V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

/917 piK --: piK рев~ЛlOцiЙIIUХ 110mряс;нь ; 60роmьбu а1ьmеjJliШПUtЗ

ДОВОЛЬЧИЙ KOMiTeT тощо), вiдповiдних наРОДНI1Х KOMicapiaTiB (торгiвлi i промисловостi, продовольства, землеробства, фiнан­ ciB, вiйськово-морського i т. п.), Всеросiйськоi' ради робiтничого контролю, а також вiдповiдну дiяльнiсть фабрично-заводських i професiйних органiзацiй робiтничого класу.

3.Вищiй Радi Народного Господарства надаcrься право КОН­

фiскацii', реквiзицii', секвестру, примусового синдицiювання рiз- них галузей промисловостi i торгiвлi та iнших заходiв в цариНl виробництва, розподiлу i державних фiнансiв.

4.Bci iснуючi установи з питань регулювання господарства

пiдпорядlCОВУЮТЬСЯ Вищiй Радi Народного Господарства, якiй

надасться право Ух реформування.

5.Вища Рада Народного Господарства створю€ться: а) iз Все­

росiйськоi' ради робiтничого контролю, склад яKoi'визначений декретом вiд 14 листопада 1917 р.; б) iз [lредставникiв вiд ycix

народних KOMicapiaTiB; в) iз обiзнаних осiб, яких запрошують з

дорадчим голосом.

6.Вища Рада Народного Господарства розбиваеться на ceIЩi'i

iвiддiли (палива, металу, демобiлiзацi'i, фiнансiв тощо), причому

кiлькiсть i сфера дiяльностi цих вiддiлiв i секцiй визначасться за­

гальними з60рами Вищо'j Ради Народного Господарства.

7.Вiддiли Вищо'i Ради Народного Господарства проводять ро-

601)' по рсгулюванню окремих сфер народногосподарськоro ЖИТ­ тя, а також готують заходи вiдповiдних народних KOMicapiaTiB.

8.Вища Рада Народного Господарства видiляе зi свого серед­ овища бюро у складi 15 чоловiк для координацil поточноi' роботи секцj~ i вiДДIЛlВ та виконання завдань, що ВИ1нагають негайного

ВИРlluення.

9. Yci законопроекти i великi заходи, якi мають вiдношення до регулювання народного господарства в цiлому, вносяться В Раду Народних KOMicapiB через Вищу Раду Народного Господарства.

10. Вища Рада Народного Господарства об'еднуе i спрямовус робо1)' мiсцевих економiчних вiд.дiлiв Рад робiтни'-IИХ, солдат­ ських i селянських депутатiв, якi вкпючають в себе мiсцевi ор­ гани ро6iтничого контролю, а також мiсцевих KOMicapiaTiB працi, торгiвлi i промисловостi, продовольства тощо.

За вiдсутностi вiдповiдних економiчних вiддiлiв Вища Рада

Народного Господарства створюс cBoi' мiсцевi органи.

71

Роздiл 1

Для економiЧIiИХ вiддiлiв мiсцевих Рад, якi € мiсцевими ор·· ганами Вищо"i Ради Народного ГосподаРС·I'ва, об08'язковi yci по­

станови Вищо"i Ради Народного Господарства.

Голова Центрального Виконавчого KOMiTC·IY Я. Свердлов

Голова Ради Народних KOMicapiB В. Ульянов (Ленiн)

Народнi комiсари: Й СmалiТi, М Авiлов (М Глебов)

Керуючий справами Ради Народних KOMicapiB В. Бонч-Бруевич Секретар М Горбунов

ДОКУМЕНТ6

БIЛЬШОВИЦЬКА ЛИСТJВКА

«ПРО РОЗПУСК УСТАНОВЧИХ ЗБОРIВ» .

Очень 1918 р.

«Вся влада УстановчltМ Зборам» крикнув царський генерал Каледiн з Дону.

«Вся влада Установчим Зборам» повторюе чорносотенний

«Вся влада Установчим Зборам» вперто, з наДРИВOJ\.I; вигукус вся буржуазна капiталiстична преса, Bci псевдосоцiалiсти правих

оборонницьких партiЙ.

Уся чорна рать, yci явнi i Ta€MHi вороги трудового народу i його лицемiрнi брехливi друзi об'еднзлися на одному гаслi,зi­ йшлися в однiй фортецi, щоб звiдти атакувати i забрати назад yci дорогоцiннi завоювання Жовтнево"i реВОJIюцii".

«Вся влада Радам Селянських, Робiтничих i Солдатських Де­ путатiв» потужно й смiливо вiдповiла на все це вся неозорарево­ люцiйна трудова Русь.

На цiй позицii" Bci вороги Робiтничо-СеЛЯНСbl):оi" революцi"i, Bci Ti удаванi друзi, yгoдoBЦI 1 псевдосоцiалiсти вирiшили дати заво­ юванням трудящих мас остаточний вирiшanьний бiй, спробували

завдати смертельного удару.

Але мiцна революцiйна свiдомiсть народних мае, добре вм\­ ють вони вiдрiзняти друзiв вiд ворогiв. Зрозумiли робiтники i

72

~-.!?J7 piK - piK ревОЛlOцiЙ1/lL'( nоmрясiuь i бороmь6u альmернаmU6

селяни, яка небезпека загрожу€: cnpaBi революцi"i вiд цього пiд­ ступного кроку контрреволюцi"i, i П остання ставка була бита.

3радницький удар був вiдведениЙ. Установчi Збори були остан­

ньою надil::ю вiдкинутоi" вiд влади буржуазii", oCTaHHiM оплотом удаваних друзiв народу соцiалiстiв-угодовцiв, i HaBiTb помiщики шукали у них захисту Bj}], Рад, що передали землю селянам.

Помiщики i капiталiсти знаютъ, що влада зараз у твердих ру­ ках, вони чуцово розумiють, що Ради з револlOЦicю не жартують, що земля на дiлi, а не лише на словах передана ними селянам, що Ради ведуть найенергiйнiшi переговори про мир; вони зна­ IOть, що Ради не повернуть Ум вiдiбраних банкiв i прибуткових будинкiв, що Hi на будь-якi угоди, Hi на будь-якi поступки Ради не пiдуть i багатiям доведеться раз i назавЖДи вiдмовитися вiд своУх прибуткiв, i вiд свого eiKoBorO паНУ\Jання.

Ради для буржуазii' смертельний ворог, ворог не на ЖИПЯ, а

на смерть!

Ось чому i МiлIOКОВ, i Каледiн, i ПУРИlllкевич вибиваються iз сил, щоб вирвати владу iз рук Рад i передати i"i Установчим

Зборам.

А туди, на Установчi Збори, зiбралися i'x cTapi друзi, яких нiчого боятися, - npaBi соцiалiсти-революuiонери. МiлlOКОВ i

Терещенко вже працювали з ними в коалiцiйному MiHicTepcTBi.

Цi лише на словах страшнi, насправдi зовсiм не небезпечнi. Ке­ ренський, Чернов, Гоц i ABKceHTЬ€:B, npaвi с.-р., якi у бiльшостi пробралися до складу Установчих Зборiв, давно показали, що вони вмiють захищати капiталiстiв не гiрше, нiж caMi кадети, що

на них можна покла.стися i що кращих aдBoKaTiB Ум собi не зна­

ЙП!. Вони писали 8 мicяцiв законопроекти про передачу землi селянам й арештовували неугоднi помiщикам земельнi комiтети; вони 8 мiсяцiв говорили про мир i вели народ унаступ проливати

кров за i.нтереси росiЙСЬКОI, французько"i та англiЙСЬКОI буржуазil;

вони говорили про пiдняття народного добробуту i довели Kpai'нy

до голеду, до розорення, ДО повноУ розрухи, яка дiсталася тепер

вiд них у спадщину Радянськiй владi.

YciMa правдами i неправдами, супроти волi трудящих мас, якi

у жовтнi прогнали ненависну компанiю Керенського i АВl<сенты:­

ва, користуючись обманом i народною темрявоlO, пройшли вони до Установчих 3борiв.

73

Роздiл 1

Списки були складt;:нi влiтку, ще до Жовтнево·i революнii", коли

найбiльш впливова серед селян партiя ще не розкололася, коли

тв! с-ри ще не видiлилися, i першi мiсця у цих списках займали

праВI с-ри ...

У Жовтневiй революцi·i ясно ВИЯБИЛИ перед yciM народом пра­

Bi соuiал··революцiонери свою зраду. СпохватюJИСЯ селяни, але було пiЗ!-lО. Один за iншим приходили до ЦГ,{ ходоки i приноси­ ли накази про вiдзив СВО"!Х депутатiв iз Установчих 3борiв.

5 сiЧI-lЯ були скликанi Установчi Збори, i для того, щоб яснiше

виявився перед усiею Kpai·HoIO справ:жнiй Ух характер, УМ ребром

було поставлено запитання: уи визнають вони Владу Рад. Гордо r самовпевнено вiдмов~..лись Установчi Збори вiдповiсти на це за­ питання, вiдхиливши обговорення залропоноваНОllМ декларацi1, i тим самим стали вiдкрито проти Рад, цього найдорогоцiннiwо­

го набутку Жовтневоi· революцii".

Тодi повноважний орган росiйського трудового народу Цен­

тральний Виконавчий KOMiTeT Рад Селянських, Робiтничих i

Солдатських Депутатiв оголосив Установчi Збори розпущеними i проголосив, що вся влада вiднинi належить трудовим народним Радам у центрi i на мiсцях.

Третiй Всеросiйський 06'сднаний з'·iзд Рад Селянських, Ро­ бiпшчих i Солдатських Депу·гатiв - Сllравжнiй господар землi

росiЙськоi· - схвалУ1в цей розпуск i твердо встановив мiцну по­

стiйну владу самого трудового народу в особi Рад. Трудовий на­

род зрозумiв, що Ради ск.падають найвеЛl14нiше завоювання, Щ('

вони його найкращий за.хисник, що вони його могутня фортеця.

Ради передали землю народу i встановили перемир'я на фронтi 3 метою добитися ПО4есного i справедливого миру.

Ради - це оплот революцii", це душа революцii", i народ нiколи

·ix не замiнить нiякими !Долами.

Хай живе безроздiльна верховна влада трудового народу! Хай живуть Ради СеЛЯНСhКИХ, Робiтничих i Солдатських Де­

путатiв!

74

заПИТАlliiR ДО 'О3ДIПV

1, Однi iсторики вважають, що з Лютого до )Ковтня була дво­

владдя, iншi - заперечують, ще iншi персконанi, що було бага­ товладдя, а четвертi - було безвладдя. Яка позицiя вам здаcrься найбiльш переконливою'?

2. Якою була роль бiлЫLlОВИЦЬКО'i партi'i в революцiйних подi­

ях 1917 р.?

3.Якi змiни вiдбулися у спiввiдношеннi полiтичних сил у Ро­ ci'iпiсля разгрому «корнiловщини»?

4.Чи згоднi ЕИ з позицiею меншовика М. Суханова, який

стверДЖУвав, що на П Всеросiйському з"iздi Рад «боротьба за (О'диний демократичний фронт могла мати успiх»? На яких УМО­ вах хотiли створити такий фронт меншовики й есери?

S. Пояснiть, ЯК i чому Радянська влада )'твердилась як одно­

Г'артiйна, яке цс мало значення?

6.Пригадайте, нк склалася доля полiтичних партiй у Радяи­

ськiй державi пiсля Жовтня 1917 р. i яким чином '(i можна по­

яснити?

7.Яке ваше ставлення до полiтики насилля i репресiй Радян­

СЬКОI влади СТОСОВНО т. з. «класових ворогiв», псредусiм дО НС­

пролетарського населения?

8. Визначте на прикпадi Установчих зборiв, яки!\! було спiв­ вiдношення демократi'i i диктатури у перш\ мiсяцi РадЯl-;СЬКО'i влади?

9. Пояснiть, чому першi економiчнi заходи Радянсько'i нлади дiетали назву «червоногвардiйськоi' атаки на капiтал»?

1О. Чи були в Pocil У 1917 р. умови для переходу до соцiалiз­ му? Яюцо так, то в чому воии полягали? Якщо иi, то чому?

7S

РОЗДiл 1

ПСТОВI3АВдАнна

1.Визначте, хто очолив перший склад ТIIl\1часового уряду

вPoei"i'?

1.М. Родзянко. 2. п. Мiлюков. з. о. ГУЧКОВ.

4.В. ШУJIьгiн. 5. г. ЛЬВОВ.

2.Пригадайте, вимогами ЯКОl полiТИЧНОl партi'i в Poci"i Ha~

весиi 1917 р. були: «вiйна до переМОЖIlОГО кiнця», збереження

«(дино'i i неподiЛЬНОi Poci'i», етворення демо..-:ратичного I1олi­

ТlfЧIIОl"О режиму, викориетання сили для ПРJlПlfнення «энар­

хiчних дiй» народних мае?

1. AHapxicTcbKo'i. 2. EcepiBcbKO·i. 3. Кадетськоl. 4. «Союзу ро­

сiйського народу». 5. Бiльшовицькоi·.

3.Вкажiть, ХТО був керiвникоl\'I антиурядового заКОJlОТУ

вPocii влiтку 1917 р.?

1.А. Денiкiн. 2. М. Алексеев. з. о. КеренськиЙ.

4.л. Корнiлов. 5. о. Кримов.

4.Назвiть надзвичайний орган, який у жовтнi 1917 р. к:еру­

вав беЗllосередньою пiдготовкою збройного 1I0валення влади

ТИ1\1часового уряду.

1.Петроградсы<а Рада робiтничих i солдатських депутатiв.

2.Вiйськово-революцiйний KOMiTeT.

3.Вiйськова органiзацiя РСДРП(б).

4.Вiйськово-революцiйний центр.

5.Вссросiйський Центральний Виконавчий KOMiTCT.

5.Пригадайте, яка подiя вiдбулася у 1I0лiтичному жиrl·j

Радянеькоi Poci"i6 сiчня 1918 р.?

1.Вiдкритгя Ш Всеросiйського З'lЗДУ Рад.

2.Створення Раднаркому - першого Радянського уряду.

3.Розiгнання Всеросiйських Установчих зборiв.

4.Заборона дiяльностi кадетсько! партii:.

5.Прийнятгя бiльшовиками «Декларацil прав народiв Pocil».

76

~ф)~М\О1J1] ci)) РЕВОПЮЦl8 IКОНТРРЕВОJIЮЦIR

~ VBOrHI rрОМАДRнськоiВIЙНИ

Ч. и не найбiльша драма ХХ столiтгя - громадянська вiйна на теренах колишньо"i Росiйськоi' iмперiУ - продовжу€

залишатися в центрi уваги вчених, полiтикiв, СОЦlOлопв та

письменникiв у всьому CBiTi. BTiM, однозначних вiдповiдей

на питання, що це за iсторичний феномен, коли вона розпо­

чалася i коли закiнчилася, ХТО винен у i"i розв'язаннi й ескала­

цii немас й донинi. Саме тому важко i'й дати i якусь загальну дефiнiцiю.

у найбiльш загальному виглядi громадянську вiйну в Poci'i можна визначити як тривалу понад 5 pOKiB збройну боротьбу

мiж рiзними групами населення, в OCHOBi яко! лежали глибокi

1l0лiтичнi, соцiальнi i нацiональнi протирiччя, яка проходила

за активного втручання iноземних сил, набувала рiзних форм, Вl<лючаючи повстання, заколоти, розрiзненi сутички, широко­

масштабнi вiйськовi операцi'i регулярних армiй, дii' збройних

загонiв у тилу урядiв i державних утворень, що iснували в той

час, диверсiйно-терористичнi aIЩi'i тощо.

Виникнення громадянськоi' вiйни невiддiльне вiд рево­ люцiйних подiй 1917 р. Уже повалення MOHapxii' у Лютневiй

революцi'i започаткувало розкол суспiльства на два табори:

MOHapxicTiB i республiканцiв, прихильникiв старого i нового.

Заколот Корнiлова був другим актом гюглиблення цього роз­

колу, а Жовтневий переворот - TpeтiM. У результатi цих подiй полiтична боротьба загоетрилась, перетворившись на грома­ дянську вiйну, яка у своему розвитlI.)' пройшла кiлька рiзних за тривалiетю перiодiв:

77

Рееолюцiя i /{ОllmрревО,710цiя у вогlli гРО\fодя"ськоi' вiЙllll

. .

пони вже ДОСИТЬ переконливо засвlДЧИЛИ НСПрИМl1рСП-ilСТЬ

позицiй бiльшовикiв i Ух полiтичних, а тепер уже i ВОСННИХ, суперникiв, небажання CTopiH прийти до хоча 6 наймеНII1ИХ компромiсiв чн ПОСТУПОК.

Вiдносна легкiсть захоплення влади бiльшовиками ", Пе­

троградi не означала подiбних легких перемог в iнших MiCT<lX

та губернiях, а також на фронтi, який все ще заЛИlпавея МО­

ГYTHiM чинником полiтичного життя кра"iни. Ще однiсю важ­

ливою обетавиною початкового етапу громадянсько·{ вiйни було те. що бiльшовикам випало мати справу не лише з тими територiями, якi ранiше контролювалися Тимчасовим урядом, айз територiями, де вже iснували HauioHaJlbHi органи ВJЩДИ (УкраУна, фiнляндiя, Кавказ, Дон та Пiвденний Урал). 3 часом

бiльшовики зрозумiли, що повалити уряд о. Керенського було

значно легше, анiж приборкати нацiональнi партi·j та рухи, якi Еже за колишнього режиму вдихнули н'янке повiтря свободи.

Практично не викликало Slкогось серйозного збройного спротиву з боку антибiльшовицьких сил утвсрдження Радян­ CbKoi· влади на Пiвнiчному Заходi Poci"i i в Центрально-про­ мисловому районi, за винятком Москви, де суперсчностi мiж fiiлыlIвикамии i меНШОВИJ<ами у складi Московського ВРК lJаралiзували ЙОГО роботу, чим негайно скористалася MicLKa дума. 25 жовтня 1917 р. для вiдсiчi заколотникам й депутати створили «KOMiH~T громадськоУ безпеки» на чолi з мiСЬЮ'iJl.1 го­ ловою ссером В. Рудн€вим та командуючим Московським вiй­

.ськовим округом полковником К. Рябцевим. «КомiтеПI швид­

ко зорганiзував юнкерiв, загони студентськоУ i\ю;юдi, офiцерiв. Всього - близько 15 ТИС. чол.

Переговори мiж ВРК i «KoMiTeToM громадськоУ безпеки» щодо мирного порозумiння, якi проходили 26 жовтня, закiн­ чилися безрезультатно, а наступного дня пiсля вiдхилення за­ КОЛОТllиками ультиматуму К. Рябцева урядовi сили розпочали дi·i, С21рямованi на придушення повстання. Вiдбулися численнi кривавi сутички мiж ПОВСТЮII1МИ солдатами i юнкерами. Лип'с 28 жовтня перевага поволi почала переходити до повсталих, ДОПОМОI), яким надали MOCKOBCbKi робiтники, ща масова вли-

79

Роздiл 2

валися в ряди Червоноi' гвардii·. Урядовi ВIИська не змо!"'ли

прорватися до MicTa. Ешелони з козаками були затриманi при­ хильниками повсталих на пiдступах до Москви. Водночас на допомогу ВРК почали прибувати червоногвардiйськi загони з

навколишнiх MiCT. Зрештою, лише до ранку 3 листопада ollip

юнкерiв було зломлено. ВРК оприлюднив манiфест, який по­

вiдомляв про встановлення у першопрестольнiй Радянськоi" влади. За неповними пiдрахунками, у ходi повстання загинуло близько тисячi чоловiк. Як пiзнiше писав бiльшовик М. Ольмiн­

ський, «неповна перемога в Москвi вийшла виключно завдяки

дiям врк. 1 якщо перемога все-таки була, то ми зобов'язанi нею цiлковито стихiйному пiднесенню маеи, а також стiйкостi й eHeprii' районних керiвникiв, якi весь час були з масою, кроку­

вали з нею нога в ногу».

Встановлення Радянськоi' влади супроводжувалося зброй­ ними еутичками з ·ii супротивниками також у Воронежi,

ACTpaxaHi, CapaToBi, Смоленську, Ташкентi, Казанi й у рядi iнших MicT i раЙонiв.

Дiюча армiя, яка налiчувала понад 6 млн чоловiк, пiдтри­ мала бiльшовицький переворот. Наприкiнцi жовтня - у лис­

топадi 1917 р. на бiльшостi фронтiв були сформованi ВРК, якi уособлювали вищу революцiйну владу. Спроба вищого командування органiзувати збройний опiр новому режиму ви­ явилася паралiзованою пiсля зайняття 20 листопада 1917 р. революцiйними частинами на чолi з прапорщиком М. Крилен­ ком, якого бiльшовицьке керiвництво призначило Верховним головнокомандувачем Ставки у Могилевi. Вбивство солдата­

ми генерала М. Духонiна та поспiшна втеча на Дон генера­

лiв л. Корнiлова, А. Денiкiна та iнших стали свiдченням того, що вищий генералiтет росiЙСЬКОi· apMii' зрозумiв безперспек­ тивнiСТI> боротьби з бiльшовиками в центральних i захiдних

районах Poci·i, еподiваючись знайти пiдтримку на Пiвднi, де

на козачих територiях поступово концентрувалися сили, якi могли протистояти владi Раднаркому.

Найбiльш мiцними вузлами опору новiй владi стали областi

козачих вiйськ: Донського - з отаманом о. Каледiним, Кубан-

80