V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Радяnськuй Союз у часuДруго;·cBimoBo;· «iUHU

джувалося сiльськогосподарське виробництво, I1рацювали

пiдприемства MicueBo"i промисловостi, школи, лiкарнi, Друку­

валися радянськi газети.

Розширенню партизанського руху сприяла рiзноманiтна дiяльнiсть партизанiв i iIiдпiльникiв серед населення окупо­ ваних районiв: розповсюджения iнформацi"i про становище на фронтi, рятування тисяч людей Biд вивезення до Нiмеччи­ ни, знищення гiтлерiвських посiпак, допомога у проведеннi сiльськогосподарських робiт тощо. Зi свого боку, населения

надавало допомогу партизанам продовольством, одягом, взут­

тям, переховувало Ух та попереджало про небезпеку, 110СТiйно поповнювало партизанськi загони. В одному з партизанських документiв Житомирщини читаемо: «Проведена партизанами масово-полiтична робота, надана допомога населенню, 110-

всякденний зв'язок з населенням - все це прищепило велику

любов населення до партизанiв. Народ побачив у партизанах своУх захисникiв. Населення переконане у перемозi над фа­

шизмом, ненавидить фашистiв, йде в партизанськi загони для боротьби з ненависними окупантами».

ВелИ/'У роль у розвитку народноi' вiйни в тилу ворога вiдi­

грала нарада керiвних працiвникiв наркомату оборони, ЦШПР

зпредставниками пiдпiльних партiйних opraHiB, командирами

iкомiсарами великих партизанських загонiв, яка за дорученням

ЦК ВКП(б) вiдбулася наприкiнцi серпня - на початку вересня

1942 р. За П результатами нарком оборони Й. Сталiн видав на­

каз вiд 5 вересня 1942 р. «Про завдания партизанського руху». Важливим об'€КТOM бойово"i дiялыюстi партизанiв стали KOMYHiKaui"i, передусiм залiзницi та стратегiчно важливi шосе. Коли розпочалися широкомасштабнi наступальнi операцi"i Чер­ ВОНОIapMiY, ЦllШР спланував i здiйснив кiлька MOГYTHix скоор­ динованих ударiв партизанiв по тилах противника i особливо по його комунiкацiях. Так, з 3 серпня до 15 верееня 1943 року на окупованiй ворогом територiУ РРФСР, Бiлорусi"i й Укра"iни

для надания допомоги радянським вiйськам у завершеннi роз­

грому всрожих дивiзiй на Курськiй дузi проводилася операцiя

«Рейкова вiЙна». В 'iiходi партизани Бiлорусi"i пiдiрвали 761 во-

321

Рощи 5

рожий ешелон, Укра"iни - 349, Смоленсько"i областi - 102. Низка

залiзииць була виведена з ладу, фашистiв позбавили свободи

маневру, вони зазнали великих труднощiв у перевезеннi cBo·ix вiйськ, постаlJaннi фронту резервами i боеприпасами.

Досвiд «Рсйково"i вiйни» було використано партизанами i в iншiй операцi1, яка дiстала кодаву назву «Концерт». Про­

ведена з ) 9 вереснядо кiнця жовтня 1943 р., .вона охопила

193 партизанських формування БiлорусiУ, Прибалтики, Ле­

нiнградськоУ й Калiнiнсько·j областей. Протяжнiеть операцi"i по

фрон'I)' склала близько 900 км, В шибину - 400 км. 11 проведен­

ня було пов'язане з майбутнiм наступом радянських вiйеьк на

смоленському i гомельському напрямках та битвою за Днiпро. Всього уроки вiйни В тилу ворога, за неповними дани­ ми, налiчувалося бiльше 6 тис. партизанських загонiв, в яких перебувало понад 1 млн чоловiк. У ходi проведених опера­ цiй партизани знищили, взяли у полон i поранили близь­ ко мJльйона фашистiв та Ух прислужникiв, вивели з ладу 4 тис. TaHKiB i бронемашин, 42 тис. автомобiлiв, 1100 лiтакiв,

9400 паровозiв, зруйнували i пошкодили 1600 залiзничних

MOCTi в, пустили пiд YKic близько 20 тис. ешелонiв. Лиwе у

лiтнiй перiод 1942 р. активнiеть народних месникiв скува­ ла дi·i 24 ворожих дивiзiй, 15 iз яких змушенiбули постiйно охороняти KO!\-tунiкаui"i. Цi цифри красномовно поевiдчують

про те, що радянськi партизанськi загони завдали окупантам

значно бiльших втрат i збиткiв, нiж, ;:юкрема, нацiоналiСТИ4нi

формування (УкраУнська повстанська армiя, загони <<Лiсових

братiв» у Прибалтицi та iH.), якi також боролися проти гiтлеризму та намагалися ВIДстояти право своIх народiв на ство­

рення суверенних держав.

Надзвичайно важливим чинником вiйни стала взаемодiя

партизанських загонiв з частинами регулярних радянсы,их

вiЙськ. Якщо У 1941 р. пiд час оборонних БОlВ ця взаемодiя об­ ме)I{увалася переважно проведенням розgiдувальних операцiй,

то з весни 1943 р. розпочалася систематична розробка планiв Червоно'i apMi"i з врахуванням можливостей використання пар~

тизанських сил. Яскравим прикладом спiльних дiйпартизанiв

322

_____Р,_G_д_яН_сысuй СОЮЗУ ЧQСU Другоi" свimО60i" вil~Н_U__--=----,=

i вiйськових частин стала Бiлоруська операцiя 1944 року пiд

КОДОВОЮ назвою «Багратiон». У гi ХQдi MOГYTH€ угруповання

бiлоруеьких партизанiв було, по CYTi, ОДНИМ iз фронтiв, ЯКИЙ

узroджував ево! дii з чотирма iншими фронтами регулярно"i apMii, якi визволяли Бiлорусiю.

PaTHi подвиги партизанiв уроки вiйни дiетали виеоку оцiЕ­ ку Радянеького уряду i командування Збройних сил СРСР. Понад 127 тис. iз них були наroродженi медаллю «Партизану Вiтчизняно'i вiйни» l-го i 2-ro етупенiв; бiльше 184 ТИС. одер..

жали iншi бойовi нагороди, а 249 чоловiк стали Героями Ра­

дянськоro Союзу, причому С. Ковпак i О. Федоров - двiчi.

Вирiwапьнi перемоrи Радансыо.aPMii v1944-1945 рр.

До початку 1944 р. нiмецько-фашистськi вiйська продо­ вжували окуповувати значнi територi"i СРСР - Естонiю, Лат­ вiю, Литву, Карелiю, частину Бiлорусi"i й Укра"iни, Молдавiю i Крим. Однак становище гiтлерiвсько"i Нiмеччини рiзко по­ гiрши.iЮСя. На сiчень 1944 р. вермахт налiчував 314 дивiзiй i 8 бригад, а також 38 дивiзiй i 18 бригад союзникiв. 1з них на

радянсько-нiмецькому фро~тi дiяли 198 дивiзiй, 6 бригад та yci вiйська сателiтiв Нiмеччини. В Ух складi перебувало близько

4,9 млн чоловiк. Ворог перейшов до жорстко'i гюзицiйноУ обо­

рони, i потрiбнi були величезнi зусилля для ЙОГО розгрому. Радянська армiя у цей час налiчувада 6,3 МЛIi солдатiв i офi­

u.epiB. Повно"!" переваги Збройних сил СРС? над вермахтом (за

винятком артилерii" i авiацi'j) ще не було. До того ж, фашисти

проДовжували утримувати в cBo'ix руках низку важливих ра­ дянсъких вiйськово-морських баз, внаслiдок чого можливостi

базування i операцiй Балтiйського i 40РНОМОРСЬКОГО флотiв були обм.еженi.

У грудн! 1943 р. радянське командування вирiшило розгор­ нути широкий наступ по ВСЬОМУ фронту - вiд Баренцового до

Чорного моря. 14 сiчня 1944 р. Ленiнградський фронт пiд ко­

мандуванням генерала Л. Говорова розпочав стрiмкий наступ,

в результатi якоro було визволено вiд окупантiв шерег MiCT,

323

Роздiл 5

зокрема Новгород, та повнiстю лiквiдовано (27 сiчня) блокал:у Лснiнграда, яка тривала 900 днiв i ночей.

Ще ранiше, наприкiнцi грудня 1943 р., в наступ на фронтi довжиною 1400 км перейшли вiйська 1, 2, 3 та 4-го УкраУн­

ських фронтiв. УМ активно допомагали Чорноморський флот,

Азовська вiйськова флотилiя, партизанськi з'€днання Украi'ни, Молдавi'i й Криму. 28 сiчня 1944 р. вiйська l-го i 2-го Укра­ i'нських фронтiв IliJJ. командуванням генералiв М. BaТYTiHa

та 1. Конева оточили на правому березi Днiпра в районi Кор­

сунь-Шевченкiвського 1О нiмецьких дивiзiЙ. Незважаючи на

вiдчайдушний опiр ворога, за три тижнi по тому угруповання супротивника було остаточно розгромлене. Втрати вермахту

склали 55 тис. солдатiв i офiцерiв убитими i понад 18 тис. Е\Зя­

ТИМИ У полон. ця перемога ще бiльше змiцнила бойовий дух

радянських вiйськ та значно деморалiзувала противника.

В результатi зимового i весняного наступу ] 944 р. нiмецько­

фашистськi вiйська за:шали вiдчутноУ поразки, що змусило Ух вiдступити BiJJ. Ленiнграда i Новгорода на 120-300 км, а на пiв­ денному крилi радянсько-нiмецького фроюу - на 600-700 КМ.

26 березня 1944 р. частини Радянсько'j apMi'j ВИЙШЛИ до Дер­ жавного кордону СРСР, перенiсши бойовi дi"i за межi кра·iни.

У другiй половинi 1944 р. наС1УП радянських вiйськ на6ув

грандiозного розмаху. Удари небувалоУ сили завдавалися про­ тивнику то на однiй, то на iншiй дiлянцi фронту, примушую­

чи ЙОГО постiйно маневрувати резервами, якi танули з кожним днем. Ось лише коротка xpoHiKa тих подiЙ. У червнi розпочався

наступ частив Радянськоi' apMi'i з метою визволення Карелi'i та виведення з вiйни Фiнляндii·. Вiйська Ленiнградського фронту разом з кораблями Балтiйського флоту впроДовж кiлькох днiв прорвали ешелововану оборону фiнських вiйськ на Карельсько­ МУ перешийку i 20 червня штурмом оволодiли MicTOM Виборг.

I..(я перемога дозволила ще ширше розгорнути наступальнi дii',

в результатi чого фiнляндiя у BepecBi 1944 р. пiдписала з СРСР перемир'я, а невдовзi й OI'Олосила вiйну фашистськiй Нiмеччинi.

Влiтку 1944 р. нова наступальна операцiя радянських вiйськ пiд кодовою назвою «Багратiон» розпочалася не в захiдних

324

Радя//сыш;/ Союзу часu Другоi·сР.iПЮ60i" 6iй/=ш~____

районах Украi.'tfи, як передбачалося командуванням вермахту,

а в Бiлорусii.', Вона тривала з 23 ч.ервня до 29 серпня i закiнчи­

Jlася розгромом 67 дивiзiй i 3 бригад супротивника та БИХОДОМ вiйськ l-го Прибалтiйського фронту на територiю llрибалтики,

2-го i 3-го Бiлоруських фронтiв - до кордонiв Схiдноi" llpycci~', а вiйськ l-гo Бiлоруського фроН1)' - на рубiж рiчок Наоев i Вiсла, В результатi Бiлорусько"i операцi"i 6уло знищене одне з найеильнiших угруповань фашиетiв - група армiй «Центр»,

Не встиг ворог оговтатися вiд поразки у Бiлорусii", нк вiй­

ська ]-го УкраУнського фронту завдали ударiв на львiвському та рава-руському напрямках вiйськам групи армiй «Пiвнiчна

YKpa'iHa», I тут у липнi--серпнi ]944 р, ворожi вiйська зазна­

ли повноУ поразки. Частини Радянськоi' apMi'jвизволили тери­

торiю Bcie'i Захiдноi' Укра"t"ни, lliвденно-схiднi райони Польщi,

форсували Вiслу i закрiпилися на великому плаuдармi захiд­

нiше Сандомира,

Не витримала удару радянських вiйськ j група нiмецьких армiй «Iliвденна Yкpa'iHa», яка прикривала ШЛЯХ на Румунiю i БаЛI<aНИ, ГIiсля триденних наступалF..НИХ 60'В, якi розпоча­ лися 20 серпня 1944 р" вiйська 2-го (командуючий - генера..! Р, Малиновський) та 3-ro (командуючий - генерал ф, Толбухiн) Укра'iнеьких фронтiв оточили на пiвденний-захiд Biд Кишинева 22 фашистськi дивiзii'та ще кiлька окремих частин i з'€днань, До

29 серпня вони були розгромленi, Одночасно 2-й та 3-й УкраУн­ CbKi фронти продовжували нас'LУП у глиб PYMYllii'. Разом з ними у

боях за визволеНl-iЯ PYMYHii' взяла участь румунська дивiзiя iMCHi Тудора Владимиреску, сформована на територii' СРСР у 1943 р. iз румунських вiйськовополонених, 1(я дивiзiя стала ядром На­ РОДноУ apMi! новоТ PYMYliii, уряд яко'" 24 ссрпня заявив про вихiд краi.'ни з вiйни на боцi Нiмеччини та оголошення 'iй вiйни,

Розгром фашистських вiйськ у PYMYHii' сприяв пiднесенню революцiйного, антифаlI1ИСТСЬКОГО руху в сусiднiй з нею Бол­ rapi'i, У нiч на 9 верееня 1944 р, у Софi'i розпочалося народне

повстання, в результатi якого влада в Kpa'iHi перейшла ДО рук

створеного Вiтчизняним фронтом Болгарii' уряду, BiH розiрвав

СТОСУНКИ з Нiмеччиною, оголосив 'iй вiйну,

325

РоздUl5

Восени 1944 р. вiйська Укра"iнських фронтiв ПРОДОВЖУВали наступальнi дi!з метою визволения Чехословаччини, Угорщини i Югославi! та остаточного розгрому супротивника на пiвден­ ному крилi радянсько-нiмецькоro фронту. 28 вересия частини

РаДЯНСЬКОl apMi"i перейшли югославський кордон. Спiльно з за­

гонами Народно-визвольноi" армН Югославi"j вони просувалися

до Б€ЛI'pада. 20 жовтня пiсля запеклих семиденних вуличних"

бо"iв столиця Югославii" була очищена BiA фашистських вiЙськ.

На день ранiше БУJIО лiквiдоване 20-тисячне угруповання riT- лерiвцiв, оточене пiвденно-схiднiше Белграда.

Наприкiнцi жовтня радянськi вiйська розпочали наступ на 6удапештському напрямку i 26 грудня оточили 188" тисяч

солдатiв i офiцерiв вермахту в угорськiй столицi. Визволений

вiд фашизму угорський народ утворив Тимчасовий уряд, який

28 грудня оголосив вiйну Нiмеччинi. Опiр гiтлерiвцiв в 01'оче­ ному Будапештi був надзвичайно впертим, i лише 13 лютого

1945 р. MicTO було повнiстю очищене BiA фашистiв.

Не менш успiшно розгорталися подi"i"i на пiвнiчному крилi

радянсько-нiмецького фронту. Зокрема, 17 сiчня 1945 р. спiль­ ними зусиллями радянських 6iйцiв i частин Вiйська ПОЛЬСЬКО­

го 6ула визволена Варшава.

В цiлому частини i з'€днання Радянсько"japMi"i у 1944 р. про­ вели близько 50 наступальних операцiй, якi мали велике BO€H-

но-полiтичне значеН'ня. У пiдсумку були розгромленi OCHOBHi

угруповання нiмецько-фашистських вiЙськ. Лише за лiто й

OCiHb 1944 р. вермахт втратив 1,6 млн чоловiк. Фашистська

Нiмеччина вi'ратила також майже Bcix своУх €вропейських со­ юзникiв, фронт наблизився до i"i кордонiв, а у Схiднiй Лрусii'

перетнув Ух.

У сiчнi - першiй половинi квiтня 1945 р. радянськими вiй­ ськами були проведенi Схiдно-Прусська, Вiсло-Одерська, Схiдно-Померанська, Нижньо-Сiлезька та Верхньо-Сiлезька

наступальнi операцi"j. Ух результатом став розгром головних

вiйськових угруповань нiмецько-фашистських вiйськ та визво­ лення маиже Bci€"j Польщi, значно"i частини Чехословаччини, Bci€l Угорщини, CXiAHOi' частини ABCTpii' з 'iiстолицею Вiднем.

326

Радянськuй C0'!l3 У часu ДругоТ св;n1ОвоТ 6iйТ/u

3авершальною стратегiчною наС"I)'пальною операцiсю на

радянсько-нiмецькому фронтi стала Берлiнська операцiя, про­

ведена Радянською армiсю 16 квiтня - 8 травня J945 р. з ме­ тою розгрому нiмецько-фашистських вiйськ на берлiнському

напрямку, оволодiння Берлiном i виходом на рубiж рiчки Ель­ ба для з'€днання 3 вiйськами союзникiв. Верховний Головно­ командувач поспiшав зi взяrrям Берлiна, оскiльки йому було

вiдомо i про намiри союзникiв першими ввiйти в Берлiн, що

означало б /х полiтичну перемогу у вiйнi, i про спроби Гiтлера

укласти сепаратне перемир'я з ними.

3аДУм Берлiнсько"i операцii" в основному був визначений щс у листопадi 1944 р. Радянськi вiйська повиннi були роз­ бити OCHOBHi сили супротивника, захопити нiмецьку столицю

i примусити фашистську Нiмеччину беззастережно капiтулю­

вати. й. Сталiн призначив маршала Г. Жукова командуючим l-м Бiлоруським фронтом i доручив йому очолити проведення операцii".

I1iдroтувавши на схiдних пiдступах до Берлiна MorYTHi лi­

нii"оборони, якi мали велику кiлькicть вогневих рубежiв i MiH-

нИХ полiв~гjтлерiвцi залучили до бойових дiй все населення,

здатне тримати зброю, в тому числi i 13-14-лiтнiх пiдлiткiв.

У битвi за Берлiн з обох CTopiH взяли участь 3,5 млн чоловiк, 7750 TaHKiB i самохiдних артилерiйських установок, 52 тис.

гармат та мiиометiв, понад 1100 бойових лiтакiв. Розгорнувши загальний наступ на нiмецьку столицю вран­

ui 16 квiтня 1945 р., ударнi частини Радянськоi" apMi! 21 квiтня

увiрвалися до берлiнських передмiсть i вже наступного дня

почали штурм рейхстагу. 25 квiтня Берлiн опинився у кiлъцi вiйоьк ~оюзникiв, якi об'еднали своУ зусилля задля остаточно­ го-розгрому вiйськ противника.

Уходi Берлiнсько"i операцi"i частини Радянськоi" apMi"i роз­ громили 70 пiхотних, 23 танкових i моторизованих дивiзi"i вермахту, знищили бiльшу частину нiмецько"i авiацii", взяли у

полон БЛИЗЬf<О 480 тис. чоловiк. Берлiнська операцiя - одна з

найбiльших операцiй у Другiй свiтовiй вiйнi - закiнчилася по­

внш-v1 розгромом вiйськ гiтлерiвсько"i Нiмеччини. 1 травня над

327

Роздiл 5

рейхстагом радянськi розвiдники встановили Прапор Перемо­

ги, а вже наступного дня Берлiн капiтулював.

8 травия 1945 р. о 23 годинi у берлiнському передмiстi

Карлхорстi нiмецький фельдмаршал В. Кейтель пiдписав Акт

про беззастережну капiтуляцiю фашистсько} Нiмеччини. За Радянський Союз його пiдписав маршал 1: Жуков. У €вропi цей день став Днем Перемоги. В СРСР святом Перемоги було

оголошено день 9 травня.

Впродовж &-11 травня радянськi вiйська, надаючи допомо­ ry повсталому населенню Праги та iнших MiCT Чехословаччи­ ни, розгромили нiмецько-фашистськi вiйська, якi вiдмовили­ ся капiтулювати. В ходi Празько"i операцi"i було взято в полон 860 тис. ворожих солдатiв i офiцерiв, захоплено 9,5 тис. гармат i MiHoMeтiB, 1,8 тис. TaHKiB i саМ(lХiдних артилерiйських уста­ новок, бiлыпс тисячi лiтакiв та багато iнших вiйськових трофе­ j·B. Визволення Чехословаччини дозволило народу цiе'i краi'ни здобути свободу i стати на шлях демократичного розвитку.

Отже, пiд могутнiми ударами Радянськоi" apMii', яка вза€мо­ дiяла з вiйськами США, Англii', Францii', патрiотичними си­ лами IОгославii', Польщi, Чехословаччини, Болгарii", PYMYHii,

Уroрщини, Албанi'j та iнших !<раУн, було повалено гiтлерiв­ ський третiй рейх.

Але за цю справдi велику i довroжданну Перемогу Радян­

ський Союз заплатив надто високу цiну. У полум"j вiйни, за пiдрахунками комiсiй Генштабу i ро,сiйських во€нних iстори­

KiB, загинуло близько 27 млн радянських громадян. Лише у

боях на територi} краУн Центральноi i Пiвденно-Схiдноi' €BpO-

пи свот життя на BiBTap Перемоги поклали до 1,5 млн бiйцiв

Радянськоi apMii'; близько 600 тис. iз них упоко}лися на поль­ 280 тис. - пiд час визволения Уroрщини i Чехословаччини. 3агальнi збитки Радянського Союзу за 1941-

1945 рр. склали астрономiчну суму - бiльше 2,6 трильйона карбованцiв (у дово€нних цiнах).

Далеко не Bci цi втрати були неминучими або пояснюва­ лися об'€ктивними причинaJ\.1И чи диктувалися iнтересами за­

хисту Радянсько"i держави. Багатьох жертв i руйнувань можна

328

РадЯl{СЬЮI1~ Союз у часuДругоi" ceimOBoi" вiй//u

було бjнапевно, уникнути або принаймнi змеЮllИТИ Ух трагiчнi наслiдки, якби радянське суспiльство не зазнало напередод­ Hi arpeci! й пiд час збройно'i боротьби з фашизмом згубного

впливу сталiнщини.

ерерi СОlO3НИИИ

Напад фашистсько'i Нiмеччини на СРСР, а згодом i крах

гiтлерiвського «блiцкригу» на Схiдному фронтi корiнним чином змiнили мiжнародну ситуацiю. Якщо першi заяви державних лiдерiв Велико'i Британi'i i США У. Черчiлля i Ф. Рузвельта про пiдтримку СРСР У його протиборствi з на­ ЦИЗМОМ були, як j радянсько-англiйська угода про спiльнi дi'i у вiйнi проти Нiмеччини вiд 12 липня 1941 р., бiльше схожi на деклараIJj"i про намiри, нiж на KOHKpeTHi кроки щодо об'€д­

нанюi зусиль задля розгрому спiльного ворога, то перспек­

тива затяжно! вiйни вермахту на Сходi примусила полiтикiв провiдних захiдних держав зробити переоцiнку Радянськоro

Союзу як BO€HHOГO союзника. Цьому сприяли також числен­ иi дипломатичнi i вiйськовi Micii', серед яких варта видiлити вiдвi.IJ.ування СРСР радником президента ClllA Г. Гопкiнсом

У липнi-серпнi 1941 р.

Пiдсумком цього процесу стало при€днання СРСР 24 ве­ ресня 1941 р. до пiдписано'i у серпнi того ж року так звано'i

«Атлантично'i xapтi'i» - документа, який започаткував СТВО­

рення антигiтлерiвсько"i коалiцi'i, та початок переговорiв про поставки зБРОl i вiйськового споряджсння Радянському Со­

юзу на радянсько-англо-американськiй конференцi'j у Москвi 29 вересня - 1 жовтня 1941 р. Тим самим у BepecHeBi днi

1941 р. закiнчився перший декларативний перiод становлення

антифашистсько'i коалiцi!, вже в ходi якого Й. Сталiн у листах

до у. Чсрчiлля «якнайрiшучiше не просив, а вимагав i ство­

рения другого ФРОН1У, i рiзкого посилення вiйськово"i i еконо­

мiчно"j допомоги СРСР з боку Англi"i».

Осиовним змiстом наступного етапу, який тривав до Мос­ ковсько"!" коифсренцii" 1943 р., стало становления та змiцнення

329