V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РадЯ1/СЬКUЙ СОЮЗ У часuДругоi· ceimoeoi· 6iЙf/U

OKpiM того, продовольства на 1,3 млрд дол., а також верстати,

дизель-генератори, радiостанцi"i, шинний завод, обмундируван­

ня, медикаменти, рiзне обладнання i запаснi частини.

П(о стосуcrься бойових кораблiв, то основна Ух маса (KpiM 12 англiйських тральщикiв, якi надiйшли у ]942-1943 рр.) була

одержана, лише починаючи з Друго! половини 1944 р.

Тральщики iз CI1lA i Канади ввiйшли до складу Балтiйського i Чорноморського флотiв вже пiсля перемоги над Нiмеччиною.

3начна частина кораблiв, якi одержав Тихоокеанський флот, та­ кож не могла бути використана у вiЙсыФви..х дiях проти ЯпонiI.

Хоча загальний обсяг поставок склав приблизно 4 % валового промисловоro виробництва в СРСР у 1941-1945 рр., ленд-лiзiвська TeXHiKa в окремих видах озбро€нь ск;тала вельми значний вЩсоток. Зокрема., стосовно автомобiлiв - близько 70 %, стосовно тан.кiв -

12 %, лiтакiв о·· 1О %, у тому числi морсыф·i aBiaцii - 29 %.

ДОКУМЕНТ 6

JПOДСЬЮ ВТРАТИ НА РАдЯНСЬКО-НlМЕЦЬКОМУ ФРОНТ[

у 1941-1945 рр.

Цillа nере.Л10ги

Безповоротнi втрати особового складу збройних сил, У TOIl-1У

числi ПРИКОРДОННИХ i внутрiшнiх вiйськ НКВС, у 194]-1945 рр. склали 1] 440 100 чоло.вiк. Iз них:

убито й померло вiд ран на етапах, в евакуацiУ i в госпiта­

лях - 6 329 600;

пропало безвiсти, потрапило в полон - 4 559 000;

небойовi втрати (загинуло в результатi приroд, нещасних ви­ падкiв, померло вiд хвороб та iH.) - 555 500.

.Jlюдськi втрати Радянського Союзу пiд час Великоi· Вiтчизня­

Ho·i вiйни, вира:х:уванi методом демографiчного балансу, були оцi­ неиi !3 27 млн чоловiк, У тому числi втрати вiйськовослужбовцiв 3бройних СИЛ - 8 700 тис. чоловiк.

Пiд час проведення мобiлiзацii" на визволенiй вiд окупа­ uii· територii" СРСР дО ЧеРВОНОI apMii" повторно було призвано 939 700 вiйськовослужбовцiв, якi знаходилися в полонi i на окупованiй територii", а i 836 тис. чоловiк повернулися з по­

лону пiСJ1Я закiнчення вiЙни.

341

у \1ежах 5 200 000-5 750 000 чоловiк, причому основна Ух маса (3,9 :\L1H чал.) припадала на перший перiод вiйни (червень 194t:гo­

листопад 1942 р.).

Цiна nоразкu

3агальнi людськi втрати збройних сил Нiмеччини в Другiй свiтовiй вiйнi дорiвнюють 13 448 000 чоловiк, або 75,1 % вiд кiлькастi мобiлiзованих i 46 % вiд усього чоловiчого населения Нiмеччини на 1939 р., ВICJIЮЧаючи Австрiю. 3 них:

демобiлiзоваво iз збройних сил для використання у восниiй

економiцi - 2000000;

демобiлiзовано iз збройних сил внаслiдок поранення та ХЩ)­ раби на тривалий строк i iнвалiдiв - 2 31 О 000;

пораненi i XBopi, якi знаходилися у госпiталях на KiHeQb вiйни -

3 810000;

потрапило в полон - 3 357000.

Безповоротнi людськi втрати фашистськоi" Нiмеччини на ра­ ДЯНСЬКО-lIiмецькому фронтi склали 6 923 700 чоловiк (включаю­

чи ·ii СОlOзникiв).

342

РадЯIIС'ЬКUЙ Союз у часu ДругоУ свinювоi вiЙIIU

ЗАПИТАнна до 'О3ДIПV

l.Пригадайте, як наЦИСТСI,ка Нiмеччина готувалася до вiйни

зСРСР. Якi для цього були розробленi плани i ЩО вони перед­

бачали?

2. Вкажiть, '1и проводилася в Радянському СОlOзi пiдroтовка

до майбутньо"i вiйни? Що ро6и.10СЯ для змiцнення обороноздат­

HOCTi краi·ни? Якi були позитивнi i негативнi аспекти розвитку

Червоно!армii1 .

3.Розкажiть, якими були причини i масштаби поразок Черво­ НОI apMii" влiтку i восени 194! р.?

4.Пригадайте, де i чому HaBeCHi i влiтку 1942 р. радянськi вiй­

ська зазнали важких поразок?

5.Ви;значте, в чому полягала роль СталiнграДСЬКОI битви в ic- Topi} Друго! CBiTOBO·j вiйни?

6.Вкажiть, У чому полягало iсторичне значення РОЗГРОМУ иi­ мецько-фашистських вiйськ на Курськiй дузi?

7.Розкажiть, як-им був рух ОПОРУ на окупованих гiтлерiвцями територiях СРСР?

8.Охарактеризуйте, як проходило становления антигiтлерiв­ сько·" коалiцii" уроки ДРУГОI CBiTOBOi· вiйии?

9.Назвiть найважливiшi наС1Уllальнi операцi·j радянських

вiйськ У 1944 р. Яке вони мали значения для l1еремоги над фа­

шизмом?

10.110яснiть, У ЧОМУ полягали пiдсумки та УРОКИ Ве.'1икоi" Bi-

тчизняно"i вiйни радянського народу?

343

Роздiл 5

TECTOBI3ABдAHHR

]. Пригадайте, в якiй битвi на радянсько-нiмецькому

фронтi гiтлерiвськi вiйська змушенi були вперше перейти до

оборони?

1.МiнськiЙ. 2. СмоленськiЙ. 3. КиlвськiЙ.

4.ПрикордоннiЙ. 5. МосковськiЙ.

2.Визначте, який орrаи уроки ВеЛИКОI ВiТЧИ311ЯНОI вiйни

здiйснював усю ПОВIfОТУ влади в СРСР?

1.Полiтбюро ЦК ВКП(б). 2. Верховна Рада СРСР.

3.Державний KOMiTeT оборони.

4.Ставка Верховного Головнокомандування. 5. З'IЗД Рад СРСР.

3.Вкажiть дату початку контрнаступу вiйськ Червоно'i ар­

Mi"i Iliд: Сталilll"радом.

1.4линня 1942 р. 2. 28 липня 1942 р. 3. 25 серпня 1942 р.

4.19 листопада 1942 р. 5. 2 лютого 1943 р.

4.Визначте, якою була I,:одова назва бойово"i операцil Рз-:­ дянсько"i apMi"i на територi"i Бiлорусu влiтку 1944 р.?

1.«Рум'янцев». 2. «Кутузов». 3. «Багратiою>.

4 «Уран». 5. «Кiльце».

5. Назвiть прiзвище керiвника Центрального штабу

партизанського руху СРСР.

1.Т. Строкач. 2. Л. Говоров. 3. П. Пономарснко.

4.I. КОНЕВ. 5. Л. Берiя.

344

~(ф~LnJUJ[ @ РАдIНСЬИАИРАlНА

lQJ vПОВОЕННIРОНИ

[середина1940-1 - nOqaтOK1950-1 ppJ

IСТОРiЯ Радянського Союзу у першi роки пiСJ1Я закiнчення ДругоУ CBiTOBo"i вiйни (вересень 1945-го - березень 1953 р.)

включила в себе кiлька досить складних i суперечливих проце­ cin як у внутрiшньому житгi краi"ни. так i на мiжнароднiй арепi.

IIеремога народiв ерср у найстрашнiшiй вiйнi, яку знало люд­ СТВО, стала зоряним часом Радянсъко"i держави, але разом 3 тим

вона виявилася вюкливим рубежем, що обумовив прихiд ново! епохи - епохи пiсляво€нного розвитку.

На жаль, упродовж тривалого часу розвиток Радянсько"i

держави у цi роки, взаемовiдносини влади й суспiльства, ви­

значення пово€нного соцiально-економiчного i полiтичного

курсу, HOBi пiдходи i догми у зовнiuшiй полiтицi та чимало iнших проблем практично не дослiджувалися в раДSlнськiй ic- торiографi"i, а ЯКЩО й дослiджувалися, то лише пiд кутом зору

концегщii' «вiдбудови зруйнованого вiйною народного госпо­ дарства кра"iнИ».

Лише з середини 1990-х рр., коли виявилися доступними

для вивчення apxiBHi фонди вищих opraHiB державно'i влади i докумеН1'И керiвництва ВКП(б) - КПРС, у ВИВ4еннi iCTOpi"i

перших пiсляво€нних pOKiB було зроблено справжнiй прорив. Завдяки дослiдженням О. Данилова, О. Зубково"i, В. Лельчука,

О. Рижикова, Р. Пiхо"i, В. Попова доведено, ЩО головним змiс­ том 1945-1953 рр. було не стiльки «вiдновлення i розвиток

народного господарства СРСР уроки четвертоi' п'ятирiчки»,

скiльки «стабiлiзацiя полiтичиоro режиму, який зумiв за роки вiйни не лише зберегтися, але й помiтно змiцнiти». 3 iHII.IOГO

345

Роздiл 6

боку, вiдсутнicть легiтимнихмеханiзмiв передачi ВИlцо'i влади неминуче призводила до загострення боротьби за не! мiж рiз­ ними партiЙНИl\Ш групами i окремиr.ш особами.

Водночас KiHeUb 1940-х - початок 1950-х рр, - це час ши-

роких економiчних дискусiй у наукових колах 1 керiвництвi

кра'iни щодо шляхiв та Hanp}1MKiB розвитку економiки, У ходi

цих дискусiй не виключалося й обмежене використання ма­

терiальних стимулiв до працi, змiна aKueHTiB в Opi€HTaцii' на

окрем\ галузi промисловостi, використання еКОНОI'v)iчних ме­

ТOДlB для насичення товарного ринку тощо,

Важливим завданням ?адянськоi' держави пiсля закiнчен­

ня другоу CBiTOBOi' вiйни було збереження провiдних позицiй

срер на мiжнароднiй apeHi, Принципово вiдмiннi нацiональ­

Hi iнтереси СРС? i краУн Заходу, що виявили себе ще на за­

КЛЮЧНОМУ етапi вiйни, лягли В основу розв'язання так званоi' «холодно'i вiйни», в ходi якоi' ставка на BO(-~HНY силу у вiдно­

синах мiж колишнiми СОЮЗНИ!<аМИ стала ГОЛОВНИМ iHCTpy- ментом полiтики, В таких обставинах радянське керiвництво розпочал.о широкомасштабну пiдготовку дО f\ЮЖЛИВОГО ВОПI­

НОГО протистояння з CIlIA та 'ix союзниками, щооБУМОВИJlО

надмiлiтаризацiю ycix галузей господарства 3 СРСР, призвело

до посилення диспропорцiй у йоro розвитку та до зниження рiвня життя народу,

Вопив вiЙИИ на cBiAeMiCTIJ раД8НСЬИМХпюдей

Соцiалыю-полiтична iсторiя Радянського Союзу у пiсляво­

€нний перiод, якщо намагаТ'riСЯ вивiльнити 'iiвiд тенденцiй­ наго зображення, була вкрай драматичною, неоднозначною i часом несподiваною, З одного боку, переможне завершення ,L~pyroi' CBiTOBOi" вiйни зробило Радянську державу одним з ви­ знаних свiтових лiдерiв, значно змiцнивши Г! мiжнародний авторитет. а з iншого - краУна, якiй було завдано найбiльших на планетi людських i матерiальних втрат, вимагала вiдбудови практично Bcix сфер життя, KpiM ТОГО, вiдно<:ини 3 союзни­

ками по антигiтлерiвськiй коалiцii', якi вже на заверmальному

346

РодЯIIСЫШ /(раiiш у nОIЮl:НI!!..РС!КU (с!::ре_ди/(а 1940-:.: - початок '950-х РР)

етапi вiйни почали виявляти свою недовготривалiсть i супс­

речливiсть, дуже ШВИДКО перетворилися на глобальну полiти­ ко-iдеологiчну конфронтацiю.

Поколiння переможцiв - громадян СРСР стало, по CYTi, но­ вимсоцiумом iз однакови,'v1И проблемами, спiльними настро­ ями i прагненнями. Дух фронтового братерства, IЦO з'явився

пiд час вiйни, визначав у наетупнi роки загальну атмосферу в радянському суспiльствi. 1 бiльшiсть I1РОСТИХ радянських

людей, i кремлiвськi можновладцi сприймали перемогу над

силами фашизму i реакцi'i як найважливiший доказ стiйкостi i

житп:здатностi ращlНСЬКОГО ладу. Причому HaBiTb Ti з них, якi

критично оцi\iювали OKpeMi елементи радянсько'j системи, не уявляли собi можливостi 'iiзмiни або побудови будь-якоi' iншо'(.

Пiдтвердженням цього ста.пивибори до Верховно', Ради срср,

що вiдбулися 1О лютого 1946 року. 30крема, Й. Сталiн, дuючи

вказiвки партiйним органам як краще провести цю важливу

ПОЛlТичну кампанiю, пiдтвердив довоенний курс на завершен­

ня у найБЛl1жчi 15-:-20 pOKiB побудови в Kpai'Hi соцiалiзму, нзголосивши на можливостi. завдяки раДЯНСЬКО!\IУ СУСIIiльному ладу, переходу до створення в Радянсы<Ому Союзi комунiстич­

ного суспiльства. Так, виступаlO4И перед виборцями 9 лютого 1946 р., BiH заявив: «Вiйна показала, що радянський суспiль­ ний лад е кращою формою органiзацii' суспiльства, нiж будь­ який нерадянський суспiльний лад».

3розумiло, що за таких умов формування свiдомостi насе­ ления СРСР мало суперечливий характер. Пiд гасла~"и колек­

тивiзму та piBHOCTi громадян тоталiтарний режим продовжу­

вав наступ на,будь-якi прояви iнакодумства та свободи. але надзвичайно сюшднi iсторичнi випробування обумовили та повною мiрою унаочнили патрiотизм i мужнiсть радянських людей, Ух готовнiсть до самопожертви заради Батькiвщини. НастроУ Ti€i' доби, правда, вже значно пi:miшс, вiдомий радян­ сь~ий Пl-f,;:ьменник В. Некрасов, автор резонансноi' повiстi «В окопах Сталiнграда», передавав так: «Переможцiв не су­

дять! Ми пробачили CTalliHY все! Колективiзацiю, тридцять сьомий piK, розправу iз соратниками, першi днi поразкю>.

347

РОЗДiл 6

Мiльйони людей в СРСР щиро вiрили в мудрiсть вождя, BipHicTb i непохитнiсть комунiстичних iдеалiв, що стали за­

порукою переможного закiнчення найкривавiшого збройного конфлiК'ry в icTOpiY людства, пишалися военною могутнiстю свосУ багатостраждальноi· краУни, яка вистояла i загартувалася у ПОЛУМ'У вiЙни.

Разом з тим, не варто забувати i про болючi проблеми жит-о

тя народу у ПОво€:нний перiод, якi розкривають далеку вiд-па­ радностi, вiд традицiйних iдеологiчних штампiв i героУчних символiв повсякденнiсть. У життi i в психологiУ «поколiння переможцiв» переплелися у едине цiле Bci складнощi i про­

тирiччя пiсляреволюцiйноУ icтopiY краУни. Життя радянських.

людей ускладнювалося не тiльки в результатi розрухи iколо­

сальних втрат, але й внаслiдок особливостей Функцiонування

соцiально-полiтичноУ системи РаДЯНСЬКОI держави з ii" репре­

сивним механiзмом, що, по CYTi, не зупиняв своУх обертiв. Так,

американський iсторик А. Вайнер наголошу€:, що вiйна змi­ нила радянську систему фiзично i символiчно. Вона стала не лише пiдтвердженням початкового революцiйного пророцтва,

але й водноч:ас практично повнiстю затушувала його, ставши

доказом, а можливо, й причиною як безсилля, так i легiтим­ HOCTi радянського режиму. Саме вiйна змусила i надихнула людей на самоствердження, на те, щоб узяти на себе HOBi ролi,

остаточно i назавжди подiливши радянську icтopi1 на двi рiзнi

еrюхи.

Пiсля 1945 року багато в чому змiнилися побут i повсяк­

дснне життя громадян КраУни Рад, а це, в свою чергу, поро­

джувало з Ухнього боку потiк нових думок та поглядiв щодо

радянськоУ дiЙсностi. Вiдтак, у пово€:нний перiод особливого

значення набули колективнi (груповi) настро!, що виступали найбiльш динамiчним i рухливим елементом масовоУ cBiдo­ MOCTi. Зауважимо, що, виникаючи як локальнi, вони здатнi у драматичнi чаеи icтopiY швидко охоплювати великi людеъкi маси, заряджаючи Ух енергi€ю ентузiазму або, навпаки, стри··

муючи волю мас до масштабних перетворень i породжуючи

соцiальну апатiю. Вiйна вплинула i на бiльш глибокi пласти

348

радянсы<a Kpaii/a у l1oBoc//Hi POh'U (середzша 1940-х - почато/( 1950-хрр.)

еуспiльноI свiдомостi, породжуючи певну ментальну транс­

формацiю.. У нових i до того ж надзвичайних умовах пере­

осмислювалося понятгя «народ», на новому пiдгрунтi фор­

мувалося почуття нацiонального еднання народiв СРСР. Вод­ ночас народжувалися i продукувалися HOBi мiфи, на якi була надзвичайно багатою радянська iсторiя. CTBopeHi у перiод военного лихолiття символи проДовжували iснувати й надалi,

уособлюючи в собi 'сповнене протирiч поеднання правди i ви­

мислу, реально'i повсякденно"i герОlКИ, яка трансформувалася крiзь призму офiцiЙНО"i пронаганди. За словами американсько­ го дослiдника радянськоУ епохи М. Маля, вiйна i перемога в

нiй Радянського Союзу створили «нову ауру навколо культу

Сталiна не лише в очах пiдданих Вождя, а також задля пер­

спективи, яка вiдтепер виникала для cBiTOBOГO комунiстично­

ГО руху. CiM pOKiB, якi Сталiн ще був при владi, заевiдчили про

перебування руху на вершинi успiху та про кульмiнацiю його

едностi. Однак цi роки стали й часом, коли комунiзм та його Вождь виглядали найзловiснiшими перед рештою CBiтy».

HaТOMicTb громадсъка свiдомiсть перших повоенних pOKiB була не тiльки простором панування колишнiх та створення нових мiфiв. Протяroм усього перiоду «пiзньоro сталiнiзму» менталiтет i MacoBi наСТрОl характеризувалися складнicтю i

мозаУчнiстю. Даний факт засвiдчують численн.i документи Tiei'

доби, якi oCTaHHiM часом з'явилися у науковому обiгу - листи

громадян до владних структур, доповiдi державних та право­

охоронних оргаиiв, статистична iнформацiя тощо. Тобто дер­

жавнiй пропагандi так i не вдалося повнiстю викорiнити неза­ лежнi народнi думки i оцiнки, В тому числi й Ti, що суперечили офiцiйнiй марксистсько-ленiнськiй iдеологiУ. Причомучасто­ густо сприйняття радянськими людьми повоеННОl дiйсностi характеризувалося цiлковитою рацiональнiстю, як антитезою повнiстю мiфологiзованiй свiдомостi. Рацiональнiсть cBiTO- сприйняття обумовлювалаея, головним чином, необхiднiстю вижити, боротися за icнування, щоденно вирiшувати нагальнi

проблеми, вiд яких залежало життя конкретних людей, Ух ро­ дин i соцiуму В цiлому.

349

РОЗДiл 6

Повернувшись до своУх зруйнованих домiвок, радянськi

люди, як i Ух далекi предки пiсля перемоги у Вiтчизнянiй вiйнi 18] 2 року, сподiвалися на суп€вi змiни у своему життi. Вiд­ ЧУПЯ свободи, народного торжества, Перемоги, яка дicталася надто дорогою цiною, ПОРОДЖУВало надiю. Люди. прагнули жити краще, без страху перед завтрашнiм днем, вiрячи, що не

буде бiльше насильства, нескiнченних «ШТУР~lOвиХ» кампа-·

нiй, пос:гiйних жорстких нестач найнеобхiднiшого, якi стали однiею 3 рис радянськоro способу життя.

Сталiнське керiвництво ж навпаки. Перемога, як писав

Д. Волкогонов, «переконала у непохитностi Bcix створених державних i громадських iнститутiв, глибокiй ЖИ1Т€Здатностi системи, BipHOCTi внутрiшньо- i зовнiшньополiтичного кур­ су». У «3вернениi ЦК ВКП(б) до Bcix виборцiв у зв'язку 3 ви­ борами до ВерховноУ Ради СРСР» не було сказано жодного слова про демократiю, народовладдя, участь простих людей

в управлiннi державою. Натомiсть наголошувалося на непо­

рушностi «блоку комуиiстiв i безпартiйних», на тому, що «ра­ дянськi люди могли на багаторiчному досвiдi переконатися в правильностi полiтики партi"i, яка вiдповiдае корiнним iHTep-

есам народу», на необхiдностi якнайшвидшого вiдновлення економiки держави.

у цьому зв'язку перед керiвництвом краУни вкотре вже по­ стало питання, як примусити населення активнiше працюва­ ти у суспiлыIOМУ ceKTopi народного roсподарства. Особливо гострим воно було на селi, оскiльки за часи нiмецькоi' окупа­ цi'i у багатьох селян сформувалося стiйке i вкрай негативне ставлення до колгоспно-радгоспноi' системи. 3riAHO з даними, якi наводилися у 3акритому листi ЦК ВЮl(б) мiсцевим пар­

тiйним KOMiTeTaM, у 1947 р. в цiлому по Kpa'iHi 14,8 % (ПQнад

4 млн чоловiк) колгоспникiв не вiдпрацювали необхiдного Mi- HiMYMY ТРудоднiв. а бiльше 300 тис. взагалi не працювали на

колгоспних ланах.

3 метою попередження iгнорування сiЛЬСi>КИМ населенням працi в колгоспах Президiя ВерховноУ Ради СРСР СВОУМ Ta€M-

ним указом вiд 2 червня 1948 р. зобов'язала KapaJH~Hi органи

350