Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
37.25 Mб
Скачать

УДК 94 (47 + 57)«1917/1991» . ББК 63.3 (2) 6 я 73 .. '

1-18

/

Рецензенти:

д_р iCT. наук, проф. П. В. Добров (М. Донеuьк), д_р iCT. наук, проф. М. М. Карабанов (М. Киiв),

д_р iCT. наук, проф. А. А. Непомнящий (М. Сiмферополь)

. Рекаwендовано до друку вченою радою Д~ini:юnеmровс'Ького

нацiональногоYHiBepcumeтy (протокол J{g J2 вiд 2 лunня. 2007 р.)

lваненко В. В.

1-18 Iсторiя РадяНСЬКОl держави (1917-1991 рр.): Навч. посiб. /

В. В. IBaнeHKo,IA. 1. Голуб,1 А. Ю. Шевченко. - Д.: ВИД-ВО

Днiпропетр. наи. ун-ту, 2007. - 576 с.

ISBN 978-966-551-251-6

у посiбнику з сучасних позицiй розrnядаються OCHOBHi вiхи

та подii вiтчизняноi icтopii, починаючи з 1917 р. i закiнчуючи

1991 р. Кожен роздiл вiддзеркалЮЕ: найбi.JIЬШ значущi, ключовi

аспекти функuiонування РадЯНСЬJ<оi держави. Зроблена епроба

8ИЯ8ИТИ й охарактеризуватиспеuифiчнi осо6ливоетi ii станов­

ления та розвитку на рiзних етапах. Наприкiнui роздiлу вмiщено cepilo документiв, контрольних запитань i тестовиХ завдань, при­

значених для кращого засвосння програмного матерiалу;

Для студентiв-iеторикiв класичних i педагогiчних унiверси­

TeTiB, а також ycix, хто uiкавиться проблемами радянського ми­

нулого.

Гриф надано MiHicTepcTBoM освiти i науки Украiни

(лист N!! 1.4/18-Г-2298 вiд 21.12.2007 р.)

УДК 94 (47 + S7) «1917/1991»

ББК 63.3 (2) 6 я 73

ISBN 978-966-551-251-6

©

В. В. IBaHeHкo,IA. 1. Голуб,1

 

. А.К).Ulевченко,2007

 

. ..

~

Переомов"а

 

 

: .

 

'.. i

~• . ',•

. -'.~~..

~.

.: .:~~ .':"

у багатовiковiй вiтчизнянiй iCTOpii" особливе мiсце, як вiдомо,

зЗЙМа'Е:хх'ctоРiчttlr. а в ньому":'" ра.цян:съка епоха, що простяrnася у часовому вимiрi мзйже на сiм"з'nоловиноюдеСЯ'tилitь, зiiли­

шивши по co6i неза6утнiйслiд у cBiдoMOCT] мiльйонiв i мiлъйо-'

HiB наших спiвгромадян, людських спiльнот на всi)(·'I(ОИТИ1:lентах.

1 це цimcом слушно,'закономiрно, адже то був' час"небаченого,

унiкального за CBOi"M задумом; масштабами та'Jiаслiдками со­

цiалъного еi<сперименту, здiйсненогобiльшовиками на уламках

Росiйсъкоi" iмперii. В результатi на величезнiй евразiйськiй тери­ тopii' вiд Бал1'ики до Тихого океану склався, по 'cyтi, новий тип

цивiJiiзацii, аналогiв якому У' свiтовiй'практицi ще не було. На­ роди: (В тому числi украi"нський), якi ввiйmли д() складу Радян­

съкоi" держави i сТа,лИтаким чином творцями нового суспiЛЬfЮГО

устрою, сповна пiзнали на co6i вс] переваги т::! негативи тогочас­ нщdИстеМних перетворен:ь;'ix свiтлi й тiньовi сторони, repoiKO-

звитЯжнIШ блискй трагiчно-болiснИй тягар', воiстину iсторичнi

звершення,й не менПi:mдчутнi 8'rpати.'

Схоже,'вонипростонезнали,вякомусусrriлъствi живутЬ. Вусякому

разi,далеконе-вс]рoзyмiли, чомунайвищоюстратеriтщою метою i со­

цiалъною Щннiстю Ma€ бути орieнтацiя наякесъ там примарне«свiт­

ле майбyI'н€», а не на максимально можливе в тих умовах задоволен­

ия повсякденних нужд та зanиriв КОНIфетноl'J'nbдИнп. Тим бiльше

що саме в епоху «соцiaлiстичного HaC1)'IIY» вперше на державному piBHi були проголошенi й зarq>iJUIеиi' зmЮнодавчо'ЖИ'iтeCТВерджуючi

принципи соцiальноi" справедriи'вocтi,зiп<ладеНI ПРИJЩИIiОВО нов] за~ садитвореЮIЯ й управлiнняяк спрaвiariй'ВИКЛИ:К icтopii. Щdrфавда, водночас започаткоnанi й стрanпri засади насильсi"ва, державного

Терору протй власн'ого народу: . .

.

, '

Одне слово,дИнамiка модернJ.зацiйiiи" проце'сiв у РадЯнСъкому

,Союзi виявилася'вельми строкатою, суперечливою,а соцiЗлъна

цiна, поюiai(с:на на Biaтap'«побудови соцiалiзму», -' певимовно ви­

сокою. Якi чомууживалися в одномудержавномутачасовому про­ cТopiТворчийзлетосвiти, науки, гуманiстичноiДyXOBHodTi, культу­

ри й roнiння на-ту чи iншу «буржуазнунауКу»; пошук «шюдникiв»,

3

.Перед.1ll0ва

«воропв народу» серед iнтелектуальноi елiти Haцii, що набувало характеру середньовiчного «полювання на BiдьOM»? Яким ЧIШОМ У державнiй полiтицi тодiшнъого компаpтiйного керiвництва узго­ джувалися й реryлювалися цi полярнi, дiаметрально протилежнi явища?

3вич8йно, вказанi та iншi протирiччя чи метаморфозирадян­ сько} доби завжди хвилювали мислячих,небайдужих науковцiв,.

лiтераторiв, nyблiциcтiв, митцiв, широкий загал ГPOMaдCbКOCTi,

вiддзеркалюючи Ух прагнення якомOI'а повнiше пiзНlП'и феномен

«соцiалiстичного творения». Час од часу робилисяспроби лро­

никн.ення у таiни виникн.ення, reнези та розвитку новоiдержавно!

КOHCТPYIЩi!. Проте лише за горбачовськоi «пере6удовИ}>, .позна­

чеиоi Довrooчiкуваною демокрlП'изaцiЕЮ суспiльiю-пОлiUlЧНОГО

житrя, з'явилися реальнi переДУМови для розго(irання масоваНО­

го переосмислення радянсъкоi icтopii на OCHOBi ЛОШУКУс ..T~:B~PO­

.вадження у повсякденний науковий процес справдi н~ва~рських iдей, свiжиx концептуальних пiдx.oдiв, методик, документЗльних джерел, з принципових позицiй об'екrивностi та ic;roризму. При

ЦЬОМУ дослiдники чи не вперше за часiв комунiстичного~равлil:lНЯ

отри.мали академiчну свободу, право навiльнесамовир~ення? дiс­ тали доС1УП (хоч i дещо обмежений) до закритих ранiше арxiвних

фондiв, почали поволi звiльнятися Biд тягаря попереднiх IЩДiтико­ iдеологiчних стереотипiв та штампiв, що, беЗУМОВJiО, нем.о.глоне

позначиmсъ на якiсних харaкreристиках iсторичних до.слiдж:еi:JЬ.

3 розладом СРСР i перетворенням колишнiх СОЮ3~Ю{ рес­ nyблiк на незалежнi CYBepeHHi держави окресленi тенденцii ще

бiльше посилились й стали незворотними, внаслiдокчоro були

~pqбленi HOBi BaroMi кроки по шляху всебiчноj~ i правдивоi·рекон­

струкцi'i багатьох знакових подiй, явищ, факriв, постатейз.нашо­

го порiвняно недавнього минулого, особливо щодо йоro скдад­

них, заплутаних, драмаmчних чи фальсифiкованих сторiИОк.

KpiM ТОГО, були значно розширенi можливостi ОПРИЛЮдliення iсторичних працъ, вiдкрито 6езлiч перiодичних видань .i науко­ вих збiрник.iв такого фахового профiлю, РОЗ,[Jочалася пiдготовка

нового поколiння пiдручникiв та навчальних посiбникiв з icтopii'

для oCBiTHboi" системи. .. .

Разом зТИМ, незважаючи наcyrrE:Bi здобуткиу розвитку вiтчиз­

ияно! iсторiографii за oCTaHHi 15-20 pOKiB, cTBopeHHi численноi'

4

Перед,нова

118УIюво"i та навчально-методичноi' лiтератури, съогоднi, з нашого

1I0ГЛЯДУ, ще передчасно стверДЖУвати, що кiлькiснi параметри

зроБJlеного (маемо на увазi обсяги виданого й захищеного у ви- 11Iядi дисертацiй) вже ВИЛИJIись у якiснi зрушення, а саме - що

у нас сформувалася нова, дiйсно наукова концепцiя icтopii' ра­

дянськоro суспiльетва в цiломута YKpai'HcbКOi' icтopii' цiei' доби

:юкрема. Бiльш за те, у спробах розв'язати «гордii"в вузол» про­

тирiч на рядi напрямiв iсторИчноro. пiзнання до iснуючих дода­

лися й HOBi мiфологеми та легенди, тобто HeaдeквaтHi оцiночнi

хаРa.k.'Теристики окремих ключових подiй, ЯВИЩ, особистостей iз

суперечливоi" радянськоi" прак:гики, породженi тiE:ю ж сумнозвiс­

ною кон'юнктур(ж~s, СXИJIьнiс.I:JO .частинидосЛiдникiв до безза­ стережного служiння не науковiй, iстинi та iсторичнiй правдi, а

черroвим iдеологiчцим прiоритетам, новiйполiтичнiй елiтi.

Склалаея парадоксальна сmyацiя, коли ца ~!l0вax i буквально

на кожному кроцi декларуетъся необхiднiст~ .Вiдновлення icтo­

ричноj' правди i справедrIИВОcтi «у ПОВНОМУ обсязi», впроваджен­

ня свiжих, науково вивiрених пiдходiв та мехаНiзмiв до вивчення

минулоro, а по cyri зберiгаеться давно апроБQВаниЙ.у таких ви­

падках «дослiдницький» iнструментарiй, хоч i в ОНОВ1!~нiй, т. зв.

демократичнiй, оболонцi. Ось що писав з цьогО прJoiводу aвrори­

тетний украi"нський iсторик М. КоваЛь: «Аморфна багатопартiй­

HicTb та iдеологiчний плюралiзм у су:часному YKpaJHcbKoMY сус­

пiльствi призвелинетiльки до перегляду спрямуванНя КОJJишньоi' iдеологiзованоi"iсторiографii", розвiнчанн~ i"i положень, якi дiйсно

не вiдnовiдали правдi icтopii", а й до фОрмув.ання нових мiфоло­

гем, покликаних полiтичною кон'юнктУ1эоlO..I.хоча за своею сут­

тю й ПРl1<JН~ЧсзUНЯМ як стара, так .i,НOвa мiфологiя е антиподом

iсторичноi.'нау~и,-на люде~.еМQЦЩЦИХ, .Схилъ·них до легковiр'я й l1еребiльшень;-,вона.~щра.щ~ ревне:.~рЩння». -

Впадае в око й те,'IЩI.У НOBiTHix ,~идаЩIЯX цей перiод нашоi'

минувшини иастiльки вихолостиВСЯf дегероi'зувався, що iнодi

просто жах бере, читаючи справжнi «страшилкю> про Ti чаеи. Особливо це неприпустимо й шкiдrIиво ДЛЯ навчалъноi' лiтера­

тури, оскiлъки не можна ж прищепити школяревi чи студентовi

почуття патрiотизму, любовi до piднoгo краю шляхом Biдвepтo

тенденцiйного тлумачення радянськоi' icтopii як своерiдноi «чор­ HOI дiрю), «загублено!» епохи, котра нiбито уособлюе собою

5

суцiльний негатив iсклЗ,g:аеться з нескiнчеНноi· зливи ПОМ).Iлок,

невдач, прорахункiв та злочинiв бiльшовицькоro режиму. Нато'" MicTh багlПO в чому cliМe засобами iСТОРИЧНОI освiти й науки ма­ емо Формувати у сучаСНОIмолодi',глибоf(}' новагу до полереднiх

поколiнь, наших П))адiдiв, дiдiв, ба'tькiв, ycix тих, хто внепростих

умовах тоталiтаРНОi" системи, низькоro жиiтевоro рiвня, завдяки чи всупереч непохитнiй Bipi у «свiтле майбутн€:» чесно й сум" ,лiнно служив Вiтчизнi, демонстрував небачену ранiшеенергiю

новотворення, будував, воював, вiдроджував рiдну землю., B).Ipi- шував назрiлi проблеми модернiзацii· економiки, науки, кулътури,

пiднiмiuoчи IX до висот cBiТOBol величi. А це й е 'найвaЖiIивiше

д>керело нацiоналъно-патрiотичноro виховання.

' .

у свою черry, таке шанобливе ставлення до своеl недавнъо! icтopii·, до героi"ки й трагiзму радЯНСЬКОI доби могло б cтa"i:1i'кон': солiдyючим фактором у суспiльному npocтopi наШОtкраi"ни,

стимулювати процеси становления yi<paiHcbкoi полiтичноiнаui"i;

грОМf1ДЯНСЬКОГО суспiльства, гармонiзацii вiдносинмiж' соцiаль­ ними та етнiчними грушiми, 'riолiтИчними партiями,'грома:дсъки':'

ми об'еднаннями, релiгiйними конфесiями, народом i ВладriJb.

CBoepiдHe «примирення з минуnим» ')1 Д3f10му'роз)iмiНfiiС::JО8а,

звiсно, не означа€ забутгя ЗJi6iщнiв, трarедiй,.,Невдалих ei<CnepF.- MeHTiB. ВОНО означае лише, ,шо:зараЗ' нзс"tав" саме той' «(момент iстинИ», коли BciM нам слi):i'отямитисi;'1вгамув8ТИ:СЬ'(кОМ:у менШе; кому б,iльше), припинити звоДити 'рaX)iн:ки зв.ласною 'iсroрkю;

перетворювати ·ii на публiчне С)'ДИЛИlце" а пбде:КОЛИ;'ЧОro 'фiха таiти, й на спрцвжне посмiховисъко: ЛдЖе'мине cymi;mii-'на:~ щадки минулих епох. 1 якими б гiркимине були окреМ:iЧ~iхи та

сторiнки цiеi" icтopii", вона все :ж таки наша, 'гарячеJфО8на, iHa ii"

уроках мають БЧИТИСЯ Bci, аби не Доr1yскати повт6ре.rnя'КОЛ).lШ':'

Hix аномалiй, помилок, драм;аби, як кажуть,дВiчi'йе:нас,.уi'iати

на однi й Ti ж caмi «iсторичНitраблi». Це важл~во усвiдоМлювати

ще й тому, що нова демократична УкраУна' будуciься не на по­

рожньому мiсцi й не прибульцями з iнших :rrланет, а фактично,з

того ж самого «людськоro матерiалу», яки~ виЙI.iJОв·iЗ радЯнс'ЬкЬi

системи.

. , .

як видно, особливу вiдповiдалънicть за всебiчне, мiiксимаЛь­

но BiporiдHe висвiтлення наШОl iCTOpii He~YтЬ аЩО'рЙ навчальнйх

видань, покликанi, разом, з педагогами сiятй в учнiвсько-сту';'

6

Цереq,мова

дентському сере.q:овищi ,добре, розумне, вiчне. То.бто показува­

ти минуле аде.кватно, зп,О~ицЩ конкретно.-iсторично.i ло.гiки i

внутрiшнъо.(ТQТOжностi .в.икладу фактiв, подiй, явищ, на o.CHo.8i Ух критично.го переОС'мислення, що. о.бов'язко.во. врахо.вуе як по.­ зитивно~творчi надбання, тзк.i негативно-руйнiвнi наслщки, без чо.ro досвiд й уроки icтopii' пр~,?:ro втрачаlQТЪ свое значен,ня. При цъому слiд усiляко утримуватись вiд 6удъ-яких збо.ченъ у боло.то.

мiфоло.гiзацii' а60 принаЙмнi намагатись звести Ух до. MiHiМYMY,

оскiлъки взагалi уни:кнути 1;'аких елементiв в iсторичних до.слi­

дженщх, напевно, немо.~иво. Увес.ь сене у Mipi, спiввiдно.шеннi

реально.го~ соЩащ.но BapTicHoro й.iррацiонального,.осори:стiсно­ Г:О' y,!iM, ЩР9 другорядне, мiфiчне не заrьмарю.валQ собою го­

ловне; справЖI;I€, як це Hepiдкo трапляcrься СЪОГОЩf.i. Тiльки так

можна сформувати у свiдомостi сучасникiв, нас~мпеР(Щ.МОI!одi~

цiлiсне, всеохоплююче уявлення про. минулi. часи: й епохи, вiд­

ТВQРИТИ синтетичнУ.·~озаiку·ictopl-f'iНОГО ~за€мозв'язку всiхйого

зако.но.мiрноqтe~, пр6тирiчта осрбливо~теЙ. .: .'. .....

Власне~ все вищесказане,Й спо.~к!!-щ). aвтopiB до. нЗЩlСанщ

одно.го з перших в незалежнiй YKP~XHi ,навчальцИ?( .по.сiбниКiв,

в якому зроблена спробi1 си:стемно. QС~~СЛИТИ Й.О}{араI<Тери:зувати

Н8Йважливiшj по..цii.iСТ9рii Радян~ь:кgi' д~р~ви з MO\\ft?НIY i"i НаРО­

дженняу 1917 Р: йдо розшщууI991р.,Iдщати:}'хУ.про.б.rrемно­

хроно.ло.гiч:нiй ПQ~iдовнос-ril ~a o.CHo.~i су..,~СЩ1Х,lJiдх<,щiвта oui-.

н,ок; з ураху'i'анням убiЛЬЦIOстiз них П~l;\н~i·.спецИфiки n.:ро.явiв

YKpalHCbKo.ro факто.ра. При:нагiдн~ зауважи:мо.,. ЩО, на вiдмiну,вiд ~орiйськоi' Федерацii, де подiБJ'fо.юлiтеР,а1УРо.ю буквально забитi

полицi книгарень, в Y~pai)f.i П явно. браКу€, точнiще, цiЕ~.. ~пра­

JЮЮ ,тyr,fla ~аль, майже Hixтo не переймасгься -Hi про.фiльне

MiHicтepCTBO, яi caмi о.свiтяни. А тимчасо.м на Bcix iсто.ричних

факУльтеТ~ ·.виiц~..Н~В.Ч8J1~них~аКл8дiв .'нашо.'j кр~i'~и ЦJЛКОМ

~огiчно трива€ ВИВ'ЩI;fНЯ,Но.рмативно.ro курсу «kю;рiя СРСР»,

при~qму д~(;иТь 06'eMH~ГO.Y го.ДИIi:}f.О~ та зм~сто.вн9\1rI)', ВИМ,iрi.

,ВiДТщ<'.укр~i'нськi студент"!. (га й в.иКJщдаЧi), по. cyтi, п~збавленi

~ибору, 6.0 ,~~рез вiд,?утнiсть власних пiдручникiв iM H~ залиша­

€;1PC1!: .~i~{()щ ~~шо.го.,як крРИС1Уватися переважно.росij;jськими,

а таКQЩ Щ>IIYЛярними нинi на lIOСТРа.ЦЯНСЬКОМУ.про.СТ<?рi ро.с,iй­

ськомо.Вl:iИМИ ~иданнями захЩ}iИХ до.слiдникiв,. такИх, зо.крема,

ЯК дж.~ Б()ффа, Н.)~3еРт;.дЖ.,хос~нгт~ iн.Лр_оте ~ них"не заю.кди

7

ЛередАюво

об'ективно i справедливо iнтерпре1)'ЮТЪСЯ й ощнюються окре­ Mi резонанснi подi"i, найбiлъiIi болiснi сюжети нашоi· iCTopi"i ХХ сторiччя, фрагменtарно вiдображае:тъся повсякденне життя со­ цiуму Tie"i доби. Навряд чи варта зайвий раз доводити, що це сер­

йозна прогалина вiтчизняноi" навчальноiлiтератури. У HaмaгaнHi

ж певною мiрою зanовнити П· й полягае головна мета нашого

посiбника, призначеного для сТудентiв-iсторикiвкласичних та

педагогiчних.унiверситетiв. .

Структурно посiбник складаеться з 9 роздiлiв, охоплюючи

ввесь перiод iснування РадяНСЬКОl держави. 3апропоН:ована ав­

торами перiодизацiя базуcrься на сучасних пiдходах,' вона вiд­ кривае простiр для хронологiЧНОl та подiЙНОl орiE:нтацil, до­ зволяе вичленити ключовi, магiстральнi питания в кожнiйтемi чи проблемi, допомагзе глибоко засвоiти вмiщений тут фак­

тологiчний матерiал, необxiдний для розумiння суперечли­

ВОl картини iсторичних процесiв, що вiдбувалисяв' Росiiriiсля Лютневоi" ревотоцii" 1917 р. i до прицинеШJЯ iсНУВ8.ння ОдНi~i" iз

нaдtiержав CBi1)'. Глибинна ж i"x cYТHicTL поАягала- в' тому, .ЩО

впроДовж такого досить тривалого часу народи Pocij· -СРСР po~

били вiдчай.Цушнi спроби проторувати свiй«особливии» umях

у «свiтле майбутне» й тим самим гiдновiдповiсти на iстоj)Ичнi

виклики, що постали перед ними У зв'язКу зраЗючою вiдсталiстю riraнTcLKoi" держави вiд передових краУн 3axiдHOY €вропиi'США,

стрiмкою модернiзацieю й появою проривних технологiйв бага­

тьох галузях свiтовоi"економiки, пошуком'i втiленням у площину реального житгя нових форм державно-полi'i'ИЧНОГО ладу, новяХ

суспiльних iдеалiв та моральних цiнностей;' .

. '

Розглядаючи загальнi закономiрноcтi i teJ-iДеНLl.ii' Фбрмування

та розвитку радянсько"i системи жиnеустРОю, авторипрагнули в той же час виявити i обrpунтувзти особливостi,властивi Кожно­

му з пройдених етапiв, допомогти читачевi зба.гНути·логiку··i·ди­ Haмiкy пожовтневих суспiльних перетворенъ,·складнi взаемини COQiYMY й породжених ним державних· iНСТИ"I)'тiв «справжнього

народовладдя», замислитись над цiною здiйсненого в. рамКах

«соцiалiстичного експерименту» з його незаперечними HOBaТOp~

ськ.ими здобутками i мiльйонними жертвами, перемогами'Й з.riе­

тамиодних i поразками та, падiннями iнших. ЙдетЬСЯ'В'даноМу

KOHTeKcTi про величезнi маси людей Н8Йширшого соцiального

8

Передмова

спектра, якi стали, по cyтi, заручниками сформованого бiльшо­

виками полiтичного режиму, про те, що в добу компаpтiйного правлiнНя iснувала глибока безодня мiж проголошеними цiлями щодо створення «нового суспiльства» i засобами ix досягнен­

ня; мiж·змiстом людських зусиль, iIокладених на вiвтар реформ, i отриманими результатами. Тому дуже важливо при вивченнi означених прОтирiч, взагалi генези виникнення, становления та

поступу· Радянськоi держави Hf; збочити на полiтизованi чи iдеОilOгiзованi оцiнки тогочасноi' дiйсностi, як це часто-густо

спостерiгаcrъсЯ'сьоroднi, а вiддати перевагу давно апробованому

серйозними 'наук6iщями дiалектичному методу \,i пiзнання, який дозволяе аНалiЗувати п6зИтивно-негативнi чинники iсторичного

процесу комплексно, в нерозривному взаемозв'язКу та взаемо­

обумовленостi, не вип'ячуючи жодноiзi cтopiH. Що, до речi, у по­

€ДНаНнi з iншими методами i € запорукою всебiчного, правдивоro

вiдтВоренНя icтopii.

.·Водночас ми намагалися по можливостi униКЮ'и одновимiр­

ниХiКатеroри'lних судЖень, висновкiв i узагальнень оцiночного xapaкrepy, .теоретико-методологiчних засад· вивчення минулоГо,

залишивши за студентами' право вiльного вибору тих чи iiнuих концеIiтyальних пiдходiв, iсtсфiософських моделей, iсторичних дЖереil талiтерЮури. Гaдa€MO~ що це.теж е однiе:ю з передумов творчоto осмисJieння i глибшоro засвое:ння новiтнъоi icтopii Ро­ ciI - СРСР. аналогiчною метою наприкiнцi кожного роздiлу

вмiщено низку документальних матерiалiв, атакож КОlПрольних

запитань i тестовихзавдань, якi можуть БУти виi<oристанi студен­

тами в ходi самостiйноi роботи над опрацюванням курсу, для по­

вторення пройдених тем, при пiдroтoвцi до семiнарських занять,

модульного контролю знань та пiдсумкових iспитiв.

Ясна рiч, автори нiяк не претендують на роль сво€рiдних

«першопроходцiв» у сучаснiй украiнськiй iсторiографii, тим паче

на вираження iстини, так би мовити, в останнiй iнстанцii. Не обi­

ця€мо ми i «Bciei правди» про наше радянське минуле, чуДово ро­

зумiючи не тiльки певну обмеженiсть власних знань, iманентно притаманнi кожному з нас елементи суб'€ктивного бачення окре­

мих iсторичних подiй, ЯВИЩ, фактiв, постатей, але й те, що за по­

дiбними обiцянками завжди так чи iнакше приховуеться BiдBep­

та полiтична заангажованiсть, мiфологiзацiя реально! дiЙсностi.

9

Перед.мова

Ми просто спробували допомогrи студентам сформувати цiлiсне i неупереджене уявленЮI про феномен радянськоro державотво­ рения та способу життя, про йоro евiтлi й тiHLOBi сторони, про­ гресивнi променi й трагiчнi наслi.дки. Пiдrpунтям для здiйснення такого ~aдyMY послугували (попри все вищевикладене!):надбан­ ня росiЙСЬКОl й YKpalHcbKoi" iСТОРИЧНОl науки часiв незалежноетi: плюс започаткування i реалiзацiя на кафедрi росiйСЬКОliсторil

Днiпропетровськоro нацiональноro унiверситету cepii важливих,

наукових проектiв та програм, помiж яких - «Украlнськешiтан­

ня в Росiйськiй iмперii та Радянському Союзi», «Держа-вницькi . iдеi· в украiнськiй суспiльно-полiтичнiй думцi перШОl ПОЛОВИIi:И·

ХХ ст.», «Радянська державнiсть в YKpalHi: прiоритети i осоБЛl~­ BOCTi розвитку у хх ст.» та iH.

СподiваЕ:МОСЯ, ЩО навчалъний посiбник знайде свогочитачц не тiльки в унiверситетських аудиторiях i на кафедрах, а й се­ ред широкого загалу ГPOMaдcЪKocтi, Bcix, хто щиро nрагне краще

розiбратися внепростих периnетiях та хитросплеriннях· радЯн­

сько. епохи, глибше збагнути все il розмаlТТЯ, вiдчущ сцравжцiй·.

подих, колорит i, зреnпою, зiткати у своiй уявi вiропдно: ТQ~ще· iсторичне полотно, а отже, зробити бодай мiзерний..крок на. тер-. нистому шляху до пiзнання правди та «самоцiнноcтi» нашого недавньоro минулого. Це й стане найвищою нагородою ащорам

.за проведену роботу. Будемо також вдячнi за KOHCТP~BHi за-

уважения та побажання, якi можна було б врах.увати в подальших студiях над вивченням радянськоi iCTOpii, а можливо, й при пiд., готовцi у май6утнъому повноцiнного п,iдручника.

оМ. дн;nроnеmрдвёы<.' травень 2007 р.

10