V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

Форсована модеРlliзацiя СРСР i З.мiЦltеНIIЯ радЯJlСhlшго...

Медвiдь та Поворота - колишнi дире"-.'ТОри МТС Куп'янеы<ого

району. Пiдеуднi у шкiдиицтвi зiзналиея, € свiдки. У 30лочiвському районi:

II1алений - колишнiй голова РВКу (раЙвиконкому. - Авт.), учасник контрреволюцiйноi ОРI'анiзацii" правих,

Матiяш - колишнiй зав. райземвiддiлу, Смирнов - колишпiй директор МТС,

Ковальчук - колишнiй директор цукрового заводу,

ВОЛ91UКО - колишнiй голова J<ОЛГОСГlУ, ее-ер (так у TeKCTI. -

Авт.),

Учневий - колишнiй голова сiльради, ее-ер.

. Пiдсудиi У шкiдництвi зiзналися, € також свiдки. По МиргороДському району:

Гришкан - колишнiй секретар РК та земельнi працiвники ЦЬО­ го району.

По Миргороду елiдетво тiльки розгорнулося; процес памiче­

ноу. перших числах верееня.

'По Куп'янському та 30лочjвському районах справа слiдством

закiнчиться 25 серпня; процес у Куп'янську намiчений 27, у Зо­

лочевi 29 серпня.

У ко:жний iз вказаних районiв обкомом надiелано КOMicii на чолi з вiдповiдальним iнстРУКТОРОМ для допомоги слiдчим еуда­

вим органам та найекорiшо'i лiквiдацii' наС;Iiдкiв шкiдництва.

НКВС, облпрокуратурою, за рiшенням обкому, видiлено епе­ цiальнi групи ДЛЯ найбiльш ретелыюго проведення слiдетва на

МIСЦЯХ.

Мiецевi раигазети на час процесiв змiцнюються епецiал/>но вiдiбраними працiвниками iз областi для всебiчного i повного ви­ свiтлення у раионнiй та облаенiй пресi ходу процесiв та широкоi мобiлiзацi'j КОЛГОСIlникiв на ~'Iiквiдацiю нас.niдкiв шкiдництва.

Головою виi'зно"! cecil затверджений голова спсцколегi'j Лен­

ськиЙ.

Державним обвинувачеl\/ затверджений зает. облпрокурора Леонов.

На час проведсння процссiв вiд обкому У кожний iз вказаних районiв буде вiдряджено члена бюро обK01l-1)'.

Секретар Харкiвського обкому КП(б)У

М.ПКАЛО

271

Роздiл 4

ДОКУМЕНТ 5

ЗВИНУВАЧУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ТА ВИРОК У СПРАВI В. Е. МЕЙ€РХОЛЬДА

Сiчень - початок лютого 1940 р.

[3винувачувальний висновок]

Слiдством У справi викрито! i лiквiдованоi' антирадянсъкоi'

TPO~bKicTCbKOi' органiзацii', яка icНYBaJIa серед П,исьменникiв i

працiвникiв мистецтв, було встановлено, що учасником цie'i орга­

нiзацi'i е Мейерхольд-Райх Всеволод Емiльевич - колишнiй голо­

вний режисер Державного оперного театру iM. Станiславського. На OCHOBi цих даних Мейерхольд-Райх був заарештований i притягнутий до слiдства як звинувачений, 3дiйсненим у цiй спра­

Bi слiдством встановлено, що Мейерхольд-Райх В. Е. У 1923 роцi

був завербований Рафаi'лом до антирадянськоi троцькiстсько! групи, що iснувала серед театральних працiвникiв.

На троцыciстськiй роботi Мейерхольд був зв'язаний з акI'ИВ­ ними троцькiстами Дробнicом, Богуславським, Сосновським, Каменевою О. Д.

Мейерхольд брав активну участь у нелегальних зборищах цiei' групи, на яких обговорювалися директивнi статтi Троцького i пiд­ давалася ворожiй критицi полiтика ВКП(б) i Радянського уряду.

у 1933 р. Мейерхольд встановив органiзацiйний зв'язок з во­

рогами народу Риковим, Бухарiним i Радеком, вiд яких одержав

KOHкpeтHi завдання щодо пiдривноi роботи в областi мистецтва. Був органiзатором конспiративноi' зуетрiчi у себе на квартирi

Рикова з агентом англiйськоi' розвiдки Греем.

у 1934-1935 рр. Мейерхольд був прилучений до шпиryнсько'i роботи, був агентом англiйськоI i японськоi' розвiдок. Мейерхольд BiB активну шпигунську робory, спрямовану проти СРСР. у на­

лежностi до антирадянськоi' троцькiстськоi органiзацii' i в прове­

деннi шпиryнськоi' роботи МеЙерхольд.РаЙх винним визнав себе повнiетю.

Викриваcrься також свiдченнями Бабеля, японського шпигу­ на Iошида, Корольово!, Боярського, Кольцова.

На пiдставi викладеного Мейерхольд-Райх Всеволод Емiлы:­ БИЧ 1874 р. народження, колишнiй член ВКП(б) з 1918 року, ви­

ключений у зв'язку з арештом, до арешту працював головним

272

Форсована J'lJодернiзацiя СРСР i 3А/iЦliеnня радЯlIського...

режисером Театру iM. Станicлавського, звинувачуеться в тому,

що е кадровим троцькiстом, активним учасником троцькiстськоi"

органiзацii", яка дiяла серед працiвникiв мистецтв, агентом ан­

глiйськоi" i японсько'i розвiдок i проводив шпигунську i пiдривну

,цiяльнicть, тобто В злочинах, передбачених статrею 581\ 5811 кк

РРФСР. Справу N2 537 щодо звинувачення Мейерхольда-Райха Всеволода ЕмiлЬ€вича передати прокурору СРСР дЛЯ направn:ения ПО пiдсудносТl.

Слiдчий слiдчастини ШИБКОВ

Пом. нач. слiДЧОl частини ЦЕнзур

Арештований утримуеться в Бутирськiй в'язницi

[Вирок]

IMeHeM Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк Вiйськова колегiя Верховного Суду Союзу у складi

Головуючого армвiйськюриста В. В. Ульрiха, членiв - бригвiйськюриста д. Я. Колдобiна i вiйськового юриста 1 рангу В. В. Буканова у присутностi секретаря вiйськового юриста 2 рангу М. В. Козлова

узакритому судовому засiданнi в м. MOCKBi 1 лютого 1940 року розглянула справу звинуваченого Мейерхольда-Райха Все­ волода Емiльевича, 1874 року народження, колишнього головно­ го режисера Державного оперного театру iM. Станicлавського у

злочинах ст. 58IA i 58L1 КК РРСФР.

Попереднiм судовим слiдством встановлено:

Мейерхольд був тpoЦЪKiCТOM, 3 1928 р. вх.одив до складу групи РафаiЛа. яка проводила ТPOЦbKicТCbКY дiяльнiсть з 1923 року серед театральних працiвникiв, у наC'I)'Пнi роки троцькiстською дiяльнiс­ тю Мейерхольд був зв'язаний з активними троцькiстами Дp06Hi­

сом, Богуславським, Сосновським та iншими, ау 1930 poui Мейер­

хольд очолив антирадянську TPOUbKicтcbКY групу «Лiвий фронт», що 06'еднала Bci антирадянськi елемеlПИ в 06ластi мистецтва.

у1933 poui Мейерхольд встановив зв'язок з антирадянсыюю дiяльнiстю а/р правотроцькiстськоi' органiзацi'i Рикова, Бухарiна, Радека, за завдаf-lНЯМИ яких проводив пiдривну дiяльнicть В 06- ластi театрального мистецтва. У перiод 1934-1935 рр. Мейер­ хольд встановив органiзацiйний зв'язorс з агентами англiйсъко'i

iяпонськоi" розвiдок i за i"x завданнями ДО 1939 року проводив

шпигунську дiяльнiсть.

273

РОЗДU14

-------- _..======

KpiM ЦЬОГО, Мейерхольд у 1935 роцi органiзував у себе на

квартирi конспiративнi зустрiчi ворога. наро.цу Рикова з агентом англiйських розвiдок. Визнаючи, таким чином, доведеною про­ виннiсть Мейерхольда у скосниi ЗЛОl.{инiв, передбачених статтею

581А , 58Н КК РРСФР, Вiйськова колегiя Верховного Суду СРСР присудила: Мейерхольда-Райха Всеволо!!? Емiлы:вича пiдда­ 'Ги вищiй Mipi покарання - розстрiлу з конфiскацkю належного

йому майна.

Бирок остаточний i оскаржснню не пiдляга€:.

ДОКУМЕНТ 6

IЗ ЗВIТНОI ДОПОВЩI ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ

ЦК ВКП(б) й. СТАЛIНА НА ХVШ з'iЗДI ПАРТIi

ПРО РОБОТУ

П ЦЕНТРАЛЬНОГО KOMIТETY

10 березня 1939 р.

1. Мiжнародне становище Радянського Союзу

... Але вiйна невблаганна. 1У не можна приховати нiякими по­

кровами. Бо нiякими «осями», «трикутниками» i «антикомiнтер- . нiвськи!Vш пактами» неможливо приховати той факт, що Японiя загарбала за цей час величезну териroрiю Китаю, lталiя - Абiс­ сiнiю, Нiмеччина - Австрiю i Судетську область, Нiмеччина та Iталiя разом -lcпанiю, - все це всупереч iHTepecaM неагресивних держав. Вiйна так i лишилася вiйною, военний блок arpecopiB - воснним блоком, а агресори - агрес6рами.

Характерна риса НОВОI iмперiалiстично'i вiйни полягае в тому, lL,O вана не стала ще загальною, свiтовою вiЙною. Вiйriy ведуть

держави-агресори, всiляко ущеМJ1ЯЮЧИ iнтереси неагресивних держав, насамперед Англi'i, Францi"i, США, а остаииi лнуться на­ зад i вiдступають, даючи агресорам поступку за пос1)'пкою.

. . .Чим же пояснити в такому разi систематичнi ПОС'I)'ПКИ цих

держав агресорам?

реВОЛЮЦlею, яка може РОЗlгратися, якщо неагресивНl держави

вступлять у вiйну, i вiйна набере свiтового характеру. Буржуазнi

полiтики, звичайно, знаютъ, що перша cBiTOBa iмперiалiстична

274

ФОРСО(Jа.lIQ модерНiЗQЦiя СРСР i з.мilf!/е//l/Я радЯNського ...

=====.=.~ -

вiйна дала леремогу революцii" в однiй iз найбiльших краУн"ВОНИ бояться, що друга cBiTOBa iмперiалiстична вiйна може повести таl<ОЖ до перемоги революцii" в однiй або кiлькох краУнах"

Але це зараз не едина i HaBiTb не головна причина. Головна причина полягае у BiAMOBi бiльшостi неагресивних краlН i, на­

самперед, Англii" i Францi"t" вiд полiтики колективно·i безпеки, BjA

полiтики колеКТИВНОI вiдсiчi агресорам, у переходi Ух на лозицiю нсвтручання, на позицiю «нейтралiте'I)'»"

Формально полiтику невтручання можна було б схарактеризу­ вати таким чином: «нехай кожна краУна захища€Ться Biд arpecopiB,

як хоче i як може, наше дiло сторона, ми будемо торгувати i з агре­

сарами i з Ух жертвами»" На дiлi, однак, полiтика невтручання озна­ ·чае пorypания aгpeci"i, розв'язування вiйни, - отже, перетворення "iiB cBiТOBY вiйну" В полiтицi невтручання ПРОС'I)'пас прагнення, бажання - не заважати агресорам творити свое чорне дiло, не за­ важати, ска.жемо, Японi"i вшryтатися у вiйну з Китаем, а ще краще

зРадянським Союзом, не заважати, скажемо, Нiмсччинi ув'язнути

всвропейських справах, вnлyтатися у вiйну з Радянським Союзом, дати BciM учасникам вiйни ув'ЯЗНУТИ глибоко В TBaHi вiйни, заохо­

чувати "ix до ЦЬОro нишком, дати i"M ослабити i виснажити один

одного, а nOTiM; коли вони досить ослабнуть, - виступити на сцену

зсвiжими силами, виc'I)'пити, звичайно, «в iHTepecax миру», i про­ ДИК1)'вати ослаблим учасникам вiйни своУ УМОВИ"

"""Взяти, наприклад, Нiмеччину, вiдс'I)'ПИЛИ "iй Австрiю, не­ зважаючи на наявнiсть зобов'язання захищати "й самостiйнiсть, вiдступили судетсы\.' область, кинули напризволяще Чехосло­ ваччину" Порушивши Bci i всякi зобов'язання, а потiм почали галасливо бреХа1"И в пресi про «слабкiсть росiЙСЬКОI apMii"», про «розклад росiйськоi авiацij"», про «безпорядки» в Радянському Союзi, штовхаючи нiмцiв далi на схiд, обiцяючи Ум легку здобич

iприказУЮЧИ: ви тiльки почнiть вiйну з бiльшовиками, а далi все г:iде добре" Треба визнати, ЩО це теж дуже схоже на пiдштовху­

вання, на заохочення агресора"

Характерним е шум, ЯКИЙ зняла англо-французька i пiвнiчно­

американська преса з приводу Радянсько"i Украi"ни" Дiячi цici" пре­

си до ХРИnОТИ галасують, ЩО нiмцi йдуть на радянську YKpai"HY, що вони мають тепер в руках так звану Карпатську УкраУну, яка налiчу€ близько 700 тисяч населения, що нiмцi не далi, як весною

275

Роздiл 4

цього року при€днають радянську УкраУну, яка Ma€ бiльш нiж 30 мiльйонiв населеliНЯ, до так званоi" Карпатсько! Украi·ни. Схоже на те, що цей пiдозрiлий шум мав своею метою пiдняти лють Радянськоro Союзу проти I-liмеччини, отруi'ти атмосферу i спро­ вокувати конфлiкт з Нiмеччиною без 8ИДИМИХ на те пiдстав.

. . .Ще бiльш характерно, що деякi полiтики i дiячi преси €B- ропи i США, втративши терпець у чеканнi «походу на Радянську

Укра!ну», caMi починають викривати справжню пiдкладку полi­

тики невтручання. Вони прямо говорять i пишуть чорним по 6i- лому, що нiмцi жорстоко Ух «розчарували», ба, замiсть ТОГО, щоб рушити далi на схiд, проти Радянського Союзу, вони, бачите, по­ вернули на захiд i вимагають собi колонiЙ. Можна поДУмати, що нiмцям вiддали райони Чехословаччини, як uiHY за зобов'язання почати вiйну з Радянським Союзом, а HiMui вiдмовляються тепер платити по векселю, посилаючи Ух кудись далi.

. . . Полiтика € полiтика, як кажуть cTapi, промiтнi буржуазнi дипломати. Необхiдно, проте, зауважити, що велика i небезпеч­ на полiтична гра, почата прихильниками полiтики невтручання, може скiнчитися для них серйозним провалом.

... Зовнiшня полiтика Радянського Союзу ясна i зрозумiла:

1. Ми стоУмо за мир i змiцнення дiлових зв'язкiв з yciMa кра­ i"нами, стоУмо i будемо стояти на цiй позицii', оскiльки цi краi'ни додержуватимуться таких самих вiдносин з Радянським Союзом, оскiльки вони не спробують порушити iнтереси нашоi' краi'ни.

2. Ми Cтo'iMO за мирнi, близькi i добросусiдськi вiдносини з yciMa сусiднiми краi'нами, якi мають з СРСР спiльний кордон,

CToi'MO i будемо стояти на цiй позицii", оскiльки ui краi"ни до­

держуватимуться таких самих вiдносин з Радянським Союзом, оскiльки вони не спробують порушити, прямо чи посередньо, iH- тереси цiлостi i недоторканностi кордонiв Радянськоi' держави.

3.Ми стоУмо за пiдтримку народiв, якi стали жертвами arpecii'

iборються за незалежнiсть СВОСУ батькiвщини.

4.Ми не боi'мося погроз з боку arpccopiB i rOTOBi вiдповiсти

подвiйним ударом на удар палii'в вiйни, якi намагаються ПОРУIllИ­ ти недоторканнiсть радянських кордонiв.

276

Форсо,!.ана модер//i:зацiя СРСР i з.мiц//еНI/Я радЯJlського.,.

Така € зовнiшня полiтика Радянсыюго Союзу.

3АПИТАНИН до РО3ДIПV

1.Визначте джерела iндустрiалiзацi! в СРСР.

2.Пригадайте, якими були OCHOBHi форми соцiалiстичного змагання уроки перших п'ятирiчок?

3.у чому, на вашу думку, поляга.пи причини }<Олективiзацij· сiльськоro roсподарства?

4.Якими були економiчнi й соцiальнi результати колективi­

зацii"'?

5.Як ни гадаете, терор, що його використовував правлячий ре­ жим у СРСР, був випадковим чи закономiрним явищем? У чому полягали ЙОГО причини? Якими були його наслiдки?

6.Дайте характеристику Конституцi! СРСР 1936 р.

7.вкажiть, якими були OCHOBHi риси розвитку радянськоj· культури у 1930-х рр.?

8.Назнiть OCHOBHi напрямки раДЯНСЬКОI зовнiшньоi" полiтики

У1930-х рр.

9.Визначте, в чому полягали причини змiн У радянськiй 30- внiшнiй полiтицi вiд боротьби з фашизмом до спiвробiтництва з ним?

277

1.У 1927 р'. 2. У 1928 р. 3. У 1929 р. 4. У 1930 р. 5. У 19зiр.

2.Вкажiть, яка форма соцiалiстичного змагання ВИUlfкла влiтку 1930 р. на шахтах Донбасу?

1.Рух ударникiв виробництва. 2. «Громадський буксир».

3.«Iзотовський рух». 4. Рух за випуск надпланово! продукцi!.

3. Визначт~ з якого року В СРСР розпочалася форсована колективiзацiя сiльського господарства?

1.31928 р. 2. 31929 р. 3. 31930 р. 4.3 1931 р. 5. 31932 р.

4. Назвiть керiВflПlса аllтисталiнськоi партiйноi органiза­ rtii «Союз марксистiв-ленiнцiв».

1. М. Бухарiн. 2, С. Сирцов. 3. В. Толмачов.

4.К. Радек. 5. М. Рютtн.

5.Пригадайте, справу якоi «антирадянськоi» органiза­ uii' було розглянуто на судовому засiданнi в MOCKBi У березнi

1938 р.?

1. «Антирадянського об'(днаного троцькicтсько-зiнов'€BCЬKOГO центру».

2.«Антирадянськоi групи М. Ейсмонта i В. Толмачова».

3.«Антирадянського правотроцькicтського блоку».

4.«Антирадянсько! органiзацi. у Червонiй армН».

5.«Паралельного антирадянського троцькiстського цeHTpy~).

278

[р)@~тJшт Г~ РАдRНСЬИИЙ СОЮ3

~ У.ЧАемдрvrоJCBITOBO) ВIЙИМ

Друга cBiTOBa вiйна (1939-1945 рр.) стала ОДНИМ iз най­ бiльших за масшrабами i руйнiвними наслiдками зброй­

НИМ конфлiкто:м в iCTOpil людства. У нiй взяли участь бiльше

60 держав, в яких проживало 80 % населения планети, бойовi

дil охопили територiю 40 краiи. За роки вiйни було вбито по­

над 50 MJЦI чоловiк, бiльше 12 млн загинули в таборах cMcpTi, 95 мли стали iнвалiдами. Вiйськовi витрати держав, що взяли участь У вiйнi, склали 1117 млрд доларiв.

Участь у вiйнi Радянськоro Союзу наклала величсзний вiд­ биток як на iсторiю всього CBi"1Y, так i на йоro власну iсторiю. За словами американського iеторика А. Вайнера, вiйна «Змiни­

ла радянську систему фiзично i еимволiчно. Вона слугувала

пiдтвердженням початкового революцiйиого пророцтва, одио­ часно майже повнiстю затьмаривши: його. Вона була доказом, а,

можливо, причиною як безсилля, так i легiтимностi режиму...

Вона спонукала i надихнула людей на самоутвердження, на те,

щоб взяти на себе HOBi ролi, висунути HOBi вимоги; вона на­ завжди роздiлила радянеьку iеторiю i жипя на двi рiзнi епохИ».

СТОСОВНО характеру вiйни в радянськiй iеторичнiй науцi тривалий час панувала думка, що вона з самого початку буна несправедливою, загарбницысою як з боку фашистських дер­

жав, пiдтриманих Японiсю, так i з боку держав антигiтлерiв­ съко} к.оалiцii, i лише пiсля вступу в не! СРСР вiйна набула

визвольного характеру для Bcix краiи, що боролися проти фа­

шизму i мiлiтаризму. В сучасиих дослiдженнях перекоНJIИВО

доведено, що з перших днiв вiйни вона була справедливою,

279

РОЗДiл 5

визвольною ДЛЯ Bcix без винятку краУн, якi зазНaJIИ arpeci·j з боку фашистських держав.

Водночас неможливо iгнорувати й той факт, що з самого початку ДругоУ cBiTOBOi" вiйни СРСР ВИСТУПИБ самостiйною BOE:hho-rюлiтичною силою, якiй, використавши МОЖЛИВОСТI

раДЯНСЬКО-НIмецького договору про ненапад, вдалося в ре­

зультатi Польсько"i, фiнсько"i, llрибалтiйсько"i i Бессарабсько"i кампанiй окупувати i анексувати бiльшу частину територi·j

CXiAHOY €вропи, що значно змiЦНИJlО його стратегiчнi позицi"j i 050роноздатнiсть.

3 початком безпосереднього збройного ПРОТI-IСТОЯННЯ СРСР i I{pa"iH фашистського блоку для народiв Радянського Союзу cBiToBa вiйна набула характеру Великоi" Вiтчизняноi" вiйни, в xoAi яко"j вирiшувалося питання щодо самого iснування Ра­

дянсько"i держави та i"i нацiонально-державноi· €дностi. В ре­

зультатi титанiчних зусиль радянських людей була здобута ic-

торична перемога над фашистською чумою, врятованi народи планети Bi)], поневолення i знищення, змiцнеш основи демо­ KpaTii" i прогресу. Провiдними державами пiслявоенного CBiTY стали ерср i СI иА, якi перетворилися на наддержави. Лише вони мали такий економiчний i ВОЕ:нний потенцiал, що дозво­ ляв здiйснювати полiтичний вплив на процеси планетарного масштабу.

ерер вумовах розrОРТ8ННIInpyro"i CBiTOBOi"вiЙНи

[1 нереенв1939 - 2111ервнв 1941 р,)

Напад 1 верееня 1939 р. сухопутних вiйськ вермахту на ПОЛЬЩУ та оголошення 3 верссня вiйни Нiмеччинi Велико­ британiею i Францiею поклали початок Другiй свiтовiй Bi-

Йнi. ТРИДll,ять н'ять ГlOльських дивiзiй протрималися лише тиждень, хоча кремлiвське керiвництво, за словами голови

радянського уряду В. Молотова, розраХовувало MiHiMYM на

«ciM -'ижнiв польського ОПОРУ». Польський уряд, незважаючи

на триваючi боi' на фронтi, перебрався до PYMYHii", КИНУВШИ напризволяще свою армiю i народ. Такий перебiг подiй при-

280