V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I
.pdfРадяnськuй Союз у часuДруго;·cBimoBo;· «iUHU
джувалося сiльськогосподарське виробництво, I1рацювали
пiдприемства MicueBo"i промисловостi, школи, лiкарнi, Друку
валися радянськi газети.
Розширенню партизанського руху сприяла рiзноманiтна дiяльнiсть партизанiв i iIiдпiльникiв серед населення окупо ваних районiв: розповсюджения iнформацi"i про становище на фронтi, рятування тисяч людей Biд вивезення до Нiмеччи ни, знищення гiтлерiвських посiпак, допомога у проведеннi сiльськогосподарських робiт тощо. Зi свого боку, населения
надавало допомогу партизанам продовольством, одягом, взут
тям, переховувало Ух та попереджало про небезпеку, 110СТiйно поповнювало партизанськi загони. В одному з партизанських документiв Житомирщини читаемо: «Проведена партизанами масово-полiтична робота, надана допомога населенню, 110-
всякденний зв'язок з населенням - все це прищепило велику
любов населення до партизанiв. Народ побачив у партизанах своУх захисникiв. Населення переконане у перемозi над фа
шизмом, ненавидить фашистiв, йде в партизанськi загони для боротьби з ненависними окупантами».
ВелИ/'У роль у розвитку народноi' вiйни в тилу ворога вiдi
грала нарада керiвних працiвникiв наркомату оборони, ЦШПР
зпредставниками пiдпiльних партiйних opraHiB, командирами
iкомiсарами великих партизанських загонiв, яка за дорученням
ЦК ВКП(б) вiдбулася наприкiнцi серпня - на початку вересня
1942 р. За П результатами нарком оборони Й. Сталiн видав на
каз вiд 5 вересня 1942 р. «Про завдания партизанського руху». Важливим об'€КТOM бойово"i дiялыюстi партизанiв стали KOMYHiKaui"i, передусiм залiзницi та стратегiчно важливi шосе. Коли розпочалися широкомасштабнi наступальнi операцi"i Чер ВОНОIapMiY, ЦllШР спланував i здiйснив кiлька MOГYTHix скоор динованих ударiв партизанiв по тилах противника i особливо по його комунiкацiях. Так, з 3 серпня до 15 верееня 1943 року на окупованiй ворогом територiУ РРФСР, Бiлорусi"i й Укра"iни
для надания допомоги радянським вiйськам у завершеннi роз
грому всрожих дивiзiй на Курськiй дузi проводилася операцiя
«Рейкова вiЙна». В 'iiходi партизани Бiлорусi"i пiдiрвали 761 во-
321
Рощи 5
рожий ешелон, Укра"iни - 349, Смоленсько"i областi - 102. Низка
залiзииць була виведена з ладу, фашистiв позбавили свободи
маневру, вони зазнали великих труднощiв у перевезеннi cBo·ix вiйськ, постаlJaннi фронту резервами i боеприпасами.
Досвiд «Рсйково"i вiйни» було використано партизанами i в iншiй операцi1, яка дiстала кодаву назву «Концерт». Про
ведена з ) 9 вереснядо кiнця жовтня 1943 р., .вона охопила
193 партизанських формування БiлорусiУ, Прибалтики, Ле
нiнградськоУ й Калiнiнсько·j областей. Протяжнiеть операцi"i по
фрон'I)' склала близько 900 км, В шибину - 400 км. 11 проведен
ня було пов'язане з майбутнiм наступом радянських вiйеьк на
смоленському i гомельському напрямках та битвою за Днiпро. Всього уроки вiйни В тилу ворога, за неповними дани ми, налiчувалося бiльше 6 тис. партизанських загонiв, в яких перебувало понад 1 млн чоловiк. У ходi проведених опера цiй партизани знищили, взяли у полон i поранили близь ко мJльйона фашистiв та Ух прислужникiв, вивели з ладу 4 тис. TaHKiB i бронемашин, 42 тис. автомобiлiв, 1100 лiтакiв,
9400 паровозiв, зруйнували i пошкодили 1600 залiзничних
MOCTi в, пустили пiд YKic близько 20 тис. ешелонiв. Лиwе у
лiтнiй перiод 1942 р. активнiеть народних месникiв скува ла дi·i 24 ворожих дивiзiй, 15 iз яких змушенiбули постiйно охороняти KO!\-tунiкаui"i. Цi цифри красномовно поевiдчують
про те, що радянськi партизанськi загони завдали окупантам
значно бiльших втрат i збиткiв, нiж, ;:юкрема, нацiоналiСТИ4нi
формування (УкраУнська повстанська армiя, загони <<Лiсових
братiв» у Прибалтицi та iH.), якi також боролися проти гiтлеризму та намагалися ВIДстояти право своIх народiв на ство
рення суверенних держав.
Надзвичайно важливим чинником вiйни стала взаемодiя
партизанських загонiв з частинами регулярних радянсы,их
вiЙськ. Якщо У 1941 р. пiд час оборонних БОlВ ця взаемодiя об ме)I{увалася переважно проведенням розgiдувальних операцiй,
то з весни 1943 р. розпочалася систематична розробка планiв Червоно'i apMi"i з врахуванням можливостей використання пар~
тизанських сил. Яскравим прикладом спiльних дiйпартизанiв
322
_____Р,_G_д_яН_сысuй СОЮЗУ ЧQСU Другоi" свimО60i" вil~Н_U__--=----,=
i вiйськових частин стала Бiлоруська операцiя 1944 року пiд
КОДОВОЮ назвою «Багратiон». У гi ХQдi MOГYTH€ угруповання
бiлоруеьких партизанiв було, по CYTi, ОДНИМ iз фронтiв, ЯКИЙ
узroджував ево! дii з чотирма iншими фронтами регулярно"i apMii, якi визволяли Бiлорусiю.
PaTHi подвиги партизанiв уроки вiйни дiетали виеоку оцiЕ ку Радянеького уряду i командування Збройних сил СРСР. Понад 127 тис. iз них були наroродженi медаллю «Партизану Вiтчизняно'i вiйни» l-го i 2-ro етупенiв; бiльше 184 ТИС. одер..
жали iншi бойовi нагороди, а 249 чоловiк стали Героями Ра
дянськоro Союзу, причому С. Ковпак i О. Федоров - двiчi.
Вирiwапьнi перемоrи Радансыо.aPMii v1944-1945 рр.
До початку 1944 р. нiмецько-фашистськi вiйська продо вжували окуповувати значнi територi"i СРСР - Естонiю, Лат вiю, Литву, Карелiю, частину Бiлорусi"i й Укра"iни, Молдавiю i Крим. Однак становище гiтлерiвсько"i Нiмеччини рiзко по гiрши.iЮСя. На сiчень 1944 р. вермахт налiчував 314 дивiзiй i 8 бригад, а також 38 дивiзiй i 18 бригад союзникiв. 1з них на
радянсько-нiмецькому фро~тi дiяли 198 дивiзiй, 6 бригад та yci вiйська сателiтiв Нiмеччини. В Ух складi перебувало близько
4,9 млн чоловiк. Ворог перейшов до жорстко'i гюзицiйноУ обо
рони, i потрiбнi були величезнi зусилля для ЙОГО розгрому. Радянська армiя у цей час налiчувада 6,3 МЛIi солдатiв i офi
u.epiB. Повно"!" переваги Збройних сил СРС? над вермахтом (за
винятком артилерii" i авiацi'j) ще не було. До того ж, фашисти
проДовжували утримувати в cBo'ix руках низку важливих ра дянсъких вiйськово-морських баз, внаслiдок чого можливостi
базування i операцiй Балтiйського i 40РНОМОРСЬКОГО флотiв були обм.еженi.
У грудн! 1943 р. радянське командування вирiшило розгор нути широкий наступ по ВСЬОМУ фронту - вiд Баренцового до
Чорного моря. 14 сiчня 1944 р. Ленiнградський фронт пiд ко
мандуванням генерала Л. Говорова розпочав стрiмкий наступ,
в результатi якоro було визволено вiд окупантiв шерег MiCT,
323
Роздiл 5
зокрема Новгород, та повнiстю лiквiдовано (27 сiчня) блокал:у Лснiнграда, яка тривала 900 днiв i ночей.
Ще ранiше, наприкiнцi грудня 1943 р., в наступ на фронтi довжиною 1400 км перейшли вiйська 1, 2, 3 та 4-го УкраУн
ських фронтiв. УМ активно допомагали Чорноморський флот,
Азовська вiйськова флотилiя, партизанськi з'€днання Украi'ни, Молдавi'i й Криму. 28 сiчня 1944 р. вiйська l-го i 2-го Укра i'нських фронтiв IliJJ. командуванням генералiв М. BaТYTiHa
та 1. Конева оточили на правому березi Днiпра в районi Кор
сунь-Шевченкiвського 1О нiмецьких дивiзiЙ. Незважаючи на
вiдчайдушний опiр ворога, за три тижнi по тому угруповання супротивника було остаточно розгромлене. Втрати вермахту
склали 55 тис. солдатiв i офiцерiв убитими i понад 18 тис. Е\Зя
ТИМИ У полон. ця перемога ще бiльше змiцнила бойовий дух
радянських вiйськ та значно деморалiзувала противника.
В результатi зимового i весняного наступу ] 944 р. нiмецько
фашистськi вiйська за:шали вiдчутноУ поразки, що змусило Ух вiдступити BiJJ. Ленiнграда i Новгорода на 120-300 км, а на пiв денному крилi радянсько-нiмецького фроюу - на 600-700 КМ.
26 березня 1944 р. частини Радянсько'j apMi'j ВИЙШЛИ до Дер жавного кордону СРСР, перенiсши бойовi дi"i за межi кра·iни.
У другiй половинi 1944 р. наС1УП радянських вiйськ на6ув
грандiозного розмаху. Удари небувалоУ сили завдавалися про тивнику то на однiй, то на iншiй дiлянцi фронту, примушую
чи ЙОГО постiйно маневрувати резервами, якi танули з кожним днем. Ось лише коротка xpoHiKa тих подiЙ. У червнi розпочався
наступ частив Радянськоi' apMi'i з метою визволення Карелi'i та виведення з вiйни Фiнляндii·. Вiйська Ленiнградського фронту разом з кораблями Балтiйського флоту впроДовж кiлькох днiв прорвали ешелововану оборону фiнських вiйськ на Карельсько МУ перешийку i 20 червня штурмом оволодiли MicTOM Виборг.
I..(я перемога дозволила ще ширше розгорнути наступальнi дii',
в результатi чого фiнляндiя у BepecBi 1944 р. пiдписала з СРСР перемир'я, а невдовзi й OI'Олосила вiйну фашистськiй Нiмеччинi.
Влiтку 1944 р. нова наступальна операцiя радянських вiйськ пiд кодовою назвою «Багратiон» розпочалася не в захiдних
324
Радя//сыш;/ Союзу часu Другоi·сР.iПЮ60i" 6iй/=ш~____
районах Украi.'tfи, як передбачалося командуванням вермахту,
а в Бiлорусii.', Вона тривала з 23 ч.ервня до 29 серпня i закiнчи
Jlася розгромом 67 дивiзiй i 3 бригад супротивника та БИХОДОМ вiйськ l-го Прибалтiйського фронту на територiю llрибалтики,
2-го i 3-го Бiлоруських фронтiв - до кордонiв Схiдноi" llpycci~', а вiйськ l-гo Бiлоруського фроН1)' - на рубiж рiчок Наоев i Вiсла, В результатi Бiлорусько"i операцi"i 6уло знищене одне з найеильнiших угруповань фашиетiв - група армiй «Центр»,
Не встиг ворог оговтатися вiд поразки у Бiлорусii", нк вiй
ська ]-го УкраУнського фронту завдали ударiв на львiвському та рава-руському напрямках вiйськам групи армiй «Пiвнiчна
YKpa'iHa», I тут у липнi--серпнi ]944 р, ворожi вiйська зазна
ли повноУ поразки. Частини Радянськоi' apMi'jвизволили тери
торiю Bcie'i Захiдноi' Укра"t"ни, lliвденно-схiднi райони Польщi,
форсували Вiслу i закрiпилися на великому плаuдармi захiд
нiше Сандомира,
Не витримала удару радянських вiйськ j група нiмецьких армiй «Iliвденна Yкpa'iHa», яка прикривала ШЛЯХ на Румунiю i БаЛI<aНИ, ГIiсля триденних наступалF..НИХ 60'В, якi розпоча лися 20 серпня 1944 р" вiйська 2-го (командуючий - генера..! Р, Малиновський) та 3-ro (командуючий - генерал ф, Толбухiн) Укра'iнеьких фронтiв оточили на пiвденний-захiд Biд Кишинева 22 фашистськi дивiзii'та ще кiлька окремих частин i з'€днань, До
29 серпня вони були розгромленi, Одночасно 2-й та 3-й УкраУн CbKi фронти продовжували нас'LУП у глиб PYMYllii'. Разом з ними у
боях за визволеНl-iЯ PYMYHii' взяла участь румунська дивiзiя iMCHi Тудора Владимиреску, сформована на територii' СРСР у 1943 р. iз румунських вiйськовополонених, 1(я дивiзiя стала ядром На РОДноУ apMi! новоТ PYMYliii, уряд яко'" 24 ссрпня заявив про вихiд краi.'ни з вiйни на боцi Нiмеччини та оголошення 'iй вiйни,
Розгром фашистських вiйськ у PYMYHii' сприяв пiднесенню революцiйного, антифаlI1ИСТСЬКОГО руху в сусiднiй з нею Бол rapi'i, У нiч на 9 верееня 1944 р, у Софi'i розпочалося народне
повстання, в результатi якого влада в Kpa'iHi перейшла ДО рук
створеного Вiтчизняним фронтом Болгарii' уряду, BiH розiрвав
СТОСУНКИ з Нiмеччиною, оголосив 'iй вiйну,
325
РоздUl5
Восени 1944 р. вiйська Укра"iнських фронтiв ПРОДОВЖУВали наступальнi дi!з метою визволения Чехословаччини, Угорщини i Югославi! та остаточного розгрому супротивника на пiвден ному крилi радянсько-нiмецькоro фронту. 28 вересия частини
РаДЯНСЬКОl apMi"i перейшли югославський кордон. Спiльно з за
гонами Народно-визвольноi" армН Югославi"j вони просувалися
до Б€ЛI'pада. 20 жовтня пiсля запеклих семиденних вуличних"
бо"iв столиця Югославii" була очищена BiA фашистських вiЙськ.
На день ранiше БУJIО лiквiдоване 20-тисячне угруповання riT- лерiвцiв, оточене пiвденно-схiднiше Белграда.
Наприкiнцi жовтня радянськi вiйська розпочали наступ на 6удапештському напрямку i 26 грудня оточили 188" тисяч
солдатiв i офiцерiв вермахту в угорськiй столицi. Визволений
вiд фашизму угорський народ утворив Тимчасовий уряд, який
28 грудня оголосив вiйну Нiмеччинi. Опiр гiтлерiвцiв в 01'оче ному Будапештi був надзвичайно впертим, i лише 13 лютого
1945 р. MicTO було повнiстю очищене BiA фашистiв.
Не менш успiшно розгорталися подi"i"i на пiвнiчному крилi
радянсько-нiмецького фронту. Зокрема, 17 сiчня 1945 р. спiль ними зусиллями радянських 6iйцiв i частин Вiйська ПОЛЬСЬКО
го 6ула визволена Варшава.
В цiлому частини i з'€днання Радянсько"japMi"i у 1944 р. про вели близько 50 наступальних операцiй, якi мали велике BO€H-
но-полiтичне значеН'ня. У пiдсумку були розгромленi OCHOBHi
угруповання нiмецько-фашистських вiЙськ. Лише за лiто й
OCiHb 1944 р. вермахт втратив 1,6 млн чоловiк. Фашистська
Нiмеччина вi'ратила також майже Bcix своУх €вропейських со юзникiв, фронт наблизився до i"i кордонiв, а у Схiднiй Лрусii'
перетнув Ух.
У сiчнi - першiй половинi квiтня 1945 р. радянськими вiй ськами були проведенi Схiдно-Прусська, Вiсло-Одерська, Схiдно-Померанська, Нижньо-Сiлезька та Верхньо-Сiлезька
наступальнi операцi"j. Ух результатом став розгром головних
вiйськових угруповань нiмецько-фашистських вiйськ та визво лення маиже Bci€"j Польщi, значно"i частини Чехословаччини, Bci€l Угорщини, CXiAHOi' частини ABCTpii' з 'iiстолицею Вiднем.
326
Радянськuй C0'!l3 У часu ДругоТ св;n1ОвоТ 6iйТ/u
3авершальною стратегiчною наС"I)'пальною операцiсю на
радянсько-нiмецькому фронтi стала Берлiнська операцiя, про
ведена Радянською армiсю 16 квiтня - 8 травня J945 р. з ме тою розгрому нiмецько-фашистських вiйськ на берлiнському
напрямку, оволодiння Берлiном i виходом на рубiж рiчки Ель ба для з'€днання 3 вiйськами союзникiв. Верховний Головно командувач поспiшав зi взяrrям Берлiна, оскiльки йому було
вiдомо i про намiри союзникiв першими ввiйти в Берлiн, що
означало б /х полiтичну перемогу у вiйнi, i про спроби Гiтлера
укласти сепаратне перемир'я з ними.
3аДУм Берлiнсько"i операцii" в основному був визначений щс у листопадi 1944 р. Радянськi вiйська повиннi були роз бити OCHOBHi сили супротивника, захопити нiмецьку столицю
i примусити фашистську Нiмеччину беззастережно капiтулю
вати. й. Сталiн призначив маршала Г. Жукова командуючим l-м Бiлоруським фронтом i доручив йому очолити проведення операцii".
I1iдroтувавши на схiдних пiдступах до Берлiна MorYTHi лi
нii"оборони, якi мали велику кiлькicть вогневих рубежiв i MiH-
нИХ полiв~гjтлерiвцi залучили до бойових дiй все населення,
здатне тримати зброю, в тому числi i 13-14-лiтнiх пiдлiткiв.
У битвi за Берлiн з обох CTopiH взяли участь 3,5 млн чоловiк, 7750 TaHKiB i самохiдних артилерiйських установок, 52 тис.
гармат та мiиометiв, понад 1100 бойових лiтакiв. Розгорнувши загальний наступ на нiмецьку столицю вран
ui 16 квiтня 1945 р., ударнi частини Радянськоi" apMi! 21 квiтня
увiрвалися до берлiнських передмiсть i вже наступного дня
почали штурм рейхстагу. 25 квiтня Берлiн опинився у кiлъцi вiйоьк ~оюзникiв, якi об'еднали своУ зусилля задля остаточно го-розгрому вiйськ противника.
Уходi Берлiнсько"i операцi"i частини Радянськоi" apMi"i роз громили 70 пiхотних, 23 танкових i моторизованих дивiзi"i вермахту, знищили бiльшу частину нiмецько"i авiацii", взяли у
полон БЛИЗЬf<О 480 тис. чоловiк. Берлiнська операцiя - одна з
найбiльших операцiй у Другiй свiтовiй вiйнi - закiнчилася по
внш-v1 розгромом вiйськ гiтлерiвсько"i Нiмеччини. 1 травня над
327
Роздiл 5
рейхстагом радянськi розвiдники встановили Прапор Перемо
ги, а вже наступного дня Берлiн капiтулював.
8 травия 1945 р. о 23 годинi у берлiнському передмiстi
Карлхорстi нiмецький фельдмаршал В. Кейтель пiдписав Акт
про беззастережну капiтуляцiю фашистсько} Нiмеччини. За Радянський Союз його пiдписав маршал 1: Жуков. У €вропi цей день став Днем Перемоги. В СРСР святом Перемоги було
оголошено день 9 травня.
Впродовж &-11 травня радянськi вiйська, надаючи допомо ry повсталому населенню Праги та iнших MiCT Чехословаччи ни, розгромили нiмецько-фашистськi вiйська, якi вiдмовили ся капiтулювати. В ходi Празько"i операцi"i було взято в полон 860 тис. ворожих солдатiв i офiцерiв, захоплено 9,5 тис. гармат i MiHoMeтiB, 1,8 тис. TaHKiB i саМ(lХiдних артилерiйських уста новок, бiлыпс тисячi лiтакiв та багато iнших вiйськових трофе j·B. Визволення Чехословаччини дозволило народу цiе'i краi'ни здобути свободу i стати на шлях демократичного розвитку.
Отже, пiд могутнiми ударами Радянськоi" apMii', яка вза€мо дiяла з вiйськами США, Англii', Францii', патрiотичними си лами IОгославii', Польщi, Чехословаччини, Болгарii", PYMYHii,
Уroрщини, Албанi'j та iнших !<раУн, було повалено гiтлерiв ський третiй рейх.
Але за цю справдi велику i довroжданну Перемогу Радян
ський Союз заплатив надто високу цiну. У полум"j вiйни, за пiдрахунками комiсiй Генштабу i ро,сiйських во€нних iстори
KiB, загинуло близько 27 млн радянських громадян. Лише у
боях на територi} краУн Центральноi i Пiвденно-Схiдноi' €BpO-
пи свот життя на BiBTap Перемоги поклали до 1,5 млн бiйцiв
Радянськоi apMii'; близько 600 тис. iз них упоко}лися на поль 280 тис. - пiд час визволения Уroрщини i Чехословаччини. 3агальнi збитки Радянського Союзу за 1941-
1945 рр. склали астрономiчну суму - бiльше 2,6 трильйона карбованцiв (у дово€нних цiнах).
Далеко не Bci цi втрати були неминучими або пояснюва лися об'€ктивними причинaJ\.1И чи диктувалися iнтересами за
хисту Радянсько"i держави. Багатьох жертв i руйнувань можна
328
РадЯl{СЬЮI1~ Союз у часuДругоi" ceimOBoi" вiй//u
було бjнапевно, уникнути або принаймнi змеЮllИТИ Ух трагiчнi наслiдки, якби радянське суспiльство не зазнало напередод Hi arpeci! й пiд час збройно'i боротьби з фашизмом згубного
впливу сталiнщини.
ерерi СОlO3НИИИ
Напад фашистсько'i Нiмеччини на СРСР, а згодом i крах
гiтлерiвського «блiцкригу» на Схiдному фронтi корiнним чином змiнили мiжнародну ситуацiю. Якщо першi заяви державних лiдерiв Велико'i Британi'i i США У. Черчiлля i Ф. Рузвельта про пiдтримку СРСР У його протиборствi з на ЦИЗМОМ були, як j радянсько-англiйська угода про спiльнi дi'i у вiйнi проти Нiмеччини вiд 12 липня 1941 р., бiльше схожi на деклараIJj"i про намiри, нiж на KOHKpeTHi кроки щодо об'€д
нанюi зусиль задля розгрому спiльного ворога, то перспек
тива затяжно! вiйни вермахту на Сходi примусила полiтикiв провiдних захiдних держав зробити переоцiнку Радянськоro
Союзу як BO€HHOГO союзника. Цьому сприяли також числен иi дипломатичнi i вiйськовi Micii', серед яких варта видiлити вiдвi.IJ.ування СРСР радником президента ClllA Г. Гопкiнсом
У липнi-серпнi 1941 р.
Пiдсумком цього процесу стало при€днання СРСР 24 ве ресня 1941 р. до пiдписано'i у серпнi того ж року так звано'i
«Атлантично'i xapтi'i» - документа, який започаткував СТВО
рення антигiтлерiвсько"i коалiцi'i, та початок переговорiв про поставки зБРОl i вiйськового споряджсння Радянському Со
юзу на радянсько-англо-американськiй конференцi'j у Москвi 29 вересня - 1 жовтня 1941 р. Тим самим у BepecHeBi днi
1941 р. закiнчився перший декларативний перiод становлення
антифашистсько'i коалiцi!, вже в ходi якого Й. Сталiн у листах
до у. Чсрчiлля «якнайрiшучiше не просив, а вимагав i ство
рения другого ФРОН1У, i рiзкого посилення вiйськово"i i еконо
мiчно"j допомоги СРСР з боку Англi"i».
Осиовним змiстом наступного етапу, який тривав до Мос ковсько"!" коифсренцii" 1943 р., стало становления та змiцнення
329
Роздi.r15
економiчного спiвробiтництва СРСР i Kpa'iH коалiцii·. Особли вого значення набули поставки дО СРСР вiйськового споря
дження i продовольства згiдно з ленд-лiзом. В основному вони
надходили через окупований союзниками (СРСР i Великою
Британi€ю) IpaH (23,8 %), тихоокеанськими водними шляхами (47,1 %) та Пiвнiчним морським шляхом (22,7 %). Починаючи
з 1942 р., цi поставки набули досить широких масштабiв, сяг-"
нувши 11,2 млрд дол., з яких 9,8 млрд припадало на долю США. Радянський Союз за роки вiйни одержав 427 тис. вантажiвок, 13,5 тис. TaHKiB, бiльше 22 тис. лiтаI<:iв, 4,5 млн т продоволь ства тощо. Хоча цi цифри й поступалися обсягам виробющтва аналогiчноУ продукцiУ в СРСР, Ух стратегiчний характер важко переоцiнити: кожний дев'ятий танк, кожний сьомий лiтаК,якi воювали в Радянськiй apMii', були закордонного виробництва.
Оцiнюючи значимiсть ленд-лiзу для РадянськоУ держави, один iз iY керiвникiв А. Мiкоян наголошував, що без нього«ми б на
певне ще pik-пiвтора зайвих провоювали».
Наприкiнцi 194] - У першiй половинi ]942 р;. закiнчилося i юридичне оформлення антигiтлерiвськоУ коалiцi"i. Майже по
вне знищення японцями 7 грудня 1941 р. на Гавайських ост ровах Тихоокеанського флоту США призвело до оголошення наступного дня Англi€ю i США вiйни ЯпонiI. За три днi по
тому вiйну ClllA оголосили Нiмеччина та Iталiя~ Отже, на прикiнцi 1941 р. усi великi держави стали учасниками CBiTOBO"i вiЙни. Змiцненню антигiтлерiвськоУ коалiцiУ СПРИЯJ1а деклара
цiя Об'сднаних Нацiй, пiдписана 1 сiчня 1942р. У Вапrингroнi
представниками 26 держав CBi1)' (В тому 'шслi СРСР i Кита €M), а також радянсько-англiйська i радянсько-американська угоди вiдповiдно вiд 26 травня i 11 червня 1942 р. До початку бойових дiй проти ЯпонiУ у 1945 р. в антигiтлерiвськiй коалi цii" налiчувалося 56 держав.
Людськi i матерiальнi ресурси кра'iн-учасниць коалiцii' зна
чно переважали ресурси Нiмеччини та П союзникiв, однак основний тягар збройноi' боротьби зфашистським блоком, як i ранiше, доводилося нести Радянському Союзу. Уряди Великоi" Британii' i CllIA, незважаючи на постiйнi обiцянки, заТЯlували
ззо