V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I
.pdfРадЯliськui/ Союз у часu ДругоУ ceimoeoi' вiЙI/U
вiдкриrrя другого фронту в €вропi, обмежуючись бойовими
дiями ча другорядних театрах вiйни - у Пiвнiчнiй Африцi та
на Тихому OKeaHi.
Становище СРСР i його роль у коалiцiI зазнали сутт€вих
ЗМLН пiсля СталiнграДСЬКОI i Курсько} битв, коли переМQГИ
Червоноi" apMiI призвели до корiнного перелому у ходi вiЙни.
Змiцненню мiжнародних позицiй СРСР i особисто й. Сталiна
сприяли також зростання економiчного потенцiалу кра"lни та змiни у внутрiшнiй полiтицi Радянськоi" держави - лiквiдацiя у травн] 1943 р. KOMiHTepнy та вiдновлення 8 вересня того ж року патрiаршества (новим Патрiархом Московським i Bcie"i
Рус] було обрано митрополита Сергiя).
В умовах, коли правителi третього рейху бачили €диний дляеебе вихiд у затягуваннi вiйни та пошуках можливостей укладення сепаратного миру 3 державами Заходу, перед ра дянською дипломатiею постало завдання зiрвати розрахунки i
плани гiтлерiвцiв. Перший крок на цьому шляху було зробле
но на конференцi"i MiHicTpiB закордонних справ СРС?, Велико"i
Британi"iта США, що з 19 до 30 жовтня 1943 р. пройшла у ра
дянськiй столицi. На нiй було прийнято декларацiю про дове
дення вiйни до ПОВНОl i беззастереЖНОl капiтуляцil Нiмеччини
та про принципи пiслявоенного мирного облаштування €BpO- пи. У цi ж днi ГJlави союзних урядiв пiдписали декларацilO про вiдп()вiдальнiсть фашистiв за вчиненi ними злочини.
Головним пiдсумком TerepaHcbKo·j конференцil (28 листопа да - 1 грудня 19431'.)' де вперше за одним столом зiбралися голова РНК СРСР и. Сталiн, президент СlllА Ф. Рузвельт та прем'ер-мiнiстр Велико·j Британi"i У. Черчiлль, стало позитив не вирiшення питання про вiдкрипя другого фронту на пiвночi Францii· (операцiя «Оверлорд») впродовж травня 1944 р. з одно часною пiдтримкою десантом союзникiв на пiвднi Францi"i(опе рацiя «Драгун») та стратегiчним насryпом радянських вiйськ на Схiдному фронтi. срер пiдтвердив також, що пiсля капiтуляцi"j Нiмеччини BiH допоможе союзникам у вiйнi з Японi€lO.
Виконуючи рiшення ТегеранськоУ конференцi"i, союзники
6 червня 1944 р. вiдкрили другий фронт у Нормандii", а вже
331
РоздL'I5
25 серпня звiльнили вiд нацистiв llариж. Водночас тривав
грандiозний наступ вiйськ Радянськоi apMiY на Пiвнiчному За
ходi Pocii", у Фiнляндi"i та Бiлорусi'i. Спiльнi узгодженi дi"i со юзникiв пiдтвердили ефективнiсть антигiтлерiвсько', коалiцi"i i
прискорили розпад фашистського блоку в €вропi, тодi як роз рахунки Нiмеччини на розкол коалiцi"i союзникiв виявилися
неспроможними.
Успiшнi дi'j союзникiв у ] 944 р. викликали необхiдНtсть
скликання ново'" конференцi"i глав держав. Ялтинська (КРИМ
ська) конференцiя, яка пройшла з 4 до 11 лютого 1945 р., на
самперед вирiшувала питання, якi стосувалися облаштування
життя в Е:вропi пiсля капiтуляцi"i Нiмеччини. Була досягнута
домовленiсть про окупацiю Нiмеччини, 'iiдемiлiтаризацiю,
денацифiкацiю та демонополiзацiю, про нiмецькi репарацi·i.
За пропозицiею СРСР, окупацiю i управлiння Нiмеччиною у пово€нний час KpiM трьох великих держав повинна здiйсню вати також i Францiя. Було вирiшено питання про суд над на
цистськими злочинцями та про кордони Лольщi. Вони мали
проходити на сходi згiдно з <шiнiею Керзона» з компенсацi(-:ю територiальних втрат за рахунок нiмецьких земель у пiвнiчно захiдному регiоиi. Тим самим за СРСР закрiплювалися землi
Захiдно"i Бiлорусii' i Захiдноi Укра"iни. Остаточно були вирiше
Hi i питания про термiни заснування i структуру ОрганiзаЦj'j
Об'еднаних Нацiй (ООН), в якiй поруч з ерер представни
цтво отримували УкраУна та Бiлору~iя. Радянський Союз та кож вкотре вже пiдтвердив свою участь у вiйнi проти Японi"i.
Пiсля капiтуляцii Нiмеччини 8 травня 1945 р. влада на оку пованiй союзницькими вiйськами "ii територi"i перейшла до
урядiв СРСР, С] JJA, Велико"i Британii та Францii', якi з метою управлiння нiмецькими землями створили Контрольну Раду,
вiйськовi адмiнiстрацii' в зонах окупацi"i та мiжсоюзницьку ко
мендатуру Берлiна.
Остання конференцiя керiвникiв срер, СУ НА та 8елико"i Британi"i (17 лилня - 2 серпня 1945 р.) пройшла у берлiн
ському JIсредмiстi Потсдамi. Радянську делегаuiю очолював
Й. CTaJJiH, американську - r. Трумен, який змiнив померлоro у
332
Радяltсы.-uU Союз у часuДругоУ ceimoeoi" eiullu=====
KBiTHi 1945 р. Ф. Рузвельта, англiйську - спочатку У. Черчiлль,
а пiсля поразки KOHcepBaTopiB на парламентських виборах його наступник - К. Етглi.
УueHTpi уваги коиференцiI знову була нiмецька проблема.
уЧерчiлль i г. Трумен пропонували розчленити Нiмеччину
на кiлька невеликих держав, у той час як й. Сталiн був про
ти цього. Радянська делегацiя виступала за остаточне викорi
нения фашизму, але за збереження Нiмеччини як е:дино\ i де
мократичноi" держави. Пiсля тривалих дискусiй Потсдамська
конференцiя прийняла рiшення у тому ж дусi, що й конферен
цiя в. Ялтi. Було ухвалено передати Радянському Союзу MicTO Кенiгсберг (з 1946 р. - Калiнiнград) разом 3 бiльшою части ною Схiдноi" ПрусiI - твердинi HiMeUbKoгo мiлiтаризму, а ре шту прусських земель при€днати до Польщi. Для пiдготовки
мирних договорiв з Нiмеччиною союзники створили на КОН
ференцij· постiйно дiючу Раду MiHiCTpiB закордонних справ.
У ходi конференцii" американською делегацi€ю була зроблена спроба полiтичного тиску на СРСР, керiвництво якого було
проiнформоване про успiшне випробовування в ClUA ядерно!
зброi". В цiлому робота I10тсдамсько! конференцii" продемон
струвала нарастания суперечностей i протирiч у вiдносинах мiж союзниками по антигiтлерiвськiй коалiцi"i.
Важливим пiдсумком конференцi"i в I10тсдамi став вступ
СРСР у вiйну 3 Японiею. У вiдповiдностi 3 ялтинськими до
мовленостями Радянський Союз ще 5 квiтня денонсував пакт
про нейтралiтет з Японiею, а пiсля капiтуляцiУ Нiмеччини по
чав передислокацiю вiйськ на Далекий Схiд, де великою про
блемою для союзникiв була мiльйонна Яllонська Квантунська
армiя, яка базувалася на територi"i Маньчжурi"i i Коре"!" i могла впродовж тривалого часу чинити опiр вiйськам коалiцi"i. В та ких умовах пiдтримка радянських вiйськ була бажаною HaBiTb пiсля застосування американцями у серпнi 1945 р. ядерно"i збро"i проти японських MicT XipociMa та HaгacaKi.
Загальне керiвництво радянськими вiйськами на Далеко
му Сходi здiйснював маршал о. ВасилевськиЙ. Пiд його ке
рiвництвом був розроблений план Манъчжурсько"i операuii"
333
РоздiJJ 5
(9 серпня - 2 вересня 1945 р,), яка передбачала спiльнi дii' Забай
кальського (командуючий - маршал р, Малиновський), l-го
Далекосхiдного (маршал к. Мерецков) та 2-го Далекосxiдного
(генерал М, Пурка€в), Допомагати радянським сухопутним
вiйськам мали Тихоокеанський флот, яким командував адмi рал 1, Юмашев, та Амурська вiйськова флотилiя пiд керiвни
цтвом адмiрала М, Антонова, Разом з радянськими частинами
в onepauij' взяли участь i пiдроздiли монгольсько"i народно"!" ар Mi"i. Кiлькiсна перевага радянських вiйськ над противником, перевага в TexHiui, у бойовому досвiдi зумовили розгром япон ських армiй упроДовж двох тижнiв, Уже 19 серпня команду вання КвантунськоТ apMii' заявило про свою rOTOBHiCTb скласти зброю, визнавши свою поразку. До вересня 1945 р, радянськi
вiйська звiльнили вiд японсько"j окупацij' Пiвнiчно-Схiдний
Китай, Пiвнiчну Корею, Курильськi острови i Пiвденний Са халiн, цi перемоги разом з новими успiхами союзникiв при звели до капiтуляцi'i Японi'i i закiнчення ДругоТ cBiTOBO"i вiЙни. 2 верееня 1945 р. на борту американського лiнкора «Miccypi» вiдбулося пiдписання Акта про капiтуляцiю Японi"i. Вiд Радян
ського Союзу цей документ пiдписав генерал К. Дерев'янко.
СРСР повернув собi втраченi на початку ХХ столiття територi"j
(Пiвденний Сахалiн, Курили) та утвердився як Тихоокеанська держава. Перемога у вiйнi й Ti пiдсумки продемонстрували не
лише CYТТ€BO зрослий економiчний потенцiал Радянсько"j дер
жави, але й Ti новий статус наддержави.
334
РадЯNСЬКUЙ Союз у часuДруго;' ceimoeo;' eiuliu
1I0НVМЕИТН ТАМАП'IAПИ
ДОКУМЕНТ 1
JЗ СПОГАДIВ МАРШАЛА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
Г. К. ЖУКОВА ПРО ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП ВIЙIIИ
Невдачi i важкi втрати, що були понесенi на почпку вiйни, ускладнИли хiд боротьби. Вiйська з боями вiдходили в'глиб кра i·ни. Державний KOMiтeT Оборони, Центральний KOMiTeT нашоi'
партii" i партiйнi органiзацil на мiсцях вживали необхiдних за ходiв, щоб роз'яснити народу вимушенi обставини тимчасового
в!дступу...
Ступивши на нашу землю, ворог незабаром вiдчув не лише не нависть раДЯНСI>КИХ людей до нiмецько-фашистських окупантiв - йому було завдано вiдчутних втрат тими, хто пiшов у пiдпiлля.
В Ti днi у радянськоro командування не було iншоro ВZlходу,
OKpiM того як перейти до оборони на всьому стратегiчному ФРОН
Ti. Hi сил, Hi засобiв ДЛЯ проведення наступсыьних, особливо ве
ликих операцiй не було. Потрiбно було створити значнi страте гiчнi резерви вiйськ, добре Ух озброi'ти, щоб переважаючою си лою вирвпи iнiцiпиву У противника i перейти до наступальних дiй, розпочати вигнання ворожих сил iз Радянськоro Союзу.
Все це було зроблено, але пiзнiше.
До стратегiчно'j оборони нашi вiйська переходили в процесi вимушеноro Biдxoдy. Дiяти довелося у невигiдних оперативно тактичних угрупованнях, за вiдсутностi сил i засобiв для глиБОКОl поБУДОВИ оборони i особливо iТ кiстяка - протитаНКОВОl оборони.
Не можна не згадати про слабкiсть зенiтних засобiв наШОl протиповiтряноi' оборони i вiдсутнicть належного авiацiйного
прикритгя з повiтря. Панування у повiтрi на початковому етапi вiйни було на боцi противника, що значно пiдривало стiйкiсть
наШОl apMii'.
1 все ж, незважаючи на шерег помилок та часом недостатню опiрнiсть самих вiйськ, стратегiчна оборона була в основному
оргаНIзована.
Як вiдомо, на другому i третьому етапах вiйни, коли гiтле рiвцям довелося вiдчути ripKOТY поразок на всьому радянському
335
Роздiл 5
=_. = -- ===== =====
фронтi, вони не змогли справитися з побудовою такого роду обо
рони.
Найголовнiшими цiлями наШОl стратегiчноi" оборони у той
момент були:
-затримати фашистськi вiйська на оборонних рубежах яко мога Довше, з тим щоб виграти максимум часу для пiдтягування
сил iз глибини краlНИ i створення нових резервiв, перекидання Ух
iрозгортання на найважливiших напРЯМК(L-Х;
-завдати ворогу максимум втрат, вимотати i знекровити його
i цим дещо урiвноважити спiввiдношення сил;
-забезпечити заходи, якi вживаються партi€ю i урядом щодо eBaкyaцii' населення i промислових об'ектiв у глиб краУни, вигра ти час для перебудови промисловостi на потреби вiйни;
-зiбрати максимум сил i перейти в контрнас1)'П, з тим щоб зiрвати Г1тлеР1ВСЬКИЙ план вiйни в цiлому.
Здiйснюючи стратегiчну оборону, нашi вiйська не лише вiд
бивалися вiд ворога на сушi, у повiтрi i на Mopi, але Й, щО найго ловнiше, у рядi випадкiв завдавали СУТТЕ:ВИХ контрударiв ворогу. Скрiзь, де тiльки можна було, нашi вiйська i партизани евоi'ми мужнiми дiями завдавали фашиетським загарбникам величезних збиткiв.
ДОКУМЕНТ 2
НАКАЗ НIМЕЦЬКОГО КОМАНДУВАННЯ
10 жовmllЯ 1941 р.
Про nоведiuку вiйськ на Сходi.
3 питання ставлеНliЯ вiйськ до бiльшовицько'i системи у бага
тьох випадках € ще невиразнi уявлення.
Основною метою походу проти бiльшовицькоi' системи е по
вний розгром державноi' MOГYTHOCTi i викорiнення азiатського
впливу на €вропейську кульryру.
у зв'язку з цим перед вiйськами постають завдання, що ви ходять за рамки звичайних обов'язкiв воУна.
До боротьби з ворогом за лiнieю фронry ще недостатньо сер йозно ставляться. Все ще продовжують брати в полон пiдс1)'П
них, жорстоких партизанiв i виродкiв-жiнок; до одягнутих У
336
РадЯНСЫaJU Союзу часuДруга;'ceimoeo;'_eiu=-н=и======
напiввiйськову чи цивiльну форму окремих стрiльцiв iз засад i бродяг ставляться все ще як до справжнiх солдатiв i направляють Ух до таборiв для вiЙськовополонених. Полоненi росiйськi офi цери розповiдають з уi'дливою посмiшкою, що агенти Рад вiльно ходять вулицями i частенько харчуються iз похiдних нiмецьких KYXJHb. Подiбне ставлення вiйськ поясню€ться лише повною легковажнiстю. Керiвництву зараз сво€часно роз'яснити сенс
справжньо'i боротьби.
Постачання Iжею мiсцевих жителiв i вiйськовополонених € непотрiбною гуманнiстю.
Все, в чому вiтчизна вiдмовля€ собi i керiвництво з великими труднощами вiдправля€ на фронт, солдат не повинен роздавати ворогу, навiтъ у тому випадку, якщо це трофе'i. Вони € необхiд ною частиною нашого постачання. Вiйська зацiкавленi в лiквi дацП пожеж лише у тих примiщеннях, якi повиннi бути вико
ристанi для постою вiйськових частин. Все iнше, шо € символом
колишнього Шil1)'вання бiльшовикiв, у тому числi i споруди, Ma€
бути знищено. Нiякi iсторичнi чи художнi цiнностi на Сходi не
мають значення.
Для збереження важливо'iу во€нно-господарському вiдношен Hi с.ировини та промислових об'€ктiв керiвництво дa€ спецiалънi
вказIВКИ.
Необхiдне повне роззбро€ння населення в тилу частин, якi
воюють, враховуючи протяжнicть i вразjfивiсть ШЛЯХIВ П1двозу.
Де можливо, ховати i охороняти трофеЙI-I)' зброю i бо€припаси.
Якщо ж умови бою не дозволяють цього, то зброю i бо€припаси
виводити з ладу. У випадку застосування збро'i в тилу apMii з боку
оIфемих партизанiв застосовувати до них рiшучi i жорстокi захо
ди. Цi заходи розповсюджуються також i на чоловiче населення
.з метою попередження можливих з Ух боку замахiв. П~сивнiсть численних антирадянських елементiв, якi займають ОЧIКУВальну
позицiю, повинна бути лiквiдована шляхом роз'яснення, i вони
повиннi бути залученi до активного спiвробiтництва у боротьбi проти бiльшовизму.
Якщо вони не йдy'fь на це, то хай не скаржатъся на те, що
з ними поводяться, як з прибiчниками радянського ладу, Страх
перед нiмецькими заходами повинен бути силънiшим загрози з
боку бродячих бiльшовицьких залишкiв,
337
РОЗДiл 5
Не вдаючись у полiтичнi мiркування на майбутн€, солдат по
винен виконувати подвiйне завдання:
1.Повне знищення бiлЬШОВИЦЬКОI cpeci, радянсько"j держави i
його збройноi" сили.
2.Нешадне викорiненнн ВОРОЖОI хитростi i жорстокостi i тим
самим забезпечення безпеки життя зброй~;:; сил Нiмеччини в
PociY.
Лише таким шляхом .ми можемо виконати свою iсторичну Mi- сiю визволення назавжди HiMeUbKoгo народу вiд азiатсько-сврей
CbKo·j небезпеки.
ДОКУМЕНТ 3
IЗ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШТРАФНI БАТАЛЬЙОНИ
ДIЮЧОI APMIi
·26 верееня 1942 р.
1. Штрафнi батальйони мають за мету дати можливiсть ОСО бам середнього j старшого командного, полiтичного i KepiBHorO складу ycix родiв вiйськ, якi завинили у порушеннi дисциплiни внаслiдок боягузтвачи вiдсутностi стiйкостi, на бiльш важкiй дi
лянцi бойових дiЙ.
3. у межах кожного фронту створюються вiд одного до трьох
штрафних батальйонiв, дивлячись за обставинами..
10. Особи середнього i старшого командного складу, якi на
правляються до штрафного 6атальЙону... пiдлягаютьрозжалу
ванню в РЯДОВI.
11. Ордени i мсдалi у штрафника вiдбираються i на час його пере6ування у штрафному батальйонi передаються на зберiгання
у вiдцiл кадрiв фронту. .
14.... Виплата грошей ciM'i"(штрафника) згiдно з грошовим атестатом припинясться, i вона переводиться на грошову допо могу, встановлену для сiмей червоноармiЙцiв...
15. За 60ЙОВУ заслугу штрафник можебути звiльненv.Й до
строково з:-iдно з поданням командування·штрафного батальйо ну, яке затверджене Вiйськовою Радою фроюу.
За особливо видатну бойову заслугу штрафник, oKpiM того,
може бути представлений до урядовоi" нагороди.,
338
РадЯNСЬКUЙ Союз у часuДругоi·свimовоi· вiйuu
======
17. Bci звiльненi iз штрафного батальйону вiдновлюються у
званнi i в ycix правах.
18. l11трафни:ки, якi одержали поранення в бою, вважаються такими, що вiдбули покарання, вiДlЮВЛЮЮТЬСЯ у званнi i в ycix
правах ...
ДОКУМЕНТ 4
ДOBIДKA ШТАБУ IIАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ
КАРЕЛЬСЬКОГО ФРОНТУ ПРО ПРИйоми БОРОТЬБИ
HIMI.(IВ"3 ПАРТИЗАНАМИ "
Серnеuь 1942 р.
Леuillградська область
"1." Данi останнього часу n iдтверджують, що одним iз основних
методiв контррозвiдувалЬНОi· роботи гестапо, спрямовано! на бо ротьбу з партизанами, € насадження ШИрОКОl мережi iнформагорiв iз мiсцевого населения. Kpiм iнформaroрiв, гестапо вербу€ iз Mic- цевих жителiв також i в загони для активно! боротьби з партизана ми i нашою розв1дкою. 110дiбнi загони i банди виявленi: в районi Порохiв дi€ загiн «самозахис1)'» у кiлькостi 700 чоловiк. У Поро xOBi органiзована «мисливська група» iз кiлькох мiсцевих жителiв. Банда iз 150 чоловiк дiс в районi Дедовичi - Пожеривицi.
3 метою пiймання партизанiв i розвiдникiв гестапо практикус перiодичнi нальоти цих загонiв на OKpeMi пункти.
2. Як iнформаторiв; KpiM мiсцевих жителiв, гестапо поселяе
в селах своУх агентiв за своi"миж документами пiл: виглядом Mic-
цевих жителiв. У Порохiвському районi с ДО 60чоловiк таких iнформаторiв-агентiв, про яких не зна€ i староста.
3.Широка мережа areHTiB i iнформаторiв е в Кiнгiсепсъко му, Гдовському, Полновецъкому, Островському, Сошихiнському, Славкiвському та iн.районах.
АгеН1ура вербувалася переважно iз числа колишнiх KOМYHiCTiB
iкомсомольцiв рад. Активу, леред якими ставилося завдання - на лагодити зв'язок з партизанами, повiдомляти про це гестапо.
4.Органи гестапо почали широко застосовувати провокацiй ний метОД виявлення партизанiв чи розвiдникiв, який поляга€ в тому, що пiд виглядом партизанiв чи розвiдникiв в лiси направля ються групи areHTiB гестапо, якi маюгь пiдробленi документи, а
339
~оздiл 5
==========----~~--~
iнодi й радiоапарюуру. Ух завданням € встановлення зв'язку з пар
тизанами та групами розвiдки, виявлення lX баз i мiсць розташу вання. Цi грули дiють пiд виглядом партизанiв чи розвiдникiв.
5. Дня населения, яке запишилося у прифронтовiй зонi, з ме
тою iзоляцii' його Biд партизанiв, нiмцями запроваджено виключно
жорсткий режим. Так, на кожний населений пункт Тосненсыюго i Мгинського районiв призначенi коменданти. Bci ранiше вида-· Hi прописки У населення вiдiбранi. Пересування мiж населеними
пунктами забороненi. Для всього населения, у тому числi i дiтей,
запровадженi HapyкaBHi пов'язки, без яких населення не може з'являтися на вулицi. Колiр пов'язок рiзний ДЛЯ кожного села.
ДОКУМЕНТ 5
ЛЕНД-ЛIЗ У ЦИФРАХ
ЗагаJ1ЬНI1Й обсяг поставок до СРСР згiдно з ленд-лiзом склав 11 млрд 260 млн 344 тис. доларiв, у тому числi 9,8 млрд дол. iз CIHA. Чверть ycix вантажiв склало продовольство.
Деякi вантажi, якi одержав СРСР згiдно з ленд-лiзом у 1941-
1945 рр.
1. Iз ВеЛИКОl Британii': 7400 лiтакiв; 4292 танки; 5000 проти танкових гармат; 472 млн снарядiв; 1800 комплектiв радiолока
цiйного обладнания; 4000 радiостанцiй; 55 тис. км телефонного кабелю~ 12 трапьщикiв.
KpiM того, продовольства, медикаментiв i заводського облад haJ-lНЯ на 120 млн фунтiв стерлiнгiв.
2.Iз Канади: 1] 88 TaHKiB. Автомобiлi, промислове об,lаднан
ня. Продовольство.
3.Iз США: 14795 лiтакiв; близько 7500 тaHKiB; 376 тис. ван ТЮI<НИХ автомобiлiв; 51 тис. джипiв; 8 тис. тягачiв; 35 ТИС. МО тоциклiв; 8 тис. зенiтних гармат; 132 тис. кулеметiв; 345 ТИС. т вибухових речовин; 15 МЛН пар солдатського сзупя; 69 млн кв. М вовияних тканин; 1981 ЛОКОМОТИВ; 11156 запiзничних BaГOHiB; 96 торговельних кораблiв; 28 фрегатiв; 77 тральщикiв; 78 вели
ких мисливцiв запiдводними човнами; 166 торпедних I<зтерiв;
60 сторожових KaтepiB; 43 десантних кораблi; 3,8 МЛJI автомо
бiльних шин; 2 МЛН км телефонного кабелю; 2,7 млн Т бензину;
842 тис. т рiзно'j xiмiчноi" сировини.
340