V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РадЯIlСЬКUЙ Союз у часu/!ругоУ св;m?_воУ вiйнu

гало». 8 серпня 1941 р. Ставка, нарештi, на6ула свога остаточ­

ного вигляду i стала називатися Ставкою Верховного Головно­

командування. IУочолив Й. Стапiн (нарком оборони з 19 липня),

який здiйснював безпосередн€ КОl\taндування частинами РСЧА i ВМФ. Йому lIiдлягали Bci представники Ставки на фронтах.

Пiсля певно"i реорганiзацiУ в липнi 1941 р. Ради у справах евакуацii", яку очолив М. Нl-верник, ефективнiсть евакуацiйних заходiв пiдвищилася, i до лютого 1942 р. вдалося вивезти в тип понад 12,4 млн чоловiк, COTHi тисяч тонн сировини, паль­

ного, величезнi ресурси сiльського господарства, а також iншi

матерiальнi й культурнi цiнностi. «IlOBiCT'b про те, як цiлi пiд­

при€мства i мiльйони людей були вивезенi на схiд, як цi пiд­ при€мства у найкоротший строк i в нечувано важких Yl'vIOBaX вiдновленi i як 'iM вдалося значною мiрою з6iльшити вироб­ ництво впродовж 1942 р. - це передусiм повiсть про неймо­ Bipнy людську стiйкiсть»\ - писав у своУй книзi «Росiя у вiйнi 1941-1945» вiдомий англiйський пу6лiцист О. Верт.

Однак унаслiдок ШВИДКОГО просування противника чима­ ЛО матерiальних цiнностей довелося залишити в окупованих ворогом районах. Деякi пiДПРИЕ:мства майже повнiстю дiста­

лися фашистам. Наприклад, евакуацiя була фактично зiрвана

на провiдних металургiйних, коксохiмiчних i вогнетривких заводах СталiнськоУ (нинi - ДонецькоО областi.

Тим часом ворог нарощував своУ удари. За три тижнi вiйни

йому вдалося повнiстю розгромити 28 радянських дивiзiй, ще

72 дивiзi"i РСЧА втратили бiлыlle 50 % свого осо60ВОГО складу та бойово"i технiки. Водночас вiйська фашистськоУ Нiмеччини

до цього ще нiде не зустрiчали такого опору i не несли таких великих втрат. До середини липня 1941 р. на радянсько-HiMelJ.b- кому фронтi вони щоденно втрачали в середньому 4 тис. чоло­ BiK. А У другiй половинi липня - llOнад 7 тис. До кiнця TpeТbor'o мiсяця вiйни загальнi втрати BepMaxIY склали бiльше 500 тис. солдатiв i офiцерiв, що майже вдвiчi перевищувало втрати Hi- меччини за увесь попереднiй перiод ДругоУ cBiTOBoi" вiЙни.

Червона армiя намагалася завдавати агресору вiдчутних

ударiв у вiдповiдь, але зупинити його наступ уприкордонних

291

Роздiл 5

районах не змогла. Нiмецько-фашистськi вiйська проДовжу­

вали розвивати наступ; 24 червня вони захопили ВiльнlOС, 28 червия - Мiиськ, 30 червия - Львiв, а 1 липня - Ригу. СРСР

втратив за першi тижнi БО1В територiю, на якiй до вiйни ви­ роблялося двi третини промисловоУ i сiльськогосподарсъко'i продукцi"i. В цiлому етап обороииих боiв, важких невдач i вiд­

ступу Червоно"i apMii· тривав з червня до грудня 1941 р. За цей .

час загаJlьна кiлькiсть вiйськовополоиених, захоплених воро­

гом, досягла 3,9 млн чоловiк.

У спробах переломити катастрофiчну ситуацiю на фрон­ тах i зупииити cтpiMKe просуваиня вiйськ противника на ycix стратегiчиих напрямках влада вдалася до екстраординарних заходiв, передусiм репресiй проти армiйського комаидування. Зокрема, 4 липня 1941 р. вiдбулася змiна керiвництва Захiдного фронту: командуючий генерал apMiY д. Павлов i начальник шта­ бу генерал-майор В. Климовських були заарештованi, а пiзнiше

розстрiлянi. Така ж доля спiткала i командуючоro 4-·j apMi'i ге­ нерал-майора о. Коробкова. Всього з липня 1941 р. до бере:mя

1942 р. було страчено 30 представникiв вищого комскладу (у 1950-х рр. вони були реабiлiтованi), бiльше 25 генералiв

потраllИЛИ в полон або пропали безвiсти, десятки втратили

ева]" посади.

16 липня 1941 р. було вiдновлено iнститут вiйськових КО­ MicapiB у корпусах, дивiзiях i полках (8iи дiяв до 9 жовтня

1942 р.), а також iнститут полiтрукiв в ротах, на батареях i в

ескадрильях. цi iнститути обмежували принцип €диноначаль­

HOCTi в армН" i повиннi були сприяти змiцненню дисциплiни

командирiв i рядових солдатiв, Ух ГOTOBHOCTi битися до кiнця. За мiсяць по тому, 16 серпня, Сталiн пiдписав наказ Н2 270, який вимагав «розстрiлювати на мiсцi» дезертирiв iз комскла­

ду та. не здаватися в полон тим, хто потрапив в оточення. CiM'Y

.. .. ..

«ЗЛ1СНИХ дезерТИрIВ» Пlдлягали репреСIЯМ, а рщНi полонен их

солдатiв позбавлялися будь-яких пiльг чи матерiаЛЬНО·j допо­

моги з боку держави.

Репресивна полiтика не оминула й мирне населення.

у серпнi 1941 р. були виселенi в Сибiр i Казахстан радянськi

292

Радянськuu Союз у "аси Дю'гоi' свimовоi'_вiй!ш

нiмцi (близько 1,5 млн чоловiк). Бiльшiеть iз них потрапили

до сформованих, за прикладом громаДЯНСЬКОI вiйни, трудових армiЙ. У BepecHi 1941 р. в орловськiй в'язницi були розстрiля­

Hi 170 полiтичних в'язнiв, У тому числi вiдомi революцiонери Х. Раковський та М. Спиридонова.

у ходi напружених кровопролитних боi'в перших мiсяцiв

вiйни частини Червоно'i армП змушенi були залишити llри­

балтику, Бiлорусiю, Молдавiю, значну частину YKpalHcbKo- го Правобережжя. В результатi двохмiсячно'i СмолеНСЬКОI битви (Смоленеьк фашисти захопили 29 липия, але бо'j на сходi вiд ньоro тривали до 10 верееня) нiмецький план блис­ кавично'j вiйни був зiрваниЙ. Бiльше того, на цьому напрямку вперше у ходi вiйни 30 серпня - 8 вересня 1941 р. вiйська

Резервного фронту пiд керiвництвом Г. Жукова, якого неза­

довго до того Сталiн усунув з посади начальника Генштабу, провели успiшну наступальну операцiю в районi м. €льнi. Втрати ворога склали бiльше 50 тис. чоловiк. За героi'зм, ви­ явлений пiд час цiei' операцii', чотири кращi стрiлецькi дивiзii'

першими в Червонiй apMil одержали звання гвардiЙСЬКИХ. Як

наголошують О. Барсенков i О. Вдовiн, <ще була перша, хоча

й невелика за масштабами, l1еремога paiIjlНCbKo'i збро'i у Ве­

ликiй Вiтчизнянiй вiЙнi».

Менш успiшно розгорталися подii' на пiвденно-захiдвому i l1iвдеШЮI\IУ напрямках. Противник, змушений призупинити

наступ на Москву, перенi.с головний удар на КИIВ, розрахо­

ВУlOчи оточити i знищити головнi сили Пiвденно-3ахiдноro фронту, а пiсля цього знову рушити на Москву i розвину­

ти наступ на Ростов. 72 днi тривала запекла битва за КИIВ,

геРОl'ша оборона якого також зiграла свою роль у заТРИМЦI ворожого наступу на Москву. Внаслiдок заборони Сталiна на своечасний вiдхiд радянсы<хx вiйськ з-пiд Киева (його було захоплено фашистами 19 вересня), 15 вересня вони потрапи­

ли в оточення. Всього у ньому опинилось 452 720 чоловiк,

у тому числi 58 895 чоловiк командного складу, i лише не­ велика Ух частина змогла вийти з ворожого кiльця. Чимало солдатiв разом з командуючим Пiвденно-Захiдним фронтом

293

Роздiл 5

генерал-полковником М. Кирпоносом загинули, а ще бiльше

потраlJИЛИ в ПОЛОН.

На пiвнiчно-захiдвiй дiлянцi радянсько-нiмецького фронту в результатi вимушеноro вiдетупу частин Червоноi" apMii· ВО­

сени J941 р. нiмецько-фашистськi вiйська на початку вереснл

1941 р. блокували Ленiнград, де на той час знаходилося 110- над 3 млн чоловi1<, серед яких переважали люди похилоro Biкy.

г. Жуков, який 12 верееня змiнив К. Ворошилова на посадi командуючого Ленiнградським фронтом, органiзував глибоко еwелоновану оборону i, запровадивши жореткi заходи пока­

рання аж до органiзацii· загороджувальних загонiв та розстрiлу

вiдступаючих, переломив хiд подiй, активiзував оборону Mic-

та, етабiлiзував становище на фронтi. Ленiнград перетворився

на неприступну для ворога фортецю. Водночас двi спроби си­

лами Ленiнградського i Волховськоro фронтiв прорвати його

блокаду (10-26 верссня i 20--28 жовтня) були невдалими вна­

слiдок недостатньоУ Ух пiдготовки.

3агалом до жовтня 1941 р. очевидним став провал нiмець­ кого плану «блискавично·i вiЙнш>. Як вiдзначав у СВОЕ:МУ що··

деннику начальник генштабу сухопутних вiйськ вермахту Ф. Гальдер, «Загальна ситуацiя все очевиднiше i яснiше по­ казус, що колоса -- Росiю... ми недооцiнили. Це твердження

можна РОЗГlOвсюдити на Bci господарськi i органiзацiйнi сто­

рони, на засоби сполучення i, особливо, на суто BO€HHi J'vJож­

ливосТl РОСIЯН».

Пiдтвердженням пiдсумкiв початкового етапу вiйни стала

Московська битва (30 вересня 1941 р. - 20 квiтня 1942 р.), яку

можна роздiлити на три етапи: етратегiчну оборонву опера­ цiю (30 вересня - 5 I'РУДНЯ 1941 р.), контрнас'lУП ЧеРВОВОl ар­

!\.Ii"i fliд Москвою (5 грудня 194] р. - 7 сiчня 1942 р.) та Ржев­

сько-Вяземську етратегiчну наступальну операцiю (8 сiчня -

20 квiтня 1942 р.).

Гiтлерiвський генштаб розпочав розробку операцi"i «Тай­

Фую>, за якою передбачa.rюся захопити Москву, вiдразу пiсля

розгрому радянських вiйськ пiд Киевом. Вона передбачала, що у взяттi раДЯНСЫЮl столицi вiзьмуть участь три чвертi HiMeUb-

294

Ра()ЯflСЬ/CUЙ СО/ОЗ У '(аси Другоi' cGimoGoi' вЁйml

ких вiйськ на Схiдному фронтi, включаючи майже Bci TaHKoni

частини. Усього на час нового lIaС'I)'ПУ на Москву у групi ар­

мiй «Центр» налiчувалося близько 1,8 млн 'юловiк, 1700 TaHKiB,

понад 14 тис. гармат, близько 1400 лiтакiв. ТИМ самим була створена чисельна персвага вермахту над радянськими вiй­ ськами Захiдного (командуючий - 1. KOH€B), Резервного

сс. Будьонний) та Брянського (О. €peMeHKO) фронтiв, якi до

того ж дiяли розрiзнено i неузгоджено. Незважаючи на впер­

тий опiр ЧервоноУ apMiY, фашисти, захопивши у ходi наступу

MicTa Rязьму. Можайськ, Калiнiн i Малоярославець. пiдiЙШJ1И

до Москви на 80-100 к,\1. 7 жовтня нiмецькi вiйська в районi

Вязы\.fИ оточили чотири apMiY (близько 600 тис. чоловiк) Захiд­

ного i Резервного фронтiв. Важке становище скла.пося i в смузi

Брянського фронту, вiйська якого ворог розчленив на три час­

тини. Ух вiдх:iд вiдбувався у винятково складнiй обстановцi.

Опинив/Пись у безвихiдному становищi, бiйцi оточених ар­

мiй не склали збро"i, проДовжуючи вiдчайдушний опiр ВОРОГУ.

Ум вдалося скувати дi"i BiJJ. 28 до 30 фашистсы<их дивiзiй, поло­

вина з яких i до середини жовтня не змогла вивiльнитися для подальшого нас'I)'П)' на Москву.

Запiзнiлi спроби радянсы<их вiйськ вiдiйти на liOBi позицii' не ДОЗВОЛИЛИ стабiлiзувати фронт; 12 жовтня нiмцi захопили

Калугу, а згодом пiдiйшли до Тули. 14-15 жо.втня на пiдету­

пах до Москви склалася найбiльш критична ситуацiя, про що

евiдчило прийняття ДКО 15 жовтня 1941 р. постанови «Про

ева.куацiю столицi СРСР М. Москви». Вона вимагала негайно евакуювати в тип дипломатичний корпус. урядовi установи, населения, рiзнi матерiальнi цiнностi. Сталiн повинен був ева­ куюватися 16 жовтня «або пiзнiше, дивлячись за обставина­ ми». «У випадку появи противника бiля BopiT Москви» НКВС доручалося пiдiрвати найважливiшi пiДПРИЕ:мства, склади та

установи, а також все електрообладнання метро, за винятком водогону та каналiзацii',

За таких умов r. Жуковим, я.кого вiд.кликали з Ленiн­ града, була проведена реорганiзацiя управлiння фронтами:

1О жовтня Захiдний i Резервний фронти були об'€Днанi у За-

295

Роздiл 5

хiдний фронт пiд командуванням Г. Жукова, а 17 жовтня на

. базi вiйськ правого крила Захiдного фронту було створено Калiнiнський фронт на чолi з 1. Коневим. 20 жовтня у MOCKBi запровадили стан облоги, до неХ TepMiHoBO пiдтягувалися yci

можливi резерви Ставки. Саме вони разом з частинами мос­

ковського ополчення зiграли ва)!<Ливу роль у зривi HiMeUbKO-

го наступу.

На початку листопада на фронтi настало тимчасове за­ тишшя. Виграний час був використаний для змiцнення обо­ рони, створення резервiв i Ух перекидання до пiдмосковних

рубежiв. Близько l30 тис. москвичiв вступили до народного

ополчення, батальйонiв винищувачiв TaHKiB. До 15 листопада у внутрiшнiх вiйськових округах було сформовано 75 cTpi- лсцьких бригад загальною чисельнiстю понад 300 тис. чоло­

BiK, iз яких 33 прибули на Захiдний фронт. Пiд Москву були

також перекинутi додатковi дивiзi'i з Сибiру, Далекого Сходу,

Середньоi' Азi'i.

8iдчайдушний onip радянських вiйськ призвiв до перегру­ пування ворожих частин i вiдновлення 'iXHЬOГO наступу на Мо­ скву лише листопада 1941 р. Завзято обороняли СТОЛИ-

11.Ю з'сднання генерал-майорiв 1. Панфiлова, О. Белобородова, Л. Доватора, llолковника М. Катукова. В ходi другого етапу на­ ступу гiтлерiвцiв з 16 листопада до 5 грудня 1941 р. вонивтра­ тили понад 155 тис. чоловiк вбитими i гюраненими, близько 800 TaHKiB, 300 гармат та MiHOMeтiB, 1,5 тис. лiтакiв. Втрати

ЧеРВОJ:lО'i apMii' на першому етапi московськоу битви склали

514338 чоловiк (41,1 % вiд початково'i кiлькостi бiЙцiв). Вийшовши на рубiж, IЦo знаходився за 25-30 км вiд Мо­

скви, i зiткнувшись з впертою i активною обороною радян­ ських вiйськ, гiтлерiвцi вичерпали своу наетупальнi можли­ BOCTi. 30 листопада 1941 р. генерал-фельдмаршал фон Бок

записав у своему щоденнику: «Думка про те, що противник перед фронтом групи армiй, знесилившись, впа.де, виявилася.

як показали бо'i за oCTaHHi 14 днiв, мiражем. Стояти бiля 80- piT Москви, де з'еднуеться мережа шосейних дорiг i залiзниць

майже Bcic'i Схiдно'i Pocii', рiвнозначно ведению важких 060-

296

РадЯIIСЫЩЙ Союз у часu Дpyгo~свimовоi' вiйНu______

ронних бо'iв з переважаючим за силою противником. 1рупа ар­

мiй «Центр» в обмежений час не n змозi це зробити". Наступ,

таким чином, не Ma€ Hi сенсу, Hi метИ»,

5 грудня 1941 р, розпочався успiшний контрнаступ радян­ ських вiйськ, який покiнчив з нiмецькими планами захопити Москву i знаменував собою перехiд Московськоу битви в П нову фазу стратегiчноro протистояння CTopiH. Така операцiя

стала можливою завдяки формуванню в тилу десяти резерв­

них армiй i змiнi спiввiдношення сил на користь Червоноi' ар­ Mi'i. Першими перейшли у контрнаступ вiйська Калiнiнсыюго фронту, якi 1б грудня визвалили м. Калiнiн. Слiдом за ними, 6 грудня, I<онтратакували ворога вiйська Захiдного фрон­

ту, яким 9 грудня вдалося визволити м. Е'лець, а 15 грудня -

М. Клин. ВОДJlOчас контрнаступальну операцiю розпочав Пiв­ денно-Захiдний фронт, ЯКИМ командував маршал С. Тимошенко.

Паралельно на Волховському фронтi (К. Мсрецков) успiшно

розвивзлася Тихвiнська наС'lупальна операцiя (1 О листопа­

да - 30 грудня 1941 р.), У ходi якоi' було визволено м. Тихвiн,

На пiвденнiй дiлянцi радянсько-нiмецысоro фроН'!у ЗА грудня

радянськi вiйська визволили м. KepLI.

Намагаючись персломити ситуацiю на свою I<ОрИСТЬ, Гiтлер 8 грудня BiMaB наказ про перехiд до оборони на Bcix дiлянках

фронту, а 19 грудня особисто очолив командування сухопут­

ними ч.астинами вермахту, усунувши з посади "омаНДУЮLЮro

В, фон Браухича. Незабаром втратили cBoi' посади ще 35 ге­ нералiв вермахту, у тому числi Г. фон РУI-1штедт, ф, Фон Бок,

В, Лесб, r. Гудерiан та iH. За дезертирство покарання отрима­ ли 62 тис солдатiв i офiцерiв.

TaKi жорсткi заходи врятували HiMeUbKY армiю BijJ. ката­ строфiЧI-lИХ наслiдкiв поразки пiд Москвою та сприяли ста­

бiлiзацiУ фроюу, ЯКИЙ на початку березня 1942 р. проходив по JiiHi'i Великi Луки-Брянськ-Кiров-р, Ока. У ходi грудневого наступу Червоноi'армi'i було розгромлено 11 танкових, 4 МО­

торизованих та 23 пiхотних дивiзi'i вермахту, визволено понад

J1 тис. населених fГjHKTiB та усунено загрозу заХОПJiення Москви противником.

297

Роздi.!I5

у сiчнi - березнi 1942 р. наступ радянських вiйськ розви­ вався на ржевському i вяземському напрямках. Незважаючи

на вiдчайдушний опiр гiтлерiвцiв, HiMeUbKi частини були вiдкинутi вiд Москви ще на 80-250 км, повнiстю були очи­

щенi вiд ворога Московська i Тульська областi, багато ра­ йонiв Калiнiнськоi", Смоленсько'i, Рязанськ(/i та Орловсько"i

областей. У ход! Ржевсько-Вяземсько"i операцi"i нiмецькi вiй­

Cf>Ka втраТI1ЛИ вбитими i пораненими понад 330 тис. чоловiк,

у той час як втрати Червоно'j apMi'i склали близько 780 ТИС. чоловiк.

Значення перемоги радянсько"i збро"i бiля CTiH Москви важ­ ко переоцiнити. Вперше у ходi Друго"!" CBiTOBO"i вiйни фашист­ cbKi apMi"j зазнали поразки, був Р03вiяний мiф про УХНIO непе­

реможнiсть, а план «блискавичноi" вiйню> повнiстю провалив­

ся. Вiйна набула затяжного характеру. Водночас перемога нiд

Москвою запобiгла вступу у вiйну на боцi Нiмеччини Япоиi"i i Турсччини, стимулювала уряди Велико'j Британi"i i США дО

створення антигiтлерiвсько"i коалiцii·.

Восниi Aii иавеСИi-ВПiТQ 1942 р.

TpareAiR вiДС11lПV lJePBoHo"i 8IJMii

До весни 1942 р. становище на радянсько-нiмецькому

фронтi вiдносно стабiлiзуванося.. Обидвi сторони ГО'гувалися до бойових дiй У весняно-лiтнiй перjод.

у березнi 1942 р. у Кремлi вiдбулася вiйськова нарада, де

розглядалися KOHKpeTHi плави Д,iй радянських вiйськ на весня­ но-лiтшо кампанiю. 1 до наради, i пiд час iТ проведення серед

радянського вiйськового керiвництва виявилося кiлька точок

зору на перспективи подальшого ведения вiЙни.

Генеральний штаб, на чолi якого тодi перебував маршал Б. Шапошников, пропонував HaBeCHi i влiтку 1942 р. зосе­ редити увагу на CTBopeHHi глибокоеше.riоновано"i оборони на всiй протяжностi фронту, накопиченню резервiв, особливо танкових, з ТИI\-I, щоб мати достатньо сил для майбутнiх на­ ступальних операцiЙ.

298

РадЯНСЬ~~I!l~ Союзу '/асиДругоi" свimовоi" вiЙНlI

~=====

Дещо по-iншому оцiнював сюуацiю Г. Жуков. llогоджу­ ЮЧИСЬ з Генштабом стосовно оборони, BiH пропонував про­ вести наступальну операцiю на московському напрям,,"У', де у

фашистiв зберiгалися значнi сили - близько 70 дивiзiй, якi мо­

гли у будь-який момент розпочати новий наступ на радянську

столицю.

Свою позицiю стосовно cTpaTeriY вiйни у 1942 р. на нарадi

висловив i Й. Сталiн. BiH ДОВОДИВ, що раДЯНСЬКИl\I вiйська~1

негоже вiдсиджуватися в оборонi, а потрiбно провести низку масштабних нзсryпальних операцiй у Криму, В районi Харко­

ва, на орловсько-курському та смоленському напрямках, пiд

Ленiнградом i Дем'янськом, щоб розгромити ворога вже до кiнця року. До pe'!i, така ж мета була поставлена Сталiним пе­

ред Червоною армiею ; в йога наказ; вiд 23 лютого 1942 р. Без­

перечно, що в умовах, коли eKoHoMiKa СРСР лише розпочина­

ла повiлъний вихiд iз кризи, викликаНОl вiйною й евакуацiею,

; не могла повнiстю забезпечити потреби фронту, здiйснити це було нереально.

Зрештою, на нарадi в Кремлi переМOI"'Jlа точка зору Сталiна, якого пiдтримали маршали К. ВОРОШИЛОВ та С. ТИi\юшенко. Незважаю'lИ на заllеречення Б. IlJаношникоnа, Сталiн дозво­

лив командуючому Пiвденно-захiдним фронтом С. Тимошенку провести наСТУЛaJ1ЬНУ операцiю на харкiвському напрямку.

ПРИЧОМУ Генштабу було заборонено втручатися в будь-якi пи­

тания стосовно цi€'i операцi"i. Як лригадував маршал Г. Жуков,

«подii" травня i червня показали, що у цьому рiшеннi було до­

пущено надзвич:айно великий прорахунок».

РозроБЛЯЮЧI1 план бойових дiй ПрОТИ СРСР на лiто 1942 р.,

командуваНIi.Я BepMaxIY враховувало, що його вiйська вже не

мають достатнiх сил i резервiв. щоб наСТУllаги на Bcix ОСНО­

вних напрямках, а тому головний удар було вирiшено завдати на Пiвднi. Влiтку 1942 р. чисельнiсть фашистських вiйсы(, якi

дiяли проти ЧеРВОНОl apMil, зросла до 237 дивiзiй, а до oceHi 'ix кiлькiсть ДОСЯI'Jlа 266. Цiкаво, що проти англiйцiв у Пiвнiч­

нiй Африцi у той час дiяли всього лише 4 нiмецькi та 11 iTa- лiйських дивiзiЙ. 10ловна мета нового наступу нiмецько-фа-

299

Роздiл 5

IIIИСТСhКИХ вiйськ полягала в тому, щоб розгромити радянськi apMii' Пiвденно-3ахiдного i Пiвденного фронтiв, форсувати Дон, оволодiти районами Нижньо"i Волги i Кавказу, а потiм до­ битися й загально"i перемоги. Для захопления сировинних ре­

CypciB кавказьких республiк та виходу на Волгу командування

вермахту зосередило на пiвденному крилi радянсько-нiмець­

кого фронту мотутнс угрупования, до складу якого входило' 90 дивiзiЙ. Намагаючись приховати справжнi намiри вермахту,

гiтлерiвська розвiдка на початку 1942 р. провела спецiальну операцiю пiд КОДОВОЮ назвою «Кремль». За допомогою дезiн­

формацi·j радянське керiвництво переконували в тому, що го­

ловним напрямком нiмецького наступу буде московський, що гiтлерiвцi знову спробують захопИ1'И Москву. На жаль, Сталiн,

який був надзвичайно пiдозрiлою i недовiрливою за характе­ ром людиною, цiй дезiнформацi"i повiрив, наказавшиголовнi резерви Червоно"i apMi"i тримати саме пiд Москвою.

Першого удару у весняно-лiтнiй кампанi"i 1942 р. гiтле­

рiвцi завдаJlИ вiйськам Кримського фронту, де 8 травня пере­ йшла в наступ 'ix ударна група пiд командуванням генерала Е. Манштейна. В результатi ногано органiзованоi" команду­ ванням Кримського фронту (командуючий генера.l-леЙтенант

Д. Козлов) оборони i некомпетеmного втручання у його справи представника Ставки ВГК генерал-лейтенанта Л. Мехлiса

кровопролитнi бо"i для радянських вiйськ закiнчилися IlОВНОЮ катастрофою. В оточения потрапили майже двi радянськi ар­ Mi"i, було втрачено Керченський пiвострiв, а згоДом, 4 липня,

пiсля 250-денноУ оборони частини Червоно"iармi"i змушенi

були залишити й Севастополь. 3агальнi втрати оборонцiв Mic-

та склали понад 200 тис. чоловiк.

ЧИl\ШЛО солдатiв i офiцерiв Червоно"i apMi"i, якi не змогли евакуюватися з Криму на «велику землю» i уникли фашист­

ського полону, знайшли притулок в АджимушкаЙсьv-.Их ка­

такомбах поблизу Керчi. Так звана «Аджимушкайська обо­ рона» тривала п'ять з половиною мiсяцiв. Це була героi"чна i водночас трагiчна cтopiHKa вiЙни. В катакомбах знаходилося

близько 20 тисяч чоловiк, але не лише бiйцiв, а й цивiльного

300