V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I
.pdfУДК 94 (47 + 57)«1917/1991» . ББК 63.3 (2) 6 я 73 .. '
1-18
/
Рецензенти:
д_р iCT. наук, проф. П. В. Добров (М. Донеuьк), д_р iCT. наук, проф. М. М. Карабанов (М. Киiв),
д_р iCT. наук, проф. А. А. Непомнящий (М. Сiмферополь)
. Рекаwендовано до друку вченою радою Д~ini:юnеmровс'Ького
нацiональногоYHiBepcumeтy (протокол J{g J2 вiд 2 лunня. 2007 р.)
lваненко В. В.
1-18 Iсторiя РадяНСЬКОl держави (1917-1991 рр.): Навч. посiб. /
В. В. IBaнeHKo,IA. 1. Голуб,1 А. Ю. Шевченко. - Д.: ВИД-ВО
Днiпропетр. наи. ун-ту, 2007. - 576 с.
ISBN 978-966-551-251-6
у посiбнику з сучасних позицiй розrnядаються OCHOBHi вiхи
та подii вiтчизняноi icтopii, починаючи з 1917 р. i закiнчуючи
1991 р. Кожен роздiл вiддзеркалЮЕ: найбi.JIЬШ значущi, ключовi
аспекти функuiонування РадЯНСЬJ<оi держави. Зроблена епроба
8ИЯ8ИТИ й охарактеризуватиспеuифiчнi осо6ливоетi ii станов
ления та розвитку на рiзних етапах. Наприкiнui роздiлу вмiщено cepilo документiв, контрольних запитань i тестовиХ завдань, при
значених для кращого засвосння програмного матерiалу;
Для студентiв-iеторикiв класичних i педагогiчних унiверси
TeTiB, а також ycix, хто uiкавиться проблемами радянського ми
нулого.
Гриф надано MiHicTepcTBoM освiти i науки Украiни
(лист N!! 1.4/18-Г-2298 вiд 21.12.2007 р.)
УДК 94 (47 + S7) «1917/1991»
ББК 63.3 (2) 6 я 73
ISBN 978-966-551-251-6 |
© |
В. В. IBaHeHкo,IA. 1. Голуб,1 |
|
. А.К).Ulевченко,2007 |
|
|
. .. |
~ |
Переомов"а
|
|
: . |
|
'.. i |
~• . ',• |
. -'.~~.. |
~. |
.: .:~~ .':" |
у багатовiковiй вiтчизнянiй iCTOpii" особливе мiсце, як вiдомо,
зЗЙМа'Е:хх'ctоРiчttlr. а в ньому":'" ра.цян:съка епоха, що простяrnася у часовому вимiрi мзйже на сiм"з'nоловиноюдеСЯ'tилitь, зiiли
шивши по co6i неза6утнiйслiд у cBiдoMOCT] мiльйонiв i мiлъйо-'
HiB наших спiвгромадян, людських спiльнот на всi)(·'I(ОИТИ1:lентах.
1 це цimcом слушно,'закономiрно, адже то був' час"небаченого,
унiкального за CBOi"M задумом; масштабами та'Jiаслiдками со
цiалъного еi<сперименту, здiйсненогобiльшовиками на уламках
Росiйсъкоi" iмперii. В результатi на величезнiй евразiйськiй тери тopii' вiд Бал1'ики до Тихого океану склався, по 'cyтi, новий тип
цивiJiiзацii, аналогiв якому У' свiтовiй'практицi ще не було. На роди: (В тому числi украi"нський), якi ввiйmли д() складу Радян
съкоi" держави i сТа,лИтаким чином творцями нового суспiЛЬfЮГО
устрою, сповна пiзнали на co6i вс] переваги т::! негативи тогочас нщdИстеМних перетворен:ь;'ix свiтлi й тiньовi сторони, repoiKO-
звитЯжнIШ блискй трагiчно-болiснИй тягар', воiстину iсторичнi
звершення,й не менПi:mдчутнi 8'rpати.'
Схоже,'вонипростонезнали,вякомусусrriлъствi живутЬ. Вусякому
разi,далеконе-вс]рoзyмiли, чомунайвищоюстратеriтщою метою i со
цiалъною Щннiстю Ma€ бути орieнтацiя наякесъ там примарне«свiт
ле майбyI'н€», а не на максимально можливе в тих умовах задоволен
ия повсякденних нужд та зanиriв КОНIфетноl'J'nbдИнп. Тим бiльше
що саме в епоху «соцiaлiстичного HaC1)'IIY» вперше на державному piBHi були проголошенi й зarq>iJUIеиi' зmЮнодавчо'ЖИ'iтeCТВерджуючi
принципи соцiальноi" справедriи'вocтi,зiп<ладеНI ПРИJЩИIiОВО нов] за~ садитвореЮIЯ й управлiнняяк спрaвiariй'ВИКЛИ:К icтopii. Щdrфавда, водночас започаткоnанi й стрanпri засади насильсi"ва, державного
Терору протй власн'ого народу: . . |
. |
, ' |
Одне слово,дИнамiка модернJ.зацiйiiи" проце'сiв у РадЯнСъкому
,Союзi виявилася'вельми строкатою, суперечливою,а соцiЗлъна
цiна, поюiai(с:на на Biaтap'«побудови соцiалiзму», -' певимовно ви
сокою. Якi чомууживалися в одномудержавномутачасовому про cТopiТворчийзлетосвiти, науки, гуманiстичноiДyXOBHodTi, культу
ри й roнiння на-ту чи iншу «буржуазнунауКу»; пошук «шюдникiв»,
3
.Перед.1ll0ва
«воропв народу» серед iнтелектуальноi елiти Haцii, що набувало характеру середньовiчного «полювання на BiдьOM»? Яким ЧIШОМ У державнiй полiтицi тодiшнъого компаpтiйного керiвництва узго джувалися й реryлювалися цi полярнi, дiаметрально протилежнi явища?
3вич8йно, вказанi та iншi протирiччя чи метаморфозирадян сько} доби завжди хвилювали мислячих,небайдужих науковцiв,.
лiтераторiв, nyблiциcтiв, митцiв, широкий загал ГPOMaдCbКOCTi,
вiддзеркалюючи Ух прагнення якомOI'а повнiше пiзНlП'и феномен
«соцiалiстичного творения». Час од часу робилисяспроби лро
никн.ення у таiни виникн.ення, reнези та розвитку новоiдержавно!
КOHCТPYIЩi!. Проте лише за горбачовськоi «пере6удовИ}>, .позна
чеиоi Довrooчiкуваною демокрlП'изaцiЕЮ суспiльiю-пОлiUlЧНОГО
житrя, з'явилися реальнi переДУМови для розго(irання масоваНО
го переосмислення радянсъкоi icтopii на OCHOBi ЛОШУКУс ..T~:B~PO
.вадження у повсякденний науковий процес справдi н~ва~рських iдей, свiжиx концептуальних пiдx.oдiв, методик, документЗльних джерел, з принципових позицiй об'екrивностi та ic;roризму. При
ЦЬОМУ дослiдники чи не вперше за часiв комунiстичного~равлil:lНЯ
отри.мали академiчну свободу, право навiльнесамовир~ення? дiс тали доС1УП (хоч i дещо обмежений) до закритих ранiше арxiвних
фондiв, почали поволi звiльнятися Biд тягаря попереднiх IЩДiтико iдеологiчних стереотипiв та штампiв, що, беЗУМОВJiО, нем.о.глоне
позначиmсъ на якiсних харaкreристиках iсторичних до.слiдж:еi:JЬ.
3 розладом СРСР i перетворенням колишнiх СОЮ3~Ю{ рес nyблiк на незалежнi CYBepeHHi держави окресленi тенденцii ще
бiльше посилились й стали незворотними, внаслiдокчоro були
~pqбленi HOBi BaroMi кроки по шляху всебiчноj~ i правдивоi·рекон
струкцi'i багатьох знакових подiй, явищ, факriв, постатейз.нашо
го порiвняно недавнього минулого, особливо щодо йоro скдад
них, заплутаних, драмаmчних чи фальсифiкованих сторiИОк.
KpiM ТОГО, були значно розширенi можливостi ОПРИЛЮдliення iсторичних працъ, вiдкрито 6езлiч перiодичних видань .i науко вих збiрник.iв такого фахового профiлю, РОЗ,[Jочалася пiдготовка
нового поколiння пiдручникiв та навчальних посiбникiв з icтopii'
для oCBiTHboi" системи. .. .
Разом зТИМ, незважаючи наcyrrE:Bi здобуткиу розвитку вiтчиз
ияно! iсторiографii за oCTaHHi 15-20 pOKiB, cTBopeHHi численноi'
4
Перед,нова
118УIюво"i та навчально-методичноi' лiтератури, съогоднi, з нашого
1I0ГЛЯДУ, ще передчасно стверДЖУвати, що кiлькiснi параметри
зроБJlеного (маемо на увазi обсяги виданого й захищеного у ви- 11Iядi дисертацiй) вже ВИЛИJIись у якiснi зрушення, а саме - що
у нас сформувалася нова, дiйсно наукова концепцiя icтopii' ра
дянськоro суспiльетва в цiломута YKpai'HcbКOi' icтopii' цiei' доби
:юкрема. Бiльш за те, у спробах розв'язати «гордii"в вузол» про
тирiч на рядi напрямiв iсторИчноro. пiзнання до iснуючих дода
лися й HOBi мiфологеми та легенди, тобто HeaдeквaтHi оцiночнi
хаРa.k.'Теристики окремих ключових подiй, ЯВИЩ, особистостей iз
суперечливоi" радянськоi" прак:гики, породженi тiE:ю ж сумнозвiс
ною кон'юнктур(ж~s, СXИJIьнiс.I:JO .частинидосЛiдникiв до безза стережного служiння не науковiй, iстинi та iсторичнiй правдi, а
черroвим iдеологiчцим прiоритетам, новiйполiтичнiй елiтi.
Склалаея парадоксальна сmyацiя, коли ца ~!l0вax i буквально
на кожному кроцi декларуетъся необхiднiст~ .Вiдновлення icтo
ричноj' правди i справедrIИВОcтi «у ПОВНОМУ обсязi», впроваджен
ня свiжих, науково вивiрених пiдходiв та мехаНiзмiв до вивчення
минулоro, а по cyri зберiгаеться давно апроБQВаниЙ.у таких ви
падках «дослiдницький» iнструментарiй, хоч i в ОНОВ1!~нiй, т. зв.
демократичнiй, оболонцi. Ось що писав з цьогО прJoiводу aвrори
тетний украi"нський iсторик М. КоваЛь: «Аморфна багатопартiй
HicTb та iдеологiчний плюралiзм у су:часному YKpaJHcbKoMY сус
пiльствi призвелинетiльки до перегляду спрямуванНя КОJJишньоi' iдеологiзованоi"iсторiографii", розвiнчанн~ i"i положень, якi дiйсно
не вiдnовiдали правдi icтopii", а й до фОрмув.ання нових мiфоло
гем, покликаних полiтичною кон'юнктУ1эоlO..I.хоча за своею сут
тю й ПРl1<JН~ЧсзUНЯМ як стара, так .i,НOвa мiфологiя е антиподом
iсторичноi.'нау~и,-на люде~.еМQЦЩЦИХ, .Схилъ·них до легковiр'я й l1еребiльшень;-,вона.~щра.щ~ ревне:.~рЩння». -
Впадае в око й те,'IЩI.У НOBiTHix ,~идаЩIЯX цей перiод нашоi'
минувшини иастiльки вихолостиВСЯf дегероi'зувався, що iнодi
просто жах бере, читаючи справжнi «страшилкю> про Ti чаеи. Особливо це неприпустимо й шкiдrIиво ДЛЯ навчалъноi' лiтера
тури, оскiлъки не можна ж прищепити школяревi чи студентовi
почуття патрiотизму, любовi до piднoгo краю шляхом Biдвepтo
тенденцiйного тлумачення радянськоi' icтopii як своерiдноi «чор HOI дiрю), «загублено!» епохи, котра нiбито уособлюе собою
5
суцiльний негатив iсклЗ,g:аеться з нескiнчеНноi· зливи ПОМ).Iлок,
невдач, прорахункiв та злочинiв бiльшовицькоro режиму. Нато'" MicTh багlПO в чому cliМe засобами iСТОРИЧНОI освiти й науки ма емо Формувати у сучаСНОIмолодi',глибоf(}' новагу до полереднiх
поколiнь, наших П))адiдiв, дiдiв, ба'tькiв, ycix тих, хто внепростих
умовах тоталiтаРНОi" системи, низькоro жиiтевоro рiвня, завдяки чи всупереч непохитнiй Bipi у «свiтле майбутн€:» чесно й сум" ,лiнно служив Вiтчизнi, демонстрував небачену ранiшеенергiю
новотворення, будував, воював, вiдроджував рiдну землю., B).Ipi- шував назрiлi проблеми модернiзацii· економiки, науки, кулътури,
пiднiмiuoчи IX до висот cBiТOBol величi. А це й е 'найвaЖiIивiше
д>керело нацiоналъно-патрiотичноro виховання. |
' . |
у свою черry, таке шанобливе ставлення до своеl недавнъо! icтopii·, до героi"ки й трагiзму радЯНСЬКОI доби могло б cтa"i:1i'кон': солiдyючим фактором у суспiльному npocтopi наШОtкраi"ни,
стимулювати процеси становления yi<paiHcbкoi полiтичноiнаui"i;
грОМf1ДЯНСЬКОГО суспiльства, гармонiзацii вiдносинмiж' соцiаль ними та етнiчними грушiми, 'riолiтИчними партiями,'грома:дсъки':'
ми об'еднаннями, релiгiйними конфесiями, народом i ВладriJb.
CBoepiдHe «примирення з минуnим» ')1 Д3f10му'роз)iмiНfiiС::JО8а,
звiсно, не означа€ забутгя ЗJi6iщнiв, трarедiй,.,Невдалих ei<CnepF.- MeHTiB. ВОНО означае лише, ,шо:зараЗ' нзс"tав" саме той' «(момент iстинИ», коли BciM нам слi):i'отямитисi;'1вгамув8ТИ:СЬ'(кОМ:у менШе; кому б,iльше), припинити звоДити 'рaX)iн:ки зв.ласною 'iсroрkю;
перетворювати ·ii на публiчне С)'ДИЛИlце" а пбде:КОЛИ;'ЧОro 'фiха таiти, й на спрцвжне посмiховисъко: ЛдЖе'мине cymi;mii-'на:~ щадки минулих епох. 1 якими б гiркимине були окреМ:iЧ~iхи та
сторiнки цiеi" icтopii", вона все :ж таки наша, 'гарячеJфО8на, iHa ii"
уроках мають БЧИТИСЯ Bci, аби не Доr1yскати повт6ре.rnя'КОЛ).lШ':'
Hix аномалiй, помилок, драм;аби, як кажуть,дВiчi'йе:нас,.уi'iати
на однi й Ti ж caмi «iсторичНitраблi». Це важл~во усвiдоМлювати
ще й тому, що нова демократична УкраУна' будуciься не на по
рожньому мiсцi й не прибульцями з iнших :rrланет, а фактично,з
того ж самого «людськоro матерiалу», яки~ виЙI.iJОв·iЗ радЯнс'ЬкЬi
системи. |
. , . |
як видно, особливу вiдповiдалънicть за всебiчне, мiiксимаЛь
но BiporiдHe висвiтлення наШОl iCTOpii He~YтЬ аЩО'рЙ навчальнйх
видань, покликанi, разом, з педагогами сiятй в учнiвсько-сту';'
6
Цереq,мова
дентському сере.q:овищi ,добре, розумне, вiчне. То.бто показува
ти минуле аде.кватно, зп,О~ицЩ конкретно.-iсторично.i ло.гiки i
внутрiшнъо.(ТQТOжностi .в.икладу фактiв, подiй, явищ, на o.CHo.8i Ух критично.го переОС'мислення, що. о.бов'язко.во. врахо.вуе як по. зитивно~творчi надбання, тзк.i негативно-руйнiвнi наслщки, без чо.ro досвiд й уроки icтopii' пр~,?:ro втрачаlQТЪ свое значен,ня. При цъому слiд усiляко утримуватись вiд 6удъ-яких збо.ченъ у боло.то.
мiфоло.гiзацii' а60 принаЙмнi намагатись звести Ух до. MiHiМYMY,
оскiлъки взагалi уни:кнути 1;'аких елементiв в iсторичних до.слi
дженщх, напевно, немо.~иво. Увес.ь сене у Mipi, спiввiдно.шеннi
реально.го~ соЩащ.но BapTicHoro й.iррацiонального,.осори:стiсно Г:О' y,!iM, ЩР9 другорядне, мiфiчне не заrьмарю.валQ собою го
ловне; справЖI;I€, як це Hepiдкo трапляcrься СЪОГОЩf.i. Тiльки так
можна сформувати у свiдомостi сучасникiв, нас~мпеР(Щ.МОI!одi~
цiлiсне, всеохоплююче уявлення про. минулi. часи: й епохи, вiд
ТВQРИТИ синтетичнУ.·~озаiку·ictopl-f'iНОГО ~за€мозв'язку всiхйого
зако.но.мiрноqтe~, пр6тирiчта осрбливо~теЙ. .: .'. .....
Власне~ все вищесказане,Й спо.~к!!-щ). aвтopiB до. нЗЩlСанщ
одно.го з перших в незалежнiй YKP~XHi ,навчальцИ?( .по.сiбниКiв,
в якому зроблена спробi1 си:стемно. QС~~СЛИТИ Й.О}{араI<Тери:зувати
Н8Йважливiшj по..цii.iСТ9рii Радян~ь:кgi' д~р~ви з MO\\ft?НIY i"i НаРО
дженняу 1917 Р: йдо розшщууI991р.,Iдщати:}'хУ.про.б.rrемно
хроно.ло.гiч:нiй ПQ~iдовнос-ril ~a o.CHo.~i су..,~СЩ1Х,lJiдх<,щiвта oui-.
н,ок; з ураху'i'анням убiЛЬЦIOстiз них П~l;\н~i·.спецИфiки n.:ро.явiв
YKpalHCbKo.ro факто.ра. При:нагiдн~ зауважи:мо.,. ЩО, на вiдмiну,вiд ~орiйськоi' Федерацii, де подiБJ'fо.юлiтеР,а1УРо.ю буквально забитi
полицi книгарень, в Y~pai)f.i П явно. браКу€, точнiще, цiЕ~.. ~пра
JЮЮ ,тyr,fla ~аль, майже Hixтo не переймасгься -Hi про.фiльне
MiHicтepCTBO, яi caмi о.свiтяни. А тимчасо.м на Bcix iсто.ричних
факУльтеТ~ ·.виiц~..Н~В.Ч8J1~них~аКл8дiв .'нашо.'j кр~i'~и ЦJЛКОМ
~огiчно трива€ ВИВ'ЩI;fНЯ,Но.рмативно.ro курсу «kю;рiя СРСР»,
при~qму д~(;иТь 06'eMH~ГO.Y го.ДИIi:}f.О~ та зм~сто.вн9\1rI)', ВИМ,iрi.
,ВiДТщ<'.укр~i'нськi студент"!. (га й в.иКJщдаЧi), по. cyтi, п~збавленi
~ибору, 6.0 ,~~рез вiд,?утнiсть власних пiдручникiв iM H~ залиша
€;1PC1!: .~i~{()щ ~~шо.го.,як крРИС1Уватися переважно.росij;jськими,
а таКQЩ Щ>IIYЛярними нинi на lIOСТРа.ЦЯНСЬКОМУ.про.СТ<?рi ро.с,iй
ськомо.Вl:iИМИ ~иданнями захЩ}iИХ до.слiдникiв,. такИх, зо.крема,
ЯК дж.~ Б()ффа, Н.)~3еРт;.дЖ.,хос~нгт~ iн.Лр_оте ~ них"не заю.кди
7
ЛередАюво
об'ективно i справедливо iнтерпре1)'ЮТЪСЯ й ощнюються окре Mi резонанснi подi"i, найбiлъiIi болiснi сюжети нашоi· iCTopi"i ХХ сторiччя, фрагменtарно вiдображае:тъся повсякденне життя со цiуму Tie"i доби. Навряд чи варта зайвий раз доводити, що це сер
йозна прогалина вiтчизняноi" навчальноiлiтератури. У HaмaгaнHi
ж певною мiрою зanовнити П· й полягае головна мета нашого
посiбника, призначеного для сТудентiв-iсторикiвкласичних та
педагогiчних.унiверситетiв. .
Структурно посiбник складаеться з 9 роздiлiв, охоплюючи
ввесь перiод iснування РадяНСЬКОl держави. 3апропоН:ована ав
торами перiодизацiя базуcrься на сучасних пiдходах,' вона вiд кривае простiр для хронологiЧНОl та подiЙНОl орiE:нтацil, до зволяе вичленити ключовi, магiстральнi питания в кожнiйтемi чи проблемi, допомагзе глибоко засвоiти вмiщений тут фак
тологiчний матерiал, необxiдний для розумiння суперечли
ВОl картини iсторичних процесiв, що вiдбувалисяв' Росiiriiсля Лютневоi" ревотоцii" 1917 р. i до прицинеШJЯ iсНУВ8.ння ОдНi~i" iз
нaдtiержав CBi1)'. Глибинна ж i"x cYТHicTL поАягала- в' тому, .ЩО
впроДовж такого досить тривалого часу народи Pocij· -СРСР po~
били вiдчай.Цушнi спроби проторувати свiй«особливии» umях
у «свiтле майбутне» й тим самим гiдновiдповiсти на iстоj)Ичнi
виклики, що постали перед ними У зв'язКу зраЗючою вiдсталiстю riraнTcLKoi" держави вiд передових краУн 3axiдHOY €вропиi'США,
стрiмкою модернiзацieю й появою проривних технологiйв бага
тьох галузях свiтовоi"економiки, пошуком'i втiленням у площину реального житгя нових форм державно-полi'i'ИЧНОГО ладу, новяХ
суспiльних iдеалiв та моральних цiнностей;' . |
. ' |
Розглядаючи загальнi закономiрноcтi i teJ-iДеНLl.ii' Фбрмування
та розвитку радянсько"i системи жиnеустРОю, авторипрагнули в той же час виявити i обrpунтувзти особливостi,властивi Кожно
му з пройдених етапiв, допомогти читачевi зба.гНути·логiку··i·ди Haмiкy пожовтневих суспiльних перетворенъ,·складнi взаемини COQiYMY й породжених ним державних· iНСТИ"I)'тiв «справжнього
народовладдя», замислитись над цiною здiйсненого в. рамКах
«соцiалiстичного експерименту» з його незаперечними HOBaТOp~
ськ.ими здобутками i мiльйонними жертвами, перемогами'Й з.riе
тамиодних i поразками та, падiннями iнших. ЙдетЬСЯ'В'даноМу
KOHTeKcTi про величезнi маси людей Н8Йширшого соцiального
8
Передмова
спектра, якi стали, по cyтi, заручниками сформованого бiльшо
виками полiтичного режиму, про те, що в добу компаpтiйного правлiнНя iснувала глибока безодня мiж проголошеними цiлями щодо створення «нового суспiльства» i засобами ix досягнен
ня; мiж·змiстом людських зусиль, iIокладених на вiвтар реформ, i отриманими результатами. Тому дуже важливо при вивченнi означених прОтирiч, взагалi генези виникнення, становления та
поступу· Радянськоi держави Hf; збочити на полiтизованi чи iдеОilOгiзованi оцiнки тогочасноi' дiйсностi, як це часто-густо
спостерiгаcrъсЯ'сьоroднi, а вiддати перевагу давно апробованому
серйозними 'наук6iщями дiалектичному методу \,i пiзнання, який дозволяе аНалiЗувати п6зИтивно-негативнi чинники iсторичного
процесу комплексно, в нерозривному взаемозв'язКу та взаемо
обумовленостi, не вип'ячуючи жодноiзi cтopiH. Що, до речi, у по
€ДНаНнi з iншими методами i € запорукою всебiчного, правдивоro
вiдтВоренНя icтopii.
.·Водночас ми намагалися по можливостi униКЮ'и одновимiр
ниХiКатеroри'lних судЖень, висновкiв i узагальнень оцiночного xapaкrepy, .теоретико-методологiчних засад· вивчення минулоГо,
залишивши за студентами' право вiльного вибору тих чи iiнuих концеIiтyальних пiдходiв, iсtсфiософських моделей, iсторичних дЖереil талiтерЮури. Гaдa€MO~ що це.теж е однiе:ю з передумов творчоto осмисJieння i глибшоro засвое:ння новiтнъоi icтopii Ро ciI - СРСР. 3· аналогiчною метою наприкiнцi кожного роздiлу
вмiщено низку документальних матерiалiв, атакож КОlПрольних
запитань i тестовихзавдань, якi можуть БУти виi<oристанi студен
тами в ходi самостiйноi роботи над опрацюванням курсу, для по
вторення пройдених тем, при пiдroтoвцi до семiнарських занять,
модульного контролю знань та пiдсумкових iспитiв.
Ясна рiч, автори нiяк не претендують на роль сво€рiдних
«першопроходцiв» у сучаснiй украiнськiй iсторiографii, тим паче
на вираження iстини, так би мовити, в останнiй iнстанцii. Не обi
ця€мо ми i «Bciei правди» про наше радянське минуле, чуДово ро
зумiючи не тiльки певну обмеженiсть власних знань, iманентно притаманнi кожному з нас елементи суб'€ктивного бачення окре
мих iсторичних подiй, ЯВИЩ, фактiв, постатей, але й те, що за по
дiбними обiцянками завжди так чи iнакше приховуеться BiдBep
та полiтична заангажованiсть, мiфологiзацiя реально! дiЙсностi.
9
Перед.мова
Ми просто спробували допомогrи студентам сформувати цiлiсне i неупереджене уявленЮI про феномен радянськоro державотво рения та способу життя, про йоro евiтлi й тiHLOBi сторони, про гресивнi променi й трагiчнi наслi.дки. Пiдrpунтям для здiйснення такого ~aдyMY послугували (попри все вищевикладене!):надбан ня росiЙСЬКОl й YKpalHcbKoi" iСТОРИЧНОl науки часiв незалежноетi: плюс започаткування i реалiзацiя на кафедрi росiйСЬКОliсторil
Днiпропетровськоro нацiональноro унiверситету cepii важливих,
наукових проектiв та програм, помiж яких - «Украlнськешiтан
ня в Росiйськiй iмперii та Радянському Союзi», «Держа-вницькi . iдеi· в украiнськiй суспiльно-полiтичнiй думцi перШОl ПОЛОВИIi:И·
ХХ ст.», «Радянська державнiсть в YKpalHi: прiоритети i осоБЛl~ BOCTi розвитку у хх ст.» та iH.
СподiваЕ:МОСЯ, ЩО навчалъний посiбник знайде свогочитачц не тiльки в унiверситетських аудиторiях i на кафедрах, а й се ред широкого загалу ГPOMaдcЪKocтi, Bcix, хто щиро nрагне краще
розiбратися внепростих периnетiях та хитросплеriннях· радЯн
сько. епохи, глибше збагнути все il розмаlТТЯ, вiдчущ сцравжцiй·.
подих, колорит i, зреnпою, зiткати у своiй уявi вiропдно: ТQ~ще· iсторичне полотно, а отже, зробити бодай мiзерний..крок на. тер-. нистому шляху до пiзнання правди та «самоцiнноcтi» нашого недавньоro минулого. Це й стане найвищою нагородою ащорам
.за проведену роботу. Будемо також вдячнi за KOHCТP~BHi за-
уважения та побажання, якi можна було б врах.увати в подальших студiях над вивченням радянськоi iCTOpii, а можливо, й при пiд., готовцi у май6утнъому повноцiнного п,iдручника.
оМ. дн;nроnеmрдвёы<.' травень 2007 р.
10