита'i. Американське керiвництвci переоцiнило нашу загрозу в Нiмеччинi i упустило можливiсть використати свiй ядерний тютенцiал для пiдтримюr китайських нацiоналiстiв.

...у серпнi ] 949 року ми випробували свою першу атомну 6011.1-'

бу. ця подiя пiдбила пiдсумки неймовiрнiй напруженiй семирiчнiй праui... Курчатов i Берiя за видатнi заслуги в змiцненнi MOГYТHOCTi нашо! кра!ни були вiдзначеНl вищими нагородами, велики.r.ш гро­ шовими премiями i спецiаль:ними грамотами про довiчний статус почесних громадян Радянського Союзу. Bci учасники радянськоi" атомно! програми одержали привiлеi': безплатний ПрОIЗД у тран­ спортi, державнi дачi, право вступу дiтей до вищих навчальних закладiв без вступних екзаменiв. Останнiй привiлей зберiгався до 1991 року для дiтей спiвробiтникiв розвiдки - нелегалiв, якi пере­ бували за рубежем, ВИКОНУЮЧИ службовi обов'язки.

ДОКУМЕНТ 6

IЗ ВIДПОВIДЕЙ Й. СТАЛПЫ. КОРЕСПОНДЕНТУ «ПРАВДЫ})

ЩОДО ФУЛТОНIВСЪКОГО ВИСТУПУ У. ЧЕРЧJЛЛЯ 5 БЕРЕЗНЯ 1946 р.

14 березня 1946 р.

Питання. Як Ви розцiнюпе останнiй висryп п. Черчiлля, зро­

блений ним у Сполучених Штатах Америки?

Вiдповiдь. Я розцiнюю йога як нсбезпечний акт, розрахований на те, щоб посiяти розбрат мiж союзними державами i утруднити i'x спiвробiтництво.

Питания. Чи можна вважати, що виступ п. Черчiлля завдае збиткiв справi миру i безпеки?

Вiдповiдь. Безумовно, так По cYTi справи, п. Черчiлль стоУть

'тепер на позицii' пiдпалювачiв вiЙНи. 1 п. Черчiлль туг не (ДИ­

ний - У нього е друзi не лише в Англii", але й у Сполучених Шта­

тах Америки.

397

Роздiл 6

Слiд вiдзначити, ЩО п. Черчiлль i його друзi разюче нагаду­ ють у цьому вщношеннi Гiтлера i його друзiв. Гiтлер рОЗI!ОЧав справу розв'язування вiйни зтого, ЩО проголосив расову теорiю, оголосивши, що лише люди, якi розмовляютъ нiмецькою мовою, Е: повноцiнною нацkю. Пан Черчiлль розпочина€ справу розв'я­ зування вiйни також з расовоУ Teopil, стверджуючи, що лите на­

цii", якi розмовляють англiйською, € повноцiнними нацiями, якi· ПОКJ1Иканi вирiшувати долi всього CBi'I)'. Нiмецька расова тео­

рiя привела Гiтлера i його друзiв до ТОГО висновку, що нiмцi, як едина повноцiнна нацiя, повиннi панувати над iншими нацiями.

Англiйська расова теорiя приводить п. Черчiлля i його друзiв до

того висновку, що нацН, якi говорять англiйською, як едино по­

вноцiннi, повиннi панувати над iншими нацiями CBiтy.

Посутi справи, п. Черчiлль i йогодрузi вАнглiУi СШАпред'яв­ ляють нацiям, якi не розмовляють англiйською, щось на кшталт ультиматуму: визнайте наше панування добровiльно, i тодi все буде в порядку. - в iншому випадку неминуча вiЙна.

Але Haцii" проливали кров упродовж п'яти pOKiB жорстокоi" вiй­ ни заради свободи i незалежностi своУх краУн, а не заради того,

щоб замiнити панування гiтлерiв пануванням черчiллiв. Цiлком

вiрогiдно тому, що нацН, якi не розмовляють англiйськсю i якi складають водночас переважну бiльшiсть населення CBiтy, не по­ годяться пiти У нове рабство.

Трагедiя п. Черчiлля поляга€ у тому, що BiH, як закоренiлий Topi, не розумi€ цiеl простоi' i очевидноi' iстини.

Безперечно, що установка п. Черчiлля е установка на вiйну,

заклик до вiйни з СРСР. Зрозумiло також i те, що така установка

п. Черчiлля HeCYMicHa з iснуючим союзним договором мiж Англi­

ею i СРСР. Щоправда п. Черчiлль ДЛЯ того, щоб залякати читачiв,

мимохiдь заяВЛЯЕ:, 11.1,0 TepMiH радя:нсъко-англiйського договору про взаемодопомогу i спiвробiтництво цiлком можна було про­ довжити до 50 pOKiB. Але як поеднати подiбну заяву п. Черчiлля з його установкою на вiйну з СРСР, з йога проповiддю вiйни lIРО­ ти СРСР? Зрозумiло, що ui речi нiяк не можна по€днати. 1 якщо п. Черчiлль, який закликае до вiйни з Радянським Союзом, вва­ жае разом з тим можливим продовження TepMiнy англо-радян­ ського договору ДО 50 pOKiB, то це значить. що BiH розгляда€ цей договiр як пустий папiрець...

398

РадЯllська краiiщу nовОf:liliiроки (середzmQ 1940-х - початок 195q~~pp.)

---- .....

ЗАПИТАIIНR до РОЗДlnV

1.Дайте характеристиfo..'У збиткам, якi завдала СРСР Друга CBi- това вiЙна.

2.Визначте, якi завдарня стояли перед СРСР пiсля закiнчення вiйни?

3.Нригадайте, якими були об'ективнi i суб'ективнi труднощi

вiдбудови народного roсподарства СРСР у повоеннi роки?

4.Що ви знаете про грошову реформу 1947 р.? Як вона впли­

нула на piBeHb життя населення краi"ни?

5.Назвiть найбiльш xapaIcrepHi ЯБища, притаманнi сталiн­

ському режиму у другiй половинi 1940-х рр.?

6.Пригадайте, якi полiтичнi процеси були сфабрикованi в СРСР наприкiнцi 40-х - на початку 50-х pOKiB ХХ столiття?

7.Охарактеризуйте духовне життя радянського еуспiльетва у першi повоеннi роки.

8.Визначте, якi чинники негативно впливали на розвиток на­ уки в СРСР пiсля Друга} cBiТOBOi" вiйни?

9.Розкажiть про початок та ескалацiю «холодноi" вiйни»? Якi риси були i"й притаманнi?

10.Що вам BiдoMO про радянсько-югославський конфлiкт 1948-1952 рр.? Якими були його причини та наслiдки?

399

Роздiл 6

=--============-----_._----

ТЕСТОВI3АВДАННН

1. Пр"гадайте, коли в СРСР було прийнято «Закон IIрО п'ятирiчниii IIлан вiдБУДОВII i розвитку народного господар­

ства кра"iню>?

1.У листопадi 1945 р. 2. У бсрезнi 1946 р. 2. У серпнi 1946 р.

4.У сiчнi 1946 р. 5. У сiчнi 1947 р.

2.Вкажiть, j ЯЮfМ партiйНШ\1 дiячем СРСР у 1946-1948 ро­

ках були 1I0в'язанi iдеологiЧlli I.:ампанi"i проти iнтелектуаль­

lIo'j снободи?

1.3Й. Ста.пiпим. 2. 3 Л. Кагановичем. 3. ЗА. Ждановим.

4.3 М. Хрущовим. 5.3 Г. Маленковим.

3.Назвiть раЦЯНСЬЮfХ JliTepaTopiB, якi буди l1iддaHi необ­ фунтованiй критицi у l1ocTaHoBi ЦК ВКП(б) "Про журнали «Звезда}> та «Ленинград»".

1.А. Ахматова. 2. О. Фадеев. З. М. Зощенко.

4.Ю. Олеша. 5. М. Шолохов.

4.Визначте. жертвами якоi сфабриковано! каральними

органами СРСР СУДОВОI Сllрави стали вiдомi дiячi ВКП(б) О. Кузнецов, М. Вознесенський, М. Капустiн?

1.«Слрави лiкарiв». 2. «Справи космололiтiв». 3. «Справи САК».

4. «МОСКОВСЬКОl справю>. 5. «ЛенiнграДСЬКОl справи».

5.Вкажiтъ pil\: утворення Ради Економiчно"i Вза€МОДОIIО­

моги (РЕВ).

1.1947 р. 2. 1949 р. 3.1948 р. 4.1951 р. 5. 1950 р.

400