V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Радянсы(е сусniльсmво niсля «вiдлuгuй: сmабiЛЬ1liсm/: '111 «~acmiti»:)

- .-=-_.---=--~

napTii·. ОСЬ ЯКИМ був тодi режим ЙО\'О робочого ДНЯ: пiдйом о 1О годинi ран""),, снiданок об 11 гоДинi, потiм з 12 до 14 години НОМУ вголос читали пiдготовчi матерiали. При цьому BiH зазви­ чай не ВИСjювлюr.ав нiяких iдей i пропозицiИ. Потiм з 14 до 15

ГОДИНИ BIH спав, пiсля чого ВИllивав склянку чаю i Ухав на ГlОJlЮ­

вання, з якоro повертався о 21 - 22 годинi, вечеряв i до ГОДИНИ, а iнколи i до ДВОХ годин ночi ДИВИвся I<iнофiльми.

Любив Bili спорт, особливо футбол i хокеЙ. ХУДОЖlJьоi' лiтера·· тури, наскiльки я знаю, майже не читав. 3 iнтелiгенцiею не 3YCTpi- чався. IнкшlИ вiдвiдував uирк. В численних бесiдах з ним я пере­ конався в ТО1\1)', що BiH не знав основоположних TBOpiB Ленiна.

В oCTaHHi роки його дiяльностi в Kpa'iHi рiзко впала державна, планова, фiнансова, трудова та технологiчна дисциплillа, стали в щироких масцпабах процвiтати зловживаНIIЯ службовим станови­

щем, алкоголiзм, наркоманiя, проституцiя, викрадання художнiх

цiнностей, збагачення багатьох партiЙНих. радянських i гослодар­ ських праlliвникiв за рах.унок держави, приписки i окозаМИЛJOван­ НЯ, пiдкуп, спекуляцiя, х.абарi... ПроцвiТa.J1И марнослiв'я. консер­ ватизм мислення, вiдсутнiми були гласнiсть, критика i саМОКРI1П1-

ка. Разбухали штати, зростзла тя.ганина, бюрократизм. За все :te

практично HixTO до вiдповiдальностi не притягувався. Навпаки,

була допущена повна iнфляцiя державних нагород - орденiв i ме­

далей, усiляких звань. Визначевня Маркса «('ерой бе'3 подвигiв\)

цiлком i повнiстю можна вiднести до самого Брежнева. Оскiльки iншого такого «героя» не зна€ тисячолiтня iсторiя Poci·i...

ДОКУМЕНТ2

lЗ ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ЦК КПРС

«ПРО НF,ВIДКЛЛДНI ЗАХОДИ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО РО3ВИТКУ СIЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА»

26 берешя 1965 р.

Iнтереси ПОДaJfЫIJOJ'О розвитку економiки краi'ни, lIiдвищення житт€вого рiвня народу вимагають осоБЛИВОl турботи про по­ дальше пiднесення сiльськогосподарського виробництва...

Однак за OCTaHHi роки сiльське господарство уповiльнило

теr-.ши свого зростання.

501

Роздiл 8

._~~=.

ОСНОВНИМИ причинами вiдставання сiльського ГОСIIодарстsа стали 1l0рушеюlЯ економiчних законiв РОЗВJfТку соцiалiстичного

виробництва, принципiв матерiальноi"зацiкаВЛеностi колгоспникiв i праuiвникiв радгоспiв У пiднесеннi ГРОМЭДського roсподарства, правильного ПОЕ:днання суспiльних i особистl1X iHTepeciB ... Мало видiлялося капiталовкладенъ на виробниче i культурно-побутове

будiвництво, слабо змiцнювалася матерiаЛЫIO-технiчна база...

Серйознi недолiки були в органiзацilзаГОТiвель i закупок сiль­ ськогосrюдарських продуктiв. Практика заГОтiвель i закупок про­ дуктiв землеробства i тваринництва, яка iCHye иинi, не створюе необхiдних умов ДЛЯ розвитку колгоспного i радгоспного вироб­

ництва.

Не вживалися необхiднi заходи для пiднесення культури зем­

леробства, пi[{вищення родючаетi rpYHTiB, правильного викорис­ тання зрашувальних i осушувальних земель. у багатьох гоепо­

дарствах порушенi сiвозмiни...

Причинами вiдставання сiльського roеподарства стали також

слабка робота з кадрами колгоспiв i paдгocniB, неправильне став­

лення до спецiалiстiв, iгнорування i'x знань i досвiду, пагане ви­

користання дасягнень науки й передовоi" практики.

lL1eНYM ЦК вважа€ найважливiшим завданиям партiйних, ра­ дянських i господарських оргаиiв виправлення у KOPOTKi стро­

ки допущених помилок у керiвництвi сiльським roсподарством. Пiднесення колгоспного i радГОСПНOI'о виробництва - ЖИТГЕ:!Ю

важливе завдання комунiстичного будiВНИЦТва. На його вирiwен­

ия повиннi бути спрямованi зусилля Bcic"i партй, всього радян­

ського народу.

ДОКУМЕНТ 3

13 ПОСТАНОВИ цк КПРС 1 РАДИ MIHICTPIВ СРСР

«ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО I10ЛШШЕННЯ

РОБОТИ СЕРЕДНЬО! ЗАГАЛЬНООСВlтньоi ШКОЛИ»

1О листопада 1966 р,

У вiдповiдностi з рiшеннями XXIII з'i"зду Комунiстичноi" пар­ тй Радянського Союзу в галузi освiти i комунiстичного виховання

молодi ЦК КI (РС j Рада Мiиiстрiв Союзу Рср постановляють:

502

РадЯllсы:е СУСl1iльсmво niсля «вiдлuгu»: сmабiльпiсmь чu «засmiй»?

1. Визнати, що радянська школа й надалi повинна розвиватися

як загальноосвiтия, трудова, полiтехнiчна. 11 головними завдання­

ми е озбро€ния учнiв мiцними знаниями основ наук, Формуван­ ия у них ВИСОКО1 комунiстичноi· свiдомостi, пiдготовка молодi до життя, до свiдомого вибору професi'i. IIов'яз}lОЧИ всю виховну робо1)' з житrям, школа повинна озброювати учнiв розумiнням законiв еуспiльного розвитку: виховувати школярiв на револю­ цiйних i трудових традицiях радянського народу; розвивати у них високi почуття радянського патрiотизму, виховувати готов­ HiCTb дозахис1)' соцiалiСТИЧНО1 Батькiвщини; розкривати зна­ чення братерськоi· €дностi Bcix народiв Радянського Союзу, ·ix дружби з трудящими соцiалiетичних краУн, виховувати школярiв у дуеi солiдарностi з yciMa народами, якi ведуть боротьбу про­

ти колонiалiзму i влади капiталу, за свободу i нацiональну неза­

лежнiсть; рiшуче боротися з проникненням буржуазНО1 iдеологii·

вCBiJЖOMicTb учнiв, з проявами ЧУЖО1 моралi. Illкола покликана здiйснювати естетичне вихования учнiв, яке вiдiгра€ велику роль

вУх iдеЙноJ\.I)' i моральному Формуваннi, а також фiзичний розви­ ток i змiцнення здоров'я школярiв.

2.Вважати нзйважливiшим завданJ-'.ям l1артiйних i радянських oprnHiB у галузi народно! оевiти здiйснення в основному до 1970

року в KpalHi загалЬНОl серсдньоi· освiти для пiдростаючого по­

колiння.

ДОКУМЕНТ 4

ЗАЯВА ТАРС ПРО ВСТУП НА ТЕРИТОРIЮ

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ J>АДЯНСЬКИХ ТА СОЮЗНИХ ВIЙСЬК

21 сеРnllЯ 1968 р.

У нiч з 20 на 21 серпня 1968 року вiйська п'яти Kpa·iH Вар­ шавського Договору - СРСР, НРБ, НДР, УНР i ПНР - перетнули

чехословацький кордон. 3 цього приводу ТАРС зробив заяву.

ТАРС уповвоважений заявити, що партiйнi i державнi дiячi Чехословаuько"i Соцiалiстичноi· Республiки звернулися до РадЯН­ сы<Ого Союзу та iнших союзних держав з проханиям про надания братерському чехословацькому народу невiдкладноi· допомоги,

ВКЛЮ4аючи допомогу збройним силам. Це звернення виклика­ не загрозою, яка виникла iснуючому в Чехословаччинi соцiалiс-

503

РОЗДiл 8

тичному ладу i встановленiй КонституцiЕ:Ю державностi з боку

контрреволюцiйних сил, що змовилис}{ З ворожими соцiалiзму

ЗОВi-НIIIНlМИ силами ...

Подальше загострення ситуацi"i в Чехословаччинi зачiгш€ жит" п:вi iнтереси Радянського Союзу й iнших соцiалiСТИ4НИХ краУн, iнтереси бсзпеки держав соцiалiстично'i спiвдружностi. Загроза соцiалiстичному ладу Чехословаччини водночас € й загрозою пiдвалинам €вропейського миру.

Радянський уряд i уряди союзних Kpai'H- Народноi' Республi-,

ки Болгарi'i, Угорсько'! Народно"! Республiки, HiMeQbKoi' Демокра­ ТИЧНОl Республiки, ПОЛЬСЬКОI Народноi' Республiки, вих.одячи 3

принципiв неПОРУШНОl дружби j спiвробiтництва i у вiдповiд­ HOCTi 3 iснуючими договiрними зобов'язаннями, вирiшили пiти назустрiч згаданому проханню про надання братерському чехос­ ловацькому народу необхiдноi" доломоги, ..

Радянськi вiйськовi пiдроздiли разом з вiйськовими пiдроздi­

лами названих союзних Kpai'H21 серпня вступили на територiю ЧехословаЧЧИI-lИ. Вони будуть негайно виведенi з ЧРСР, як тiльки

створена загроза завоюванням соцiалiзму в Чехословаччинi, за­ гроза безпецi Kpai'Hсоцiалiстично"i спiвдружноетi буде усунена i законна влада вважатиме, що в подальшому перебуваннi там ЦИХ вiйськових пiдроздiлiв не буде необхiдностi.

Вжитi заходи не спрямованi проти будь-якоi' держави i нiяким

чином не зачiпають нiЧИIХ державних iHTepeciB. ВОНИ 1l0СЛУГОВУ­ IOть MeTi миру i продиктованi турботою про його змiцнення.

Братерськi краi'ни твердо i рiшуче протиставляють будь-якiй

загрозi свою непорушну солiдарнiсть. HiKOMY i нiколи не буде дозволено вирвати жодно') ланки зi спiвдружностi СОЦJaЛIСТИЧНИХ

держав.

504

Радя//ське сусniЛhсmво niсля «вiдлuгu»: сmабi.льнiсmь Чll юасmiй»?

ДОКУМЕНТ 5

В ЗАПИСКИ ВIДДIЛУ КУЛЬТУРИ 1 ПРОПАГАНДИ ЦК КПРС дО CEKPETAPIATY ЦК КПРС

9 ;жовmliЯ 1970 р.

У жовтнi цього року Нобелiвський KOMiTCT (М. Стокгольм, Illвe­ цiя) присудив премiю 1970 року в галузi лiтератури О. Солженi­

цину з формулюванням: <<За ту етичну силу, з якою BiH розвивае

безцiннi традицii' росiЙСЬКОl лiтератУРи»...

Вважали б за доцiльне:

1. Опублiкувати в радянськiй npeci (газети «Известия», «ТРУД», «Комсомольская правда», «Литераryрная газета») корот­ ке повiдомлення ceKpeтapiaтy правлiння Спiлки письменникiв СРСР з роз'яснеННЯI\·! того, що ця акцiя Нобелiвського KOMiTeTY Ma€ не лiтературний, а полiтичний характер.

2. В «Литературной газете» опублiкувати памфлет, який роз­

крива€ CYTHiCTb полiтичних спекуляцiй навколо iMeHi i творчостi Солженiцина на Заходi.

3.Доручити Державному KOMiTery Ради MiHicTpiB СРСР 3 телебачення i радiомовлення (Т. Лапiн) i АПН (Т. Удальцов) у зв'язку з рiшенням Нобелiвськоro KOMiтery пiдгоryвати i розпо­

всюдити вiдповiдними канаJIами на зарубiжнi кра'iни необхiднi

пропагандистськi матерiали.

4.Проiнформувати керiвникiв мiсцевих партiйних KOMiTeтiB

(В уснiй формi) про провокацiй1iliЙ xapaкrep присудження О. Солже­ нiцину Нобелiвськоi" премi"i.

ДОКУМЕНТ6

IЗ ВЩJ.CРИТОГО ЛИСТА А. Д. САХАРОВА ПРЕЗИДЙ ВЕРХОВНО} РАДИ СРСР, 1'ОЛОВI ПРЕзидIi ВЕРХОВНО)' РАДИ СРСР Л. 1. БРЕЖНЕВУ

Лimо 1980 р.

Я звертаюся до вас з надзвичайно важливого питання - про Афганiстан. Як громадянин СРСР i Б СИЛУ евого мiсця в CBiTi, я вiдчуваю вiдповiдальнicть за трагiчнi подii', якi вiдбуваються...

BOCНHi дii' в Афганiстанi тривають уже ciM мiсяцiв. Загинули й

1l0калiч:енi тисячi радянських людей i десятки тиеяч афганцiв не

505

Роздiл 8

лише партизанiв, але, головним чином, мирних жителiв - старих, жiнок, дiтей, селян i мiських жителiв. Бiльше мiльйона афганцiв спши бiженцями. Особливо зловiснi повщомлення про бомбар­ дування сiл, якi надають допомогу партизанам, про мiнування

гiрсы<их шляхiв, що загрожу€ цiлим районам.

Також не пiдляга€ CYMHiBY, що афганськi подi"i кардинально змiнили полiтичну ситуацiю в cBiTi. Вони поставили пiд удар розрядку, створили пряму загрозу миру не лише в цьому районi, але й усюди. Вони утруднили (а може, зробили взагалi немож­ ливою) ратифiкацiю Договору ОСО·-2., житт€во важливого ДЛЯ всього CBi1Y, особливо як передумови подальших етапiв проце­ су роззбро€ння. Радянськi дi"i сприяли (i не могли не сприяти!) зростанню во€нних бюджетiв i прийняттю нових вiйсъково­ технiчних програм в yejx найбiльших краУнах, що буде даватися взнаки ще довг! роки, посилюючи небезпеку гонки озбро€нь. На Генеральнiй Асамбле"i ООН радянськi дП в Афганicтанi засудили 104 держави, у тому числi й багато тих, якi ранiше безумовно пiдтримували будь-якi дii" СРСР.

Усерединi СРСР посилю€ться руйнiвна надмiлiтаризацiя кра­ i"ни (особливо згубна в умовах економiчних труднощiв), не здiй­ сшоються ЖИ1Т€ВО важливi реформи в roсподарсько-скономiч­ них i соцiальних сферах, посилю€ться небезпечна роль караль­ них opraHiB, якi можуть ви.йти з-пiд контролю.

Я не буду в цьому листi аналiзувати причини введения радян­

ських вiйеьк в Афганiстаи - чи було воно ВИЮIикане законними

оборонними iнтересами, чи це чаетина'якихось iнших планiв, чи

це було проявом безкорисливоi" допомоги земельнiй реформi та iншим соцiaiJьним перетворенням, чи це втручання у внутрiшнi справи суверенноУ кра"iни. МоЖJlИВО, доля iстини е у кожномуз цих припущень... За моУм переконанням, необхiдне полiтичне врегулювання, що включа€ наступнi дГi:

1. СРСР i партизани припиняють BO€HHi дН - пiдписуcrъся пе- ремир'я. .

2. СРСР заявля€, що готовий повнiстю вивести своУ вiйська у Mipy того, як вони будуть замiненi вiйськами ООН. Це буде най­

важливiшою дi€ю ООН, яка вiдповiда€ П цiлям, проroлошеним

при j"i CTBopeHHi, i резолюцii" 104 iТ членiв.

506

РадЯ1-lське сусniльсmво niсля «вiдлuгU>}: сrnа6iлы/iсmь чи «засrnii:m?

з. Нейтралiтет, мир i незалежнicть Афганiстану гаранryЕ:ТI:.ся Радою Безпеки ООН в особi i"i поетiйних qленiв, а ТaIЮЖ, можли­ во, сусiднiх з Афганiстаном краУн.

4. Краi"ни-члени ООН, у тому числi СРСР, надають полiтич··

ний приryлок BciM громадянам Афганiстану, якi бажають поки­

.нути кра!ну. Свобода ви!зду yciM бажаючим - одна з умов урегу­

лювання.

5. Афганiетщ;у надаеться економiчна допомога на мiжнарод­

нiй OCHOBi, що виключаейого залежнiсть вiд будь-яко! краlНИ;

СРСР бере на себе певну частКу цiei" допомоги.

6. Уряд Бабрака Кармаля до проведення виборiв переда€: своУ

повноваження Тимчасовiй радi, сформованiй на нейтральнiй

OCHOBi за участi представникiв партизанiв i представникiв уряду Кармаля.

7. Проводяться вибори пiд мiжнародним контролем; члени уряду Кармаля i партизани беруть участь у них на загальних пiд­

ставах...

507

Роздiл 8

3АПИТАННI до РО3ДШV

1. Розкажiп., як i ким було органiзовано i здiйснено змi­ щення М. Хрущова з найвищих nocTiB у партii' та держав;?

2. Укажiть, якими були оеновиi риеи полiтичного I\.-ypcy Л. Брежнева?

3. Пригадайте, якi заходи для пiднесення сiльеького г"Осподар­ ства СРСР були намiченi в серединi ] 960-х рр.?

4.Обrруш)'йте тезу, що на початку 1980-х рр. сiльське госпо­ дарство СРСР опинилося в затяжнiй кризi.

5.Дайте характеристику господарськiй реформi О. Косигiна. Чому вона закiнчилася невдачею?

6.Визначте риси, якi були притаманнi офiцiйнiй радянськiй

7.Розкажiть, якi цiлi переслiдувавдисидентський руху СРСР?

Який слiд BiH залишив в iCTopi! Радянсько'j держави?

8.Пригадайте, якими були вiдносини СРСР з соцiалiстични­ ми кра'iнами у другiй половинi 1960-х - на початку 1980-х рр.?

9.Визначте основн; риеи разрядки мiжнаРОДНОl напруженостi

у1970-Ti рр. Якi LJИННИКИ вплинули на згортання полiтики роз­

рядки?

10. Зробiть аналiз BнyтpilllHЬOl i зовнilllньоi' полiтики Ю. Ан­

дропова. Якими засобами BiH намагався вирiшити проблеми. що

стояли перед Радянською державою?

508

радянсы(;! С.1JC1liльсmво niсля «l:Iiдлuг!/»: сmа6iльнiсmь чи юасmiй»/

ТЕСТОВ. 3АВдАНИВ

1. Визна'пс OCHOBHi РИС", шci були uритаманнi «ЦСIПРИСТ­

CЫ':O-К:OHcepBal'HBHOMY)~ курсу полiтнки Л. Брежнева.

] . ОБГРУН1ування тези про побудову

вСРСР розвинутоro соцiалiзму.

2.Проведення широких економiч:них реформ.

3.Посилення ролi партапарату в управлiннi партi€ю i кра"iною.

4.3бiльшення обсягiв капiталовкладень в оборонну га.пузь.

5.Постiйна змiнюванiсть i обновлення партiйних кадрiв.

6.Наростания застiйних ЯБИЩ Б eKoHoMiui.

7.Проведення ГНУ4КО! й виважено'i зовнiшньоi' полiтики.

8.Постiйне широкомаСJIIтабне iнвестування

СIЛЬСЬКОГО господарства.

2.Вкажiть, коли в СРСР був започаткований правозахис­

ния рух?

1.5грудня 1965 р. 2. 5 березня 1971 р. 3. 29 грудня 1979 р.

4.25 серпня 1968 р. 5. 2S липня 1980 р.

3.Правильно Сlliввiднесiть прiзвище МИl'ця-емiгранта

сферу ЙОГО дiяльностi.

1.О. Солженiцин - 1. Кiнематограф.

2.А. Тарковський - 2. Музика.

3.М. Ростропович - 3. Поезiя.

4.М. Illемякiн - 4. Лiтераryра.

5.Й. Бродсъкий - 5. Скульптура.

4.Визначте послiдовнiсть перелiчених подiй.

1.Збройне втручання СРСР у внутрiшнi справи ЧеХОСJIоваччини. 2. Початок процесу розрядки мiжнародно'i напруженостi.

3.Введення радянських вiйськ до Афганiстану.

4.ПрийняТl'Я В СРСР Програми миру.

5.Пiдписання Гельсинкського 3аключного акта мiжнародноi' конференцi']' з безпеки та спiвробiтництва в €gропi.

5.В..:ажiть, в ЯКОМУ роцi Радянський Союз розпочав зброй­ не втручання у внутрiшнi справи Афпшiстану?

1.у ]979 р. 2. У 1977 р. 3. У 1980 р. 4. У 1978 р. 5. У 1981 р.

509

!рф)~Ш1ШлJ го! IIПЕРЕ6VДОВIJJТАрозпад

~РA.QRнсьиоrоСОЮЗУ

Зсередини 1980-х рр. iсторичнi риси Радянського Союзу

зазнають супевих змiн, а розгючатi у цей час процеси «пе··

ребудовИ», на якi так чн iнакше впливали i об'ективнi, i суб'ек­ тивнi чинники, стали незворотними, зрештою, призвели до роз­

паду Радянсько"i держави. Чи було об'ективно закономiрним все те, ЩО вiдбувалося в кpa'jHi й за i"i межами у цi раки? HaBiTb зараз,

коли вiдтодi пройшло вже чимало часу, анок питания важко дати однозначну вiдповiдь. Очевидно, потрiбно значно бiльше часу, перш нiж iсторiя дасть вичерпну вiдповiдь на це питания i перекоНJIИВО пояснить людству: те, що сталося з Радянським Союзом у другiй половинi 1980-х - на початку 1990-х рр., було закономiрним чи випадковим. Сьогоднi ж ми маемо ве­ личезну кiлькiсть рiзноманiтних думок щодо цього питання,

якi часто-густо СУllеречать одна однiй, або й взагалi е дiаме­

трально IIротилежними за своею сутнiстю i формою.

За бiльш нiж пiвтора десятилiття, що минули з момен­

ту розпаду СРСР, Hi вiтчизнянi, Hi зарубiжнi вченi все ще не створили серйозного наукового дослiдження, в якому б

Г;lИбоко й аргументовано пояснювалися причини зникнен­ ня з полiтичноi" карти CBiтy однiс'j з двох наддержав. Однi

автори заявляють, що це -- неминучий результат помил..

КОБо"i полiтики «перебудови» i прорахУнкiв колишнього со­

юзного ксрiвництва в особi М. Горбачова, М. Рижкова та О. Яковлева; iншi намагаються пояснити розпад ерср кра­

хом тоталiтарного режиму, а також тим, що припинила iсиу­

вання кпре - головна полiтична скрiпа колишньо'i радянськоi"

510