V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РевОЛ10цiя i коltmрревОl/юцiя у e02Hi громадЯl1ськоi"eiйl/lI

3.У цих умовах робiтнича i селянська влада не мала на перших

норах iнших шляхiв i засобiв створення apMii', KpiM набору добро­ вольцiв, якi ВЮlвили ГOTOBHiCTb стати пiд знамена Червоно'j ApMil.

4.У той же час Радянська влада завжди визнавала, i V Всеро­ сiйський з'Узд Рад знову урочисто пiдтверджус це, що на кожному чесному i здоровому громадянинi у вiцi вiд 18 до 40 pOKis лежить обов'язок за першим ПОЮJиком Радянсько"i республiки стати на П 'захист вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх BoporiB..

5.3 метою проведення обов'язкового навчання вiйськовiй спра- 8i i обов'язково'i вiЙСЪКОВОI повинностi Рада Народних KOMicapiB )'Gтановила радянськi органи мiсцевого вiйськового управлiння у виглядi окружних, губернських, повiтових i ВОЛОСЮ:iХ вiйськових

KOMicapiaTiB. Схвалюючи цю реформу, Всеросiйський з''iзд Рад зо­ бов'язус yci мiсцевi Ради якнайсуsорiше i."i проводити на мicцях...

7. Перiод випадкових формувань, довiльних загонiв, кустарно­ го будiвництва повинен бути за.пишениЙ позаду. Yci формування мають здiйснюватися у чiткiй вiдповiдностi з затвердженими шта­ тами i згiдно з РОЗЮJадкою Всеросiйського головного штабу. Ро­ бiтнича i Селянська Червона Армiя повинна бути побудована так, щоб за найменшоi' затрати сил i засобiв давати найбiльший резуль­ тат, а це можливо лише за планомiрного застосування ycix видiв вiйсы<Ово'i науки, якою вона вийшла iз ДOCBiдy нинiшньоi' вiЙНИ.

8. Для створення централiзованоi', добре навченоi' i спорядже­ }-юi' apMii' необхiдне широке використання досвiду i знань чис­ ленних вiйськових фахiвцiв iз числа офiцерiв ко.пишньоi· армН. Bci вони повиннi бути взятi на облiк i зобов'язанi ставати на Ti 1l0Сади, на якi Ум укаже Радянська влада. Кожен вiйськовий фахi­ вець, який чесно i сумлiнно працю€ над розвитком i змiцненням BO€НHOY МОГУПIостi Радянсько! республiки, Ma€ право на повагу Робiтничо'i i Се.пянсько'i APMi'i i на пiдтримку Радянськоi' влади. Вiйськовий фахiвець, який спробус свою вiдповiда.пьну посаду вiроломно використати для контрреволюцiйно'i змови чи зради на користь iноземних iмперiалiстiв, повинен каратися смертю.

9. Вiйськовi комicари с охоронцями TicHOro i непорушного

внутрiшнього зв'язку Червоноi' APMii' з робiтничим i селянсы<".иI\·!

режимом в цiлому. На посади вiйськових KOMicapiB, яким доруча­ crЬСЯ доля apMii', повиннi ставитися лише бе:щоганнi революцiо­

нери, стiйкi борцi за справу пролетарiюу i сiльськоi' бiдноти.

131

Роздi.II2

10.Найважливiшим завданням у справi створення apMii· € ВИХО­

вання нового командного складу, цiлком просякнутоro iдеями робiт­ НИЧОl i селянсько! революцi!. З'i·зд зобов'язу€ народного КOMicapa з вiйськових справ подвоiти cBoi· зусИJUJЯ на цьому шляху за допомо­ гаю створення широкоi· мережi iнструкторських шкiл i залучення у Ух стiни обдарованих, енергiйних i мужнix солдагiв Червоноi" APMii".

11.Робiтнича i Селянська Червона Армiя повинна бути побу- .

.дована на OCHOBi залiзно"i революцiЙНОl дисциплiни. Громадянин, який одержав зброю вiд Радянсько"i влади ДЛЯ захисту iнтересiв трудящих мас, зобов'язаний беззаперечно пiдкорятися вимогам

iнаказам поставлених Радянською владою командирiв. Хулiган­ CbKi елементи, що граБYIОТЬ i rвалтують мiсцеве населення чи

влаштовують пограбування, шкурники, боягузи i дезертири, якi

покидають бойовi пости, повиннi каратися нещадно...

12.До тих пiр, поки буржуазiя не експропрiйована остаточно

iне пiдпорядкована загальнiй трудовiй повинностi, до тих пiр,

поки буржуазiя прагне до вiдновлення свого колишнього пану­ вання, озброювати буржуазiю - означало б озброювати ворога, що в будь-яку мить готовий зрадити Радянську республiку iHO- земним iмперiалiстам. З'i"зд пiдтверджу€ постанову Ради Народ­ них KOMicapiB про створення iз ПРИЗОВНОI за BiKOM буржуазii" ти­ лового ополчення на укомплектування нестройових, допомiжних i робочих команд. Переводу до стройових частин можуть бути удосто€нi лише Ti буржуазнi елементи, якi насправдi виявлять

свою BIPНlCTЬ трудящим класам.

ДОКУМЕНТ 3

ДЕКРЕТ ВЦВК РСФРР ((ПРО ОБ'€ДНАННЯ РАДЯНСЪКИХ

РЕСПУБ.ЛIК: POCli, УКРАiни, ЛАТВIi, ЛИТВИ, БfЛОРУСIl

ТА КРИМУ ДЛЯ БОРОТЪБИ ЗI СВIТОВИМ IМПЕРIАЛIЗМОМ»

1 червня 1919 р.

Радянськi соцiалiстичнi республiки, CТBopeHi трудящими маса­ ми на територii· Pocii", Украi"ни, Л:пвii·, Литви i Бiлорусii", неоднора­ зово i на весь голос заявляли про свою ГOТOBHiCТb вступити У мирнi переroвори з метою припинити вiйну. Охопленi божевiлъною Haдi­

ею пiдкорити собi увесь CBiT, сили мiжнародного iмперiалiзму, якi

прагнугь до нiчим не обмежено'i експлуатацi'i багагств цих кpa·iH i

132

Революцiя i ~о.,!,!!рреволюцiя у вогНЁгРО_~/Gдянсь/{оi· вiЙlll1

якi згуртувалися проти CBiTOBOfO руху трудящих, пройшли мимо мирних npопозицiй трудящих мас Pocii", Укра'iни, Латвi"i, Jlитви i Бiлорусil та напружують нинi yci своl сили д,"lЯ придушення Ра­ ДЯНСЬКОIВЛади повсюди, де вона створена масовим революцiйним рухом робiтникiв i се;"lЯН. Мобiлiзувавши проти Ра;I.ЯНСЬКО! влади yci сили монархiчноi· i капiталiСТИЧНОl контрреволюцi·i, свiтовий

капiтал прагне спiльним наС1УПОМ на ycix фронтах задушити владу

робiтникiв i селян. Вiдсiч цiй спробi знову увергнути в рабство де­

сятки мiльйонiв росiйських, укра'iнських, латиських, литовських, бiлоруських та кримських робiтникiв i селян вимагас Biд них як­

найтiснiшоro об'сднання бойових СИЛ, централiзацП i керiвництва у вaжкiй боротьбi на житгя i на смерть-. Вiйськовий союз ycix зга­ даних радянських соцiалiстичних республiк повинен буш першою вiдповiдцю на наступ спiлъних BoporiB. Тому, стоячи цiлком на rpYHTi визнання незалежностi, свободи i самовизначення трудящих

мас Укра'iни, Латвii·, Литни, БiJiорусii" i Криму i виходячи як з резо­ moцii УкраУнського центрального виконавчоro KOMiTeтy, прийнято'i

на засiданнi 18 травня 1919 р., так i пропозицi! радянських урядiв Латвii,Л:Итви i Бiлорусi!, всеросiйський центральний виконавчий

KOMiTeт Рад визнас необхiдним провести TicHe об'сднання:

1) вiЙСЬКОВОl органiзацi! i вiйськового команДУвання, 2) рад народного господарства, 3) залiзничного упраВ.:Iiння i господар­ ства, 4) фiнансiв i 5) KOMicapiaTiB працi радянських соцiалiстич­ них республiк Poci"i, Укра!ни, Латвй, Литви, Бiлорусi'i та КРИМУ з тим, щоб керiвництво зазначеними галузями народного життя було зосереджене в руках сдиних колегiЙ.

Об'сднаНliЯ повинно бути проведене шляхом угоди з Цен­

тральними виконавчими комiтетами i Радами народних KOMicapiB

зазначених радянських республiк.

Для здiйсненнявказаних KPOKiB Всеросiйський Центральний

Виконавчий KOMiTeT обираЕ: комiсiю, якiй доручаЕ:ТЬСЯ негайно

вступитив переговори з представниками вiдповiдних ЦентраJ1Ь­ них виконавчих KOMiTeтiB i спiльно з ними виробити KOHKpeTHi форми об'€днання, а надалi до моменту вироблення остаточного

об'€днання створити Форми дiяльностi.

Голова Всеросiйського Центрального Виконавчого KOMiTeтy М KaтziHiH

Секретар А. (;нукiдзе

133

Роздjл 2

ДОКУМЕНТ 4

IЗ НОТИ ВЕРХОВНО! РАДИ АНТАнпi

АДМIPАЛУ о. В. КОЛЧАКУ ПРО УМОВИ, НА OCHOBI ЯКИХ СОЮЗНИКИ БУДУТЪ НАДАВАТИ ДОПОМОГУ

АНТИБIЛЬШОВИЦЪКИМ СИЛАМ

26 mравня 191,9 Р:.

Нинi держави союзноi· коалiцi"i бажають формально заявит,и, що метою Ух полiтики € вiдновлення миру веерединi РоеЦ шля­ хом надання можливостi росiйському народу добитися контролю

над СВОIМИ власними справами за допомогою вiльно. рбраних

Установчих зборiв, вiдновити мир шляхом досягнення угоди в суперечках, що стоеуються кордонiв РосiЙСЬКОI держави i вияс­

нЮ'и ставлення П до своух cyciдiB, використаВllIИ для цього мир­

ний арбiтраж Лiги нацiЙ.

На OCHOBi свого досвiду oCTaHHix дваfJадцяти мiсяцiв, вони

прийшли до переконання, що досягнути зазнаЧeIЮI вище мети неможливо, якщо вони будуть мати справу з радянським урядом

Москви. 3 огляду на це вони rOТOBi надати допомогу уряду aдMipa­

ла Колчака i його союзникам збро€ю, вiЙСЬКQВИМ епорядженням

та продовольством для того, щоб дати цьому уряду можливiсть

стати урядом yci€I Роей за умови, що BiH rapaH"I)'€ Ум упевненiсть у тому, що полiтика уряду адмiрала Колчака буде переслiдувати

"1)'ж Me"l)',яку переслiдують держави союзноi" коалiцiX.

3 цi€ю метою вони просять адмiрала Колчака i йога союзни-

KiB В1ДПОВIСТИ, чи згоднi вони на наступнi умови держав СОЮЗНОI коалiцii", на яких вони могли б одержувати подальшу допомогу з боку держав.

По-nерше, уряд адмiрала Колчака повинен гарантувати, IЦоб як тiльки вiйська Колчака займуть Москву, були скликанi Уста­

новчi збори, обранi на OCHOBi загального, Ta€MHOГO i демократич"

ного виборчого права, як всрховний законодавчий орган I3POC!I,

перед яким Ma€ бути вiдповiдальним росiйський уряд. ЯкщоЖ.до

того часу порядок у KpalHi не буде ще остаточно вiдновлений, то

уряд Колчака повинен скликати Установчi збори, обранi у 1917 роцi, i залишити i'x.при владi аж до того дня, коли з'явигься можли­ вiсть органiзувати HOBi вибори..

По-друге, щоб на всьому тому просторi, який знаходиться

134

РевОl/юцiя i конmРl!ев.ОЛlOцiя у вогн; громадянськоi' вiйнu

'~араз пiд його контролем, уряд Колчака дозволив вiльнi вибори в yci вiльно i законно органiзованi збори, як MicbKi самоуправ­

Jliння, земства тощо.

По-трете, що уряд Колчака не пiдтрима€ нiяко'i спроби до Biд­ Ifовлення спецiальних привiлеi"в тих чи iнших ЮJaсiв або cTaнiB

в Pocil. Держави союзноi" коалiцil з задоволенням ознайомилися

:1 урочистою декларацiE:ю, зробленою адмiралом Колчаком i його союзниками, яка. заявля€, що вони не мають HaMipy вiдновити

1I0передню земельну систему.

liо-чеmверmе, повинна бути визнана незалежнiсть фiнляндii" i Польщii, у випадку якщо б якiсь питання, що стосуються кордо­ lfiB чи jншихбудь-яких вiдносин мiж Росi€ю i цими краi"нами, не 'iМШКУТЬ бути вирiшенi шляхом вза€много договору, уряд Pocii" погодиться звернутися: до арбiтражу Лiги нацiЙ.

По-n 'яте, у тому випадку, якщо вiдносини мiж ЕстонiE:ю, Лат­ иi€ю, Литвою, кавказькими i закаспiйськими територiями i Poci- €ю не будуть швидко налагодженi шЛяхом вза€мних угод, це пи­ iання буде також вирiшене за допомогою Лiги нацiй, а до тих пiр уряд Poci'i зобов'язу€ться визнати автономiю ycix ци.х територiй i пiдтвердити Ti вiдносини, якi можуть iснува:ги мiж j'x урядами, що iснують de facto, i урядами держав СОЮЗНОl коалiцil.

По··uюсmе, уряд адмiрала Колчака повинен визнати за мир­

ною конференцi€ю право визначити майбутн€ румунськоУ части­

ни-Бессарабii"...

HacaMKiHeцъ росiйський уряд повинен пiдтвердити деклара­ цiю, зроблену Колчаком 27 листопада 1918 р., яка стосуcrься ро­

сiйського нацiонального борry...

ДОКУМЕНТ 5

IЗ РЕЗОЛЮЦIi IX ВСЕРОСIйськоi РАДИ ПАРТIi

. СОЦIАЛIСТIВ-РЕВОЛЮЦIОНЕРIВ

Червень 1919 р.

Пiдводячи пiдсумки дворiчному досвiду бiльшовицъкоi" полi­ тики, IX Рада партН" KOHcTaтy€:

.1) ЩО пiдмiна робiтничого соцiалiзму диктаторським аракче­

€вським «комунiзмом», витравmoючи iз соцiалiзму саму душу

його - свободу, могла привести й привела до казармово-бюрокра-

135

Роздiл 2

тичноr"о спотворення i caMoi" жорстоко! компрометацi"j високого

духу наукового соцiалiетичного вчення;

2) ЩО метод заборон, яким бiльшовицька влада намага€ться загнати усе жи"П'я в русло комунiзму, знищуючи велику промис­

ловiсть та здорову iндустрiальну дiяльнiсть, веде до вiдродження найпримiтивнiших форм дрiбноi" торговельн(;~ ~пекулятивно"i дi-

яльностi i, не знищуючи капiталiстичних основ житrя, вщроджу€ лише найарха!чнiшi форми за рахунок вищих i досконалiших;

3)що на rpYHTi вiдродження дрiбноi"торгово!спекуляцii" йде за­ раження широких мас населення гендлярським i баришницьким духом i вiдбуваеться знову процес «первicного нагромадження», який лише змiнюе особовий склад заможних, у розумiннi вису­ ва.ння елементiв найбiльш хижацьких, грубих i некулыурних;

4)що у вiдповiдностi до цього здiйснюcrься загрозливий про­ цес культурно-гоеподареького спрощення й регресу Bci€i" краi"ни, який таУть небезпеку падiння П в найжалюгiднiшу убогiсть, без­ культур'я й" iсторичну безпораднiсть;

5)що ocтaHHiM словом бiльшовицькоi" полiтики € оплата i"i органiзацiйних бездарних дослiдiв, якi дорого коштують KpalHi,

трудовому селянству - цьому единому здоровому економiчному

елементовi, який уцiлiв lIOКИ що вiд oprii" бiльшовицькоi" розрухи i HaBiTb змiцнив сво"!" господарськi позицi"i шляхом розширення

СБОГО землекористування;

6) що побори, контрибуцii", надзвичайнi податки i Т" п" спроби прямоi" експлуатацii" селянського достатку, якi гостро вiдчува­ ються населенням i тому небезпечнi УСК)lадненнями, доповню­ ються системою безприкладного виhуску паперових грошей, яка швидко зводить нанiвець у галузi оплати yci прибутки се­ лянства вiд продуктiв сiльського господарства, що вивозяться

ним на ринок;

7) що це наводнення краi"ни паперовими грiшми робить pi- шуче неможливим будь-яке рацiональне господарювання, вири­ ваючи з-пiд його Hir rpYHT всiляких розрахункiв, щодо збиткiв i прибуткiв, роблячи хитким i ненадiйним саму основу обмiну -

грошовий обiг; .

8) що все це завершуеться безвихiдною i безкiнечною вiйною,

яка добива€ краУну, висмокту€ з неУ останиi житт€вi соки, загро­

жу€"iй повним обезкровленням i хирiння'М;

136

РевUJ/юцiя i КОlllnрревО//юцiя у вuгll~_~ромадЯ1/ськоi' вiЙffli

9) що, нарештi, стан господарськоi', кулыурноi' i полiТИЧНОI анархй, як природнiй результат цi€l полiтики, загрожу€ ШВИДКО lIiдю!увати в Poci'i Bci данi для того, щоб обернути П на безпосе­ Рl.:днiЙ об'ект iноземно'i колонiальноi' полiтики, нездатний влас­

IIИМИ силами пiднятися з сучасного господарського падiння.

Все це доводить справсдливiсть того прогнозу, який змусив lIартiю соцiалiстiв-революцiонерiв рiзко негативно поставитися JlO бiльшовицького плану соцiального перетворення, протиста­ мивши йому рух до соцiалiзму у формах демократii'. Цей план пере вихiдним пунктом правильно проведену земельну реформу 'i системою заходiв, IЦO пiднiмають на вищий cтyniHb продуктив­ Iюстi тр)'дового землеробського господарства, i лише на нього, як на природний фундамент, опиратимугься Bci наступнi ГОСIЮ­ дарчi надбудови.

Тому не може бути нiякого компромicу мiж полiтичним ви­ разом демократii' - системою повного i послiдовного народо­ владдя i бiльшовицьким режимом псевдо-класовоi' диктатури,

яка неминуче вироджуеться, перетворюючись на диктатуру

партiЙну...

ДОКУМЕНТ 6

IЗ КНИГИ М. ГОРЬКОГО «НЕСВО€ЧАСНI ДУМКИ»

16 mравн.я 1918 р.

Я знаю, що нинi на Pyci вже чимало людей, якi жагуче вири­

ваються iз полону БРУДНОl i образлИВОl дiйсностi «пiд культуру»

до справжньо'i свободи, до свiтла,

Але MeHi здаcrься, що подiбнi люди, якi болiсно тужать за кра­ щим житгям, уявляють собi не зовсiм ясно, недостатньо широко змiст поняття «l\.'Ультура», «кулыурнiсть».

3 j'XHbOi' уваги якимось чином ВИlIада€ гуманiтарний, гли­ боко iдеалiстичний змiст цих понять; про що, власне, думають вони, якi Форми почупя i думок уявляють собi, мрiючи про нову культуру?

Ось - навколо нас ми бачимо чимало так званих «культур­ них людей», це люди дуже rpaMoTHi полiтично, дуже насиченi

рiзними знаннями, але ух життевий досвiд, j'x знання не зава-

137

Роздiл 2

жають Ум бути антисемiтами, антидемократами i HaBiTb щири­ ми захисниками державноrо ладу, заснованоro на пригнiченнi народних мас, на пригнiченнi свободи особистостi. Цi люди персоналъно поряднi i HaBiTb, iнколи, дуже чуйнi уприватних стосунках, у боротьбi за торжество своУх iдей, в громадськiй

дiяльностi не гребують удаватися до прийомiв нечесних, до

брехнi i наклепiв на ворога, до пiдленьких €зуi"тських хитро-

ЩIВ, HaBiTb до жорстокостi - захис1)' cMepTHoi' кари, до ви­

правдання розстрiлiв i т. п. 1 все це не заважа€ 1'~'I уважати себе

«КУЛЬ1)'рними» людьми, ..

Справжня cYТHiCTb i сенс КУЛЬ1)'ри - в органiчнiй огидiдо

всього, ЩО брудне, пiдле, брехливе, грубе, що принижу€ людину i примушу€ i"i страждати. Необхiдно навчитися ненавидiти страж­ дання, лише тодi ми знищимо Йоro. Необхiдно навчитися хоча б трiшки любити людину, таку, якою вона €, i треба пристрасно любити людину, якаю вана буде.

Зараз людина замоталася, замучилася, на тисячу шматкiв роз­ риваcrься i"i серце вiд 'IУГИ, злостi, розчарувань, вiдчаю; замучи­

лася людина i сама собi нiкчемна, непри€мна, огидна. Деякi, при­

ховуючи свiй бiль унаслiдок удаваноro сорому, все ще форсять, кричать, бешке1)'ЮТЬ, прикидаючись сильними людьми, але вони глибоко нещаснi, смертельно втомилися.

П\о Ж вилiку€ нас, що вiдродить нашi сили, що може зсереди­ ни обновити нас?

Лише Bipa в самих себе i нiщо iнше. Нам необхiдно дещо зга­

дати, ми надто багато забули у бiйцi за владу i шматок хлiба. Необхiдно згадати, ЩО соцiалiзм - наукова iстина, що нас д()

нього веде вся iеторiя розвитку людства, IДО BiH € цiлковито при­ родною стадi€ю полiтико-економiчноi" еволюцi'i людеького еус­ пiльства, треба бути впевненими у його здiйсненнi, впевненiсть

Робiтник не повинен забувати iдеалiстичне начало соцiа­ лiзму, - BiH лише тодi впевнено вiдчу€ себе i апостолом НОВО. iетини, i MOrYTHiM бiйцем за торжество 'й, коли згада€, що со­ цiалiзм необхiдний i рятiвний не для одних лише трудящих,

але що BiH звiЛЬНЯЕ: Bci класи, усе людство вiд iржавих лан­ цюгiв старО1, хвороу КУЛЬ1)'ри, яка забрехалася i вже сама себе

запереЧУЕ.

138

Революцiя i конmрреволюцiя у вогlli громадянськоУ вiй//u

Цснзовi класи не приймають соцiалiзму, не вiдчувають у ньо­ му свободи, краси, не уявляють собi, як високо BiH може пiдняти щ:обистiсть j Ti творчiсть.

А чи багато робiтникiв розумiють це? Д.ля бiльшостi з них со­ I(iо..лiзм - лите економiчне вчення, побудоване на егоi"змi робiт­

IIИЧОГО класу, так само як iншi суспiльнi вчення 6удуються на tтоi·змi власникiв.

у боротьбi за класове не слiд вiдмiтати загальнолюдське праг­

II~ННЯ дО кращого.

СпраВЖНЕ: вiдчування I<yлЬ"ryри, спраВЖНЕ: розумiння ·й мож­ ниве лише за органiчноi· вiдрази до всього жорстокого, грубого, lIiдлого як У самому собi, так i поза собою...

139

Роздiл 2

== ..====---

ЗАПИТАИИН до РОЗДlnV

1.Визначте OCHOBHi подi,) громадянсько') вiйни кiнця 1917 - початку 1918 рр.

2.Вкажiть головнi причини появи «демокраТИЧНОl контрре­

волюцii·».

3.Назвiть цiлi iнтервенцii" iнозеМI-IИХ держав проти РаДЯНСЬКОl республiки.

4.ЯКИМИ, на вашу думку, були причини «военного комунiз­

МУ»?

5.Визначте OCHOBHi риси «BO€HHOГO комунiзму».

6.В чому полягали причини перемог Червоно! apMi! на фрон­

тах у 1919-1920 рр.?

7. Якi позицi! уроки громадянсько"i вiйни займало селянство? Як це впливало на перебiг .вiЙни?

8.Якi завдання ставив перед собою Комiитерн?

9.Визиачте OCHOBHi риси культурного життя Poci·j уроки гро­

мадянсько') вiйни.

10. У чому, на вашу думку, полягала слабкiсть антибiльшо­

вицьких сил?

140