V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

«Ilеребудовш) та розпа!? РадЯlIського Союзу

сусniльнi сmруктурu, ЯI(е здiЙС1iU'lО демократuзацilО ycix сmо­ pi1i сусniЛblюго :Ж:lImmя i створило УНО6И для акmU61юго mвор­

чого ;)Iсummя i дiялыюсrni людей.

ДОКУМЕНТ 2

13 СПОГАДIВ АКАДЕМIКА Л. АБАЛКША

ПРО РО3РОБКУ ЕКОНОМIЧНОI РЕФОРМИ 1987 р.

Оnублiковано в npeci 22 6ерезня 1995 р.

...в основу реформи було покладено перебудову первин­

ноУ ланки пiдприемства як соцiалiетичного товаровиробника. Тому поруч з пiдroтовкою Пленуму в урядових структурах

розгорнулася робота над проектом Закону про пiдприсмство. Очолив цю роботу один iз досвiдчених економiетiв-практикiв П. Качура, за.пучениЙ М, Рижковим до роботи у Радi MiHicTpiB з посади заступника генерального директора ВАЗу,

Одночасно готувалася серiя законодавчих aKTiB, якi охопи­ ли перебудову планування, перехiд до системи держзамовлен­

ня i оГ/тово'!' торгiвлi засобами виробництва, змiну банкiвсько'i системи та iншi питання (ВСЬОГО 12 значних проектiв законiв).

Попередн€ створення npaBoBo'i бази реформи -. один iз важли­

вих i повчальних ypOKiB, якого, на жаль, не завЖ,ци дотримува­

лися у маЙбутньому.

Пленум ЦК, присвячений завданням партi'j щодо KopiHHO'i

перебудови управлiння економiкою, вiдбувся 25-26 черв­

ня 1987 року. На ньому впеРlllе була сформульована теза про радикальну реформу економiчного управлiння як най­

важливiшоi' ланки пере6удови. Затвердити цей висновок вда­ лося далеко не без боротьби i опору. Не вci учасники Пленуму та й бiпыJI lUирокi суспiльнi верствн сприйняли мiркування

М. Горбачова, що система управлiння, яка склалася, базувалася на жорсткому централiзмi, директивних завданнях i бюджет­ них асигнуваннях, а тому iсторично себе зжила., ,

Теоретичною й iдеологiчною основою реформи на цьому етапi була «iсонцепцiя вдосконалеНН5Ii>, Вона спиралася на ви­ знания життсвоi' сили принципiв roсподарювання, якi склалися,

551

Роздiл 9

=====================

рiзко вiдКИ..'],аючи методи i механiзми 'ixпрактичноro здiйснен­ ня. За таким пiдходом стояла масова громадська думка, яка, як правило, не йшла далi вим!)г наведения елементарноro порядку, розшивки вузьких мiсць в економiцi, розширения прав пiдпри­ (мств i Ух трудових колекшвiв, боротьби з бюрократизмом...

Але були й бiльш серйознi причини, якi пiдживлювали

«концепцiю вдосконалення». Iнколи свiдомо, а часом iHTyi- тивно (незважаючи на найрадикальнiшi гасла) ця концепцiя

виходила iз логiки еволюцiйного, поетапноro реф'?рмування

економiки, що передбачала просування вперед у Mipy створен­ ня необхiдних для цьоro умов, широке використання перехiд­

них, промiжних форм...

Iдея поеТЭllНОГО здiйснення реформи найбiльш чiтко була

висловлена у л.ОllОвiдi М. Рижкова, 3 якою BiH виступив через три днi пiсля Пленуму на найближчiй ceci"i ВерховноУ Ради

СРСР. у нiй ставилося завдання впродовж 2 -3 pOKiB провести

роботу щодо вдосконалення цiноутворення, великомасштаб­ ноУ перебудови системи матерiально-технiчного забезпечення i фiнансово-кредитного механiзму, здiйснити змiну органiза­ цiйних структур, на нових засадах i НРИНЦИllах сформувати сам п'ЯТИРIЧНИЙ IIJlaH.

Коли в реЗУJlьтатi цих заходiв eKoHoMiкa буде у llовнiй Mip!

переведена на рейки нового господарського мехаНlЗМУ, центр

ваги змiститься до забезпечення ЗJlаг,одженостi Bcix йоro ла­

нок i елементiв. Це й буде, як думалося тодi, найва:жливiшим

завданням другого етаву ...

ДОКУМЕНТ 3

3 ВИСТУПУ ГОЛОВИ ЦЕНТРАльноi РЕСПУБЛIКАнськоi

KOMICli з РЕФЕРЕНДУМУ СРСР В. БОЙКА

НА СЕСII ВЕРХОВНО! PAД~ УРСР

19 берез/-/я 1991 р.

Lllэиовнi народнi депутати!

Минулоi' нсдiлi, як BciM вiдомо, вiдбувся перший в iCTOpi'i

нашо'i кра'iни референдум з питання збереження Союзу РСР

552

!!Перебудова» тарозnад РадЯl-ICышго Союзу

-~====

як федерацi·j рiвноправних суверенних республiк i IIроведено опитування громадян, шляхом якого Верховна Рада республiки вирiшила з'ясувати у населения, ЧИ згодне воно з тим, що Укра­ Уна мае бути в складi Союзу радянських суверенних держав на

засадах Декларацi! про державний cYBepeHiTeT Украi"ни.

Слiд сказати, що Bci етапи пiдroтовки, проведення i пiд­ ведення реЗУЛЕ,татiв референдуму та опитування широко ви­ свiтлювались на CTopiHKax: преси, по телебаченню i по радiо.

У день гоhосування на виборчих дiльницях, засiданнях ко­

мiсiй референдуму, при пiдрахунку roлосiв були присутнi як

спостерiгачi депутати, представники багатьох громадських органiзацiй, трудових колективiв, засобiв масовоУ iнформацii". Ми маемо вiдомостi про те, що цьоro разу майже не було пiд­

став для критичних зауважень з приводу того, що дiльничнi KOMici"i не давали можливостi бути присутнiми пiд час голо­

сування спостерiгачам, особливо тим, хто прибував з iнших perioHiB республiки.

Вiдомо, яке неоднозначне ставлення панувало i до рефе­ рендуму, i до опитуgання напередоднi ·ix проведення. Однi закликали сказати «таю) i в першому, i в другому випад\<ах, iнши..'\ влаштовувала позитивна вiдповiдь лише на запитання республiканського бюлетеня, TpeTi вимагали рiшучого «Hi» i тому i тому. В нинiшнiй ситуацii" це сприймалося як нормаль­ не явище. Разом з тим кожному громадяниновi було забезпе­ ч.ена право вiльного вибору рiшения i по питанню референ­ думу СРСР, i по питашпо, яке м;стилося у республiканському бюлетенi.

lнформацii· з мiсць свiдчать про те, що референдум i ОПИ1у­

вання пройшли органiзовано, при досить високiй активностi

громадян республiки.

До спискiв для roлосування було внесено 37 мiльйонiв 732 ти··

сячi громадян, з них одержали бюлетенi 31 мiльйон 597 тисяч,

або 83,74 процента. Взяли участь у roлосуваннi 31 мiльйон 504 тисячi чоловiк, або 83,5 процента вiд загально"i кiлькостi громадян, включених до спискiв. У Вiнницькiй, IIолтавськiй,

Тернопiльськiй, Хмельницькiй i Чернiгiоськiй областях про-

553

Роздiл 9

голосувало бiльшс 90 вiдсоткiв громадян, що свiдчить про ви­

СОку активнiсть населення на референдумi. Iз загаЛЫlOl кiль­

KOCTi громадян, що взяли участь у голосуваннi, 70,5 процента

висловились за збереження Союзу Радянських Соцiалiстич­ них Республiк як оновлено"i федерацi"i рiвноправних суверен­ hИХ республiк.

А тепер щодо опитування населення YKpaYHcbKoi~PCP.

У ньому взяла участь майже така сама кiлькiеть населення--

83,4 процента вiд тих, кого 6уло включено до епискiв для голо­

еування. Переважна бiльшiеть громадян, якi взяли участь у го­

лосуваннi - 60.16 процента - висловили згоду з тим, що Укра­

Уна Ma€ 6ути у складi Союзу радянських суверенних держав на

ЗАЯВА РАДЯНСЬКОГО КЕРIВНИЦТВА

J8 сеРnllЯ 1991 р.

У зв'язку з неможливiстю за станом здоров'я виконання lорбачовим Михайлом Сергiйовичем 060В'язкiв Президента СРСР i переходом вiдповiдно до cTaтri 12Т Конституцii" СРСР повноважень Президента Союзу РСР дО вiце-президента

ерср Янз€ва Геннадiя {вановича;

з метою подолання глибокоi" i всерiчно"i кризи, полiтично'i,

мiжнацiонально! i громадянсько"i конфронтацi"i, хаосу i анар­ xi"i, якi загрожують житгю та безпецi громадян Радянського

Союзу, CYBepeHiTeToBi, територiальнiй цiлiсностi, свободi i не­

залежностi нашо"i Вiтчизни;

виходячи з результатiв всенародного референдуму про збс­ реження Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк;

керуючись житт€во важливими iнтересами народiв нашоi"

Батькiвщини, Bcix радянських людей, .

заявляемо:

1. Вiдповiдно до cTani 1273 Конституцii" СРСР i cTaTri 2

Закону СРСР «Llpo правовий режим надзвичайного стану» i

йдучи назустрiч вимогам ШИРОКИХ верств насслення про не-

554

«Пере6удова» та розnад РадЯlfського Союзу

обхiднiсть вжитгя найрiшучiших заходiв /Додо запобiгання

сповзанню суспiльетва до загальнонацiонально"i катастрофи, забезпе4СННЯ законностi i порядку, запровадити надзвичайний

стан в окремих мiсцевостях СРСР на строк 6 мiсяцiв з 4 roди­

ни за московським часом 19 серпня 1991 року.

2.Встановити, що на всiй територi"i срер бсзумовне верхо­ венство мають Конституцiя СРСР i закони Союзу РСР.

3.Для управлiння краУною i ефективного здiйснення ре­ жиму надзвичайноro стану утворити Державний KOMiTeT по

надзвичайному стану в СРСР (ДКНС СРСР) у такому Сl<ла­

дi: Бакланов о. Д. - перший заступник голови Ради оборо­

ни срер, Крючков В. о. - rолова КДБ СРСР, Павлов В. С. -

прем'ер-мiнiетр СРСР, Пуго Б. К. - MiHiCTP внутрiшнiх справ

СРСР, Стародубцев В. о. - голова Селянсько"i спiлки ерер,

Тiзяков о. [. - президент АсоцiацiI державних пiдприемств i об'ектiв промисловостi, будiвництва, транспорту i зв'язку MiHicTP оборони СРСР. Янаев г. f. -

В. о. Президента ерер.

4. Встановити. /Де рiшення ДКНС СРСР обов'язковi для не­

ухильного виконання всiмэ органаl\IИ влади j управлiння, служ­

бовими особами i громадянами на всiй територi"i Союзу РСР. r. ЯНА€В, В. ПАВЛОВ, о. БАКЛАНОВ

ДОКУМЕНТ 5

ПОСТАНОВА ПОЛПБЮРО ЦК КПРС «ПРО ПОСТАНОВУ ЦК ВКП(б) юд 14 серпня 1946 рОК)'

((ПРО ЖУРНАЛИ {вВЕ3дА» 1 «ЛЕНИНГРАД>~

20 жовm1/Я 1988 р.

Розглянувши звернеНIiЯ в ЦК КПРС Спiлки письмснни­

KiB СРСР (т. Маркова Г. М.) i Ленiнградськоro обкому КПРС

(т. Соловйова Ю. Ф.) про вiдмiну постанови цк ВЮ1(б) вiд

14 Ъерпня 1946 року «Про журнали «Звезда» i «Ленинград»,

ЦК КПРС вiдзначае, що у вказанiй nocTaHoBi ЦК ВКП(б) були

викривленi ленiнськi пришщпи роботи з художньою iнтелi-

555

Роздiл 9

генцiею, необrpунтованому, грубому картанню були лijJданi

видатНl радянсьКl письменники.

3дiйснювана партiею в умовах революцiйно'i перебуДови полiтика в галузi лiтератури i мистецтва практично дезавую­

вала i подолала Ili положення i висновки, добре iм'я письмен­

никiв вiдновлене, а Ух твори поверненi радянськомучитачевi.

ЦК Ю1РС постановля€:

1IocTaHoBY ЦК ВКП(б) «1 (ро журнали «3везда» i «Ленин.:.

град» ВIДМlНити як помилкову.

ДОКУМЕНТ6

IЗ договору МIЖ СРСР ТА США ПРО ЛIКВIДАЦIЮ РАКЕТ

СЕРЕдньоi 1 МЕншоi ДАЛЬНОСТI

Оnублiковат-ю в npeci 9 грудня 1987 р.

Статгя 1

у вiдповiдностi з положениями цього Договору, який ВКЛЮ­ чае Меморандум про домовленостi i Протоколи, якi е його

невiд'емною частиною, кожиа iз CтopiH лiквiдуе сво! ракети

середиьоi' i меишо'i дальностi, не матиме таких засобiв у по­

дальшому i викоиуватиме iишi зобов'язання, викладенi у цьо­ му Договорi...

Стаття IV

1.Кожна iз CTopiH лiквiдуе Bei ево! ракети середньо'i даль­ HOCTi i пусковi установки таких ракет, а також пов'язанi з та­ кими ракетами i пусковими установками Bci допомiжнi спо­

руди i все допомiжне обладнання катеroрiй, якi наведенi у

Меморандумi про домовленостi, таким чином, щоб не пiзнiше нiж за три раки пicля набрання сили даного Договору i у по­ дальшому Hi в одно'" iз CTopiH не було таких ракет, пускових установок, допомiжних споруд i допомiжного обладнання.

2.Для здiйенення положень пункту 1 цi€i' cTani обиДвi Сто­

рони пiсля набрания чинностi даного Договору приступають

до скорочення ycix типiв своУх розгорнутих i нерозгорнутих

пускових установок таких ракет, а також пов'язаних з такими

ракетами i пусковими установками допомiжних споруд i до-

556

«Перебудова» тарозnад Радянського Союзу

помiжного обладнання i продовжують здiйснювати TaKi СКОРО­

чення впродовж кожного етапу у вiдповiдностi з положеннями даного Договору. Вказанi скорочення здiйснюються у два ета­ пи таким чином, щоб:

а) до кiнця першоro етапу, тобто не пiзнiше нiж через 29 Mi-

сяцiв пiсля набрання чинностi даного Договору;

1) кiлькiсть розroрнутих пускових установок ракет серед­ ньоТ дальностi у кожноi' iз CтopiH не перевищувало кiлькостi I1УСКОВИХ установок, здатних одночасно нести чи мiстити раке­ ти, якi несуть, як це вважаеться Сторонами, 171 боеголовку; lI) кiлькiсть розгорнутих ракет середньоI дальностi у кож­ Hoi' iз Сторiи не перевищувало кiлькiсть таких ракет, якi не­

суть, як це вважаеться Сторонами, 180 боеголовок;

Ш) сумарна кiлькiсть розгорнутих i нерозгорнутих пуско­ вих установок ракет середньоУ дальностi у кожноi' iз CTopiH

не перевищувала кiлькiеть пускових установок, здатних одно­

часно нести або мiстити ракети, якi несуть, як це вважаеться Сторонами, 200 боеголовок;

IУ) сумарна кiлькiсть розгорнутих i нерозгорнутих ракет середньоУ дальностi у кожно! iз CтopiH не перевищувала кiль­ KOCTi таких ракет, якi нссуть, як це вважасться Сторонами,

200 боеголовок; ...

Ь) дО кiнця другого етапу, тобто не пiзнiше нiж через три рОЮ1 пiсля набрання чинностi даного ДОГОВОРУ, як ракети се­ редньоУ дальностi кожноi' iз CTopiH, nYCKoBi установки таких

ракет, а також пов'язанi з такими ракетами i пусковими уста­

новками Bci допомiжнi споруди i все допомiжне обладнання категорiй, якi наведенi у Меморандумi про домовленостi, були лiквiдованi,

Статуя V

1. Кожна iз CTopiH лiквiду€ Bci своУ ракети меншоi' дальнос­ Ti i пусковi установки таких ракет, а також пов'язане з такими ракетами i пусковими установками усе допомiжне обладнан­ ня категорiй, якi наведенi у Меморандумi про домовленостi,

таким чином, щоб не пiзнiше нiж через 18 мiсяцiв пiсля на­

брання чинностi даного Договору i у подальшому Hi в OДHi€Y iз

557

Р~здiл 9

CTopia не було таких ракет, пускових установок i допомiжноro обладнання...

Стап·я VI

1. Пiсля набрання чинностi даного Договору i в подальшо­

МУ жадна iз CTopiH:

а) не виробля€ нiяких ракет середньоУ дальностi. не'прово­

ДИТЬ лiтнiх випробовувань таких ракет i не виготовляе нiяких

ступенiв таких ракет i нiяких ПУСКОВИХ установок;

Ь) не виробляс нiяких ракет меншо"i дальностi, не ПРОБО­

дить лiтнiх Вl1пробовувань i не здiйсню€ пуску таких paK~T, i

не виготовля€ нiяких ступенiв таких ракет, i нiяких пускових

установок таких ракет...

558

______________ «Гfepe6yд06m, m~рОЗl1ад Радянсь/(ого Союзу

ЗАПИТАННН до РО3ДIПV

1. Пояснiть, уи було необхiдним проведення реформ у срер у серединi 1980-х рр.?

2.У чому полягали CYTHiCTb i завдания «перебудовю>'? По­

значте i обrрунтуйте 'iiOCHOBHi етапи?

3.Вкажiть, якими були xapaKTepHi риси дi>1льностi радян­ ського керiвництва на початковому стапi перебудови?

4.Якi, на вашу думку, причини, щО ПРИМУСИЛИ партiЙf-Ю­

державне керiвництво ерер пiти на проведення реформи по­

лiтичноi" системи?

5.Охарактеризуйте роботу з'i"здiв народних депутатiв

ерср.

6.Розкрийте OCHOBHi етагш формування багатопартiйностi

верер.

7.Доведiть необхiднiеть переходу BiA соцiалiстично'" до ринково"i економiки. Як BiH здiйснювався, УИ був ефективним?

8.Визначте, чому радянськi нацiональнi республiки праг­

нули ви.Йти зi складу ерер?

9. Пригадайте, якi нов'_ явища в культурному житгi ерер були xapaKTepHi для pOKiB «перебудови»?

10. Дайте оцiнку зовнiшнiй полiтицi радянського керiвни­ цтва на чолi з М. ГорбаLЮВИМ. У чому ПО;Iягали li сильнi й

слабкi сторони?

559

Роздiл 9

TECTOBI3ABIIAHHR

1. Визначте, на якому пленумi ЦК КПРС М. Горбачов ви­

сунув iдею «lIрискорення соцiаol'lЫlо-еКОllомiЧ:ilОГО розватку» Радянсы\:ого Союзу?

1.На Ci'lHCBOMY 1987 р. 2. На квiтнсвому 1985 р.

3.На лютневому 1986 р. 4. На червневому 1987 р.

5.На грудневому 1985 р.

2.Назвiть вiдомих раДЯНСЬКllХ eKoHoMicTiB, ПОС.IIУГ3J\1И ЯКIIХ користувалося керiвництво СРСР, здiйснюючи еконо­ мiчнi реформи в 1985-1989 рр.

1.С. Аганбегян. 2. О. Коситiн. 3. М. KOHдpaTЬ€B.

4.Л. Абалкiн. 5. Б. Бруцкус.

3.Визна'lте, коли в СРСР вiдбувся вiдхiд Biд iдеологi'lНОГО

диктату КПРС в iНфОРl\-fацiйнiй сферi та розпочала.ся· публi­ кацiя ранiше заборонених ХУДОЖlliх TBopiB?

1.Y1986p. 2.Y1987p. З.У1988р. 4.Y1989p. 5.YI990p.

4. ПРИl'здайте, скiJJЬКИ з'iздiв народних депутатiв СРСР було скликано за роки «llеребудовю)'!

1.Три. 2. CiM. З. Чотири. 4. Два. 5. П'ЯТЬ.

5.Багато фахiвцiв вважають, IЦО СРСР уроки «перебу­

дови» зазнавпоразки у «холоднiй вiЙlli» з Заходом. Пiд 'Iac

яко} зустрiчi радянського i америкаНСЪКОl"О президентiв це

вiдбулося?

1.МосковськоУ. 2. Вашингroнськоi. 3. РеЙк'явiкськоi.

4.МальтiЙськоi. 5. Паризькоi.

560