V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

ФОРСО6G//а модеР1/iзацiя СРСР i ЗАliцнення радЯliського...

бригадам i робiтникам, якi вiдставали у виконаннi виробни­

чих завд&нь. Популярним у Kpa"I"Hi стало гасло «П'ятирiчку -

за чотири роки!».

Чимало пiдприеметв, зокрема, зна..\1енитi металургiйнi riraH- ти, будувалися у голому степу, за межами або вдалинi вiд насе­ лених пунктiв. В нелюдських умовах будiвельники проявляли caMoBiMaHicTb, мужнiсть i безстрашнiсть. Водночас докумен­ ти ОДНУ свiдчать i про протилежнi HacTpoi·: робiтники нерiдко нарiкали на важке становище, побутовi негаразди, скаржилися на вiдсутнiсть продовольчих i промислових TOBapiB. Були й ви­ ступи робiтник.iв проти ударникiв та ударних бригад.

Для прискорення темпiв iндустрiалiзацiУ указом уряду

був лiквiдований семиденний тиждень. Замiсть нього запро­

ваджувався суцiльний робочий тиждень, дн} якоro, не маючи назв, нумерувалися цифрами вiд 1 до 5. Кожен iIIостий день

для робiтничих змiн був вихiдним. Таким чином пiдприсмства i установи могли працювати безперервно.

IUирокого розповсюдження набули примусовi державнi по­

зики коштiв У населения. Практично кожен робiтник чи служ­

бовець змушений був вiддавати частину i без того мiзерного заробiтку на потреби iндустрiалiзацi"i. Значнi кошти для iнду­ стрiалiзацii уроки перших п'ятирiчок надходили вiд продажу горiлки, вивозу за кордон зерна, нафти i нафтопродуктiв, лiсо­

матерiалiв, хутра, льону.

у еiчнi 1933 р. й. Сталiн заявив про блискуче виконання

першого п'ятирiчного плану за 4 роки i 3 мiсяцi. Це була не­ правда. Практично Bci його завдання виявилися проваленими. Вкрай низькою була якiсть промисловоi" продукцii". Напри­ клад, на Московському шарикопiдшипниковому заводi брако­ вана продукцiя складала вiд 25 до 65 %.

1 все ж таки промисловiсть СРСР за п'ять pOKiB здiЙСl:lила великий стрибок. Було побудовано 1500 пiдприсметв, створе­ иi HOBi промисловi галузi - автомобiльна, тракториа, нафтохi­ мiчна, лiтакобудiвна. З краi"ни, що ввозила обладнання, СРСР

перетворився на краУну, яка виробляла його сама. Kpai·Ha одер­

жала можливiсть створювати еучаенi види озброень.

221

Роцiл 4

На початку 1934 р. ХУН з'i"зд ВЮ1(б) затвердив план дру­ го'!" п'ятирiчки, розраховано"i на 1933-1937 рр. Передбачалося, що в ходi 'iiвиконання в СРСР буде побудовано фундамент соцiалiзму. Намiченi теl\ШИ промислового розвитку, врахо'3У101Ш провали попереднiх pOKiB, були значно скромнiшими. 30- крема, щорiчний прирiст промислово'i продукцi"i повинен був складаТI1 16,5 %, а "ii загальний обсяг мав збiльшитися у бiль­ ше нiж два рази. Передбачалося завершити будiвництво Маг­

HiTOropcbKoro, Кузнецького, Запорiзького i Марiупольського металургiйних комбiнатiв, сталеливарних заводiв у Марiупо­

лi, Нижньому Тагiлi i Кривому Розi. У схiдних районах кра"iни

планувалося створити базу вугiльно"i, металургiйно"i, машино­

будiвно'i та хii\liчно"i промисловостi.

Важливою умовою форсовано'i iндустрiалiзацi'i стало ши­ роке ВИJ(ористання на будiвництвi численних промислових

об'Е:ктiв примусово"l працi, на чому у 1928 р. наголошував у

Jlистi Й. Сталiну один iз вiдповiдальних працiвникiв Раднар­

кш.!у РСФРР М. Янсон. Так, вже на 1 травня 1930 р. НКВС РСФРР мало змогу користувагися працею 171 251 ув'язнено­ го у 279 ВИllравно,трудових таборах, а ОДПУ - праuею близь­ ко 100 тисяч lIозбавлених волi людей. У тому ж роцi задля кращо"i органiзацi'] i'x I1рацi було створено Управлiння табора­

ми ОДПУ. яке у 1931 р. перетворнлося на головне (ГУТАЬ).

В ЙОI"О установах на 1 березня 1940 р. перебувало 1668200 в'яз­

I1:В. ОСЬ як оцiнював працю ув'язнених один iз працiвникiв

ОДllУ С. фiрiн: « ••. Не лишс на Бiломорбудi працюють наш!

табори. наприклад, Ухта, цей край вiчно'i мерзлоти.. , На Со­ ловецьких островах... Велик)' КУЛЬТУРНУ роботу здiйенюють нашi карагандинськi табори в Казахстанi, ССРСДJ-Jьоазiатськi табори, табори на Колимi, на Далекому Сход!». Використання

пiдневiльно'i, фактично pa6cbKoi'праui було серйозним чинни­ ком Сllрави будiвництва соцiалiзму.

Друга п'ятирiчка проходила пi~ гаслом «Кадри, якi оволо­

дiли технiкою, вирiшують все!». 3 цiЕ'Ю метою створювалася мережа фабрично-завоДського навчання (ФЗН). фабрично-за­

вол:ського учеництва (ФЗУ), бригадного навчання тоща. Тiль-

222

Форсована людеРliiзацiя ерер i змiцнення радЯНСbJ(ого ...

ки ФЗУ за роки другоУ п'ятирiчки дали Kpa"il1i 1,4 1VIЛН квалiфi­

кованих робiтникiв.

Ще бiльшого размаху, у порiвняннi з першою п'ятирiч­

кою, набуло соцiалiстичне змагання. Особливого розповсюд­

ження одержав стахановський рух. ЙОI"O зшючаткував шах­

тар Олексiй Стаханов, який у нiч з 30 на 31 серпня 1935 р.

на донецькiй lIIaxTi «Центральна-Iрмiно», удосконаливши органiзацiю працi, видобув за Зl\.,iну (5 ГОД. 45 ХВ) 102 т вугiл­

ля замiсть 7 т за планом. 19 верееня 1935 р. Стаханов уста­

новив новий рекорд, вид06увши за змiну 227 Т вугiлля. Цi

показники були незабаром перевершенi. [нiцiатива О. Ста­

ханова знайшла потужиу пiдтримку на шахтах Донбасу i по­

ширилася на iншi галузi промисловостi. Вся Kpai'Ha знала

передовикiв виробництва - коваля Горькiвського автозаводу

О.Бусигiна, ткаш, €вдокiю i Марiю Виноградових. взутп:ви­ ка M.CMeTaHiHa, залiзничника П. Кривоноса. Стахановцi, за словами Дж. XocKiHra, ставали «вершками робiтничоi" знатi», вони отримували у 2-4 рази бiльшу заробiтну плату, нiж iншi робiтники, займали кращi квартири у нечиелеНН~JХ будинках,

якi будувалися для робiтництва.

Соцiалiстичне змагання i стахановський рух, зокрема, спри­ ЯЛИ появi у робiтникiв, передусiм у тих, якi ще вчора трудили­ ея на землi. тсхнiчноi", виробничоi" КУJIЫУРИ, iliднiмали квалi­

фiкацiйний piBeHb робiтничого класу, породжували iнiцiативу,

давали можливiсть виробничникам розкрити своУ таланти. Серед органiзацiйних заходiв партi'i, спрямованих на роз­

виток стахановського руху, великий резонанс одержала 1Все­

союзна нарада CTaxaHOBuiB, яка пройшла у MOCKBi в листопадi 1935 р. Головна iдея, що прозвучала у виступах 'iiучасвикiв, полягала у тому, щоб високi 1l0казники, ДОСЯГlIутi окремими

ударниками, зробити середнiми в ycix галузях народного гос­

подарства.

Проте дуже швидко в стахановському pyci почали домiну­ вати параднiсть, пока:зуха, формалiзм. CTaxaHoBcbKi бригади, l\ехи, заводи створювалися нерiДf<О для паперових звiтiв i ра­ портiв. За офiцiйними даними, у BepecHi 1936 р. У Kpai"Hi на-

223

Роздiл 4

лiчувалося 992,6 тис. стахановцiв, а у сiчнi 1938 р. Ух кiлькiсть

зросла до 1593,1 тис. чоловiк.

. Безперечно, багато в чому завдяки благородному i геро"I"чно-

му стахановському pyxOBi пiдсумки другоУ п'ятирiчки виявили­

ся дещо кращими. нiж першоТ, але говорити про "i"i дострокове

виконання за 4 роки i 4 мiсяцi (як було оголошено) не дово­

дилося. Незважаючи на безсумнiвнi досягнення в економiцi,' piBeHb житгя населення залишався низьким. Лише у 1935 р. було вiдмiнено нормоване (за картками) постачання жителiв MicT, запроваджене ще у 1929 р. Проте i пicля цього СИ1)'ацiя з продовольчими i промисловими товарами продов~)'вала за­

лишатися складною. Особливо важким був стан справ у ЖИТ­

лово-комунальному господарствi. У 1928 р. на одного MicbKo~

го жителя припадало 5,8 кв. м житловоi' llлощi, а у 1940 р. - 4,5 кв" м. Дуже 110вiльно, особливо уневеликих MicTax, впрова­ джувалися TaKi досягнення цивiлiзацii", ЯI< водопровiд, каналiза­

цiя, центральне опалення. Низьким залишався piBeHb обслуго­ вування населення у торгiвлi i закладах охорони здоров'я.

За роки другоУ п'ятирiчки було побудовано 4,5 тисячi но­ вих промислових пiдприемств. Iндустрiальне виробництво по­ дво"I"лось, а по його загальному рiвню СРСР вийшов на друге

мiсце у CBiTi пiсля CIHA. Розпочався експорт до краУн Сходу

промислових TOBapiB i зброi".

Головним завданням третього п'ятирiчного плану, розрахо­ ваного на 1938-1942 рр., сталiнський полiтичний режим про­ голосив досягнення краIною рiвня розвинутих краIн CBiтy у вир05ництвi промисловоУ продукцiУ на душу населення та по­ С1)/ПОВИЙ перехiд вiд соцiалiзму до комунiзму. У постановцi такого завдання не було нiчого дивного, адже наllрикiнцi 1937 року на душу населения в СРСР вироблялося електроеиергi)" у 2 3 лишком рази менше, нiж у ФранцiУ, майже у 3 рази менше, нiж у Англii", у 3,5 раза менше, нiж у Нiмеччинi, i у 5,5 раза менше, нiж у США. У кiлъка разiв менше, нiж у ЦИХ Krai·Ha~,

у розрахунку на душу населення виплавлялося чавуну I стаЛI.

Особливо вiдчутним було вiдставання СРСР у вир06ництвi на одну людину предметiв народного споживання.

224

Форсована модернiзацiя СРСР i з..wiЦliення радЯllського."

====

Наприкiнцi 1930-x рр. тривав прискорений розвиток про­

мисловостi у схiдних районах краi"ни. 80днсчас неабияка

увага керiвництва СРСР придiлялася змiцненню трудовоУ дисциплiни. Низка урядових указiв установила кримiналь­

ну вiдповiдальнiсть робiтникiв за прогули та спiзнення. Будо

збiльшено робочий день, пiдвищенi норми виробiтку, зниженi

вiдряднi розцiнки, збiльшувалася тривалiсть робочого тижня, заборонялися переходи з одного пiдприемства на iнше без зго­

ди адмiнiстрацi"i, що, по CYTi, означало впровадження у про­

мислове виробництво елементiв «радянського крiпацтва». Надii на трудовий ентузiазм були вiдкинутi. Ставка робилася на адмiнiстративно-примусоВl методи, а людина остаточно

ставала безправним гвинтиком тоталiтарно"i державноi" маши­

ни. Не можна не погодитися з висновком Дж. XocKiHra, який

наголошував, що «до 1940 року радянський уряд по€днав вiй­ ськову - фактично - дисциплiну 3 дуже привабливими lIаго­ родами для тих, хто виконуе i"i вимоги i перевикону€ норми. На тих же, хто цим вимогам не вiдповiдав, чекало жалюгiдне животiння i постiйна загроза арешту та ув'язнення в одному iз виправно-трудових таборiв, якi росли як гриби».

Особливу увагу керiвництво СРСР у 1930-Ti роки придiля­ ло розвитку вiйськово-промислового комплексу (ВПК). Якщо

перед вiйною щорiчне промислове виробництво збiльшувало­

ся на 15 %, то у галузях ВПК - на 39 %, тобто втричi швидше. 3авдяки цьому СРСР, незважаючи на вiдсутнiсть iноземних

кредитiв i капiталiв, скоротив технiчне вiдставання у вiйсько­

вiй сферi. Однак вiйськово-економiчний потенцiал будь-яко"i iз провiдних краУн CBiтy мав бiльш грiзний вигляд. Усвiдом­

JIЮЮЧИ це, кремлiвськi МО)I(новладцi намагалися за всяку цiJiУ

уникнути збройноro зiткнення з потенцiйними противниками, викликати серед них розкол i, можливо, домогтися вигiдного союзу з одним iз них.

Iндустрiалiзацiя, проведена в кiнцi J920-) 930-х роках, до­ KopiHHO змiнила обличчя Радянськоi" держави. 3 1928 до 1941 року було побудовано близько 9 тисяч великих пiдпри€мств,

виникли HOBi галузi промиеловоетi. Масовим став випуск лi-

225

Роздiл 4

TaKiB, автомобiлiв. TpaKTopiB, комбайнil3, ш"I)'чного 'каучуку,

рiзноманiтноro обладнання, потрiбного важкiй i обороннiй

промисловостi. ВИНИКJlИ великi промисловi центри на Сходi,

уранiшс необжитих районах. Чисельнiсть MicbKOГO населения

у1928-1940 рр. збiльшилася з 29 до 63 млн чоловiк. За цей

же час кiлькiсть робiтникiв i службовцiв 31.,:;·::ла з 9 до 23 млн.

Колишня патрiархально-селянська краУна перетворилася на могутню iндустрiальну державу. У той же час ще дуже ши­

роко використовувалася ручна прзця, належного розвитку не

одержала легка промисловiсть, дуже мало уваги придiлялося iнфраструктурi економiки, житловому будiвництву. Високою

залишалася дитяча cMepTНlcTЬ.

Розвиток радянсько"i iндустрil був невiддiльним вiд проце­ ciB, що проходили у сiльському господарствi краУни, оскiльки керiвництво срср, взявши курс на прискорену iндустрiалiза­ цiю, зiткнулося з проблемою коштiв i робочих рук, якi можна було одержати лише у селянському ceKTopi економiки, .

Слiд вiдзначити, що вже у другiй половинi 1920-х рр. до':'

с·ить чiтко виявила себе тенденцiя зниження темпiв зростання

продукцi'i сiльського господарства, що ставало гальмом i для розвитку промисловостi, Так, у 1927 р. валове виробництво

сiЛЬСЬКОI'Осподарсько"i Ilродукцi"i досяГJЮ 95 % вiд рiвня 1913 року, а по TOBapHocTi - лише 37 %. В основ! uie'i вiдсталостi лежала РОЗl10рошенiсть, роздрiбненicть i низький загальний piBeHb сiльськогосподарськога вирq6ництва та пов'язаний з

ним напiвнатуральний йога характер_

Вихiд був в укрупненнi господарств, змiцненнi матерiаль­

но-технiчно-i бази села, бiлып справедливiй та гнучкiй полi­

тицi цiн, Укрупнения одноосi6них селянських господарст!3 повинно 6уло пройти еволюцiйно, у процесi саморозвитку, однак партiйно-державне керiвництво срср вирiшило при­ скорити цей процес шляхом колективiзацi'i, 1'06то об'еднання Ух з вiдчуженням засобiв вир06ництва. Колективiзацiя розгля­

далася як засiб лiквiдацi"i залишкiв капiталiзму, ринкових, ТО­

варно-грошових вiдносин, хлiбозаготiвельних криз, залучен­

ня селянсы<Их господарств до системи командно-адмiнiстра-

226

Форсована мо~е[!ltiзаlfiя ере? i змiцltеmlЯ Р{jдЯllсы_(()_г=(),=..~~_

тивноi' економiки, перетворення селян на своеРЩIfИХ крiпакiв

тоталiтарного режиму.

Перехiд до полiтики масовоУ колекгивiзацii' розпочався вже

влiтку 1929 р.• невдовзi пiсля прийняпя першого п'ятирiч­

ного плану, а ще бiльше ПОСИЛИВС5J з oceHi, особливо пiсля листопадового пле!-lУМУ ЦК ВКП(б). Якшо ДО червня кол­ госпи об'еднували I млн селянських дворiв, аоо 4 % вiд Ух загально'i кiлькостi, то до кiнця того Ж року в них було вже 4,5 млн селянських господаретв.

Прискорснню колепивiзацii" сприяла також постанова ЦК ВКП(б) вiд 5 сiч:ня 1930 р, «Про темп колекгивiзацj'l i заходи допомоги держави колгоспному будiвництву», яка вимагала за­ вершити колективiзацiю в основних зсрнових районах (НИЖI-!Я i Середня Волга.. Пiвнiчний Кавказ) до осен! ]930 - весни 1931 р.,

а в iнших районах - до весни 1932 р., тодi як планом першо'l

п'ятирiчки передбачалося колективiзувати 20 % сслянських дворiв. Основою КОЛГОСГlНого будiвництва постанова визнава­

ла сiльськогосподарську артiль «як псрехiдну до комуни форму господарствю>. Вiдразу пiсля виходу в cBiT !~j{1 постанови у пресi

розгорнулася кампанiя щодо всебiчного заохочення збiльшення

темпiв колек"Тивiзацi"i й органiзацi"i змагання У цiй справi. Роль авангарду у боротьбi за колгоспи вiдiгравали бiдняцько-серед­ няцькi групи на селi та «двадцятип'ятитисячники» - робiтни­ ки-комунiсти, якi направлялися на село для допомоги мiсцевим партiйним i радянським органам у проведеннi колективiзацi'l.

До колгоспiв заборонялося ПрИЙ!'УШТИ куркулiв, т06то най­

бiльш працелюбннх, висококвалiфiкованих, заможних селян,

«Лiквiдацiя куркульства як класу» стала ОДНИМ iз головних праКГИ4НИХ заходiв «всеосяжно"j колектиuiзацi"i». 3 цього приво­ ду 6ула прийнята Сllецiальнэ постанова CJ,К ВКП(б) «llpo заходи

в справi лiквiдацi'[- куркульських господарств у районах суцiль­

.ноУ колетаивiзацi"i», згiдно .3 ЯКО!О вс! куркульськi господарства

подiлялися на три категорii". До першоi' належали «економiчно

. .. .

МЩНI» господарства учаСIIИЮВ та оргаНlзаторш антирадянсы(их

виступiв i терористичних aкriB. Вiдповiдно до рiшень судових opгaHiB 'ix треба було «iзолювати» у в'язницях або концтаборах.

227

Роздiл 4

Значна Ух частина була розстрiляна. До друroУ кaTeгopi"i належа-

. ли «економiчно мiцнi» господарс"гва, якi фактично не чинили

нiякоro опору. Ух разом iз сiм'ями виселяли до пiвнiчних районiв

краi"ни. «Менш мiцним» roсподарствам (фактично це були се­ редняки), якi не чинили спротиву, надавалися невеликi земельнi

дiлянки за межами КОЛГОСIlНОl землi. Всьоro у ходi розкуркулен­

ня, за неповними даними, було лiквiдовано 1 млн селянських .

господаретв, що склало вiд 4 до 6 млн чоловiк.

Селяни, яких погрозами та насиллям об'€днували у кол­ госпи, чинили опiр. Розпочалося масове забивання селянами

власно"i худоби. Лише за зиму 1929-1930 рр. поголiв'я худоби

на селi скоротилося бiльше, нiж за Bci роки громаДЯНСЬКОl вiй­

ни. IlJирокого розмаху набули пiдпали селянами колгоспного i власного майна. Тiльки на територi"i РСФРР у 1929 р. було зафiксовано близько 30 тис. пiдпалiв. У деяких мiсцевостях селяни бралися i за зброю. Лише з сiчня до середини березня

1930 р. в Kpai"Hi вiдбулося бiльше двох тисяч антиколгоспних повстань, в яких взяли участь десятки тисяч селян. У ресну­

блiках Середньо"!" АзiУ знову розгорiлася партизанська бороть­

ба селян-басмачiв. IIроти них були кинутi вiйськовi з'еднання

пiд командуванням П. Дибенка. Атмосфера в KpaYHi наI10ВНЮ­ валася передчуттям ново"!" громадянськоУ вiЙни.

За таких умов керiвництво кра"iни змушене було дещо вiд­

ступити. 2 березн)! 1930 р. Й. Сталiн у статт} «Запаморочення

вiд УСШХIВ», уникаючи вiдповiдалыюстi, всю вину за злочини колективiзаui"i - вони одержали назву «перегини» - переклав

на MicueBi органи влади, на виконавцiв. Такий же висновок

було зроблено i в постановi ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з ви­ кривленнями партлiнi"i в колгоспному pyci», прийнятiй 14 бе­ резня того ж року. Пiсля визнання «деяких помилою> i дозволу виходити з колroспiв селяни почали масово 'ix покидати. До червня 1930 р. У колгоспах залишилося менше чвертi госпо­ дарств, а в окремих регiоиах вихiд iз колгоспiв був ще бiльш значним. Так, в Центрально-Чорноземнiй областi вiдсоток ко­ лсктивiзованих господарств скоротився з 81 % до 15 %, а в

Московськiй облаетi - з 73 % до 7 %.

228

ФОРСО8ш/а _\юдер//iэацiя СРСР i 3.иiЦllеНIIЯ радЯIIСЬКО;;О ...

НОВИЙ наступ на селян розпочався восени 1930 р. Тепер соцiалiстична перебудова села почала здiйснюватися iншими методами. Села i станицi, жите.li яких не вступали до колгос­ lliB. заносилися на так званi «чорнi ДОШЮ1». ДО них припиня­ ли пiдвозити товари, видавати кредити тощо. Одноосiбникiв

зганяли з Ух дiлянок на незручнi. вiддаленi землi, душили по­

датками. Примiром, бiдняк-одноосiбник спла4)'вав податкiв у

10 разiв бiльше, нiж колгоепник, а заможний селянин -

у 140 ра:зiв бiльше. За таких умов селяни змушенi були йти ДО колгоспiв, i вже скоро колгоспний лад «перемiг». До KiH- ця першоi" п'ятирiчки в Kpai"Hi налiчувалоея понад 200 тиеяч колгоспiв, якi об'еднували близько 15 млн селянських госпо­ дарств, або 61,5 % вiд Ух загально"i кiлькостi. Водночае було

створено 4,5 тис. радгоспiв, органiзованих за типом сiльських фабрик, працюючi в яких вважалися державними робiтника­

ми i отримували фiксовану заробiтну плату. Ti й iншi разом обробляли 78,1 % ycix посiвних площ. Таким чином, велике колективнс roсподарство стало однiею зоснов раДЯНСЬJ<оi" еко­ номiки i всього суспiльного ладу.

Найбiльш трагiчною сторiнкою в iCTopii" колективiзацi"i став голод 1932-1933 рр. У цiлому врожа'j цих pOKiB були лише

дещо нижчими середнiх багаторiчних i caMi по собi голодом

не загрожували. Але для закупiвлi промислового обладнання

за кордоном потрiбна була валюта, яку можна було одержати

лишев обмiн на хлiб. Хлiбозаготiвлi 1931 р. прирекли селян

на голодування. До лiта 1932 р. села зерново"i смуги Poci. та Украi"ни пiсля напiвголодноi" зими виявилися ослабленими i знесиленими, але масштаби хлiбозаготiвель продовжували

зростати.

3 метою боротьби проти селян, якi, рятуючись вiд голодно"i смертi,зрiзали ножицями колоски (<<перукарi») чи несли зер­ но (<<несуню)) з TOKiB, 7 серпня 1932 р. було прийнято Закон

про охорону соцiалiстично"i власностi, написаний власноруч­

но Сталiним. НИМ запроваджувалися жорстокi покарання за

розкрадання колгоспно"i й кооперативно'j власностi. До почат­ ку 1933 р. У РСФРР за ЦИМ законом було засуджено 54 645 чо-

229

РОЗДiл 4

ловiк. 1з них 2110 чоловiк засудИJIИ до вищо! мiри соцiального

захис"I)' - розстрiлу з конфiскацiею всього майна.

Вiд голоду селяни тiкали до MicT i тисячами вмирали про­ сто неба. Вимирали цiлi села, поширилося людо"iдство. ТiлЬКИ В YKpa"I"Hi кiлькiсть жертв голодомору, III"I)'ЧНО органiзованого сталiнським режимом, сягала, за оцiнками С. Кульчицького, Biд 3 до 3,5 мiльйона, а за деякими даними й значно бiльше. Але' точнi цифри, У т. ч. В цiлому по Kpa"iHi, невiдомi, бо радянську статистику тих часiв вони просто не цiкавили. Офiцiйно цi€"i проблеми нiбито не iснувало. Шляхи з голодуючих районiв були перекритi вiйськовими кордонами., якi не пропускали людей, що намагались ВрЯ1)'ватися вiд голоду. У груднi 1932 р. в СРСР були введенi паспорти i система прописки. Селяни, як люди НЮh.'Чого copry в Радянськiй державi, паспортiв не одержали, а вiдтак, не могли пере"I"хати до MicT, влашryватися там на робо"I)'.

На початку ДРУГО! п'ятирiчки основна увага праВЛЯЧОl пар­ Tii" була зосереджена на господарсько-органiзацiйному змiц­

HeHHi створених колгоспiв. Для посилення комунiст~чного

впливу на селi при машинно-тракторних станцiях (МТС;), якi iснували ще з 1929 р., створювалися полiтичнi вiддiJЩ, фак­

тично надзвичайнi органи влади, що замiняли i сiльськi пар­

тiйнi органiзацii", i Ради. Полiтвiддiли, до складу яких обов'яз­

ково входили представники ОДНУ, виявляли супротивникiв колгоспного ладу, примушували колгоспникiв напруж~но працювати, перевiряли строки виконання i яKicТE, сiлъсько­

господарських робiт. Проiснували. цi органи до кiнця. 1934 р.,

а потiм були перетворенi на звичайнi партiйнi органiзацi"i,

Результати колгоспного будiвництва закрiпив новий :КОЛ­

госпний CTa"I)'T, який був прийнятий У лютому 1935 р. .деле­ гатами Другого всесоюзного з'"iзду колгоспникiв-ударникiв.

У ньому було положення про закрiплення за колгоспами землi

увiчне i безплатне користування; вона не пiдлягала Hi купiвлi­

продажу, Hi передачi в оренду. CTa"I)'T дозволяв колгоспнику

мати особисте пiдсобне господаретво, в якому могло бути вiд 0,25 до 0,5 га, а в окремих районах - до 1 га землi, 2-,-3 корови,

необмежена кiлькiеть домашньо"i птицi.

230