V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Роздiл 5

О. ТуполеRа, М. Полiкарпова, В. Петлякова; середнiх i важких TaHKiB М. Кашкiна, О. Морозова, Ж. KOTiHa; артилерiйських

озброснь В. Грабiна, Ф. Петрова, J. {ванова - була вищою на

тлi аналогiчних зразкiв иiмецькоi" армЕ. 3 i 942 р. було OCBO€HO

серiйний випуск особливо грiзних для ворога реактивних сис­ тем залпового вогню (<<катюш»).

у 1942 р. було вирiшено i проблему стрiлецько"i зброУ: за­ води Тули й lжевська вiдправили на фронт 4 млн гвинтiвок, освоУли виробництво aBToMaTiB Г. Шпагiна, якi вiдзначалися своею високою надiйнiстю в бою. Всього за роки вiйни радян­

ська промисловiсть випустила 1515,9 тис. кулемстiв ycix ти­

пiв, 12139,9 ТИС. гвинтiвок i карабiнiв, 6173,9 тис. пiстолетiв­

кулеметiв. Для боротьби з танками були CTBopeHi HOBi зразки протитанкових рушниць В. Дегтярьова i С. Смирнова.

Справжнiй Танкоград було створено у Челябiнську, де Р03-

мiстилися евакуйованi з Ленiнграда цехи KipOBCbKOrO заводу, Харкiвський та Сталiнградський TpaKTopHi заводи. На його

потужностях створювалися важкi танки, в той час як середнi Т-34 випускалися на Уралмашi та Горьковському кораблебу·,

дiвельному заводi «Червоне Сормово». Влiтку 1942 р. в ева­ куйованому до Нижнього Тагiлу lнститутi електрозварюваll­ ия АН СРСР пiд керiвництвом €. Патона була створена лiнiя автоматичного електрозварювання бронекорпусiв TaHKiB Т-34. ця новiтня технологiя пiдвищила продуктивнiсть працi у 8 ра­

зiв j вперше у CBiTi дозволила пост(}вити виробництво TaHKiB

на потiк. Усього з 1942 р. i до кiнця вiйни В ерср було випу­ щено 103,5 тис. TaHкiB, 105,7 тис. бойових лiтакiв, 163,2 тис.

гармат рiзних видiв i калiбрiв, 1О тис. установок реактивно'i

артилерi"i.

Генералами i маршалами вiд нафти, металургi"i i транспое­

ту, машинобудування i сiльського господарс'гва називав И.

Сталiн уроки вiйни талановитих i вмiлих органiзаторiв вироб· ництва: наркома боеприпасiв Б. Ванникова, наркома середньо­

го машинобудування i танковоУ промисловоетi В. Малишева,

наркома MiHOMeTHoгo озброення п. Паршина, наркома зв'язку 1. Пересипкiна, наркома чорно'j металургi"i 1. Тевосяна, нарко-

312

РадЯNСЬКUЙ Союз у часu Другоi' ceimoeoi' вiйнu

ма озброснь Д. Устинова, наркома авiацiйно'i промисловостi О. llIaxypiHa та багатьох iнших. 3авдяки Ух таланту i досвiду

було одержано перемогу над ворогом i на трудовому фронтi. 3 початком вiйни загальна чисельнicть робiтникiв i служ­

бовuiв В народному господарствi СРСР iCTOTHO скоротила­ ся - з 3 J,2 млн чоловiк у 1940 р. до 18,4 млн чоловiк У 1942 роцi. Основним джерелом додаткових трудових pecypciB у пе­

рiод вiйни стало населения, яке ранiше не'ВIДlгравало провiд­

ноу ролi в суспiльноJ\.ty виробництвi, передусiм жiнки, молодь i пiдлiтки. Так, жiнки у 1945 р. складаJJИ близько 60 % ycix

робiтникiв i слу:,кбовцiв i майже 70 % працiвникiв сiлъського

господарства.

Намагаючись створити резерв квалiфiкованих кадрiв сiль­ ського господарства, РНК i цк ВКП(б) 16 вересня прийняли постанову про навчання необхiдним на селi професiям учнiв

старших класiв середнiх шкiл, TexHiкyMiB i cTyneHTiB вузiв. У цiлому питома вага молодi у Biцi до 18 pOKiB в народному гос­ подарствi cyтrcBo зросла - з 6 % У 1939 р. до 15 % у 1942-му.

Активно здiйснювалася в роки вiйни пiдготовка кадрiв i через систему ремiСНI1ЧИХ i залiзничних училищ, шкiл ФЗН,

якi випустили до 2,5 МЛН квалiфiкованих робiтникiв. У цiло­

му чисельнiсть працюючих у народному господарствi краi'ни робiтникiв i службовцiв У 1945 р. складала бiльше 76 % вiд рiвня 1940 р.

3 метою збiльшення продуктивностi працi на селi 12 сiчня

] 942 р. уряд ухвалив постанову про запровадження грошових

премiй за перевиконання планiв працiвниками мтс. Невдо­ взi, 13 квiтня ТОГО Ж року, РНК i ЦК ВКП(б) прийняли спiльне

рiшення про пiдвищення обов'язковоro MiHiмyмy ТРудоднiв

для колгоспникiв, а ще через мiсяць було ухвалено додатково оплачувати працю трактористiв МТС i колгоспникiв, яка спри­

яла пiдвищенню врожайностi сiльськогосподарських культур. Таким чином, як наголошу€ росiйський iсторик М. Ходяков,

«органи влади проводили в роки вiйни комбiновану полiтику,

намагаючись пiдвищити продуктивнiсть працi за допомогою реалiзацii' комплексу заходiв, спрямованих як на пiдвищення

313

Роздiл 5

матерiально! зацiкавленостi трудящих, так i на посилення ад­

МIНIстративного тиску».

Важливий внесок у перемогу над вороroм зробили радян­

CbKi вченi. Вже 23 червня 1941 р.llрезидiя АкадсмП наук СРСР

ухвалила рiшення псребудувати Bci пiдвiдомчi iй установи у вiдповiдностi з потребами оборони. Пр~зидснт АН СРСР В. Комаров очолив цю роботу. Широким фронтом розгорнулися дослiдження, спрямованi на мобiлiзацiю реСУрСlВ схiдних ра­ йонiв краУни для допомоги фронту. Вченi взялися за розробку нових видiв озбро€Нь та вiйськовоi" технiки. У 1942 р. вiдбу­

лося випробування l1ершого радянськоro реактивного лiтака, а

у 1943 р. СРСР розпочав роботи по створенню ядерноУ зброi; Зокрема, 12 квiтня 1943 р. була створена Лабораторiя N!! 2 Ака­

демi"i наук СРСР, яка у лютому наСТУI1НОro року одержала ста­ тус iнституту. Наукове керiвництво атомним проектом очолив

39-лiтнiй професор Ленiнградського фiзико-технiчноro iнсти-.

туту 1. Курчатов. IПлях до успiху разом з ним прокладали йоro

брат Б. Курчатов, В. Давиденко, Г. Флеров, а також фiзики­ теоретики Ю. Харитон, Я. Зельдович, 1. Померанчук та iH.

Академiками М. Бурденком, О. Бакул€вим, С. Спасоку­ коцьким, О. Вишневським проводилися роботи по створенню спецiальних препаратiв для якнайшвидшого вiдновлення здо­ ров'я поранених бiЙцiв. Завдяки зусиллям учених-медикiв i

самовiдданiй працi лiкарiв i медичноro персоналу понад 70 % поранених пiсля лiкування знову ПО,верталися на фронт. Шд

час вiйни 43 вiйськових медики були удосто€нi звання Героя

Радянсыюго Союзу, а l10над 115 тис. лiкарiв, фельдшерiв, Mek сестер i caHiHcTpYKTOpiB одержали бойовi ордени.

ПроДовжувалися також i теоретичнi дослiдження. А. Алi­ ханов i д. Скобельцин вивчали космiчну радiацiю, В.. Векслер

сфорr-.1улював принцип прискорення елементарних частинок,

Л. Jlан:дау розробив теорiю руху квантовоУ рiдини. Представники гуманiтарних наук зробили значний вне­

сок У патрiотичне виховання радянських людей. Iсторики,

фiлологи, фiлософи, економiсти i правник.и у своУх працях

викривали людиноненависницьку CYTHiCTb фашизму. Кращi

314

РадЯI/СЬКUЙ Союз у чаСll ДругоУ свimовоi" вiйнu

HaYKoBi дослiдження JЗiдзначалися державними премiями та

нагородами.

HaYKoBi установи, що були евакуйованi з захiдних районiв на схiд, стимулювали розвиток багатьох нових галузей знання в союзних i автономних республiках. Це створило переДУJ\Ю­ ви i вик.ликало необхiднiсть створення у 1943-1944 рр. акаде­ мiй наук в Азербайджанi, BipMeHiY, Казахстанi та Узбекистанi.

Було вiдкрито низку фiлiй АН СРСР. У 1944 р. була створена

Академiя медичних наук СРСР.

Наближали остаточний розгром фашизму i дiячi лiтерату­ ри та мистецтва. Письменники, поети, журналiсти, фотоКО­ респонденти, кiнооператори, художники i артисти присвятили

свiй талант служiнню народу, що кував перемогу на фронтах вiЙни. Творчiсть К. Симонова, О. Твардовського, О. Толстого,

М. lI.lолохова, О. Бека та багатьох iнших талановитих радян­ ських лiтераторin перетворилася на грiзну зброю. Широкою

популярнiетю rcористувалися iеторичнi романи «Багратiон»

С. Голубева, «Генералiсимус Суворов» Л. Раковськоro, «Оме­

лян Пугачов» В. Шишкiна та iH.

Символом боротьби з агресором стала Iliсня «Священна Bi-

йна», слова яко'j написав В. Лебед€в-Кумач, а музику О. Алек­ сандров. KpiM популярних. патрiотичних i лiричних пiсень,

створених у грiзнi BO€HHi роки, найбiльш вiдомими музични­ ми творами стали Сьома симфонiя д. 1110стаковича, увертю­ ра «1941» та опера «Вiйна i мир» С. Прокоф'ева, патрiотична

ораторiя «Сказання про землю руську» Ю. lЛапорiна, балет

А. Хачатуряна «Гаяне».

Уже в липнi 1941 р. у MOCKBi було сформовано першу

фронтову бригаду артистiв, яка ви'iжджала безпосередньо на

фронт. Усього за перiод вiйни на фронтi побувало понад 40 ТИС.

артистiв рiзних мистецьких жанрiв. Великою любов'ю бiйцiв i трудiвникiв тилу користувалися вiдомi майстри мистецтв

Л. Русланова, К. lllульженко, Л. Утьосов, знаменитий тенор С. Лемешев, пiанiст Е. Гiлельс, скрипаль д. Ойстрах та iH. Десятки тисяч виступiв були проведенi артистами у тилових госпiталях. HaBiTb у обложеному Ленiнградi i в прифронтових

315

Роздiл 5

MicTax працювали театри. Кiнематографiсти, ризикуючи жит­

тям, створювали героi"чну xpOHiкy вiЙни. Працiвниками KiHO- мистецтва було вiдзнято за роки вiйни близько 5 млн MeTpiB

фронтовоi" кiнохронiки. В тилових студiях створювалися TaKi Rисокохудожнi стрiчки, як «Два бiйцi» (режисер Л. Луков), «Секретар райкому» та «В шiсть годин вечора пiсля вiйни»

(режисер 1. Пир'св), «Нашестя» (режисер О. Роом), «Райдуга»'

(режисер М. Донськой) та багато iнших.

У творчостi радянських хуДожникiв на перwому мiсцi у роки вiйни були TaKi жанри, як плакат, карикатура, зарисов­ ка. Гострою сатиричною збро€ю стали «BiKHa ТАРС». Тiльки в MOCKBi i Ленiнградi було випущено близько ] 500 плакатiв. Збiльшувалася галерея портретiв гepo'iB фронту i тилу. Чудовi картини створили К. Юон, О. Дейнека, О. Пластов та багато iнших. ПроДовжували створюватися i монументальнi твори.

Значну роль у вирiшеннi проблеми трудових pecypciB та забезпеченнi кадрами багатьох галузей економiки у раки Bi- йни вiдiграли ув'язненi l'оловноro Управлiння таборiв НКВС, кiлькiсть яких за останнiй передвоснний piK CYТТ€BO збiльши­ лась. За пiдрахунками росiйсъких учених, до початку вiйни загальна кiлъкiсть людей, якi утримувалися в таборах, в'язни­

цях та КО]Jонiях, склала 2,3 млн чоловiк.

З самого початку вiйни припинилося звiльнення ув'язне­

них, звинувачених у шпигунствi, бандитизмi та зрадi Батькiв­

щинi. Як правило, вони утримувалися у спецiальних в'язницях i таборах, розташованих на Крайнiй Пiвночi та Далекому Схо­ дi. Посилена охорона по€днувалася з використанням Ух працi

на вугiльних шахтах, нафтових промислах, добуваннi залiзноi'

руди та лiсозаroтiвлях. Численнi прохання «IIOлiтичних» про вiдправку i'x на фронт здебiльшоro не задовольиялися.

У вiдповiдностi з Указами Президi'i ВерховноУ Ради Biд 12 лип­

ня i 4 листопада 1941 р. про дострокове звiльнення деяких ка­

тегорiй ув'язнених та згiдно з рiшсннями ДКО У 1942-]943 ро­ ках Червону армiю ПО110ВНИЛИ 975 тисяч колиwнiх ув'язнених ГУТАБу. Чимало з них за бойовi подвиги одержали звания Героя

Радянсъкоro Союзу та були удосто€нi урядових наroрод.

316

радянсы<йй Союз у часu ДругоУ св;товоУ вiu//u

Ув'язненi ГУТАБу активно використовувалися i на трудо­ вому фронтi, Лише за першi три роки вiйни на IJiдвiдомчих НКВС будовах працювало бiльше 2 млн чоловiк, У тому чис­ лi 448 тис. на будiвництвi залiзниць, 31 О тис, - у промисло­

ВОМУ будiвництвi, 320 тис, - У таборах лiсово'i промисловос­ Ti, 268 ТИС. - на будiвництвi аеродромiв i шосе. Як зазначае М. Ходяков, ув'язненi побудували 612 оперативних аеродро­

MiB i 230 аеродромiв зi злiтно-лосадочними смугами, групу

:=шiацiйних заводiв у Куйбишевi, 4700 км шосейних дорiг та лонад 1000 КМ нафтопроводiв, Це була СУТТЕ.:ва допомога

фронту, яка, як i робота радянського тилу в цiлому, наближа­ ла час Перемоги.

Всенародиий рух опору

з псрших днiв вiйни на захоллених радянських землях Hi- мецько":фашистеькi окупанти почали запроваджувати «новий

порядок», який передбачав нещадну експлуатацiю фашистами росiян, украi'нцiв, бiлоруеiв та iнших народiв Радянського Со­ юзу, фiзичне знищення дееяткiв i еотень тиея'! жителiв СРСР,

передуеiм евреУв i циган, пiдтримку атмосфери страху, заляку­ вання та цiлеспрямоване створення умов для масового голо­ ду на окупованих територiях i, нарештi, масове насильницьке

вивезення цивiльноm населения Poci'i, Укра'iни й Бiлорусii' на

примусовi роботи до Нiмеччини, За останнiми пiдрахунками,

загальна кiлькiсть жертв окупацiйного режиму склала бiльше

14 млн чоловiк. Понад 4,8 млн радянеьких громадян було ни­ везено на роботи до рейху,

Брехливою пропагандою, обiцянками та погрозами фашие­ ти намагалиея залучити на евiй бiк частину населення окупо­ ваних територiй, незадоволеного бiльшовицьким режимом та

нацiональною полiтикою в срср, Iз колаборацiонiстiв форму­

валися полiцейськi частини, рiзнi армiйськi загони тощо. Як наголошують О, Барсенков i о. Вдовiн, на окупованих тери­

торiях лише в полiцi'j та мiсцевiй адмiнiстрацii' у 1942 р, пере­ бувало 60,4 тис. чоловiк. За участю мiсцевих журналicтiв ви-

317

Роздiл 5

0-==--====_

ходило 130 газет, iз ЯI<ИХ 60 друкувалися украi'нською мовою, а 16 росiЙською.

Слiд зазначити, що радянське керiвницпю, враховуючи, з

одного боку, можливiсть колаборацiонiетських HacTpo'iB серед

пеВНОl частини населения СРСР, а. з iншого, - пiд ПРИ80ДОl\1 нiбито наявностi «велико! кiлькостi диверсантiв i шпигунiв серед нiмцiв Поволжя», у серпнi 1941 р. прийняло рiшення

<<Переселити все нiмецьке населения, яке проживае в районах Гlоволжя, в iншi райони». Мова, звичайно, йшла не про еваку­

ацiю, а про справжню депортацiю цiлого народу. Близько 380 T;i/C. нiмцiв Поволжя були в адмiнiстративному порядку переселенi у схiдну частину краi'ни, чимало з них були кину­ Ti за колючий дрiт таборiв. Автономна радянська республiка нiмцiв Поволжя припинила iснування. Незабаром вийшов на­ каз про 'ix вiдрахування iз дiючо'i apMi'i.

В кiнцi вiйни депортацiям й жорстоким репресiям були пiд­

данi також калмики, iнгушi, кримськi татари, греки, карачаi'в­

цi, балкарцi та деякi iншi народи Криму i I1iвнiчного Кавказу. Все це було грубим порушенням московськими можновладця­ ми принципiв нацiонально'i полiтики Радянськоi' держави 'Ш

елементарно'i законностi.

Водночас треба пам'ятати i той факт, що за даними радян­ cbKO'i армiйсько'i розвiдки, восени 1943 р. на кавказькiй дiлянцi радянсько-нiмецького фронту проти частин Червоно! apMi"i ра­

зом 3 нiмецькими вiйськами дiяли нацiональнi формування з

колишнiх вiйськовополонених - ВИХlдцiв з Кавказу та Серед­

ньоУ Азii'. У складi вермахту були також легiони з мусульман ПОВОЛЖЯ i Криму, козачi з'€днання, захiдноукра't"нськi i при­

балтiйськi ececiBCbKi дивiзii'. Загальна чисельнiсть таких фор­ мувань сяr'ала 1 млн чоловiк.

Однак зрадники i рiзного роду колаборацiонiсти не мали шансiв переконати у сво'iй правотi основн), масу народу, про­ тиставити йога керiвництву краi'ни i серйозно вплинути на хiд

вiЙни. У перева)l\НОi' бiльшостi жителiв окупованих ворогом

територiй «новий порядою> викликав масовий опiр, який на­ був рiзноманiтних форм - саботажу заходiв окупантiв, розгор-

318

РадЯIIСЬКUЙ Союз у часu ДругоУ ceimosoi" вiЙНlI

тання мережi пiдпiльних органiзацiй i груп, створення парти­

занських заroнiв тощо.

Боротьба в тилу фашистiв СПО':lатку розгорталася, як пра­

вило, стихiйно, розрiзнено, без необхiдноi· координацi"i, поста­

чання та засобiв зв'язку. Так само стихiйно вiдбувалося i фор­ мування партизанських загонiв, до яких входили бiйцi i ко­

мандири Червоноi· apMi"i, якi вийшли з оточення, але не змогли

перейти через лiнiю фронту, патрiотично вихована молодь, що не бажала миритися з окупацiею, а також представники рiзних верств населения, якi також не хотiли потрапити в рабство до фашистiв. Уже у першi мiсяцi вiйни на окуповаиiй територi"i дiяли 18 пiдпiльних обкомiв партiУ, якi об'€днували 65,5 тис. KOMYHicTiB - партизанiв i пiдпiльникiв. До oceHi 1943 р. кiль­

KicTb пiдпiльних обкомiв збiльшилася до 24, а загальна кiль­ KicTb партизанiв пiд час вiйни досягла 2,8 млн чоловiк.

. Враховуючи небезпеку партизанського руху, Гiтлер поста­

вив перед вiйськовим командуванням завдання «до початку

зими (194]-1942 рр.) знищити партизанiв i тим самим уми­

ротворити Cxiд позаду лiнii" фронту, щоб уникнути значних

збиткiв для ведення бойових дiй вермахту».

Для виконания наказу фюрера були задiянi Bci засоби: про­ вокацi"i, використання агеНТУРНОl мережi, пропаганда серед MicQeBoro населения з метою очорнити дil партизанiв i 1:. п. Фашисти створювали HaBiTb псевдопартизанськi загони, якi

займалися грабунками населення. Але все було марио. Тому основна ставка у боротьбi з партизанами була зроблена на

проведення каральних операцiй з використанням не лише спе­ цiальних пiдроздiлiв, але й частин, знятих з фроН1)', TaHKiB, артилерi! й HaBiTb авiацii".

Розroртання партизанськоro руху викликало необхiднiеть

йоro координацii". Загальну стратегiю дiяльностi партизанських загонiв визначала Ставка Вl 'К, а безпосередню вза€модiю з за­ гонами на мiсцях - Центральний штаб партизанського руху (ЦШПР). BiH був створений рiшенням дко вiд зо травия 1942 р. i дiяв до сiчня 1944 р. Очолив ЦШIIР п. Пономаренко, який з ] 938 р.. працював першим секретарем ЦК КП(б) Бiлорусi"i.

319

Роздiл 5

==============~----

Цll1ПР встановлював зв'язок з партизанеькими загонами i З'Е:днаннями, спрямовував 'ix дiяльнiеть, систематизував i

узагаJJьнював досвiд партизанськоi" боротьби, постачав парти­ занам зброю, БОЕ:припаси та медикаменти, готував кадри для

ведення партизанськоi" вiйни, здiйснював взаЕ:модiю партизан­ ських загонiв з Червоною армi€ю.

Партизанськi штаби створювалися також в областях та республiках. Так. особливе значення серед штабiв парти­

занського руху мав УкраУнський штаб на чолi з генералом

т. Строкачем, який з 1943 р. безпосередньо пiдпорядковував­

ся Ставцi ВГК.

Уже до кiнця 1941 р. У партизанських загонах на територiУ Укра'iни боролися з ворогом понад 28 тис. бiйцiв, а наприкiнцi

1943 р. загальна чисельнiсть Ilартизанiв складала у республiцi близько 300 тис. ЧОJlовiк. Центром концентрацi'j партизанських сил Укра"iни був Спадщанський лiс, де базувався Путивль­

еький загiн пiд командуванням С. Ковпака. За роки вiйни йому вда.ПОСЯ пройти бiльше 1О тис. КМ, розгромивши фашистськi гарнiзони у 39 населених I1YHKTax. Регулярно загiн С. Ковпака

поповнювався бiйцями й iнших партизанських груп, зокрема,

до нього увiйшов 2-й Путивльський загiн пiд командуванням

С. PYДH€Ba. OKpiM цих двох партизанських командирiв, серед керiвникiв партизанського руху в YKpai'Hi видiлялися також

О. Федоров, 11. Вершигора, О. Сабуров, М. Попудренко, М. Наумов та iH.

Широкого розмаху боротьба з гiтлерiвцями набула i на

територii" БiлорусiУ, де нею керували В. Корж, Т. Бумажков,

Ф. Павловський та iншi вiдповiдальнi партiйнi працiвники.

Природними союзниками партизанiв були безкраi" лiси, бо­

лота, гори. У такiй мiсцевостi вивикали справжнi партизанськi Kpai' та зови. Вони iснували в Ленiнградськiй, Калiнiнськiй,

Смоленськiй областях, на Брявщинi. у Бiлорусii". HaBecHi 1942

року 'ix налiчувалося 11, а пiзнiше ця кiлькiсть поетiйво збiль­

шувалася. В партизанських краях i зонах за активно"i участi населения вiдновлювали роботу органи Радянськоi" влади або

'ix функцii" виконувало партизанське командування, налаго-

320