V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Форсована модернiзацiя СРСР i ЗЛliЦllеш/Я радянського...

===

в умовах рiзкого загострення мiжнародного становища

СРСР опинився у дипломатичнiй iзоляцit. Демократичнi дер­ жави, передусiм Англiя i Францiя, беручи до уваги масштаби

терору, розв'язаноro сталiнським режимом, дiйшли висновку

про слабкiсть Радянсько'i держави, .яка, на Ух думку, не буде

здатна виконувати взятi на себе зобов'язання, а тому не по­ спiшали вступати з нею в союзницькi вiдносини. В результатi переroвори мiж СРСР, Англiею i ФранцiE:ю про створення ·со­ юзу проти гiтлерiвсыю"i Нiмеччини, що розпочалися в березнi

]939 року, до серпня зайшли в глухий кут.

30внiшньополiтичний цейтнот, в якому опинився Ра­

ДЯНСI>Кий Союз У 1938-1939 рр., серйозно ускладнив подii'

на Далекому Сходi. де японськi вiйська, захопивши Маньч­ журiю та значн: територi"j Китаю, 28 липня 1938 р. пере­

йшли радянський кордон у районi озера Хасан. 6-9 серпня в результатi кровопролитних бо"iв радянська територiя була

очищена вiд загарбникiв, однак японськi провокацi"i не при­

пинялися. ]] травня 1939 р. Японiя розпочала вiйськову операцiю в районi рiчки Халхiн-Гол, намагаючись загарбати територiю Монголii·. 3гiдно з радянсько-монгольським про­ токолом 1936 р. про взае;"юдопомогу для вiдсiчi агресору була створена перша об'сднана армiйська груна 3 радян­ ських i монгольських вiйськ niJJ. командуванням Г. Жукова. Неоголошена вiйна на берегах Халхiн-Голу тривала все лiто. Лише пiсля досягнення повно"i переваги у повiтрi, :':\астинам Червоно'i apMii' вдалося здолати arpecopiB. ця поразка при­ мусила Японiю переглянути плани своУх май6утнiх бойових дiй, вiддавши перевагу наступальним операцiям у Пiвден­

но-Схiднiй Азii".

Скептицизм в оцiнцi можливостей домогтися хоча 6 якоroсь iCTOTHOfO прогресу у справi реалiзацii" iде'i колективно'i 6езпеки

з кожним роком посилювався i в керiвництвi СРСР. 30крема,

Й. Сталiн, котрий, як HixTO iНIIIИЙ, знав, що Радянська краУна

не готова до велико'i вiйни, i якому, У разi П вибуху, понад усе

хотiлося взяти участь у нiй «у ролi суперар6iтра», на ХУIII

з'i'здi ВКП(б) у 6ерезнi 1939 р. прямо заявив, що «нiмцям вiд-

261

Роздiл 4

дали райони Чехословаччини як цiну за зобов'язання почати вiйну з Радянським Союзом», що полiтика невтручання, вjд­ мови вiд опору агресорам спрямована на те, щоб спровокува-

HaBiTb у серпнi 1939 р., коли агресивнiсть Нiмеччини зрос­ тала з кожною годиною, пiдписання BOE:hho-полiтичного до­ говору мiж СРСР, Англiею, ФранцiE:ю та Польщею, над якою· нависла безпосередня загроза нападу з боку Нiмеччини, та, . можливо, й iншими краi'нами €вропи, якi ще не стали жерт­

вами агресП, могло зупинити вiЙну. Незважаючи на крайнiй авантюризм гiтлерiвського режиму, BiH, очевидно, не ризикнув

би воювати проти коалiцii" краУн, якi переважали Нiмеччину у

вiйськовому планi. Однак у тих конкретно-iсторичних умовах

створення такого союзу держав на умовах, якi влаштовували б ycix, виявився неможливим.

Обмiн думками на дипломатичному piBHi мiж Москвою, Лондоном i Парижем, а потiм i серпневi 1939 р. переговори вiйськових мiсiй у MOCKBi показали, що метою дипломатi"i За­ ходу € така угода з СРСР, яка не перешкоджала б настуПIЮМУ пошуку компромiсiв з Нiмеччиною, не зв'язувала б Англiю i Францiю чiткими i однозначними зобов'язаннями.

Таким чином, мiжнародне становище СРСР у серпнi J939 року було досить невизначеним. У ще бiльш складному по­

ложеннi опинилася дипломатiя Нiмеччини, оскiльки, не ви­

ЯСНИВIIIИ дЛЯ себе ПОЗИlйi' СРСР, гiтлерiвський режим не Mir розпочина:ги вiйну в €вропi. Саме тому нiмецьке керiвництво

звернулося до Сталiна i Молотова, який змiнив М. Литвинова у TpaBHi 1939 р. на посадi наркома закордонних справ, з про­ позицiею укласти вигiдну дЛЯ СРСР полiтичну угоду.

Переконавшись у безрезультатностi переговорiв з англо­

французькою вiйськовою мiсiею, радянське керiвництво 110-

годилося на прибуття до Москви MiHicTpa закордонних справ Нiмеччини 1. фон Рiббентропа. Того ж дня, 19 серпня, у Бер­ лiнi було пiдписаио торгово-кредитну угоду, яка передбачала

иадання СРСР 200-мiльйонного кредиту на П'ЯТЬ pOKiB пiд

4,5 % рiчних. ця угода стала важливою вiхою на шляху роз-

262

Форсоваltа модеРl1iзацiя СРСР i ЗАtiЦlfе!lНЯ радянського ...

ВИТКУ радянсько-нiмецьких економiчних i IIолiтичних зв'яз-

. .

К18 У наступНl роки.

1. Рiббентроп прибув дО МОСКВИ 23 серпня 1939 р., а в нiч

на 24 серпня було пiдписано i наступного ДНЯ опублiковано

радянсько-нiмецький договiр (<<11акт Молотова-Рiббентропю» про ненапад тepMiHoM на 1О pOKiB. Обидвi держави брали на

себе зобов'язання утримуватися вiд будь-яких агресивних дiй одна проти одноl. У випадку виникнення мiж ерер i Нiмеччи­

ною якихось конфлiктiв вони мали вирiшуватися «виключно мирним шляхом у порядку дружньоro обмiну думками». Осо­

бливiстю пiдписано"l угоди було те, що вона набирала чиннос­ Ti вiдразу, а не пiсля ратифiкацi·i.

Змiст пакту про ненапад суперечив нормам мiжнародного

права j Договiрнiй практицi держав. що iснувала у той час у

€вропi. Однак як пiд час пiдписання договору, так i в проце­ ci його ратифiкацi! (31 серпня 1939 р.) приховувався той факт,

що одночасно з договором було пiДllисано таемний додатковий протокол, в якому йшлося про розмежування «сфер iHтepeciB» Нiмеччини i ерер i який з юридично'j точки зару не витриму­

вав нiяко! критики, оскiльки стосувався CYBepCHiTeTY кiлькох

тpeTix Kpai·H. Так, у радянськiй сферi впливу ОIlИНИЛИСЯ Есто­

нiя, Латвiя, фiнляндiя i Бессарабiя, а у нiмецькiй - Литва.

Та€мний додатковий протокол до радянсько-нiмсцько­ го договору про ненапад тривалий час був об'€k'ТОМ гострих

суперечок. У ерер до 1989 р. його iснування заперечувало­

ся - Кремль або аголошував йога текст фальшивкою, аба по­

силався на вiдсутнicть оригiналу протоколу як у нiмецьких,

так i в радянських apxiBax. 3мiни у цьому вiдношеннi стали можливими лише у ходi робати KOMicii' 3'"iзду народних депу­ TaTiB ерер щодо полiтично)" i правово"i оцiнки договору вiд 23 серпня 1939 р., яка визнала iснування таемного протоколу до нього. У ]'руднi 1989 р. II З'i"зд народних депутатiв прийняв, на думку бiльшостi сучасних дослiдникiв, «безглузду з icтo­

рична"i точки зору постанову», в якiй засудив ф3J\' укладання Ta€MHOГO додаткового протоколу та iнших та€мних угод з Hi-

меччиною. По cYTi, це було визнання того, що Ta€MHi прото-

263

Роздiл 4

коли були юридично безпiдставними i недiйсними з MOMeHry 'ix пiдписання.

Рiшення Радянського уряду пiдписати договiр про ненапад з

Нiме<!'iИНОЮ було вимушеним, хоча i цiлком природним та об­

грунтованим, оскiЛ[~ки створення ефеКl'Ивно"i антигiтлерiвсько"i коалiцiУ разом з Англi€ю i Францi€ю виявшюся марною спра­

вою. Водночас з морально) точки зору СРСР, пiдписавши щО

УГОДУ, чимало втратив у свiтовiй громадськiй думцi та мiжнарод­ ному комунiстичному pyci. Несподiвана змiна полiтики СРСР

вщносно фашистсько'i Нiмеччини здалася прогресивно нала­

штованим людям позбавленою здорового глузду. Вони не могли

знати всього того, що було вiдомо урядовим колам Радянського

Союзу. Багато хто не розумiв Hi причин, Hi CYTHOCTi укладено'i

радянсько-нiмецько'i угоди. Пiдписання радянсько-нiмецького

пакту про ненапад було використано для розгортання антира­

дянсько'i iCTepii' у багатьох краУнах cBiтy, громадськiсть яких не

РОЗУМJла раптового повороту У ставленнi СРСР дО гiтлерiвсько'i НiмеччИi-Ш. Серед радянських людей, особливо тих, хто ВОЮВGlВ

проти фашистiв в Icпанii', також вiдчувалося певне збентеження, HaBiTb нiяковiсть перед своi'ми однодумцями В iнших: краУнах,

якi вважали Радянський Союз головним форпостом боротьби зi

свiтовим фашизмом. «Чогось '[ут неможливо ~уло зрозумiти по­

чутгями, - зазначав у своух спогадах свiдок тих подiй письмен­

ник К. Си.монов. - Можливо, розумом -- так, але почутгями - Hi. IЦось перевернулося i в оточуючому нас CBiTi, i в нас самих. Нi­ бито ми стали не тими, ким були; нiбито нам потрiбно було продовжув3'Ш жити З iншим самовlДЧУТГЯМ пiсля цього пакту».

1 все ж радянсько-нiмецький договiр про ненапад дав КС­ рiвництву СРСР певний запас часу ДЛЯ змiцнення.OQOPOHO- здатностi краi'ни, змiнив розстановку сил У €Bponi i CBiTi, пiдiрвав довiру Японii' до Нiмеччини як до свого союзника,

дозволивши СРСР уникнути вiйни на два фронти. Проте го­

ловно! мети, на яку розраховував Стал/н пiд час пiдписання

договору - якомога довше залишатися поза вiйною i ВС1УПИТИ

В неУ, коли воюючi сторони максимально виснажать одна одну,

264

Форсована ,~fOдернiзацiя СРСР i змiцнен//ярадШlського ...

ДОIIVМЕНТИТАМАТЕР.ОИ

ДОКУМЕНТ 1

IЗ ДОПОВIДI ДЕУЖПЛАНУ СРСР НА V З'IЗДI ПРЕЗИДIЙ

ДЕРЖПЛАНIВ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛIК

Не paHiule 7 березня 1929 р.

Про два варiанти п'ятирiчного плану

на 1928-1929-1932-1933 рр.

Держплан виходить iз необхiдностi складання п'ятирiчного

народногосподарського rmану у двох BapiaHTax. Аналiзуючи шi­

тання про варiанти, необхiдно передусiм з усi€ю категоричнiстю

пiдкреслити €днiсть економiчного курсу i економiЧНОI програ­ ми в обох BapiaHTax. ЗавдаfШЯ iндустрiалiзацii' i усуспiльнення €: визначальними в обох BapiaHTax. Будiвництво усуспiльненого сектору в сiльському господарствi намiчено майже в однакових масштабах для обох BapiaHTiB з максимально доступним для най­

ближчого п'ятилiття форсуванням цiеi' справи, зважаючи на i"i

особливе значення. Розподiл народного прибутку взагалi, i зокре­

ма рух частки пролетарiату в cyмi прибуткiв населения, принци­

пово йде по загальних лiнiях в обох BapiaHTax. Нарештi, програ­ ма робiт з посилення обороноздатностi краlНИ € майже тотожною

для рбох BapiaHTiB.

Рiзниця мiж вiдправним i оптимал:ьним варiантами за УМОВИ

€ДHOCT; Ух еко~омiчного курсу йде по наступних лiнiях. Вiдправ­

ний BapiaHT BpaxoBY€::

а) можливiсть часткового неврожаю впродовж п'ятилiтгя;

б) приблизно нинiшнiй тип вiдносин зi свiтовим господар­

ством (особливо стосовно приросту довгострокових кредитiв,

збiльшення яких проектовано у темпi, який € характерним для

OCTaHHix poкiB);

в) вiдносно менш швидкий (у часi) хiд реалiзацii' високих якiсних установок в народногосподарськоlV'У будiвництвi взагалi i всiльськоlVf}' господарствi особливо;

г) за умови приблизно ТОТОЖНОI оборонноI програl\1И в обох BapiaHTax il бiльшу вiдносну вагу для вiдправного варiаита. Навпаки, оптимальний BapiaHT виходить з:

265

Роздiл 4

а) вiдсутностi впродовж п'ятилiтпi скiльки··небудь серйозного

неврожаю;

б) значно бiльш широкого розмаху економiчних зв'язкiв зi

свiтовим господарством як внаслiдок наявностi великих екс­

портних pecypciB у KpalHi (повне здiйснення декрету ЦВК про урожайнiсть), так j особливо внаслiдок значно бi!JЬШ швидкого зростання iноземних довгострокових кредитiв уже в першi роки п'ятирiчки;

в) рiзICОГО зрушення якiсних показникiв в народногосподар­

СЬКОМУ будiвницгвi у найближчi два роки (собiвартiсть, урожай­

HiCTI> тощо);

г) меншоi" питомоi· ваги оборонних pecypciB у загальногоспо­

дарськiй системi.

Таким чином, рух нашого народногосподарського будiвництва у найближче п'ятилiтгя по одному з ЦJ1.Х BapiaHTiB може бути обу­ мовлений як шерегом незалежних чинникiв (неврожай, недостат­

HiCTI> довгострокових закордонних кредитiв), так i ступенем на­

ших успiхiв у найважчiй справi реалiзацii" високих яюсних завдань (собiвартiсть, урожаЙнiсть). У вiдповiдностi з ЦИМ вiдправний BapiaHT може розглядатися як своерiдний заброньований MiHiMYM усерединi оптимального BapiaHTa за умови едностi Ух економiЧНОI програми. Розрив мiж ними встановлю€ться приблизно врозмiрi 20 % (за тотожностi низки показникiв), то6то приблизно у роз­ Mipi рiчного строку розвитку. Iнакше кажучи, та програма (опти­ мальна), яку в одних умовах ми можемо здiйснити за п'ять pOKiB, за iнших менш сприятливих умов (характерних для вiдправного BapiaHTa) буде розтягнута приблизно на шicть pOKiB. ПобуДова п'ятилiтнього народногосподаРСЬКОI"О плану у двох BapiaHTax, не­

зважаючи на Bci труднощi цi6 справи, може забезпечити qiльшу

MaHeBpeHicTb у рiчних господарських планах i бiльшу пiдгото~ле­

HiCTI> до подолання тих великих труднощiв, якi стоять ·на шляху

здiйснення п'ятирiчно"i програми господарського бу,цi~~иr.iтва.

ДОКУМЕНТ 2

ПРОМИCJЮВЕ ВИРОБНИЦТВО В ПЕРШIЙ П'ЯТИРIЧЦI

Вперше опублiковано в 18 числi журналу «Коммунист» за

1987 р.

266

Роздiл 4

ДОКУМЕНТ 3

IЗ ПОЛlТИЧНОI ПЛАТФОРМИ СОЮЗУ

МАРКСИСТlВ-ЛЕНlНЦIВ (ГРУnИ РЮТlНА)

«СТАЛIН I КРИЗА IlРОЛЕТАРСЬКОI ДИКТАТУРИ»

Березень 1932 р.

Сталiн на ХУI з'·jздi партil заявив, що ми вже вс"I)'пили в Ilе- .

.рiод соцiалiзму, позаяк соцiалiстичний сектор.трима€ тепер в ру-

ках yci господарськi важеш всього народного господарства, хоча до побудови соцiал:iстичного господарства i знищення класових вiдмiнностей ще далеко.

Молотов на 17-й партконференцii:, через lIiвтора року пiсля ХУI з'i"зду, пiшов уже далi й цiлком певно заявив, що ми вже ВС"I)'пили в першу фазу комунiзму, тобто ми теl1ер живемо вже в соцiалiстичному суспiльствi, хоча i на початковiй його cTaдi"i.

У резолюцii" 17-1 конференцii" за доповiдями Молотова i Куй­

бищева ця думка конкретизу€ться нас"I)'ПНИМ чином: «У резуль­

TaTi здiйснення бiльшовицьких темпiв соцiалiетичноro будiвни­ цтва й лiквiдацi. в основному паразитичних класiв уже в пер­ шому п'ятилiттi лiквiдовуються основи i джерело експлуатацii· людини mодиною, зроста€ недосяжними для капiталicтичних

краУн темпами народний прибуток, знищенi безробiття i злидпi

(пауперизм), знищуються «ножицi uiH» i протилежнiсть мiж Mic- том i селом, iз року в piK зростас добробут i КУЛЬ"I)'рний piBeHb

робiтникiв i трудових селян, падас CMepTHicTb i швидко зроста€

народонаселения СРСР»...

Правильнiеть всякого теоретичного положения i полjтичного твердження повинна обов'язково перевiрятися i пiдкрiплятися

фактами, практикою, дiЙснiстю. Перейдемо й ми до TaKoi" пере­

Вlрки.

1. Резолюцiя стверджу€, що ми домоглися гiгантеьких «уепi­ xiB у соцiалicтичному будiвництвi». Наеправдi, незважаючи на побудову десяткiв великих заводiв за ocтaHHiM словом технiки i наявнicть ста тисяч Tpa~lopiB на селi, ми Ma€MO пiдрив самих

основ соцiалiстичноro будiвництва. IIо-перше, пiдiрвашi ОСflО­

вна виробнича сила Радянського Союзу - сам робiтничий I(лас i ТРудовi маси села: вони виснаженi, вони працюють напiвголо­ дними, вони роззутi i роздягненi. По-друге, в OCHOBi пiдiрвана

268

Форсована .модернiзацiя СРСР i змiцнення радЯllського...

lХНЯ платiжна i купiвелыш спроможнiсть, внаслiдок чага вся iH- дустрiалiзацiя висить тепер у повiтрi. По-трете, пiдiрвана вся си­ ровинна i сiльськогоеподарська база промиеловостi.

2. Резолюцiя стверджуе, ЩО у нас зростае недосяжними для капiталicтичних краУн темпами народний прибуток. Насправдi народний прибуток у нас за oCTaHHi чотири роки падае, основний

капiтал краУни не збiльшуеться, а зменшуcrься. Будiвництво но­

вих фабрик i заводiв вартiетю 8-10 мiльярдiв карбованцiв на одному полюсi пов'язано зi знищенням основного капiталу 20-

30 мiльярдiв карбованцiв на iншому полюсi, продуктивнiсть на­

РОДНОI працi в цiлому не зроела, а впала...

3.Резолюцiя стверджуе, що знищуються «ножицi цiю). На­ справдi «ножицi цiю) небачено виросли. Селянин за СВОl проДУк­ ти одержуе згiдно з нормованими заготiвельними цiнами жалю­ riдHi копiйки: 1 крб. 50 коп. - 2 крб. за пуд хлiба i платить за метр

ситцю також 1 крб. 50 коп.

4.Резолюцiя стверюкуе, що ми лiквiдyвали безробiтгя i злид­ Hi. Насправдi ми безробiтгя тимчасово лiквiдyвали, а злиднi небачено зросли. Зараз, за винятком мiзерноi правлячоi" клiки

iнезначного вiдсотка високооплачуваних робiтникiв i фахiвцiв (ВСЬОГО 1-2 мiльйони чоловiк), Bci iншi i 58 мiльйонiв населення Радянського Союзу е пауперами чи напiвпауперами.

5.Резолюцiя стверджуе, що вже у першiй п'ятирiчцi знищу­ сться протилежнiсть мiж MiCТOM i селом. Насправдi на базi за­

галЬНОГQ.2Yбожiння мас MicTa i села протилежнiсть мiж MicTOM i

селом не лише не зменшу€ться, але й збiльшу€ться.

На селi вiдбираеться майже задарма хлiб, м'яео, вовна, шкiра, льон, кури, яйця та iH., все це стягуеться до голодуючих MiCT та

екепорту€ться за пiвцiни за кордон. Село перетворено на найгiр­

ший вид колонiУ. TOBapiB на селi немае, i в той же час домотканий

одяг i взупя ПРИГО1)'вати Hi з чого, 60 льон, вовна, шкiра вiдiбра­

Hi, а худоба вирiзана та здохла вiд поганого догляду i BiдcYТHOCTi

KOpMiB .. ;

6. Резолюцiя стверД)куе, що з року в piK зростае добробутро­ бiтникiв i трудових селян. Насправдi lx добробут за oCTaнHi чоти­ ри роки небачено погiршивея. Реальна заробiтна плата середньо­ го робiтника еlшадае зараз не бiльше 25 вiдсоткiв Biд реальноУ

заробiТНО'j плати 1927 р., витратна частина бюджету середняка-

269

Роздiл 4

селянина (колгоспника) на CBoi· сiмейнi потреби у товарних кар­

бованцях зараз у 3 4 рази нижче, нiж у 1926-1927 рр...

7. Резолюцiя стяерджуе, ЩО в «сiльському господарствi ВЩ­

бувся корiнний перелом, що виявився В остаточному поворо­ Ti до соцiалiзму бiдняцько-серсдняцьких мас селю>. Насправдi селяни загнанi в колгос.пи за допомогою Teropy, прямихi не­ прямих форм примусу i насильства. Колгоспи тримаються B~l­ К~lЮЧ:НО на репресiях i на тому, що для селянина створена така обстановка, що йому нiкуди податися. Звiдси продуктивнiеть npaui колгоспника незрiвнянно нижча, нiж одноосiбника, а якiсть роботи гiрша...

Таким чином, yci ВИСНОВКИ про те, що ми вже вс1)'пили в п~р­

ш)' фазу комунiзму, «нiлком» вiд початку й до кiнця, заСНQванi на неправдивих положеннях i твердженнях. Yci положення виявля­ ЮТhСЯ придуманими, сфабрикованими, фальшивими. В реЗУЛI?т:а­ Ti сталiнсы\c «соцiалiстичне суспiльство» виявля€Ться повнiстю

п(вбав.пеним соцiалiстичного змiсту...

ДОКУМЕНТ 4

IНФОРМАЦIЙНИЙ ЛИСТ XAPКlBCЬKOГO ОБКОМУ КП(б)У

ПРО ПРОВЕДЕНИЯ ЗАХОДIВ ЩОДО ВИКРИТТЯ «IJIКlДНИКlВ» СIЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

СерnеllЬ 1937 р.

Секретарю ЦК ВКП(б) товаришевi й. В. Ста.пiну

На ВИI<онання ДИрСПИВИ ЦК ВКП(б) вiд 4 серпня ц. р.. про

проведення у 2-3 районах вiдкритих процесiв над шкiдниками у

СIЛьсг>кому господарствi повiдомляю, що встановленими слiД4Н­

ми органами матерiалами особливо велике lilкiдництво у t·алузi сiльського госнодарства (шкiдництво у галузi заготiвель сiль­ сы<Огосподарсы<О"i llродукцii·, псування та шкiдницький ремонт TpaKTopiB, комбайнiв, а також у гапу:зi агротехнiЧНОl та насiинс­ воУ справи) наявне у Куп'янсъкому, 30ЛО4iвському та Миргород­

ст>кому районах.

У Куп'янському районi за процесом проходять:

CaBKiH - колишнiй секретар РК (райкому партi•. -Авт.), учас­ IlИК контрреволюцiЙноi· органiзацi. правих,

Ляптенко - колиwнiй зав. райземвiддiлу,

270