Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
37.25 Mб
Скачать

РадЮlсы(е сусniльсmво niсля «вiдлuгщ): с/1lабiлыlсmьb ЧII «Засmiй»?

ДОНОМ i Парижем) ДОПОВlновалось низкою принципових до­

мовленостей та угод.

урезультатi вiзитiв президента Р. HiKcoHa в Москву (1972

й1974 рр.) i Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнева

вCIHA (1973 р.) були пiдписанi TaKi суперважпивi документи,

як «Основи вза€мин мiж СРСР i США», як Договiр про обме­ ження систем· протиракетноi' оборони (ПРО) та Тимчасова уго­

да про обмеження стратегit:них нас1УПальних озбро€нь СТРОКОМ

на п'ять pOKiB (ОСО-1). У ходi переГО130рiв сторони домовилися про спiвробiтництво У питаннях мирного використання атомно'!' eHeprii', розвитку сiльського господарства, транспорту, науки,

технiки, культури, охорони здоров'я, будiвництва. Вершиною радянсько-американськоi' спiвпрацi був спiльний космiчний

полiт двох кораблiв «Союз» i «Аполлон» у липнi 1975 р.

Кульмiнацi€ю перiоду «разрядки» став 3аключний акт

. Наради з безпеки та спiвробiтництва в Свропi, пiДl1исаний

1 серпня 1975 р. У Гельсинкi (фiнляндiя) керiвниками 33 ев­

ропейських краУн, а також США й Канади. Радянський Союз

.досяг мети, яку прагнув отримати вiд завершення ДругоУ CBiTOBOj' вiйни: Захiд визнав територiальний i полiтичний порядок,

встановлений у Схiднiй €вропi. В обмiн на це захiдний CBiT

домiгся згоди радянського керiвництва на включення до Гель­

синкськоi'угоди статей про захист прав людини, свободу iнфор- \1ацii' та пересування, невтручання у ВНУТРlllшi справи iнших держав, мирне врегулювання суперечностей та iH. Принципове визнання демократичиих цiнностей тоталiтарною державою не

могло не позначитися на гi подальшому сусшльно-полiтично­ му житгi. Але радянське керiвництво у своi'й дiяльностi далеко

не завжди дотримувалось положень 3аключного акта Наради з безпеки та слiвробiтництва в Свропi, що об'сктивно пiдрива­ ло довiру до Bcix миролюбних пропозицiй СРСР.

у тpaBHi ]976 р. Москва та Вашингтон пiдписали договiр про заборону пiдземних ядерних випробувань у мирних цi­ лях. Проте досягнутi успiхи докорiнно не змiнили атмосферу взасмноi' недовiри, що виявилось пiд час обговорення новоТ угоди про обмеження стратегiчних наступальних озброень

49]

Роздiл 8

(ОСО-2) у листопадi 1974 р. Пiдписання договору планувало­

ся на 1977 piK, але цього не сталося у зв'язку з полвою В СУllА

нового типу ракет та вiдмовою американцiв встановлювати на них обмеження. Пiсля багаторiчних переговорiв пiдписа­ ний в 1979 р. договiр так i не вступив у дiю. Старони вдалися до вза€мних обвинувачень у йога ilорушеннi, а формальним приводом вiдмови вiд ратифiкацi'i американська сторона ого­ лосила введення радянських вiйськ до Афганiстану.

Таким чином, у серединi 1970-х рр. з'явилися реальнi ,\1Ож­ ливостi для подальшого розвитку cBiTOBOГO спiвробiтництва, але такий шанс залишився в повнiй Mipi невикористаним Hi

Сполученими Штатами Америки та Ух союзниками, Hi Радян­

ською державою. Bci ж попереднi iнiцiативи та дипломатичнi успiхи СРСР були, по CYTi, перекресленi з початком кампанi'i

в Афганiстанi. 29 грудня 1979 р. спецпiдроздiли КДБ захопили

палац афганського президента Х. AMiHa, який, в принципi, ви­

являв достатню лояльнiсть у вiдносинах з Радянським Союзом. Новий президент Б. Кармаль, ставленик радянського KepiB-

ництва, лише иадав «Закоиностi» уведенюо в краУну 40-i' армП.

США вiдреагували на цi подiУ митт€во. Проти СРСР були

оголошенi торговельнi санкцi'i, а Bci кра'iни НАТО бойкотува­ ли Олiмпiйськi iгри 1980 р. У MOCKBi. Новий llрезидент Спо­ лучених Штатiв Америки Р. Рейган, який прийшов до влади у 1981 р., заявив: «Ми зробимо з Советами у Афганiстанi те ж саме, що вони зробили з нами у B'eTHaMi». Моджахеди Еже вели проти радянських вiйськ партизанеьку вiЙну. Дуже

скоро арабськi кра'iни профiнансували придбання сучасно'i

збро'i, а CtUA почали поставляти П до Афганiетану, ЩО значно ускладнювало становище вiйськового контингенту СРСР.

Афганська вiйна, потенцiйно загрожуючи кожнiй радян­ ськiй ciM''i ймовiрними втратами близьких, вик.trикала глухе обурення бiльшо'i частини населения, перетворившись на дестабiлiзуючий суспiльний фактор. Проти участi Радян­ ськоу apMii" в афганському конфлiктi рiшуче ВИСТУIlИВ академiк А. Сахаров. У вiдкритому листi до Президii" ВерховноУ Ради СРСР та П голови Л. Брежнева вiдомий правозахисник вима-

492

гав виведення радянських вiйськ з Афганiстану й подальшого вирiшення цi€'i проблеми в оон.

в афганськiй вiйнi загинуло близько 15 тис. радянських

вiЙськовослужБОВIJ.iВ,35 тис. було поранено. «Iнтернацiональ­

на ДОПОМОГЮ> тривала десять pOKiB i щорiчно коштувала Ра­ дянському Союзу 3-4 млрд доларiв.

На початку 1980-х рр. на змiну «розрядцi» прийшов новий виток гонкиозбро€нь. CBiT наблизився до одного з найнебез­

печнiших рубежiв вiйськово"i конфронтацii". Агресивнi заяви

Р. Рейгана, його жорстка лiнiя у вiдносинах з СРСР тiльки

загострювали ситуацiю. В основу американсько"i полiтики

часiв «холодно"i вiйню> закладалася стратегiчна концепцiя «ядерного стримування» Радянського Союзу. Вона виправ­ довувала безперервну гонку озбро€нь i, врештi-решт, власне, можливiсть атомно! вiЙни. Радянськi керiвники були бiльш

стриманими у своУх промовах, але завжди пiдкреслювали,

що нарощування ядерного потенцiалу вiдбуваеться у рам­

ках оборонно"i доктрини Радянського Союзу, а його могутня

«трiада» (мiжконтинентальнi ракети, бомбардувальна aBia-

цiя, aTOMHi пiдводнi човни) лише «збро€ю вiДплати». Проте

стратегiчними озбро€ннями далеко не все вичерпувалося. Ви­ робництво звичайних видiв вiйськово! технiки у ерс}> йшло за принципом: «ракета на ракету», «лiтак на лiтак», «танк на

танк», поступово знекровлюючи державну .eKoHoMiKY. Але,

пам'ятаючи про неймовiрно високу цiну свободи й незалеж­

HOCTi, сплачену уроки Велико"i Вiтчизняно·j вiйни, бiльшiсть

громадян СРСР, потерпаючи вiд соцiально-економiчних нега­

раздiв, самовiддано працювма заради забсзпечсння безпеки

сво6 кра"iни.

По ряду озбро€нь, як i по загальнiй кiлькостi вiйськово­

службовцiв, радянськi вiйська випереджали армiю США.

Однак нагромадження танково{ армади, обумовлене доктри­ ною 1964 р., стало всерединi 1980-х рр. абсолютно нерозум­ ним рiшенням як з вiйськовоi", так i з економiчно"i точок зору. Тим бiльше, що ймовiрнi супротивники в цей час уже значно просунулися у розро5цi бойово"i технiки наС1УПНОГО Iюколiння.

493

Роздi.1J 8

Остання демонстрацiя вiйськовоi" MOГYlliOCTi СРСР з неаби­

яким розмахом i евоерiдним викликом була органiзована у 1982 poцi, коли влiTh)' розпочались наймаСIIIта6нiшi в iCTopiI держзви

стратегiчно-тактичнi навчання. Одночаснi запуски ядерних ра­ кет з пiдводних човнiв, пересувних комплексiв та етацiонарних шахт. блискавична повiтряна операцiя за участю непереверше­

них «ракетоносцiв» Ту-160, виведення на навколоземну орбiту

двох супутникiв наведення - такого CBiT ще не 6ачив! «Семи.:. годинною ядерною вiйною» назвали захiднi аналiтики успiшнi

радянськi маневри. Наочний ПРИЮ1аД ВИСОКОI обороноздатноетi СРСР остаточно переконав в €вропi та за океаном ycix тих, хто

мав сумнiви щодо можливостей Радянського Союзу у разi ядер­ ного конфлiюу на адекватний «удар вiдплатю>.

До6а «розрядки» мiжнародно"i напруженостi виявилаея порiв­ няно недовгою. Причинами нового зaroстрення сиryацiI у CBiTi були полiтичнi ам6iцi"i керiвницгва двох надцержав, не6ажання

визнавати власнi помилки, що значно ускладнювало пошук комп­ ромiсних рiшень. Падiння мiжнародного авториreтy СРСР, по­

глиблення внутрilJшiх соцiально-економiчних i суспiльно-полi­

тичних проблем пiдштовхували брежневеьке керiвництво до по­ еилення активностi назовнiшньополiтичнiй apeHi. У свою чергу, Сполученi lllтати Америки, економiчно переважаючи основного

конкурента, намагалися за доrюмогою чергового витка гонки

озброень привести Радянський Союз до ГJlибоко"i системно"i кри­

зи i остаточного краху. Але HaBiTb найсмiливiшi вашин:гroнськi

аналiтики не уявляли собi, ЩО це станеться так швидКD.

Ю. В.Андропов:BTPaQeHi HaAri на переМiИИ

12 листопада 1982 р. пicля cMepTi 76-рiчноro л. Брежнева

пленум цк партii· обрав Генеральним секретарем Юрiя Ан­

дропова. Багато pOKiB поспiль, починаючи з червня 1967 р. до 1982 р., BiH очолював всемогутнiй KOMiTeT Державно"i безпеки

СРСР, був спочатку кандидатом, а потiм i членом Полiтбюро.

Пiеля CMepTi М. Суслова у лютому 1982 р. Андропов куриру­ вав iдеологiчну роботу в партi"i.

494

eKoHoJ\'li-

Радянське СVСl1iльсmво niсля «вiдлuгu»: сmабillьнi:.:mь Ч/I «засmiй»?

НОВИЙ генсек, краще за iнших членiв «кремлiвс)'кого олiм­

пу» усвiдомлював складнiсть тих проблем, якi стояли перед

краi'ною. Вiдчуваючи потребу суспiльетва в перемit-IaХ, вiи XOTiB

здiйснити модернiзацiю, не виходячи за рамки iснуючоi систе­ ми, оскiльки був ортодоксальним прихильником марксистсько­

ленiнського вчення, абсолютно переконаним у йога iстинностi. Yci, хто знав Андропова, вiдзначали його неабиякi особистi

достоУнства й професiйнi якостi: розум, витримку, волю, здат­

HiCTb вмiло працювати з кадрами. BiH був надзвичайно обач­

ним i обережиим у ПРИЙНЯ1Тi рiшень, але завжди твердо та

жорстко вимагав Ух виконання. Серед iнших членiв Полiтбюро ЦК КПРС Ю. Андропова смiливо можна охарактеризувати як iнтелеКl'уала i досвiдченогс партократа. Все це вiдповiдало

очiкуванням пересiчних громадян: навести порядок у краУ­ Hi, зменшити привiлеi' партапаратникiв i чиновникiв, поклас­ ти край хабарництву та злочинностi - ось чого хотiли люди, i першi кроки партiйного лiдера Ух не розчарували.

Боротьба за гюкращення економiчноro становища розпо­

чалася з широкомаСIUтабноi' кампанi'j щодо наведення еле­

ментарного порядку й дисциплiни на виробництвi. 1 хоча на мiсцях боротьба за виробничу дисциплiну нсрiдко оберталася курйозами, все ж вона принесла позитивнi результати. Вже у першому кварталi 1983 р. було досягнуто прирiст обсягiв ви­

робництва на 6 %, а за ввесь «андроповський» перiод правлiн­

ия темпи економiчного зростання СРСР склали 4,2 % (проти

3,1- у 1982 р.), прирiе'l' нацiональноro прибутку сягнув 3,1 %, обсяги ПРОМИСJ10ВОГО виробництва збiльшились на 4 %, а сiльськогосподарського - на 6 %.

Поставивши завдання частково децентралiзувати

КУ, 10. Андропов прагнув посилити економiчну зацiкавленiсть трудящих i самих пiДIIриемств у lIiдвищеннi ефективностi виробництва, не зраджуючи цiнностям соцiалiзму. Андропов

санкцiонував проведення рiзноманiтних експерименТ1В для

пiдготовки НОВ01 економiчноi' реформи. 3 цiею метою в ЦК

КПРС було створено спецiальний економiчний вiддiл, ЯКИЙ очолив М. Рижков.

495

Водночас за санкцiею нового генсека було дано хiд «гуч­ ним корупцiйним справам», оголошено боротьбу зi спекуляцi­ ею. Великих масштабiв набули заходи, спрямованi проти зло'"

вживань у торгiвлi. На лавi пiдсудних ОПИНИВСЯ i був пiзнiше

страчений lIачальник Головного управлiння торгiвлi Москви, заарештованi 25 вiдrювiдальних працiвникiв Головторгу, ди­

ректори найбiльших московських raCTpOHoMiB. MiHicTpa тор­

гiвлi Струева вiдправили на пенсiю. КДБ СРСР завдав удару

по «бавовнянiй мафi"i» в Узбекистанi.

Боротьба 3 органiзованою злочиннiстю похитнула позицi"i члена Полiтбюро ш. Рашидова. першого секретаря Красно­ дарського обкому КПРС С. Медунова, MiHicTpa МВС М. Що­ локова та його заступника генерал-полковника 10. Чурбанова.

у результатi Рашидов, Медунов i Щолоков покiнчили житrя

самогубством. Пiд час правлiння Андропова значна частина партiйних керiвникiв була звiльнена зi своУх посад: у MOCKBi - 30 %, в УРСР - 34 %, Казахстанi - 32 %.

КраУна з великою увагою слiдкувала за iнформацiйним

нововведенням. яке стало !lрообразом маЙбутньо·i горбачов­

сько"!" каМllанГ!" «гласностi». П~отижнево j"азети публiкували повi­ домлення «У Полiтбюро ЦК КПРС». Андропов добре розумiв роль iнформацi"i, яка може бути i зброею, i надiйним захистом держави. Знав BiH i про те, IJJ.O Радянський Союз програе iH- формацiйну вiйну ClIIA. TOl\"!y на пле)-Iумi ЦК КПРС 15 червня

1983 року генеральний сскретар пiдкреслив: «Нам потрiбна добре продумана едина система контрпропаганди - динамiч­

на та ефективна».

у царинi iдеологi! ю. Андропов виступий на cTopiHKax

журналу «Коммунист» iз фундаментальною статrею «Вчення Карла Маркса та деякi проблеми соцiалiёТИЧНОГО будiвництва

в ерср», де були висловленi HOBi думки в галузi марксистсько!

Teopii" й критичнi оцiнки соцiалiстичного" будiвництва в СРСР.

у cTaтri наголошувалося. що KOHKPCTHi шляхи становлення

соцiалiстичноro суспiльства пролягли зовсiм не так, як перед­ бачали ОСНОВОПОЛОЖНИКИ марксизму. На пропозицiю вчених­

КОНСУЛl>тантiв прискорити процеси демократизацi·i Андропов

496

РадЯftське СУСl/iл~сmво niсля «вiдлu~>u»: сmабiльнiсmь Чll «Jacmiti))?

---= --==

не без пiдстав вiдповiв: «Потрiбно спочатку нагодувати i одяг­ ти людей». Великi надi"i BiH покладав на оновлення внутрiш-· 'iьопартiйноro житrя, наУвно вважаючи, ЩО в низових партор­

ганiзацiях нагромаджений значний творчий гютенцiал, який

допоможе вивести партiю i краУну зi стану глибоко"i кризи.

Iнтелiгенцiя чекала вiд Ю. Андропова послаблення режи­

му, проте цензура, навпаки, посилилась. Так, було забороне­

но кiлька новаторсь)(их спектаклiв у театрах, а тиск на iиако­

думцiв не припинявся. Насамперед це пояснюеться тим, що iдеологiчними питаннями проДовжували,займатись консерва­

тори - К, Черненко, М. Зимянiн та iH,

30внiшня полiтика 15-мiсячного перебування при владi

10, Андропова була позначена загостренням мiжнародно'j си­

туацi"i. Передусiм посилилась конфронтацiя мiж СРСР i США а вiдтак, у Радянському Союзi знову збiльшилися вiйськовi

витрати, 3aMiCTb продовження neperoBopiB щода скорочсння

стратегiчних наступальних озбро€нъ у €вропi радянське ке­ рiвництво на чолi з Ю. Андроповим лрийняло рiшення про 'ix

припинення. У вiдповiдь р-а розмiщення американських ракет у Старому CBiTi СРСР вдався до модернiзацii' власноi' аналогiч­

HO'j зброi', а кра'iни соцiалiстично'i спiвдружностi БОЙКОГjвали ХХIII Олiмпiйськi iгри 1984 р.. що вiдбулись у США.

Антирадянсы(i настроУ у cBiTi посилилися пiсля :шгибелi

269 пасажирiв, якi знаходились на борту пiвденнокорейського

лiтака, збитоro ракетою вiйськ ПВО срер у нiч на 1 верес­

ая 1983 р. Американцi використали цей трагiчний випадок як

привiд для розroртання масштабно'i iнформацiйно'i кампанi'i

проти Радянського Союзу, тон якiй задав президент р, Рейган, t-Iазвавши СРСР «iмперiею ЗЛЮ>, У той же час вiи офiцiйно

проголосив нову програму стратегiчно'i аборонно'i iнiцiативи

або «зоряних воею> (COl), i протистояння двох надцержав була перенесено вже у вiдкритий космос.

Радянсьr<е керiвництво розумiло, що подiбна так:гика iдео­ логiчного супротивника може призвести до мiжнародно'i iзоляцii' Радянського Союзу. Незабаром Андропов повiдомив

CBiT про одностороннiй мораторiй СРСР на проведення ядер-

497

Роздiл 8

----------- ---------------------

них випробувань у KOCMOci i згортання свое! военно-космiч­ НОI програми, але цi кроки радянського керiвництва залиши­

лись з боку Сполучених lIITaTiB Америки майже непомiче­

ними. 3абiгаючи вперед, вiдзначимо, що проект C01 мав на MeTi втягування Радянського Союзу у нову виснажливу гонку

озброень i остаточне знекровлення йога економiки. При всiй

складностi i фантастичностi дано"!" програl\Ш американцям вдалося таки реалiзували i"i певну частину, а СРСР - знайти асиметричну вiдповiдь на цей ВИКЛИК. CBiT знову завмер у напруженому очiкуваннi. Ускладнення зовнiшньополiтичних умов розвитК)', несприятлива дЛЯ СРСР кон'юнктура CBiTO- вого економiчного ринку прискорили наростання кризових

явищ у Kpa"iHi.

Новий керiвник партi"i й держави (у 1983 р. Андропова було

обрано на посаду Голови Президi"iВерховноi'Ради СРСР), YCBi-

ДОI\ШЮЮЧИ, що залишати радянську систему в тому ВИГЛЯДI,

в якому вона опинилась наприкiнцi правлiння л. Брежнева, неможливо, разом з тим так i не встиг сформулювати OCHOBHi

завдання щодо i"i реформування, визначити реальнi механiзми

проведення реформ, наполягаючи тiльки на змiцненнi влад­

но! монополii" Комунiстиуно"i партii". Його OKpeMi рiшучiз~­

ХОДИ в масштабах BCi€·j краi'ни не дали практично жодних ре­

зультатiв. TiHboBa eKoHoMi ка зовсiм не втрачала своУх позицiй, а населенням кра"iни все бiльше оволодiвала полiтична апатiя i внутрiшн€ невдоволення.

Тому абсолютно правильною i в деякому cCHci пророчо ВИ­

глядала вiдома фраза ю. Андропова, що пролунала на пле­

HYMi ЦК партi! 15 червня 1983 РОКУ: «Якщо roворити вiдверто, ми ще до цих пiр не вивчили у належнiй Mipi суспiльство, в якому живемо i працю€мо».

«Безперечно, - наголошуе вiдомий росiйський iсторик

с. Кислицин, - ю. Андропов не був реформатором у повному

розумiннi цьоro слова. Його план перетворень дуже Haгaдy€

«китайський BapiaHT» реформ i з певними корек:rИВЗl\Ш мав шанси буги здiйсненим у маЙбутньому. Проте трагедiя в тому, що пiсля CMepTi Андропова в СРС?, на вiдмiну вiд Китаю, не

498

Радю/сы(е СVС'liльсmво niсля «вiдлuгu»: сmабiльнiсmь 'Ш «засmiй»?

знайшлося лiдера, який змiг би провести реформи з урахуван­ ням особливостей унiкально·j росiйсько"i цивiлiзацi·i».

9 лютого 1984 р. Андропов помер, а 13 лютого новим Гене­

ральним секретарем цк КПРС на пленумi ЦК було обрано давньоro соратника л. Брежнша Костянтина Черненка. 73-рiчна

людин~ до того ж серйозно хвора на тяжку форму астми, Bill за короткий час перебування при владi мало опiкувався держав­

ними справами.

Черненко зробив партiйну кар'еру, працюючи з 1948 року

у Молдавi"l, j\e й увiйшов У «команду» Брежнева, перемiщу­ ючись за ним дО ЦК та ВерховноУ Ради СРСР. У 1965 р. був призначений завiдуючим Загальним вiддiлом ЦК, а в J978-му

став членом Полiтбюро.

3 /lРИХОДОМ на посаду генсека Черненко одразу вiдмовився

Bi)], андроповеьких новацiЙ. Нових призначень у Полiт6юро i CCKpeTapiaT ЦК при ньому не вiдбулося. €диною змiною

6уло те, що замiсть М. Тихонова на керiвних посадах з'явився «молодий» М. Горбачов. Серед партiйно-державноi" елiти роз­ почалася дискусiя наБКОЛО 1-!0ВОi" Програми КПРС та хiба що визначення чергово·j стадi"i розвитку суспiльетва.

Знаковою подiею для «черненкiвського» перiоду стало по­ вовлення в napTii" у червнi 1984 р. Н. Молотова. Репрезентан­ том просталiнських настроУв cTapoi· reHepaui·i Полiт6юро ви­ явився маршал Д. Устинов, який запропонував поновити в ря­

дах КПРС Маленкова та Кагановича. Мабуть, це був останнiй

короткий епiзод ренесансу «пiзНl,ОГО неоеталiнiзму» в СРСР.

1() 6ерезня 1985 р. К. Черненко помер. При вирiшеннi пи­

тання про обрання нового генерального секретаря бiльшiсть

членiв Полiтбюро ЦК пiд ВШIИвом А. Громика i В. Щер6ицького

зупинила свiй вибiр на наймолодшому у СБоему середовищi партiйному функuiонерi - 54-рiчному М. ГОрбачовi.

499

Роздiл 8

ДОИVМЕНТИ ТА МАТЕРIАПИ

ДОКУМЕНТ 1

IЗ СПОГAДIВ ОЛЕКСАНДРА ШЕЛЕШНА - КОЛИШНЬОГО СЕКРЕТАРЯ ЦК КПРС ПРО ЛЕОНJДА БРЕЖН€ВА

... Проте повсрнiмося у 1964 piK. Доцiльним запитання: чому тодiшнiй склад Президii" ЦК КПРС i пленум ЦК КПРС зупини­ ли свiй вибiр на кандидатурi Брежнева? Певно, тут зiграли свою роль три ЧИНЮiКИ. По-псрше, чи не вирiшальну роль зiграла та

обставина, що саме BiH ра:юм з Пiдгорним очолював усю роботу

з пiдготовки жовтневого пленуму ЦК. По-друге, за його плечима був великий досвiд роботи на високих посадах у партii" j держа­ Bi. r, зреulТОЮ, багатьом iМПОflували риси його характеру у той час: УРlВноваженiсть, доступнiсть i демократизм у спiлкуваннi з товаришами, вмiння легко зав'язувати стосунки з людьми, доброзичливiсть.

Спочатку на посадi llершого секретаря ЦК КПРС BiH серйоз­

но намагався вникнути у головнi проблеl\Ш i завдання, якi СТОЯ.i1И

перед партiею i краi"ною, радився з членами Президii' ЦК КПРС i мiсцевими керiвниками, дослухався до Ух думок. 8tH зробив певний внесок у подальший розвиток ракетобудування, освоен­

ня космосу. При НЬОМУ було пiдписано радянсько-американську

Угоду про обмеження стратегiчгшх озброень, вiдомi гельсинкськi домовленостi. BiH чiтко дотримувався колегiа.пьностi в роботi IIрсзидi"i ЦК, де була створена товарисЬ/,:а атмосфера. Але, на

жаль, тривало це недовго ...

За БреЖI1Е:Ва у той час, коли я ще був членом Полiтбюро, ДО порядку денного цього орп:шу вносилися десятки дрiбних, ОКРС­ I\ШХ питань, але й вони розrлядалися мимохiдь. Великi, принци­ l10Bi проблеми обговорювалися крайне рiдко, i деякi з них вирi­ шувалися ОПИ1уваННJlМ ... Однiею з перших акцiй Брежнева була лil<вiдацiя KO:\fiTeтy партiйно-державного к~нтролю, оскiльки BiH боявся цього компетентного органу, тобто вчинив так, як CTa.JiiH, який У евiй час лiквiдував ЦКК-РСI...

Брежнев не вiдзначався особливою працелюбнiстю. Я у ЦЬО:\lУ неодноразово переконувався, i особливо в перiод роботи з НИМ пiд час пiдготовки 3BiTHoi' доповiдi ЦК КПРС ХХШ з"iзду

500