V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

СРСР у ~абу «вiд.luгш>: свimдо й miui

заборону випробувань ядерно"i збро"i у атмосферi, в космiчно­ му просторi та lliд водою.

Подi"i 1962 р. остаточно завершили розкол у радянсько­ китайських стосунках. Економiчна та haYK080-технiчна спiв­

праця двох краУн деякий час йшла за наростанням, але з часом

шляхи внутрiшнього розвитку та мiжнароднi cTpaTeri"i держав ПОЧиЛИ розходитись. 3 сiчня ]956 р. до лютого 1959 р. срер взяв на себе забов'язання щодо надання допомоги Китаю в

будiвництвi на його територi"i 180 l3еликих промислових пiд­ при€мств. Бiльше того, 15 травня 1957 р. Радянський Союз уклав з КНР угоду про передачу Пекiну зразкiв атомноУ бомби з технiчною документацiею для органiзацi"i вiдповiдного ви­

робництва.

. Вiдправною ТО<IКОЮ радянсько-китайського конфлiкту став

ХХ з'"iзд кпрс, на якому було взято ""'"Урс на демократизацiю

СУСJ;liльного життя, розрядку мiжнародно"i напруженостi, на­ лагодження дiлового дiалогу з Заходом та вiдмову BiJJ, стиму­

лювання. CBiTOBOi" революцi"i. Особливе невдоволення Пекiна i особисто Мао Цзедуна викликало викривання культу ос.оби Сталiна. Наприкiнцi линня 1958 р. пiд час Ta€MHOГO вiзиту Хрущова в Пекiн уперше НaJ\liтилися серйознi розбiжностi мiж двома державами. Суперечнiсть cTopiH все бiльше заго­

стрювалася, бо китайський лiдер, розвиваючи свою теорiю,

зазначав, що вiйни боятиеь не елiд, вона «бiльше вигiдна нам i менше вигiдна Заходу», «велика революцiя не може обiйтиея без революцiйноi" вiЙни».

На ветановлення радянських ракет на Кубi Китай вiдреагу­ вав як на реалiзацiю свое"!" лiнi"i. На знак схвалювання KPOKiB Мос.кви була HaBiTb припинено критику радянського керiвни­ цтва. Коли ж Хрущов вiдступився, китайцi звинуватили йога

у капiтулянтетвi, охарактеризу~авши полiтику Моекви як

«новий Мюнхен». Газета «Нью-Иорк Тайме» зауважила тодi,

що Пекiн продемонетрував rOToBHicTb «Змагатися до оетан­ нього американця та до останнього росiянина».

у жовтнi ]964 р. Китай завдяки радянським технологiям

випробував свою першу атомну бомбу. Але минуло бiльше

441

Роздi.rt 7

20 pOKiB, l1ерш нiж lleKiH забезпечив достатню власну ядер­ ну мiць i задовольнив свое марнославство, приеднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерно. збро"i, який набрав чинностi в 1970 р.

Суттсве погiршеНIIЯ радянсы<О-китайських вiдносин вини­ кло У зв'язку з територiальними претензiями КНР дО СРСР.

Питання про «нерiвноправнi договори» була озвучено у Hoтi

MiHicTepCTBa iноземних справ кнр вiд 27 верееня 1963 р. яка iCTOTHO стимулювала напруженicть на кордонi. А кульмiнацi­ ею став збройний конфлiкт мiж двома державами наприкiнцi

I 960-х рр.

Остання дипломатична акцiя М. Хрущова - виступ iз зая­

вою на захист Куби - вiдбулася 1О серпня 1964 р. Така реакцiя радянського лiдера була обумовлена iнiцiйованими США зви­

нуваченнями з боку Органiзацi"i американських держав (ОАД)

на адресу Куби. Вашингтон, тиснучи на членiв ОАд, nparHYB iзоляцi. уряду Ф. Кастро. Але досягти бажаного Сполученим Штатам не вдалося. Неможливiсть же лiквiдувати революцiй­ ний режим на OCTPOBi Свободи, безумовно, вплинула на cBiTOBi процеси, виявивши нового серйозного гравця в мiжнарод­ них Сllрзвах - РаДЯНСhI<ИЙ Союз.

На з.г(етi своеУ кар'ери у i 964 р. Хрущов вiдвiдав Сканди­ HaBCbKi кра"iни: Данiю, Швецiю, Норвегiю. Цi вiзити сприяли

формуванню серед захiдноевропеЙСЬКО"i громадськостi iмiджу

СРСР як МИРОЛlOбно"i держави, що пр"агне миру та порозумiн­

ня В усьому cВlТl.

У цiлому зовнiшньополiтичнi пiДСУМI<И «хрущовського де­

сятилiття» суперечливi та неоднозначнi. Радянсr,кому Союзу вдалося певною MipolO змiнити течiю «холодно"i вiйни», довi­ вши, що за спiльною згодою та бажанням обидвi наддержави можуть домовлятися мiж собою й у надзвичайно складних си­

туацiях. 3авдяки зусиллям М. Хрущова та'йога команди СРСР

почали сприймати на 3аходi вже не як агресора, а як краУну,

реально здатну на KOMnpoMicHi рiшення.

Проте непослiдовна полiтика радянсы<го лiдера усклад­

нювала зв'язки СРСР з соцiалiстичними краУнами. Поряд з

442

ереру доб:v «вiдлuгш>: свimло й mil/i

нормалiзацiE:ю вiдносин з Югославiею радянському керiвни­ итву довелося застосувати полiтичний тиск та вiйськову силу,

щоб утримати у сферi СБОга впливу Польщу й Уroрщину, а за­

гострення розбiжностей з Китаем призвели до розколу в мiж­

народному комунiстичному pyci.

Радянський Союз практично досягнув вiйськового па­ ритету з наймогутнiшою державою CBiTY - Сполученими

Штатами Америки. Недарма в радянських нотах говорило­

СЯ про НОВУ зброю У BO€HHOMY арсеналi срер - балiстич­ них ракетах з ядерними боеголовками, що вказувало у ви­ падку збройного протистояння i на вразливiсть територi"i

США. Якщо до цьоro моменту у CBiTi iснувала лише одна

наддержава, то наприкiнui 50-х - на початку 60-х pOKiB

однозначно з'явилася друга, яка мала достатнiй вплив для здiйснення на паритетних засадах Bci€i" cBiTOBO"i полiтики. У певному ceHci CBiT знову вiдкривав Радянський Союз та його

дiйснiсть j повинен був з ЦИМ рахуватись.

443

РоздL'I7

ДIIIJМЕНТИ ТАМАТЕРIАНИ

ДОКУМЕНТ 1

fЗ ВИСТУПУ Г. МАЛЕНКОВА НА V CECli

BEPXOBHOi РАДИ СРСР

8 серnня 1953 р..

.. .ДосягнутиЙ обсяг предметiв споживання не може нас задо­

вольнити.

До цього часу у нас не було можливостей розвивати легку i хар­ ч:ову промисловicть такими ж темпами, як взжку промисловiсть. Зараз ми можемо, а значить, i зобов'язанi в iHTepecax забезпечен­ ия бiльш швидкого пiдвищення матерiального i культурного рiвня жиля народу всебiчно Форсувати розвиток легi<оi· промисловостi.

Уряд i Центральний KOMiTeT партii" вважаюгь за не06хiдне зна­ чно збiльшити видiлення коштiв на розвиток легкоi", харчово·j i, 30- крема, рибно"i промисловостi, нарозвиток сiльського госrюдарства;

ширше залучати до виробництва предметiв народного споживання

машинобудiвельнi та iитi пiдпри€мства важкоi" промисловостi. Невiдкладне завдання поляга€ в тому, щоб упродовж ДВОХ­

трьох pOKiB рiзко пiдвищити забезпеченicть населення продо­ вольчими i промисловими товарами - м'ясом i м'ясними продук­ тами, рибою j рибними продуктами, маслом, ЦУКром, кондитер­ ськими виробами, ТI<анинами, одягом, взутrям, посудом, мебля­ ми та iншими предметами культурно-побутового i домашнього вжитку, значно пiдняти забезпеченiсть населення BciMa товарами

народного споживання .

... Не можна, BTiM, задовольнятися одним кiлькicним зростан­ иям виробиицтва предметiв споживання. Не мент ваЖJlиве зна­ чення Ma€ питання про якiсть ycix промислових TOBapiB народно­

го споживання.

Слiд визнати, ЩО ми вiдстали з якiстю TOBapiB народного спо­ живання i повиннi серйозно виправити цю справу. Чимало пiд­ при€мств все ще виnyскають продукцiю незадовiльно·j якостi, яка не вiдповiда€ ви:могам i смакам радянського споживачз.

Товари масового ВЖИТI<У, якi виnyска€ наша промисловiсть, хоча й вiдрiзняються, як правило, мiцнiстю, але за своIм оздоб-

444

ереру добу «_вiдлuгzш: свimло й_m_i~~tI_-~== =~_~=

ленням i зовнiшнiм виглядом залишають бажати багато кращого. До сорому працiвникiв промисловостi, покупець нерiдко Biддae перевагу придбанюо TOBapiB закордонного виробництва лише тому, що вони гарно оздобленi.

... у нас е ще чимало колгоспiв i HaBiTb цiлих районiв, де сiль­

ське господарство знаходиться у занедбаному стаиi; у багатьох районах краi'ни колгоспи i радгоели збирають низькi врожаi' зер­ на та iнших сiльськогосподарських культур, допускаючи великi втрати пiд час збирання; внаслiдок слабкого розвитку громад­ ського господарства частина колгоспiв мае ще недостатнi нату­

ральнi i грошовi прибутки i r.,·lало видз€ колгоспникам на ТРудоднi

грошей, .зерна та iнших продупiв.

Треба визнати, що з розвитком тваринництва справи йдуть НС­

благополучно i у зв'язку з цим ми ще далеко недостатньо задо­

ВОЛЬНЯЕ:МО зростаючi потреби населення у м'ясi, малоцi, яйцях

та IНших продуктах тваринництва.

... Наш найважливiший обов'язок поляга€ в тому, щоб в най­

I<оротшi строки покiнчити з занедбанicтю сiльського господар­

ства у вiдстаючих районах i колгоспах, забезпечити швидкий

розвиток i. ЗI\Iiцнення ['ромадського ГОСfюдарства КОЛГОСl1iв i на

цiи OCHOBi значно збiльшити видачу на трудоднi колгоспникам

грошей, хлiба та iнших продуктiв.

_.. Вiдомо, що поруч з громадським roсподарством, яке е го­

ловною силою колгоспу, кожний колгоспник у вiдповiдносТ1 31

Статутом сiльськогосподарсько'j артiлi маЕ: пiдсобне господар­

СТВО ДЛЯ задоволення деяких особистих потреб КОJlГОСIIНОI CiM'i', оскiльки цi потреби ще не повною мiрою можуть бути задоволе­

Hi за рахунок артiльного roсгюдарства.

ВнаслiД(ж недолiкiв, якi € у нас у податковiй ГlOлiтицi щодо

особистого пiдсобного господарства колгоспникiв, за ocтaHHi

роки мае мiсце 3l-lИження прибуткiв колгоспникiв Biд особистого

пiДСОQНОГО roсподарства, допущено скорочення поголiв'я худоби i особливо KopiB в особиетiй власностi колгоспного двору, що су­

перечить полiтицi наШОl партiУ в галузi колгоспного будiвницгва.

у цьому зв'язку Уряд i Центральний KOMiTeT партi'j визнали за

необхiдне пiти на значне зниження норм обов'язкових поставок

3 особистого пiдсобного господарства колгоспникiв, вирiшили,

як про' це розповiв MiHicTP фiнансiв т. 3ВЕ:РЕ:В, змiнити систему

445

Роздiл 7

обкладення КОЛГОСГlникiв сiльськогосподарським податком, зни­

зити грошовий податок у сереДНЬОl\ty приблизно у два рази з кож­

ного колгоспного двору i зняти повнicтю недо'iмку за сiльсько­ господарським податком, яка залишилася з минулих pOI<iB.

ДОКУМЕНТ 2

lЗ ПОСТАНОВИ ЦК КПРС «ПРО ПОДОЛАННЯ

КУЛЬТУ ОСОБИ J ЙОГО НАслщкm»

30 червня 1956 р.

OCTaHHiM часом у буржуазнiй пресi розгорнута широка наклеп­

ницька кампанiя, приводам до якоi' реакцiйнi кола намагаються

використати деякi факти, пов'язанi з засудженням Комунiстич­

ною партiE:ю Радянського Союзу КУЛЫУ особи Й. В. Сталiна.

... Оприлюдненi партi€ю факти порушень соцiалiстично! за­

KOHHOCTi та iнших помилок, пов'язанихз культом особи Й. В. Ста­

лiна, природно, викликають почуття гiркоти i глибокого жалю. Але радянськi люди розумiють, що засудження культу особи було необхiдне в iитересах будiвництва комунiзму, активними

учасниками якого вони €.

.. .Як же могло статися, що в умовах радянського соцiалiстич­ ного ладу виник i одержав розповсюдження культ особи Сталiна з yciMa його негативними наслiдками? Розглядаючи це питан­ ия, треба мати на увазi як об'€ктивиi KOHKpeтHi iсторичнi умо­

ви, в яких проходило будiвництво соцiалiзму в СРСР, так i деякi

суб'€Icrивнi чинники, пов'язанi з особистими якостями Сталiна.

. . .Перебуваючи :ривалий перiод на посадi Генерального се­ кретаря цк napTi'i, И. В. Сталiн разом з iншими керiвними дiя­ чами активно боровся за втiлення в життя ленiнських заповiтiв. Вiи був вiдданий марксизму-ленiнiзму як теоретик i значиий органiзатор, очолив боротьбу партi'i проти троцькiстiв, правих

опортунiстiв, БУР:>l<уазних нацiоналiстiв, проти пiдступних дiй

капiталicтичного ОТОLlення. У цiй полiтичнiй та iдейнiй боротьбi

Сталiн здобув великий авторитет i популярнiсть. Проте з його iм'ям стали неправильно пов'язувати Bci нашi великi п~ремоги. Успiхи, досягнутi Комунicтичною партi€ю i Радянською кра,ною, вихваляння иа адресу Сталiиа запаморочили йому голову. У цiй обстановцi став ПОС1)'пово складатися культ особи Сталiна.

446

ДОКУМЕНТ 3

JЗ ЛИСТА ВЧИТЕЛЬКИ М. НIКОЛА€ВОI м. с. ХРУЩОВУ

Jlистоnад 1956 р.

... Негаразд у нас в Kpa"iHi .

... Нашi люди ще не 6ачили хорошого житrя, хоча вже 39 pOKiB Жовтня j 11 pOKiB пiсля вiЙни.

у нас величезнi досягнення. у загальнодержавному маешта­

бi. Ми серйозно радiсмо тим змiнам, якi вiдбулися пiсля березня

1953 р. Проте поки що Bci ми живемо лише ДЛЯ майбутнього, але не для себе...

Люди живуть логанО,i стан евiдомоcтi не на нашу кориеть. 3 лро­ довольством в усiй "-раi"нi дуже туго. Фактично нормально харчува­ тиея можна лише в MOCMi... у селах майже не lдять цукру. Головне те, ЩО становище з харчуванням з року В piк не покращуcrься.

Ми, Росiя, веземо м'ясо iз НОВО'" Зеландil! Подивiться на кол­ rocnHi двори, на двори окремих колгоспникiв - розорения. Окре­ Mi услiхи не змiнюють картини. Коли це було в iCTopi"', щоб лю­ дина тiкала вiд землi! А село наше знелюднiло...

Товаришу Хрущов! Ви смiлива людина, вiзьмiть на себе ще

раз смiливiсть, скажiть прямо, що 26-лiтнiй досвiд показав, що

колгоспи себе не виправдали, потрiбна iнша форма органiзацii' сiльського господарства. Необхiдна матерiальна зацiкавленicть кожного учасника сiльгоснартiлi...

BciM BiдoMO, що зрiвнялiвки В оплатi працi бути не може, але не мщкна, товаришi, допускати Tici' колосалыю\ рiзницi, яка € у нас. У нас зарплата KepiBHoгo працiвника може перевищувати

зарплату робiтника у 50 i 100 разiв!

... Давайте проведемо справжнi вибори. Давайте вибирати тих

людей, яких висува€ маса, а не списки, спущенi згори. Тих же людей, ЯI(i викреСJ1ЮЮТЬ небажаного кандидата, не будемо вва­

жати ворогом радянсько'i влади.

Бюрократизм у виборчих кампанiях призводив до того, що людина, яка одного разу потрапила нагору, могла сидiти там все життя беззвiтно, потрiбно було лише догодити господаревi. На­ приклад, Каганович, сорок pOKiB при владi i жодного разу не вiд­ звiтувався перед народом, i до cMepтi буде при владi. Або Мiкоян, чоловiк розумний, тепер питаннями Teopi'i займа€ться, хвилював-

447

Роздiл 7

-====- - _ . -

ся, але також трима€ться Haгopi. Чи пам'ятае BiH евiй ганебний, образливий для простоi' людини ВИС1)'п на XIX з'"iздi: «У нас на столi не вистачас лише вина ДЛЯ пiДНЯТl"Я апети1)'}}. Смiшив лю­ дей тим, що у нас стали бiльше пити горiлки.

Без змiнностi керiвництва бюрократизм 6;'де вiчно процвiта­

ТМ, не буде нiяко'i критики, слiд сказвти, Щ{) ;/":-птики у нас ще

нема€: HaBiTb всерединi партil.

ще одне: як поводять себе нашi керiвники у побутi, чи не схожi у цьому вiдношеннi деякi з них на буржуазних правителiв?

Цiкаво також, вiд кого йде така заповзята вказiвка, як скла­

дання спискiв ycix учасникiв СВЯТКОВОl демонстрацil. Пильнiсть,

звичайно, потрiбна, але безумство шкiдливе.

л1. }{iколаев~ вчителька

ДОКУМЕНТ 4

УКАЗ ПРЕЗИДII ВЕРХОВНО! РАДИ СРСР «ПРО ПЕРЕДАЧУ КРИМСЪКОl ОБЛАСТI IЗ СКЛАДУ РРФСР ДО СКЛАДУ УРСР»

/9 лютого 1954 р.

Москва.

Враховуючи спiльнiсть економiки, територiмьну близькiсть й TicHi господарськi та культурнi зв'язки мiж Кримською областю i VкраlНСЬКОЮ РСР, Президiя Верховно! Ради Союзу Радянських

Соцiалiстичних Ресnyблiк постановля€::

Затвердити спiльне подания Президi! Верховно! Ради РРФСР i Президi! ВерховноУ Ради УРСР про передачу Кримськоi' облас­ Ti зi складу Росiйсько! РадЯНСЬКОl Федеративно"i Соцiалiстичноi' Республiки до складу УкраУНСЬКОI РадЯНСЬКОl Соцiалiстично"i Ресnyблiки.

Голова Президi! Верховно! Ради СРСР К Ворошил.ов Секретар Президi! BepxoBHoi' Ради СРСР

л1. Пегов

448

СРСР у добу «вiдJluгZI»: свimilО ii miHi

ДОКУМЕНТ 5

IЗ IНТЕРВ'Ю ПОЕТА А. ВОЗНЕСЕНСЬКОГО ГАЗЕТI «СОВЕТСКАЯ КУЛЬТУРА»

26 квimuя 1988 р.

Поети, якi заявили про себе в 60-х роках, напевно, СВОl кращi речi написаЛи в 70-х i 80-х. У вiршах вiдчувався бiль вiд краху iлюзii;l. Подiл на поколiння в поезii' механiчниЙ.

у Ti роки я написав про поколiння - «горизонтальне» (за Bi- ком) i «вертикальне» (за совiстю i талантом). Цi слова про «вер­ тикальне» поколiння донощики СI10ТВОРИЛИ i процитували, щоб вивести з себе М. С. Хрущов на нещаенiй зустрiчi з iнтелiгенцi­ ею в Кремлi. BiH почав вимагати мене на трибуну...

Трибуна для тих, хто ВИС'ryпав, стояла спиною до столу прези­ дii. Маюке впритул до столу, за яким вис.очiли - Хрущов, Бреж­

нев, Суслов, Козлов i lллiчов... Ух десятиметровi портрети при­

крашали вулицi у свята. Ух несли над колонами.

Хрущов був нашою надiею, я XOTiB розповicти йому як на спо­ вiдi про становище в лiтературi, вважаючи, що BiH все зрозумi€:.

AlJe ледве Я, хвилюючись, розпочав виступ, як хтось за спи­

ною почав мене перебивати. Я проДовжив говорити. За спиною пролунав мiкрофонний рев: «Пане Вознесенсы<ий!» Я просив не перебивати. «Пане Вознесенський, - заревiло, - геть iз нашо'!'

Побачивши спочатку розгубленi, а потiм торжеетвуючi облич­

чя залу, я вiдчув, що за спиною моею вiдбувапься щось страшне. Я озирнувся. За кiлька MeтpiB вiд мене волало спотворене злiетю обличчя Хрущова... Глава держави пiдхопився, потрясаючи над головою кулаками. «Пане Вознесенський! reTr,! Товариш Шеле­ пiн випише вам паспорт». Далi йшов справдi жахливий потiк.

За що?! чи BiH з глузду з'i'хав? «Це кiнець», - зрозумiв я. Лише звичка до всякого пiд час ВИСТУПУ допомогла меиi не втратити

розум.

Iз залу, тепер вже з-за MO€i' спини лунали вигуки: «Геть! Ганьба!»

Кинувши погляд на президiю, все ще шукаючи розумiння, я

зуетрiвся з КрЮl<аним поглядом Козлова. Як зупинити увесь цей жах? Все ж я прорвався крiзь крик i сказав, ща прочитаю вiршi.

449

РоздiJI7

«Нiяких вiршiв! 3t'аЕ::'.ю! Геть!» - лунало MeHi в спину. Зал

прагнув KpOBi ...

1тут у перекошеному обличчi Глави я побачив якусъ прихова­ ну думку, здогад, нiби йога щось зачепило, разбудило свiдомicть, щось стало дратувати - чи це MeHi здалося? - нiби BiH побачив у натовпi, який peBiB i торжествував, свою майбутню заГl1бель, вiдчув стихiйну силу неп~цконтрольно·i номенклатури. За pjK по тому вана скрутить йому в'язи. Бундючний, BiH ображено про­ тягнув: «Hi, хай прочитае».

Коли я дiйшов до рядкiв: «Какая пепельная стужа сковала б Ро­ дину мою! Моя замученная муза, что пела б в лагерном краю?» - зал злорадно затих. У Ti днi, втрачаючи контроль над процесом, 1лава вже давав у полiтицi заднiй хiд. Читаючи, Я, зазвичай, вiд­ бивав ритми пiднятою рукою. Коли скiнчив, пролунали несмiли­

Bi оплески в залi. «Агент! Агент!» - закричав у зал прем'ер. <iHy

ось, агента гукас, зараз мене заберуть», -- подумалося MeHi. А BiH все кричав, але вже нижчим тоном, очевидно вiдiйшовши вiд на­ пруги: «Ви що руку пiднiмаcrе? Ви що, нам шлях вказуете? Ви думаете, ви вождь?» BiH спiтнiв ВЩ пiвгодинного крику, сорочка

прилипла темними плямами. Але BiH i не думав спочивати.

- Ну тепер, агенте, ходiть сюди! Очкарик в червонiйсороч­

цi, агент iмперiалiзму, - короткий пухлий палець вказував в ку­

ток залу, ДС сидiв молодий художник lларiон Голiцин, нащадо!(

князiв, учень Фаворського. Як виявилося, саме BiH i аплоцував

MeHi ...

Я потiм дОВГО не Mir зрозумiти, як В однiй людинi по€днува.,'ш­ СЯ i добрi надi·i 60-х pOKiB, могутнiй замах перетворень, i гальма

старого мислення, це купецьке самодурство .

.. .Думаю, одна з помилок Хрущова У тому, що вiи не Довiряв iнтелiгенцii". Bci cBo·i образи на господарськi невдачi BiH зганяв не на своУх соратниках, а на художниках i rюетах.

... Мало читаючи сам, BiH оцiнював з чужих слiв, довiрявся 06мовникам та iнтриганам. Трагедiя з романом «Лiкар Живаго» написана ними ж. Хрущов не довiряв демократизацi"i, не дозво­ ляв народу самому судити про сталiнськi злочини, BiH дозволяв це лише собi у колi вищоi· елiти. Хрущов - в iCTOpj"j фiгура тра­

пчна ...

450